4 критерії успіху засновниці The Huffington Post

Аріанна Гаффінґтон – суперзірка американської журналістики й засновниця легендарного медіапорталу The Huffington Post, одна з найвпливовіших жінок у світі. Її ім’я раз у раз опиняється у престижних рейтингах, а фото з’являється на обкладинках журналів. «Оце так успіх!» – скажете ви. Та одного дня, знепритомнівши від утоми й недосипання, Аріанна замислилась, чого їй вартує такий успіх і чи він справжній?..

Гаффінґтон, Аріанна. Досягай і процвітай : про життя, сповнене здоров’я, мудрості й відчуття дива / А. Гаффінґтон ; пер. з англ. Г. Лелів. – Львів : Вид-во «Старого Лева», 2020. – 248с.

Нескінченна погоня за грошима та владою – нинішніми критеріями успіху – закінчується вигоранням, хворобами, крахом особистих стосунків і, за іронією долі, – кар’єри. За словами Аріанни Гаффінґтон, сучасне визначення успіху нас вбиває. Тому вона закликає переосмислити звичні його критерії й формулює нові: добре самопочуття, мудрість, уміння дивуватися і творити добро.

У цій книжці авторка відверто розповідає про те, як важко їй давалося поєднувати роботу і виховання двох доньок, жонглювати бізнесовими питаннями і сімейними справами. Цей шалений танець «подарував» їй не менш шалений стрес і клопоти зі здоров’ям, та вона зуміла з цим впоратися, бо знайшла для себе той шлях, який приносить радість, а не виснаження. Спираючись на сучасні дослідження у сфері психології, спорту й фізіології, авторка ділиться дієвими практиками, що допоможуть кожному з нас змінити застарілу формулу успіху, а за нею – і власне життя.

Ісаєнко Катерина,

бібліотекар відділу документів з питань

медицини та охорони здоров’я

В очікуванні «дива»

Автор книги «Робити дітей» Андреас Бернард – вельми цікава і багатогранна особистість, літературознавець і культуролог. Очевидно, що людину, яка захистила дисертацію з історії ліфта, не можна класифікувати як пересічну. Ну а працюючи над книгою «Робити дітей», Андреас Бернард, за словами німецької журналістки, літературознавиці, авторки текстів нон-фікшн літератури Елізабет фон Тадден, побував усюди, де за допомогою технологій постає сім’я.

Бернард, Андреас. Робити дітей. Нові репродуктивні технології та структура сім’ї. Донори сперми, сурогатні матері, штучне запліднення / А. Бернард ; пер. з нім. О. Григоренко. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2019. – 448 с.

Спокійно, з мікроскопічною точністю та невсипущим скепсисом автор досліджує, як сучасні західні суспільства зрощують нові репродуктивні технології з концептом бюргерської сім’ї, що постав одночасно з ембріологією: після 1770 року. Книга «Робити дітей» тому така виняткова, що поєднує історію біологічного знання про зачаття з історією сучасної сім’ї. Андреас Бернард побував усюди, де за допомогою технологій постає сім’я. Він розмовляв з людьми, відвідував лабораторії, читав статистику.

Його відкриття – це не розпад усіх цінностей, а оживлення в сучасності бюргерської моделі батько-мати-дитина, яка з’явилася на зламі ХVIII–XIX століть і сьогодні згасає у бездітному суспільстві.

Ісаєнко Катерина,

бібліотекар відділу документів з питань

медицини та охорони здоров’я

Літературний дебют Юрія Коваля 15 грудня 1957 року в газеті «Ленінець» вперше надрукована байка «Груша» Юрія Коваля

Гортаючи сторінки газети «Ленінець» Новомиргородського району за грудень 1957 року ми натрапили на статтю «Молоді голоси». В ній редакція подала огляд творів літераторів-початківців, серед яких ім’я 15-річного школяра Юрія Коваля. В газеті надруковано поетичну байку «Груша», яка стала стартом його літературної діяльності. 

Юрій Андрійович наш земляк. Народився 17 січня 1942 року в м.Новомиргороді Кіровоградської області. У 1958-1959 роках працював у районній газеті «Ленінець».

Після закінчення у 1965 році факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка живе і працює у Львові. У його творчому доробку твори «Віднайдена фея» (1965), «Зелена Україна» (1966), «Гармонія» (1969), «Львів» (1975), «Аптека-музей» (1976), «Село, а над ним лелеки» (1979), «І ріки впадуть у море» (2007), «Цей лагідний, лагідний світ», «Одвічна клятва» (обидві – 2011), «Пробоєм» (2019). 

Юрій Андрійович Коваль — член Національної спілки письменників України,  нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреат літературної премії ім. Б. Лепкого.

Сьогодні Юрій Андрійович Коваль – відомий письменник, публіцист, поет, головний редактор журналу «Дзвін».

Ольга Чужа,
відділ рідкісних і цінних видань

Легенда одного життя (до 130 річчя від дня народження Володимира Симиренка)

 Серед тих, хто самовіддано підтримував українське садівництво, хто перетворював його в науково-практичну галузь, був відомий український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, Володимир Симиренко. «Я вкрию садом увесь світ», – цим гаслом Володимир Симиренко керувався упродовж всього свого життя. Його внесок у садівництво не поступається науковому доробку його батька – видатного вченого-помолога Левка Симиренка.

Науково-популярна книга: Ковтун, Юрій Іванович. Сузір’я Симиренків / Юрій Ковтун. - К. : Україна, 2009. – 379 с. : іл., портр., фото присвячена дослідженню виникнення і зростання родовідного древа славної династії Симиренків. Своїм корінням вона сягає сивої давнини – часів козаччини, чумакування, кріпацтва, першопочатку цукровиробництва в Україні, а верховіттям розростається в сучасне промислове садівництво, наукові засади якого розробили вчені Лев Симиренко та його син Володимир. Автор приділяє багато уваги також історії садівництва. Видання включає в себе ряд матеріалів і фотографій, що публікуються вперше.

Є люди, біографії яких настільки дивовижні, що виникає думка: «Так буває лише в кіно». Книга Уляни Скицької Наші на карті світу. Історії про людей, якими захоплюється світ / Уляна Скицька. - Львів : Вид-во "Старого Лева", 2018. - 318 с. : фото.кол. – це 80 історій про непересічних людей, українців за походженням, яких визнав увесь світ, чиї досягнення дивують і вражають. Серед героїв книжки і український талановитий вчений-помолог та організатор вітчизняної садівничої науки Володимир Симиренко.

Напевно, кожному з нас цікаво дізнаватися історії родинного успіху. Автор книги Водотика, Тетяна Сергіївна. Історія успіху: видатні українські бізнесмени ХІХ ст. / Т. С. Водотика ; худ.-оформ. Г. Проніна. - Харків : Фоліо, 2020. – 234 с. : іл. - (Сер. "Справжня історія"). - Бібліогр. в кінці ст. дослідила історії людей, вдача та праця яких надихають і сьогодні. Особисті історії видатних людей покажуть ці масштабні процеси зсередини, допоможуть зрозуміти реальних людей, які помилялися, були слабкими, обирали негідних партнерів, неправильно оцінювали власні можливості й перспективи. Так, деякі з них побачили крах своїх дітищ. Не всі історії мають щасливий кінець, але всі вони про віру, успіх, натхнення та спадок. Книжка по-новому розкриє читачам історію родини Симиренків. 

Про постать видатного українського вченого-садівника, помолога та організатора вітчизняної садівничої науки професора Володимира Симиренка та його вагомий науковий спадок  та глибинну життєву трагедію ви дізнаєтесь зі статті: Владимир Симиренко - гордость украинского садоводства // Огородник. - 2021. - № 9. -  С. 22-23.

Володимир Симиренко відіграв велику роль у розвитку сучасного садівництва не тільки України, а й всього Сходу Європи.  Монографія,  яка вже стала для на історією  і яку подарувала бібліотеці українська діаспора Канади: Розгін, Іван. Володимир Л. Симиренко: короткий нарис життя та наукової й громадської діяльности / Іван Розгін ; Укр. Вільна Акад. Наук. - Вінніпeг : УВАН, 1959-1960. - 80 с. : портр, табл. - (Сер. "Українські вчені" ; ч.8-9). - Бібліогр.: с.75-76. досліджує життя та науковий спадок талановитого вченого.

 Із представлених в огляді книг зрозуміло, яку велику роль у розвитку сучасного садівництва відіграв творчий геній родини Симиренків. Серед них особливе місце посідає Володимир Симиренко, який систематизував і впорядкував увесь біологічний фонд українського садівництва та видав «Помологічну книгу України» (1929). 

 Література зацікавить як представників наукового світу, так і пересічних громадян. Запрошуємо всіх бажаючих до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук ознайомитись з даною літературою.

Вікторія Одегналова, 

відділ документів з економічних,

технічних та природничих наук.

Поведінка мозку, любов та свобода

 

Усі ми щось чули про психологію, але як багато ми знаємо фактів про суть науки, яка реально може покращити стосунки з людьми і з собою. А  прочитати книги, які ми пропонуємо, корисно буде всім незалежно від статі, віку та професії. Право слово, байдужими не залишитеся.

У виданні Барбари Оклі «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну».–Київ: Наш формат, 2018 авторка ділиться ефективними навчальними методиками, легко та доступно пояснює причини непорозуміння та розкриває поведінку нашого мозку. Приклади, методики та ідеї ефективно навчать: виокремлювати найважливіші думки й утримувати їх у пам’яті. Цей посібник – кардинальна зміна погляду на навчання. Взагалі вчитися ніколи не пізно, треба тільки мати бажання. Це видання для кожного, кому подобається вивчати щось нове.

Геніальний німецький філософ і психоаналітик Еріх Фромм у  своїй книзі «Мистецтво Любові».–Харків: Книжковий Клуб «Сімейного Дозвілля», 2018 шукає розв’язання найактуальніших проблем. Чи є любов почуттям, яке може опанувати кожен? Чи взагалі це складне мистецтво пізнає лише зріла особистість? Любов – це результат нашої праці, розв’язання до проблеми людського існування. Яка є любов між батьками і дітьми, братня, материнська, еротична, до себе, до Бога? У виданні  обговорюється теорія любові, її практичні аспекти. Книга вчить аналізувати своє життя.

Ще одне видання Еріха Фромма «Втеча від свободи».–Харків: Книжковий Клуб «Сімейного Дозвілля», 2018 розкриває перед читачем саму суть свободи та як вона діє. Це велике дослідження характеру сучасної людини та проблем взаємодії між психологічними та соціальними чинниками суспільного розвитку. Сучасна людина стривожена і здатна віддати власну свободу всіляким диктаторам. Іноді вона добровільно відмовляється від незалежності, оскільки відповідальність її лякає. Розв’язання цієї суперечності становить предмет дослідження соціальної психології. Без багатьох прагнень людині бракувало б стимулів поводитися відповідно до соціальних та економічних вимог. Чи справді свобода має дві форми – хорошу й погану? Думка, викладена в цій праці, заслуговує на увагу всіх, хто цікавиться людиною та її майбутнім. 

Ці та інші цікаві книги з психології можна взяти додому у відділі абонемента.

Неля Петухова, відділ абонемента

Шлях рівних можливостей

Чи задумувалися ви коли-небудь, що відчуває людина, яка втратила зір? Наскільки зручно їй, наприклад, користуватися комп’ютером, опанувати пошук потрібної інформації в Інтернеті, спілкуватися в соціальних мережах? Інколи таку науку важко освоїти і людині з гарним зором. Але завдяки майданчику «ІнтерСвіт» люди з великими діоптріями мають змогу опанувати комп’ютерну грамотність і самостійно працювати за девайсом. З нагоди Міжнародного дня сліпих ми, бібліотекарі головної книгозбірні області, хочемо розповісти про свій досвід роботи із користувачами з вадами зору. 

Цього року «ІнтерСвіту» виповнилося 10 років! У відділі абонемента ОУНБ імені Дмитра Чижевського його відкрили за проєктом «Доторкнись до світу в бібліотеці» в рамках Програми Підтримки Малих Проектів (SPA) та Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID). Партнерами в проєкті, крім бібліотеки, стали обласні організації УТОС та Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», а також обласна Асамблея інвалідів. Метою було надання вільного доступу до знань та інформації людям з вадами зору, підвищення якості їхнього життя, їх інтеграції в культурний простір громади. Для цього бібліотека отримала комп’ютери, обладнані спеціальною програмою для незрячих та слабозорих людей – JAWS, яка озвучує інформацію з екрана, тренажери для поліпшення зору та аудіокниги.

Звісно, десять років досить великий проміжок часу, і перелічити всю роботу «ІнтерСвіту» неможливо в одній статті. Детально з роботою можна ознайомитися на бібліотечній сторінці Майданчик «ІнтерСвіт» https://library.kr.ua/ic/blind/news-blind/. Але є певні події, на які хочеться особливо звернути увагу.

Чудовим доповненням до комп’ютерів та тренажерів стали апарати «Монітор-лупа» від благодійного фонду соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Єдність». За їхньою допомогою можна читати книги та переглядати періодичні видання, самостійно збільшуючи розмір шрифта, адаптуючи тексти під особливості свого зору.

У 2012 році в УТОСі ми відкрили бібліотечний пункт, де можна обміняти аудіокниги, взяти участь у тематичних та літературних зустрічах, голосних читаннях тощо. 

Коли майданчик розпочинав роботу, у фонді відділу була всього одна книга шрифтом Брайля, зараз їх майже 50! Для читачів, які мали бажання опанувати таке читання, ми проводили спеціальні курси. На волонтерських засадах тренерську роботу виконував тифлопедагог, вчитель-дефектолог Юрій Іванов. 

Постійними відвідувачами та друзями бібліотеки стали вихованці спеціалізованого дошкільного закладу № 46 «Краплинка». Дітки залюбки відвідують майданчик: займаються на тренажерах, опановують корисні програми, відвідують майстер-класи, виставки творчих робіт, знайомляться з новинками дитячих видань.

Справжньою подією стало озвучування в дейзі-форматі твору письменника-земляка Олександра Жовни «Експеримент». DAISY – це абревіатура від англійського словосполучення the Digital Accessible Information System, що означає «система цифрової доступної інформації». DAISY-формат є альтернативою рельєфно-крапковій книзі. Завдяки цьому формату, люди з вадами зору зможуть за лічені секунди знайти потрібний пошуковий елемент – чи то сторінку, чи то параграф, чи то розділ.  Бажання озвучити книгу виникло у бібліотекарів після спілкування з Оксаною Потимко – керівником Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка». Книги у даному форматі записувалися для створення DAISY-бібліотеки, якою зможуть користуватися люди з вадами зору, що розміщена на сайті «Львівської політехніки».

Не менш цікавою для відвідувачів стала акція «Прийди – спробуй – відчуй!». Всі бажаючі, хто завітав до бібліотеки, мали можливість наосліп спробувати пришити ґудзика, скласти тренажер-пірамідку, розібрати суміш (відокремити кукурудзу, квасолю, пшеницю) або розкласти за розміром монети. Незабутнім був і майстер-клас «Золота рибка», який проводила незряча Оксана Андрієнко для дітей з вадами слуху – вихованців спеціалізованої школи №3.

Серед цьогорічних заходів найбільше УТОСівцям запам’яталася зустріч «Дивись на нас як на рівних», під час якої ми презентували літературні новинки сучасних українських та зарубіжних авторів.

На майданчику ми проводимо безліч тематичних зустрічей і виставок творчих робіт, майстер-класів і презентацій книг, навчаємо комп’ютерній грамотності і читанню книг за допомогою монітор-лупи. Карантинні обмеження, на жаль, внесли певні корективи, та, незважаючи на це, зустрічі відбуваються, залишаючись такими ж пізнавальними, теплими та цікавими.

Ольга Шпаченко,

провідний бібліотекар відділу абонемента

                                                     

Життя без кордонів

Щороку на початку грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Чимало громадян у суспільстві вважають інвалідність обмеженням. Та для декого це, на перший погляд, обмеження дає можливість досягати того, про що багато хто навіть боїться мріяти. 

«Мої батьки – ревні християни. Та коли у них з’явився я, дитина, що не мала ані рук, ані ніг, вони засумнівалися в Богові: з якою метою він створив мене?» Так починаються перші сторінки книги Ніка Вуйчича «Життя без кордонів. Шлях до неймовірно щасливого життя».

Нік Вуйчич – відомий оратор, директор некомерційної організації «Життя без кінцівок». Народився 1982 року в Австралії. Від народження він не має рук і ніг, проте живе незалежним, повноцінним, насиченим життям. Ніколас має дві вищі освіти, самостійно друкує на комп’ютері зі швидкістю 43 слова за хвилину, займається серфінгом, грає у гольф, захоплюється риболовлею і навіть пірнає з трампліна у воду. Нік подорожує світом, надихаючи мільйони людей. Він щасливий у шлюбі, має двох дітей; об’їздив багато країн світу, виступаючи в школах, університетах та різних організаціях, приймає участь у різноманітних телешоу і пише книги. Нині живе у США.

В дитинстві Нік відвідував школу для інвалідів, але, як тільки, на початку 1990-х років, закон австралійського штату Вікторія про інвалідів змінився, батьки наполягли на тому, щоб їхній син став відвідувати звичайну школу. «Жорстокі діти називали мене почварою і не хотіли спілкуватися зі мною. Я ж почувався звичайнісіньким хлопчиком і хотів бути таким, як усі. Та мені це було не під силу…». У десять років Ніколас вирішив втопитися. Він сказав мамі, що хоче скупатися і попросив віднести його у ванну. Ось що він згадує про ці хвилини: «Я намагався повернутися обличчям у воду, але було дуже складно втриматися в такому положенні. У мене нічого не виходило. Але за цей короткий час я дуже чітко уявив картину свого похорону. І тут я зрозумів, що не можу заподіяти батькам такий біль, не можу себе вбити. Адже все, що я бачив від батьків – це величезну любов до мене».

У своїй книзі автор сформулював правила життя, які допомогли йому, тепер ними він ділиться з читачами. Це видання – надихаюча розповідь про те, як здолати відчай, повірити в себе й стати щасливим. Спливло багато часу, перш ніж Нік  навчився бачити у своїх проблемах не лише заваду, а й можливість розвитку, ставити перед собою велику мету й завжди здобувати бажане. «Я вірю, що в моєму житті немає обмежень. І хочу, щоб, попри всі проблеми, ви так само ставились до власного життя. Як почнете нашу спільну мандрівку, будь ласка, подумайте про обмеження, що їх ви створили для себе самі чи дозволили їх вигадати іншим людям. А тепер подумайте: що сталося б, коли раптом ці обмеження зникли? Яким би стало ваше життя, коли б умить ви набули необмежених можливостей?» Н. Вуйчич у своїй книзі закликає цілковито віддавати себе людям. «Байдуже, що саме ви можете запропонувати людям. Просто пам’ятайте, що невеликий прояв доброти такий само коштовний, як і великий дар… просте зауваження однокласниці вселило в мене впевненість, коли я почувався непотрібним і небажаним».

Озирніться, можливо комусь зараз потрібна саме ваша допомога. Адже це нескладно: допомогти  людині з інвалідністю перейти через дорогу, прочитати слабозорому цінник у магазині, натиснути кнопку виклику біля аптеки чи магазину, просто усміхнутися…А ще – завітайте до відділу абонемента, на вас чекає книга Ніка Вуйчича «Життя без кордонів. Шлях до неймовірно щасливого життя». 

Наталія Білаш завідуюча відділом абонемента

 Хто такі Хелен Соул і Викрадач повітря?

 

Сучасна українська література розвивається в різних жанрах. Вона опанувала любовні романи, детективи, бойовики, містику, фентезі, наукову фантастику, пригодницькі твори тощо. Зростає попит на україномовну книжку, з’являються талановиті молоді українські автори, які можуть задовільнити смаки будь-якої читацької аудиторії.

Серед таких хочеться виділити Хелен Соул, авторку сучасних прозових творів. Олена Павленко, таким є справжнє ім’я письменниці, народилася і мешкає на Кіровоградщині. Хелен Соул – переможниця конкурсу сучасних оповідань від компанії Avitarart на порталі Букнет з твором «Зірка з неба».

 

Соул Хелен. Викрадач мого повітря : роман. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2021. 220 с.

Любовний роман «Викрадач мого повітря» – дебютна книжка молодої письменниці. Це саме той випадок, коли яскрава літературна історія дозволяє повністю в неї зануритися. Роман без перебільшення читається на одному диханні. Він пронизаний почуттями, тут переплітаються вибір між коханням і мрією, болючі спогади про минуле і бажання щасливого майбутнього. Книга вирізняється зворушливою романтичністю, яка тонко переплетена з соціальною темою. 

Головна героїня Вікторія – художниця, яка працює помічницею директора рекламної компанії, однак таємно мріє про посаду дизайнера. Здавалось шанс уже близько, але все змінює зустріч з тим, хто змусив її колись страждати. На перший погляд вона звичайна дівчина, але її шлях – шлях сильної жінки, яка готова до рішучих дій. Перед Вікою складний вибір – мрія чи гордість. Яке рішення ухвалить дівчина та чи зможе при цьому зберегти найдорожче? Тут хочеться залишити інтригу та запросити поринути у цю романтичну історію. Приємного читання!

 

Наталя Пивовар,

бібліотекар відділу краєзнавства

Помилки при макіяжі

Інколи, щоб зробити нас гарніше, make up підступно підкреслює зморшки та додає віку. Шість прийомів макіяжу, які роблять нас старшими. Прочитайте їх та не використовуйте!
Велика кількість тонального крему.

Якщо ви коли небудь робили макіяж для професійної фотосесії, то напевне, помічали, що через декілька годин «штукатурка» на обличчі починає виглядати не дуже привабливо. Студійний мейк для звичайного життя не дуже підходить. Якщо ви хвилюєтесь про перші зморшки – то використовуйте засіб з невагомою текстурою. Можливо він не замаскує всіх недоліки, але буде виглядати більш природньо.

Крем-тіні.
Як би ідеально вони не виглядали на картинці, на рухливій шкірі повік вони ведуть себе інакше. Забиваючись у складки повік, вони придають макіяжу неохайний вигляд. Для anti-age макіяжу краще застосовувати розсипчасті тіні.

Багато туші на віях.
Якщо нанести багато туші на вії, то вони будуть виділятися. Але при цьому велика імовірність, що на них з’являться грудочки. Все це невдало доповнює ваш образ.

Імітація засмаги.
Коричнева від засмаги шкіра вже давно не в моді, адже відомо що надлишок ультрафіолету приводить до старіння шкіри. Можливо, через це, коли ми дивимося на дівчину, яка занадто багато нанесла «автозагара», наша підсвідомість робить її старшою.

Графічні стрілки.
Все, що має чіткі контури, візуально привертає увагу. Це відноситься і до чітких контрасних стрілок. Тому, мимоволі більш помітними стають і зморшкки та синяки під очима. Гарним виходом із ситуації може стати – мякі стрілки, які виконані олівцем або тінями мокрим способом.

Помада, що «попливла».
Немає нічого гіршого, за помаду, контури якої безконтрольно «попливли». Тому, чим яскравіша помада, тим уважніше потрібно її наносити.

Презентація книги "Сокира сатири" Сашка Обрія

   В рамках обласного семінару відбулася творча зустріч з молодим поетом Олександром Кучеренком, якого всі знають під псевдонімом Сашко Обрій.

Олександр Кучеренко – український поет та бард, народився  в місті  Южноукраїнськ (яке називає Гардом) на Миколаївщині.

Він лауреат Премії імені Василя Симоненка, член Національної спілки письменників України.

Сашко Обрій пише на актуальні теми, які торкаються кожного. В його віршах радість і тривоги, світле та зболене, зачарування природою, інтимні речі — все те, чим наповнено наше життя.

Нещодавно друком вийшла книжка поезій Сашка Обрія «Сокира сатири», яку він презентував на зустрічі. Твори в ній: цікаві, гострі, смішні, самобутні і талановиті.

Автор щиро і відверто поділився з присутніми своєю творчістю. У теплій, душевній атмосфері відбулося читання віршів зі збірки та виконання авторських пісень.

Запрошую познайомитися із фрагментами його віршів, а детальніше ознайомитися з творчістю поета Ви зможете на його YouTube-каналі та в соціальних мережах.

ГОРІХ

Життя, мов календар, – строкате і барвисте.

В нім є своя весна, і осінь, і зима...

Стою, – німий горіх. Скидаю тихо листя.

Кругом стоїть краса вогнисто-неземна.

Ще весни надійдуть, щоб жити і горіти.

Аби спізнать сповна просвітлення і гріх.

А з часом дітлахи труситимуть горіхи,

що вроджу ними я – крислатенький горіх…

Тож пориньте в світ сучасної української поезії Сашка Обрія!

Ірина Рєзнік,

завідуюча відділом обслуговування користувачів

Володимир Лис. Камінь посеред саду

 Хочу з вами поділитись своїм враженням від книги  Володимира Лиса ''Камінь посеред саду''. Чого я обрала саме цю книгу, мабуть тому ,що на той час у мене був «осінній» настрій, тож психологічний детектив мені сподобався одразу, тим паче обкладинка  виглядає такою загадковою, наче запрошує поринути в ці таємниці, і різні несподіванки.

Книга мені не просто сподобалась, вона мене вразила . Автор пропонує замислитися над сенсом життя, пошуком себе, самотністю. 

Чи проводили ви коли-небудь розслідування власного внутрішнього стану? Чи замислювались ви над тим, що самотність не залежить від оточуючих, а є лише станом власної душі. Іноді зайве самокопання може поглинути вас, не давши змоги побачити майбутнє.

Тож ,щоб залишити інтригу , запрошую вас самих зануритись у світ душевного та серйозного читання  Приємного читання!

Наталія Газель,

бібліотекар відділу

обслуговування користувачів 

Для чого потрібні розіграші

                

Кожен з нас хоча б раз в житті брав участь у різноманітних розіграшах, що проводяться організаціями, мережами магазинів або окремо взятими брендами. Хтось може похвалитися великим виграшем або чималою знижкою на товари. У будь-якому випадку, це приємно, а для участі потрібно лише виконати умови розіграшу і дочекатися моменту оголошення результатів. Але для чого потрібні розіграші і що необхідно для їх проведення?

Розіграші проводити корисно й необхідно. Серед найпопулярніших причин:

· підвищення впізнаваності бренду;

· збільшення кількості підписників соціальних сторінок;

· поповнення списку новими клієнтами;

· привернення уваги для підняття попиту на певні товари чи послуги.

Серед недоліків проведення таких giveaway можна виділити:

· Недовіра до таких вікторин через випадки нечесних результатів.

· -Нецільова аудиторія.

· -Наступні відписки після розіграшу.

Наразі велика кількість розіграшів проводяться у соціальних мережах із використанням наступних умов:

1. Підписатися на сторінку соціальної мережі організації.
2. Лайкнути та зробити репост цього запису на свою сторінку (запис має бути публічним).

3.Під постом написати коментар «Готово» або ж відмітити одного або кількою друзів в коментарі (зазвичай обирають один із варіантів умови)
4. На період проведення розіграшу профіль має бути відкритим.


В залежності від цілей організатора можуть змінюватися і умови.

Сам розіграш проводиться за допомогою генератора випадкових чисел.

Але розіграш це не так просто, як може здатися на перший погляд. Щоб розіграш призів пройшов успішно, важливо підібрати потрібний формат, врахувати усі деталі, правильно його оформити та провести без зайвих затримок.

Живі книги. Букфейс

На сьогодні «Букфейс (bookface)» - це справжній флешмоб на підтримку паперової книги. В ньому з великим задоволенням приймають участь бібліотеки, книгарні, видавництва, та просто поціновувачі книг та літератури.

Основна ідея полягає в тому, що ви берете книгу і доповнюєте її обкладинку собою так, щоб створилася єдина картинка, а потім вже публікуєте ваше фото у соціальних мережах. Інколи, щоб отримати гарну світлину, виникає потреба у задіянні цілої команди: один фотографує, один тримає книгу, і звісно модель, яка позує.

Понад 90 тисяч світлин налічується в соціальних мережах під хештегом #bookfacefriday і в ролі моделей тут уже не тільки дорослі чи діти, а й навіть тварини.

Неформальний девіз цього руху: чим більш неочікуване рішення для кадру - тим краще!

Приєднуйтесь і ви!

Анна Бородавкіна

Як можна вдягатися модно

                

Як можна вдягатися модно, сучасно, при цьому не витрачати багато коштів?

Один англійський модельєр склав дуже цікавий графік, з якого слідує, що одяг:

· Аморальний – за 10 років до свого часу;

· Зухвалий – за 3 роки до свого часу;

· Сміливий – за рік до популярності;

· Гарний – коли він модний;

· Немає смаку – через рік після свого часу;

· Потворний – через 10 років після свого часу;

· Смішний – через 20 років;

· Кумедний – через 30 років;

· Своєрідний та химерний – через 50 років;

· Приємний – через 70 років;

· Романтичний – через 100 років;

· Прекрасний – через 150 років після свого часу.


Так в чому ж привабливість одягу давніх часів? Мабуть, у виразності, унікальності та в чудових якісних тканинах.

Можливо, доречно зазирнути до вашої старої валізи? Чи пошукати на антресолях? Можна влаштувати справжнє свято моди – карнавал, в якому будуть задіяні всі епохи, образи та стилі. Варіантів та комбінацій безліч, треба лише увімкнути уяву. Можна взяти довгу спідницю своєї бабусі – та зробити з неї чудову міні, а з вельветових брюк батька – неперевершені бермуди.

Один із поширених методів оновлення речей – їхнє фарбування. В домашніх умовах це вдається далеко не всім, але ж можна навмисно зробити візерунок. Також зараз в продажу є неймовірна кількість гарних нашивок, тканин та аксесуарів для шиття, які можуть будь-яку річ перетворити у шедевр, причому ексклюзивний.

Словом, експериментуйте, фантазуйте, а речі, які набридли складіть у свою «валізу». Можливо вони знадобляться вашим дітям.

Анна Бородавкіна

Чи знаєте ви себе?

    
                            
Чи знаєте ви достоїнства та недоліки своєї зовнішності? І якщо так, то чи не занадто суб’єктивна ваша точка зору? В світі практично не існує людей, які здатні тверезо оцінити свої данні. Чому? Тут є один маленький секрет. І захований він… в дзеркалі. Так-так, у звичайному дзеркалі, у яке дивляться всі вранці, вдень та ввечері.

Дзеркальне відображення дає образ, який мало чим відрізняється від того, який бачать оточуючі. В цьому легко переконатися, подивившись на себе в люстерко не прямо, а за допомогою ще одного дзеркала. Якщо ви так зробите – перед вами постане зовсім незвичний образ.

Тим не менш людство полюбляє дзеркала.

З давніх-давен дзеркала наділялись містичним значенням. Наприклад, вважалось, що в дзеркальному відображенні залишається душа людини. Саме тому в помешканні покійника завішували дзеркала, щоб він міг спокійно піти в інший світ.

Також не рекомендується спати у кімнаті, де знаходяться дзеркала, оскільки існує думка, що вони здатні поглинати енергію людини.

І все ж таки саме дзеркало зв’язує два «я», які «сидять» в кожній людині. Психологи стверджують, що людина із заниженою самооцінкою буде дивитися в дзеркало лише для того, щоб переконатися, що вона ще існує. Худощава людина, дивлячись в дзеркало, думає: «який я товстий(та)», а самотня людина почне навіть розмовляти зі своїм відображенням.

Порада для самовдосконалення.

Одного разу, коли всі домочадці розійдуться у справах, встаньте перед дзеркалом, та спробуйте поспілкуватися із собою, уважно спостерігаючи за жестами та мімікою. Тут ви помітите, що щось вас прикрашає, а щось робить смішним, а щось неоковирним. Тут ви і дізнаєтесь, де ваші сильні сторони, а де слабкі. Це і називається робота над собою.

Анна Бородавкіна

Реклама в нашому житті

        

23 жовтня, у світі відзначають Міжнародний день реклами. Його святкують всі, хто має безпосередній стосунок до створення та просування реклами. До них належать автори, художники, піарники, сценаристи, менеджери і маркетологи.

Реклама практично заполонила наші будні. Вона всюди: на вулиці, в транспорті, по телебаченню, радіо та соцальних мережах. Багатьох людей це дратує, і на мою думку, це справедливо. Коли дивишся цікавий фільм, він несподівано переривається рекламою, коли гортаєш стрічку новин в соціальних мережах – «вискакує» реклама, на яку не підписувася. Більшість не звертає на неї уваги, але не дивлячись ні на що, її стає з кожними роком все більше. Сучасна реклама має чітку наукову базу. Вона озброєна науко­вими засобами, виробленими психологією та соціологією.

Часто рекламують алкоголь, сигарети, шікдливі напої – все це подається у гарній невимушеній обстановці, яскраво та весело, а про шкоду пишуть маленькими літерами знизу. Не кожен зможе розібрати ті написи.

Існує іще один вид реклами – соціальний. Ролики такого характеру привертають проблеми громадськості до певної соціальної проблеми. Зазвичай її темами стають суспільні цінності та сфери інтересів: здоров’я і благодійність, культара та середовище, побут та моральні цінності.

Отже, як ми бачимо, реклама в нашому повсякденному житті є звичним явищем, з яким ми весь час стикаємось і без чого не уявляємо себе. Реклама присутня всюди. Проте, вона повинна бути ефективна, правдива, не набридати споживачам і справді доносити потрібну нам і цікаву інформацію. Адже, хто володіє інформацією – той володіє світом.

Анна Бородавкіна

По одежі стрічають, а по уму випроводжають

Для того, щоб у будь-якій ситуації (а вони бувають взагалі непередбачуваними) виглядати достойно, необхідно скористатися золотою заповіддю англійців: доречніше «underdressed» (одягатися занадто скромно) ніж «overdressed» (одягатися занадто нарядно).

Якщо ви хочете завжди виглядати пристойно та бути вдягненому відповідно до випадку, то дотримуйтесь наступних правил:


1. Ніколи не ставте ціль справити враження лише за допомогою одягу.

2. Не копіюйте нічий наряд.

3. Перш за все, необхідно перейматися тим, щоб одяг підходив саме вам, а не тим, наскільки він модний.

4. Зведіть кількість прикрас до мінімуму. Краще носіть одну вишукану обручку, ніж кілька сумнівного дизайну.

5. Помітні та вичурні аксесуари не завжди доречні.

6. Не вдавайтесь до крайнощів, та підбирайте одяг відповідно до віку та статусу.

7. Та головне, пам’ятайте, доглянуте тіло і акуратні одяг та взуття – найперші умови привабливості.

Вивчайте себе, підбирайте найбільш доречні варіанти, творіть та експериментуйте.

Анна Бородавкіна

Толерантність – запорука успіху

Глобалізація та діджиталізація сучасного світу постійно нагадує людству про те, що світ багатогранний і в той же час унікальний, що різноманітні підходи до одних і тих же процесів абсолютно відрізняються, враховуючи різноманітні культури.

Політична обстановка у світі поставила перед людством необхідність у вивченні проблеми толерантності як основного принципу взаємодії людей.

Толерантність зумовлює готовність сприймати людей такими, якими вони є і взаємодіяти з ними на основі згоди. В першу чергу вона припускає взаємність та активну позицію всіх зацікавлених осіб. Толерантність – важливий компонент життєвої позиції сформованої особистості, яка має свої цінності, та з повагою відноситься до цінностей інших людей.

Останнє століття розвитку людства характеризується не тільки стрімким розвитком техніки, науки, освіти та культури, але й двома світовими війнами, великим числом воєнних конфліктів, які забрали мільйони життів і показали схильність людини до руйнації.

Також існує дуже поширений вид насилля – «особистісне», майже непомітне – це насилля в безпосередній взаємодії людей та спілкуванні. В якій би формі воно не проявлялося і якими б розумними доказами воно не доводилось, завжди призводить до руйнації особистості вцілому. Особлива небезпека криється у насиллі над дитиною, яка не тільки не в силах себе захистити, а й іноді сама змушена переймати насильницькі способи спілкування та взаємодії. Цьому поняттю навіть дали вже визначення – булінг.

У зв’язку з цим основна задача, яка постає перед людьми – перейти до ненасильницького спілкування, яке має засади взаємної поваги, розуміння та терпіння, емоційної стійкості та гнучкості.

Анна Бородавкіна

Хелловін. Ідеї для декору

На Хелловін, як правило, головною розвагою дітей є випрошування солодощів, дорослих – селфі у відповідному антуражі. Незважаючи на те, що стародавні кельти від нас дуже далеко, святкувати ніч напередодні Дня усіх святих ми теж любимо і готуємось до цього заздалегідь: прикрашаємо домівки, робимо костюми та створюємо образи. Звісна річ, що про все це хочеться залишити пам’ять.

Чим можна прикрасити домівку?

Насправді варіантів неймовірно багато. Існує безліч ідей, як та чим можна прикрасити свою домівку до свята. Зазначимо, що необов’язково створювати прикраси власноруч. Зараз у крамницях продається багато декору на різні смак та гаманець. Головне не забути, що основна мета – зробити приміщення страшним та відлякуючим. Отже, давайте розбиратися з матеріалами:

Повітряні кульки. Цей атрибут завжди строює атмосферу свята та веселощів. Радимо підбирати кульки чорного, сірого та помаранчевого кольорів для створення відповідної атмосфери. Також можна на них намалювати різноманітні гримаси.

Гарбуз. Ну як же без нього. Можна накупити гарбузів різної величини. Одні просто розставити гарненько, а з інших вирізати різноманітні фігури, поставити в них свічки і – ось частина декору вже готова!

Віник або мітла. Цей атрибут, напевне, є в кожної господині вдома. Залишається лише знайти йому місце у відповідній локації.

Листя. Оскільки наше свято відбувається восени, воно автоматично асоціюється з осінню, а різнобарвного листя в цей час вдосталь.

Фетр. Дуже гарний та яскравий матеріал, з якого можна виготовити декор для стін у вигляді кажанчиків, павуків, гарбузів та цілих страшних персонажів.

Для доповнення власного образу можна використати різноманітні головні убори та маски. В результаті виходить не тільки креативно, а ще й дуже весело. І не забувайте про декоративну павутину!

Бородавкіна Анна

Бібліотека – у ногу з часом

                    
Невід’ємною частиною у розвитку та вдосконаленню знань і вмінь особистості є здатність відшуковувати інформацію, систематизувати її та узагальнювати. Саме тут в пригоді стає бібліотека як загальнокультурний центр інформації. Тут зосереджені основні надбання нації та знання, а бібліотекарі є вірними супутниками та помічниками читачів.

Крок за кроком працівники Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського стали виконувати все більш мультифункціональні завдання, а освоєння інформаційно-комунікаційних технологій дозволило охопити ширше коло читачів – інтернет-користувачів. Створення нових інтернет-ресурсів відкрили додаткові можливості для нас у підвищенні якості обслуговування користувачів.

Наша бібліотека має власний веб-сайт https://library.kr.ua, блог http://blog.library.kr.ua/ , вона присутня у соцмережах Facebook https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad, Instagram https://www.instagram.com/chizhevsky_krop/ , twitter https://twitter.com/KIROVOHRAD_OUNB.

Бібліотекарі широко використовують віртуальні презентації для популяризації книжкових виставок, медіапроєкти для розгорнутого огляду певної тематики, вікторини для привернення уваги до пам’ятних дат та подій. Через соціальні мережі відбувається двосторонній процес комунікації з віддаленими користувачами. Онлайн-трансляції заходів дають можливість мешканцям віддалених куточків міста чи області бути віртуально присутніми на заходах або ж переглядати їх у будь-який зручний час.

Це все можливе завдяки тому, що ми, як фахівці своєї справи, розвиваємося та крокуємо в ногу з часом, ставимо перед собою нові цілі та успішно їх досягаємо.

Анна Бородавкіна

Вікторія Семененко: від блогерства до письменництва та лідерства

Деякі люди потребують вранці кави, деякі – влітку поїздки до моря, вона ж потребує писати. Це її життя. Її тексти про жінок, їхній світ і їхні крила.

В історіях Вікторії Семененко кожна читачка знаходить щось своє, потаємне, можливо, відповіді на життєві питання, які давно не може вирішити. Ці історії про надію, про те, що життя, яким би воно не було, прекрасне, і навіть у важкі моменти ми чомусь вчимося, відроджуємося.

Вікторія – мама двох донечок, письменниця і благодійниця. Вона пише все своє життя та не уявляє його без творчості.

Саме блогерство допомагало Вікторії виражати свої думки та почуття. Вона почала викладати свої історії у соціальних мережах, і підписники позитивно відгукнулися на її есе, почали чекати наступних дописів.

Поступово оповідань накопичилось стільки, що блогерка зважилася зібрати їх у збірку. Так захоплення за допомогою соціальних мереж переросло у щось більше.

Нещодавно Вікторія презентувала свої дві книги – «Вона першою все сказала», «Така як є» – у нашій книгозбірні. Завдяки стріму, відеозапису, нашим публікаціям в електронних ЗМІ та соціальних мережах про це дізналося багато людей. Ми впевнені, що талант Вікторії як літераторки, її прагнення допомагати іншим і, звісно, блогерство допоможуть їй стати однією з лідерок громадської думки на наших теренах.

Анна Бородавкіна

Вуличні акції: здивувати, захопити, залучити…

  У сучасному динамічному технологічно розвиненому середовищі стає все важче зацікавити людину книгою та читанням. Однак книга зовсім не втратила своєї важливості та популярності. Її роль у процесі становлення особистості залишається незамінною. Світ швидко трансформується, стає більш віртуально-мультимедійним, тому і техніки промоції читання змінюються, щоб відповідати сучасним запитам.

Читання – це не тільки прекрасний спосіб проведення дозвілля, а й відмінний інструмент для підтримки фізичного і психічного здоров’я. Читаючи книгу, дорослі і діти мають чудову нагоду поринути у світ літератури, відкрити нових героїв, пізнати незнайомі світи й отримати насолоду від читання.

Фахівці бібліотек вже традиційно організовують і проводять різноманітні цікаві форми роботи з популяризації книги та читання. Однією з таких форм є вуличні акції.

У теплі сонячні дні бібліотекарі організовують та проводять вуличні акції, літературні посиденьки та книжкові пікніки для жителів міста на бібліотечному майданчику. Такі заходи щорічно відбуваються до великих державних, релігійних та міжнародних свят.

На відвідувачів вуличних акцій завжди чекає цікава розважальна та інформаційно-просвітницька програма: тематичні книжкові виставки, літературні новинки, інтерактивні та літературні ігри, різноманітні вікторини, передбачення на книгах, фото зони, майстер-класи, розгадування кросвордів та ребусів, загадки та розмальовки. Програми вуличних акцій відрізняються одна від одної, кожного разу на гостей чекають новинки.

Детальніше хочу зупинитись на акції «Книжковий пікнік». Це своєрідний відпочинок на свіжому повітрі з незвичним  книжковим «частуванням».

Книжкове меню вашого бібліотечного пікніка може бути різноманітним. Як приклад:

на перше – літературний бутерброд «Автор і його книга» – це інтерактивна вікторина, де усі бажаючі мають змогу зробити собі «бутерброд» – обрати письменника, книгу, яку він написав і героя з даної книги;

на друге – книжковий коктейль «Новинки для Вас» – перегляд  літературних новинок; ділитись своїми враженнями від прочитаних книг, або просто погортати цікаву книжку на свіжому повітрі;

на третє – солодкий десерт «Ворожіння на книзі» – бажаючі обирають номерок і дізнаються передбачення за книгою «Як бути щасливим» Анни Барнс.

Всі відвідувачі таких акцій залишаються задоволені і щасливі та отримують потужний заряд позитиву та гарний настрій.

Рєзнік Ірина,

завідуюча відділом 

обслуговування користувачів

Інтернет-журналістика: комунікативні маркери

  Соціальні мережі є одним із важливих інструментів обміну інформацією, завдячуючи їм, люди мають більше свободи у вираженні своїх думок. Серед численних користувачів інтернет-спільноти періодично з’являються лідери думок. Це люди, які можуть об’єднати навколо себе цілу віртуальну спільність. Лідери думок – це експерти, які володіють специфічними знаннями та прагнуть поділитися ними з іншими. Вести свій блог можуть усі хто має, що сказати.

Це можуть бути люди різної вікової категорії, різних професій починаючи від школярів, які розповідають про проблеми самоприйняття та становлення своєї особистості, закінчуючи людьми серйозних професій, таких як: журналісти, митці, політики, викладачі які можуть підіймати важливі, гострі питання для суспільства.

 Блогосфера – це світ, який росте та розвивається з неймовірною швидкістю, а отже, якість цієї ланки стає дедалі кращою та доступною для більшої української аудиторії.

Досенко, Анжеліка.

     Інтернет-журналістика: комунікативні маркери [] : навчально-методичний посібник / А. Досенко, І. Погребняк ; Київський ун-т ім. Б. Грінченка. – К. : Центр учбової літератури, 2020. – 183,[1] с

Навчально-методичний посібник призначений для студентів, які навчаються за спеціальністю “Журналістика”. Подано загальні відомості про інтернет-журналістику, основні поняття комунікативних маркерів та класифікацій соціально-комунікаційних одиниць.

Описано комунікацію в інтернеті загалом, а саме у блогосфері, соціальних мережах та у сфері функціонування аматорських медіа

Анна Русіна,

 головний бібліотекар

 відділу обслуговування користувачів

Атланти в бізнесі та в коханні

Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Частина перша. «Несуперечність». – Київ:  «Наш формат», 2017

Біографія випускниці Санкт-Петербурзького державного університету Аліси Зіновіївни Розенбаум сама достойна художнього твору. Народилася в Росїї, емігрувала до США в 1926 році. За псевдонім взяла назву печатної машинки, на якій друкувала свої сценарії. Працювала помічницею режисера в Голлівуді, писала для нього і для Бродвея. 

Стала засновницею такої філософської системи, як об’єктивізм.

Над романом «Атлант розправив плечі» Айн Ренд працювала дванадцять років. 

Цей роман дуже популярний в усьому світі, особливо в США. Він поєднує в собі  антиутопічний, філософський, романтичний та науково-фантастичний жанри і складається з трьох частин. 

Сьогодні поговоримо про частину першу «Несуперечність».

Даґні Таґґарт росла працьовитою та розумною дівчинкою на відміну від свого брата.  Коли їй буле лише дев'ять років, вона пообіцяла собі, що буде керувати залізницею.  Ще дитиною вона крутилася біля колій та паровозних депо. Спадкоємниця родинної залізниці  Таґґартів схилялася перед наукою, людською майстерністю, завдяки яким усе працювало, але була впевнена, що зможе зробити підприємство кращим. 

У п'ятнадцять до неї вперше дійшло, що жінки не керують залізницями і люди можуть не зрозуміти її пориву. 

- Під три чорти!— вирішила Даґні, і цей сумнів більше її не допікав. 

Незважаючи на походження, фінансову стабільність, які були їй гарантовані від народження, вона почала працювати ще в шістнадцять років в «Таґґарт Трансконтиненталь» диспетчером невеличкої станції в нічні зміни. А зранку бігла в інженерний коледж на навчання. Їй було двадцять дев’ять, коли помер їх батько. Завдяки вашингтонським контактам, президентом залізниці став її брат Джеймс Таґґарт, і надалі він надзвичайно майстерно здобував прихильність влади. Старі працівники його ненавиділи, а справжньою послідовницею батькової залізниці вважали Даґні, тому що на виробництві розумілася саме вона, розумна молода жінка, яка пройшла всі щаблі підприємства…

Генк Ріарден. Десять років його життя пішло на виготовлення ріарден-металу. Він був вимушений  за рішенням країни, умовно кажучи, «все віддати та поділити».

Елліс Ваятт створив промисловий рай. 

- Хто там казав, що потребує точки опори? – мовив Елліс Ваятт. – Дайте мені право безперешкодного руху, і я покажу їм, як перевернути Землю! 

Фрациско д’Анконія – і гордість свого професора, і найбільше розчарування його. Чому? А ще в двадцять три роки він отримав величезний спадок і став мідним королем.

Айн Ренд робить сюжетне сальто назад, і читачу відкриваються дитячі та юнацькі роки героїв, перше кохання…

Генк Ріарден, Елліс Ваятт, Даґні Таґґарт. Шляхи героїв роману перетинаються, вони об'єднують свої зусилля заради загальної справи, благополуччя США, але суспільство вважає, що великі магнати тільки збагачуються. За таких умов вони мають боротися за власні принципи та зберегти справи, в які вклали труд та роки життя декілька поколінь. Атланти розправляють плечі!

І ще важливе питання: хто такий Джон Голт?

Якщо вас зацікавив цей роман, ви можете взяти його у відділі абонемента.

 Олена Мазур, бібліотекар відділу абонемента.

Сенсація в науково-популярній літературі

Найважливіше завдання тіла — всюди носити мозок.

Томас Едісон

Дік Свааб — лікар та вчений зі світовим ім’ям, який у 1978-2005 роках був керівником Нідерландського інституту головного мозку при Нідерландській королівській академії наук, почесний професор нейробіології в Університеті Амстердама, лицар Ордену Нідерландського лева, автор понад 540 наукових статей і співавтор близько 200 книжок. Його праця «Ми — це наш мозок» стала науковим бестселером. Нова книжка Свааба продовжує попередні дослідження, заглиблюючись у найпотаємніші куточки нашого мозку.

Свааб, Дік. Наш творчий мозок / Д. Свааб ; пер. з нім. С. Зубченко. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 463,[1] с.

Кожен має мозок. Проте не будь-який мозок — творчий. Чим є творчі здібності з погляду нейрофізіології? Звідки виникає креативність? Як оточення впливає на мозок та вибір професії? Мистецтво — це ліки для мозку чи хвороба? Яку роль у таланті художників відіграють їхні мозкові захворювання? І який стосунок до цього мають філософія та карне право? Дік Свааб говорить про взаємодію мозку із середовищем, оскільки саме це, на його думку, робить нас людьми. І не просто людьми, а унікальними особистостями. Ця книжка — немов рентгенівське світло. Готові побачити знімок власної свідомості?..

Лариса Медведєва,

головний бібліотекар відділу документів

з питань медицини та охорони здоров'я   

Профілактика йододефіциту – турбота про своє здоров’я

21 жовтня – Всесвітній день йододефіциту. Проблема йододефіциту є глобальною для населення усіх континентів. Це одне з найбільш поширених у всьому світі захворювань неінфекційного характеру. Недостатність йоду в навколишньому середовищі відчувають близько 70% населення України. Йодний дефіцит є загрозою соціально-економічному розвитку країни.

Серед мікроелементів, необхідних для організму, йод посідає найважливіше місце. Йододефіцит може призводити до розвитку патологій щитоподібної залози та розумових розладів різного ступеня тяжкості. За його нестачі уповільнюється ріст, швидко настає втома, погіршується пам'ять, і як наслідок - успішність у навчанні. Нестача йоду спричиняє апатію, погіршення репродуктивного здоров’я молоді, зниження народжуваності в регіоні. Тому йододефіцит є державною проблемою, розв'язання якої допоможе зберегти економічний розвиток країни.

Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі людини є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. А також до щоденного раціону слід включати продукти багаті йодом: морепродукти, білу рибу, овочі, фрукти, горіхи.

За здоров’ям потрібно слідкувати, про нього треба піклуватися з ранніх років, тому що профілактика завжди була і буде дешевшою, ніж лікування.

Оксана Завіна, завідувачка відділу документів

з питань медицини та охорони здоров’я

Українська мрія. Я - підприємець!

 

Весь світ знає, що таке американська мрія – рівні можливості для кожного завдяки власним наполегливості, працьовитості й таланту пройти кар’єрними сходами, отримати матеріальні статки, власний бізнес. По суті, вона дає віру.

А яка ж вона, українська мрія? Сьогодні в Україні зареєстровано понад 2 мільйони підприємців. Хто ці люди? Чому вони працюють самі на себе? Що змусило їх почати самотужки створювати свою реальність? Чи завжди їхня історія – історія успіху?

Саме про таких людей книга науковця та практикуючого бізнес-консультанта Лідії Пащук «Українська мрія. Я - підприємець!».

Книга складається з 22 оповідань, невигаданих історій успішних і не дуже підприємців.

Оповідання стали основою для бізнес-знань, тож книга містить 22 розділи із основними інструментами та рекомендаціями щодо створення, розвитку та ведення власного бізнесу. Тут йдеться і про стартапи, і про створення бренду, і про маркетинг, і про просування, і про пошук ідеї для бізнесу, і про бізнес-процеси, і про фінанси, і про персонал, і про багато всього іншого…

А ще в книзі ви знайдете визначення та цитати, які мотивують, доповнюють суть, а інколи навіть навчають чогось нового.

Книга буде корисною підприємцям, людям, які люблять читати бізнес-літературу, люблять мріяти, а також тим, хто тільки планує розпочати власну справу.

З книгою Пащук, Лідія Віталіївна. Українська мрія. Я - підприємець! / Л. В. Пащук. - К.: Майстер книг, 2020. - 345,[5] с.: іл.  можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Успішний керівник

 

Книга Євгенія Бондаренко «Успішний керівник. 50 перевірених інструментів на кожен день» не про фундаментальну науку менеджменту. І не про те, що повинен або не повинен робити керівник, хоча посилання на дослідження в області менеджменту і цитати багатьох корифеїв в ній також присутні.

Книга «Успішний керівник» – це великий збірник ефективних інструментів менеджера на кожен день і для практично будь-якої ситуації. Тут представлений екстракт корисних інструментів і немає довгих відхилень від суті для простого збільшення кількості сторінок. Кожна глава книги це окрема інструкція, що вже готова до вживання. Всі глави мають одну структуру, в яку входять: мета, складність застосування, ціна, виконавець тощо. Звичайно, є і приклади успішного застосування методу, і перевірочні завдання, що дозволять зрозуміти суть методу та способи його застосування. Таким чином 50 перевірених інструментів це буквально 50 глав, як 50 ступенів до досконалості вашого управління.

Глави розбиті на чотири великі частини: особиста ефективність, ефективність команди, ефективність систем, ефективність бізнесу. Всі частини і глави книги самодостатні. Тож можна у разі потреби, використовуючи зміст книги як карту, знайти інструмент для вирішення будь-якої виробничої ситуації.

Це настільна книга для менеджерів всіх рівнів. І керівник невеликого відділу, і головний виконавчий директор крупного бізнесу знайдуть на її сторінках методи для більш усвідомленого управління. Книга також буде цікавою фахівцям, які хочуть просунутися по кар'єрних сходах і зайняти високу посаду.

З книгою Бондаренко, Евгений. Успешный руководитель. 50 проверенных инструментов на каждый день / Е. Бондаренко. - К. : Баланс Бизнес Букс, 2021. - 240,[8] с. можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Доба на океані. Як переплисти Атлантику каяком?

 

Книга Лот-Ігнацюк, Агата. Доба на океані. Як переплисти Атлантику каяком? / А. Лот-Ігнацюк, Б. Ігнацюк; пер. з польськ. О. Герасим. - Львів: Апріорі, 2021. - 88 с.: іл. - (Сер. "Надзвичайні подорожі") розповідає про мандрівки польського мандрівника, Александра Доби, який тричі перетнув Атлантичний океан на каяку, а отже самотужки подолав його за допомогою веслування руками. До слова, до експедицій Ал. Доби жодним сміливцям це ще не вдавалося. За своє досягнення він здобув титул «Мандрівник року - 2015» за версією журналу National Geographic.

Разом із мореплавцем ви потрапите у бурі та шторми в океані, зіткнетеся з найбільшою течією у світі. Дізнаєтеся, як спланувати трансатлантичну експедицію, побудувати каяк та не загубитися в океані. Довідаєтеся, чи існують підводні гори, кораблі-привиди, а ще – де на каяку приховані спальня, кухня та ванна кімната. Навіть пізнаєте смак океанської кави!

У ілюстрованому виданні цікаво описано етапи підготовки до мандрівки, життя під час неї у відкритому океані, розповідається про небезпеки та приємні несподіванки, які чекали на Александра Добу. А ще книга містить у собі навчальну складову, адже тут доступно пояснено технічні терміни, пов’язані з мореплавством, природні явища та ін. Та найголовніше, вона вчить як і найменших, так і найбільших читачів не боятися ставити перед собою великі цілі, адже здійснити їх цілком реально!

Видання є ілюстроване і розраховане на дітей, однак дорослим прихильникам далеких подорожей читати про підготовку та незвичайні пригоди польського мандрівника буде також цікаво.

З книгою можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ ім. Д. Чижевського (II поверх бібліотеки)