понеділок, 23 грудня 2019 р.

Зверніть увагу на книгу!

Оксана Скляренко «Мій маленький принц.Уроки щасливого в’язання спицями: від вінтажних до модних зразків узорів».

Щасливе в’язання — це відчуття добрих і теплих емоцій, коли ти плетеш і можеш зробити речі своїми руками для себе, своїх рідних, друзів. У час, коли багато чого продається і купується, плетені власноруч іграшки, одяг, прикраси стають унікальною цінністю, бо важливим є момент, коли ти береш до рук спиці і клубок ниток того кольору, який тобі до вподоби, і занурюєшся у миті творчості! Даруєш частинку своєї душі! Важливо те, що саме ти наповнюєш цей різноманітний на емоції світ відчуттям щастя від процесу плетіння!
  З книгою Оксани Скляренко «Мій маленький принц. Уроки щасливого в’язання спицями: від вінтажних до модних зразків узорів» є чудова можливість розширити уявлення про світ в’язання. У виданні подано цікаві історичні відомості та описана техніка в’язання спицями, оригінальні схеми узорів, які супроводжуються фотоілюстраціями. Продемонстровано схеми узорів 1867 року. Описано терапевтичний ефект від в’язання спицями.
   Книга-посібник має практичний характер і буде корисна як початківця, так і тим, хто володіє цим мистецтвом рукоділля професійно.
Якщо вас зацікавило видання, звертайтесь до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук. До речі, свою книгу Оксана Скляренко подарувала відділу з дарчим надписом.

Вікторія Одєгналова,
головний бібліотекар відділу документів
з економічних, технічних та природничих наук.

За стійкою бару.

За стійкою бару: Навчальний посібник / Ростовський В.С.– К.: Кондор-Видавництво, 2018. – 410 с.
В ХХІ столітті відбулися значні зміни у всіх сферах життя. Громадське харчування, як галузь народного господарства, зникло та з’явився ресторанний бізнес. У значній кількості з’явилися ресторан-бари, кафе-бари, піцерії, шашличні та найбільшою популярністю, особливо серед молоді, користуються бари. Повсюди у всіх містах України на перших поверхах житлових будівель квартири викупляються і на звільнених площах організовуються різні бари: десертні, винні, ігрові, коктейль-бари, гриль-бари, як найбільш відвідувані і тому найбільш рентабельні. Крім того, різні бари організовуються в готелях, у місцях відпочинку населення, на вокзалах, на пароплавах і т. ін. Тому дуже актуальною є література, що висвітлює досвід роботи барменів та організацію їх праці.
   Книга В.С. Ростовського «За стійкою бару» буде цікавою для спеціалістів готельно-ресторанного бізнесу, барменів та всіх, хто пов’язаний з діяльністю сучасних закладів громадського харчування. Вона презентує теми щодо торговельно-виробничої діяльності барів: їх структура, асортимент продукції, організація робочого місця бармена, технологія приготування різних напоїв, форми обслуговування відвідувачів тощо.

Коровіна Олена Володимирівна
бібліотекар відділу
документів з економічних, технічних
та природничих наук.

вівторок, 3 грудня 2019 р.

Гірка «Солодка пісня»


«Розумієте, розумієте ви, шановний добродію, що значить, коли вже нікуди більше йти? – згадав він зненацька вчорашнє запитання Мармеладова, – бо треба, щоб кожній людині 
хоч куди-небудь можна було піти…»
Ф.Достоєвський «Злочин і кара»

Лейла Слімані – популярна французька письменниця з марокканським корінням. Книга «Солодка пісня» принесла їй у 2016 році Гонкурівську премію – найпрестижнішу літературну нагороду Франції.

Поль і Міріам живуть у красивому будинку на вулиці д’Отвіль, що в десятому окрузі Парижа. У них двоє чудових дітей – Міла та Адам. «Відтоді, як народилися діти, Міріам боялася всього. Особливо, що дітлахи помруть». Дружина хоче продовжити свою успішну кар’єру юриста, тому щасливе подружжя вирішує найняти няню для своїх малюків. Виявляється, що дуже складно знайти жінку, яка змогла б замінити маленьким дітям батьків. «Жодних нелегалів, домовилися? Хатня робітниця чи маляр – це ще куди не йшло. Нехай такі люди працюють, але догляд дітей – це надто небезпечно. Мені не потрібна людина, яка побоїться викликати поліцію чи їхати до лікарні, якщо виникнуть проблеми…». Після невдалих спроб подружжя знаходить Луїзу – ідеальну няню, яка втратила чоловіка та має вже дорослу доньку. Луїза стала частиною їхньої сім’ї, полюбила дітей. «Моя нянька – справжня фея». Отак Міріам характеризувала появу Луїзи в їхньому повсякденному житті. Підшиває спідниці і штани, пришиває ґудзики, готує смачні страви, миє посуд, розставляє букети квітів, обожнює дітей. Ну просто Мері Поппінс! Навіть на канікули родина погоджується їхати лише з нянькою. «Треба ж насолоджуватись життям, еге ж?»

Автор цікаво описує дитячі майданчики, на які Луїза водить дітей погратися. Яких гувернанток тут тільки не зустрінеш! Мови з усіх країн світу перемішувалися з лепетанням дітей, що запам’ятовували окремі слова.  Довкола дитячої гірки лунали зауваження мовами бауле, діула, арабською чи гінді, ніжні слова філіппінською… Серед няньок – дівчата, закутані в чорні хіджаби; були й такі, що вдягали щотижня нову перуку. Про Луїзу няньки майже нічого не знали. Вона не відповідала на питання, чи відповідала дуже коротко.

Одного дня Міріам, повернувшись з роботи, застає жахливу картину: її діти… мертві. Хто, за що? Адже діти завжди були під пильним наглядом няньки! Невже цей злочин скоїла Луїза!?

Любов, ніжність, повага і порядність чи затаєна ненависть, бажання помститися і  брехня? Прочитавши книгу, можливо, хтось із батьків перегляне своє прагнення стосовно кар’єри і відмовиться від послуг няні. Можливо – навпаки.

Чекаємо на Вас у відділі абонемента. Дізнайтесь першими, що і чому трапилось у щасливій родині.

Наталія Білаш, завідувачка відділом абонемента