понеділок, 5 вересня 2022 р.

Збалансування продовольчого ринку в контексті забезпечення продовольчої безпеки


        Національна безпека будь-якої держави базується на економічній безпеці, однією з найважливіших складових якої є продовольча безпека. Державне регулювання продовольчого ринку – це складний механізм. Він включає інструменти впливу на структуру сільськогосподарського виробництва, аграрний ринок, соціальну структуру села, міжгалузеві й міжгосподарські відносини. Його мета - створення стабільних економічних, правових і соціальних умов для розвитку сільського господарства, задоволення потреб населення в якісних продуктах харчування за соціально прийнятними цінами. Тому формування продовольчого ринку України в контексті загальної проблеми національної безпеки є актуальним.

 У монографії Збалансування продовольчого ринку в контексті забезпечення продовольчої безпеки: монографія / І. В. Федулова; Національний університет харчових технологій. - К.: Кондор, 2021. - 397, [1] с.: діагр., табл., схеми викладені результати досліджень методичних і практичних засад стратегічного розвиту продовольчого ринку. Продовольчий ринок має досить складну структуру, що складається з численних елементів і зв’язків між ними, які знаходяться під впливом різних факторів: політичних, організаційно-економічних, соціальних та інших. Розвиток продовольчого ринку визначається ринковими механізмами, а саме: попитом і пропозицією. Але дослідження продовольчого ринку має свої особливості, які визначаються тим, що він є недосконалим. Попит на продовольство задовольняється не тільки за рахунок збільшення виробництва продукції, а формується в умовах невисокої платоспроможності населення і фактичного споживання продуктів харчування, яке не досягає рівня раціональних фізіологічних норм. Розглянуті особливості функціонування окремих продовольчих ринків з метою їх сталого розвитку та забезпечення продовольчої безпеки. 

   Видання буде корисним для студентів, аспірантів,науковців, працівників підприємств. З книгою можна ознайомитися у відділі документів з економічних,технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського.


Марина Григор’єва,

відділ документів з економічних,

технічних та природничих наук

пʼятниця, 2 вересня 2022 р.

Як забезпечити комплексну фінансово-економічну безпеку держави?


          Рівень розвитку економіки є одним з базових критеріїв забезпечення національної безпеки держави. Однією з основних характеристик економіки є економічна безпека, яка, як складова національної безпеки, визначає її стійкість до зовнішніх та внутрішніх загроз, незалежність, конкурентоспроможність, здатність до розвитку та задоволення економічних потреб громадян та суспільства, а також можливість забезпечення гарантованого захисту національних інтересів. У системі економічної безпеки важливу роль відіграє фінансова складова, адже саме фінанси є тією «рушійною силою», завдяки якій створюються умови, необхідні для ефективного функціонування та розвитку будь-якого суб’єкту економічної безпеки: від окремих громадян до держави та суспільства в цілому з усіма його інституціями.
    У навчальному посібнику: Карлін, Микола Іванович. Комплексне забезпечення фінансово-економічної безпеки держави: навчальний посібник / М. І. Карлін; Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки. - К.: Кондор, 2020. - 415, [1] с. аналізуються теоретичні й практичні засади комплексного забезпечення фінансово-економічної безпеки держави загалом та України зокрема; розкриваються особливості досягнення бюджетної, боргової, податкової, грошово-кредитної, валютної та інших складових фінансово-економічної безпеки країни.
        Значна увага у посібнику приділяється висвітленню особливостей функціонування офшорів та заходам обмеження виведення коштів до них, а також заходам щодо боротьби з «відмиванням брудних грошей». Видання буде цікавим для студентів закладів вищої освіти та закладів перепідготовки державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування.
        З книгою можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Дмитра Чижевського.

Марина Григор’єва,
відділ документів з економічних,
технічних та природничих наук


 

Все про спеціалізований туризм

 



    

Сучасні тенденції відпочинку змінюють формат туристичних подорожей. Мандрівник ХХІ століття віддає перевагу індивідуальним екскурсіям або незвичайним розвагам, відрізняється новими уподобаннями щодо туристичних маршрутів, новими мотиваціями подорожей.

Спеціалізований туризм (від лат. specialis – особливий, своєрідний) – вид туристської діяльності, мета якої – реалізувати специфічні запити туристів під час поїздки. У його межах особлива увага може приділятися широкому діапазону питань, пов'язаних з вивченням історії, культури, природи, а також з професійними і різного виду спортивно-туристськими потребами туристів.

Спеціалізовані тури, на відміну від стандартних туристичних пропозиції, досить ексклюзивна послуга, яка потребує великих професійних знань.

У навчальному посібнику Борисова Ольга Володимирівна Спеціалізований туризм : навч. посібник для студ. закладів вищої освіти / О. В. Борисова ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. – К. : Кондор, 2020. – 356,[1] с. : іл. викладаються вузлові проблеми теоретико-методологічної бази спеціалізованого туризму та його окремих видів. Посібник містить у собі програму навчальної дисципліни, вступ, дві вступні теми, присвячені характеристиці спеціалізованого туризму та аналізу наслідків пандемії коронавірусу для туризму; дві основі частини, в яких викладається матеріал щодо традиційних та нових видів спеціалізованого туризму, загальні підсумки та список рекомендованих джерел. 

До кожної теми надано ключові терміни та поняття і контрольні запитання. Деякі теми супроводжуються рисунками, змістовними таблицями, а деякі – необхідними і цікавими ілюстраціями (фотографіями). 

Навчальний посібник розрахований на студентів закладів вищої освіти спеціальності «Туризм», але він буде корисний і викладачам-туризмологам, і здобувачам рівня «магістр» та «доктор філософії», і всім, хто цікавиться проблемами розвитку туризму в світі й Україні.

Переглянути видання можна у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ ім. Дмитра Чижевського.

Марина Григор’єва,

відділ документів з економічних,

технічних та природничих наук



четвер, 1 вересня 2022 р.

Милосердя, допомога, лікування

У світі щороку сотні мільйонів людей страждають від важких і невиліковних хвороб. Усім їм потрібна кваліфікована медична та психологічна допомога, а часом і просто людська участь, підтримка та співчуття. Безнадійно хвора людина опиняється в стані хронічного стресу, який викликаний не лише хворобою, але і соціальними наслідками. Світовий досвід свідчить, що саме паліативна та хоспісна допомога адекватно реагує на потреби паліативних хворих та їхніх рідних, сприяє покращенню якості життя, що зумовлює велике соціально-економічне та гуманітарне значення цього інноваційного напрямку охорони здоров’я та соціального захисту населення. Останнім часом про паліативну допомогу говорять досить часто й багато — що це, навіщо вона потрібна і хто зрештою її потребує.

Тарасюк, Володимир Семенович. Паліативно-хоспісна допомога : навчальний посібник для студентів медичних закладів фахової передвищої та вищої освіти, лікарів-інтернів, сімейних лікарів і лікарів загальної практики / В. С. Тарасюк, Г. Б. Кучанська. - 2-е вид. - К. : ВСВ "Медицина", 2021. - 327 с. 
У своїй книзі автор висвітлює питання історії розвитку паліативної медицини, особливості надання паліативно-хоспісної допомоги онкологічним хворим, в тому числі і дітям, пацієнтам літнього віку. Про надзвичайну важливість підвищення якості життя невиліковно хворих людей, які відчувають страждання, надання їм як медичної та соціальної, так і психологічної та духовної підтримки, йдеться у книзі. Особливу увагу приділено ролі медичної сестри в процесі догляду, її обізнаності щодо психосоціальної підтримки хворих. Автор звертає увагу на одну з основних проблем етики і деонтології лікаря – проблеми евтаназії. Ставлення до умисного прискорення настання смерті невиліковно хворого ніколи не було однозначним. Як слід ставитися до цього питання? Автор зазначає, що в Україні евтаназію заборонено законом, тому ця проблема не стоїть так гостро, бо лікар – не помічник смерті, а борець за життя. Окремі розділи присвячені догляду за пацієнтами з резистентними формами туберкульозу, а також за пацієнтами з ВІЛ/СНІД.

Чекаємо на всіх, хто цікавиться паліативною медициною.

Оксана Дегтярьова,
бібліотекар відділу документів
з питань медицини та охорони здоров’я