понеділок, 23 грудня 2019 р.

Зверніть увагу на книгу!

Оксана Скляренко «Мій маленький принц.Уроки щасливого в’язання спицями: від вінтажних до модних зразків узорів».

Щасливе в’язання — це відчуття добрих і теплих емоцій, коли ти плетеш і можеш зробити речі своїми руками для себе, своїх рідних, друзів. У час, коли багато чого продається і купується, плетені власноруч іграшки, одяг, прикраси стають унікальною цінністю, бо важливим є момент, коли ти береш до рук спиці і клубок ниток того кольору, який тобі до вподоби, і занурюєшся у миті творчості! Даруєш частинку своєї душі! Важливо те, що саме ти наповнюєш цей різноманітний на емоції світ відчуттям щастя від процесу плетіння!
  З книгою Оксани Скляренко «Мій маленький принц. Уроки щасливого в’язання спицями: від вінтажних до модних зразків узорів» є чудова можливість розширити уявлення про світ в’язання. У виданні подано цікаві історичні відомості та описана техніка в’язання спицями, оригінальні схеми узорів, які супроводжуються фотоілюстраціями. Продемонстровано схеми узорів 1867 року. Описано терапевтичний ефект від в’язання спицями.
   Книга-посібник має практичний характер і буде корисна як початківця, так і тим, хто володіє цим мистецтвом рукоділля професійно.
Якщо вас зацікавило видання, звертайтесь до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук. До речі, свою книгу Оксана Скляренко подарувала відділу з дарчим надписом.

Вікторія Одєгналова,
головний бібліотекар відділу документів
з економічних, технічних та природничих наук.

За стійкою бару.

За стійкою бару: Навчальний посібник / Ростовський В.С.– К.: Кондор-Видавництво, 2018. – 410 с.
В ХХІ столітті відбулися значні зміни у всіх сферах життя. Громадське харчування, як галузь народного господарства, зникло та з’явився ресторанний бізнес. У значній кількості з’явилися ресторан-бари, кафе-бари, піцерії, шашличні та найбільшою популярністю, особливо серед молоді, користуються бари. Повсюди у всіх містах України на перших поверхах житлових будівель квартири викупляються і на звільнених площах організовуються різні бари: десертні, винні, ігрові, коктейль-бари, гриль-бари, як найбільш відвідувані і тому найбільш рентабельні. Крім того, різні бари організовуються в готелях, у місцях відпочинку населення, на вокзалах, на пароплавах і т. ін. Тому дуже актуальною є література, що висвітлює досвід роботи барменів та організацію їх праці.
   Книга В.С. Ростовського «За стійкою бару» буде цікавою для спеціалістів готельно-ресторанного бізнесу, барменів та всіх, хто пов’язаний з діяльністю сучасних закладів громадського харчування. Вона презентує теми щодо торговельно-виробничої діяльності барів: їх структура, асортимент продукції, організація робочого місця бармена, технологія приготування різних напоїв, форми обслуговування відвідувачів тощо.

Коровіна Олена Володимирівна
бібліотекар відділу
документів з економічних, технічних
та природничих наук.

вівторок, 3 грудня 2019 р.

Гірка «Солодка пісня»


«Розумієте, розумієте ви, шановний добродію, що значить, коли вже нікуди більше йти? – згадав він зненацька вчорашнє запитання Мармеладова, – бо треба, щоб кожній людині 
хоч куди-небудь можна було піти…»
Ф.Достоєвський «Злочин і кара»

Лейла Слімані – популярна французька письменниця з марокканським корінням. Книга «Солодка пісня» принесла їй у 2016 році Гонкурівську премію – найпрестижнішу літературну нагороду Франції.

Поль і Міріам живуть у красивому будинку на вулиці д’Отвіль, що в десятому окрузі Парижа. У них двоє чудових дітей – Міла та Адам. «Відтоді, як народилися діти, Міріам боялася всього. Особливо, що дітлахи помруть». Дружина хоче продовжити свою успішну кар’єру юриста, тому щасливе подружжя вирішує найняти няню для своїх малюків. Виявляється, що дуже складно знайти жінку, яка змогла б замінити маленьким дітям батьків. «Жодних нелегалів, домовилися? Хатня робітниця чи маляр – це ще куди не йшло. Нехай такі люди працюють, але догляд дітей – це надто небезпечно. Мені не потрібна людина, яка побоїться викликати поліцію чи їхати до лікарні, якщо виникнуть проблеми…». Після невдалих спроб подружжя знаходить Луїзу – ідеальну няню, яка втратила чоловіка та має вже дорослу доньку. Луїза стала частиною їхньої сім’ї, полюбила дітей. «Моя нянька – справжня фея». Отак Міріам характеризувала появу Луїзи в їхньому повсякденному житті. Підшиває спідниці і штани, пришиває ґудзики, готує смачні страви, миє посуд, розставляє букети квітів, обожнює дітей. Ну просто Мері Поппінс! Навіть на канікули родина погоджується їхати лише з нянькою. «Треба ж насолоджуватись життям, еге ж?»

Автор цікаво описує дитячі майданчики, на які Луїза водить дітей погратися. Яких гувернанток тут тільки не зустрінеш! Мови з усіх країн світу перемішувалися з лепетанням дітей, що запам’ятовували окремі слова.  Довкола дитячої гірки лунали зауваження мовами бауле, діула, арабською чи гінді, ніжні слова філіппінською… Серед няньок – дівчата, закутані в чорні хіджаби; були й такі, що вдягали щотижня нову перуку. Про Луїзу няньки майже нічого не знали. Вона не відповідала на питання, чи відповідала дуже коротко.

Одного дня Міріам, повернувшись з роботи, застає жахливу картину: її діти… мертві. Хто, за що? Адже діти завжди були під пильним наглядом няньки! Невже цей злочин скоїла Луїза!?

Любов, ніжність, повага і порядність чи затаєна ненависть, бажання помститися і  брехня? Прочитавши книгу, можливо, хтось із батьків перегляне своє прагнення стосовно кар’єри і відмовиться від послуг няні. Можливо – навпаки.

Чекаємо на Вас у відділі абонемента. Дізнайтесь першими, що і чому трапилось у щасливій родині.

Наталія Білаш, завідувачка відділом абонемента

понеділок, 18 листопада 2019 р.

До уваги спеціалістів та студентів!

 Хімія Землі: Навчальний посібник / В. А. Богатиренко, І. Б. Чорний, В. А. Нестеровський - К.: Кондор-Видавництво, 2018.− 568 с.
Кожна людина живе в середовищі хімічних речовин і сама є складним хімічним реактором, як і увесь Всесвіт: від далекої зірки до найменшої комашки на Землі. Тож не дивно, що від розвитку хімічної промисловості, хімічних технологій  залежить розвиток сучасної цивілізації і добробут будь-якої країни. При цьому штучно створений людиною навколишній світ - техносфера - усе швидше насичується продуктами хімічного виробництва, а їх грамотне використання вимагає певного рівня хімічних знань, щоб неадекватне втручання в природні процеси не призвело до катастрофічних наслідків.
 У навчальному посібнику представлено інформацію про особливості поширення й трансформації хімічних елементів за різних фізико-хімічних умов, створених самою природою. Матеріал подано з використанням положень базових хімічних дисциплін і спрямовано на висвітлення хімічних закономірностей перебігу природних процесів, що визначають баланс між геосферами планети та кругообіг хімічних елементів. Навчальну інформацію виокремлено і сформовано за принципом інтеграції хімії з такими природничими дисциплінами, як геохімія, мінералогія, біологія.
Посібник буде корисний для студентів нехімічних спеціальностей природничого напряму освіти, а також спеціалістів у галузі сільського господарства, учителів хімії, біології, географії загальноосвітніх навчальних закладів, а також викладачам вищих навчальних закладів освіти, які працюють у галузі наук про Землю. Його можна використовувати для організації активної творчої наукової і самостійної роботи студентів.


Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2010. Практичний посібник / Упорядн. К.І.Чижмарь, Д.В.Журавльов - К.: «Центр учбової літератури», 2019. – 496с.
Класифікатор професій як документ призначений для застосування центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, усіма суб'єктами господарювання тощо. Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.
Звертайтесь до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук обласної бібліотеки ім. Д.І.Чижевського.

Коровіна Олена Володимирівна
  бібліотекар відділу
 документів з економічних, технічних
 та природничих наук.

четвер, 7 листопада 2019 р.

Львів. Кава. Любов.


Збірка оповідань «Львів. Кава. Любов» (Х., 2018)   - надзвичайно чуттєва і життєва книга від 10 неймовірних авторів: Наталії Гурницької, Галини Вдовиченко, Вікторії Гранецької, Дари Корній та інших письменників.

Кожне із оповідань, вміщених у цю збірку, несе нову історію життя і смерті, кохання і ненависті, щастя і розпачу. Головні герої цих оповідань - звичайні жителі  невеликих міст, закохані, розгублені, розчаровані, щирі й такі, що здатні знаходити щастя в дрібничках і насолоджуватися буденними речами.

Галина Вдовиченко зі своїм оповіданням «Ймовірність дощу нуль відсотків» переносить нас на десятиліття в історію, показує звички і дивацтва минулих поколінь. «Мрія про Леополіс» Ірини Хомин показує нам втілення мрії про частинку такого рідного Львова у такому далекому Сінгапурі.

Пронизане чуттєвістю оповідання «Абонентська скринька» Вікторії Гранецької. Історія вражає емоціями, які вдало передала авторка. Хто з нас не хотів би отримати листа з майбутнього? Та ще й з відповідями на всі запитання, що не дають спати вночі. Це оповідання змушує замислитися: чи насправді потрібно, забігаючи наперед, знати, що приготувала для тебе доля.

 Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. «Львів, Львів, Львів… Це місто ніколи не відпустить тебе, якщо ти хоч раз там побував. Це місце-казка, це місто-чари, це любов, і кава, і шоколад, і незмінні підбори, підбори, підбори… Навіть у мороз і на кризі. Це незмінне звертання по-львівськи «прошу пана», і «то є перша кляса», коли щось до вподоби. Той, хто не бував у цьому старому місті, ніколи не збагне душу України». Книга надихає, зігріває й викликає відчуття спокою, гармонії з собою і світом. Затишного Вам читання!

Чекаємо на Вас у відділі абонемента обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського.
                                                                          Людмила Позняк,
 бібліотекар       відділу абонемента.  

середа, 23 жовтня 2019 р.

Есеї українських інтелектуалів «Нова Європа»

Пропонуємо для вашого читання книгу «Нова Європа» з нових надходжень у відділі обслуговування користувачів. Книга представлена Видавництвом Старого Лева у 2018 році.
 У цій збірці відомі українці-інтелектуали розповідають про своє бачення України та її місце в Європі. Вони діляться нетривіальними думками, які будуть цікаві і скептикам, і оптимістам, а також тим, хто намагається сформувати власну візію розвитку нашої країни.

До збірки, упорядницею якої є Катерина Зарембо, увійшли есеї таких авторів: Альона Гетьманчук, Мирослав Маринович, Дмитро Кулеба, Світлана Пиркало, Олександр Щерба, владика Борис (Ґудзяк), Оксана Пахльовська, Володимир Єрмоленко, Ярослав Грицак, Віталій Портников, Микола Рябчук.


Володимир Єрмоленко вказав на необхідність розширення Європи на Схід в якості противаги розширення впливу авторитаризму: «У своєму есеї я пишу про те, як Європа формувала образ гідної Європи. Головне для мене це те, що кордони Європи для неї самої – дуже мінливе явище. Коли ми читаємо Мілана Кундеру, то ніби бачимо відображення в дзеркало нас самих. Велич Кундери полягає в тому, що він повернув Центральну Європу на карту світу. Але негативним є те, що він фактично провів кордон на межі Радянського Союзу. І зараз дуже важко вклинити Україну у цей кордон. Геополітика – це завжди зсування кордонів. Якщо Європа втратить динаміку розширення на Схід, то авторитаризм буде розширюватися далі на Захід. Або Європа, або новий авторитаризм. Може, це надто антогоністична теза, але мені здається, що саме такою є реальність».

«Ми задумали збірку “Нова Європа”, тому що усвідомили: для переважної більшості українців поняття “нова Європа” виглядає дещо лячно, тоді як “стара Європа” – комфортно і навіть ностальгійно. По суті, європейське майбутнє для українців бачиться як минуле ЄС. Те, що для європейців вже ностальгія – для нас переважно ще мрія», – зауважила  авторка ідеї збірки «Нова Європа»,  Альона Гетьманчук.

Якщо  цікавитесь, як наша держава може вплинути на розвиток Європи і водночас як може змінитися сама, то ця книга – саме для вас! Запрошуємо до змістовного читання!

Наталія Чуприна
бібліотекар відділу обслуговування користувачів

вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Креативний майданчик «3D-Lab»


18 жовтня 2019 року в Інтернет-центрі знову було активно, гамірно та продуктивно. Саме в цей день ми гостинно зустрічали активну молодь міста на нашому Креативному майданчику «3D-Lab». Кожен учасник отримав унікальний шанс запрограмувати робота Micro:bit в творчому тандемі з Віталієм Володимировичем Котяком, старшим викладачем кафедри інформатики та інформаційних систем фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

  

На суміжній локації проводилась лекція-бесіда з основ 3D-моделювання та можливостей 3D-ручок, після якої студенти із задоволенням  створювали 3D-абетку для маленьких відвідувачів  Майданчика Інтерсвіт для людей з порушенням зору.

  

 

Також усі бажаючі могли програтись з невгамовним роботом Спаркі, заплутуючи доріжки в лабіринті. Не забули ми й про поціновувачів книги – для них підготували тематичну книжкову виставку «Від мікросхем до Micro:bit».

 

Всі учасники заходу залишились задоволеними та вмотивованими до вивчення ІТ-технологій.

   
 
Вже не вперше ми беремо участь в Європейському тижні кодування, який традиційно проходить в першій половині жовтня майже по всій Європі, з метою популяризації ІТ-технологій та програмування серед молоді. Географія даної ініціативи досить широка: Австрія, Бельгія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Великобританія, Італія, Ірландія, Іспанія, Казахстан, Нідерланди, Німеччина,  Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Сербія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Україна, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія. 
В Україні Meet and Code реалізується Ресурсним центром ГУРТ, що є партнером Глобальної мережі TechSoup. Всі заходи проходять, в рамках ініціативи Meet and Code за фінансування корпорації SAP, яка надає підтримку та забезпечує ресурсами неприбуткові організації. Власне, саме завдяки активній проектній діяльності ГО «Обласний жіночий інформаційний центр» і розпочав свою роботу Креативний майданчик «3D-Lab» в обласній книгозбірні.

  

#meetandcode #codeEU #SAP4Good #ГУРТзаряджає

Галина Нікітіна, 
завідувачка відділу Інтернет-центр 

понеділок, 7 жовтня 2019 р.

Серія “Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей” поповнилася новинками.

                                                       До уваги користувачів!


Серія “Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей” поповнилася новинками:

Потерянко, Юлія.
Марія Кюрі / Юлія Потерянко. - К. : "Агенція "ІРІО", 2018. - 176 с. : кол.іл.
В цій книжці розповідається про життя  найвідомішої жінки в історії науки – фізика та хіміка , двічі лауреата Нобелівської премії – Марії Склодовської-Кюрі. Французька вчена польського походження подолала непростий шлях до вершин знання та, незважаючи на труднощі, стала найвідомішою жінкою-науковцем.

Опанасенко, Ольга.
Блез Паскаль / Ольга Опанасенко. - К. : "Агенція "ІРІО", 2018. - 112 с. : кол.іл.
Ця книга – дивовижна історія про життя видатного французького вченого. Блез Паскаль вирізнявся своїми здібностями у всьому: в математиці, фізиці, природознавстві і навіть в літературі. В його честь назвали одиницю вимірювання, трикутник в математиці, мову програмування. Не дивлячись на те, що протягом свого життя Паскаль тяжко хворів – це не зломило його допитливий дух, а навпаки допомогло стати великою людиною.
Книги серії написані в захоплюючій і доступній формі, що робить сам процес читання цікавим і корисним. Тож запрошуємо до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського.
                                                                                                                               Наталія Івахнюк,
бібліотекар І категорії
відділу документів з економічних,
технічних та природничих наук

пʼятниця, 4 жовтня 2019 р.











     Святкове дефіле у головній  книгозбірні області 


            Справжньою сенсацією Дня відкритих дверей, присвяченого Всеукраїнському дню бібліотек, став “Бібліотечний печворк” - презентація колекції одягу Ірини Кудревич та дефіле бібліотекарів.
         Понад десять років тому Ірина Кудревич прийшла до бібліотеки як читачка. З часом стала проводити майстер-класи у відділі мистецтв та заснувала Студію Клаптарства. Тепер знана дизайнерка одягу, аксесуарів та інтер'єрних виробів Ірина Кудревич  - учасниця міжнародних фестивалів печворку та організаторка фестивалів печворку в Кропивницькому. У 2019 році з колекцією “Реінкарнація” брала участь у фестивалях "Палітра моди", "Мода без кордонів", "Печерські каштани", "Петриківський дивоцвіт". Отримала диплом ІІІ ступеня у номінації прет-а-порте та диплом І ступеня "Відкриття року".
         Тепер майстриня не уявляє свого життя без бібліотеки, де вона є невтомним волонтером та постійною учасницею майже усіх мистецьких акцій бібліотеки.
            Головна книгозбірня області погодилася провести демонстрацію колекції одягу з елементами печворку і запропонувала Ірині Кудревич  запросити на ролі моделей своїх співробітників.
         Учасницями дефіле стали: Світлана Приймак, Галина Нікітіна, Наталія Андрійченко, Оксана Завіна, Ганна Бородавкіна, Ірина Правдіна. До компанії молодих привабливих жінок долучився Радіон Тарасов - член обласного об'єднання поляків “Полонія”.
         Вперше дівчата відчули себе моделями - проявивши свої здібності триматися на публіці, впевнено рухатися доріжкою з книгами сучасних українських письменників. Нагородою учасникам дефіле стали бурхливі оплески, інтерв'ю з журналістами та фотосесія.


                                                                              Катерина Лісняк, відділ мистецтв

четвер, 3 жовтня 2019 р.

Дитячий світ «дорослих» письменників


Андрій Курков, Василь Шкляр, Андрій Кокотюха, Галина Вдовиченко, Юрій Винничук, Марина та Сергій Дяченки… – автори знаменитих бестселерів для дорослих, відомі далеко за межами України письменники, твори яких друкувалися багатьма мовами світу. Менш знані як чудові дитячі письменники. На сторінках дитячих книг цих «дорослих» письменників – суцільні дива та неймовірні пригоди. Веселі Пустомелики і коти-повітроплавці; таємниця Клубу Боягузів та викрадення доньки мільйонера; дивовижні пригоди звичайних речей та веселі пригоди чеберяйчиків… Все це оживе для вашої дитини на сторінках книг А.Куркова «Пригоди Пустомеликів та інші історії», В.Шкляра «Василькова таємниця» та «Помста Баби Яги», А.Кокотюхи «Колекція гадів», Г.Вдовиченко «36 і 6 котів-детективів» та інших. 


30 вересня 2019 року ці та інші книги були представлені працівниками відділу абонемента на книжковій виставці «Дорослі» письменники – батькам та дітям» під час святкування Всеукраїнського дня бібліотек.



Юрій Винничук – майстер детективного, історичного, пригодницького, еротичного жанрів. І раптом…: «Гопля і Піпля сиділи в плетених кріслах у себе в садочку і милувалися квітами, які ж вони ж самі й висадили. У цей час до саду залетів великий Метелик…».У чудовій казці «Метелик вивчає життя» розповідається про двох чеберяйчиків, які допомагають Метелику якомога швидше вивчити життя, адже він – метелик-одноденка. Маленькі читачі разом з героями книги взнають чому сонце кругле, а не квадратне; чому небо блакитне, а не зелене, як трава; чому, коли нюхати квіти, завжди крутить у носі.


 Василь Шкляр — один із найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних письменників, «батько українського бестселера». Яскравим та неймовірним постає дитячий світ у збірці оповідань для дітей «Василькова таємниця» автора знаменитого «Чорного Ворона».
Стався злочин. Хто візьметься розслідувати дивне зникнення? Хто розкриє таємницю вісьмох липових дощечок? До справи беруться коти-детективи на сторінках книги Галини Вдовиченко «36 і 6 котів-детективів».


Чому звірі залишають людей і відпливають на чарівному кораблі? Адже наша Земля така велика… Про це ви дізнаєтесь, прочитавши перший філософсько-казковий роман для дітей відомої «дорослої» письменниці Галини Пагутяк «Втеча звірів або Новий бестіарій».
Ось такі чудові дитячі книги «дорослих» письменників є у відділі сімейного читання – відділі абонемента обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського. Чекаємо на мам, тат, дітлахів – поціновувачів сучасної української книги! Оберіть цікаві книги українських письменників собі та своїй дитині!
Наталія Білаш, завідуюча відділом абонемента

неділя, 22 вересня 2019 р.

Останній бій Урус-шайтана

         Віктор Вальд — сучасний український письменник, майстер історичного роману в найкращих традиціях Вальтера Скотта і Умберто Еко. В своїх творах автор точно і реалістично передає атмосферу жорстокого Середньовіччя з його  звичаями і побутом. Чесність, яка іноді шокує, стала візитівкою письменника.
         Роман В. Вальда «Останній бій Урус-шайтана» (Х.,2018)  переможця Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова 2017», отримав спеціальну відзнаку від Всеукраїнської асоціації «Альраід» (мусульманська спільнота України) та спеціальну відзнаку «Золотий пістоль» від письменника та журналіста Андрія Кокотюхи за найкращий гостросюжетний роман.
         Захоплюючий історико-пригодницький роман, присвячений подіям кінця 17-го сторіччя.  Події роману розгортаються в горах Криму, у жахливому степу Хейхат, у палацах володарів і на полях битви… Перша шабля султана, непереможний Орхан, кидає виклик кошовому війська запорізького. Лицарський поєдинок має покласти край багаторічній ворожнечі, і позбавити мусульманський світ того уславленого Івана Сірка, якого кожну третю п’ятницю проклинають в усіх мечетях Османської імперії. І Сірко приймає виклик честі. Але занадто багато перешкод треба подолати героям, щоб зустрітися напередодні великої битви під Віднем, де величезному війську турецького султана протистоятиме об’єднана армія Європи.
  Сюжет захоплює і не відпускає, вражає надзвичайно глибоким знанням історії та традицій мусульманського світу.
        «Віктор Вальд на основі історичних фактів показує духовну перемогу Івана Сірка. І це тому, що всі імперії завжди будуть переможені. Адже поневолені ними народи обороняють свою землю, віру, мову, родину» —  писав кандидат філологічних наук  Василь Загороднюк.
         Тож познайомитися з романом можна, завітавши до відділу абонемента обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського.
Стрельнікова Марина,
 провідний бібліотекар відділу  абонементу. 

четвер, 12 вересня 2019 р.

Зберігайте спокій

Як навчитися мудро жити? Як по-філософськи підходити до вирішення складних ситуацій? І як при цьому залишатись спокійним і гармонійним? Про все це й багато чого іншого йдеться в книзі Раяна Голідея та Стівена Генсільмана «Зберігайте спокій. Щоденна інструкція з вирішення проблем» (К.: «Наш формат», 2018).
Під одним «дахом» автори зібрали вислови з повчань грецьких і римських стоїків Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія, Зенона та інших мислителів, доводячи, що й крізь товщу часу істина залишається актуальною й непохитною. Стоїки вчать: контролюючи власне сприйняття, ми здатні досягти чистоти розуму. Правильно спрямовуючи свої вчинки, ми зможемо діяти ефективно. Вірно використовуючи власну волю, віднайдемо мудрість і розуміння. Якщо розвивати в собі й у ближніх розуміння цих трьох положень, можна наповнити життя стійкістю, сенсом і навіть радістю.
У коментарях до кожної цитати стоїків сучасні упорядники подають власні орієнтири їх осмислення. Під таким кутом зору йдеться про чесноти, смерть, емоції, усвідомлення, стійкість, розв`язання проблем, прийняття, ясність, прагматичність, неупереджену думку й обов`язок, правильні вчинки. Значну увагу стоїки зосереджували на вправах.

Ось лише деякі з висловлювань мудреців:
Є дві речі, що їх людині треба викорінювати в собі: зверхня думка й недовіра (Епіктет);
Коли хто помиляється, то повчи його приязнo та покажи йому його помилку (Марк Аврелій);
Розумніше насміхатися з життя, аніж його оплакувати (Сенека);
Свобода не приходить тоді, коли ти виконуєш бажання свого серця, а тоді, коли звільняєш своє серце від бажань (Епіктет).
Ця ексклюзивна колекція мудрості спонукає до реального входження людських розмислів у життя!
Відділ обслуговування користувачів запрошує всіх до радісного й приємного спілкування з книгою.
Наталія Чуприна, бібліотекар відділу обслуговування користувачів

Ед Кетмелл «Корпорація творців. Як подолати приховані загрози,що вбивають справжнє натхнення»

   Як об'єднати менеджмент та творчість? Які шляхи та методи забезпечать комфортну атмосферу для натхнення та свободи фантазії в компанії творчих людей і одночасно змусить дотримуватися встановлених термінів та запланованого бюджету? Що гарантує випуск кращої в галузі продукції,  що буде приносити власнику компанії стабільний прибуток? Ед Кетмелл, президент найуспішнішого анімаційного стартапу в світі, який змінив уявлення людства про комп’ютерну  графіку в мультиплікації, в книзі «Корпорація творців» ділиться своїм досвідом у формуванні і управлінні  командою  Pixar у співпраці з геніями менеджменту та фінансів -  Стівом Джобсом і Джоном Лассетером. Вони  побудували структуру, яка має всі шанси пережити своїх творців і, можливо, не зіткнеться з труднощами, що спіткали компанію Disney, в якій настали важкі часи після відходу з життя її засновника та керівника.
   Книга зацікавить не тільки усіх шанувальників фільмів компанії Pixar, а й тих, хто бажає створити успішний  бізнес-проект. З неї можна дізнатися, як народжувалися  мультиплікаційні шедеври, поринути в  таємниці організаційних та виробничих процесів. Однією  зі складових успіху продукції своєї компанії Ед Кетмелл вважає дотримання принципу достовірності, оскільки для створення практично кожного фільму групу розробників відправляли у відрядження до країни, де будуть відбуватися основні події майбутнього мультфільму. Для покращення сцен в повнометражному мультфільмі «Рататуй» вони побували на кухні п'ятизіркового ресторану в Парижі, щоб створити достовірну історію «Хоробре серце», вони вивчали шотландські замки, для «Вгору» - побували в Перу і побачили гори, які стали однією з візитівок фільму.
Вас обов’язково зацікавить книга, яка навчить організувати творчу діяльність, результатами якої стануть не тільки високі прибутки, а також креативні, чудернацькі та захоплюючі анімації.

 Юлія Олейніченко, бібліотекар відділу 
 документів з економічних, технічних та природничих наук.

середа, 28 серпня 2019 р.

Його Величність Випадок або Чи потрібен Помічній Париж? (водевіль у трьох діях)

Дія перша: Його Величність Випадок
«Часів не вибирають, у них живуть і помирають», – сказав колись поет. І це незаперечна істина. У житті кожного з нас найчастіше вирішальну роль відіграє Його Величність Випадок. Буває, й не помічаємо, як, зрадівши несподіваній удачі або уникнувши, здавалося б, неминучої небезпеки, вимовляємо вже звичну фразу: «Щасливий випадок допоміг». Тож про що це я? Несподівано мене запросили на відкритий обласний фотопленер «Помічна – місто, яке вражає». Захід відбувався в рамках обласної програми «Кіровоградщина туристична» 02-04 серпня 2019 року у 
м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області.
О, Його Величність Випадок! Що він витворяє, що коїть він з людьми. Як збиває їх з наторованого шляху. А, може, навпаки – наставляє на шлях істиний?
Отже, випадок... Ні, не так... Його Величність Випадок! Бо лише випадок може звести в одному місці фотохудожників України з Києва, Запоріжжя, Вінниці, Дніпра, Кривого Рогу, Хмельницького, Одеси, Кропивницького. Не просто звести, а висмикнути з натовпу міст-мільйонників та невеличких містечок і спрямувати траєкторії їх руху до перетину в певній точці, за певними координатами. Зрештою, координати значення не мають, головне, щоб траєкторії перетнулись. 
Дія друга: Весілля Батька Махна чи весілля у Малинівці?
Фотохудожників зі всієї України до м. Помічна запросили невипадково. Світлини митців мають прорекламувати туристичні родзинки Добровеличківщини взагалі та 
м. Помічна зокрема. Історія міста – це історія розвитку залізничного транспорту на півдні Російської Імперії. Саме тут, у Помічній, з’явилась одна з найперших залізничних станцій на теренах Царської Росії. Біля станції виросло поселення, яке отримало назву Герасимівка від імені першого поселенця – колійного обхідника Герасима. Станція Помічна входила до складу Любомирської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. До наших днів зберіглися стіна першого паровозного депо станції, паротяг та урядовий броньований вагон 1917 року побудови, товарні вагони початку минулого століття, у яких перевозили худобу і політв’язнів, дрезини та інша залізнична техніка 19-20 ст. Таких музеїв просто неба в Україні немає.
Але Добровеличківщина відома не тільки своїми унікальними об’єктами промислового туризму. Село Піщаний Брід – батьківщина Галини Андріївни Кузьменко, дружини Нестора Івановича Махна, одного із лідерів анархістського руху в Україні початку ХХ ст. Ця яскрава жінка пройшла буремними шляхами громадянської війни, стала відомим громадським діячем. Познайомилися вони у Гуляй-полі на Херсонщині. Галина Андріївна за фахом була вчителькою, і, користуючись впливом свого чоловіка, посадила усю Херсонську область за парти.
    У селі Піщаний Брід відбулося гучне й багатолюдне весілля Нестора Махна і Галини Кузьменко. Той липневий день 1919 року надовго запам’ятався жителям селища. Старожили піщанобрідці ще й досі пам’ятають і можуть показати всім бажаючим хутір Дареловий та криницю, яка знаходиться на колишньому подвір’ї Кузьменків. При цьому, за оповідками, Нестора Махна так боялися, що ні у Помічній ні, навіть, у найближчих селах не знайшлось священника, який би обвінчав цю пару. Однак весілля за наказом батьків нареченої було гучним – з вистеленими килимами й жбурлянням золотих монет у натовп. 

Тож родзинкою заходу стала реконструкція «Весілля батька Махна» за участі місцевих аматорських колективів та учасників фотопленеру. Фотомитці – народ креативний, – із задоволенням брали участь у переодяганнях. Дехто привіз власні костюми, а дехто убрався в автентичні шати, надані обласним будинком народної творчості та його філіями. Веселий настрій вирував вже в автобусі, особливо коли учасники дійства побачили себе у костюмах. Великою популярністю користувалася дитяча зброя, з якої дорослі дядьки нароком шмаляли одне в одного. Як прокоментував один із учасників заходу: «В автобусі було десять Папандопулів, шість революційних матросів, декілька солдат-білогвардійців, медсестричка і жодного Батька Махна». І ось тут наш автобус зупинили, і до нього увірвалися хлопці з рушницями під головуванням дівчини, яка представилася Марусею Нікіфоровою та суворо запитала, хто ми такі. Я довго не могла збагнути, до чого тут Маруся Нікіфорова. Як виявилось, «мамка Маруся» таки лишила свій кривавий слід в історії міста. Ватажок загону «анархістів-комуністів» «відзначилась» у Помічній розстрілами комсомольців біля стіни першого паровозного депо станції. Тих, хто благав пощадити і падав їй до ніг, безжально вбивала, а тих, хто виявляв сміливість, запрошувала до свого загону. Як і її прототип, пані була досить безкомпромісною: порадившись із «колегами», швиденько об’явила нас «шпійонами-диверсантами» і рішуче потягла на допит до Батька Махна. Дуже грізно прозвучала фраза: «На допит до батька їх ведіть! По газонах не ходіть!».
Махно нас чекав біля стіни першого паровозного депо станції і слухав кобзаря.
У ролі кобзаря виступав голова Помічнянської міської об’єднаної територіальної громади Микола Антошик. За його особистим сприянням і при його безпосередній участі відбувався цей фотопленер. До речі, пан може і не дуже впевнено, але досить вправно грав на бандурі і співав.  Перше враження від Нестора Махна помічнянського розливу – дуже велика схожість з оригіналом. Ось поряд два портрети, знайдіть 10 відмінностей.На цьому, власне, схожість і скінчилася. Не дуже налякані, ми дивилися на батька, а він на нас. Та все ж таки «фейс-контроль» був пройдений, і батько запросив учасників пленеру на своє весілля. 
Через всі залізничні колії з піснями, танцями, жартівливими промовками наречений у супроводі свого загону (очільники обласного департаменту культури, працівники районного та сільського будинків культури, керівництво районної бібліотеки, фотохудожники, керівники туристичних агенцій та я десь збоку) рушив до вагону-музею за нареченою. Чим гучніше співали і танцювали артисти-аматори, чим швидше метушилися фотохудожники у пошуках найкращого кадру, тим більше мене охоплювало відчуття, що я зовсім не в Помічній на вокзалі, а десь на зйомках реміксу фільму «Весілля у Малинівці». Та захід, як справжній потяг, рушив далі за розкладом. У вагоні-музеї «мати» і «батько» Галини благословляли майбутне подружжя, а невгамовний голова Помічнянської міської об’єднаної територіальної громади Микола Антошик проводив екскурсію вагоном-музеєм, переодягнувшись у мундир начальника станції часів кінця Російської імперії.



 Миколу Антошика вважають «батьком» музею. Працюючи на посаді начальника Помічнянської дистанції, він випадково дізнався про те, що у Знам’янській дирекції є старовинний вагон, який збираються списати на металобрухт, та умовив керівництво передати вагон на баланс Помічнянської дистанції колії, щоб створити у ньому музей. 
Всередині музею чимало цікавого: від колекції спеціальних залізничних ліхтарів, яку так і не випросили з Помічної одеські працівники музею залізниці, та діючої моделі грамофону до кашкета провідника-чарівника, одягнувши який можна загадати бажання. І все це дозволяють помацати, потримати в руках, а на території вокзалу розташовані також дрезини, на яких можна покрутити педалі…Можливостей для селфі – без меж… 

Дія третя: Нью-Васюки або Чи потрібен Помічній Париж?
Зіскочивши з дрезини «Чемодан-Вокзал-Росія», весільний потяг на чолі з Батьком Махном несподівано потрапив до Парижу. Так, у Помічній є свій власний Париж... який носить горду назву «Європейський сквер». Треба сказати, що паризький період у житті Махна дійсно був, і був досить важким. Після довгих поневірянь, багатьох арештів, тюрем він потрапив до Парижа у квітні 1925 року без жодної копійки у кишені. Підробляв столяром, теслею, навіть займався плетінням домашніх капців, мешкаючи на квартирі художника і анархіста Івана Лебедєва. У Парижі він розлучився з Галиною та помер у паризькій лікарні від кісткового туберкульозу у віці 45 років.Але під час реконструкції весілля сталося так, що Батько Махно опинився у Парижі набагато раніше, ніж це було в його реальному житті, а точніше, ми всі опинилися в «атмосферному Європейському сквері з копією Ейфелевої вежі», як зазвичай пишуть у рекламних текстах. Вежа була споруджена місцевими майстрами, що працюють на Помічнянській дистанції колії.
Так, атмосфера дійсно була атмосферою Нью-Васюків. Поряд із вежею хаотично понатикувані невеличкі скульптурні композиції: український козак щось там співає янголятку, трохи далі дерев’яні лави і стіл, потім кована лава з написом «я люблю Помічну».

Поодинці всі ці речі може і виглядали б непогано, а разом – кіч. Але чомусь цей сільський кіч не дратував. Може тому, що поряд із репродуктора на відкритій сцені районного клубу лунала французька музика минулого століття, під яку самозабутньо вальсували молоді учасниці фотопленеру. А може і тому, що в усьому цьому «мистецькому неподобстві» відчувалась така нестримна жага краси, така палка любов до свого міста, таке величезне прагнення перетворити його на «місто, яке вражає». Цей сквер нагадував мені живопис в стилі «наївного мистецтва» Піросмані, Приймаченко, Руссо. Іноді, буває, дивишся – примітивно (ну так і жанр – «примітивізм»)… а чомусь приємно. Тож потрібен чи не потрібен Помічній Париж? Та яка різниця! Нехай буде! 
І, взагалі, я зрозуміла одну важливу річ: будь-яка подорож буде прекрасною, якщо брати з собою у дорогу гарний настрій. Ніколи не відмовляйтесь подорожувати, навіть якщо мета подорожі здається нецікавою. Ви не знаєте, що на вас чекатиме за рогом. Життя – це можливості. Якщо є можливість, скористайтеся нею та подякуйте долі за Його Величність Випадок.
Григор’єва Марина,
головний бібліотекар сектору 
«Інформаційно-туристичний центр»
 відділу краєзнавства