Життя без кордонів

Щороку на початку грудня у світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Чимало громадян у суспільстві вважають інвалідність обмеженням. Та для декого це, на перший погляд, обмеження дає можливість досягати того, про що багато хто навіть боїться мріяти. 

«Мої батьки – ревні християни. Та коли у них з’явився я, дитина, що не мала ані рук, ані ніг, вони засумнівалися в Богові: з якою метою він створив мене?» Так починаються перші сторінки книги Ніка Вуйчича «Життя без кордонів. Шлях до неймовірно щасливого життя».

Нік Вуйчич – відомий оратор, директор некомерційної організації «Життя без кінцівок». Народився 1982 року в Австралії. Від народження він не має рук і ніг, проте живе незалежним, повноцінним, насиченим життям. Ніколас має дві вищі освіти, самостійно друкує на комп’ютері зі швидкістю 43 слова за хвилину, займається серфінгом, грає у гольф, захоплюється риболовлею і навіть пірнає з трампліна у воду. Нік подорожує світом, надихаючи мільйони людей. Він щасливий у шлюбі, має двох дітей; об’їздив багато країн світу, виступаючи в школах, університетах та різних організаціях, приймає участь у різноманітних телешоу і пише книги. Нині живе у США.

В дитинстві Нік відвідував школу для інвалідів, але, як тільки, на початку 1990-х років, закон австралійського штату Вікторія про інвалідів змінився, батьки наполягли на тому, щоб їхній син став відвідувати звичайну школу. «Жорстокі діти називали мене почварою і не хотіли спілкуватися зі мною. Я ж почувався звичайнісіньким хлопчиком і хотів бути таким, як усі. Та мені це було не під силу…». У десять років Ніколас вирішив втопитися. Він сказав мамі, що хоче скупатися і попросив віднести його у ванну. Ось що він згадує про ці хвилини: «Я намагався повернутися обличчям у воду, але було дуже складно втриматися в такому положенні. У мене нічого не виходило. Але за цей короткий час я дуже чітко уявив картину свого похорону. І тут я зрозумів, що не можу заподіяти батькам такий біль, не можу себе вбити. Адже все, що я бачив від батьків – це величезну любов до мене».

У своїй книзі автор сформулював правила життя, які допомогли йому, тепер ними він ділиться з читачами. Це видання – надихаюча розповідь про те, як здолати відчай, повірити в себе й стати щасливим. Спливло багато часу, перш ніж Нік  навчився бачити у своїх проблемах не лише заваду, а й можливість розвитку, ставити перед собою велику мету й завжди здобувати бажане. «Я вірю, що в моєму житті немає обмежень. І хочу, щоб, попри всі проблеми, ви так само ставились до власного життя. Як почнете нашу спільну мандрівку, будь ласка, подумайте про обмеження, що їх ви створили для себе самі чи дозволили їх вигадати іншим людям. А тепер подумайте: що сталося б, коли раптом ці обмеження зникли? Яким би стало ваше життя, коли б умить ви набули необмежених можливостей?» Н. Вуйчич у своїй книзі закликає цілковито віддавати себе людям. «Байдуже, що саме ви можете запропонувати людям. Просто пам’ятайте, що невеликий прояв доброти такий само коштовний, як і великий дар… просте зауваження однокласниці вселило в мене впевненість, коли я почувався непотрібним і небажаним».

Озирніться, можливо комусь зараз потрібна саме ваша допомога. Адже це нескладно: допомогти  людині з інвалідністю перейти через дорогу, прочитати слабозорому цінник у магазині, натиснути кнопку виклику біля аптеки чи магазину, просто усміхнутися…А ще – завітайте до відділу абонемента, на вас чекає книга Ніка Вуйчича «Життя без кордонів. Шлях до неймовірно щасливого життя». 

Наталія Білаш завідуюча відділом абонемента