пʼятниця, 29 травня 2020 р.

Джессіка Бекол «Право на помилку»







Джессіка Бекол – керівниця Вуртельського центру Роботи і Життя при Коледжі Сміт. Працювала вчителькою в початковій школі Нью-Йорка. Джессіка здобула ступінь магістра педагогіки в педагогічному коледжі «Бенк-Стріт» і ступінь магістра з письменницької майстерності в Хантерському коледжі.
Авторка  провела 25 інтерв’ю для книги «Право на помилку». Видатні й успішні жінки зізнаються, що саме їхні власні помилки та правильні висновки дозволили їм стати тими, ким вони є зараз, адже кожна помилка – це досвід, який допомагає в майбутньому.
Завжди кажіть ТАК новим можливостям. Ми не контролюємо все, іноді ми помиляємося і не всі нас люблять. Це складова ризику й роботи загалом. Довіряйте своєму інстинкту, який підказує  вихід,  навіть коли здається, що ви поспішаєте. І ще Джессіка Бекол надає безліч корисних порад і життєвих історій, які допоможуть жінкам самоствердитися.
Анна Русіна, 
головний бібліотекар
 відділу обслуговування користувачів

четвер, 28 травня 2020 р.

«Залишок дня» Кадзуо Ішіґуро


    Особливої уваги заслуговує британський письменник японського походження Кадзуо Ішіґуро – лауреат Нобелівської премії з літератури 2017 року. До найвідоміших його робіт належить роман «Залишок дня» (Л.,2019). За цей твір Ішіґуро отримав Букерівську премію.
    Книга відома насамперед завдяки екранізації роману в головній ролі з Ентоні Гопкінсом.
    «Залишок дня» – це історія з суто англійським гумором. Джеймс Стівенс – головний герой, для якого робота є сенсом всього життя. Він по-іншому не бажає жити, бо у своєму служінні лорду Дарлінгтону стає «великим дворецьким». Він погоджується на пропозицію здійснити шестиденну мандрівку й побачитися з міс Кентон, яка служила в маєтку економкою в часи лорда Дарлінгтона. Залишившись наодинці сам із собою, Стівенс починає згадувати «старі, добрі часи». Виявляється, що в його житті не було нічого більше, крім роботи. Жодних емоцій, почуттів і поривів, лише служіння, гідність і честь. На заваді виконання Стівенсом своїх обов’язків не стали навіть хвороба і смерть батька, а також можлива перспектива особистого життя з міс Кентон. Врешті приходить запізніле розуміння, що його життя могло скластися зовсім по-іншому.
    Кадзуо Ішіґуро в своєму романі дуже вдало описав внутрішній світ дворецького – людини, яка незворушна до кінчиків пальців, нічого не може його вивести з рівноваги, ніщо не може вплинути на його прагнення служити господарю.
    Назва твору «Залишок дня» є багатозначною. Джеймс Стівенс вважає вечір найкращим часом доби. Бо це найкращий час для відпочинку та розвитку.
Чудова книга, яка викликає багато емоцій та переживань. Радує жива мова перекладу з англійської Ганни Лелів.
    Якщо Вас зацікавила книга, після завершення карантинних обмежень завітайте до відділу абонемента.

Людмила Позняк,
 бібліотекар 1 категорії відділу абонемента.

Таємниці «Щоденника книгаря»



Кумедні мемуари, присвячені одному року роботи власника книгарні у маленькому містечку Шотландії. 
                                                                                    
«Щоденник» – це історія про те, як бути книгарем. Якщо вам досі здається, що власник книгарні – людина, яка може цілий день читати книжки, то ви помиляєтеся. Життя книгаря непередбачуване та вимагає любові до своєї справи.
У своєму неповторному стилі автор – Шон Байзелл – розповідає про повсякденну боротьбу книгаря за існування: спілкування з працівниками, вражаючу різкість клієнтів, тривогу, яку він завжди відчуває, коли проходить повз небажані книжки.
А ще, виявляється, книгарі теж фізично працюють! Але дещо є спільним скрізь – конкуренція з інтернет-магазинами. Зокрема, автор наводить приклади з Amazon. ⠀
Ця історія навіть не про книги, а про людей, які люблять книги або вдають, що люблять їх, про їхні історії, характери окремих особистостей. Тут зібрано багато мудрості та причин любити книговидавництво та просто книжки ще більше.
Анна Русіна,
 головний бібліотекар
 відділу обслуговування користувачів


середа, 27 травня 2020 р.

Кращі екранізації книг — про любов і не тільки

      Знаємо, що серед наших книголюбів є і кіномани. Тому щоб потішити останніх, ми підготували добірку кращих екранізацій книг останніх років — ці драматичні стрічки наврядчи залишать когось байдужим, вони здатні зачепити найглибші душевні струни.

    “Крадійка книжок” - військова драма, знята за романом Маркуса Зузака.
Німеччина, напередодні Другої світової війни. Дев'ятирічна Лізель переїжджає в Мюнхен до своїх прийомним батьків і з їх допомогою вчиться читати. Читання стає її життєвою потребою, і Лізель починає красти книги — єдину її відраду.
     І книга, і фільм отримали багато схвальних відгуків — це дуже світла щемлива історія, хоча й сумних, трагічних моментів у ній також вистачає.

    "Гора між нами"
     Стрічка створена на основі однойменного роману Чарльза Мартіна і розповідає про порятунок двох людей після авіакатастрофи — тут є все: і динамічний сюжет, і любовна лінія, і філософські роздуми про життя.



    “Читець” 
    Іще один фільм із оскароносною Кейт Вінслет  за мотивами роману Бернхарда Шлінка.
    Це історія про 52-річного адвоката-самітника, який постійно думає про своє минуле. Уже майже 40 років його гризе думка про те, що він міг кардинально змінити свою долю, і не тільки свою. Чи варто думати про минуле, якщо воно вже історія? Або все ще триває?
   У центрі сюжету непересічна історія любові, яка зав'язался у нього в юності і читання книг при цьому відіграло одну з ключових ролей.




    "Їж, молись, кохай”
    Культова книга Елізабет Гілберт для всіх жінок, які шукають своє "я", перетворилася на не менш культовий фільм з Джулією Робертс у головній ролі. Героїня Робертс проходить через розлучення і вирішує розпочати тривалу подорож для душі і тіла: вона їде в Італію, Індію та Індонезію в пошуках відповідей на головні життєві питання.



    "P. S. Я люблю тебе"
    В основі - однойменна книга Сесилії Ахерн.
   Фільм про те, як часто разом із втратою рідних і близьких людей, нам здається, що ми втрачаємо і сенс життя...
   Після смерті чоловіка Холлі впадає в депресію, але раптом виявляється, що чоловік, який знав що на нього чекає, залишив їй кілька послань, щоб допомогти примиритися з втратою. Тепер кожен місяць Холлі отримує лист з минулого.





Козакова Ірина,
бібліотекар відділу абонемента

понеділок, 25 травня 2020 р.

«Токійська наречена» Амелі Нотомб

    Якщо ви цікавитеся культурою та особливостями менталітету жителів Японії, пропонуємо художню книгу бельгійської письменниці Амелі Нотомб «Токійська наречена» (Львів., 2019), переклад  із французької здійснив Павло Мигаль.
    Молода бельгійка Амелі приїжджає до Японії, де вона провела перші п’ять років свого життя. Починає заробляти на життя репетиторством і таким чином знайомиться з японцем Рінрі, який навчається в університеті і є сином багатих батьків. Вони обоє – немов люди з різних світів, але Рінрі закохується в цю дивну дівчину, таку близьку й далеку водночас. Амелі має мрію: зійти на гору Фудзіяму і зустріти на вершині цієї гори перші промені ранкової зорі. Лише так вона зможе пізнати Японію і краще зрозуміти себе. Мрія Рінрі – одружитися з Амелі.
    Письменниці вдалося написати дуже  особисту історію і спонукати до роздумів про те, як зрозуміти, чи любиш людину настільки, щоб взяти з нею у шлюб. Міжетнічні шлюби – завжди справа не проста і варто заздалегідь все ретельно обдумати, щоб прийняти виважене рішення. «Втеча ганебно? Але все одно це краще, ніж полон. Єдине безчестя – це не бути вільним».
    Роман «Токійська наречена» буде цікавий  тому читачу, хто вивчає японську мову і виявляє інтерес до японської культури.
    Якщо Вас зацікавила книга, після завершення карантинних обмежень завітайте до відділу абонемента обласної бібліотеки ім. Д.І. Чижевського.
Людмила Позняк,
 бібліотекар І категорії відділу абонемента.

вівторок, 19 травня 2020 р.

Книга «Взуття-буття. Історія Nike, розказана її засновником»

Немає цікавішого сюжету, ніж історія із самого життя.
Ця книга не просто ще одна розповідь  про успіх компанії, це  одкровення. Виняткова і оригінальна історія створення спортивного бренду, яку описує сам засновни Філ Найт, перетворилася в цікавий роман із закрученим сюжетом. Ніби гортаєш особистий щоденник людини, яка ділиться з тобою своїми успіхами, переживаннями  перед презентацією проекту, чи відчаєм у боротьбі з банківською системою та нестачею грошей.  Автор ділиться своїми спогадами про божевільні  ідеї, помилки, відносини з партнерами і колегами.
 Філ Найт здійснив свою мрію завдяки правилу, якого дотримувався все життя  - це знати, чого бажаєш сам і знати з чим тобі потрібно піти з переговорів і при цьому зберегти свою цілісність. Він  створив імперію з нуля, його «капітал», це були не фінанси,  а знання і досвід : Стенфордська освіта, робота в PwC, знайомство з тренерами і бігунами, а також фанатична любов до бігу. До того ж йому допомагало вміння знаходити правильних людей в команду і не заважати їм  - «Не кажіть людям, як робити, розкажіть, що робити, і вони здивують вас».
Загадкова постать у сфері бізнесу – засновник бренду Nike,  він не часто з’являється перед об’єктивами камер і  рідко дає інтерв’ю. Завдяки цій книзі зявляється можливість дізнатися справжню історію компанії  Nike, з яким натхненням і завзяттям, працювала її команда над створенням лінії спортивного взуття. Адже саме люди, за словами автора – найцінніший ресурс, і ніякі гроші і вдалі фінансові операції не зроблять життя таким яскравим, як однодумці поруч.
Чудова, надихаюча, чесна книга від творця одного з кращих спортивних брендів у світі.

Юлія Олейніченко
бібліотекар відділу документів з економічних,
технічних та природничих наук

Книга юного підприємця. 9 детальних планів своєї справи для підлітків

У підлітків постійно виникає потреба у грошах : на придбання нових гаджетів, одягу, для навчання чи розваг…
Як більшість підлітків вирішують це питання?! Звертаються за допомогою до батьків. Але деколи і батьки не в змозі задовольнити  всі  прохання, а часом і просто дитячі примхи,  і постає проблема:  як самому стати фінансово незалежним?!
Тандем авторів Сергій Біденко та Ірина Золотаревич, створили справжній посібник, який у цікавій формі дає базові теоретичні та практичні знання майбутнім підприємцям-бізнесменам. Книга здатна допомогти розібратися в  нюансах відкриття власної справи та ведення бізнесу, розповідає, що таке бізнес-ідея і де її можна знайти. Матеріал викладений  зрозумілою для підлітків мовою,  мінімум теорії і максимум практичних прикладів, тільки найважливіші моменти, на які варто звернути увагу початківцям.
Наприклад, в книзі можна детально розібратися з етапами створення інтернет-магазину, авторського одягу  або інтерактивних книг, вирощування зелені чи надання клінінгових послуг  та багато інших цікавих пропозицій. 
Без перебільшення, ця книга дає уявлення дітям як заробляти гроші, містить шаблони з поясненнями ключових засад: як вести облік доходів і витрат, адже власна справа, перш за все, повинна приносити прибуток.
Основний меседж книги - ведення власного бізнесу це велика відповідальність, тому в ідеалі потрібно дотримуватися певних правил і законів.  Автори закликають не відкладати спроби  застосовувати на практиці отриману інформацію   з книги вже зараз, таким чином, готуючи трамплін для успішного старту бізнесу у дорослому житті.

Юлія Олейніченко
бібліотекар відділу документів з економічних, 
технічних та природничих наук

Вишиванки i рушники – символи любовi й незрадливостi, обереги українського народу


   У третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки. Цей День не є офіційним, відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

«З вечора тривожного i до ранку
   Вишивала дiвчина вишиванку...»
   Народна пiсня

      Людина i праця, людина i пiсня, людина i витвiр мистецтва – це все вiчне, безсмертне, щось своєрiдне i глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здiбний, обдарований. Якщо працювати – то до сьомого поту, якщо спiвати – то дзвiнко, розложисто, якщо творити щось – то неповторно, захоплююче.

      Тож i не уявляємо ми доброї батькiвської хати без прикрас: вишиванок i рушникiв, витворiв народного мистецтва. Саме з батькiвської хати починається пiзнання свiту. Бiлi стiни, бiла стеля – неначе витканi з маминого полотна. Сонячне світло ллється через вiкна i вiд того на стiнах виграють розгаптованi квiтами рушники; розпростерли крила, немов пiвники, на рушниках горять кетяги калини, золотистi китички хмелю звисають з рушникiв до самого столу i пахнуть хлiбом. А то справдi йшов дух вiд паляниць, що їх спекла мати та й поклала на стiл, прикривши їх казкової краси рушником. Яким затишком, теплом, спокоєм вiє вiд цих рушникiв! А чи в кожному домi зараз є вишиванка, вишиваний рушник? Певно, нi. Призабули чомусь це дивне народне мистецтво.

Чуєте? Мелодiя, слова... Так це «Пiсня про рушник» на слова Андрiя Малишка.
   «Рiдна мати моя, ти ночей не доспала
   I водила мене у поля край села,
   I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
   I рушник вишиваний на щастя дала.»

     Рушник, i правда, можна порiвняти з пiснею, витканою чи вишитою на полотнi. Без рушника, як i без пiснi, не обходиться народження, одруження людини, ювiлейнi урочистостi. Рушником накривали дiжу пiсля випiкання хлiба, ставлячи її пiд образами на покутi, дарунковими рушниками перев'язували кумiв i гостей, хлiбом-сiллю на рушнику зустрiчали i зустрiчають зараз дорогих гостей. А ось цiкавий спогад: у перший день огляду озимини йшли в поле гуртом-родом. Попереду батько нiс на рушнику хлiб-сiль; у кошику, накритому рушником, несла рiзне частування мати. На зеленому полi розстеляли рушник, клали їжу. Так робили i в перший день оранки, сiвби та жнив. Пiсля закiнчення жнив господар зустрiчав женцiв з хлiбом-сiллю на рушнику, а тi одягали на господаря обжинковий вiнок.
       Як i в пiснi спiвається, за звичаєм, коли син вирушав iз дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб берiг сина вiд лиха. А весiльний рушник кожна дiвчина готувала сама. А вiзерункiв яких тiльки не знайдеш на рушниках: засiяна нива – ромб з крапкою, вазон чи квiтка – свiтове дерево од неба до землi, людськi фiгурки, немов з дитячого малюнка, – знак берегинi, богинi хатнього вогнища. Скринi повнилися дiвочими рушниками, їх дбайливо оберiгали, хизувалися – гостям i сусiдам показували, бо то дочка на виданнi готує собi посаг. А вишивати рушники i сорочки матерi навчали дочок змалку. 

Як-то у пiснi на слова Павличка спiвається: 
 
   «Як я малим збирався навеснi
   Пiти у свiт незнаними шляхами –
   Сорочку мати вишила менi
   Червоними i чорними нитками.»

     I тут українськi майстринi – неперевершенi. Казкової краси вiзерунками прикрашали сорочки, намiтки, очiпки – прагнули до краси, до самобутностi. Готували дiвчата собi на все життя по 50, 80, а iнодi в по 100 сорочок з тонкого вибiленого полотна. А часом не тiльки вишивали нитками, а ще гаптували срiблом, золотом, бiсером, перлинами, коштовними камiннями, лелiтками прикрашали одяг. Так що красунею виглядала кожна дiвчина, яка мала бажання, терпiння, старання i хист.  
    Цi українськi обереги пройшли крiзь вiки i нинi символiзують чистоту почуттiв, глибину безмежної любовi до своїх дiтей, до всiх, хто не черствiє душею. «Хай стелиться вам доля рушниками!» – кажуть, бажаючи людям щастя, добра, миру, злагоди i любовi. 


Анна Бородавкіна, 
бібліотекар відділу 
соціокультурної діяльності

понеділок, 18 травня 2020 р.

Секрети успішного просування в соціальних мережах

       
Сьогодні ми не можемо уявити наше існування без соціальних мереж. Вони стали не лише засобом спілкування між колегами, родичами, а й джерелом інформації, де можна обмінятися новинами, слухати музику, дивитися відео і фотографії.
      Намагаючись крокувати в ногу з часом, заклади культури, а саме бібліотеки, реєструються в соціальних мережах, створюють свої сторінки, активно використовують інструменти digital-маркетинга.
        Перш за все, соціальні медіа покликані розповісти про те, що відбувається в бібліотеках, зачепити підписників і привести їх на сайт і в офлайн. І, звичайно ж, підвищити культурний рівень аудиторії, мотивувати до читання. Але для цього недостатньо розміщувати сухі анонси. Необхідно також робити цікавий контент, в тому числі мультимедійний, який приверне увагу і до творчості письменників, і до самого пабліку, і до бібліотеки.
Цілі SMM в бібліотеці
1. Розповісти
що відбувається в бібліотеці;
про книги, письменників, важливі  дати.
2. Привернути увагу
до самої бібліотеки;
до пабліка бібліотеки;
до творчості письменників.
3. Мотивувати
відвідати бібліотеку;
підписатися на паблік/ лайкнути/ репостнути;
більше читати;
відвідати сайт бібліотеки.
В 2020 році найбільш популярними є такі соціальні мережі, як Facebook (58% від усіх респондентів), YouTube (41%), Instagram (28%) и telegram (14%).
      Instagram, на відміну від інших мереж, покликаний приваблює читачів куди більше візуальним зображенням, ніж змістом тексту та їх висвітленням. Перед тим, як реєструвати сторінку, потрібно детально вивчити досвід інших бібліотек, закладів культури, порівняти їх.
       Контент ділиться на два типи: обов'язковий (анонси бібліотечних заходів та їх освітлення) і креативний (розважальні та освітні пости, цитати; інші новини, не пов'язані з анонсами). Перший тип заданий заздалегідь, другий творчий і часто підлаштовується, висвітлюючи актуальні події в близькому для бібліотеки ключі.
       Дуже важливо правильно вибрати хештеги, прив'язувати до них тематику постів. Це допоможе значно підвищити популярність сторінки. 
      Як саме шукати цікавий контент для постів? По-перше, пов’язати дати з певними літературними подіями. Це може бути  вихід якихось відомих книг, дні народження письменників. Крім календарного порядку бажано створити цікаві рубрики, наприклад, які книги можна почитати або поради експертів (психолога, юриста, вчителя, медика…).
      Аудиторія Instagram і Facebook дещо відрізняються між собою. Дані дослідження української аудиторії соцмереж оприлюднило комунікаційне агентство PlusOne на сайті. Згідно з ними, основний приріст аудиторії Instagram відбувається завдяки користувачам 19-27 років, а збільшення аудиторії Facebook - за рахунок користувачів віком 39 і більше років. Крім цього, жіноча аудиторія Facebook та Instagram перевищує чоловічу у всіх вікових категоріях. Тож підбирати контент для сторінок в соцмережах можна використовуючи дані соціального дослідження. Наприклад, жінкам можуть бути цікаві культурні заходи: лекції, квести, зустрічі з письменниками, кінопокази, концерти, а у більш вікової аудиторії великою популярністю будуть користуватися курси комп'ютерної грамотності. Крім того, часто у них є діти і внуки, яким бібліотека прищеплює любов до книг і забезпечує різноманітне дозвілля. А чоловікам можна запропонувати публікації про спорт.
      Щоб сторінки бібліотеки в соціальних мережах були популярними, потрібно активно тестувати нові теми, аналізувати  контент. Наша ціль - залучати людей до бібліотек, де вони можуть відкрити для себе багатогранний культурний простір для реалізації своїх талантів, захоплень , очікувань.

Шукайте обласну наукову бібліотеку імені Д.Чижевського в соціальних мережах:
Тетяна Познякова,
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

Хюгге друкованого слова чи сучасні електронні книги?

     
       «Паперова чи електронна книга?» - це глобальне питання, яке хвилює всіх ось вже майже двадцять років. Сьогодні перед сучасною людиною стоїть вибір - взяти почитати традиційну книгу: погортати сторінки, відчути запах паперу , чи кинути в сумку електронний гаджет із завантаженими книгами на будь-який смак.
     Зараз поширена думка про те, що незабаром електронні книги практично повністю витіснять традиційні паперові. Однак чутки про швидку смерть паперових видань сильно перебільшені. Звичайно книги користуються популярністю як і раніше, але недоцільно заперечувати розвиток цифрових технологій і їхній вплив на багатовікову історію носіїв інформації. Найближчим часом вона зміниться  до невпізнання.
      То ж  коли виникла перша електронна книга і що нам обрати?
      Пристрій для відображення текстової інформації придумала і винайшла американська комп'ютерна компанія  DEC. Уже в 1996-му році публіці був представлений перший електронний механізм " DEC Lectrice".  Ззовні пристрій виглядав як мініатюрний планшет із залізним корпусом і кнопковою панеллю. Через високу собівартість перша вузькоспеціалізована електронна книга не заслужила ажіотажу в аудиторії і не була передана на масове виробництво. Через кілька років першою моделлю електронної книги, випуск якої поставили на потік, стали девайси з LCD-екраном, - їх виробництвом одночасно зайнялися NuvoMedia Softbook Press. Ще трохи і ті ж компанії стали виробляти книги з кольоровими, рідкокристалічними екранами. До 2007 року механізми не користувалися великою популярністю серед читачів, проте після появи технології " електронного паперу", ситуація на ринку різко змінилася. Завдяки даній технології текст на дисплеї став більш читабельним і не таким яскравим. 
      Якщо аналізувати з практичної точки зору, то звичайно, електронні книги більш зручніші у використанні. Вони незамінні в подорожі, досить легкі,  майже невідчутні в сумочці. В налаштуваннях гаджета можна підібрати шрифт тексту, його розмір. А моделі книги з підсвіткою зручно читати і в нічний час, при цьому не вмикаючи світла.
       Безперечно, довідниками, енциклопедіями, підручниками і подібними виданнями в електронному вигляді користуватися значно простіше. Але ось для видань творів художньої літератури в багатьох випадках все-таки краще традиційна паперова форма. Вона, безумовно, набагато комфортніша для читання. Також книги, в яких візуальна складова набагато важливіша тексту (дитячі книги, альбоми, ілюстровані видання), не можна замінити електронними.
      Наявність електронних книг дозволяє багатьом людям, які не мають можливості доступу до паперових, наприклад інвалідам або жителям місцевості, де відсутні бібліотеки, отримати доступ до потрібних видань. Важливо і те, що вартість творів в електронному форматі значно нижче паперових. Вони не вимагають величезної кількості книжкових шаф і полиць, до того ж, коли є Інтернет, відпадає і проблема з їх доставкою. А якщо електронні книги допоможуть зберегти якусь кількість дерев - це лише великий плюс.
       В наш час існують проблеми з поширенням «цифрової революції» в книговиданні. Це недосконалість технічних засобів, складність забезпечення надійного захисту авторських і суміжних прав та ін. Однак і велика кількість плюсів електронної книги не переплюне переваги традиційної паперової книги і особливе задоволення від контакту з нею. Запах свіжої обкладинки, шелест новеньких сторінок… Та й сам процес, коли ти береш книгу в руки з книжкової полиці,  або отримуєш її в посилці. Це магія, що не зникне з роками. Це хюгге друкованого слова – затишок для душі, абсолютна насолода.
      В якому ж вигляді читати книги? Аргументів на користь обох видів досить багато, але вибирати - вам! І пам’ятайте, читання стимулює роботу мозку, допомагаючи людині завжди залишатися в гарному настрої, чудовій формі. Якщо читати регулярно протягом життя, можна знизити ризик втрати пам’яті і частково запобігти зниженню концентрації уваги.
      Тож давайте просто читати!
      Якщо Ви обрали електронну книгу, пропонуємо Вам список сервісів, де можна знайти безкоштовні книги:
1. Майже 200 оцифрованих творів містяться на сайті обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського в розділі «Цифрова бібліотека» http://library.kr.ua/elib/
2. http://e-bookua.org.ua/
3. http://poetyka.uazone.net/
4. http://chtyvo.org.ua/
5. https://www.ukrlib.com.ua/
6. https://javalibre.com.ua/
7. http://litopys.org.ua/
8. http://ae-lib.org.ua/
9. https://sites.google.com/site/openbookclassic
Сервіси, де можна завантажити книги від 1 грн
1.YAKABOO https://www.yakaboo.ua/
2.Наш формат https://nashformat.ua/catalog/elektronni-knyzhky
3. Фоліо https://folio.com.ua/
Тетяна Познякова, 
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

четвер, 14 травня 2020 р.

Ліса Бреннан-Джобс «Малеча»


Відверта та захоплива книга «Малеча»  викликала бурхливі відгуки  та обговорення в засобах масової інформації  і соцмережах. Книга не має вигаданих персонажів, вона повністю автобіографічна і її авторка – Ліса Бреннан-Джобс – дочка Стіва Джобса, розповідає  про свої  непрості стосунки з відомим і успішним батьком.   Спробуйте поглянути  на Стіва Джобса з незвичного ракурсу  – очима його дитини. Книга спогадів неймовірно вражає відвертими  розповідями про переживання Ліси як дитини, підлітка та юної дівчини. Бреннан  описує, що перші роки її життя Джобс заперечував своє батьківство, а її мати працювала прибиральницею та офіціанткою, не отримуючи жодної допомоги від нього. Тільки після проведення тестів ДНК Стів Джобс визнав її своєю донькою. Вона пригадує,  як поступово намагалася наблизитися до батька, незважаючи на його відстороненість та прохолоду в стосунках. Деякі описані  в книзі моменти, здавалося б, такі незначні,  але містять стільки болю і переживань. Авторка  не виставляє себе тільки жертвою, а інших – лиходіями, вона правдиво  пише і про своє дорослішання, і про власні  помилки.
  Емоції, відчуття, деталі образів та взаємовідносини – саме ці речі є головним стрижнем книги, її основою. Ліса Бреннан-Джобс  намагалася згадати кожну зустріч з батьком  і кожне слово, сказане ним. Особисті драми та конфлікти в житті батька та доньки  минули, залишивши по собі нерадісні спогади  і душевні рани. Так зі спогадів авторки  можна отримати чимало інформації: про побутові подробиці, зрозуміти мотиви та настрої людей з дуже різних соціальних кіл американського суспільства.
Якщо вас зацікавила життєва історія Стіва Джобса не як геніального винахідника і бізнесмена, а як звичайної людини – батька і сім’янина, то ця книга саме для вас. 



Юлія Олейніченко
бібліотекар відділу документів з економічних, 
технічних та природничих наук

середа, 13 травня 2020 р.

Французький шарм

Джеймі Кет Каллан є автором бестселерів  «О-ла-ла!» – К., 2017, «Школа паризького шарму» – К., 2019, «Француженки не сплять на самоті». – К., 2017. 
Авторка – американка із французьким корінням. Ще в дитинстві вона часто бувала у своєї бабусі, що мешкала у Франції. Одна з її книг має назву «О-ла-ла!» – цей вигук можна почути від французів доволі часто. Що він означає? Джеймі, вже дорослою, перебуваючи у Франції, познайомилася з різними француженками і запитувала їх про значення цього вислову. І згодом зрозуміла, що він означає стан задоволення, гармонії з собою і світом. Цей стан притаманний переважній більшості французьких жінок. Вони віднайшли секрет щастя, коли ти перебуваєш в гармонії з власним «я». Джеймі розкриває нам секрети француженок, а саме їх здатності в будь-якій ситуації бути гарною, привітною, щасливою.
Ми всі постійно творимо свою історію, саме ми  – художники свого життя, його творці. І самі вирішуємо, в які кольори розфарбовувати свій світ, свій день. Так  роблять француженки. Вони завжди елегантні, стильні, привабливі. Вони мають свій шарм. В чому ж їх секрет? Цих секретів багато. В кожній своїй книзі Джеймі  Кет Каллан їх відкриває, дає поради, як трохи наблизитися до щастя. Варто прислухатися до цих порад – бачити красу в усьому, дозволити собі бути собою, довіряти своєму серцю, цінувати кожну мить життя – завтра усе може змінитися, пом’якшити свій голос – і ви пом’якшите своє серце, мандрувати, танцювати, насолоджуватися! 

Ці книги Джеймі Кет Каллан після завершення карантину можна взяти додому у відділі абонемента.
Александрова Ірина
 головний бібліотекар відділу абонемента

Чорний чарівник сучасної британської прози


«Похмурий Ієн» - саме так письменники називають одного з найбільш визнаних сучасних англійських авторів Ієна Мак’юена.  Першими його роботами були дві збірки оповідань, згодом романи. 

Роман «Амстердам» – К.,2017 має досить сумний зміст, як всі інші твори письменника. Головними героями твору є двоє друзів – редактор лондонської газети Вернон Гелідей, а також відомий в Європі композитор Клайв Лінлі. На початку роману вони зустрічаються на похороні їхньої подруги, фотографа Моллі Лейн. Обидвоє друзів, переймаючись болісною подією, домовляються,  якщо один з них важко і довго хворітиме, інший позбавить його від страждань і відправить в Голландію, де можна законно провести евтаназію.

В житті і редактора, і композитора протягом роману трапляються різні події, досить сумні. І обидва в своїх справах зазнають фіаско. Композитор закінчує свій великий музичний твір, з яким їде в Амстердам. Редактор теж прилітає в це місто. Один одному вони підмішують отруту, зрозумівши, що їхнє життя промайнуло. 

Ієн Мак’юен своїми творами стверджує, що смерть – це форма звільнення від страждань. 
У 1998 році за роман «Амстердам» автор отримав Букерівську премію.

Цей роман та інші твори Ієна Мак’юена після закінчення карантину можна взяти почитати додому у відділі абонемента. 

Александрова Ірина
головний бібліотекар відділу абонемента

вівторок, 12 травня 2020 р.

Дебютний роман Кіри Малко «Нижче»


Кіра Малко – молода авторка  роману  «Нижче».– Київ: Нора-Друк, 2018  у 2017 році отримала ІІІ премію Міжнародного  літературного конкурсу «Коронація слова» саме за цей дебютний твір, написаний на основі власного досвіду.

Головна  героїня роману – 25-річна Поліна – вирішує  змінити роботу  в київському офісі на роботу офіціантки на рейсі  величезного морського лайнера. І це дійсно кардинальний вчинок. Дівчина підписує  контракт  на півроку. Назва  твору  вже свідчить, що мова йтиме про те, що нижче ватерлінії, що приховано від очей пасажирів. Велетенський пасажирський лайнер завдовжки 300 метрів, має 19 палуб, розрахований на одночасне перебування трьох тисяч пасажирів  –  постає зменшеною моделлю світу,  де панують  гроші, несправедливість, біль  і втома.  «Нижче» – соціально-психологічний роман з філософським смислом. Авторка – прекрасний психолог. Кожний читач  зможе  впізнати себе, згадати своє  життя, зрозуміти поведінку своїх  рідних  та коханих,  усвідомити свої помилки. «Нижче» – це книга про стосунки.

Любомир Крупницький, автор рецензії на роман, порадив: 
Читати –  тим, хто любить пізнавати нове; 
             –   якщо важливо не лише ЩО,  але і як написано;
             –  людям із широкими поглядами на любов.
 І не читати – любителям легких шляхів і простих відповідей.
 Якщо ця книга Вас зацікавила, чекаємо у відділі абонемента. 
Ірина Александрова
 головний бібліотекар  відділу абонемента 

пʼятниця, 8 травня 2020 р.

Вiд матерi - слава, i пiсня, i хлiб

 Нiчого кращого не знаю,
   Як тая мати молодая...
   / Т. Шевченко /
      Другої неділі травня відзначається День матері.
       Усе в життi людини починається з молока матерi. Це вона, "святая сила всiх святих, пренепорочная, благая" народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зiгрiває наше життя, захищає наше щастя.
        Народжується дитина - мати схиляється над колискою i спiває. Про що? Як не дивно, вiд цього теж багато залежить. Першi уроки дитина бере не в школi - мати допомагає зробити їй першi кроки й по пiдлозi, й взагалi в життi. Вiд неї малятко дiзнається, що добре, що погано. Кажуть, що характер людини формується до п'яти рокiв, а потiм, протягом життя, лише трохи коригується. Тож чи не з материної пiснi починається особистiсть людини?
       Матерi народжують i виховують героїв i генiїв, воїнiв i поетiв. I в дорослих дiтях оживає душа матерi, материна колискова, вдячнiсть за її безсоннi ночi i самозреченiсть.
   Мамо, голубко, заранi в могилi
   Праця й недуга зложили тебе.
   Пiсня ж твоя в невмираючiй силi
   В мойому серцi яснiє, живе, -
пише I. Франко у вiршi "Пiсня i праця", а далi робить висновок:
   Пiсня i праця - великi двi сили,
   Їм я до скону бажаю служить.
       Вiдома трагiчна легенда про сина, що на вимогу коханки вбив власну матiр, а її серце понiс дiвчинi. та коли вiн спiткнувся й упав, материне серце, стiкаючи останнiми краплинками кровi, спитало: "Ти не забився, синку?" Тiльки мати здатна на таке.
       Нiжною любов'ю до неньки, що "ночей не доспала", сповненi вiршi А. Малишка - всi, мабуть, чули й знають його "Пiсню про рушник".
      Прекрасний образ матерi-трудiвницi створює Б. Олiйник:
   Мати сiяла сон
   Пiд моїм пiд вiкном,
   А вродив соняшник.
   I тепер: хоч буран, хоч бур'ян чи туман
   А менi сонячно...
    ("Мати сiяла сон")
       Жоднi дорогi наїдки i напої не зрiвняються зi шматком хоч би черствого хлiба з материних рук. I хлiб для душi - велику любов - дарує нам з дитинства мати.
   Мати наша - сива горлиця,
   Все до її серденька горнеться:
   Золота бджола - намистиною,
   Небо - празниковою хустиною...
   А земля - пшеницею ярою,
   А лiта - замисленим явором...
   Крашанкою - сонце в миснику,
   А вона - до них всiх - пiснею.
    (Б. Олiйник, "Мати наша - сива горлиця")
     У горi та в радостi ми подумки звертаємося до неї. Перше слово дитини - "мамо". Наша слава - це її слава. Продовженням роду, теплом домашнього вогнища - усiм завдячуємо ми їй. Не можна про це забувати:
   Бо, хто матiр забуває,
   Того Бог карає,
   Того дiти цураються,
   В хату не пускають.
    (Т. Г. Шевченко, "I мертвим, i живим...")
       I перед нами, юними, сьогоднi постає дуже важливе питання - як треба прожити життя, щоб нами могли пишатися нашi матерi. Чим вiддячимо їм за пiсню й працю, за хлiб, за безсоннi ночi i нашу долю, вишиту "червоними i чорними нитками" на рушнику чи то на сорочцi?
   Можна вибрать друга
   i по духу брата,
   Та не можна рiдну
   матiр вибирати.
    (В. Симоненко, "Лебедi материнства")
       Недаремно ми найдорожче - Батькiвщину - називаємо матiр'ю. Вона в нас одна, як одна мати в кожної людини.
Бородавкіна Анна,
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності


четвер, 7 травня 2020 р.

Алергічні захворювання – актуальна проблема медицини

       Алергію називають хворобою ХХІ століття і не дарма: на алергічні захворювання страждає понад 40% населення планети, і ця цифра невпинно зростає, зокрема і в Україні. Вважається, що до 2025 року кожен другий житель планети матиме той чи інший вид алергії.
Що ж таке алергія? Алергія – це гіперреакція імунної системи на вплив будь-яких речовин (алергенів), які організм сприймає за чужорідні.
       Алергенами можуть виступати будь-які речовини, які нас оточують. У дітей частіше за все це харчові продукти – молоко, яйця, риба, у дорослих – пилок рослин, побутові алергени – кліщі домашнього пилу та цвілеві гриби, а також отрута комах.
       Імунній системі потрібен час, щоб розпізнати і запам'ятати алерген. Коли вона стає чутливою до речовини, імунна система починає створювати антитіла, щоб атакувати її. Цей процес називається сенсибілізацією. Сенсибілізація може тривати довгий час, іноді навіть десятки років. Цим і пояснюється те, що алергія може розвиватися у будь-якому віці.
       Достеменно відомо, що розвиток алергії можуть спричинити багато факторів, серед яких найвагомішим є генетична схильність. Наприклад, якщо двоє з батьків мають алергічне захворювання, ризик виникнення алергії у їхньої дитини сягає понад 80%. Чи проявиться ця алергія, залежить від чинників навколишнього середовища, в яких живе дитина.
       Урбанізація, екологічні чинники, продукти харчування, які ми вживаємо, також можуть підвищувати ризик розвитку алергії у дітей та дорослих. Діти раннього віку більш схильні до розвитку алергії на харчові продукти, яку вони зазвичай переростають. Проте харчова алергія з віком може трансформуватися в інгаляційну – до пилових кліщів, пилку, плісняви та інших алергенів.
       Також мають підвищену схильність до розвитку алергії курці, оскільки подразнення слизових оболонок порушує роботу їхньої бар’єрної функції. Тому якщо на їхню слизову потрапить алерген, ризик виникнення алергічної реакції значно вищий, ніж у тих людей, які не палять.
       Прояви алергії залежать від алергену, з яким контактує організм, та органу-мішені, на який він впливає. Під час алергії на харчові продукти часто спостерігаються висипи на тілі, які супроводжуються свербежем, болем у животі, розладами травлення.
       Також висипи на шкірі можуть спостерігатися під час безпосереднього контакту алергену зі шкірою. Такий вид алергії називається контактним алергічним дерматитом і найчастіше розвивається на хімічні речовини та метали.
       У разі контакту з алергенами повітря можуть спостерігатися наступні симптоми: нежить, чхання, закладеність носа, сльозотеча, почервоніння очей, а також симптоми бронхіальної астми, а саме кашель, задуха, хрипи та видих зі свистом. Якщо не лікувати алергію, з часом вона може призвести до хронічної бронхіальної астми.
       Про все це можна прочитати на сторінках наступних видань: Б.М.Пухлик «Елементарна алергологія», Вінниця, 2002;  І.А.Шувар «Особливо небезпечні рослини України», 2013; Б.М.Пухлик «Алергологія», Вінниця, 2004; Н.Г.Соколова, В.Д.Тульчинська «Педіатрія з дитячими інфекціями», Харків, 2010; Ф. Ліберман «Лікування хворих алергією», 2001; «Клінічні реакції на їжу», К., 2000. Ці видання розраховані на різні категорії читачів. Тож читайте, обирайте потрібну літературу, використовуйте її з користю для себе і знайте, що всі ці книги та набагато більше знаходяться в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Д.І.Чижевського, яку можна відвідати після завершення карантину.
       У разі підозри на алергію не зволікайте зі зверненням до спеціаліста – тільки так можна зберегти якість свого життя та уникнути ускладнень.
       Деякі з цих симптомів алергії люди помилково сприймають за застуду. Але якщо вони мають сезонність, проявляються під час перебування в якомусь конкретному приміщенні або ви відчуваєте їх протягом усього року, то тут вже необхідна консультація алерголога.

З повагою 
Лариса Медведєва,
 бібліотекар відділу документів з питань
 медицини та охорони здоров’я
 ОУНБ ім. Д. І. Чижевського. 

3D-ручка: забавка чи інструмент?


       Сучасних дітей та підлітків вразити чимось сьогодні дуже складно. Вони дуже вибагливо ставляться до новітніх гаджетів, адже практично у кожного є власні смартфони, планшети... Ми, працівники Інтернет-центру обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського, постійно вигадуємо щось нове та цікаве для наших користувачів. Тому й наважились на один експеримент, щоб привернути увагу творчої молоді нашого міста. Інтернет-центр вже другий рік поспіль бере участь в ініціативі Meet and Code, що розроблена Haus des Stiftens gGmb та проводиться за фінансування корпорації SAP. Завдяки отриманому гранту відкрито Креативний майданчик «3D-Lab», де бажаючі мають можливість безкоштовно помалювати 3D-ручками. То що ж це за диво-гаджет?
       3D-ручка - це інструмент для малювання пластиком, який дозволяє створювати як плоскі, так і тривимірні об’єкти. Хоч багато хто і вважає її простою іграшкою, але це не зовсім так. Завдяки цій ручці можна розвивати просторову уяву, дрібну моторику рук, навіть ремонтувати пластикові запчастини чого-небуть. 3D-ручка - гаджет не лише для тінейджерів, дорослим це теж може бути цікаво і корисно.
       Ми регулярно проводимо різноманітні тематичні майстер-класи з малювання 3D-ручкою, під час яких використовуємо PLA-пластик, (біорозкладаний пластик). Цей матеріал називають біосумісним, оскільки основними матеріалами для його виробництва є швидко поновлювані ресурси, переважно - цукрова тростина і кукурудза. Безпека  відвідувачів для нас в пріоритеті.
       Що ми тільки не малювали? Абетку для вихованців Спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 46 "Краплинка", новорічні прикраси на ялинку, об’ємні листівки зимового пейзажу, улюблених диво-героїв, ювелірні прикраси,  значки-валентинки для закоханих та навіть мініатюрні верстати з машинобудівного коледжу.
       В нашому арсеналі дев’ять 3D-ручок, але ми на цьому не зупиняємось. В подальшому багато ще грандіозних планів щодо розвитку напрямку 3D-моделювання та 3D-друку. Ми з нетерпінням чекаємо на плідну та творчу співпрацю з прихильниками 3D-технологій.
       За час активної діяльності Креативного майданчика нами змальовано  вже не один кілометр пластику, тому ми, як практики, зможемо допомогти Вам обрати ідеального 3D-художника. Розкажемо про види пластику, про переваги та недоліки різних 3D-ручок.
Лайфхак: перед тим як купувати дитині (чи собі) цей гаджет - завітайте до нас і спробуйте власноруч виготовити свій маленький шедевр.
       Тож, якщо Ви хочете на власні очі переконатись, що 3D-ручка - це не лише іграшка - ласкаво просимо до Інтернет-центру! Давайте втілювати мрії разом!
Галина Нікітіна,
завідувачка Інтернет-центру
обласної універсальної наукової
 бібліотеки ім.Д.Чижевського
   

четвер, 30 квітня 2020 р.

Нові надходження до бібліотеки

Сучасна бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Вона не лише сховище для книг, електронний архів, а й те місце, де можна отримати доступ до всього цікавого незнаного й непізнаного.
Із задоволенням хочеться зробити огляд літератури, яка нещодавно надійшла до відділу документів з питань медицини та охорони здоров’я Обласної універсальної бібліотеки ім. Д. І. Чижевського. Вона буде цікавою для всіх, хто навчається, вдосконалюється, розширює свій світогляд.
У монографії «Керування тривалістю життя людини»: Львів, 2018, автор В. Ніконець, – вперше викладено Всесвітні закони розуму і троїсту закономірність, які знаходяться в основі тривалості життя людини. Показано приблизний план пріоритетів для планування довголіття. Велика  кількість вміщених у виданні афоризмів і висловів відомих філософів, письменників і вчених із розглянутої проблеми може бути використана кожною людиною для планування довголіття і керування тривалістю життя.
Посібник «Комунікативні навички в медицині»; автор Н. Галіяш, Тернопіль, 2019, – призначений для студентів медичних закладів усіх рівнів акредитації, практична робота яких передбачає спілкування з пацієнтами. Книга буде корисною і для практикуючих лікарів. У виданні автором систематизовано основні поняття, правила та техніки комунікативної компетентності з урахуванням міжнародних стандартів комунікації, представлено основні протоколи спілкування в певних ситуаціях.
Автор навчального посібника «Українська мова для студентів-іноземців медичного профілю» А. А. Сила, Суми, 2019, – поставила за мету допомогти студентам у вивченні української мови як для вирішення навчальних завдань, так і для задоволення інших соціально-культурних потреб, пов’язаних з адаптацією в реальній мовній ситуації країни, в якій вони навчаються.

Також будуть корисними для студентів наступні видання. 
«Анестезіологія, інтенсивна терапія та невідкладні стани»: навчальний посібник, Суми, 2019 рік. В ньому зосереджені навчальні плани МОЗ України та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальностей «Анестезіологія та інтенсивна терапія» та «Медицина невідкладних станів», які передбачають навчання інтернів на відповідних кафедрах і стажування в базових установах охорони здоров’я. Матеріали посібника забезпечать готовність випускників інтернатури до складання екзамену «Крок-3» і до самостійної лікарської роботи.
«Психіатрія та наркологія в загальній медичній практиці», Київ, 2019, вказує на важливість вивчення психіатрії в курсі медичної освіти, адже  на лікарів загальної практики припадає найбільша частина первинних звернень пацієнтів із психічними розладами. У підручнику висвітлено основи вітчизняного законодавства в галузі психіатрії та організації надання психіатричної і медико-психологічної допомоги особам із різними видами психічних та поведінкових розладів.
«Практична мікробіологія»: посібник, Тернопіль, 2019, – для студентів медичних факультетів вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації . Матеріали посібника подано відповідно до навчальних програм з курсу мікробіології, імунології, вірусології.

Для студентів медичних коледжів, училищ та інститутів медсестринства у їх практичній роботі призначені навчальні посібники:
- «Практикум з анатомії», Н.Л. Павлик, К.,2019;
- «Практикум з акушерства», А.А. Бачинська, К.,2019;
- «Практикум з гінекології», Н.М. Валавіна, К., 2019.

Для студентів медичних закладів вищої освіти, а також для лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів та інших спеціалістів буде цікавим навчально-методичний посібник «Психіатрія та наркологія», К.,2019 р. та навчальний посібник А. М. Васько «Засоби захисту організму від дії іонізувального випромінювання», – К., 2019.

 «Лікарські рослини у військовій медицині», – К., 2017, – навчальний посібник для військових лікарів-практиків, фахівців фармацевтичного профілю, військових провізорів. У цьому виданні відображено сучасні аспекти використання нетрадиційних методів лікування  у військовій медицині. А саме: загальні положення сучасної фітотерапії, принципи добору рослин і комбінацій компонентів у зборах, особливості їх практичного застосування. До посібника включено розділ з фітотерапії окремих поширених захворювань військовослужбовців.
        Про походження людини ми дізнаємося з книги «Подорож людини: генетична одісея»: Спенсер Веллз; пер. зангл. Н. Гоїн, – Харків, 2019. Автор – генетик та антрополог цікаво та захопливо розповідає про надзвичайну подорож з Африки до віддалених куточків Землі, від появи найперших повністю сучасних людей до наших днів. Про все це автор розповідає звертаючись до генетики, як до карти мандрів світу.
Я. Адлер – докторка медичних наук, відомий німецький дерматолог, авторка бестселера «Зовнішня історія. Що приховує шкіра?», експерт з питання охорони здоров’я пропонує до уваги читачів ще одну книгу – «Внутрішня історія. Про це не говорять», Харків, 2019. Вона також стала бестселером. Ці книги дуже цікаві, пізнавальні та, навіть, прогресивні. В чому їх цінність – можна дізнатись тільки прочитавши.
        І ще одне видання хочеться про анонсувати. Це книга Є. Баглик «Фейсбілдинг: краса й молодість обличчя», Харків, 2019.
Фейсбілдінг доступний, природний, ефективний, безпечний спосіб збереження молодості обличчя. Автор – засновниця Міжнародної школи фейсбілдінгу та кваліфікований тренер дає поради, як завжди залишатися гарною та молодою.
        Тож читайте, навчайтесь, пізнавайте та насолоджуйтесь читанням. Вся література цікава та повчальна. Вибирайте для себе потрібну, одержуйте знання, розширюйте свій світогляд, адже досконалості немає меж! 

Лариса Медведєва,
бібліотекар відділу документів з питань
 медицини та охорони здоров’я 

Про стан екології на Кіровоградщині


Щороку Орхуський центр екологічної інформації відділу документів з економічних, технічних та природничих наук отримує від департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації «Екологічний паспорт Кіровоградської області» та «Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області».
Екологічний паспорт є аналітичним збірником у якому наведені статистичні та узагальнені дані про стан навколишнього природного середовища на Кіровоградщині по його складових: атмосферне повітря, водні, земельні, лісові ресурси, надра, тваринний і рослинний світ, а також природно-заповідний фонд, стан поводження з відходами, ядерна та радіаційна безпека. У цьому статистичному екологічному виданні здійснено аналіз як загальної географічної характеристики Кіровоградщини, так і окремих аспектів, які й складають цілісну картину стану довкілля області.
Користуючись «Регіональною доповіддю про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області» можна отримати інформацію щодо державного екологічного контролю, міжнародного співробітництва в сфері охорони довкілля, переліку природоохоронних заходів, що здійснювались в поточному та минулому роках, та переліку регіональних громадських природоохоронних організацій. Визначено найважливіші екологічні проблеми області, які потребують вирішення.
З матеріалами статистичних документів: «Екологічний паспорт Кіровоградської області за 2018 рік» та «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2018 році» користувачі бібліотеки можуть ознайомитись в Орхуському центрі екологічної інформації, а також в електронному варіанті на сайті бібліотеки на сторінці Орхуського центру за посиланням: http://library.kr.ua/orhus/resources.html та http://library.kr.ua/orhus/Dopovid_2018.pdf
Наталія Ракуленко,
головний бібліотекар відділу документів
 з економічних, технічних та природничих наук

«Смачний рік на тарілці» Леся Кравецька

В самій природі людини закладене прагнення до пізнання чогось нового, створення унікального і неповторного. І яскравим доказом цього можуть слугувати кулінарні рецепти Лесі Кравецької.  Вона - відома кулінарна  блогерка, яка професійно займається фотографуванням і рекламою власноруч приготованих страв і майже вісім років виставляє свої фотороботи та статті на популярних  українських сайтах присвячених кулінарії. Леся Кравецька пропонує  перетворити звичайну кухню у лабораторію пікантних страв, потішити себе і рідних вишуканим джемом із лісових суниць з білим шоколадом, або маринованими помідорами з ягодами калини, цукатами із кавунових кірочок та огірками із чорною смородиною… Спробуйте додати «родзинку»  - прянощі, трави, сухоцвіт, каву, цитрусові, шоколад та інші компоненти і звичайні страви здивують новим смаком і подарують яскраві емоції. "Смачний рік на тарілці" - це надзвичайно цікава збірка рецептів страв, які неодмінно сподобаються усім прихильникам смачної  і корисної їжі.
 Авторка ділиться найкращими рецептами з сезонних продуктів в різні пори року. Книга без сумніву, стане у нагоді під час приготування великої кількості страв кожного дня, а також до святкових дат та урочистих подій у ваших родинах. Щоб хотілося особливо відзначити, так це те, що в цій не товстій книзі, є весь спектр меню, від закусок і супів  до вишуканих десертів. Ця книга стане гарним посібником для всіх господинь, котрі забажають здивувати своїх гостей  незвичними комбінаціями продуктів  у стравах.

Олейніченко Ю. В.
бібліотекар відділу документів з економічних, 
технічних та природничих наук

середа, 29 квітня 2020 р.

Два конкурси – дві книги

           Серед книг фонду відділу абонемента є багато цікавих видань, на які читачі звертають увагу в першу чергу. Зокрема – це романи лауреатів літературних конкурсів «Смолоскип» та «Коронація слова».
Нагадаємо, що літературний конкурс видавництва «Смолоскип» – щорічний конкурс для молодих українських літераторів та науковців, заснований 1993 року. «Коронація слова» – міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Хочу представити читачам дві цікаві книги двох українських письменниць.
Яна Опарій – українська письменниця, перекладачка, журналістка, авторка «Блогу на чемоданах», лауреат  премії в літературному конкурсі «Смолоскип». Роман «Мудра кішка Варшава» побачила світ у 2018 році (К: «Ліра – К»), але, як на мене, актуальнішою стає з кожним роком. Чому? Ця книга про тих, кому здалося, що кращим життя може бути лише за кордоном. Безцінні лайфхаки, як далеко від батьківщини навчитися вибиратися сухим з халеп. 
Головні героїні з різних причин опинилися у Польщі на заробітках. Наприклад, Марину звільнили зі школи. Причина – нестача бюджету для молодих учителів. Та ще й мама «допомогла» порадами: «Доню, ну не знайдеш ти тут щастя, зрозумій! Подивися, навколо. Одне безробіття. Вчителів тепер не цінують…». Маринина бабуся мріяла, що онука в медики піде. І ось тепер далеко від батьківщини онука працює у лікарні в кардіологічному відділенні, хоча й не медиком, а опікуном. Адже медпрацівники не миють підлогу, туалети та брудний посуд, як Марина. «Зранку опікуни допомагали медсестрам мити пацієнтів, міняли одяг на чистий, а брудний відносили в пральню. П’ять разів на день розвозили їжу, двічі прибирали». Також до обов’язків належало стежити за прийомом ліків, доставляти пацієнтів у візочку на обстеження, водити до туалету, мити за ними посуд і постійно спілкуватися на різні теми». Хіба про таке мріяла бабуся? 
Ще дві українки на заробітках в Польщі – Вероніка і Соломія. Вероніка укладає договір на кінозйомки, а потім опиняється у слідчого. Адже режисер виявився шахраєм, а автівка, в якій дівчина їздила під час зйомок, крадена. Соломія приїхала в Польщу здобувати вищу освіту політолога. Крім навчання, студентка ще працює на радіо та офіціанткою в ресторані «Курчатка»…
Авторка рекомендує прочитати цей роман до виїзду за кордон. А читачі відділу абонемента можуть пересвідчитись в доцільності слів письменниці, адже події й герої в книзі – реальні.
Анна Хома – українська письменниця, фармацевтка, психологиня. Письменниця мешкає у Львові. Чимало текстів Анна Хома написала російською, якою здебільшого читала. Перші україномовні твори з-під пера авторки з’явились завдяки «Коронації слова». Пані Анна – лауреат другої премії Міжнародного конкурсу за роман «Репетитор» (2001 р.) і двічі дипломант конкурсу за романи «Провина» (2002) і «Заметіль» (2003 р.)
«Аптечні терези вважаються загальноприйнятим атрибутом правосуддя, чи не так, Максе? Навіть мізерна похибка у зважуванні речовин може спричинити серйозні наслідки, чи не так?...» З перших сторінок книги (а саме вже з прологу) відчуваєш, що буде гарячо. Уява читача вимальовує ланцюжок подій: звичайне життя – злочин – Феміда з аптечними терезами. 
Роман «Терези» (Х.: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018 р.) Анни Хоми буде цікавим поціновувачам детективного жанру.
Вас коли-небудь мучили нічні жахи? Певна частина читачів відповість: «Так!!!». Але не кожен з нас прокидався зранку у ванній кімнаті на підлозі у калюжі води. Так сталося з Олесею, головною героїнею книги «Терези». Дівчина не пам’ятає, що то було. Її мучать нічні кошмари, в яких вона тікає від страхітливих монстрів у лісі. Ще один герой книги студент майбутній медик Максим у пошуках роботи звертається до фармацевтичної фірми «Конвалія». Аж раптом – новина! Вранці на складі знайшли повішеним керівника зміни Олексія, його колишнього найкращого друга. Максим не вірить у самогубство Олексія й починає власне розслідування, не підозрюючи, до яких моторошних відкриттів воно приведе…
«Терези» Анни Хоми – зворушлива життєва історія, яка тримає в напрузі до самого кінця, знаходиться у відділі абонемента.

Наталія Білаш,
 завідувачка відділом абонемента

День сміху – не відміняється!


Цьогорічну зиму мешканці України згадуватимуть як найтеплішу. А от весну… Коронавірус: страх, невпевненість, сімейні та побутові негаразди… Навіть перше квітня – День сміху пройшов якось непомітно.
Вже майже півстоліття міжнародний День сміху 1-го квітня в Одесі святкують весело та колоритно – тут проходить яскравий фестиваль Одеська Гуморина. Це свято гумору і сміху вважається в Одесі головною подією року, яка приваблює в місто тисячі туристів з усього світу. У 2020 році через введення в Україні обмежувальних заходів з протидії поширення вірусної інфекції covid-19 міська влада Одеси ухвалила рішення скасувати традиційну першоквітневу Гуморину.
Що ж робити? Чи є вихід? Звичайно! Адже перше квітня – це лише календарна дата, яку можна для своєї родини перенести на будь-який день і трохи розважитися. А саме: влаштувати голосні читання гумористичних книг. Це можуть бути твори Івана Нечуя-Левицького, Павла Глазового, Остапа Вишні, Всеволода Нестайка… Щиро, дотепно, весело. А ще в нашому нелегкому житті іноді хочеться якісного чорного гумору.
«Повний безлад» – таку назву має книга Вуді Аллена (Л.: «Видавництво Старого Лева», 2018).
Вуді Аллен (Аллен Стюарт Кенігсберг) – американський кіноактор, режисер і сценарист, відомий цинічними, дотепними пародіями й ексцентричним гумором; виступав у кабаре, на телебаченні та у власних комедійних фільмах, автор гуморесок і літературних пародій, написаних для кабаре, та сатиричних видань, театральних п'єс і оповідань. Істинна ж пристрасть Вуді Аллена – створення розповідей.
Збірка короткої прози «Повний безлад» вразить читача неповторністю авторської мови, аналізом людської психіки та психології, чорним гумором.
Особисто мене зацікавила історія під назвою «Слава Тобі, Господи, продано!». Головний герой оповідання – працівник одного з каналів телебачення. Проте рейтинги одного з шоу цього телеканалу впали на тридцять чотири пункти. Починаються пошуки нової роботи. Переглядаючи оголошення у «Сільському голосі», чоловік натрапив на таку пропозицію: «Потрібен бард для написання спеціальних матеріалів. Добра оплата. Атеїстів просимо не турбувати». Після зустрічі з Мо Боттомфідером (Молитовним Жокеєм) стає зрозумілим, що потрібно буде складати псалми. Тобто виконувати послугу «Молитва на замовлення». Але молитви потрібно скласти так, щоб жоден дурень не міг подати до суду, якщо вони не справдяться. Адже в угоді про підтвердження молитви чітко окреслювалися зобовязання фірми і Бога (щоправда – дрібними літерами). І почалося: молитви про здоровя, про поміч від любовних негараздів, про бажане підвищення платні, про те, щоби випало трохи дощу… Бажаючих отримати індивідуальну молитву було так багато, що «псалмописці» ледь встигали працювати, а іноді й помилялися. Боттомфідер жалівся на те, що на нього минулого тижня подали до суду за те, що «фірма» відіслала замовниці не той конверт. «Вона хотіла, щоби Господь допоміг їй зняти набряк із обличчя, а я випадково надіслав їй молитву за мир на Близькому Сході. Тим часом Шарон збирається зі Сектора Гази, а вона сходить із операційного стола, схожа на Джейка Ламотту» (прим. американський боксер). Жодної молитви від цієї контори не можна читати без сміху. Ось одне з найблискучіших творінь: «Найдорожчий Боже, мені лише тридцятка, а я вже лисію. Віднови моє волосся і помаж мою голову, особливо залисини, ладаном і миррою».
Отже гроші почали сипатися на рахунок головного героя, наче манна небесна, доки одного дня до контори не завітали двійко смаглявих добродіїв…
В оповіданнях, есеях, коротких замальовках багато сарказму та парадоксів. Автор ніби переконує: «Людині підвладне все, зокрема, й підкорення вершин світової дурості».
Книга «Повний безлад» Вуді Аллена знаходиться у відділі абонемента. 
 Наталія Білаш,
завідувачка відділом абонемента