вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Мандруй Україною

У цьому році карантин нам диктує нові правила існування. На жаль, сьогодні ми не можемо вільно подорожувати, більшість країн світу тимчасово закрили власні кордони і обмежили в’їзд українцям. 

Але не варто засмучуватися, можливо саме зараз найкраща пора відвідати нові, незвідані, історичні місця України. До речі, осінь найкраща пора для подорожі, коли вже не дошкуляє літня жара, а зима ще не вступила в свої володіння. То ж мандруймо Україною!

А чи відомо вам, що в Україні налічується безліч архітектурних пам’яток. Серед них - замки і фортеці, храми і собори, міські укріплення, які займають видатне і вагоме місце в українській культурі. Пропоную вашій увазі найцікавіші замки та фортеці, куди варто поїхати.

Аккерманська фортеця 

Аккерманська фортеця знаходиться в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Розташовується на березі Дністровського лиману, прикритого скелями. Будівництво було розпочато у 13 столітті. У 1484 р. після тривалої облоги його захопили турки й назвали Аккерман. В замку налічувалося 34 вежі, які були побудовані через 40-45 метрів, а своїми розмірами білгород-дністровський замок перевершує усі інші оборонні спорудження України.

Острозький замок

Розташований на пагорбі над річкою Вілія, в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований князем Костянтином Острозьким у 1571 році для захисту міста від татарської навали. Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла вежа, Богояславська церква-фортеця і Надбрамна башта. На території замку розташований краєзнавчий музей.

Збаразький замок

Розташований у місті Збараж, Тернопільської області. Збудований у 1393 році. Це комплекс нащадків Дмитра Корибута, князів Збаразьких і Вишневецьких. Замок обнесений стінами з чотирма бастіонами по кутах і бійницями. На території замкового двору розташований двоповерховий палац. Нині, в залах палацу діє краєзнавчий музей працюють виставкові зали з тематичними експозиціями, картинною галереєю, музейними відділами, а в підземеллі – виставка старовинних знарядь, які використовували для тортур.

Луцький замок

Замок знаходиться в Луцьку, Волинської області. Будівництво розпочато у 1340-1384 роках литовським князем Любартом. Замок має три високі прямокутні башти. На замковому подвір’ї постійно проводяться різноманітні культурні заходи - фестивалі, концерти, виставки, лицарські турніри. До речі, в’їзна башта замку зображена на 200-гривневій купюрі.

Меджибізький замок

Замок розташований в Летичівському районі Хмельницької області, на перетині двох річок - південний Буг Та Бужок. Саме від місця свого розташування він отримав назву - "межи Бугами", яка з часом трансформувалося в Меджибіж. В літописах про Меджибіж згадується вже в 11 столітті.

Мукачівський замок «Паланок»


Замок побудований на вулканічній горі в м. Мукачеве, в Закарпатській області. Перші письмові згадки про замок зустрічаються вже в 11 столітті. В оборонній системі має 14 веж. Після захоплення замку австралійцями, він став однією з найсильніших фортець Австрійської імперії. В замку часто організовували вистави, концерти.

Олеський замок

Розташований у смт. Олесько, Львівської області. Перша письмова згадка про Олеський замок датується 1327 роком. Замок відомий ще і тим, що тут на початку 17 століття служив батько Богдана Хмельницького, а в 1629 році в ньому народився майбутній король Речі Посполитої - Ян ІІІ Собєський. Зараз в замку створено музей-заповідник - відділ Львівської галереї мистецтв.

Хотинський замок


Мабуть найстаріша фортеця України. Збудована ще в 9 столітті у місті Хотин, Чернівецької області князем Володимиром Святославовичем. Простоявши сотні років, вона залишається практично такою ж , якою була колись. Тут часто проводять лицарські турніри та знімають історичні фільми.

Якщо ви не уявляєте своє життя без подорожей, мандруйте Україною, адже вона настільки прекрасна!

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка 

відділу соціокультурної діяльності

                                                                                            

пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Мукрофф Г. "Що очікувати під час вагітності"

Мукрофф Г. Що очікувати під час вагітності: пер. з англ. /Гейді Мукрофф, Шерон Мейзел; пер. Анастасія Дудченко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 622 с.


Гейді Муркофф – автор популярної у всьому світі серії книжок «Що очікувати під час вагітності» та однойменної батьківської програми, до якої долучилися понад 11 мільйонів пар, що чекають на народження дітей. Усе, що необхідно знати матусям і татусям у період вагітності та після неї! Автор подає найбільш точну й сучасну інформацію, ділиться розумними й практичними медичнимидає вичерпні відповіді на всі важливі запитання: як визначити що робити в перші тижні вагітності,чи необхідно змінювати свій стиль життя, як правильно харчуватися й займатися спортом,як обрати безпечні ліки від того чи іншого захворювання, чого очікувати від пологів і як до них готуватися тощо. З гумором і теплотою автор розповідає все про прекрасні дев’ять місяців, не оминаючи найменших деталей.
Не випадково «Що очікувати під час вагітності» є стандартом, за яким оцінюють інші книжки про вагітність. 


Ісаєнко Катерина, головний бібліотекар відділу
документів з питань медицини та  охорони  здоров'я


пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

Всеукраїнський день бібліотек – 2020






Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек працівники відділу абонемента провели тематичну бесіду з історії книжкової закладки та майстер-клас з виготовлення книжкових закладок «Я книжкова закладка – вам потрібна для порядку». 

Також була презентована книжкова виставка «Читаємо всією родиною», на якій були представлені літературні новинки для дорослих і дітей. Особливу увагу гостей привернули книги з популярної психології, енциклопедії та художня література.

Учасники заходу – підопічні Територіального центру соціального обслуговування населення Подільського району нашого міста дізналися багато цікавих фактів з «життя» книжкових закладок. А саме: для чого нам потрібні закладки; коли вони з'явилися; з яких матеріалів їх виготовляли; які існують їх  різновиди. А ще: коли почалося масове виробництво закладок та як винахід книгодрукування вплинув на еволюцію розвитку книжкових закладок. 

Нікого не залишила байдужим інформація про перший в світі Музей книжкових закладок, який відкрився в 1991 році в німецькому місті Дуйсбург. В його зібранні понад 10 000 одиниць зберігання із 50 країн світу, які наочно показують історію розвитку книжкових закладок із кінця ХІХ ст. до нашого часу.

 В різні періоди історії існувала мода на книжкові закладки й на матеріали, з яких їх виготовляли. Наявність закладок – один з таких простих, але ефективних заходів продовжити життя книзі.

Серед різноманіття закладок ми, бібліотекарі відділу абонемента, знаходимо в книгах, зданих читачами:  банківські картки, інструкції до ліків, засушені квіти, різні рекламні буклети, листівки, візитівки, обгортки від цукерок, що звісно не є класичною закладкою, але це краще ніж загнута сторінка…

Продовжилася зустріч майстер-класом з виготовлення книжкових закладок «Я книжкова закладка – вам потрібна для порядку». Кожен мав змогу виготовити чудову та неповторну закладку, отримавши в подарунок до неї книгу.

Ольга Шпаченко, бібліотекар відділу абонемента





середа, 30 вересня 2020 р.

Філологічні новинки

 На книжкових полицях бібліотеки з`явилася рідкісна книга канадського мистецтвознавця й літературознавця Мирослава Шкандрія «Євреї в українській літературі. Зображення та ідентичність». (К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2019). Яскраве відображення присутності єврейської громади на території України є темою цієї монографії. 

Літературні оповіді й міфи про українсько-єврейські стосунки описані автором як в історичному контексті, так і в рамках сучасного дискурсу. В І пол. ХІХ ст., в оповідях здебільшого наголошувалось на антисемітських проявах. Однак в останні два десятиліття звичними стали юдофільські тенденції: описи обопільно відчутних страждань, пошуку спільного порозуміння та шанобливого діалогу. Жахи Голокосту та Другої світової війни затьмарили всю історію українсько-єврейських взаємовідносин і позначилися на ставленні до минулого. В центрі уваги літератора – зображення євреїв крізь призму українського письменства – Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Гната Хоткевича, Агатангела Кримського, Володимира Винниченка, Леоніда Первомайського, Спиридона Черкасенка, Василя Пачовського, Аркадія Любченка, Мойсея Фішбейна, Наума Тихого та багатьох інших авторів, як художників слова, так і науковців. 

                * * * * *

Безумовно, темі українсько-єврейських стосунків присвячено величезний масив літератури. Ось лише деякі з видань, що є в нашій книгозбірні:

Грабович Григорій.  Єврейська тема в українській літературі ХІХ та початку ХХ століття // Григорій Грабович. До історії української літератури : Дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович; Авт.передм. Мілтон Масачусетс,. - К. : Критика, 2003. 

Гунчак, Тарас Григорович. Українсько-єврейські стосунки під час совєтської та німецької окупацій // Т. Г. Гунчак. Ключові проблеми історіографії Другої світової війни : (збірник статей) / Тарас Гунчак ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". - К. : Українська Видавнича Спілка імені Юрія Липи, 2011. : іл., портр. - Бібліогр. в кінці ст.

Єврейська громадсько-політична думка ХХ - початку ХХІ сторіччя в Україні : монографія / М. М. Гон, О. В. Заремба, О. В. Козерод [та ін.] ; НАНУ, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса. - К. : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2011. - 362 с. : табл. - Бібліогр. в кінці ст.

Єврейська національна спільнота в контексті інтеграції українського суспільства : монографія / Микола Михальченко [та ін.] ; НАН України, Ін-т полі. і етнонаціонал. досліджень ім. І. Ф. Кураса. - К. : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2014. - 374,[2] с. - Бібліогр. в кінці ст.

Єврейські діти України - жертви Голокосту : каталог додаткової експозиції з історії Голокосту на теренах України, яка є частиною виставки "Анна Франк. Урок історії" / Музей "Дім Анни Франк", Укр. центр вивчення історії Голокосту ; ред.: Анатолій Подольський, Юлія Смілянська. - К. : [б. в.], 2007. - 56 с. : фото. - (Сер. "Українська бібліотека Голокосту")

Каганець Ігор Володимирович. Арійський стандарт : Українська ідея епохи великого переходу / Ігор Каганець; Авт. передм. Юрій Канигін. - К. : А.С.К., 2005. - 334 с. : іл. - Бібліогр. в підрядк. приміт.

Карнер, Доріс А. Сміх крізь сльози : Єврейський театр у Східній Галичині і на Буковині / Доріс А. Карнер ; пер. : Христина Назаркевич. - Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. - 200 с. - Бібліогр. с. 195-200

Ковба, Жанна. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки "остаточного розв’язання єврейського питання" / Ж. Ковба. - Вид. 4-е, випр. і доп. - К. : Дух і Літера, 2019. - 292,[4] с. - Бібліогр. с. 267-290

Козерод, Олег Віталійович. Гендерні аспекти історії українського єврейства (на прикладі періоду 20-х років XX ст.) : монографія / Олег Козерод ; НАНУ, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса. - К. : Радуга, 2013. - 101,[1] с. : табл. - Бібліогр. с. 82-102.

Мелешкіна, Ірина. Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру / І. Мелешкіна. - К. : Дух і Літера, 2019. - 302,[2] с. : іл., фото. - Бібліогр. с. 293-303

Нариси з історії та культури євреїв України / упор., ред. Леонід Фінберг, упор., ред. Володимир Любченко, відп. за вип. Леонід Фінберг, відп. за вип. Костянтин Сігов. - К. : Дух і Літера, 2005. - 439,[1] с. : іл., фото. - (Бібліотека Інституту юдаїки). - Бібліогр. в кінці ст.

Подорож із "Українсько-єврейською зустріччю". Від давнини до 1914 року / Алті Родал. - К. : [б. в.], 2018. - 168 с. : фото. - Бібліогр. с. 166

Проскуряков, Віктор Іванович. Культурологія єврейського театру України в контексті часу, дії і архітектури / Віктор Проскуряков, Богдан Гой ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Львівська політехніка, 2007. - 105,[2] с. : іл., фото. - Бібліогр. : с. 101-105

Рихло, Петро. Шібболет : Пошуки європейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини / Петро Рихло. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2008. - 303,[1] с.

Україна модерна / Ін-т істор. досліджень, Львівський нац. ун-т ім. І. Франка; ред. Я. Грицак. - Харків-Львів : Манускрипт-Львів. Число 24. Рік 2017 : Єврейські історії українських теренів / ред. Г. Грінченко. - 2017. - 316,[4] с. - Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Фан, Рубен. Історія єврейської національної автономії в період Західно-Української Республіки / Р. Фан ; пер. з їдиш видання 1933 р. А. Фруман, ред., упор., авт. вступ. ст. О. Павлишин. - Львів : Манускрипт-Львів, 2019. - 270,[2] с. - (Сер. "Україна. Європа: 1921-1939ї"). - Іменний покажч. с. 252-257 - Геогр. покажч. с. 258-262

Феллер Мартен. Пошуки, спогади, роздуми єврея, який пам'ятає своїх дідів, про українсько-єврейські взаємини, особливо про нелюдське і людяне в них / Мартен Феллер,. - Дрогобич : Відродження, 1998. - 375 с

Чернін, Велвл. Вірю, що я не пасинок. Українські літератори єврейського походження / В. Чернін. - Львів : Вид-во Українського Католицького університету, 2016. - 119,[1] с. : фото. - Бібліогр. с. 103-108

З нетерпінням чекаємо вас у бібліотеці, дорогі наші читачі!

Чуприна Наталія, 

бібліотекар відділу обслуговування користувачів 

Філологічні новинки

 Розмова друга.

«Проростати з себе, над собою, сміливо і безстрашно, і радісно летіти в найяснішу темряву, постійно збуваючись, безперервно стаючи собою». Це одне із аспектів життєвого й літературного кредо Костянтина Васильовича Москальця.

Нещодавно обласна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського поповнилася двома новими виданнями сучасного поета, прозаїка, літературного критика, есеїста Костянтина  Москальця. Одне із них – вибрана критика та есеїстика «Стежачи за текстом», друга – книга художньої прози «Зірка на ім`я Марія». Обидві видані в 2019 році видавництвом Старого Лева. 

                                 

Автор книг належить до покоління «вісімдесятників», для яких важливою модерною альтернативою була опозиція до панівного культурного дискурсу. Представники цієї когорти прагнули постійно відчувати естетичну красу та буттєву глибину навколишнього світу, бути творчою особистістю і в текстах, і в житті, орієнтуватися на вже існуючі європейські та українські досягнення.

 

У збірник «Стежачи за текстом» поряд із уже раніше опублікованими статтями ввійшли й нові дослідницькі візії письменника. Власне, поетичні й літературознавчі уподобання Костянтина Москальця витають навколо творчого космосу Миколи Зерова, Василя Герасим’юка, Ігоря Римарука, Івана Малковича, Василя Голобородька, Олега Лишеги, Наталки Білоцерківець, Володимира Свідзінського, Грицька Чубая та інших. Естетика слова літератора, його жива мова відкриває нові грані життя і творчості відомих художників слова, передає дух їхнього часу, оприявнює неповторність емоційних проявів та асоціативних можливостей. 

І в літературній критиці, і в художній творчості Кость Москалець уміє простою мовою висловлювати складні речі. Культуру його письма можна передати відомою формулою: «Пиши просто, як тільки можна. Але не простіше».

………………………………………………………………………………..

Москальцеву поезію та прозу можна розглядати як єдиний текст, у котрому він ліричним та епічним словом говорить про своє світорозуміння, ділиться з читачем власними міркуваннями та естетичними знахідками. Усе це простежується й у книзі вибраної прози «Зірка на ім`я Марія».

Тож, якщо читач полюбляє витончене письмо, відстороненість від марнотних перипетій, заглибленість у внутрішню структуру душі, входження в природу – йому, як повітря потрібна творчість Костянтина Москальця. Легке, граційне, летюче письмо цього автора введе вас у обшир, що існує на грані реалії-міражу, де відбуваються одночасні події назовні й у серці людському. Ввійдіть у нього! І ви тоді почуєте, як голосно мовчить маленька вишня, як дивовижно чудово виконані хмари, як «у гущавині ночі достигає, наливається потужним рожевим соком плід вранішньої зорі»… І це лише мініатюрні штрихи гармонійної музики художніх творів автора. В усій повноті – це, вочевидь, відображення неповторної поліфонії Всесвіту. Торкнутись цих струн… Залунає музика… Висвітиться райдуга…

Приходьте, читайте, насолоджуйтесь…  

Наталія Чуприна, 

бібліотекар відділу обслуговування користувачів 

понеділок, 21 вересня 2020 р.

Філологічні новинки

Шановні філологи, хочеться поділитись із вами радістю. Наша книгозбірня збагатилась унікальною літературою, яка, сподіваємось, і для вас буде корисною й цікавою. Є новинки, як для мовознавців, так і для літературних фахівців. Власне, такі книги надзвичайно важливі для всіх жителів країни «ЛЮБЛЮЧИТАТИ». Розповімо про них короткими замальовками.

Розмова перша.

Глибше осягнути колоритну особистість українського публіциста, науковця, історика, економіста, фольклориста, засновника українського соціалізму, громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова читачеві допоможе неперевершена книга визначного літератора сучасності, доктора філологічних наук, професора Леоніда Ушкалова «Чарівність енергії: Михайло Драгоманов» (К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. Серія «Постаті культури»).

Гадаю, багатьом відомо, як цікаво, захоплююче, глибинно й барвисто розповідає й пише Леонід Володимирович Ушкалов. Ось і в цій монографії  виразними й живими штрихами він змальовує образ пуританського реформатора Михайла Драгоманова, якому були властиві сувора самодисципліна, високі вимоги до себе й до інших, невтомна праця, моралістичне ставлення до життя, незламна відданість принципам і мужність іти своїм шляхом. Ціль його існування на землі вилилась у поклик: «Vivat vita!» – «Нехай жиє життя!».

 Михайло Драгоманов прожив лише 54 роки; таку ж кількість символічних параграфів має й пропонована книга. У ній виразно й соковито літературознавець змалював полтавський та київський періоди життя молодого Драгоманова, доцента Київського університету святого Володимира. В такому ж свіжому, органічному викладі подається життєпис літератора й поза межами батьківщини. Адже вже з 35 років і до кінця свого життя Михайло Петрович жив за кордоном, спершу в Женеві – вільним письменником, а потім професором болгарського університету в м. Софії. «Він сам себе зробив вигнанцем, – писав Борис Грінченко, – щоб не були вигнанцями з його рідної землі воля, правда, світ».  А Михайло Павлик зазначав: «Драгоманізм – се могуча культурна сила, яка вже відограла велику ролю в історії України за останніх 40 років і якій ще суджено робити у нас історію дуже довгий час, – коли не до кінця існування нашої нації». Сучасниками Драгоманова й нинішніми науковцями робились припущення у необхідності вмістити твори й листи культурного діяча у двадцять п`ять, тридцять або шістдесят томів. Але духовна спадщина науковця-літератора, на жаль, досі ще не має повного оприлюднення.

Користувачі ОУНБ ім. Дмитра Чижевського мають змогу ознайомитись із багатотомниками, окремими виданнями Михайла Петровича Драгоманова й літературою про нього. Хронологічний діапазон наявних примірників вбирає прижиттєві автентичні фоліанти ХІХ сторіччя, публікації ХХ і  початку ХХІ століття.

Дорогі друзі, гостинно запрошуємо вас до книгозбірні!

Наталія Чуприна, 

бібліотекар І категорії    


пʼятниця, 18 вересня 2020 р.

Запам’ятати назавжди

       Ми кожен день щось бачимо, чуємо і дізнаємося нове. Але ніколи не задумуємось, як  нам вдається це не втратити, не забути. А допомагає нам в цьому – пам’ять. Ця унікальна особливість головного мозку сприймається нами як щось звичайне і буденне. Але щоб запам’ятати якусь дату події, щасливу мить життя чи сюжет улюбленої книги, наша пам’ять проробляє колосальну роботу.

       Що ж таке пам’ять? Це здатність людини утримувати в думці все, що дізналась. Зорові картинки, звуки, слова – усе це подразники для неї. Коли вони потрапляють до нас, наша пам’ять якнайшвидше прописує немов на плівці їх сліди у головному мозку. Цей зафіксований нею образ вдається відтворити навіть тоді, коли предмет уже відсутній. 

       Де знаходиться пам’ять, людство цікавило ще у давні часи. Спочатку вважали, що вона заховалась в печінці, потім вирішили, що секрет криється в кістках черепа. А давньогрецький філософ Сократ взагалі говорив, що уся інформація прописується на спеціальній восковій таблиці, що знаходиться в голові. Лише у 20 столітті здогадалися, що пам’ять живе у корі головного мозку. 

       Розрізняють короткочасну пам’ять і довготривалу. Короткочасній пам’яті відведено всього кілька хвилин, або навіть секунд, після яких важко щось пригадати. Таку неважливу і недовговічну інформацію наша пам’ять швидко стирає назавжди. Утім інформація, яку людина використовує часто, повторює, запам’ятовується надовго – так формується довготривала пам’ять.

       Особливості пам’яті у кожного індивідуальні. Хтось запам’ятовує краще те, що побачив – зоровою пам’яттю, хтось те, що почув – слуховою, а комусь легше відтворити те, до чого доторкнувся – тактильною.  Але у кожного з нас вона має безмежні можливості. Свідчать про це факти, які відомі людству ще з дуже давніх часів.

       Вважається, що у стародавніх народів пам’ять була розвинена краще. Тоді зберігати інформацію було майже ніде: не було друкарських машин, книги писались від руки, тож люди змушені були вимагати від своєї пам’яті набагато більшого.

Сенека – римський письменник і філософ, наприклад, повторював 2000 слів, абсолютно не пов’язаних між собою, в тому порядку, в якому він їх почув лише один раз. Близько ста мов знав кардинал Меццофанті. Варто було йому раз вивчити якесь слово будь-якою мовою, і він його ніколи не забував. Приблизно 30 тисяч осіб входили до армії знаменитого полководця Олександра Македонського. Він пам’ятав в обличчя і по іменах кожного з них. А композитору Амадею Моцарту взагалі достатньо було раз почути музичний твір, щоб виконати його і записати на папері.

       Таких прикладів в історії – сотні. І зараз, переконують вчені, ми можемо запам’ятовувати не менше. Доросла людина у пам’яті може зберігати від 20 000 до 100000 слів, і це далеко не межа. Головне – тренувати свою пам’ять. Для цього існують різні вправи, логічні завдання і методики для збереження великих обсягів інформації. 

Пропоную вашій увазі кілька вправ для покращення пам’яті.


1. Вивчайте нове. Найефективніше на мозок і пам'ять впливає вивчення нової мови або опанування якогось музичного інструменту. Корисно освоїти нове хобі, яке залучає моторику: в'язання, малювання, збирання пазлів.

2. Візуалізуйте слова. Покладіть перед собою аркуш паперу і кольорові олівці. А тепер спробуйте намалювати образ першого слова, яке прийшло вам в голову. Також корисно кожен день вчити по одному новому слову і замальовувати те, з чим воно асоціюється.

3. Складайте карти по пам'яті. Якщо ви багато подорожуєте, спробуйте повернувшись з відпочинку і по пам'яті намалювати карту місцевості, де ви побували.

4. Їдете куди-небудь в громадському транспорті, тож замість того, щоб відсторонено дивитися у вікно, пограйте в слова самі з собою. Назвіть про себе якомога більше предметів, прізвищ, топонімів (чого завгодно), об'єднаних однією тематикою: міста на букву К, поети срібного століття, рослини середньої смуги і т.д.

5. Вивчайте напам'ять по одному віршу в день. Краще вибирайте незнайомі. Так ви і пам'ять поліпшите, і розширите свої пізнання в поезії. Починайте з невеликих чотиривіршів і поступово підвищуйте рівень складності.

6. Подумки читайте слова навпаки. Почніть з коротких, поступово переходьте до більш довгих.


7. Розгадуйте кросворди, судоку і інші головоломки. Грайте в настільні ігри, в яких потрібно підключати логіку: шахи, карткові стратегії.

        Також важливо пам'ятати про вплив на пам'ять вашого розпорядку дня і способу життя: навчіться висипатися, багато рухайтеся, часто бувайте на свіжому повітрі. Не бійтеся змін: на стан пам'яті прихильно позначиться навіть перестановка меблів або зміна іміджу. І не забувайте про здорове харчування.

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка

відділу соціокультурної діяльності

Використані джерела : 

Пол Слоан «Искусство мыслить незаурядно»

вівторок, 15 вересня 2020 р.

Книжковий букетик

 Шановні користувачі!

Даруємо вам оригінальний книжковий букетик-підбірочку!

Букет із троянд:

«Залізна троянда» Бріджит Обер; 

«Чаша троянд» Джо Беверлі, Мері Джо Патні, Карен Харбо, Барбара Семюель;

«Чортополох та троянда» Джин Плейді;

«Йоркширська троянда» Маргарет Пермбертон;

Букет із мальв:

«Мальва Ланда» Юрій Винничук;

«Мальви» Роман Іванничук;

«Мальви у вічному місті», Олександр Балабко;

Букет із хризантем:

«Хризантема» Віктор Гаман;

«Хризантеми - квіти осінні»  Іван Гайдай;

«Хризантеми»  Уляна Кравченко;

Різнобарвний букет:

«Бузкові дівчата» Марта Холл Келлі;

«Квіти на снігу» Надія Гуменюк;

«Чорний тюльпан» Олександр Дюма.

Ці книжки — клаптикова ковдра, зшита з уривків життя героїв. Тут зібрані докупи пазли спогадів з дитинства, навчання, подорожей, робочі ситуації, історії про почуття й настрої, сумніви й рішення. 

«Букети» чекають саме на вас у головній книгозбірні області. 


Бородавкіна Анна, 

бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності


середа, 9 вересня 2020 р.

#Книги_люблять_каву

     Чашка кави для одних - обов'язкова умова продуктивної роботи. Інші ж без неї не читатимуть улюблену книгу.  Для мільйонів людей нашої планети добрий ранок починається з чашки цього улюбленого  напою. Кава стала також приводом  для спілкування: молоді люди запрошують однин одного «випити чашечку кави».


    Осінь – час пити каву, їсти печиво і закохуватись в нову книгу! Наступна підбірка книг саме для Вас!

    З вас вподобайка та репост, а з нас гарна література. Поїхали!

·         Н. Гербіш «Теплі історії до шоколаду»;

·         С.Талан «Букет улюблених квітів»;

·         Н.Гуменюк «Етюд із метеликом»;

·         Н. Гербіш «Теплі історії в конвертах»;

·         Гретхен Рубін «Проект щастя»;

·         Кадзуо Ішіґуро «Залишок дня»;

     У цих книжках зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву.

Тож завітайте до бібліотеки Чижевського та обирайте літературу до смаку.

 Бородавкіна Анна, 

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

КНИГИ З ЧАСТИНКОЮ ЛІТА

    


Так-так, воно залишається ось тут, поміж білосніжних сторінок, немовби квітка, яку поклали до книги на пам'ять. Саме в цих історіях літо можна буде віднайти в дні осені та зими, в холодні вечори із чашкою запашного чаю….

…на сторінках романів:

·          «Літня книжка», Туве Янсон;

·         «Літо назавжди», Тетяна Демура;

·         «Бережіть своїх янголів», Тетяна Брукс;

 …мандрівках та пригодах:

·         «Навіжені в Перу», Макс Кідрук;

·         «Бабине літо», Марк Лівін;

·         «Любов і Піраньї», Макс Кідрук;

…в колоритних історіях:

·         «Комп і компанія», Анна Коршунова;

·         «Сонце в твоєму озері», Олена Осмоловська;

·         «Сонце так рідко заходить», Оксана Луцищина;

     За допомогою книжки можна помандрувати по iнших країнах, чи навiть планетах, пережити разом iз героями безлiч пригод, порадiти чи посумувати з ними.

    Тож читайте, обирайте потрібну літературу, використовуйте її з користю для себе і пам’ятайте, що всі ці книги та набагато більше знаходяться в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Д.І.Чижевського.

 Бородавкіна Анна,

 бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

четвер, 3 вересня 2020 р.

Світові шедеври – батькам та дітям


       Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832) – видатний німецький письменник, мислитель, учений. Трагедія «Фауст» – найвідоміший твір Ґете, над яким він працював майже 60 років. За шкільною програмою з цим твором учні знайомляться в 11-му класі. Пізніше хтось вивчатиме цю філософську драму у виші в курсі «Історії зарубіжної літератури». 
       У фонді відділу абонемента обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського є дитяче видання «Фауста». Так-так, саме для дітей років восьми-десяти. Текст написано мовою, зрозумілою для дітей: 
«Змагання між Богом та дияволом, добром і злом – дуже давнє, таке ж, як і ця історія. Проте почнімо спочатку. Цей день був точнісінько такий, як будь-який інший. Господь сидів на своєму престолі і з небесної височини дивився на землю, яку створив…»
      Ця розповідь є вільним переказом тексту (переказ Барбари Кіндерманн). Головна мета цього видання – передати ідеї та зміст одного з найвидатніших творів світової літератури. Тож Автор переказу не ставив собі за мету відтворити всі діалоги та сюжетні лінії «Фауста». Вам цікаво хто ж автор (точніше авторка) української версії вільного переказу твору? Підкажу – народилася в Києві, за освітою філолог, багато років працювала головним редактором популярного дитячого журналу «Соняшник». Пише для дітей, захоплюється далекими мандрівками, колекціонує равликів… Так – Леся Воронина! У тексті використано численні цитати з класичних перекладів «Фауста» (їх виділено курсивом), що дає змогу познайомити юного читача з літературним першоджерелом. В українському виданні цитується відомий переклад Миколи Лукаша. 
       Видання чудово ілюстровано! Ілюстратор Клаус Ензікат народився у  1937 році в Берліні. Один з найвідоміших сучасних художників-графіків. Творчість Клауса Ензіката відзначена багатьма престижними міжнародними преміями. У 1996 році художник отримав золоту медаль ім. Ганса Крістіана Андерсена – за найвидатніші досягнення в галузі ілюстрування дитячої книжки. З 1995 до 2002 року був професором в Інституті прикладного мистецтва в  Гамбурзі.

       Ось так в одному виданні для дітей поєдналося стільки відомих прізвищ: Барбара Кіндерманн, Микола Лукаш, Леся Воронина, Клаус Ензікат і, звичайно ж, Йоганн Вольфґанґ Ґете. 
       Запрошуємо дорослих і дітей відвідати відділ абонемента та поринути у таємничий світ «Фауста».

Наталія Білаш, 

завідувач відділу абонемента


середа, 2 вересня 2020 р.

Війна умів...

Cаме так по праву можна назвати протистояння злочинців і криміналістів.

    Історії Агати Крісті сьогодні вважаються еталоном жанру та слугують джерелом натхнення для письменників та кінематографістів🎥, котрі раз за разом звертаються до її творчості.


В романі 📚«Примха мерця» головному герою детективу Еркюлю Пуаро доведеться спочатку «пограти у вбивство» на святкуванні в сільському англійському маєтку, а потім, коли виявиться, що ігри із зображенням уявного вбивства перетворилися у вбивство цілком реальне, розкрити таємницю смерті дівчини.

Бородавкіна Анна, бібліотекар

вівторок, 1 вересня 2020 р.

Зверніть увагу на книгу!


В наш час телефон є не лише засобом спілкування. У маленькому пристрої міститься цілий світ — загадковий і незрозумілий переважно для представників старшого покоління.  Хочете бути в курсі всіх новин, читати книги, яких немає у вашій домашній бібліотеці, вільно спілкуватися з друзями дитинства, які зараз проживають за кордоном, користуватися адміністративними і соціальними послугами, не виходячи з дому? Тоді книга Сергія Зелинського «Планшет, смартфон для тих, кому за...» видана харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» саме для вас. Видання допоможе зробити  перші практичні кроки і відкриє перед вами широкі можливості в роботі з планшетом і смартфоном.

Великий шрифт. Доступна форма викладу. Корисні програми й ресурси. Словник термінів і позначень.

Якщо вас зацікавило видання, звертайтесь у відділ документів з економічних, технічних та природничих наук обласної бібліотеки ім. Д. Чижевського.

Вікторія Одєгналова,

 головний бібліотекар відділу документів 

з економічних, технічних та природничих наук 

Бібліотека – інформаційний простір

    


    Сьогодні неможливо уявити культуру, мистецтво, освіту, науку обласного центру і регіону без обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського. Це одна з найстаріших в Україні, найбільша за обсягом фондів книгозбірня області, яка має універсальний фонд на традиційних та новітніх носіях, зберігає колекції цінних і рідкісних видань. 

    Бібліотека виконує функції головного інтелектуального центру регіону, координує діяльність бібліотек області, надає їм науково-методичну допомогу, зберігає цінні українські та зарубіжні видання, приватні документи відомих людей краю та зарубіжжя.

    Максимум інформації про себе – такий девіз має наша книгозбірня!

    Працівники шукають нові форми роботи для того, щоб підняти свій авторитет серед населення. Спостерігаються тенденції зростаючого дистанційного сервісу. На сьогодні ОУНБ ім. Д.Чижевського дедалі більше нарощує свою присутність в інтерактивному медіасередовищі, а саме в соціальних медіа. Використання новітніх технологій допомагає у створенні іміджу й рекламуванні бібліотечних послуг. Саме соціальні мережі є найоптимальнішим засобом для інтерактивної комунікації бібліотеки і користувача у сучасних реаліях сьогодення. Вони сприяють динамічному розвитку взаємодії в суспільстві, а також допомагають виконувати бібліотекарям професійні обов’язки.

    В бібліотеці було створено своєрідний історичний куточок – музей до 120-річчя заснування бібліотеки. Сторінки історії свідчать про величезну просвітницьку роль у справі розвитку і поширення культури й освіти. Бібліотека не тільки обслуговує читачів, а й діє як просвітницький заклад, відгукуючись на видатні події і знаменні дати.

    Бібліотекарі збирають письмові спогади старожилів про історію свого краю, а це – тісний зв'язок зі старшим поколінням і реклама для бібліотеки. Ведеться велика краєзнавча робота. При відділах постійно діють виставки народних майстринь, художників.

    Робота книгозбірні спрямована на інформаційне забезпечення читачів. Багатий фонд та велика кількість інформаційних видань сприяють якісному обслуговуванню користувачів. Крім цього цікаві книжкові виставки, різноманітні форми масової роботи, а також онлайнові інтерактиви дають можливість повністю задовольнити потреби читачів.

    Крім цього проводяться різноманітні форми роботи, завдяки яким  підвищується фаховий рівень працівників. Так, наприклад, серед відділів проводиться конкурс бук трейлерів, в якому необхідно обрати книгу та відеороликом її прорекламувати.

    Місія бібліотеки – відображає призначення, розкриває її сутність, показує, що вона робить. На сьогодні ОУНБ ім. Д.Чижевського реалізує концепцію третього місця, де розкриває весь свій потенціал. 

    Бібліотека зберігає свої найкращі риси і традиції – донесення до найширших верств населення здобутків вітчизняної і світової культури, втілених у книзі, демократичність і загальнодоступність, націленість на невпинний розвиток і утвердження своєї суспільної значущості як храму знань, накопичених людством.



Бородавкіна Анна,

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності


пʼятниця, 21 серпня 2020 р.

23 серпня – День Державного прапора України


     День Державного Прапора України – це державне свято України, яке відзначається щорічно 23 серпня.

     Ця дата була обрана недарма, адже 23 серпня 1991 року після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.

     На загальнодержавному рівні свято встановлено указом другого Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» у 2004 році.

     Історія державного прапора

     Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. 

    Найбільш часті згадки про Поєднання символічних для країни кольорів можна знайти в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

    Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося у 1918 році, коли Центральна Рада прийняла закон, затвердивши це поєднання кольорів як прапор Української Народної Республіки.

    Як правильно називати прапор України

    Багато суперечок, плутанини і варіантів у назві прапора,а саме щодо послідовності кольорів, можна зустріти і нині. Хтось називає прапор жовто-блакитним, інший – жовто-синім, є взагалі прибічники ідеї «перевернути прапор».

    Згідно із законами геральдики, є правило, за яким кольори прапора зчитуються з герба, починаючи з гербової фігури і закінчуючи полем. Простіше кажучи, як правило, кольори читаються "зверху вниз".

    Відтак, варто згадати постанову Верховної Ради України від  28 січня 1992 року "Про затвердження державним прапором України національного прапора", де в описі прапора йдеться: "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору…" Тобто український прапор повинен читатися як "синьо-жовтий". 

    Символіка кольорів

    Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

    Святкування Дня Державного Прапора України

    Традиційно, щороку комплекс урочистих заходів розпочинається 23 серпня о 09:00 з офіційної церемонії підняття Державного Прапора України у Києві, обласних і районних центрах та інших населених пунктах України. У церемонії беруть участь діячі науки та культури, представники міжнародних, громадських, релігійних організацій та політичних партій.

    Усі охочі долучитися до відзначення свята можуть, прикрасивши свої помешкання, будинки, балкони синьо-жовтою символікою, або ж також вивішати прапор.


Використані джерела:

https://www.rada.gov.ua/ 

https://uk.wikipedia.org/wiki 

https://www.unian.ua/lite 

Козакова Ірина,

бібліотекар

 ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»

       

        Як добре ви розбираєтеся в мистецтві, а саме в живописі? На жаль, я цим похвалитися не можу. Звичайно, я знаю багатьох художників різних епох, основні етапи розвитку, відомі картини, головні галереї світу. Але це лише крапля в морі у порівнянні з тим океаном, яким є мистецтво.

       А що робити, якщо хочеться познайомити дітей з мистецтвом, навчити їх «бачити» картину, розуміти і відчувати? Одна з книг, яка здатна почати знайомити дітей з живописом  - це книга Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Вона адресована не лише натхненним батькам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, - вона й для тих допитливих читачів, які завжди мріяли його пізнати, але ніяк не знаходили часу.

       Хто така Мона Ліза? Що за велетень зображений на картині «Колос, або Паніка» Франсіско Гойя? Чому на картині Георга Базеліца «Дівчата з Ольмо ІІ» усе зображено ніби перекинуте «догори дном»? А картина «Номер 3. Тигр» схожа на каляки-маляки! Що це?

       У цій книзі ви знайдете прості та змістовні відповіді на такі «дитячі» питання. Ми, дорослі, коли дивимося на картину, намагаємося відчути її та зрозуміти. А дітки дивляться на полотно свіжим поглядом, бачать кольори, фігури та образи, а головне – у них виникають питання, яких вони не соромляться. Франсуаза Барб-Ґалль пропонує відповіді на прості, але водночас глибокі запитання, які дозволять краще розуміти світові шедеври.

       Автор книги також звертає увагу на важливі психологічні моменти і дає корисні поради, до яких варто прислухатися, щоб відвідини музею, виставки чи картинної галереї були водночас приємними і корисними: 

- не ходити в музеї у дощову погоду;

- не обирати надто довгий маршрут;

- пояснити дитині правила поведінки в музеї;

- «опуститися» на рівень зросту дитини і постаратися побачити картину очима дитини;

- користуватися планами і читати описи;

- придбати листівки, хай дитина порозвішує листівку в кімнаті чи використовує як закладки;

- не оминати кафе – так похід у музей стане справжнім «виходом у світ».

       Крім деяких загальних рекомендацій, в книзі розглядаються картини різних періодів і поради як про них розмовляти з дітьми різної вікової категорії. Ці поради викладені у формі питань і відповідей, такий собі «ключ» для батьків, який надалі можна буде використовувати для підходу і обговорення уже інших картин.

       Все, що ми бачимо має сенс - як явний, так і прихований. Якщо розуміти ці сенси, то картини будуть приносити насолоду, адже буде зрозуміла мова полотна. 

      Рекомендую прочитати всім, хто цікавиться мистецтвом або хоче почати знайомство із ним. Буде цікаво як дітям, так і дорослим.

 

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка

 відділу соціокультурної діяльності


четвер, 13 серпня 2020 р.

Бібліотека в допомозі при написанні науково-дослідних робіт

Бібліотека Чижевського – це сучасний науковий, культурно-освітній, інформаційний центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів в одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

Написання науково-дослідних робіт довготривалий і відповідальний процес. Щоб наукова робота мала дослідницький характер і завершені зміст і форму, необхідно скласти орієнтовний план роботи, тобто перелік основних питань, які будуть висвітлені надалі в дослідженні. 

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

Тож пропонуємо орієнтовний план роботи при написанні науково-дослідної роботи, та гостинно запрошуємо для нових наукових відкриттів до наших затишних читальних залів.




Бородавкіна Анна, 
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

четвер, 6 серпня 2020 р.

Мукерджі С. «Ген. Надзвичайна історія»

Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія : пер. с англ. / Сіддгартха Мукерджі ; пер. Ярослав Лебеденко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 767с.



Сіддгартха Мукерджі – професор-асистент медичного факультету Колумбійського університету в Нью-Йорку, гематолог і онколог, лауреат Пулітцерівської премії і премії газети The Guardian.
Ця книжка Мукерджі присвячена історії й сучасності генетики і висвітлює тему майбутнього людства. Завдяки відкриттю механізму наслідування можна пояснити мінливість, еволюціонування, розвиток організму від ембріона до дорослої особини, а також зрозуміти причини страшних хвороб і спосіб їх лікування. Але це знання – великий дар і водночас велика відповідальність. Ігри в Бога – євгеніка, нацистські програми чистки, лисенківщина – ось зворотний бік медалі. Генетика, невід’ємна від етики, можливо, є найбільшою надією і найбільшим випробуванням для людства.

 
Ісаєнко Катерина,
головний бібліотекар відділу документів
з питань медицини та охорони здоров’я

Бібліотека та соціальні мережі


 Ми бібліотекарі, фахівці своєї справи.

Ми віримо в те, що кожний може покращити країну через сферу своєї діяльності. Треба просто брати і робити те, що вмієш і можеш. Не тільки заради себе, а й заради середовища, в якому живеш. Не тікати, щоб збудувати навколо себе новий світ і поставити огорожу, а впливати на своє оточення.

От, наприклад, книга. Через книгу можна змінити країну. Тому ми так активно популяризуємо читання. Щоб нація стала трішечки щасливішою та почала цінувати себе. Бо воно ж як працює: прочитав щось цікаве та пізнавальне, і все, світ став кращим. 
Певний сенс з’являється, хочеться жити та цінувати кожну мить. 

У наш час майже у всіх є доступ до інтернету, але він ніколи не замінить книгу. Бібліотеки потрібні, тому що в них зберігається література, яка навчає нас жити, розширює кругозір, впливає на емоційний стан людини. 

Книга – не лише джерело знань, а й основа духовності, якої так не вистачає тепер. 

 

Бібліотека з Вами, щоб допомогти Вам розвиватися і взаємодіяти з вашою спільнотою через наші онлайн-послуги, інтерактиви, віртуальні та книжкові виставки та багато іншого. Відкрийте для себе широкий спектр безкоштовних онлайнових заходів. 

Слідкуйте за новинами у соціальних мережах та чекаємо на ВАС у нашій книгозбірні.

Книгосвіт http://surl.li/emjl 


Бородавкіна Анна, бібліотекар

вівторок, 4 серпня 2020 р.

Добрі поради від бібліотекарів


Бути цікавому та сучасному – означає знати все про нові тенденції, бути в курсі всіх новин та подій. З нашою допомогою – це завжди легко!

1. Розробіть план особистого щастя.
Чи багато треба, щоб почувати себе щасливим? «Небагато - якщо не мріяти, а планувати, не чекати, а діяти» - стверджує Гретхен Рубін, чиї книги є в нашій книгозбірні.    
       
 2. Працюєте вдома? Працюйте ефективно!
Останнім часом все більше людей стають фрілансерами. Щоб отримувати від роботи моральне та матеріальне задоволення, слідкуйте за порадами спеціалістів. Обладнайте міні-офіс – місце, де ви зможете зосередитися. Дотримуйтесь дрес-коду: піжаму чи халат мозок сприймає як сигнал для відпочинку. Фіксуйте, на що витрачається ваш час: перевірка пошти – 20 хв, переговори з клієнтами – 2 год, і т.д.
    
       
3. Перейдіть на літнє меню
Дієтологи тільки «за»! Почніть день з вітамінного смузі – ягідне пюре, розведене йогуртом. Вдень (краще всього з 12 до 15 години) виберіться з колегами на бранч: цей модний перекус об’єднує сніданок з ланчем (breakfast&lunch) та допомагає протриматись до вечері без традиційних бутербродів та шоколадних батончиків. Подають на бранч легку гарячу страву, яка підходить під формулу життєрадісного харчування: білки та вуглеводи. Вечірню трапезу присвятіть овочам. А щоб краще визначитись із меню  - вам допоможе наша віртуальна виставка «Кулінарні етюди Європи» http://library.kr.ua/bookexibit/kuletiudy.html
 
                      
4. Почніть стрибки зі скакалкою
Сьогодні цю дитячу забаву включили в свої програми елітні фітнес-центри. Заняття зі скакалкою – просто, дешево та корисно. Всього 15 хвилин в день та загальний тонус підніметься, серцево-судинна система зміцниться, «проблемні» зони (стегна та сідниці) будуть відпрацьовані і навіть слабкість у вигляді зайвої порції морозива буде допустима. Підібрані видання віртуальної книжкової виставки «Культура тіла людини»
 допоможуть пізнати своє тіло, віднайти баланс та гармонію. 

                          

5. Зберіть брік-а-брак.
Нещодавно увійшло в наше життя слівце, яке означає зібрання якої-небудь невеликої колекції речей: камінців, мушель, намистинок, театральних листівок. Дорогий для вашого серця брік-а-брак буде сприяти розширення кругозору та кола спілкування, що так не вистачає сучасній особистості. Насправді – це справжні колекції з яких можна надалі виготовити яскраві речі для прикрашання інтер’єру! Ось таку красу роблять майстрині - аплікації з мушель та тканини.
                                                
     
6. Піклуйтесь про своїх близьких та рідних
Що потрібно для гармонійного розвитку вашої дитини та сім’ї? Правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон та, звісно ж, новенька література, яку ви можете обрати для себе у відділі абонемента та із задоволенням провести затишне сімейне дозвілля разом із бібліотекою.
               
 


Тож слідкуйте за новинами на нашому сайті http://library.kr.ua/


Бородавкіна Анна,
бібліотекар

понеділок, 3 серпня 2020 р.

«Колір серпня» Василя Кожелянка


«Це надзвичайна книга... Книга серця» 
Христя Венгринюк
(українська письменниця, драматург, літературознавець) про збірку поезії «Колір серпня»
 Василя Кожелянка

Василь Кожелянко (1.01.1957-22.08.2008) – український письменник, поет, журналіст, політичний аналітик. Народився і більшу частину життя прожив у селі Кам’яна Сторожинецького району Чернівецької області. Випускник філологічного факультету Чернівецького університету (1988). Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Автор книг прози та поезії, а також кількох п’єс. Вважається засновником жанру «альтер¬нативної історії» в українській літературі. «Дефіляда в Москві», «Срібний павук», «Третє поле», «Тероріум»… – ці романи цікаво читати, аналізувати та обговорювати.

Для мене стала відкриттям невеличка книжка поезій цього письменника. Чому? Тому, що вірші написані у японському жанрі. Хоку – жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, який відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. 

Збірка хоку «Колір серпня» (Чернівці: Meridian Czenowitz; Книги - ХХI, 2015) – це третя посмертно видана книжка Василя Кожелянка. То який же серпень у віршах пана Василя? 
«Він розбризкує світло по жовтій траві,
Він висушує кров і затоплює сни,
Він страшний і великий – серпень» 

А ще він «жовто-зелений», в нього «забагато роси», а сонце у серпні –  «сорту золотий ранет». Видання має гарну тепло-літню обкладинку, яку створила Анна Стьопіна і до якої хочеться торкатися. А ілюстрації Юлії Косівчук допомагають глибше зрозуміти прочитане.

У збірці «Колір серпня» усе починається й усе закінчується серпнем. Невже автор передбачав, що піде у вічність саме в останній місяць літа? 
«Неможливо продовжити літо,
Але й зима передчасно не прийде.
На все свій час»

Дійсно це так. Все буде, як повинно бути. Ми не можемо прийти в цей світ раніше і, так само, не можемо раніше покинути його.
«Забагато у серпня роси,
У безсонної ночі–сліз.
Минає літо. Минає світ»

А що ж далі? А далі – книги цікаві та пророчі, які продовжують виходити після смерті автора. Рукописами, що залишилися, займається  племінниця письменника, філолог Ірина Симанчук. 
Збірка «Колір серпня» Василя Кожелянка знаходиться у відділі абонемента. Ця «літня» книга чекає саме на Вас!

Наталія Білаш, завідувач відділом абонемента