День Соборності України, або Унікальні знахідки у відкритому доступі

Зазвичай, до визначних дат і подій бібліотекарі готують цікаві і разнопланові виставки та перегляди літератури. Ось і до Дня Соборності України, який наша держава відзначає 22 січня, у відділі міського абонемента розпочала роботу викладка літератури "Цілість рідної землі і народу", у відділі читальних залів - книжкова виставка “Україна, соборна державо, сонценосна колиска моя”. Галина Сергіївна Демиденко, завідуюча відділом читальних залів з понад 20-річним стажем, говорить, навіть незважаючи на те, що українці почали відзначати знакову історичну подію з 70-річною перервою, розгорнутих наукових досліджень та новітніх історичних матеріалів з цієї теми в бібліотеці не було. Такі виставки оформлювалися спочатку копійованими з газет чи журналів статтями, тож мали сиротливий вигляд. І лише зовсім недавно побачили світ гарні вітчизняні видання, як-от В. Сергійчука “Українська соборність: відродження українства у 1917-1920 рр.”(видання 1999 року), В. Литвина “Україна: доба війн і революцій (1914-1920 рр.) (видання 2003 року). Але в цьому році ця виставка засяяла новими барвами і зокрема поповнилася унікальними виданнями, подарованими бібліотеці Канадським товариством приятелів України (осередок в Торонто).

Незвичайний шрифт і правопис, частий переклад англійською мовою, якісний папір – ці книги видані за кордоном у минулому сторіччі.
Звичайна програмка “Свято Державности і Соборности України”. На святкування, яке проводить Комітет українців Канади (відділ Торонто) 1 лютого 1976 року, в неділю, о 7:30 вечора, запрошуються

усі бажаючі. В той час, у 70-ті роки, коли Українська республіка у складі СРСР впевнено крокувала до комунізму, українці за океаном відзначали свято своєї держави, можливо, не гучними заходами і феєрверками, а виступами українського хору, скрипкових дуетів, піснями на слова Л. Українки, О. Олеся, В. Симоненка, міні-виставами, в яких самі брали участь.
За останні два десятиріччя ми отримали змогу і почали дізнаватися правду про події початку ХХ ст. І тому багато наукових праць стосовно того періоду зараз є для нас одкровенням. “Нині більше, чим коли-небудь в нашій історії, Україна витворюється в одну національну і політичну державну цілісність, нині українці, в числі сорок мільйонів серйозно думають лише про одну велику соборну Україну…”, - писав у своїй передмові до книги “Ілюстровані спомини з Геройської України” делегат з Канади до Парижа Осип Мегас 15 серпня 1920 року у м.Вінніпег.
Надзвичайно цікавою є праця д-ра Михайла Шкільника “Україна у боротьбі за державність”, видана у Торонто у 1971 році, де автор критично розбирає успіхи і невдачі українських змагань за державність.
Унікальне видання проф. Дмитра Дорошенка “Історія України 1917-1923. Доба Центральної Ради”, видане у Нью-Йорку у 1954 році, в якому автор у передмові зазначає, “як свідок і близький учасник подій, я не міг писати про них холодно-безстороннє”.
І насамкінець мені хочеться навести цитату з маленької листівки, випущеної у жовтні 1963 році у Торонто та знайденої в одній з книг. “Мемуарна література української еміграції малочисельна, хоч загальновідомо, що спомини - це незаступимий причинок до історії кожного народу. Зокрема спомини із визвольної боротьби народу, що далі за визволення бореться, це не тільки свідоцтво минулого, це дороговказ у майбутнє і джерело віри у власну силу та майбутню перемогу”.
Нам, сучасним громадянам України надвичайно пощастило, що ми маємо таку можливість без цензури дізнатися про свою історію. Ці та інші унікальні видання знаходяться у відкритому доступі у Канадсько-Українському бібліотечному центрі, що працює при відділі читальних залів, тож кожен відвідувач може їх вільно переглянути.


Світлана Приймак, завсектором маркетингу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського

Запрошуємо на різдвяну казку!

Зимові канікули у розпалі. Чудовий час, коли вся сім'я проводить разом дозвілля.
Багато родин їде в гори, кататися на лижах або санчатах, або на море – погрітися на сонечку. Ще їдуть до бабусь і дідусів, зустрічаються з далекими родичами. Проте багато людей залишаються вдома, і постає важливе питання, як розважитися – щоб і недорого, і корисно, а ще щоб було цікаво дорослим і дітям. Або що показати власним гостям, щоб канікули надовго запам’яталися.
Відповідь проста – завітайте до нашої бібліотеки. Адже для вас у затишних читальних залах ми підготували справжню різдвяну казку, яку можна переглянути безкоштовно.
У кожної країни є своя новорічна історія, увінчана міфами та легендами. У відділі читальних залів працює виставка книг та дитячих творчих робіт „Міф та казка в різдвяну ніч”, де представлені казки та міфи народів світу, зокрема кельтська і японська міфологія, казки і перекази українців різних областей і куточків України…
Неординарною є виставка «Світле Різдво Христове», що працює у відділі рідкісних і цінних документів. На ній представлені унікальні видання як світського, так і церковного змісту про Найбільше таїнство. Цікаво буде дізнатися про різдвяні традиції старої Москви, або Києва, поглянувши на більш ніж сторічні примірники часопису «Киевская старина». Виставку прикрашають вертепні ляльки місцевого різьбяра по дереву Володимира Велкова.
У відділі міського абонемента працює викладка «Свято всіх християнських народів». Ми пропонуємо нашим користувачам художню літературу для сімейного читання, адже тема дива Різдва особливо шанована письменниками. Завітайте до відділу разом з дитиною і оберіть разом цікаву книжку – і хай це стане вашою власною різдвяною традицією.
Ми певні, що вам неодмінно сподобається виставка «Різдво у Європі», яка працює у Центрі Європейсьої інформації при відділі читальних залів. Цікаво дізнатися про оформлення будинків, ялинок, новорічні заходи і, звісно, національне пригощання – меню. А родзинкою виставки є книга Євгена Іванова “Новый год и Рождество в открытках”. Книга містить дані про виникнення різдвяних вітальних листівок у різних країнах, зокрема Німеччині, Франції, Італії, Росії, тлумачить різдвяні символи. Багато ілюстрована містить зображення листівок, починаючи з І половини ХІХ сторіччя.У затишному читальному залі вабить розмаїтістю талантів народних умільців – членів творчого об’єднання «Єлисаветградський узвіз» - виставка «Зимова фантазія». Тут представлені і вишивка, і живопис, і вироби декоративно-ужиткового мистецтва – не по-зимовому яскраві, барвисті і дивовижні.
У відділі краєзнавства розпочала роботу виставка фотографій дитячо-юнацького екологічного центру «Ексампей» – «Шляхами «Ексампею». Своєрідні кримські, морські і гірські пейзажі, Осінній бал хризантем у Нікітському ботанічному саду - мимоволі затамовуєш подих від захоплення побаченого. Кожна фотографія професійна і майстерно виконана, незважаючи на те, що їх автори – зовсім юні наші земляки.

У кожному відділі багато привабливих і оригінальних виставок, на будь-який смак. Тож, якщо ви бажаєте переглянути цікавинки, корисно і пізнавально провести з дитиною дозвілля, показати красу книги, фотографії, картини, інших витворів людських рук – ласкаво просимо до бібліотеки. А заплативши символічну суму за читацький квиток, ви зможете протягом року побачити феєрверк цікавих виставок, переглядів, презентацій та інших заходів. Головне – не лежати вдома, а бажати опанувати щось нове і отримати лише позитивні емоції!

Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу.

Ми не боїмося, а боремося!

Уже кілька тижнів Україна перебуває в тенетах епідемії грипу. Новини газет, радіо і телебачення, інтернету схожі на вісті з фронтів. Найгірше те, що українські чиновники самі нагнітають ситуацію, даючи інколи зовсім протилежні коментарі та звинувачуючи один одного у доведенні країни до такого стану. Пересічні українці штурмом беруть аптеки, скуповуючи потрібні і непотрібні ліки.
Але сьогодні я поведу мову не про це.
З 2 листопада карантин було оголошено в нашій області. Навчальні, виховні, дозвіллеві заклади тимчасово не працюють, скасовано проведення масових заходів. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського - відчинена. Здавалося б, мають бути порожні зали, але люди йдуть, особливо студенти, які намагаються не втрачати робочого темпу і готують курсові, контрольні роботи. Зауважує завідуюча читальними залами Демиденко Галина Сергіївна: „Студентів дійсно побільшало, але це переважно заочники, які готуються до зимової сесії”. Такий же стан в інших залах обслуговування.
Зважаючи на загальну ситуацію, по бібліотеці виданий наказ, який містить перелік запобіжних заходів перешкоджанню поширенню вірусних інфекцій. Одним із важливих пунктів – є рекомендація всім членам колективу носити марлеві пов’язки чи медичні маски протягом робочого дня.
Повідомляє Лариса Володимирівна Коваленко, голова профкому бібліотеки: „Ми закупили за наші кошти марлеві маски і роздали кожному бібліотекарю відділу обслуговування безкоштовно (всі інші наші колеги теж безкоштовно отримали маски, закуплені бібліотекою – авт.). А у відділі основного книгозберігання, який я очолюю, провела для колективу інструктаж”.

Говорить Наталя Миколаївна Білаш, завідуюча відділом міського абонемента: „На жаль, за книгами часто приходять люди, які хворіють, чхаючи та кашляючи на моїх колег. Але ми працюємо в звичному режимі. Принесли з дому радянську праску (щоб потужна) і прасуємо кожні 3-4 години маски, в яких працюємо. Ось на абажурі звичайної кімнатної лампи зубчик часнику лежить, така собі своєрідна аромалампа вийшла. А в нашому дитячому куточку – наочний приклад!”.

„Ароматерапія – основний метод боротьби з інфекцією в нашому відділі, – радить Ірина Іванівна Кучеренко, завідуюча Інтернет-центру, - ми використовуємо ароматичні палички з оліями бергамоту, ванілі, пастернаку. А ще протерли робочі місця свої та користувачів ПК– клавіатури, мишки - спеціальними вологими серветками, розклали скрізь нарізаний часник і цибулю”.
В бібліотеці постійно проводиться вологе прибирання, протягом цілого дня – через кілька годин приміщення і коридори, поручні сходів і ручки дверей протираються дезинфікуючим розчином.
Ще тільки-тільки застуда почала набирати оберти, всі бібліотечні відділи отримали електронну розсилку від Олега Михайловича Волохіна, головного інженера з автоматизації - як правильно лікувати грип та як підвищити свій імунітет.
Любов Грачова, наш двірник – постійно працює на вулиці, знизує плечими: ”Та нічого особливого не вживаю. От хіба що молоко з медом, смородину, перетерту з цукром, смакота…”
Озброєний власними рецептами підвищення імунітету та здорового способу життя відділ науково-методичної роботи. Говорить Дубина Любов: „Дуже добре вживати чай з обліпихою, смородиною. Можна заварювати гілочки малини і вишні. А я готую компот з винограду – ділиться завідуюча Любов Олексіївна Циганкова, – смачно і корисно!”. Відділ комплектування - один з небагатьох, де працюють лише молоді дівчата. Говорить Оксана Мороз: „Найперший профілактичний захід – це часте провітрювання кабінету, і, звісно, чай з лимоном”.

А від себе хочу додати, що велике значення мають позитивний настрій і переконання, що все буде добре. Тож скажемо „Ні!” загальній паніці і будемо сподіватися на краще. Тим паче, що в листопаді в нашому колективі багато іменинників і є навіть кілька ювілярів! Також незабаром починається чарівна пора свят, тому ніколи хворіти!

Запрошуємо до обговорення цього матеріалу наших колег з інших бібліотек!

Бібліотекарів опитувала і збирала рецепти С. Приймак, завідуюча сектором маркетингу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського.

„Ниточка” веде… в бібліотеку

Початок співробітництва Клуба народних ремесел „Ниточка” та ОУНБ ім.. Д.Чижевського сягає червня 2003 року, коли гурт залюблених у народне мистецтво людей ще не був навіть організаційно оформлений, просто їм було добре разом, і вони прагнули поділитись своїм захопленням з іншими людьми. Керівником та натхненницею клубу стала відома вже на Кіровоградщині вишивальниця Ніжнікова Наталя Костянтинівна. Рукоділля – це багаторічне захоплення пані Наталі, яка є за фахом юрист, а нині випробовує себе ще й як художник по костюмах знаного у місті зразкового хореографічного ансамблю „Анюта”.
Твори, якими авторка дорожить найбільше, прикрашають її світлицю. Окремі роботи віднедавна знаходяться в приватних колекціях США, Росії, Великої Британії, Ізраїлю, Кореї, Японії, Італії, Німеччини та Білорусії. Наталя Костянтинівна є учасницею та лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів, у тому числі такого престижного як ХІІ Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники", міжнародних фестивалів декоративно-ужиткового мистецтва у Курську, Воронежі, Тулі та Москві.
Любителі декоративно-ужиткового мистецтва мали нагоду познайомитись з її вишивками під час експозицій у краєзнавчому та художньому музеях міста, у культурно-освітніх закладах, Кіровоградській міській центральній бібліотеці, обласній бібліотеці для дітей ім. А.Гайдара. Завдяки активній життєвій позиції та неспокійній вдачі Наталя Ніжнікова бере участь у загальноміських та обласних культурницьких закладах, зокрема присвячених Дню міста, Пушкінським та Шевченківським дням. Про її громадську та творчу діяльність неодноразово писала місцева преса. Відтак, абсолютно органічною та логічною стала її перемога у ярмарку громадських ініціатив з проектом клубу народних ремесел „Ниточка”, якому вже пішов третій рік.
Усі здобутки своїх однодумців по клубу Наталя Костянтинівна вважає за потрібне активно пропагувати у регіоні та за його межами. „Ниточка”, незважаючи на свою ще „дитячу” біографію, зібрала в мистецьке коло понад 70 майстрів та аматорів мистецтва і встигла заявити про себе серед аматорів народного мистецтва краю та України.
Зрозуміло, що кожен з народних умільців прагне до якнайповнішого розкриття своїх власних талантів, уподобань та мрій. Але всі вони разом дбають також про неперервність традицій народних ремесел краю, прагнуть зберігати скарби минулих поколінь задля прийдешніх. І в цьому сенсі, можна сказати, що „Ниточка” єднає покоління своїми веселковими фарбами та працьовитими руками. Особливо яскраво це простежується в організації одного з перших проектів клубу народних ремесел – виставки старовинної вишивки „Рушникові доріжки”. Здобутки народних умільців краю з приватної колекції Наталії Ніжнікової. Вишивки датовано серединою ХХ століття”, присвячену Дню Конституції України (червень 2008 року)
Якщо до народних джерел традиційно звертаються за натхненням навіть маститі художники, то що вже говорити про аматорів народного мистецтва, які, за великим рахунком, і є тим колективним автором, який створює народне мистецтво.
Дуже органічно було

підібрано епіграф до виставки - поетичний рядок нашого земляка Віктора Шила : „Орнамент – це кардіограма цілого народу”. Використавши цю метафору, можна сказати, що кардіограму народу вимальовували невтомні і ласкаві жіночі руки скрізь, куди доля спрямовувала стежки наших землячок – від Старої Осоти Олександрівського району до Петропавловська-Камчатського, від села Петрівка Компаніївського району до села Бабні Смоленської області. Переважна більшість вишивок на виставці має понад 50 років і вже може вважатись експонатами музейної вартості. Але окремі – дійсно унікальні, бо використовуються у побуті понад століття. У бабусиних скринях віднайдено справжні скарби – рушники та серветки, килими та рушники, сорочки та божники, простирадла та картини. Виконані вони із застосуванням таких найбільш поширених та улюблених у народі технік як хрестик, болгарський хрестик, гладь, витяганка, плетіння гачком. На своїх полотняних скрижалях вони несуть з глибин часу код народу.

Рушники, як і люди, мають власний життєпис. Вони народжуються під співи майстринь у світлицях, вірно слугують, супроводжуючи людину все життя і так само відходять, втративши дбайливих господарів.
Про кожен рушник зі своєї колекції Наталя Костянтинівна може розповісти історію, що гідна окремого оповідання чи й повісті. Спільним для представлених у „Рушникових доріжках” полотняних скрижалів є те, що створені вони були у нашому степовому краї у середині минулого століття, а відтак є матеріальним свідченням нашої культури і нашої епохи. Всміхаються мальви і ружі, підморгують братки, пломеніють маки і гордовито роззираються довкола пишні троянди, кутаються в мереживні китиці скромні фіалки, тихенько подзенькують дзвоники, туркочуть у парі голуби, переплітаються волошки із золотим колоссям. Це наше степове різнотрав`я і золотосинь. Усе розмовляє із нами мовою символів, мовою краси, ніби не хоче, аби перервалась нитка часу, що єднає покоління. Невмолимий і буремний час залишив свої автографи на їхніх крилах, але вони не приховують власних зморщок та життєвої втоми – вони чесно слугували людям, несучи естафету добра від серця до серця, прикрашаючи життя і нагадуючи про вічність краси.
Різними шляхами прийшли рушники у дім пані Наталі: є подаровані, є успадковані, є врятовані… Так-так, і врятовані також. Багатьом рушникам ця неспокійна і щедра жінка продовжила життя. У певному сенсі вона є вартовою нашої духовності. Наталя Костянтинівна Ніжнікова вважає найбільшою оцінкою її діяльності слова, сказані начальником управління культури та туризму Кіровоградської ОДА Овчаренко Наталією Юр`ївною під час вручення диплому фестивалю „Молюсь за тебе, Україно!” :
„Оця жіночка – росіянка, яка стоїть на варті нашої української культури!”
На відкриття виставки старовинної вишивки було запрошено користувачів бібліотеки, усіх аматорів мистецтва, членів клуба народних ремесел „Ниточка” та ще одного популярного у місті мистецького об`єднання - Кіровоградської обласної громадської організації "Єлисаветградський узвіз", а також юних гуртківців, що лише опановують ази декоративно-ужиткового мистецтва. Насамперед для них, а також для всіх присутніх, підготував екскурс у народне мистецтво кіровоградець Пилип Іванович Бойко, який також є членом клубу "Ниточка" і персональну виставку якого жителі обласного центру мали змогу побачити у квітні 2008 року у Кіровоградській міській центральній бібліотеці.
А коли вся Україна вишивала Рушник національної єдності, до стібочків з Кіровоградщини доклала свої умілі руки пані Наталя з подругами.
Свою приватну колекцію вишивок Наталя Костянтинівна поновлює також під час подорожей, які складають суттєву частину її активного, насиченого подіями життя. Так, з поїздки до Росії вона привезла роботи у техніці ришельє і тут же прийшла з ініціативою експонувати їх у відділі краєзнавства. Гаптовані білим по білому, мов білосніжні лебеді розкинули свої рукави фіранки та завіски, штори та портьєри, закликаючи відвідувачів до замилування та роздумів. „ Выставка старой вышивки Белгородской и Воронежской областей (Русский культурный центр)” – таку назву отримала ця виставка, презентована у листопаді 2008 року, наголошуючи, що мистецтво вічне, якщо воно спирається на народні традиції і щедро п’є з народних джерел цілющу воду, насичену світлом і добром.
Дружба з „Ниточкою” подарувала бібліотеці і кілька персональних виставок. Першою свої роботи на двох персональних виставках представила Наталя Ніжнікова: „Русские мотивы. К 300-летию Санкт-Петербурга” – у червні 2003 року та "Кіровоградські візерунки", присвячену 250-річчю міста – у вересні 2004 року.
У листопаді 2007 року у Клубі народних ремесел „Ниточка” презентує першу свою персональну виставку „Світ мого захоплення” майстриня-вишивальниця Світлана Пасашкова.
Присутні на презентації колеги, гості, користувачі бібліотеки та бібліотекарі відзначили як найголовнішу відмінність почерку майстрині – високу техніку виконання її робіт. Хрестик у руках пані Світлани перетворюється на багатофункціональний засіб, він підкреслює філігранність вишитих картин, а отже – їхню бездоганність. Попри таку хрестоматійну відповідність технології, її вишивки випромінюють тепло, спокій, домашній затишок. Тематика – рослинний та тваринний світ нашої планети. Виконані з любов’ю, її вишиті квіти, птахи і звірі нагадують людям – ми одної крові, ми – діти однієї планети, красивої, барвистої, багатої – бережімо ж це багатство для себе та майбутніх поколінь. Але вмінням вишивати обдарування пані Світлани не вичерпуються, вона має великий талант оповідача. Її коментарі до власних робіт гідні того, щоб стати нарисами книги, що могла б мати таку ж назву -"Світ мого захоплення". Про майстерність її усного мовлення свідчить і те, що на зустрічі з нею студентів Кіровоградського кооперативного технікуму економіки і права ім. М.Сая протягом майже двох годин не поворухнулись навіть непосидючі хлопчаки, що вже говорити про дівчат – всі вони сиділи зачаровані. І це закономірно, бо чарувати – то і є мета справжнього таланту.
Пасашкова Світлана Леонідівна народилася в м. Гайвороні Кіровоградської області. Після закінчення Гайворонського машинобудівного технікуму доля привела її в Кіровоград на завод „Червона зірка”. В Кіровограді Світлана одружилася, народила сина. Закінчила КІСМ, і пропрацювавши 14 років на заводі, звільнилася та присвятила своє життя сім`ї та улюбленому заняттю – вишиванню.
Пані Світлана все своє життя займалася рукоділлям – шила, в`язала. Вишивкою почала займатися 6 років тому. І на протязі цього часу створила біля 100 робіт. В 2007 році стала членом клубу „Ниточка”.
Майстерність пані Світлани винагороджується подяками, визнанням шанувальників її творчості та власним задоволенням від виконаної роботи.
4 березня 2008 року, напередодні традиційного жіночого свята, у відділі краєзнавства ОУНБ ім. Д.Чижевського відкрито персональну виставку авторського трикотажа Кравчук Вікторії Олександрівни. Присутні на відкритті виставки мали змогу пересвідчитись у невичерпності фантазії та бездоганній техніці майстрині.
У колі її зацікавлень – предмети інтер`єру, одяг та аксесуари. Зачаровують мережива серветок, доріжок, скатертин, шторок, завісок, фіранок, порт`єрок, наволок на стільничок. Цікаво використані техніки плетіння гачком для оздоблення посуду. Та справжній фейєрверк емоцій серед присутніх викликав показ моделей одягу. Ексклюзивні комплекти одягу демонстрували веселі, чарівні та стрункі дівчата. Сукні, светрики, кофтини, накидки, туніки, маєчки, шапочки, шалі і ще безліч цікавих аксесуарів до них створили неповторний святковий калейдоскоп. Це перший такий показ в історії клуба народних ремесел „Ниточка”, і його успішність надихає учасників на створення власного, клубного, модельного агентства. І хоча від мрії до її здійснення – шлях непростий, завзятість та ентузіазм „ниточок” не залишають сумнівів у реальності мрії.
Гачок, спиці і клубочок ниток – ось нібито і все, що потрібно майстрині. Поволі розмотується ниточка і, як у казці, стелить шлях у загадкове і незвідане. Творчість не знає меж і не визнає кордонів. А як все починалось?
Вікторія Кравчук – народилась у Кіровограді у 1976 році, навчалась у школах №25 та №32, а паралельно торувала стежку до країни мрій – відвідувала усі гуртки та студії в нашому місті, пов’язані з декоративно-ужитковим мистецтвом, а головне - чотири роки навчалась у художній школі. Звідки такий нестримний потяг прикрашати все довкола і власноруч створювати красу? Відповідь частково знаходимо в родинних зацікавленнях. Батько Вікторії мав талант художника, займався випалюванням по дереву, чеканкою. Мати – понад два десятиліття пропрацювала на фабриці „Індтрикотаж”. Домашня атмосфера творчості спонукала доньку до власних творчих розвідок у царину мистецтва. Не дивно, що згодом на „Індтрикотаж” приходить і Вікторія, вона працює там художником з вишивки аж до закриття фабрики.
Багато чому навчилась Вікторія Кравчук і в Москві, де опановувала школу дизайну в „Учбовому Центрі „Останкіно”. Десятирічний досвід дизайнерської роботи в Росії цього періоду важко переоцінити.
А ниточка від чарівного клубочка, що стелилась її життєвою дорогою, привела Вікторію у 2007 році в місто дитинства - Кіровоград, і далі - на засідання клубу народних ремесел „Ниточка”.
До захопленої переважно рукоділлям жіночої частини „Ниточки” поступово приєднуються чоловіки. Один з них – самодіяльний художник
Р. Климишин.
Наприкінці квітня 2008 року художник-аматор Ростислав Климишин представив у відділі краєзнавства нашої бібліотеки виставку пейзажів.
Родом Р.Климишин з тернопільського села, щедрого на природу і добрих людей. Хист до малювання у нього помітив ще шкільний учитель, і ця любов до відтворення краси світу фарбами відтоді не полишала Ростислава, а йшла паралельно з визначенням мети життя та професійним зростанням. Працює самодіяльний художник у ВАТ „Кіровоградобленерго”, а малювання стало його захопленням та способом самовираження. Його пейзажі реалістичні і водночас романтичні, вони ніби легко впізнаються і водночас манять якоюсь загадкою. Серед представлених картин і природа нашого краю, і кримські краєвиди. Експозиція відкрилася якраз напередодні 55-річчя Р.Климишина і зібрала чимало зацікавлених відвідувачів, у тому числі його колег, друзів, однодумців, вона мала гарні відгуки.
До дня Незалежності України у серпні 2008 року відбулось відкриття персональної виставки члена Клубу народних ремесел „Ниточка” Корсун Раїси Іванівни.У експозиції „Фарби літа”– вишивка гладдю та хрестиком на предметах одягу та інтер`єру. Вінчає рукотворну красу вишитий образ Божої Матері в обрамленні традиційного українського рушника. Різнобарвні узори прикрашають серветки і доріжки, картини і рушники, блузки і футболки, а ще - численні хусточки, від яких не можна відірвати погляду. Техніка робіт представляє собою художню гладь та стебнівку, доповнену окремими видами швів, що використовуються для гладі по рахунку ниток, тамбур, рококо, болгарський хрестик, рішельє. Вишивку органічно доповнюють мережива, плетені гачком. Філігранність робіт та майстерне володіння веселкою кольорів робить вишивки водночас яскравими і ніжними, задумливими і життєрадісними. Роботи відображають індивідуальність почерку майстрині і водночас не схожі одна на одну. Вони випромінюють політ душі і тепло жіночих рук.
Народилась Раїса Іванівна 1944 року в Туркменії в родині військового. Батько родом із Саратовської області, а мати – уродженка села Панчеве Новомиргородського району. По закінченню школи Раїса стала студенткою медучилища, згодом працювала операційною сестрою. Другу спеціальність отримала у Ташкентському інституті народного господарства, працювала у галузі будівництва. А рукоділля освітлювало будні і освячувало душу.
У 2002 році переїхала з родиною з Ташкента до Кіровограда. Тут і зустрілась з жінками - членами клубу „Ниточка”. Спільне захоплення рукоділлям та бажання поділитись з людьми своїми здобутками знайшло вираження у колективних та персональних виставках – обласних і всеукраїнських. Родина всіляко підтримує свою Берегиню у її захопленні і допомагає у організації виставок.
На презентації „Фарб літа” виступили колеги вишивальниці по клубу, члени родини, друзі, бібліотекарі ОУНБ ім. Д.Чижевського.
Шевченківські дні 2009 року принесли радість та захопленя усім відвідувачам відділу. Саме у ці березневі дні Клуб народних ремесел „Ниточка” презентував триптих-вишивку, присвячений Тарасу Шевченку
„В майбутнє до тебе я, Тарасе, йду”. Ця презентація – данина пам`яті народному поету і пророку, який єднає покоління і дарує віру у майбутнє та снагу до життя.
Композиція складається із портрета Кобзаря, тексту його „Заповіту” та 5-метрового традиційного українського рушника, який і огортає портрет своїми крилами. Робота виконана червоними і чорними нитками в техніці болгарського хрестика, а крайові шви – рубцюванням та ретязем. Портрет Шевченка, що зазвичай не потребує підпису, цього разу супроводжують слова з відомої пісні на слова Олександра Злотника „Шлях до Тараса”: „Не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе, йду”, вишиті хрестиком на окладі портрета.
Автор презентованих робіт - Бойко Пилип Іванович – родом із села Шпаково Новомиргородського району. За фахом – вчитель математики, останні 20 років працював заступником директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №18 м. Кіровограда. Вишивати почав з кінця 2004 року, вже у пенсійному віці. Родина поділяє захоплення Пилипа Івановича, оскільки і дружина, і обидві доньки кохаються у рукоділлі, іноді вони навіть заздрять батькові, що має відтепер більше вільного часу для свого захоплення.
У „Ниточці” П.І.Бойко майже з початку заснування (з третього засідання, уточнює він як математик), почувається у переважно жіночому товаристві комфортно, бере активну участь у заходах клубу.
Шевченківська тема увійшла в його життя з дитинства, коли третьокласником він уперше почув у виконанні сільського хору пісні на слова Шевченка. Пилип Іванович охоче поділився із присутніми своїми спогадами та роздумами щодо ролі Шевченка у власному світогляді, а відтепер – уже й у творчості.
Присутні на презентації читали твори Шевченка українською та іншими мовами і спілкувались, вшановуючи Кобзаря світлими спогадами та присвяченими йому віршами.
До доброго звикаєш швидко, і тому працівники відділу не дивуються запитанням постійних наших читачів, чи скоро „Ниточка” представить свій новий проект на розсуд глядача. Ми їх запевняємо, що наше співробітництво триватиме. Принагідно хочеться наголосити на тому , що тенденція влаштовувати виставки майстрів саме у бібліотечних закладах є адекватною відповіддю на сучасні світові тенденції глобалізації та уніфікації – маємо зберігати обличчя народу, так би мовити, вишитий нитками його портрет, так само пристрасно і ретельно, як бережемо мудрість століть на книжкових полицях бібліотек. Презентовані виставки та виступи присутніх на презентаціях покликані нагадати нам всім, що ми - надзвичайно багаті , а відтак - не маємо права це духовне багатство не примножувати, бо саме такою є місія культури – берегти ментальну естафету поколінь. І ці високі слова звучать так природно і щиро серед веселкової рукотворної краси.
Найсміливіші фантазії мають право на втілення, якщо вони знаходять підтримку однодумців та друзів. Парадоксально, але мистецтво вишивки, плетіння, що нібито вимагає усамітнення, насправді стає об`єднуючим фактором, спонукаючи все оточення майстрині сприяти, допомагати, підтримувати, визнавати та заохочувати до нових творчих пошуків.
Побажаємо ж від щирого серця, щоб ниточка на клубочках долі стелилась їм тими дорогами, що вони намріяли.
Майя Міщенко,
головний бібліотекар відділу краєзнавства
Кіровоградської ОУНБ ім. Д.Чижевського

Анонсирована онлайн-карта 
заболеваемости гриппом в Украине

05.11.2009
ИПС Яндекс предлагает сервис для отслеживания динамики заболеваний гриппом в Украине. Для этого он подготовил карту заболеваемости гриппом и ОРВИ в нашей стране (http://flu-ua.narod.ru/). На карте можно увидеть ситуацию в каждом из регионов, получить телефоны «горячих линий» и прочитать, что пишут об эпидемии в новостях, блогах и твиттере. Кроме того, Яндекс предлагает специальный информационный блок (виджет) с данными о количестве заболевших в определенном регионе страны за сутки (http://www.yandex.ru/?add=10190).


Данные поступают от Минздрава Украины и постоянно обновляются, поэтому пользователи могут следить за ситуацией и сразу увидят, когда эпидемия пойдет на спад.

День керівника „Управління сучасною бібліотекою”.

2 листопада 2009 року на базі ОУНБ ім.Д.І.Чижевського для директорів бібліотечних закладів області було проведено навчання з підвищення фахового рівня - День керівника „Управління сучасною бібліотекою”. У заході брали участь провідні фахівці управління культури і туризму облдержадміністрації, обкому профспілки працівників культури, обласних бібліотек: універсальної наукової ім.Д.І.Чижевського, для юнацтва ім.О.М. Бойченка, для дітей ім. А.П.Гайдара.
Про сучасну бібліотечну політику в галузі бібліотечної справи інформувала присутніх директор ОУНБ ім. Д.І.Чижевського Гаращенко О.М. У своєму виступі вона доповіла про участь у засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулось 30 вересня 2009 року, в ході якого обговорювалися питання сучасного стану бібліотек, актуальні питання розвитку бібліотечної справи та шляхи їх вирішення, а також проекти актів законодавства, спрямовані на розв’язання проблем розвитку бібліотечної справи. У виступі були названі проблеми бібліотечної галузі, що потребують вирішення на загально-державному рівні: скорочення чисельності публічних бібліотек та оптимізація бібліотечних мереж, незадовільний стан матеріально-технічної бази, збереження та поповнення бібліотечних фондів, інформатизація бібліотек, нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотек, стан забезпечення кваліфікованими кадрами.
З питань соціального захисту бібліотечних працівників надала консультації Кадук З.М., голова обкому профспілки працівників культури. У своєму виступі вона зупинилась на документах, відповідно до яких планується підвищення заробітної плати працівникам бібліотек, на дотриманні вимог щодо оформлення колективних договорів, додаткових відпусток, відповіла на численні запитання.
З консультацією про організацію охорони праці та убезпечення роботи працівників бібліотек виступила Поліщук М.В., інженер з охорони праці ОУНБ ім. Д.І.Чижевського. Більш детально зупинилася на оформленні відповідних документів на випадки травматизму виробничого та невиробничого характеру.
Керівники бібліотек отримали консультації з фінансово-господарської діяльності, які надала Данилова Л.М., провідний бухгалтер – ревізор централізованої бухгалтерії управління культури і туризму облдержадміністрації.
Під час заняття розглянуто актуальні питання роботи бібліотек: діяльність бібліотек області за 9 місяців поточного року, рекомендації щодо планування роботи бібліотек на 2010 рік, огляд літератури „Сучасна теорія управління”, підготовлені фахівцями обласних бібліотек.

Завідуюча відділом науково-методичної роботи і

соціологічних досліджень Л.О.Циганкова

Творча поїздка

Для мене поїздки на обласні семінари це завжди цікаво та корисно, а ще й відповідально тому, що представляєш всі бібліотеки району.

Так було і цього разу, коли їхала на підсумковий семінар «Мережа громадянської освіти: правова освіта сільської молоді», який відбувся 22-23 вересня 2009 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Д.І.Чижевського.
Бобринецька районна бібліотека для дорослих працює в рамках проекту з 2004 року. В нинішніх умовах фінансування бібліотек участь у проекті для нашої бібліотеки - це вагома допомога, та й не тільки для нашої. Бібліотека отримала комп’ютерну техніку, оплату за Інтернет-зв'язок, можливість частіше відвідувати сільські бібліотеки, школи, має електронну пошту. Працівники бібліотеки пройшли навчання по роботі з комп’ютерами на базі ОУНБ.
Команда ОЖІС постійно серйозно готується до проведення семінарів. Знайомить з усім новим, що відбувається в бібліотеках України і не тільки, а ми, в свою чергу, намагаємося запроваджувати все почуте в практику роботи. Програма семінару, як завжди, цікава і насичена. Познайомили нас з використанням технології VOIP (IP)-телефонії. По приїзду додому ми самостійно встановили програму «Skype» і тепер маємо можливість безкоштовно спілкуватися.
Особливо подобаються конкурси, які проводяться в рамках проекту. Під час дії цього проекту ми взяли участь у конкурсі на кращий відеофрагмент з проведення тренінгів. На семінарі переглянули кращі матеріали, які були представлені на конкурс. Сподобався відеоролик Кіровоградської МЦБС. Там взагалі працюють справжні бібліотекарі. Молодці одним словом!!!
Обмінювалися досвідом роботи інформаційно-ресурсних центрів, які організовані в наших бібліотеках. Презентували свої кращі громадські ініціативи, виявлені під час реалізації проекту. Не розділила думку журі щодо переможців конкурсу. Їх ініціативи прекрасні, але запропоновані молодими людьми міста. Їм, на мою думку, простіше ніж молоді, яка проживає в сільській місцевості. Та й тема проекту «сільська молодь».
Запам'яталася презентація українських інноваційних проектів, яку зробив представник IREX. Участь у конкурсах проектів - це шанс отримати допомогу на покращення послуг бібліотек. Проект «Бібліоміст» заслуговує на увагу, але умови конкурсу не прості . Помізкуємо.
Поверталась з відрядження з гарним настроєм і творчими планами, на які надихнув семінар. Вдячна ОЖІС за гостинність під час перебування на семінарі, за комфортні номери готелю «Київ», в якому ми проживали. До нових зустрічей!

Директор Бобринецької районної бібліотеки для дорослих Л.Павелко

Кам'янська рапсодія

Всеукраїнський День бібліотек святкують восени, коли погода зовсім непередбачлива і дуже мінлива. У нашому колективі традиція — кожного року в цей день подорожувати історичними місцями, вивчаючи історію нашого краю та відвідувати заповідні місця, насолоджуючись мальовничою природою.

Раніше колектив бібліотеки ознайомився з казково красивою та історично цікавою “Софіївкою”, побували в Холодному Яру, відвідали козацьку столицю Чигирин.В минулому році добре і весело відпочивали в мальовничому природному заповіднику “Веселі Боковеньки”.

Цього року наш колектив відвідав містечко Кам'янка. Напередодні йшов дощ, було хмарно і холодно. Та не тільки наш уряд порадував бібліотекарів обіцянками підвищити зарплату, а й Вищі сили подарували погожий сонячний день. Тому їхали до Кам'янки в доброму настрої, передчуваючи цікаву екскурсію і гарний відпочинок на природі.

Місто Кам’янка входить до Золотої Підкови Черкащини. Свою історію Кам’янка бере з поселення селян-втікачів, що оселилися на кам’янистих берегах річки Тясмин. Звідси і пішла назва міста. Перші згадки про нього є в історичних документах середини 17 століття. В ті далекі часи Кам’янка була під польською шляхтою, потім належала Богдану Хмельницькому, магнату Любомирському, який продав місцевість Потьомкіну, а згодом останній дарує Кам’янку своїй племінниці вдові Миколи Раєвського, яка вийшла заміж за Льва Давидова й там оселилась.

Провінція завжди кликала в свої обійми великих людей. От і невеличке місто Кам’янка знавало таких знаменитостей як О.С. Пушкін, сюди до своєї сестри, дружини декабриста Давидова приїжджав гостювати П.І. Чайковський. Саме тут композитор написав оперу “Євген Онєгін” та балет “Лебедине озеро”, працював над операми “Мазепа”, “Орлеанська діва” , збірником “Пори року”. Недалеко від Кам’янки - батьківщина ще одного видатного композитора класика польської музики Кароля Шимановського (село Тимошівка Кам’янського району).

Кам’янка була одним із центрів декабристського руху на Україні. Тут відбувалися таємні наради, у яких брали участь П.І.Пестель, С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін та інші відомі декабристи. До речі, у парку встановлено пам’ятник декабристам, що були страчені після поразки повстання, який вважається кращим з існуючих.

Кам’янку навідували герої війни 1812 року Микола Миколайович Раєвський, генерал, О.П. Єрмолов, прославлений партизан і поет Денис Давидов.

Перебуваючи у Кам’янці О.С. Пушкін написав цілий ряд поезій, закінчив поему “Кавказький бранець”. Тут він знайомиться з декабристами і повністю поділяє їхні намагання. Та декабристи не посвятили Пушкіна в свої ряди, щоб вберегти геніального поета.

Про все це ми довідались під час екскурсії до літературно- меморіального музею О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського, гроту Декабристів.

В історичному музеї ми дізналися про історію міста з давніх часів.

Нам розповіли про уродженців та мешканців міста, якими гордяться кам’янчани: довгі роки тут жив і творив Заслужений майстер народної творчості М.К. Муха, народився український письменник Ф.Т. Кравченко, народний артист України М.О. Задніпровський та інші. Також ми ознайомилися з виставкою талановитих місцевих художників,

любувалися красою місцевого парку, де споруджено пам'ятники декабристам, О. Пушкіну, П. Чайковському.

Дуже приємно було, коли по закінченню екскурсії працівники культури запросили нас до музичної школи ім. П. Чайковського, привітали нас з професійним святом і подарували нам невеличкий концерт. Ми з великим захопленням і задоволенням слухали класичну музику та спів у їхньому виконанні.

Прощаючись з Кам’янкою ми приєднуємося до слів геніального Пушкіна “Ваш тихий , милый Каменград я покидать совсем не рад».

Після закінчення концерту поїхали відпочивати на лоно природи. Місце знайшли пречудове — Чорний ліс. Його назва не відповідає дійсності, принаймі цієї пори. Художник Осінь почала фарбувати листя дерев і кущів, різнокольорові рослини дуже вразили наше око. Ми ходили по лісу, зачаровані чудовою природою. Веселим багрянцем вирізнялася червона калина. Ми фотографувалися біля такої краси.

Всі знають, яка це цілюща рослина, і ми нарвали ягід для лікувального чаю, пам’ятаючи про довгу зиму і підступний грип. Влаштували пікнік, отримали масу задоволення. Було все: і духмяна гречана каша, і гумор, і пісні з танцями під баян. Коли втомлені вже поверталися додому, то навіть і тут не втрималися — почали співати веселих пісень так, що навіть автобус коливало. Добре, що це була п'ятниця, бо сил йти наступного ранку на роботу не було. А протягом наступної неділі в бібліотеці то тут, то там чулися вибухи сміху і сакраментальне: “А пам'ятаєш?”...

Працівники інформаційно-бібліографічного відділу:

Нельга Оксана, Богаченкова Тамара, Літвінова Єлизавета

НАДАЄМО ДОПОМОГУ

16 вересня на базі Бобринецької районної бібліотеки відбувся семінар сільських бібліотек на тему “Інформаційне забезпечення користувачів”.
Слід сказати, що Бобринецька районна бібліотека сьогодні переживає не найкращі часи. Бібліотека знаходиться в аварійному приміщенні і обслуговує своїх користувачів в музичній школі. Але, незважаючи на такі незручності бібліотечні працівники не втрачають оптимізму, працюють творчо, здійснюють інформаційне обслуговування користувачів бібліотеки, проводять цікаві масові заходи. При цьому значна увага приділяється роботі з сільськими бібліотекарями. Прикладом цієї роботи і став семінар “Інформаційне забезпечення користувачів”.
Семінар відкрила директор районної бібліотеки Павелко Любов Євгенівна. В своєму виступі вона підкреслила, що однією з найголовніших функцій бібліотеки сьогодні є забезпечення вільного доступу до інформації.
Учасниками семінару були і ми працівники ОУНБ ім.Д. Чижевського Дубина Любов Олександрівна, Недашковська Тамара Олександрівна та Чуприна Наталія Карпівна. Розуміючи значення книжкового фонду бібліотеки, довідково-бібліографічного апарату для інформаційного забезпечення користувачів бібліотеки, ми запропонували дві консультації “Формування бібліотечного фонду сільської бібліотеки” (Дубина Л.О.) та “Довідково-бібліографічний апарат - запорука успішного обслуговування користувача” (Недашковська Т.О.). Звичайно, що в процесі нашої роботи ми спілкувались з сільськими бібліотекарями, переймались тими проблемами, що їх хвилюють і вирішення яких необхідні для успішної інформаційної діяльності бібліотеки.
А це, звичайно, комплектування фондів та передплата періодичних видань. Сільські бібліотеки одержують, переважно, по декілька газет і не мають можливості знайомитися з новинками, що друкуються в літературно-художніх журналах.
Тому метою виступу головного бібліотекаря читальних залів ОУНБ ім.Д.І.Чижевського Наталії Чуприної було ознайомлення бібліотекарів з публікаціями в сучасних літературних журналах. В огляді були використані сучасні українські літературно-художні та громадсько-політичні часописи “Березіль”, ”Кур’єр Кривбасу”, “Вітчизна”, “Дніпро” та “Сучасність”. Оповідь про зміст творів, що ввійшли до журналів супроводжувалась музикою Генделя, українськими піснями у виконанні Квітки Цісик, російськими - у виконанні Олени Камбурової. Бібліотекар познайомила із виданнями відомих і маловідомих митців слова, серед яких імена Ірини Жиленко, Степана Процюка, Людмили Таран, Валерія Шевчука, Раїси Мовчан та інш. Мова йшла і про всесвітньо знані постаті, яким присвячено художні та літературознавчі розвідки - це Григорій Сковорода, Іван Багряний, Василь Барка та інші.
До семінару працівники районної бібліотеки підготували виставку нових надходжень, з оглядом якої виступила бібліограф районної бібліотеки Труш Раїса Миколаївна.
Завершився семінар методичними порадами “Задоволення індивідуальних інформаційних запитів користувачів” та обміном досвідом сільських бібліотекарів .

Працівники ОУНБ ім.Д.І.Чижевського: Недашківська Т.О., Чуприна Н.К., Дубина Л.О.

ПОДОРОЖ - З УКРАЇНИ ДО ПОЛЬЩІ

Кіровоградська ОУНБ ім. О.І.Чижевського співпрацює з об'єднанням поляків Кіровоградщини «Полонією” ім. К.Шимановського. Полячок О.І., голова “Полонії”, отець Юзеф греко-католицької церкви запропонували нам, працівникам бібліотеки, взяти участь у подорожі до Польщі. Мета виїзду до Польщі — паломницька тобто відвідування польських базилік.
Склад групи був досить різний за фахом, віком, місцем проживання. Паломники були з Кіровограда, Кам’янки Черкаської області, Олександрії, Києва. Це отець Юзеф та парафіяни греко-католицької церкви, представники педагогічного університету ім. В. Винниченка, музичного училища та музичної школи №3, видавництва ІМЕКС-ЛТД та ін.
Під час подорожі ми відвідали міста Ченстохово, Кальварія Зебжидовська, Водевіца, Краків та Пшемишль. Найбільше враження на нас справили три міста, про які ми поінформуємо далі.
Ченстохова - один із головних центрів паломництва у світі, а всесвітню популярність місту принесла давня чудотворна ікона Богородиці. Відповідно до церковного переказу, ця ікона написана в Єрусалимі євангелістом Лукою незадовго до Успіння Пресвятої Діви Марії. В кінці XIV ст. ікона була вивезена з Галичини, куди вона потрапила з Константинополя. Це одна з найвідоміших і найшанованіших святинь Польщі і Центральної Європи. На іконі зображений Отрок-Христос, який сидить на руках Богородиці, правою рукою він благословляє, а лівою — тримає книгу. На іконі залишилися декілька розрізів, отриманих, можливо, від удару шаблею.Ікона зберігається в монастирі паулінів Ясна Гора, розташованому в польському місті Ченстохова. Через темний відтінок обличчя на “заході” вона відома як “Чорна Мадонна”. Їй поклоняються як католики, так і православні. Ця ікона зробила монастир на Ясній Горі місцем паломництва всіх християнських конфесій. Велике враження справило богослужіння у Базиліку Божої Матері Ченстоховської, яке проходить на високому рівні спільно з владою. Тисячі паломників приходять поклонитися Божій Матері Ченстоховській та отримати чудотворне зцілення. Вона особливо допомагає паралізованим і тим, хто страждає на хвороби ніг. На Ясній Горі відображена Хресна Дорога Ісуса Христа в скульптурі.
Кальварія Зебжидовська – невелике містечко, що знаходиться недалеко від Кракова. Всесвітньо відомим стало завдяки сакральному католицькому центру, до складу якого входять францисканський монастир, базиліка і стежки, прокладені в своєрідному релігійному парку з 42 каплиць. Це особливе місце культу Страстей Христових. В одній із бокових капел базиліки знаходиться чудотворна ікона Кальварійської Богородиці. Рельєф місцевості Кальварії Зебжидовської нагадує Єрусалим. Можна сказати, що це своєрідна копія Єрусалимської Кальварії. У 1999 р. Ссятилище було занесено до списку пам'яток ЮНЕСКО як місце культу Богородиці і Страстей Христових.
Щорічно в страсну п’ятницю тут відбувається театралізована хода Ісуса на Голгофу. Під час відвідування каплиць можна доторкнутись до каменів, які привезені з Єрусалима і вмуровані в стіни каплиць.
Краків - друге за розміром місто в Польщі й одне з міст, які не постраждали під час Другої Світової війни. У Старому Місті збереглося багато соборів у готичному стилі й стилі бароко, деякі з яких були побудовані ще в VІІІ сторіччі. Ринкова площа (Rynek Glowny), найбільша середньовічна площа в Європі, і середньовічний замок Вавель (Wawel), розташований на пагорбі, - є одними із найпопулярніших туристичних місць у цій місцевості
Вавель – це вапянковий пагорб, що здіймається над Краковом. На цьому пагорбі, територія якого становить 5 га, розташований комплекс історичних споруд, які колись функціонували як окреме місто. Основну історичну та художню цінність Вавелю визначають два об’єкти: Королівський замок та Кафедральний собор. Вавель-замок — визначна пам’ятка польської архітектури, резиденція польських князів та королів. Заснований в 11 ст. Спочатку майже всі будівлі замку були дерев’яними. Після пожежі у 1306 році збудовано кам’яний замок в готичному стилі. Нові фортечні мури з баштами (Собєською, Сенаторською, Сандомирською та ін.) споруджено в 1609-1618 рр. В епоху Відродження (16 ст.) в східній частині Вавелю збудовано королівський палац. В 1655—1657 рр. Вавель було розграбовано, а в 1702 році — спалено шведами під час Великої Північної війни.
У давньому королівському палаці сьогодні знаходиться музей, що має назву “Державне зібрання Мистецтва у Вавелі”, і який вважається найкрасивішим серед музеїв Польщі. З приміщень палацу найцікавішим є Польський зал зі скульптурними прикрасами на стелі. В північній частині замку розташований готичний кафедральний собор (1364 р.), одна з каплиць якого (Ягеллонівська) розмальована, ймовірно староукраїнськими майстрами (15 ст.). В соборі знаходиться багато творів мистецтва, різних за стилем та часом виконання: надгробні плити, епітафії королям, біскупам, саркофаги польських королів, багато картин, скульптур та штучного мармуру. В соборі багато століть відбувались коронування польських королів та їх урочисті похорони. У Вавельській кафедрі є ряд могильних каплиць: готичних, ренесансних та барокових. Найкрасивішою є каплиця Зігмунда, яку називають “перлиною ренесансного мистецтва”. Над каплицею знаходиться вежа Зігмунда з найбільшим у Польщі Дзвоном Зігмунда, який важить близько 8 тонн. Інші каплиці – це Маріацка, Потоцьких, св.Трійці. У підземеллях кафедри знаходяться склепи відомих поляків, серед них: Т. Костюшки, А.Міцкевича, Ю.Словацького, Ю.Пілсудського. Щороку Вавельський пагорб відвідує близько трьох мільйонів туристів.

На стіні написані імена всіх меценатів та спонсорів даної історичної памятки.
Крім культурної спадщини Польща вражає своїми краєвидами та гостинністю. Наприклад, Отець Вікторін, який проводив нам екскурсію в Кальварії Зебжидовській, на наше прохання, виконав музичні твори на органі. В цілому, враження від подорожі залишилися позитивними і ще довгий час ми будемо згадувати нашу групу та наші пригоди.

Завідуюча відділом обробки документів фондів та організації каталогів О.І.Кулик
Провідний бібліотекар відділу науково-методичної роботи і соціологічних досліджень Л.О.Дубина

МОЇ ВРАЖЕННЯ ВІД БІБЛІОТЕК НОВГОРОДКІВЩИНИ

“У бібліотечній роботі багато що визначається особистістю бібліотекаря — який він, такий і престиж бібліотеки. Відомо, що не кожен з тих, хто пише вірші, поет. Так само не кожний, хто вміє видати книгу й заповнити читацький формуляр, є справжнім бібліотекарем. Від творчого підходу до своєї праці, вміння спілкуватися з людьми, бажання допомогти кожному, хто прийшов до бібліотеки, залежить і кінцевий результат роботи”. Не пам’ятаю звідки я занотувала для себе ці слова , але я їх відразу пригадала, коли знайомилася з роботою бібліотек Новгородківського району. Під час відрядження ми познайомилися з роботою районної бібліотеки та трьох сільських бібліотек: Спасівської, Білозернівської та Велико-Чечеліївської.

Слід відзначити пристойний рівень роботи центральної районної бібліотеки з інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів, на допомогу місцевому самоврядуванню, роботу з фондом та методичну роботу.

Але хотілося б більше зупинитись на роботі сільських бібліотек. Сільська бібліотека та сільський будинок культури - це єдиний культурний центр на селі. Сьогодні вони працюють в досить непростих умовах: відсутність бюджетних коштів, належного комплектування, слабка матеріально-технічна база (Велико-Чечеліївська бібліотека потребує ремонту).

Сільські бібліотекарі працюють на 0,5 ставки. Бібліотечний фонд поповнюється переважно документами, які надходять із обмінно-резервного фонду ОУНБ ім.Д.І.Чижевського. Передплата періодичних видань здійснена лише за спонсорські кошти. В середньому 1 сільська бібліотека отримує 2-3 назви періодичних видань.

Але, незважаючи на ці негаразди, робота сільських бібліотек приємно вразила. Названі сільські бібліотеки очолюють спеціалісти, які працюють не один десяток років. Це Гриценко Валентина Миколаївна (Спасівська бібліотека), Микуленко Катерина Дмитрівна (Білозернівська бібліотека) та Оводенко Олександра Іванівна (Велико-Чечеліївська бібліотека). Бібліотека для них стала другою домівкою і вже стало закономірністю, що ремонтом тієї чи іншої бібліотеки займається вся сім’я, створюючи своїми руками теплий, затишний світ для своїх читачів-односельців.

Бібліотеки намагаються надати широку інформацію місцевій громаді про свої послуги, книжковий фонд, масові заходи. В усіх бібліотеках оформлені стенди “Інформація для користувача”. В інформаційній роботі бібліотеки тісно співпрацюють з громадськими організаціями, будинками культури, школами, іншими організаціями.

Про діяльність місцевої влади інформують населення публічні центри регіональної інформації. Бібліотеки, в свою чергу, надають інформацію про нові публікації та нові надходження органам місцевого самоврядування.

Слід відзначити досить активну роботу з бібліотечними фондами. Фонди впорядковані, очищені від застарілої літератури та відкриті для користувачів. Фонд розкритий через організацію книжкових виставок, тематичних полиць, викладок літератури.

Нові надходження представлені на окремих стендах “Нові книги”. Також до читачів повертаються книги незаслужено забуті: “Незаслужено забуті книги про війну”, „Реабілітовані історією” у Білозернівській сільській бібліотеці.
В популяризації літератури бібліотеки використовують: дні інформації, огляди літератури, інформаційні години, години мужності тощо.

Заслуговує на увагу краєзнавча робота. У бібліотеках пріоритетним є відзначення 70-річчя Кіровоградської області через цікаві виставки: “Степова перлина України” (ЦБ); “Рідний край, з тобою я живу” (Спасівська сільська бібліотека); “Мій рідний край, в тобі моя любов” (Велико-Чечеліївська сільська бібліотека).

Популяризація літератури з декоративно-прикладного мистецтва здійснюється в комплексі з виставками робіт самодіяльних майстрів. Так виставки вишиванок в Спасівській, Велико-Чечеліївській сільських бібліотеках супроводжується виставками книг з української вишивки.

Кожна сільська бібліотека працює також над написанням історії своєї бібліотеки.

Незважаючи на економічні труднощі, бібліотеки Новгородківщини намагаються зберігати функції центру суспільного, духовного та культурного життя на селі.

Провідний бібліотекар ОУНБ ім. Д.І. Чижевського Т.Недашковська

Новоархангельскі перлини

Благословенна та земля, що Богом освячена, благословенний той край, коли живуть у ньому світлі й духовно багаті люди.
7-го серпня 2009 року працівники бібліотеки ОУНБ ім.Д.І.Чижевського побували на прекрасних Новоархангельських просторах, у тих заповітних місцях, де сонце сходить не тільки на небосхилі, але і в серцях земних жителів.

Село Торговиця... Розкинулось на пагорбах прадавніх земель Трипілля, неподалік м.Новоархангельська. Кількість жителів - близько 3600 осіб. Серед них багато творчих людей. Тому в бібліотеці створено клуб за інтересами «Вміючим мислити руками».

Для соціальної підтримки місцевого населення працівник бібліотеки Шарова В.М. проводить цікаві масові заходи, організовує книжкові виставки: урок-милосердя «Життя прожити – не поле перейти», книжкова виставка «Соціальна захищеність громадян: можливості і потреби», вечір запитань і відповідей «Є питання – дамо відповідь». До послуг користувачів публічного центру регіональної інформації оформлені папки матеріалів «Служба зайнятості інформує», «Пенсійна робота», «Селянам про землю» та ін.
Для фахівців господарства оформлена книжкова виставка «Бібліотека – спеціалістам АПК», організована зустріч «Портрет фермера».

Далі шлях наш пролягав просторами села Нерубайка, де проживає 1225 жителів. Працівник бібліотеки Неживенко С.М., в часи літніх канікул з учнями організувала шкільний майданчик, де провела для школярів низку літературних заходів: «Літературне коло», інтерактивних: «Мудрий квадрат».

При бібліотеці оформлено куток народознавства, книжкові інформаційні полиці «На хвилинку зупинись, нові книги подивись», «Казок країна дивовижна», «Твори наших земляків» тощо.

Бібліотека веде аналіз «пустих» формулярів для виявлення втрачених читачів та організації роботи по їх залученню. Серед користувачів проводяться соціологічні опитування «Ти і твоя бібліотека», «День читацьких відгуків» тощо.
Що ж чекало нас у Підвисокому?.. Це ошатне величезне село із загальною кількістю жителів 1842 особи у 1959 році ще було районним центром. Нині - просто величезне селище.

Бібліотека зустрічає відвідувачів світлими, охайними приміщеннями, де привертають до себе увагу змістовні книжкові виставки, цікаві тематичні полиці, незвично оформлені куточки. Особливою популярністю серед читачів користуються книжкові виставки «Світе тихий, краю милий, моя Україно!», «Глобальні проблеми планети Земля», «Зелена брама – часточка рідного краю», «Фольклорний календар» тощо (відділ для дорослих користувачів); «Письменики Кіровоградщини - нашим землякам», «У світі поезії», «Мови чисте джерело», «Таланти юних Підвисоччан» та ін. (дитячий відділ бібліотеки).

Бібліотека бере активну участь у краєзнавчо-пошуковій роботі. Резонансним заходом була зустріч за круглим столом „Зелена брама: героїзм і біль”. Учасниками круглого столу були пошуковці-дослідники, історики-дослідники з міст Москва, Єкатеринбург, Київ, Одеса та ін., які вивчали таємниці та невідомі сторінки подій Великої Вітчизняної війни, пов’язані з даною місцевістю.

Цікавою є співпраця працівників бібліотеки с. Підвисокого з поетом Ф.І.Пилипенком та пошуковцем А.М. Фартушним, який розкриває невідомі факти і події часів Великої Вітчизняної війни.

Прикрашає бібліотеку виставка вишиванок працівників бібліотеки- майстринь Гончар О.М. та Сатанівської О.Є.,

краєзнавчий куточок „Коріння роду – коріння народу”.


Щиро зустріла нас і центральна районна бібліотека м. Новоархангельська.

Бібліотека обслуговує всі категорії населення. Найчисельніші категорії користувачів – молодь, пенсіонери, службовці. Населення Новоархангельська налічує 4497 осіб, при цьому дорослих читачів в ЦРБ 1880 чоловік.

При центральній районній бібліотеці діє клуб за інтересами «Співрозмовник».
В ЦРБ чітко визначені пріоритетні напрямки у роботі з користувачами: краєзнавство, екологія, національне питання, профорієнтація, правова освіта населення, рідна мова тощо.
З цих питань проводяться такі масові заходи: літературний вечір «Незалежність в країні – тобі це вінок найдорожчий, Тарасе», усний журнал «Любові Всевишній присвячується» (До Дня Святого Валентина), турнір ерудитів «Кращий знавець творчості Гоголя», тренінг «Виправданий історією (До 300-річчя від дня смерті Івана Мазепи)».

У бібліотеці оформлено краєзнавчий куток: «Шматочок землі, що зветься Батьківщиною»..
Велику увагу бібліотека приділяє популяризації літератури сільськогосподарського спрямування. Створено бібліотечне досьє тваринника «Домашнє господарство – справа прибуткова».

Інформація, яка потрібна користувачам, знаходиться в Куточку читача, який гарно та змістовно оформлений.

При бібліотеці працює громадська правова приймальня, яка надає безкоштовну юридичну допомогу населенню. Тут діє виставка «Правовий лікбез».
Інформує населення про діяльність органів місцевої влади публічний центр регіональної інформації.

На базі Новоархангельської ЦРБ створено інформаційно-ресурсний центр, який надає користувачам безкоштовний доступ до мережі Інтернет.

У бібліотеках системи створені центри Європейської інформації, презентуються книжкові виставки, створені картотеки, тематичні папки матеріалів, проводяться дні інформації та інформаційні години.

Ефективність роботи бібліотек забезпечує координація роботи з партнерами, серед яких – школи, навчальні заклади, центр зайнятості, районне управління юстиції, центр соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, будинки культури, музеї.

Бібліотеки Новоархангельської ЦБС потребують уваги з боку владних структур щодо покращання умов праці бібліотекарів, придбання сучасних меблів, поповнення бібліотечних фондів, передплати періодичних видань, інформатизації бібліотек, проведення ремонтів приміщень, систем опалення.

Але, незважаючи на всі проблеми, бібліотеки Новоархангельського району є тими острівцями духовності, радості спілкування зі Словом, місцем відродження душі, джерелом знань, криницею мудрості, що завжди цінились у людському суспільстві.

Провідний бібліотекар відділу читальних залів: Чуприна Н.К.

Відрядження до Онуфріївського району.

27 липня 2009 року працівники нашої бібліотеки, а саме Білаш Н.М. – завідувачка відділу міського абонементу, Стрілець О.М. – завідувачка відділом комплектування і Абгарян А.А. – працівник Обласного інформаційно-консультативного гендерного центру (ОГІЦ), відвідали бібліотеки Онуфріївського району. Ми перевіряли роботу бібліотек кожна за своїм напрямком роботи.

Першою бібліотекою, в яку ми завітали – це Павлиська бібліотека № 1. В ній працює дві бібліотекарки, які люблять і цінують свою роботу.

Дуже цікавою у цій бібліотеці є робота з читачами, гарно оформлені виставки та великий фонд книг підвищеного читацького попиту, а саме детективів, любовних романів, бестселерів тощо.

Найбільше нам сподобалися виставки виставки, присвячені В.О. Сухомлинському „Людина, педагог, вчений”, „Увійдемо до храму В. Сухомлинського”, а також виставки: „Мистецтво бути батьками”, „Обереги домашнього вогнища”, „Вчіться бути читачами”, „На хвилинку зупинись, на новинку подивись”. Оформляють їх самі бібліотекарі, різноманітно доповнюючи іграшками, квітами, вирізками з журналів та газет тощо.

Павлиська бібліотека №1 отримала диплом за І місце у номінації „Кращий альбом з історії сільської (селищної) бібліотеки-філії” від відділу культури і туризму Онуфріївської райдержадміністрації.

Розташована Павлиська бібліотека-філія № 1 у будинку культури, який названий на честь поета-пісняра Шевченка Івана Івановича. Приміщення дуже охайне, тут зроблений ремонт, взимку опалюється і має освітлення.

Другою бібліотекою, куди ми завітали, стала Павлиська бібліотека-філія № 2. Коли ми під’їхали до неї, настрій погіршився. Приміщення знаходиться в жахливому стані, хоча саме по собі воно нове. Як уже потім розповіла нам бібліотекар, це приміщення збудовано як клубне і в ньому було виділено дві кімнатки для бібліотеки. Вікна розбиті, двері розібрані, цегла обсипається – аж сльози на очах!!! Видно, що голові сільської ради не до бібліотеки. „Постійно залазять до бібліотеки крадії, виносять книги та все, що попаде до рук” – каже бібліотекарка. Вона самостійно зробила ремонт за власні кошти і дуже прикро, що людина, віддана своїй справі, не отримує від місцевої влади ні матеріальної, ні, навіть, моральної підтримки.

Потім наше відрядження продовжилося до Онуфріївської ЦРБ, де нас гостинно зустріла директор бібліотеки Наталія Василівна Сорока.

Приємно вразили нас виставки, оформлені з професійністю та любов”ю, книжкові - „З далеких мандрів повернулись”, „Природа чекає допомоги”, а також дуже оригінальна виставка робіт користувача бібліотеки Василя Сурмила, на якій представлені ручні роботи відомих церков, монастирів та замків, зроблені із сірників. В бібліотеці діє інформаційна служба „Прес Центр”, яка надає інформацію з різноманітних питань для населення Онуфріївки.

Дуже сподобалися такі зали, як дитячий і читальний зали, музичний куточок, в якому проводяться різноманітні масові заходи.

Що стосується моєї перевірки, а саме я перевіряла роботу з формування, збереження та обліку бібліотечного фонду, хочеться сказати, що робота ведеться дуже чітко, облікові документи (сумарні та інвентарні книги) заповнюються згідно правил, хоча у відділі комплектування працює один бібліотекар, а не три, як було раніше. Звичайно ж були і деякі зауваження, які я записала як пропозиції для покращення роботи. Переглянула я і всю регламентуючу документацію, а саме положення про комплектування, про нові надходження документів, плани та звіти роботи, закріплення за фондом відповідальних працівників. Приємно відзначити, що фонд постійно очищується від застарілої та зношеної літератури у майже всіх бібліотеках-філіях, а дві останні бібліотеки запланували цю роботу на поточний рік.На придбання нової літератури для сільських бібліотек бюджетних коштів майже не виділяють, а якщо колись і виділять, то виключно на передплату періодичних видань і то - на 2-3 назви!!! Бібліотеки виживають тільки за рахунок платних послуг, книг із обмінно-резервного фонду ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, дарунків та взамін загублених читачами. Центральна районна бібліотека контролює графік переобліків фондів сільських бібліотек, проводить для них практикуми щодо організації роботи з фондами.З коротким знайомством ми побували у селищних бібліотеках Попівки та Вишнівців. Обидві вони розташовані в будинках культури. Коли в 2006 році була перевірка бібліотеки в селі Вишнівці, вона знаходилася в старенькій хатині, де не було ні опалення, ні освітлення - все руйнувалося. Згодом бібліотеці було виділено кімнату в будинку культури, де тепер є опалення, світло, проведений ремонт. В цих бібліотеках бібліотекарі працюють на 0,5 ставки та негативно на роботу це не впливає. В Попівській бібліотеці діє клуб „Барвінок”, де збираються діти різного віку і сама бібліотекар - організатор цього клубу. Реалізується програма „Природа і людина: час іспитів, час виживань”. Завжди проводяться акції „Подаруй бібліотеці книгу”, діє публічний центр регіональної інформації.

Вишнівецька бібліотека в цьому році отримала „перехідний вимпел” ім. Т.О. Погрібної, як „Краща сільська бібліотека року”.

І, нарешті, коли ми вже зібралися їхати додому, Наталія Василівна запропонувала нам відвідати Онуфріївський парк графа Михайла Дмитровича Толстого. За ці буквально 15-20 хвилин вона нам розповіла дуже цікаву історію цього парку. Графи Толсті залишили добру згадку у пам’яті жителів Онуфріївки як добрі господарі та благодійники. Історія не зберегла точних даних про автора проекту парку, імена будівників теж залишились невідомими, проте цілком ясно, що всі роботи в парку виконувалися руками простих людей.

Центральною композицією в парку є група ставків з величезними водними дзеркалами. Особливо приваблює своєю мальовничістю Нижній став з насипним островом, обсаджений вербами. Парк має густе плетиво гарних алей і доріжок.

Реєстр дерев у парку налічував 42 породи, серед них декілька видів віднесені до екзотичних та рідкісних – софора японська, каркас західний тощо. В даний час основними породами є дуби, клени, верби, осики та інші.

Так що ми отримали безліч гарного настрою, незважаючи на те, що день був напруженим. Радимо нашим бібліотечним колегам побувати в цих місцях, певні – не пожалкуєте, а навпаки отримаєте велике задоволення!!!

Подорож до Гайворона

Уже другий тиждень у відділі краєзнавства додає настрою працівникам і відвідувачам букет польових квітів, який я привезла з Гайворона. Квіти вже зовсім засохли, а враження від моєї подорожі залишились надовго. Це було службове відрядження до Гайворонської районної бібліотеки і моєю метою було провести практичні заняття по оволодінню бібліотечною комп’ютерною системою ІРБІС. Можливо не зовсім зрозуміло, що таке ІРБІС і навіщо він районній бібліотеці, тому розповім з самого початку.

ІРБІС – це інтегрована бібліотечно-інформаційна система. Всім користувачам і людям, які коли-небудь відвідували бібліотеку добре знайомі бібліографічно-пошукова система – тематичні та алфавітні карткові каталоги. Але це вже давно залишилось в минулому. Ще в 1997 році в нашій бібліотеці з`явилися перші електронні каталоги, або на професійному сленгу електронні бази даних (ЕБД). Відділ краєзнавства розпочав роботу над своєю БД „Краєзнавство” в далекому 1999 році. Вся регіональна періодика, а це близько 90 назв газет та журналів, які виходять в Кіровоградській області і яку одержує ОУНБ ім. Д.І.Чижевського, описувалась в БД „Краєзнавство”. Робота, я Вам скажу не з легких…

В 2004 році під час відрядження до Вінницької ОУНБ ім. Тімірязєва і в процесі спілкування з колегами відділу краєзнавства я дізналася, що у них існує корпоративний електронний каталог, його учасники - це районні бібліотеки і обласна бібліотека ім.К.Тімірязєва. Райони описують свої газети, а ОУНБ обласну періодику. Потім обмінюються бібліографічними записами. Цікаво, а як зараз справи у наших колег?

Ця ідея мені дуже сподобалась і я подумала, що було б добре і в нашій бібліотеці налагодити таку співпрацю з районними бібліотеками. Ідея корпоративних каталогів не нова, їх створює і користується весь світ. Так спеціалістами ОУНБ ім. Д.І.Чижевського разом колегами Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва, Чернівецької ОУНБ ім. М.Івасюка в 2001 році був створений Центрально-український Кооперативний каталог (ЦУКК).

Що ж таке кооперативні каталоги? Кооперативні каталоги - це насамперед, добровільне об’єднання бібліотек з метою спільної одноразової обробки документів та подальшого їх відображення в електронному каталозі. Метою створення кооперативних систем є підвищення ефективності, оперативності та якості забезпечення користувачів за рахунок участі у формуванні об’єднаного інформаційного ресурсу загального користування серед учасників системи. Переваги корпоративності – по-перше, передплата періодичних видань бібліотеками здійснюється за одним каталогом і репертуар дублюється; по-друге, обмінюючись бібліографічними описами бібліотеки витрачають менше часу і приділяють для опису інших видань більше часу, що, в свою чергу, поліпшує їх аналітичні обробку. Привабливо?!

Але повернемося в стіни рідної бібліотеки. В 2006 році наша бібліотека виступила з ініціативою створення на власному сайті онлайнового центру кооперативної каталогізації для бібліотек Кіровоградської області. І першими його учасниками стали 6 бібліотек регіону: Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, Кіровоградська ОБЮ ім. Бойченка; Кіровоградська ОБД ім. Гайдара; Кіровоградська міська центральна бібліотека; Олександрійська міська ЦБС; Центральна бібліотека для дорослих смт. Петрове.

В цьому році договір на співпрацю в проекті підписали ще 6 районних бібліотек: Вільшанська, Гайворонська, Голованіська, Долинська, Ново миргородська і Олександрійська.

Тепер помандруємо до Гайворонської ЦБС.

Перед своїм відрядженням я мало, що знала про Гайворон, хіба що це батьківщина Ігоря Крутого. Подивилася в Інтернет і ось, що я там прочитала. Гайворонський район розташований на Правобережній Україні. Крайня західна точка Кіровоградської області лежить на південний захід від Гайворона. Через район протікає одна з найбільших рік України - Південний Буг.

Район межує на заході з Бершадським районом Вінницької області, на півдні - з Балтським і Савранським районами Одеської області, на півночі - з Уманським районом Черкаської області, на сході - з Ульяновським районом Кіровоградської області.

З приводу походження назви Гайворон існують такі версії.

Перша. Слово Гайворон складається з двох коренів - гай і ворон. Маючи старослов'янське походження, гай означає бережись, а вор -розуміється, як злодій, грабіжник, загарбник, чужинець з поганими намірами. Отже, Гайворон - це бережись непроханих пришельців. Друга версія. Гайворон знаходиться па межі лісостепової і степової природних зон. На Прибужжі багато лісків, які н народі називали гаями. У них гніздиться багато птахів, і зокрема, воронів. Із словосполучення гай і ворон могла виникнути назва населеного пункту.

Можна припуститися ще й третьої версії. По всій Україні водяться такі дикі птахи, як граки, або, як їх ще називають, гайворони. Вони мають довжину до 50 см, знищують шкідливих комах і гризунів, а іноді шкодять посіви сільськогосподарських культур. Можливо, й від назви птахів, яких в часи минувшини було багато, і дали назву поселенню. Цей чорний птах, до речі, є на гербі міста.

Це було моє перше знайомство з Гайвороном. І говорячи відверто я трохи боялася розчаруватися. Але те, що я побачила мене дуже приємно вразило. Перед приміщенням бібліотеки великі клумби троянд, сама ЦРБ розміщується у просторому двоповерховому приміщенні. Навіть пандус для інвалідів є.

На першому поверсі абонемент, прекрасний народознавчий куточок, цікаві виставки місцевого художника, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Майстриня, на жаль не запам`ятала прізвища, створює чудові картини з природного матеріалу (насіння різних культур: соняшник, горох, горішки, мак).
На другому поверсі відділ читальних залів, інформаційно-ресурсний центр. До речі, в інформаційно-ресурсному центрі до послуг користувачів 4 новеньких комп’ютери, придбаних за власні кошти (МОЛОДЦІ!!!). Взагалі обслуговування читачів на досить високому рівні.
Три години я навчала колег з Гайворона та Вільшанки „премудростям” роботи в кооперативному каталозі і маю надію, що ця допомога їм знадобиться в подальшій роботі.
Цікаво, чи створюються подібні бази регіональної періодики в інших областях України? З якими труднощами стикаються наші колеги і як їх долають?

Далі наш маршрут пролягав в село Бандурове до бібліотеки. І поки ми їхали я почула таку оповідку про це селище.
Бандурове зручно примостилося біля невеличкої річечки Яланець, затіненою верболозами. Живуть тут люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. За переказами свою назву село одержало від імені першого поселення Бондура, який мав тут хутір. Навкруг цього поселення були невеликі хуторі, де господарювали люди, що мали по 6-8 десятин землі Наливайко, Гудим, Черепіт. Малаков, Палій, Білоус, Крамар. З часом утворилося три суміжні поселення! Старо-Бондурова, Наливайківка і Гудимівка. А ті місця, де були хуторі до цієї пори,люди називають їх за фаміліями цих козаків - Малаківщина, Паліїв хутір, Крамарів яр, Черепів садок. Коли хутори злились в один населений пункт, йому дали назву Бондурове. Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.
Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічечка бруківка -шлях, що єднає Балту з Уманню. Попід цей шлях посаджені дерева. І серед цих дерев знаходиться черничка яку називають Білоусовою. Там жив козак Білоус, і коли він перейшов жити в село, люди обладнали криничку бадею дерев'яною, кухликом, щоб люди мали змогу попити води і до цього часу її називають Білоусова криниця. Цікаво, правда?
Селищна бібліотека розташована в приміщенні будинку культури на другому поверсі. Чисте, світле приміщення, великий книжковий фонд, література як для дорослих так і дітей; народознавчий та дитячий куточки і привітна господиня - бібліотекар Галина Іванівна Маліновська.
Потім ми відвідали місце де місцеві жителі з власної ініціативи реставрували пам`ятник загиблим воїнам-односелячанам.
І на цьому можна сказати наша офіційна частина відрядження закінчилась. Наближався вечір, але сонце смалило просто несамовито і наші колеги запропонували нам відпочити біля ставка за селом.
Бандурове славиться своїми ставками та рибою. І хоча це був не четвер, а п`ятниця для нас влаштували справжній рибний день: смачна рибна юшка, заливне з риби, риба жарена з цибулею. Прогулявшись до ставка ми на власні очі бачили, як наша колежанка витягла з води коропа. До речі, букет польових квітів я нарвала сама тут – біля ставків села Бандурове.
А далі налетів сильний вітер, небо накрили темні хмари, вдарила блискавка і ми ледь встигли добігти до лісу, як пустився сильний дощ.

Так закінчилось моє відрядження до Гайворона.

Відкрито віртуальну цифрову бібліотеку Europeana.eu

Сьогодні заявлено про відкриття віртуальної електронної (тобото цифрової) бібліотеки Европи — Europeana.eu.   Але не поспішайте переходити на сторінку бібліотеки! Коли я спробував це зробити, то отримав наступне повідомлення (англійською):

"Сайт Європіана тимчасово недоступний з приводу його перевантаження зацікавленими користувачами (10 мільйонів завантажень сторінки за годину). Ми робимо все можливе щоб запустити в роботу більш потужну версію сайту якумога скоріше. Ми відкриємося в середині Грудня.

Europeana.eu — це мільйои видань в цифровому форматі: аудіо, відео, фотоматеріали,  художні та літературні твори, рукописи. Ця бібліотека відкриє доступ користувачам з усього світу доступ до матеріалів більшості бібліотек, ахівів та музеїв країн Європи. 

Доречі, наша бібліотека теж не остання в сенсі оцифрування рідкісних та цінних видань, повних тектсів творів: (http://library.kr.ua/elib/). А поки що дивиться рекламний ролік про Європіану:

В лютому 2009 року нашій бібліотеці виконується 110 років

Здається що тільки вчора ми святкували 100-річчя нашої бібліотеки... Зараз готуємось до 110-річчя. Підготування йдуть за всіма напрямками. Будуть різноманітні заходи, зустрічі, публікації. А автоматизатори теж готуються до ювілею із застосуванням мультимедійних засобів:

***
Моя бібліотека.

Солнечные библиотеки Риги

“Welcome to my country” – так назывался фильм о Латвии, который демонстрировали наши коллеги из Рижской Центральной библиотеки во время презентации книжной выставки, посвящённой Дню Независимости Латвии в ноябре прошлого года. Посмотрев этот прекрасный фильм, пронизанный теплом, светом и добром, мы все стали мечтать о поездке в Ригу, чтобы своими глазами посмотреть, какие люди живут в Латвии, как они работают, как отдыхают, как проводят свой досуг в культурных учреждениях и в библиотеках. В июле нам представилась возможность посетить библиотеки Риги, благодаря любезному приглашению наших коллег, в рамках Договора о сотрудничестве между Кировоградской универсальной областной научной библиотекой им.Д.И. Чижевского и Рижской Центральной библиотекой. Сотрудничество в профессиональной библиотечной сфере между нашими библиотеками продолжается уже более десяти лет, и за эти годы мы многому научились друг у друга. За эти годы были реализованы совместные проекты по обмену опытом, более 20 сотрудников библиотек Латвии и Украины имели возможность посетить библиотеки друг друга, ознакомиться с особенностями работы, обменяться интересными идеями, использовать полученные знания в своей работе.
Не стал исключением и наш последний визит, который состоялся в июле этого года. Основной целью рабочего визита было ознакомление с модернизацией рижских библиотек в рамках реализации проекта «Глобальные библиотеки», подготовка к которому сейчас осуществляется в Украине.
Красавица Рига встретила нас прекрасным летним солнцем. Такими же солнечными были улыбки на лицах наших коллег – работников Рижской Центральной библиотеки. Наши коллеги сделали всё возможное для нашей плодотворной работы и комфортного отдыха, благодаря чему мы с коллегой смогли очень эффективно поработать, ознакомиться с инновациями, которые были внедрены в библиотеках Риги за последние два года. Особую благодарность за организацию нашего визита и сопровождение мы хотим выразить Дзидре Шмите – директору библиотеки, Дайне Гейбаке, Айге Цакуле и Инте Саллинене – работникам Библиотечной службы, а также водителю Андрису.
Рижская Центральная библиотека была основана в октябре 1906. Центральная библиотека – член секции библиотек крупных городов ИФЛА. Она имеет партнеров в Финляндии, Швеции, Нидерландах, Литве. В рамках международного проекта сотрудничает с Фламандским центром публичных библиотек Фландрии (Бельгия). С нашей библиотекой сотрудничество длится уже 10 лет.
Централизованная библиотечная система организована в 1978 году и включала 48 публичных библиотек. На сегодняшний день Рижская Центральная библиотека является главной библиотекой, административным и консультационным центром для 43 библиотек-филиалов. Среди них шесть детских библиотек - филиалов и 4 специализированных – филиал литературы на иностранных языках, филиал литературы по искусству, библиотека – филиал Старой Риги и музыкальная библиотека «Tilts». 5 филиалов системы полностью автоматизированы.
Во время нашего визита мы познакомились с работой Рижской Центральной библиотеки, библиотек-филиалов «Земгале», «Саркандаугавас», «Курземе», «Лайма», «Гризинькална», «Видземе», пунктом выдачи Рижской Центральной библиотеки в детской больнице «Библиотека солнечных дней».
Эти филиалы имеют хорошую материально-техническую базу, оснащены специально изготовленной мебелью.
Особенностью в работе рижских библиотек является высокая степень демократичности, полная открытость фондов для читателей, даже редкие и ценные издания находятся в доступе читателей. В каждой библиотеке имеется адаптированные документы: книги, брошюры, аудиоиздания, буклеты и документы для людей с ограниченными возможностями.
Очень много информационной продукции социальной направленности распространяется через библиотеки, как наиболее демократичные и открытые институции.
Рижская Центральная библиотека с филиалами является центром информации для общественности города. Работники библиотеки собирают документы муниципалитета и предоставляют их пользователям. Библиотека получает от муниципальных властей буклеты о работе своих управлений, которые распространяются бесплатно среди всех желающих.
Посетители могут пользоваться различными базами данных: EBSCO, библиотекой периодических изданий LURSOFT, информационной системой нормативных актов (NAIS) и др.
В этом году для читателей в библиотеке отменена оплата за оформление регистрационных документов. В системе единый читательский билет, который дает право пользоваться любым филиалом, независимо от того, в каком районе он находится, где записан читатель.
Платные услуги в библиотеке остались на автоматизированные процессы: копирование, черно-белая и цветная компьютерная распечатка, сканирование.
Фонд библиотеки переводится на электронный учёт, все новые документы, поступающие в фонды РЦБ и филиалов, учитываются по баркодам, таким образом, учёт и выдача документов осуществляется в электронном режиме. В публичных рижских библиотеках уже не встретишь традиционных карточных каталогов, поиск документов ведется только в электронных каталогах. Практически все филиалы имеют современный компьютерный парк с бесплатным доступом к Интернет-ресурсам. Во многом в этом заслуга реализации проекта фонда Билла и Мелинды Гейтс «Глобальные библиотеки», но необходимо отметить, что еще до реализации проекта много было сделано самими библиотекарями по доступу пользователей библиотеки к Интернет – ресурсам. Благодаря проекту «Глобальные библиотеки» Рижская Центральная библиотека оборудовала прекрасный учебный центр для повышения квалификации библиотечных работников, оснащенный по последнему слову техники.
Рижская Центральная библиотека обеспечивает непрерывное обучение и развитие персонала. Специалисты всех категорий повышают свой профессиональный уровень, используя такие формы работы как семинары, лекции, тренинговые технологии, практические занятия. Два – три раза в течение месяца для представителей филиалов организуются занятия по различным темам. Для заведующих филиалами ежемесячно проводятся дни информации, где они обмениваются опытом работы, знакомятся с интересными идеями и их практической реализацией. Занятия проводят специалисты Рижской Центральной библиотеки, Национальной библиотеки Латвии, Латвийского Университета.
Начинающие библиотекари проходят специальный курс лекций и практических занятий для повышения профессионального уровня.
Обучение компьютерной грамотности, изучение иностранных языков обязательны для библиотечных работников.
Чтобы освоить новые автоматизированные процессы, работники филиалов проходят стажировку в Рижской Центральной библиотеке или филиале, который имеет иной аспект в работе. Длительность обучения от того, насколько это необходимо для соответствующего рабочего места, деятельности библиотеки.
Немаловажную роль в повышении квалификации играют учебные поездки по другим библиотекам Латвии, а также по программам обмена в рамках международных проектов.
Работники кадровой службы Рижской Центральной библиотеки проводят социологические исследования удовлетворенности библиотекарей своей работой, а именно: изучаются различные аспекты, связанные с рабочей средой, отношением руководства, общением и конфликтными ситуациями, возможностями образования и карьеры и т.д.
Всё это способствует повышению качества работы персонала, развитию творческого начала в работе. Эти качества проявляются, когда видишь неповторимость и оригинальность работы каждого филиала Рижской Центральной библиотеки. Каждый филиал имеет своё направление работы: краеведческое, семейного чтения, досуговое …
Краеведческая работа включает в себя сбор информации, выпуск информационных и библиографических изданий, популяризацию региона.
Большое внимание уделяется изучению истории Рижской Центральной библиотеки и филиалов, сбору материалов об истории местности, а также информации о выдающихся земляках, о библиотекарях, которые посвятили свою жизнь нашей профессии.
Библиотечная служба ежегодно выпускает сборник о работе Рижской Центральной библиотеки. Сюда входит годовой отчет библиотеки, выступления работников на конференциях, отчеты о поездках в другие страны в рамках международного профессионального сотрудничества, интересный опыт работы в системе, интервью с ветеранами библиотек и т.д.
Большим событием стало издание библиографического указателя «Я – звон колоколов твоих, я – в голосах камней твоих», или Рига в латышской художественной литературе. Главы книги посвящены Рижской думе, различным учреждениям культуры и отраслям промышленности, а также паркам, садам, памятникам архитектуры, памятникам и скульптурам, зеленым зонам и мемориалам. В книге собрана библиография о Риге на рубеже столетий, о взаимоотношениях Риги и села, отражены произведения литературы и искусства, посвященные Риге и т.д. Издание отражает репертуар латышской художественной литературы с момента ее возникновения до 1998 года.
Особо хочется остановиться на одном библиотечном пункте выдачи, который даже не имеет названия филиала, но является, наверное, самым любимым детищем не только Рижской Центральной библиотеки, но и всего прогрессивного общества Риги. Этот пункт называется «Библиотека солнечных дней», и открыт он был в Детской клинической университетской больнице при финансовой поддержке очень большого количества организаций и жителей Риги, которые не смогли остаться равнодушными к проблемам детей, находящихся на лечении. Библиотечный пункт оформлен в ярких солнечных красках, продумано всё до мелочей для того, чтобы дети могли отвлечься от медицинских аспектов в процессе выздоровления, переключиться на позитивные эмоции, получить порцию тепла и «солнечного света», приходя в библиотеку, где их всегда с улыбкой встретит такой же «солнечный библиотекарь». Соответствующим образом подобран фонд на разных видах носителей информации: от книг и периодических изданий до мультимедийных изданий. Основной критерий отбора – вся информация должна быть позитивной… В фонде имеется литература учебного характера, художественная, прикладная, а также музыкальные записи на СД-ромах. Всё направлено на то, чтобы ребенок мог продолжить учебу и отвлечься от проблем, связанных со здоровьем.
Благодаря проекту Гейтса, библиотека имеет парк компьютеров с подключением к Интернет – ресурсам. В специальном, интересно оформленном помещении, проводятся различные мероприятия с участием детей – игры, громкие чтения, конкурсы, просто отдых… Немаловажную роль имеет и то, что в первой половине дня библиотекарь имеет возможность посетить отделения для тяжелобольных детей, которые не могут самостоятельно передвигаться. Во время посещений библиотекарь приносит детям книги, журналы, СД-ромы, ДВД-ромы с музыкальными записями, которые можно послушать на СД-плеерах, которые также имеются в библиотеке. Дети и родители, находящиеся на лечении вместе с детьми, очень любят это место, признают, что деятельность библиотекаря действительно очень необходима в таком месте, потому что положительные эмоции помогают более быстрому выздоровлению. Подобный эффект признают и врачи больницы. Всё это отражается в книге отзывов библиотеки, где можно прочитать много слов благодарности посетителей.
Можно сказать, что посещение этого библиотечного пункта оставило наиболее яркие впечатления во время нашего визита. Нас очень тронуло то, с какой теплотой сотрудники библиотеки представляли этот проект, было видно, что сюда вложено не только профессиональное мастерство, но и душа библиотекарей.
Но и, конечно же, «жемчужиной» Рижской Центральной библиотеки является библиотека – филиал «Видземе», которую смело можно назвать библиотекой будущего… Свою историю эта библиотека ведёт с далёких 20-х годов прошлого столетия, имеет давние традиции в своей работе… С именем и историей библиотеки связаны имена многих вдающихся латышских писателей и общественных деятелей, в 30-е годы работником библиотеки был известный писатель Вилис Лацис. До недавнего времени библиотека находилась в аварийном здании, построенном в 1895 году, которое имело печное отопление. Здание является памятником архитектуры и свидетельством латышской культуры. То, как библиотека выглядит сейчас можно назвать чудесным превращением. В 2003 году был разработан проект реконструкции по заказу Рижской думы, а через пять лет закончилась полная реконструкция.
Сегодня – это прекрасное светлое здание, оснащённое по последнему слову технического прогресса, отвечающее современным европейским требованиям. Библиотека полностью автоматизирована, вход в помещения осуществляются по электронным чип - картам. Здание оснащено современными системами пожарной безопасности и охраны, за внутренними помещениями и снаружи осуществляется контроль с помощью системы камер видеонаблюдения, имеется безбарьерный доступ для людей с ограниченными возможностями, в библиотеке созданы все санитарно – гигиенические условия для этой категории пользователей. В залах библиотеки созданы комфортные условия для работы читателей, дизайн внутренних помещений продуман до мелочей, в сотрудничестве с рижскими музеями нетрадиционно оформлены выставочные экспозиции. Особо хочется отметить фондохранилища, которые также оборудованы специальными мобильными установками, отвечающими всем требованиям к условиям хранения документов, где сохраняется оптимальный световой, температурный и влаговый режим.
На сегодняшний день фонды филиала насчитывают 32000 единиц хранения, основная часть которых находится в открытом доступе, включая редкие и ценные издания. Для пользователей предлагаются все виды информационных услуг от традиционных до электронных, а также большое количество культурных мероприятий.
Но самое главное – это люди, которые работают в библиотеке, общаясь с которыми мы с коллегой еще раз убедились в том, что библиотекари – это особая каста людей, это энтузиасты, преданные делу, в библиотеках не остаётся случайных людей. Наши рижские коллеги не просто работают в библиотеке, они там живут душой и сердцем, их судьбы сливаются с историей и судьбами библиотеки. Поэтому самое главное впечатление, которое мы получили от нашей командировки – это прекрасные люди, наши коллеги, с которыми мы познакомились, которым мы очень благодарны за организацию нашей работы и отдыха, солнечные улыбки которых мы увезли с собой на Украину.


Л.Дубина
О. Ткаченко

Библиотеки Вроцлава. Зарисовки кировоградского библиотекаря.

Среди прекрасных предгорных ландшафтов Нижней Силезии в долине реки Одры и её притоках расположен чудесный город Вроцлав, уходящий корнями в тысячелетнюю историю. Город Вролцав называют жемчужиной Силезии, настолько уникальна и неповторима архитектура его исторических памятников, которые бережно сохраняют на протяжении многих столетий жители города. По легенде, город был основан чешским князем Вратиславом в 920 году на Тумском острове ( пер. - остров Соборов), который в наше время является историческим центром города и сохранил прекрасные соборы – памятники 13-15 столетия. Название города – сокращенная форма имени князя Вратислава. Однако официально датой основания города считается 1000 год, когда император Священной Римской империи Оттон ІІІ и польский князь Болеслав Храбрый учредили в городе римско-католическое епископство. До 1201 года Вроцлав был столицей польского княжества Силезия. В 1241 году был захвачен монголами во время великого нашествия и разрушен. Через 20 лет, город был отвоёван и восстановлен, а в 1261 году Вроцлав получил Магдебургское право. Во время Второй мировой войны город был сильно разрушен, но после 1945 года туда переехало очень много переселенцев из Львова и других Восточных городов Польши и исторический центр был снова бережно восстановлен в его первозданной красоте. Вроцлав находится на нескольких островах и соединен с основной землёй 117 мостами. В Европе только три других города, имеющих приблизительно такое же количество мостов – Санкт- Петербург, Амстердам и Венеция. Историческая рыночная площадь города, на которой находится Долнослазская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского, считается одной из красивейших площадей Европы. Интерьеры готических зданий и ренессансные дома патрициев VI-VII столетия в стиле нео-барокко на площади просто восхищают.

Сегодня Вроцлав – это экономическая, культурная и интеллектуальная столица Нижней Силезии. Город расположен в 120 км от Чехии и 160 км от Германии. Этот фактор обуславливает многонациональное население города и его поликультурные традиции, толерантное отношение ко многим культурам и верованиям. Вроцлав с населением около 700 тысяч имеет хорошо развитую процветающую лёгкую промышленность, торговлю, сектор обслуживания. В городе работает международный аэропорт, второй по величине в Польше железнодорожный вокзал, речной порт. Это региональный центр образования с 11 госудратсвенными высшими учебными заведениями и 15 частными. В городе очень активная культурная жизнь протекает в 9 музеях, в т.ч. библиотеке-музее князей Оссолинских, знаменитой Вроцлавской опере, нескольких театрах и музыкальных центрах. Каждый год летом во Вроцлаве проходит знаменитый международный фестиваль музыкальных жанров «Вроцлав – nonstop» со множеством шоу и других мероприятий и акций.

Библиотечная жизнь Вроцлава также богата традициями и насыщена событиями сегодняшней жизни. В городе находятся 5 крупных библиотек:

1. Библиотека – музей Оссолинских , где хранятся древние рукописи и редкие и ценные издания, старопечатная книга, кроме этого собраны графика, миниатюры, экслибрисы, карты и нумизматика. Библиотека находится в прекрасном здании, прежнем монастыре крестоносцев с красной звездой, где в 1811 году была знаменитая гимназия им. Св. Матвея, отреставрированном после войны. Интерьеры здания расписаны в стиле позднего ренессанса и украшены лепнинами и фресками. Работники библиотеки занимаются научными исследованиями, готовят интересные выставки документов и артефактов, проводят национальные и международные научные конференции, туристические экскурсии.

В библиотеке работает читальный зал для научных сотрудников и аспирантов ВУЗов, которые занимаются научными исследованиями, пишут диссертации, готовят лекции. В зале находится алфавитный каталог в традиционном виде, но работники библиотеки начали работу по переводу описаний в электронный каталог, который работает в программном обеспечении « Абис Алеф». Для того, чтобы получить разрешение на работу с книгами в библиотеке, необходимо иметь веское обоснование и написать прошение на имя директора. Когда получено разрешение на пользование конкретными изданиями, можно приступать к работе, но снимать и ксерокопировать издания старше ХІХ века запрещено. Все книги находятся в специальных хранилищах. В годы войны более 18 тысяч документов уникального фонда библиотеки было вывезено, часть уничтожена, но после войны удалось вернуть часть документов из фонда. Часть фонда была сохранена во Львове и после войны в 1946, она также была возвращена в библиотеку.

2. Библиотека Вроцлавского университета расположена в трёх зданиях , которые являются памятниками архитектуры:в одном здании (неоготический стиль) находится основной фонд библиотеки и абонемент, во втором (стиль барокко) – фонд специальных изданий (редкие и ценные книги, рукописи, старопечатные книги, графика, карты, атласы, ноты) и соответствующие читальные залы, кроме того, в этом же здании находится мастерская по реставрации и консервации фонда. В третьем здании библиотеки (стиль классицизм) находятся отдел обработки, отдел автоматизации и серверная, администрация библиотеки, кабинет директора и выставочный зал (для широкой публики).

В 1982г. было принято решение о строительстве нового здания библиотеки университета. Конкурс на лучший проект здания библиотеки был объявлен только в 1999г., на котором победили варшавские архитекторы. В 2002г. в связи с 300-летием Вроцлавского университета был подписан указ (президентом А. Квасьневским и др.) о начале строительства библиотеки по проекту, выигравшему конкурс. В настоящее время всё ещё ведётся строительство нового здания библиотеки, в котором когда-нибудь будет объединён весь библиотечный фонд и услуги.

Общий фонд библиотеки составляет около 4 000 000 экз., в т.ч. около 500 000 экз. составляет фонд специальных видов изданий. Открытый доступ к фонду во всех читальных залах.

В структуре библиотеки - справочная служба, зал каталогов, читальные залы, выставочные залы, книжные магазины со свободным доступом к полкам, индивидуальные кабины для дипломников и профессорско-преподавательского состава университета, зал заседаний, музей и др. Для читателей и сотрудников библиотеки существует паркинг.

Доступ к полнотекстовым БД (в т.ч. на CD-ROM) осуществляется только в Отделе научной информации.

Электронная библиотека БВУ предоставляет доступ к целому ряду коллекций, среди которых: оцифрованная коллекция редких и ценных книг, рукописей, старопечатных книг; электронные учебники (на CD, DVD); цифровая версия оглавлений журналов XIX – 1-й пол. XXв.в.; цифровая версия ценных книг, изданных в 1800 – 1945г.г.; коллекция рисунков, графики, экслибрисов, фотографий и т.п.; коллекция карт, атласов, планов местностей; цифровая коллекция нотных записей инструментальной и вокальной музыки светского и религиозного содержания от XV до XXI в.в. и др. Кроме того, ЭБ включает каталоги – ЭК на весь фонд, а также имидж-каталог на фонд редких книг и рукописей (оцифрованная версия карточного каталога, содержащего фотографии титульных листов старых и редких книг (создан в 1947г.)); методические пособия и указания, необходимые в образовательном процессе; цифровые копии различного рода документов, касающихся регионов; цифровая коллекция документов XIX в. по библиографии, истории книги и библиотек, книгопечатания и т.п.
Количество публикаций в ЭБ – 3452, число пользователей ЭБ – 172.

Платные услуги – ксерокопирование, микрофильмирование, цифровое фото, создание фоторепортажа (в цветном и чёрно-белом варианте, сканирование, сохранение информации на CD-ROM, распечатка на принтере и др.

Штат библиотеки – около 500 сотрудников.

3. Городская библиотека Вроцлава основана из трёх библиотек Евангелситских церквей в 1864 году. В настоящее время находится в городской думе и доступна для общего пользования. Фонд библиотеки насчитывает 250 тысяч документов.

4. Очень популярна и знаменита во Вроцлаве Медиатека, которую по – сути можно рассматривать как отдельную библиотеку, хотя она является филиалом городской библиотеки. Медиатека была построена в результате реализации совместного с Германией проекта, оборудование для которой было поставлено из Израиля. Этому предшествовал предварительный опрос читателей о том, какой должна быть медиатека, каким должен быть дизайн, направления работы, услуги и т.п.

Здание, в котором разместилась медиатека, построено в XVIв., но внутренний дизайн помещения суперсовременный и очень оригинальный.

Фонд медиатеки насчитывает 20 000 экз. Состав фонда – книги, музыкальные и видеозаписи кино, ресурсы Интернет и т.д., - всё то, что может интересовать молодёжь в возрасте от 14 до 25 лет. При этом наполняемость фонда 50% - книги и журналы (научные и научно-популярные, художественная литература), а 50% - это медиаресурсы.

Сотрудниками медиатеки ведётся большая работа с молодёжью, организовываются встречи, презентации и т.п., ориентированные на раскрытие и поддержку молодых талантов (вплоть до оказания помощи в записи собственной музыки на диск, организации концертов и т.п.). При медиатеке работает «Лингвистическое кафе» (языковые курсы), «Клуб любителей кино» (Cineclub; просмотр и обсуждение фильмов). Есть литература, которая посвящена вопросам профориентации молодёжи. Сотрудник, работающий с этим фондом (без библиотечного образования), помогает читателям составить резюме, подобрать необходимую литературу, отвечает на различные вопросы, связанные с выбором профессии. В библиотеке постоянно ищут креативные формы привлечения пользователей. Очень популярен проект «Живая библиотека». Его концепция заключается в том, что один раз в месяц в библиотеку приглашается неординарная личность, от профессора до артиста, это может быть также человек нетрадиционной ориентации, и с ним происходит интерактивное общение молодых людей, во время которого они могут получить ответы на любые, интересующие их вопросы.

5. Главным методическим центром библиотек Нижней Силезии является Долнослазская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского, которая находится в самом историческом центре города Вроцлава на Рыночной площади. Библиотека имеет универсальный фонд общим количеством более 600 тысяч документов на разных видах носителей информации. Расстановка фонда в библиотеке осуществляется по системе УДК, электронные каталоги создаются в программном обеспечении «Абис Алеф». В библиотеке ведется очень большая работа по описанию и сохранению краеведческих ресурсов, описывается хроника культурной и общественной жизни Вроцлава и Нижней Силезии. В структуре библиотеки находится «Библиотека для детей и молодежи», сотрудники которой проводят очень интересную творческую работу с подрастающим поколением, направленную на приобщение к чтению и любви детей к книге. Ежегодно проводятся очень интересные акции. Проект «Ночь с Андерсеном», на который школьники попадают на конкурсной основе, а для этого стараются хорошо учиться и много читать, имеет очень большую популярность во Вроцлаве. Идея проекта принадлежит Чешским библиотекам и проводится ежегодно в день рождения писателя - 2 апреля. Акция заключается в проведении группой школьников ночи в библиотеке, где им показывают инсценировки сказок великого датского писателя, проводят различные викторины и конкурсы по мотивам известных сказок Андерсена, каждый зал библиотеки готовит для детей массу тайн и сюрпризов, чудесных превращений. Дети являются активными участниками всего действа, после активных игр, они все вместе пишут новую сказку. После полуночи дети укладываются спать в спальные мешки, принесённые с собой, а работники детского отдела дописывают сказку и редактируют её, аниматор делает иллюстрации, и к утру свежеизданная книга с автографами работников библиотеки вручается каждому ребенку в подарок. Утром дети делают зарядку, рассказывают сказочные сны, которые увидели ночью, завтракают и, счастливые и очень довольные, неохотно уходят с родителями домой.

Еще одна популярная акция, которую проводят сотрудники библиотеки для детей и молодёжи, называется «С книгой в чемодане». Её идея состоит в том, чтобы проводить встречи с известными польскими детскими писателями, аниматорами детских книг в различных библиотеках Нижней Силезии. Эти встречи могут проходить в интересных местах, например, в горных полуразрушенных замках, построенных в XII - XIV ст. Дети выезжают автобусами в интересные уголки Нижнеселезского воеводства и, таким образом, органично совмещают изучение родного края и приобщение к миру книг. В этом году 9 писателей на девяти автомобилях выехали в девять районов Нижней Силезии. Они посетили 49 библиотек. Сначала в каждом городке проводится праздник для читателей на которых дети были переодеты в героев из книгu.Они проводили своеобразный карнавал по улицам городков, во время которого выкрикивали лозунги, пропагандирующие чтение книг и рекламировали библиотеки. Потом происходили встречи с писателями и сладкие угощения. Для организации подобных акций сотрудниками библиотеки проводится грандиозная подготовительная работа, по привлечению спонсоров и меценатов, партнёров из театров Вроцлава, волонтёров.

Администрация библиотеки развивает проектную деятельность, благодаря которой функционируют залы французской литературы, баварской литературы, американский культурный центр. В библиотеке работает отдел «говорящей книги», который обслуживает людей с ограниченными функциональными возможностями.

Штат библиотеки – 80 сотрудников

Политика библиотеки направлена на активную работу по развитию Международного сотрудничества с библиотеками других стран, благодаря которой налажены контакты с библиотекарями Чехии, Франции, Германии и России. В январе 2008 года Нижнеселезская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского заключила договор о партнёрском сотрудничестве с Кировоградской областной универсальной библиотекой им. Д.И.Чижевского. В рамках договора будет осуществляться совместная проектная деятельность, обмен образовательными визитами и стажировками библиотекарей Кировоградщины и Нижней Силезии, организация и участие в научных конференциях по библиотечному делу, совместная издательская деятельность, международный книгообмен.

Развитие партнёрства между украинскими и польскими библиотеками будет способствовать зарождению новых идей в библиотечной работе, возможности создавать корпоративные проекты, направленные на развитие новых библиотечных технологий, внедрению инноваций в библиотечную практику и , в конечном итоге, культурному взаимообогащению наших народов.

З тобою врівень, один на сотні поколінь…

21 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського відбувся музично-літературний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження Василя Стуса „З тобою врівень, один на сотні поколінь”. 6 січня 2008 року Україна святкувала недожитий сімдесятирічний ювілей свого вірного сина – талановитого поета, блискучого перекладача та літературознавця, а ще – безкомпромісного та безоглядного правдолюба Василя Семеновича Стуса.

Глибоко символічно, що ця подія співпала з Міжнародним днем рідної мови. Адже Василь Стус, уродженець Східної України, трепетно ставився до української мови, він хотів знати, що робити з тотальним змосковщенням Донбасу, з русифікаційною політикою комуністичних наставників, із занепадом української культури й брехнею про її розквіт, із псевдонародним фальшивим пафосом, що ним хизувалась українська поезія, втративши одержиму правдолюбність Т.Шевченка, неодмінну прикмету кожної справжньої літератури – філософську, людинознавчу снагу, якою жив Г.Сковорода.

Пронизані болем і любов'ю слова справжньої поезії лунали з вуст студентів Кіровоградського національного технічного університету. Зворушливо звучали листи видатного поета до дружини, сина – сучасні молоді люди зуміли передати всю глибочінь ніжної любові до близьких людей, тривогу за майбутнє, за долю України.

А ще була пісня - українська пісня — частина духовного життя народу, що не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

І все це - вишукана поезія, хвилююча пісня – було охоплено атмосферою не так давно минулого свята усіх закоханих.

Людина жива доти, доки про неї пам’ятають. Геній Василя Стуса не забудеться в серцях людей. Він житиме у віршах, в піснях, в спогадах, а також – його вогонь буде палахкотіти в очах тих, хто вірить в Україну, її народ та її майбутнє.

МЕТАЛЕВІ МЕТАМОРФОЗИ Євгена Василевського

Вчора в нашій бібліотеці відкрилась нова виставка:

Прес-реліз

Інформаційно-ресурсний центр „Вікно в Америку”

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

„МЕТАЛЕВІ МЕТАМОРФОЗИ” Євгена Василевського

12 лютого 2008 року в ІРЦ „Вікно в Америку” відділу документів іноземними мовами ОУНБ ім. Д. І. Чижевського відбулася презентація виставки „Металеві метаморфози” Євгена Василевського.

Працює він в досить незвичайній техніці, яка зветься арт-сварка. Як матеріал для своїх робіт використовує різноманітний металобрухт та металеві відходи. Персональних виставок художник ще не мав. Це перша спроба трохи відкрити свою творчість загалу.

Вигляд металобрухту, напевно, не викличе естетичної насолоди в жодної людини. Однак є чоловік, який в змозі побачити в цьому прекрасне і навіть створити з цього витвори мистецтва… Звуть його Євген Василевський.

За словами самого пана Євгена матеріал для своїх скульптур він знаходить всюди, де тільки можливо: це відходи – і промислові, і побутові. „Іноді люди самі приносять мені ті речі, якими вони вже не користуються і не хочуть накопичувати їх удома... Повірте, у мене чимало ідей, як із цього мотлоху зробити оригінальні скульптури!”, – коментує пан Василевський.

Кіровоградський митець знайшов, напевно, найкраще застосування тому, що люди зневажливо називають відходами, які забруднюють навколишнє середовище. Він показав всім нам, що навіть із сміття можуть вирости прекрасні квіти...

Виставка експонуватиметься у відділі документів іноземними мовами на протязі трьох тижнів.

За додатковою інформацією звертатися: Оксана Сєргєєва, 223603, inost@library.kr.ua

*** кінець прес-релізу***

Від себе додам декілька фото експонатів:

цей витвір автор назвав "Вагітна жінка".

Авто.

Боксери.

Але в народі кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути...
Отже публікуємо далі наш перший відеоподкаст:

lBook eReader V3 - електронна книга нового покоління.

(Статтю російською мовою можна прочитати на ITnews за адресою: http://itnews.com.ua/37412.html)

Пристрій для читання електронних книг lBook eReader V3 відноситься до нового покоління універсальних пристроїв для читання електронних книг і текстових документів. За рахунок нової технології "електронного паперу" eINK VizPlex різко зросла контрастність екрану. Раніше шар електронних чорнил E-Ink наносився у вакуумі на полімерну основу. За новою технологією чорнила вносяться на мікроскопічному рівні, що дозволяє значно поліпшити параметри відображення. Після цього на скляну основу (активну або пасивну матрицю) наклеюється плівка.

Новинка підтримує наступні формати електронних книг: TXT, FB2, PDF, DjVu, DOC, RTF, WOLF, HTML, CHM, RSS і Excel, PPT після перетворення у WOLF-файл. Тексти відмінно читаються на крупному 6-дюймовому екрані - завдяки новій технології, очі від такого екрану втомлюються не більше, ніж від читання звичайної, паперової книги.

В якості сховища інформації використовується карта пам'яті формату SD (Secure Digital), обсягом до 4 Гб (у стандартний комплект постачання входить карта на 512 Мб). Для підключення електронної книги до персонального комп'ютера використовується звичайний USB-інтерфейс. Серед підтримуваних програмних додатків - Wolf Reader, TXT Reader, HTML Reader, FB2 Reader, PDF Reader, DjVu Reader, DOC-Viewer, MP3-плеер (формат аудіо-кніг набирає все більшу популярність).

А пакет інструментальних засобів (SDK), що додається до цієї електронної книги, допоможе легко і швидко розробити власні додатки. Незабаром у вигляді опції можна буде придбати WiFi-адаптер стандарту 802.11b. Одного заряду акумуляторних батарей достатньо для читання, приблизно, 5000 сторінок тексту.

Заявлена вартість новинки - в районі $450, але вже сьогодні вартість lBook eReader V3 коливається в межах $325-$360.

Ми давно вже приглядаємось до таких пристроїв з метою зробити невеличкий читальний зал на електронних носіях. А потім, можливо, й на міському абонементі запропонувати таку електронну книгу для тих, хто бажає читати вдома. Справа в тому, що в мережі існує величезна кількість електронних текстів у вільному доступі. Але, Є ВЕЛИКЕ АЛЕ... Як на мій власний погляд, дуже завелика ціна такого пристрою. Тому чекаємо, чекаємо або подешевшання, або чергового успішного гранту.

Нова концепція бібліотеки Халіско [Gudalajara, Мексика].

Більш ніж 200 фюзеляжів літаків Боїнг-727 та Боїнг-737 будуть укладені в напрямку північ-південь з міркувань ефективного використання енергії сонця. В напрямку головної осі фюзеляжі створюють два великих, відкритих простори.

Будівля буде використовувати простір усередині фюзеляжів для розміщення та організації таких функцій бібліотеки що потребують закритих просторів, — як наприклад,
книжкові сховища, зали для засідань і зустрічей та адміністративні офіси, — в той же час два великі відкриті простори стануть читальними залами з однієї строни будівлі і ще двома аудиторіями — на іншій.

Бібліотечна діяльність зосереджується навколо великого артіуму із скла, який будується вертикально через повний поперечний розріз будівлі. Нижня частина аудиторії розміщена на другому рівні і потрапити до неї можна з площі перед будинком за допомогою ескалаторів та ліфтів що функціонують у головному холі який є також інформаційно-довідковим центром бібліотеки.

На кожному верхньому рівні читальні зони об’єднуються між собою двома протилежними внутрішніма фасадами, створеними поперечними розрізами фюзеляжів, які дивляться на цей артіум.

Прозора система LCD інтегрована в скло артіуму відображає діяльність в бібліотеці за допомогою відео та тексту на площу перед будівлею, що розширює ефект присутності.


Фюзеляж — це тільки частина списаного літака, яку не можна ефективно переробити у вторинну сировину. Вартість його переробки перевищує дохід перепродажу алюмінію. Величезна кількість фюзеляжів лежить у пустелі західних штатів. Боїнг-727 та Боїнг-737 — історично комерційні літаки, що найбільш продаються, і тому їх найчастіше можна побачити на авіаційних кладовищах. Вони продаються за дуже низькими цінами і дуже гарному технологічному стані. Фюзеляж стає основним модулем цієї будівлі.

Ось такий іноваційний проект будівлі бібліотеки розробили в Мексиці. Тепер будемо чекати його реалізації в найближчі роки. Доречі, так виглядають до утилізації літаки які в майбутньому стануть робочим матеріалом такої незвичайної бібліотеки.

Boing-727

Boing-737

Мапа Кіровограда в Google

Сьогодні поговоримо про сервіс який бесперечно можна віднести до технологій Веб 2.0, про мапи Google. Менш ніж місяць тому Кіровоград на Google Maps розгледіти можно було у дуже загальному виді. Нам пропонувався супутниковий знімок з дуже низькою розподільною здатністю, умовно це як би ви пролітали над Кіровоградом літаком на висоті 15 километрів. Звичайно розгледіти можна було у загальних рисах річку Інгул та дуже великі об'єкти... Карта з високою розподільною здатністю (умовно — вигляд з висоти десь 150 метрів) "підкрадалася" з півночи. Вже було видно кільцеву дорогу зі сторони Києва, Козацьку заставу в деталях, але... потім, на кордоні Лелеківки карта знову стрибала на висоту 15 км.

Та все ж таки збулося! 16 грудня 2007 року Google зробив новий Update (оновленя) своїх карт на окремих теріторіях України і Кіровоград тепер можна розглядати в деталях. Зробити це можна декількома способами: з програмою Планета Земля від Google, за допомогою сайту wikimapia.org та іншими. Виглядає така мапа приблизно наступним чином:

Мапу можна наближувати, віддаляти, перетягнути до потрібного місця. Але якщо зареєструватися на сайті wikimapia.org, то стають доступними ще декілька цікавих функцій і перш за все — можливість відзначати окремі місця на карті та робити до них відповідні підписи. Цікаво, менш ніж за місяць їх з'явилося на мапі Кіровограда величезна кількість. Люди (майже впевнений) саме кіровоградці, роблять на мапі позначки відомих в Кіровограді місць, будинків, мостів, окремих адрес де живуть вони або їх родичі і таке інше. Ми теж внесли долю — бідівля нашої бібліотеки, готель Європа, кіровоградська телевежа і деякі інші. Отже поспішайте, невідзначених місць на мапі стає все менше і менше!

А ще на мапі можна залишати фотознімки. Для того щоб це зробити треба зареєструватися на сайті http://www.panoramio.com/, а потім залишати знімки зроблені вами чи вашими друзями. Тут можливості залишити власні знімки значно більше. Отже нам є ще де прикласти свої творчі зусилля!!!

Чижевка починає власний блог...

Сьогодні велике свято — Різдво Христове.
Саме в цей день ми розпочинаємо нову справу — блог Кіровоградської ОУНБ ім. Дмитра Чижевського.
Якщо говорити про блоги бібліотечної тематики, то на теренах колишнього СРСР мені відомі лише два інституційні блоги: Библиотекари Беларуси: библиотечный блог (перший) та РГБлог (створений в червні 2007). Наскільки мені відомо, серед українських бібліотечних установ наш блог не буде першим. Херсонська обласна дитяча бібліотека має блог на власному сайті який відкрито навіть раніше за РГБлог. Перші пости в ньому датовані травнем 2007-го. Інших блогів в бібліотечній Україні виявити не вдалося.

Сподіваємося що для користувачів мережі та користувачів нашої бібліотеки (що мають читацькі квитки) цей блог буде цікавим джерелом додаткової інформації про нашу бібліотеку, події в бібліотечному світі, світі книг, читання, нових бібліотечних технологій та навколобібліотечних теж. Цей блог неофіційний. Він буде мати декілька напрямків, а читати його (і вивсловлювати свої думки) будуть не тільки читачі, а й працівники інших бібліотек.
Якою мовою будемо спілкуватись? Українською чи російською?
Будь ласка, будь-якою! Якою вам простіше висловлювати свої думки!
Отже сьогодні ми започатковуємо в нашій бібліотеці частинку того, що зветься дуже популярним поняттям — Web 2.0.
А що? Ми не звикли пасти останніх!
Наприклад, чи назвете ви ще хоч одну бібліотеку на пострадянському просторі яка надає такий вид послуг як наша — повний онлайновий каталог бібліотеки для мобільних телефонів через wap-протокол??? А ми такий каталог власної розробки маємо ще з 2004-го року: wo.library.kr.ua будь ласка, користуйтеся! В маршрутному таксі, на вулиці, вдома, навіть на лекції — та де завгодно, всюди де є мобільне покриття вашого оператора!
І це не єдина наша розробка. Про це і таке інше трохи пізніше.

Отже з почином!