середа, 5 червня 2024 р.

Що таке вімельбух, для чого вони та де їх знайти?

Вімельбухами називаються книжки для дітей з мінімумом тексту і максимумом візуальної інформації. Іншими словами, вімельбухи – це книжки-розглядалки. Їхніми особливостями є те, що вони яскраві, мають мало тексту, насичені ілюстраціями, сюжет створюється при розгляданні малюнків.

Вони мають довгу історію: прабатьками вімельбухів вважають картини епохи Ренесансу художників Брейгеля та Босха. Ці картини відрізняються величезною кількістю деталей. 

Сад земних насолод -Ієронімус Босх
Бійка між Карнавалом і Постом - Пітер Брейгель Старший

Вімельбухи як книги з’явились значно пізніше – наприкінці 1960-х років і спочатку не мали окремої назви. Засновником жанру є німець Альфонс «Алі» Мітґуг, який страждав на дислексію. Можливо, саме тому створював книги, де без слів було зрозуміло сюжет. Алі Мітґуг створив 72 книги, які продавались мільйонними накладами та перекладені більше ніж 20 мовами світу. 

З книги Алі Мітґуга

Вімельбухи завойовували любов дітей та дорослих по свій планеті.

В Україні вімельбухи з’явились не так давно, лише на початку 2000-х років але вже встигли знайти своїх поціновувачів серед дітей та дорослих.

Чим корисні вімельбухи?

Перш за все, книги-розглядалки чи книги-картинки допомагають розвивати мовлення, уяву, логіку та увагу дітей. Крім того, вони можуть мати завдання чи загадки.

 З книги Легенди замків України. Шукай. Мандруй. Фотографуй - Катерини Дем’янчук та Юлії Ясінської

Наприклад, знайти певного персонажа, порахувати кількість предметів чи знайти зображення одного кольору. Незважаючи на те, що ці книги не мають тексту, або мають зовсім мало, вони безкінечні та індивідуальні, адже кожен може придумати свою історію. В них не має єдиного сюжету. «Читання» вімельбухів нагадує гру і саме тому може стати чудовим способом проведення часу для усієї родини, а педагогам та психологам допомогти у визначенні розвитку дітей.

Як «читати» книги-картинки?

Все залежить від віку дитини. Для дитини до 1 року, яка концентрується на картинці та слухає розповідь дорослого, вімельбухи підходять для вивчення нових слів.

Для дітей від 1 року до 3-х вімельбухи можуть допомогти не лише вчити нові слова, виконувати завдання, вчити кольори чи величини, а й будувати прості логічні ланцюжки. Наприклад, почався дощ і всі дістали парасольки.

 З книги «Літня книга»  Ротраут Сузанни Бернер

Діти будуть задавати багато уточнюючих запитань. Дорослі мають знайти в собі сили та відповідати на всі питання. Це допоможе дитині навчитися розуміти причинно-наслідкові зв’язки та підштовхне її інтерес до вивчення навколишнього світу.

Для 3-річок та старших вімельбухи можуть стати помічниками у вивченні цифр та фігур.

З книги «Рахують усі» - Крістін Рушіфте

Крім того, «читання» вімельбухів чудово розвивають розмовну навичку. В цьому віці варто звернути увагу на емоції. Потрібно навчити дитину описувати емоції героїв книги, погоду чи природні явища. Опис має збільшуватись, вже дорослі мають запитувати, а дитина придумувати свої історії та відповідати на питання.

Де знайти вімельбухи в Кропивницькому?

В Україні вімельбухи вже не є якоюсь диковинкою та друкуються багатьма видавництвами, тому їх можна знайти в усіх книжкових магазинах і навіть супермаркетах. Проте це великоформатні, яскраві з високою поліграфічною якістю книги, й ціна їх висока. А для користувачів бібліотеки вімельбухи – безкоштовні. І ось деякі з них:

«Літня книга» Ротраут Сузанна Бернер 

«Літня книга» входить до серії вімельбухів «Містечко», але читати її можна і окремо. Автор – німецька художниця, яка проілюструвала більше 80 книг та має безліч нагод і премій, не просто показує читачеві різноманітних персонажів – вона розповідає їхні історії. Книга практично без тексту – але для читання! Єдиний текст в книзі – вивіски. Щоб прочитати сюжет слід зібрати його, як пазл, уважно розглядаючи картинки та стежачи за головними героями. В цій книзі знаходиться купа прихованих таємниць і сюрпризів, які дитина буде із задоволенням шукати та розгадувати. Особливість: книга повністю з картону.

«Рахують усі» Крістін Рушіфте 

У 2019 році книжка була відзначена Премією з літератури для дітей та молоді Північної Ради, а також увійшла до короткого списку лауреатів найпрестижнішої норвезької літературної Премії Браґі та Міжнародного конкурсу ілюстраторів 2019. «Рахують усі» – помічник у навчанні дитини рахувати. Відкривши книгу, ти бачиш високоякісну яскраву поліграфію, що точно зацікавить дитину. Тут знайдеться чимало великих і маленьких секретиків і загадок, які можна розгадати лише добре придивившись. Особливість: книга розрахована на дітей від 3-х років, має завдання.

«Лінія часу. Візуальна історія світу» Петер Гюс  

Візуалізація зародження та розвитку світу в хронологічній послідовності з коротким описом та неймовірними малюнками Петера Гюса. Переглянувши вімельбух, ти дізнаєшся про зародження планети, динозаврів, перших людей, життя в стародавні та середньовічні часи і далі-далі аж до 2010-х років. Особливість: книга розрахована на дорослих дітей, крім того, буде неймовірно цікавою й для дорослих.

«Як це працює? Тварини» Нікола Кухарська  

Це не вімельбух в класичному його розумінні, а книга з його елементами. Як для вімельбуха, то тут забагато тексту, але малюнки! Вони дуже детально промальовані, крім цього, дотепні та мають прикольні наукові факти. Книга незвична і дуже цікава. У ній розкривається багато таємниць про домашніх тварин і про тих, що мешкають на фермі, у парку чи лісі. Тут можна знайти різноманітні цікавинки про їхні звички, особливості поведінки, внутрішньої будови й навіть мислення! Особливості: не зовсім вімельбух, але захопить своїм гумором і дітей, і дорослих.

«Легенди замків України. Шукай. Мандруй. Фотографуй» Катерина Дем’янчук, Юлія Ясінська 

Вімельбух для маленьких дослідників нашої країни. На кожному розвороті зображено один з замків або фортеця (Хортиця, замок Паланок, Підгорецький замок, Хотин, Кам’янець-Подільська фортеця, Батуринська цитадель, Берегвар, замок Люборта, Аккерманська фортеця, Олесько та Свірж), розповідається коротка легенда та завдання для захопливого квесту, а на останньому розвороті є спеціальні місця для ваших особистих фото. Особливості: книга повністю з картону, має короткий опис та завдання, а головне – одна з небагатьох вімельбухів про Україну!

«Подорож до дивовижного світу тварин» Брендан Кірні  

Прочитавши цю книгу ти точно захочеш поїхати в навколосвітню подорож! Вімельбух перенесе в будь-який куточок планети: тундру, тайгу, африканську савану, тайгу, гарячі джерела, мангровий ліс, льодовики Антарктиди і навіть до великого бар’єрного рифу. Крім того, книга захопливо розповість про дивовижних тварин, рекорди світу тварин, познайомить з різними середовищами існування та їхніми унікальними мешканцями. Особливості: вімельбух з елементами енциклопедії, розрахований на дітей 3-8 років (але й батьки від неї не зможуть відірватись), має досить багато тексту та завдання.

Завітайте до бібліотеки, ставайте нашими читачами та за допомогою вімельбухів розвивайте своїх дітей!

Наталія Гапіченко,
головна бібліотекарка
сектору обмінних фондів

 

Зберігайте спокій і читайте книги

            Більше двох років війни: страх, тривога, гнів, порожнеча, занепокоєння, дратівливість, злість – знайомі почуття? Така нестабільність – нормальна реакція на ненормальні обставини, в яких ми перебуваємо. Під час війни вкрай важливо вміти керувати власними емоціями, які допомагають зрозуміти, добре чи погано для нас те, що зараз відбувається. Наразі українці майже постійно перебувають в стані стресу і, щоб з нього вийти, для кожного є свій стресознижувальний фактор: випити чашку гарячого чаю, прогулятися й подихати свіжим повітрям, покататися на велосипеді, послухати музику, зайнятися фізичними вправами, а також почитати книгу.

Читання знижує стрес, поліпшує настрій і набагато більше розслабляє, ніж музика чи прогулянка. Дослідження 2009 року в Університеті Сассекса показало, що читання може зменшити стрес на 68 %, прогулянка – на 42%, випивання чашки чаю – на 54 % та прослуховування музики – на 61 %.

Книга творить дива. Вона розвиває мислення, надає впевненості, робить нас більш творчими, креативними, покращує сон і мозкову активність. Читання книг допомагає людині вийти з пригніченого стану, уявити нові дивовижні світи.

Відділ обслуговування користувачів Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського пропонує літературу з психології, яка допоможе людині вийти з кризових ситуацій, які склалися, дасть відповіді на питання, що хвилюють і, таким чином, допоможе знайти рішення проблем, що турбують.

Книга Девіда Д. Бернса «Почувайся добре. Нова терапія настрою» / Д. Д. Бернс ; пер. Н. Третякова. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 544 с. світовий бестселер. ЇЇ автор – суперфахівець з когнітивно-поведінкової терапії, багато років вивчав причини та методи лікування депресії і в своїй книзі довів, що «діагностика власного настрою – перший крок до одужання». Книга допоможе виявити передвісників депресії та запобігти їм. Завдяки методиці доктора Бернса можна навчитися працювати над самооцінкою, конструктивно сприймати критику, позбавитись смутку та почуття провини. Автор чудово подає інформацію про антидепресанти і дає зрозуміти, як працюють ці препарати. Пропонована книжка буде корисна тим, хто хоче допомогти собі сам, зрозуміти свій настрій та опанувати його і почуватися добре.

Книга Джулі Сміт «Чому мені раніше цього не казали? Стратегія спокійного життя в буремні часи» / Д. Сміт ; пер. з англ. Д. Кожедуба. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2023. – 243 с. міжнародний бестселер, практичний посібник психологічних порад. Авторка –психологиня-практик, її дослідження ґрунтуються на багаторічному досвіді роботи у сфері клінічної психології. Лікарка Сміт наголошує на тому, що її книжка має бути завжди поруч, щоб ви могли читати певні розділи за потреби, тобто, обрали розділ, що стосується саме тих проблем, з якими ви зіткнулись, і спробували застосувати на практиці те, про що в ньому йдеться.

Психологиня в книзі зібрала докупи найцінніші знання й практики, що змінили її життя та життя людей, з якими вона працювала. За результатами роботи вона багато разів чула слова: «Чому мені раніше цього не казали?» Інструменти, які використовує Джулі, – це життєві навички, які здатні допомогти кожному подолати важкі часи у житті. Книга допоможе зміцнити впевненість у собі, зрозуміти, як боротися зі страхом, долати депресію, навчитись правильно трактувати свої емоції та давати їм раду. Вона буде корисна для тих, хто хоче зберегти власне психічне здоровя та зміцнити психологічну стійкість в складних ситуаціях.

Ще одна супер книга, присвячена темі подолання депресії, написана молодим британським письменником Меттом Гейгом. «Чому варто жити далі» / Метт Гейґ ; пер. з англ. І. Лютенко. Харків : Ранок : Фабула, 2019. – 255 с.

Це особиста книга, в якій автор розповів свою історію світу. Довгих 8 років він прожив у світі без любові та радості. Перебуваючи в такому стані, Метт зміг здолати депресію й вибратися з психологічного пекла.

Автор книги ділиться з читачами своїм минулим, пережитим та тим, що йому допомогло встати на ноги. Гейґ детально описав особистий досвід подолання панічних атак. Книга дуже емоційна. Коли читаєш, як Метт Гейг описує власні переживання в найтяжчі моменти депресії, на очі навертаються сльози. Своєю книгою він дуже хоче допомогти людям, які проходять через те саме, що і він колись випробовував на собі. Також книгу варто прочитати рідним і друзям людей, які потерпають від депресії, щоб краще розуміти їх і допомогти.

Одна з найкращих книг з популярної психології – «Не годуйте мавпу! Як вийти із замкнутого кола неспокою та тривоги» Дженніфер Шеннон / Д. Шеннон. – К. : Сварог, 2020. – 144 с., терапевта з двадцятирічним стажем, що спеціалізується на лікуванні тривожних розладів. Ця невеличка книжка містить 11 розділів – від «Сприйняття загрози» до «Життя в новому світі», які крок за кроком ведуть вас до вирішення проблеми. В кінці кожного розділу наводяться висновки. Дженніфер доводить, що тривожні думки схожі на мавпу, що стрибає у пошуках безпечного місця. Прагнення уникнути того, чого ви боїтесь, не знижує тривогу, а лише живить набридливу мавпочку у голові. Книга Дженніфер – чітке й послідовне керівництво, яке допоможе подолати будь-яку тривогу, перемогти страх і зняти стрес, вона ефективна і корисна як самотерапія.

Книга Крістен Гелмстеттер «Розмова із самим собою за чашкою кави. Пять хвилин на день, з яких розпочнеться щасливе життя» / К. Гелмстеттер; пер. Д. Москвітіна. – Харків : Віват, 2023. – 205 с. справжній практичний курс із саморозвитку. Авторка запрошує провести всього пять хвилин на день, протягом яких ви будете розмовляти з собою за чашкою кави. Вона навчить, як позбутися негативних думок, адекватно реагувати на критику, полюбити себе і своє тіло, тобто переформувати свій мозок. Кожен розділ книги містить короткі історії, запитання для роздумів, вправи і афірмації, які допоможуть стати щасливішим і успішнішим. Розмова із собою за чашкою кави – це потужна практика, що змінює життя й потребує лише п’ять хвилин на день. Вона підвищує самооцінку, наповнює щастям і допомагає побудувати таке життя, яке ви завжди хотіли мати.

Посібник Тетяни Вишко «Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях» / Т. Вишко. – Харків : Віват, 2023. – 188 с. попри сьогоднішню війну повертає до нормального життя через любов. Авторка – українська психологиня, психотерапевтка-консультантка, сертифікована інструкторка з тілесних практик застосовує у роботі методи позитивної психотерапії. Вона точно описує психологічні техніки та вправи, які допоможуть покращити психоемоційний стан, навчать керувати емоціями і усувати тривогу. Ця книга – практична інструкція для самодопомоги і відновлення психологічного здоровя.

Популярністю читачів користується книга Алекса Корба «У пастці депресії. Як подолати тривожність і радіти життю» / А. Корб ; пер. А. Марховська. – К. : Наш Формат, 2019. – 214 с. Мільйони українців живуть у дуже важкий час, коли йде війна. Вони відчувають моральну та фізичну втому, пригніченість, спустошеність. Такий стан зараз у кожного з нас, але кожен долає його у свій спосіб.

У першій (теоретичній) частині книги – «У полоні низхідної спіралі» – автор з наукової точки зору, але дуже легко і зрозуміло пояснює, як діє мозок у стані депресії, в чому різниця між хвилюванням і тривожністю, чому ми завжди помічаємо і запам’ятовуємо тільки погане. Він доводить, що все у нашому мозку взаємопов’язане. У другій частині (практичній) – «Утворення висхідної спіралі» – Алекс Корб наводить декілька методів і правил, які дозволять вийти з депресії. Він дає нам чітке роз’яснення, як сон впливає на нас і наш мозок; дає пораду, як покращити пам’ять та здатність до засвоєння інформації, як змінити шкідливі звички на корисні, як навчитися покладатися на інших людей. Автор детально описує, що і як треба робити, щоб уникнути депресивних станів, тривоги та невпевненості. Особливо корисно прочитати книгу на упередження депресивного стану, щоб потім не опинитися у пастці депресії.

У психологічній скарбниці обласної книгозбірні є також дитяча книга про стрес Тані Ллойд Кай «Під тиском. Наука про стрес» / Т. Л. Кай ; худ. М. – Е. Трамбле ; пер. з англ. Г. Лелів. – К. : Моя книжкова полиця, 2019. – 75,[1] c. Це захопливе дослідження, яке допоможе дітям зрозуміти, що таке стрес і як він впливає на здоров’я та поведінку. Книгу доповнюють чудові яскраві ілюстрації Марі-Ев Трамбле. Книга буде корисна і цікава як дітям, так і батькам, вчителям.

Отже, читання – це здоровий спосіб втечі від повсякденної рутини та стресу, а ще – ефективний, доступний і корисний засіб розслаблення та релаксу.

Тих, хто хоче мати стабільний душевний спокій, чекаємо в бібліотеці імені Дмитра Чижевського.

 

Галина Руденко,
провідний бібліотекар
ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

вівторок, 14 травня 2024 р.

Як не потрапити на фейковий гачок

 


«Не вір усьому, що чуєш чи бачиш» – це надважливий принцип сьогодення. Щодня, щогодини, вдома й на роботі ми знаходимося в постійному потоці новин із соцмереж, сайтів, телебачення і, на жаль, не часто ставимо під сумнів факти, що споживаємо в інфопросторі, який стає дедалі токсичнішим: фейки, пропаганда, висмикнуті з контексту слова отруюють і навіюють певне бачення подій. Постійний потік негативної інформації з часом призводить до емоційної деградації, розчарування і роздратування. Ми швидше сприймаємо ту інформацію, яку хочемо почути, але не завжди вона правдива. Тож сьогодні сучасній людині дуже важливо розвивати критичне мислення, бути обізнаною із стратегіями маніпуляцій в медіапросторі та шукати достовірні джерела інформації, які дійсно стежать за об'єктивністю та достовірністю своїх матеріалів. Дезінформація та фейк-новини – потужна зброя російської пропаганди, яка намагається посіяти страх, невпевненість та сумнів, збити з пантелику та схилити до потрібного їй рішення. Сучасні технології дозволяють залучати штучний інтелект для автоматизації маніпуляцій, наприклад: створення фальшивих акаунтів у соціальних мережах для поширення певних ідей чи думок, використання фото і відео для підробки реальності та нав’язування своєї інтерпретації фактів.

Добірка книг з фондів головної книгозбірні області – Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського допоможе вдосконалити знання у сфері особистої інформаційної безпеки, критичніше осмислювати реальність та розпізнавати фейки, що намагаються вас спровокувати на певні емоції, адже стрес під час війни є надзвичайно серйозною та важкою проблемою для багатьох людей. Саме через читання людина навчається критично аналізувати інформацію, розрізняти факти від домислів, оцінювати докази та робити обґрунтовані висновки.

Вас цікавить, як працюють механізми створення фейків? Звідки в нас цікавість до сфабрикованих сенсацій і яка та для кого з цього користь? У книзі експерта з інформаційної політики та комунікаційних технологій Георгія Почепцова Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії / Г. Почепцов. - Харків : Віват, 2022. - 378,[5] с. ви знайдете відповіді на ці запитання. Сучасна людина живе водночас у трьох просторах: фізичному, інформаційному та віртуальному і усім, кому стане хоробрості визнати: нашим розумом керують, деформуючи факти підтасованими свідченнями – ця книжка буде за протигаз у токсичному інформаційному просторі.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот / Д. Кулеба. - К. : Книголав, 2019. - 381,[3] с. на реальних прикладах пояснює принципи, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах: спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями. Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут автор ділиться власним досвідом спілкування в соцмережах, методами захисту від фейкових наративів та розповідає, як зберегти адекватну оцінку подій, що відбуваються. «Поштовхом до написання цієї книжки став початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення» – пише автор. У книзі описані реальні події сучасної комунікаційної війни та роль України на її арені і що кожен з нас повинен зробити, у боротьбі за свій вільний від сміття мозок.

Російська пропагандистська машина поширює найабсурдніші твердження щодо української історії з метою заперечити існування українців як окремої нації. Наразі українські історики співпрацюють з колегами з інших країн, вивчають історію України на основі раніше недоступних першоджерел та застосовують сучасні принципи їхнього аналізу. Саме тому історія, яка десятки років тому здавалася правдою, сьогодні спростовується науково доведеними фактами. Саме така історія цікава для українців та і для всього світу. Історія України заслуговує на чесне висвітлення – без фейків і свідомих викривлень. Тож книга Павла Єремєєва – викладача кафедри історії Східної Європи історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Міфи та фейки в історії України. 33 спростування / П. Єремєєв ; Український інститут книги. - Харків : АССА, 2023. - 144 с. : іл. змінить ваш погляд на багато історичних подій в Україні та за її межами.

Читання книг дозволяє відволіктися від стресових ситуацій, сприяє зниженню рівня стресу та тривожності має значний вплив на психічний стан та емоції. Доктор Джозеф Мерфі, автор мотиваційних бестселерів, у своїй книзі Сила підсвідомості. Як спосіб мислення змінює життя / Д. Мерфі ; пер. з англ. С. Вакуленка. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2022. - 287,[1] с. об’єднавши предвічну духовну мудрість із солідним науково обґрунтованим аналізом, розповідає, як працює людська свідомість і підсвідомість. Він пропонує прості, практичні й гарантовано дієві вправи, за допомогою яких ми можемо перетворити наш розум на потужне знаряддя для поліпшення повсякденного життя. Час навчитися керувати ресурсами власної психіки, вивести себе зі стану смутку та розгубленості та повернути снагу та бадьорість, які так необхідні кожній людині.

А щоб максимально використовувати читання як засіб подолання стресу, важливо обирати книги, які вас цікавлять і сприяють позитивному емоційному стану та створювати затишну обстановку для цього процесу.

Коровіна Олена,
провідний бібліотекар
 інформаційно-бібліографічного відділу
ОУНБ імені Д.Чижевського

вівторок, 23 квітня 2024 р.

Чорнобиль – довгий слід трагедії.


     В історії українського народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Відтоді – це день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, вчених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії наЧАЕС. 
    Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. Чим для України є Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важким тягарем для економіки? Відповіді на ці запитання надає Сергій Плохій – український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті у своїй книжці: Чорнобиль. Історя ядерної катастрофи / С. Плохій ; пер. з англ.: В.Махонін, Є. Тарнавський. - Харків : Фоліо, 2019. – 395 с. - (Сер. "Великийнауковий проект"). Книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. 
    Сьогодні Чорнобильска зона – це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас – це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Книга-альбом Олександра Сироти: Чорнобиль. Живой альбом / О. Сирота. - Киiв : Основа-Принт Плюс, 2021. - 80 с. : іл. розповідає про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім ІТ-технологіям. Посилання у вигляді QR-кодів, які розташовані на сторінках видання, дуже зручні, оскільки допомагають знайти відео ілюстрації до написаного. 
    Книги про Чорнобильську трагедію є актуальними завжди, вони допомагають переосмислити цінність людського життя та кардинально змінити світогляд.
    З виданнями можна ознайомитися у відділі документів з економічних,технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського.
Підготувала
Вікторія Одєгналова,
головна бібліотекарка відділу документів
з економічних, технічних та природничих наук

пʼятниця, 19 квітня 2024 р.

Війн@: битви в кіберпросторі

 

    Наші мрії донедавна були пов’язані з міжгалактичними мандрівками та підкоренням космосу, квітами на Марсі й корисними копалинами на Юпітері... А поруч тривала розробка стратегій війн, армії шпигунів (або розвідників) наполегливо полювали на надсекретні дослідження. Інформаційна революція кінця тисячоліття змінила майже все. Новітні технології тепер є буденністю в житті майже кожного з нас. Не варто їх недооцінювати. Сучасних кіберзлочинців варто порівняти з піратами XVII століття, які грабували торгівельні судна,але з однією єдиною різницею: на відміну від своїх попередників, сьогоднішні кібершпигуни, працюючи на замовлення свого уряду, діють на відстані й потай. Їм не потрібно викрадати паперові документи з офісів чи підслуховувати розмови інженерів у кабінетах. Вони навчилися цупити інформацію віддалено, за допомогою комп’ютерних мереж, і війна з ними – це новітній етап у боротьбі за виживання в усіх галузях життя.

    Саме по це книга «Війн@: битви в кіберпросторі» відомого американського журналіста і письменника Шейна Гарріса, який ретельно дослідив етапи розвитку військово-мережевого комплексу США, питання кібершпигунства та стратегій кібервійн – війн майбутнього. Шейн Гарріс спеціалізується на висвітленні роботи американських спецслужб. Член фонду «Нова Америка», для якого досліджує війни майбутньго. Працював провідним аналітиком журналу Foreign Policy, кореспондентом журналів Washingtonian, National Journal. У 2010 році отримав приз Джеральда Форда «за видатні публікації з питань національної оборони».

    Ця книжка стала підсумком його багаторічної роботи. Понад десять років Гарріс писав на теми кібербезпеки й електронного шпигунства. Матеріал для цієї книжки – це більше тисячі інтерв’ю, які він збирав роками, розмовляючи з нинішніми і колишніми урядовцями, військовими, керівниками та працівниками корпорацій, експертами, дослідниками й активістами. Перелік посилань, що міститься наприкінці книжки, красномовно свідчить, що робота була проведена титанічна.

    Інтернет приховує чимало несподіванок, загроз і пасток. На наших очах протягом життя одного покоління використання ресурсів мережі для обміну й зберігання надважливих даних як державними установами, так і корпораціями досягло таких обсягів, що проблеми, пов’язані з втручанням у мережу, здатні привести людство на межу катастрофи.Тож слушно, що на захист кіберпростору постала кіберармія. 

    Армія – це взагалі особлива царина. Війна і мир, якщо й не зовсім протилежні за своїми принципами, але ніколи не протікають одночасно. Навіть сучасні «гібридні» війни не змушують суспільство перебувати водночас в обох станах, а ділять загал на дві світоглядні страти, які живуть у різних умовах (війни і миру відповідно). Ці частини суспільства в моральній площині жодним чином не пересікаються і навіть не здатні зрозуміти одна одну. Інша річ – армія, професійні військові, яких готовлять діяти зовсім по-різному в мирний і воєнний час. Усі ці особливості притаманні й новоствореній кіберармії. Але поки що оголошувати стан війни в мережі ніхто не квапиться.

    Тож ми маємо справжню «гібридну» війну у віртуальному світі. Деякі битви цієї війни, досліджені у книжці, дають змогу зрозуміти: це не дитячі забавки – все набагато складніше і небезпечніше. Багато уваги автор приділив юридичним аспектам створення кіберармії в США. Із зрозумілих причин історія створення протидійних армій не ввійшла до книжки, залишивши таку собі інтригу й гарячий інтерес для майбутніх дослідників.

    Шейн Гарріс замислив свою книжку не як посібник для фахівців із кібербезпеки, а як захоплюючий шпигунський роман. Доступною пересічній людині мовою він описав перебіг подій в епізодах, зі зрозумілих причин зазвичай прихованих від громадськості. Але й спеціалістам не завадить подивитися на свою діяльність трохи збоку, усвідомити масштаб проблеми й ті критерії, за яким будуть міряти їхню діяльність прийдешні покоління. Врешті-решт, визначити, на чиєму боці вони перебувають у цій війні. Допитливий і уважний читач, опанувавши один за одним всі розділи книжки, пройшовши за автором всіма звивами його досліджень, напевно, дізнається чимало нового про методи розслідування в такій тонкій і втаємниченій сфері та збагатить своє розуміння кіберпростору. Імовірно, хтось не погодиться з висновками автора, а може, хто зна, піде далі у передбаченнях, адже тема війни в кіберпросторі зовсім не вичерпана, ця війна розгортається, видозмінюючись і вдосконалюючись, безпосередньо на наших очах.

    З книгою: Гарріс, Шейн. Війн@: битви в кіберпросторі / Ш. Гарріс; пер. з англ. О. Замойської. - К.:Ніка-Центр, 2019. - 296 с. можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Марина Григор’єва, головна бібліотекарка

відділу документів з економічних, технічних та природничих наук.


вівторок, 9 квітня 2024 р.

Де шукати щастя?

Щастя залежить від нас самих.
Аристотель

Щастя – це не десь і колись, а тут і зараз.
Волт Вітмен

На книжкових полицях бібліотеки можна знайти багато художніх, психологічних і навіть філософських видань, які торкаються теми щастя, про це свідчать промовисті назви: «Щастя», «Що таке щастя?», «Спотикаючись об щастя», «Бонжур, щастя», «Як бути щасливим?», «Щасливі не плачуть», «Проєкт щастя», «Рецепти щастя», «Щастя в моїх руках», «Дамське щастя», «Забагато щастя», «Міністерство граничного щастя», «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву».

Зверніть увагу на цікавий факт: за рік у фондах бібліотеки суттєво побільшало книг, що стосуються феномену щастя, і вони користуються у читачів неабияким попитом. Тож з огляду на нелегкі часи тема щастя для українців є вельми актуальною.

Хочемо більш детально представити вам три видання.

Що таке щастя? Книга з такою назвою із серії «Мистецтво мислити» двох авторів – доктора філософії Оскара Бреніф’є та Катрін Мьорісс, яка знайшла щастя на заняттях з малювання, допоможє і вам знайти відповідь. Це дуже прикольна книга коміксів з мінімумом тексту, але з міркуваннями про філософію життя – для батьків, які шукають пояснення для дітей-чомучок, а деколи й для себе: Чи легко бути щасливим? Чому іноді ми нещасні? Як зрозуміти, що я щасливий? Чи приносять гроші щастя? У книгах серії «Мистецтво мислити» до кожного запитання автори пропонують не одну, а декілька відповідей – очевидних, загадкових, дивних; деякі вас спантеличать. Кожна відповідь породжує нові запитання. Не на всі є відповіді, але роздуми – це шлях, цінний і дітям, і дорослим.

Багато і чудово ілюстрована книга Анни Барнс «Як бути щасливим» – мотиваційне видання. Тексту в ній також обмаль, але він на вагу золота – зібрані на сторінках висловлювання відомих людей про те, що таке щастя та як його досягти, прості поради, кумедні жарти, афірмації надихають і допоможуть відчути радість життя. Наприклад, грецький філософ Аристотель казав, що «щастя залежить від нас самих»; американський письменник Марк Твен вважав: «Кращий спосіб поліпшити собі настрій – це поліпшити його іншому»; актриса і співачка Джуді Гарленд наголошувала: «Завжди будь першокласною версією самого себе, а не чиєюсь копією», актриса і ікона стилю 60-х років XX століття Одрі Хепберн зауважувала: «Найважливіше у житті – насолоджуватися ним. Бути щасливим – це все, що має значення».

У книзі ви знайдете позитивні мантри, єврейські прислів’я, методики бути щасливими і прийоми для підтримки щастя. Завершити розповідь про книгу варто народною мудрістю з її сторінок: щастя – це подорож, а не пункт призначення.

Авторка книги «Розмова із самим собою за чашкою кави. П’ять хвилин на день, з яких розпочнеться щасливе життя» Крістен Гелмстеттер обіцяє, що віднайти щастя й наблизити життя вашої мрії можна за ранковою чашкою кави. Але для цього доведеться попрацювати, щоб «перепрошити» мозок – навчитись правильно проводити ранкові розмови із собою. Крістен дає покроковий інструктаж, як це зробити. А нагородою вам буде уміння любити себе і своє тіло, спокійно реагувати на критику й не залежати від обставин.

Тож книжкового щастя у бібліотеці – на всі смаки! Долучайтесь і ви до цієї скриньки щастя, щоб віднайти свою відповідь на запитання «Що таке щастя?» і стати хоч трохи щасливішими у наш буремний час.

Наталія Калашнікова,
провідний редактор
інформаційно-бібліографічного відділу

середа, 3 квітня 2024 р.

Чому не варто довіряти всьому, що говорять лідери думок

 «Фахівці повинні нести відповідальність за кожну свою пораду. Які не були б причини: знецінення академічних дипломів, брак інтересу від суспільства, нездатність устигати за виробництвом знань в інформаційну епоху… –вони мають ставитися до власної відповідальності серйозніше, навіть якщо їхні зусилля лишаються непоміченими...»

Томас Ніколс

    «Зараз ми живемо в часи, коли дезінформація витісняє знання» – ця цитата з книги «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими» дуже влучно описує ситуацію, яка склалася у постіндустріальному світі. Технології та підвищення рівня освіти дали людямбільше інформації, ніж будь-коли раніше. Кожен вважає себе експертом. Усі дають поради, як керувати країною, реформувати економіку, лікувати хвороби чи правильно харчуватися. Сьогодні всі знають все! Лише прочитавши сторінку у Вікіпедії, пересічні громадяни вважають, що стоять на одному щаблі з кваліфікованими спеціалістами. А якщо починати дорікати цим, то можна легко натрапити на звинувачення в недемократичній елітарності.
    Автор книги, професор Воєнного коледжу ВМС США, запрошений професор Школи стратегічних сил ВПС США, експерт Ради Карнеґі з етики та міжнародних відносин Томас Ніколс у «Диванних експертах» показує, як відбулася ця трансформація експертного рівня – починаючи від відкритості інтернету і до перетворення індустрії новин у цілодобову розважальну машину. 
    У цій книжці автор аналізує причини цієї ситуації та намагається зрозуміти, як перетворити диванні балачки в результативні дискусії. Книга в оригінальному варіанті має назву «Смерть експертизи. Кампанія проти усталених знань і чому це важливо». У передмові автор зі сумом зазначає, що наше життя сповнене передчасних «поховань» усього: сорому, здорового глузду, мужності, жіночості, гарного смаку, грамотності. І ось тепер дійшло до фаховості. Томас Ніколс висловлює слушну думку, що колись «книжки були хоч якимось бар’єром для розповсюдження хибної інформації, бо для того, щоб їх виготовити, були потрібні час, ресурси й згода видавця. Не було гарантії 100% якості. Попри все, книжки від надійних видавництв принаймні проходили рецензування, редагування і процес переговорів з автором. Сьогодні інтернет – це сотні мільйонів марнославних видань, які випускають будь-що, набране на клавіатурі, хай яке воно тупе чи навіть зловісне».
    Ніхто більше не розмежовує думок обивателів і фахівців, а головна мета будь-якої розмови – довести, що хтось не має рації. І хоч експертиза ще не зникла остаточно, але у неї явні проблеми. Журналісти все ще можуть служити арбітрами в цьому хаосі, застосовуючи ретельні інструменти розслідувань, покладаючись на надійні джерела та перевірку фактів. Однак «нова» журналістика, яка прагне лише розважити аудиторію, підриває довіру до усталених знань, і може нести відповідальність за смерть експертизи.
    Приводом до написання цієї книги був допис автора для блогу, який прочитало понад мільйон людей з усього світу. У відгуках лікарі, юристи, науковці, військові експерти, дослідники і журналісти ділилися своїм досвідом і власними історіями. Вони й стали підґрунтям до написання цієї книги.
    Томас Ніколс висловив ідею, що найнебезпечнішим проявом смерті фаховості є руйнування демократичного устрою. Ця думка добре перегукується з висловом Умберто Еко про настання епохи нового Середньовіччя.
    Ця утрата фаховості поширюється на всі сфери нашого життя. Від політичних дебатів, які «дедалі більше нагадують бійки між групами погано проінформованих людей, що примудряються всі одночасно помилятися», до епідемії невігластва, яка охопила всі сфери нашого життя: побут, медицину, освіту, безпеку тощо. Автор сподівається, що ця книга допоможе подолати прірву між експертами і обивателями та створить можливість краще зрозуміти фахівців, на яких ми покладаємося.
    Книжка для широкого кола читачів, для всіх, хто розуміє, чому не варто довіряти всьому, що говорять лідери думок, хто хоче розвинути критичне мислення та успішно протистояти інформаційному шуму.
    З книгою: Ніколс, Том. Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими / Том Ніколс; пер. з англ. Євгенія Кузнєцова. - К.: Наш формат, 2019. - 239 с. можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ імені
Дмитра Чижевського.
Марина Григор’єва, головна бібліотекарка
відділу документів з економічних, технічних та природничих наук
 

четвер, 14 березня 2024 р.

«Ізми» у світі ідеологій, філософій та релігій

 

Атеїзм, глобалізм, ейджизм, антисемізм, хейтеризм, шовінізм, нацизм, сепаратизм, колективізм, емпіризм… Навколо нас безліч слів з суфіксом «ізм». Частина з них добре знайомі, деякі зрозумілі інтуїтивно, але такі складні і неоднозначні. Якщо ти лише приблизно вловлюєш про що мова – у твоїй картині світу залишається прогалина або ілюзія знання.


Книга Валентини Мержиєвської ««Ізми» у світі ідеологій, філософій та релігій» пояснить тобі все простими та зрозумілими словами. Вона змінить твоє відношення до словників, бо вони тепер можуть бути такими – сучасними, простими, незанудними. Вона підійде, як дорослим, які хочуть дізнатись нові слова чи уточнити вже давно відомі, так і підліткам. Із книгою ««Ізми» у світі ідеологій, філософій та регілій» зростати інтелектуально просто та дуже цікаво.


Щоб почитати цю книгу, треба лише мати читацький квиток бібліотеки Чижевського. Приходь, читай та розвивайся!

Наталія Гапіченко, головна бібліотекарка 

сектору обмінних фондів

понеділок, 4 березня 2024 р.

Плуг, мобільник та емансипація, або Інший погляд на фемінізм

«Людство створене чоловічою статтю, і це дозволяє чоловікові визначати жінку не як таку, а стосовно самого себе; вона розглядається як автономна істота. […] Він – Суб'єкт, він – Абсолют, вона – Інший»

Симона де Бовуар

Сьогодні на Землі проживає понад 7,7 мільярда людей, і більше половини з них – жінки. Але коли ми дивимося на глав держав, на уряди, корпорації та інших глобальних гравців, ми практично завжди бачимо чоловіків. Чим це загрожує та що з цим робити?

Протягом тисяч років єдиним соціально прийнятним способом жіночої самореалізації були заміжжя та материнство. Відповідно до цього відбувалося становлення жінки як особистості. XIX століття змінює правила. Відбуваються резонансні суспільні зрушення у світовій історії: з'являється усвідомлення поняття «громадянин», розвиваються технології та виробництво і, звичайно, змінюється сприйняття ролі жінки у вирі цього прогресу. Емансипація жінок – рух так званих суфражисток у США ознаменував початок зрушень, які є комплексом подій: протестів, переусвідомлення ролі жінки та її активної емансипації досі. Навіть з’явився день, визнаний міжнародною спільнотою, як день солідарності жінок у боротьбі за жіночі права та емансипацію та створений для особливого акцентування на проблемі ґендерної нерівності у світі. Багато хто знає, що традиція святкування 8 березня виросла із робочого руху і має американське коріння. 1908 року 15 тисяч жінок у Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи скорочення робочого дня, збільшення зарплати та права голосу. Питання гендерної рівності активно обговорюються у суспільстві протягом останніх століть, а така базова теза, як «чоловіки та жінки мають мати рівні права» досі викликає суперечки. Проте масова пропаганда все ще вправно лавірує між образом жінки-матері, берегині домашнього вогнища, та працюючої громадянки. 

Та чи стали жінки рівні чоловікам? Книга «Невидимі жінки: чому ми живемо в світі зручному тільки для чоловіків» англійської дослідниці, телеведучої та письменниці Керолайн Кріадо Перес – наочна і дуже точна ілюстрація, чому ж так помиляються люди, що підтримують міф про «рівність, що перемогла». Авторка переконливо доводить: «світ – це чоловічий проєкт», у якому жінки досі лишаються непомітними. Керолайн має ступінь з англійської мови та літератури в Оксфордському університеті, а також вивчала поведінкову та феміністську економіку в Лондонській школі економіки. У Великобританії Керолайн Кріадо Перес також відома своєю активною громадсько діяльністю. Вона ініціювала появу 10-фунтової купюри з портретом Джейн Остін, а також завдяки її зусиллям в Лондоні, на Парламентській площі, поруч із скульптурами Уїнстона Черчілля, Махатми Ганді, Нельсона Мандели, Авраама Лінкольна та інших 8 видатних політичних діячів-чоловіків, які символізують важливі аспекти світової історії, з’явилася тринадцята статуя – пам'ятник жінці – суфражистці Міллісент Фосетт. З’явилася рівно через 100 років після ухвалення закону про представництво народу, за який Фосетт успішно боролася і який надав обмежене право голосу жінкам. Ця подія стала наслідком масштабної кампанії, очолюваної Керолайн Кріадо Перес, у ході якої було зібрано понад 84 000 підписів в Інтернеті протягом двох років. І це перший пам’ятник жінці у Великобританії взагалі, до цього часу увічнювали пам’ять тільки жінок – монарших осіб.

Книга «Невидимі жінки» дає відповідь на запитання: «Чому ми живемо в світі зручному тільки для чоловіків»? Формальної дискримінації жінок немає, але..

Чи відомо вам, що вірогідність серйозних каліцтв у разі автомобільної аварії в жінок на 47% вище, ніж в іншої половини людства, тому що стандарти безпеки якого не враховують антропометричні параметри жінок. Чи знаєте ви, що лікарі дуже часто не можуть розпізнати інфаркт у жінок, оскільки керуються невірними даними, що між організмами чоловіка і жінки відмінностей не існує, окрім розміру репродуктивного механізму. Жінки мерзнуть у офісах, де температура повітря розрахована на чоловіків, користуються мобільними телефонами, які занадто важкі для тендітних жіночих рук, оскілки розроблені під стандартну велику чоловічу долоню, не можуть дотягтися до верхньої полиці шафи, висота якої знову ж таки розрахована на середній чоловічий зріст. 

Рівність статей – міф. Навіть у країнах першого світу медичне обслуговування, містобудування, планування транспортних схем, обладнання робочих місць проводяться з урахуванням інтересів «сильної статі». У найрозвиненіших у плані ґендерної рівності Скандинавських країнах жінки виконують левову частку неоплачуваної роботи та стикаються з незручностями при користуванні громадськими просторами, заточеними під чоловіків. У країнах, що розвиваються, гендерна нерівність просто катастрофічна. Але нерівність виникає не через злий намір. Просто з давніх-давен і до наших днів за замовчуванням вважалося, що людина – це чоловік. Розробники продуктів і технологій, аналізуючи цільову аудиторію, користуються даними, що описують типову людину, де «людина» за замовчуванням «чоловік». Жінки ж з їх особливостями та потребами залишаються непоміченими. 

У книзі «Невидимі жінки. Чому ми живемо у світі, зручному лише для чоловіків», авторка Керолайн Кріадо Перес аналізує, як на гендерну політику впливають і посилюються прогалини у великих даних, де «людина» за визначенням мається на увазі чоловік, і переконливо доводить, що історія людства складається з повсюдної прогалини по відношенню до жінок, який ефективно «замовчує» та стирає досягнення, досвід, потреби та повсякденне життя жінок.

Авторка наводить безліч прикладів, які торкаються всіх аспектів життя жінок, починаючи від робочого місця, академічної та іншої кар'єри, медичних досліджень до сімейного, повсякденного та суспільного життя, причому все це систематично ігнорує жінок. Це контрастує з великою кількістю даних про чоловіків, які визнані універсальною нормою. В результаті той факт, що жінки можуть мати потреби, відмінні від потреб чоловіків, не спадає на думку тим, хто створює ці соціальні структури.

 У «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів, в етнографічних та антропологічних дослідженнях, і, навіть, у системах землеробства та мовах світу…

Виявляється, що гендерно-соціальні ролі у суспільстві пояснюються традиціями, які закладалися з часів первісного суспільства. Зв’язок статевих відмінностей з можливістю займатися тим чи іншим видом землеробства обумовлений особливостями будови жіночого та чоловічого організму. Оранка вимагає набагато більш розвинених м’язів тіла й сили рук, тобто жіноча статура у цьому «змаганні» безперечно «програє» чоловічій. Зміна системи землеробства, з трудомісткої підсічно-перелогової, яка здійснювалася допомогою легкої мотики на капіталомістку орну, яка здійснюється за допомогою важких знарядь праці (плуг, кінь, віз) обумовила економічне панування чоловічої статі у суспільстві. 

Сильна стать диктує власні правила, які відбиваються навіть у мовах світу. Багато з них, наприклад англійська, не є гендерно чутливими. Тому люди зазвичай з гендерно-нейтральними словами асоціюють чоловіків (man – чоловік і водночас людина). Але чому не жінок, якщо слова ґендерно-нейтральні? Тож зрозуміло, чому в світі шириться рух за вживання фемінітивів  – назв, що позначають осіб жіночої статі за різними ознаками, навіть якщо українською багато з них звучить м’яко кажучи дивно.

Авторка обходить стороною глибокі дебати про природу сучасного фемінізму, але представляє безперечні факти дефіциту гендерних даних в самих різних областях - від політики до трудових відносин, планування міського простору і медіа, та підкреслює систематичні упередженості, що лежать в основі даних та припущень, що впливають на наше повсякденне життя. Ця книжка – це просто витяжка прямих фактів, які неможливо ігнорувати. починаючи від жіночих симптомів інфаркту, про які навіть багато лікарів не знають, закінчуючи статистикою скільки жінки свого власного часу проводять "на кухні"/за прибиранням і т д, і скільки чоловіки, з розбивкою по країнах світу.  

 «Зображення світу, як і світ, – справа чоловіків; вони описують його зі свого погляду, який плутають з абсолютною істиною». Ці слова письменниці Симони де Бовуар, Керолайн Кріадо Перес зробила епіграфом до своєї книги. Авторка наводить практичні приклади дискримінації жіночої статі суспільством з поясненнями що як чому навіщо та кому це вигідно.

 Проблеми, з якими стикаються жінки і яких не враховують чоловіки, існують у багатьох областях, але, читаючи цю книгу, ви побачите, що в ній постійно фігурують три теми: особливості жіночого організму, неоплачувана жіноча хатня праця та чоловіче насильство щодо жінок. Проблеми в цих трьох областях настільки серйозні, що торкаються практично всіх сфер нашого життя – від поїздок у громадському транспорті до політики та наукової сфери, від організації робочих місць до охорони здоров'я. Але чоловіки забувають про них, бо не знають, як це жити в жіночому тілі. У результаті відмінності між чоловіками та жінками ігноруються і ми виходимо з того, що чоловічий організм та чоловічий досвід гендерно нейтральні. Це одна із форм дискримінації жінок.

Ця блискуча книга, яка отримала безліч престижних нагород, доводить необхідність змін і змушує поглянути на устрій нашого світу по-новому, та, нарешті, відповісти на питання: «Як вижити у світі, де навіть цифри брешуть на користь чоловіків»? Читаючи цю книгу я зрозуміла що феміністка це зовсім не радикалка-істеричка, яка бешкетує на мітингах та здіймає галас, якщо чоловік намагається ввічливо посунути її стілець у ресторані, допомагаючи сісти. А фемінізм це не історія про неголені жіночі ноги та відсутність чоловіка поруч. Фемінізм – це про рівність і повагу, бо без поваги не буде рівності. В решті решт, рівноправний світ може бути лише таким, у якому люди змінюються.

З книгою: Кріадо Перес, Керолайн. Невидимі жінки. Чому ми живемо в світі зручному тільки для чоловіків. – К.: Сварог, 2021. – 322 с. можна ознайомитися у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук ОУНБ імені Дмитра Чижевського. 

Марина Григор’єва, головна бібліотекарка

відділу документів з економічних, технічних та природничих наук


 

вівторок, 20 лютого 2024 р.

Джонатан Страуд. Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда

 Пориньте в світ підліткового фентезі!

Джонатан Страуд. Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда

Серія «Бартеміус» складається із трьох книг і всі вони про чарівників та усіляких джинів різних видів, що підкоряються чарівникам.


В «Амулеті Самарканда» героєм є зухвалий та веселий джин Бартімеус, який змушений під дією закляття співпрацювати із юним чарівником Натаніелем, що постійно потрапляє в халепи. Завдання для джина – викрасти амулет Самаркандау жорстокого мага! Але все не так просто і все, що робиться, має свої наслідки…


Книга є у Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Приходьте, читайте та занурюйтесь у світ фентезі. А якщо ви вже прочитали «Амулет Самарканда», то неодмінно переходьте до «Ока амулета». Далі буде ще цікавіше…

 

Шевчук Олександра,

бібліотекар обмінного фонду