Філологічні новинки

Шановні філологи, хочеться поділитись із вами радістю. Наша книгозбірня збагатилась унікальною літературою, яка, сподіваємось, і для вас буде корисною й цікавою. Є новинки, як для мовознавців, так і для літературних фахівців. Власне, такі книги надзвичайно важливі для всіх жителів країни «ЛЮБЛЮЧИТАТИ». Розповімо про них короткими замальовками.

Розмова перша.

Глибше осягнути колоритну особистість українського публіциста, науковця, історика, економіста, фольклориста, засновника українського соціалізму, громадського діяча Михайла Петровича Драгоманова читачеві допоможе неперевершена книга визначного літератора сучасності, доктора філологічних наук, професора Леоніда Ушкалова «Чарівність енергії: Михайло Драгоманов» (К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2019. Серія «Постаті культури»).

Гадаю, багатьом відомо, як цікаво, захоплююче, глибинно й барвисто розповідає й пише Леонід Володимирович Ушкалов. Ось і в цій монографії  виразними й живими штрихами він змальовує образ пуританського реформатора Михайла Драгоманова, якому були властиві сувора самодисципліна, високі вимоги до себе й до інших, невтомна праця, моралістичне ставлення до життя, незламна відданість принципам і мужність іти своїм шляхом. Ціль його існування на землі вилилась у поклик: «Vivat vita!» – «Нехай жиє життя!».

 Михайло Драгоманов прожив лише 54 роки; таку ж кількість символічних параграфів має й пропонована книга. У ній виразно й соковито літературознавець змалював полтавський та київський періоди життя молодого Драгоманова, доцента Київського університету святого Володимира. В такому ж свіжому, органічному викладі подається життєпис літератора й поза межами батьківщини. Адже вже з 35 років і до кінця свого життя Михайло Петрович жив за кордоном, спершу в Женеві – вільним письменником, а потім професором болгарського університету в м. Софії. «Він сам себе зробив вигнанцем, – писав Борис Грінченко, – щоб не були вигнанцями з його рідної землі воля, правда, світ».  А Михайло Павлик зазначав: «Драгоманізм – се могуча культурна сила, яка вже відограла велику ролю в історії України за останніх 40 років і якій ще суджено робити у нас історію дуже довгий час, – коли не до кінця існування нашої нації». Сучасниками Драгоманова й нинішніми науковцями робились припущення у необхідності вмістити твори й листи культурного діяча у двадцять п`ять, тридцять або шістдесят томів. Але духовна спадщина науковця-літератора, на жаль, досі ще не має повного оприлюднення.

Користувачі ОУНБ ім. Дмитра Чижевського мають змогу ознайомитись із багатотомниками, окремими виданнями Михайла Петровича Драгоманова й літературою про нього. Хронологічний діапазон наявних примірників вбирає прижиттєві автентичні фоліанти ХІХ сторіччя, публікації ХХ і  початку ХХІ століття.

Дорогі друзі, гостинно запрошуємо вас до книгозбірні!

Наталія Чуприна, 

бібліотекар І категорії    

Запам’ятати назавжди

       Ми кожен день щось бачимо, чуємо і дізнаємося нове. Але ніколи не задумуємось, як  нам вдається це не втратити, не забути. А допомагає нам в цьому – пам’ять. Ця унікальна особливість головного мозку сприймається нами як щось звичайне і буденне. Але щоб запам’ятати якусь дату події, щасливу мить життя чи сюжет улюбленої книги, наша пам’ять проробляє колосальну роботу.

       Що ж таке пам’ять? Це здатність людини утримувати в думці все, що дізналась. Зорові картинки, звуки, слова – усе це подразники для неї. Коли вони потрапляють до нас, наша пам’ять якнайшвидше прописує немов на плівці їх сліди у головному мозку. Цей зафіксований нею образ вдається відтворити навіть тоді, коли предмет уже відсутній. 

       Де знаходиться пам’ять, людство цікавило ще у давні часи. Спочатку вважали, що вона заховалась в печінці, потім вирішили, що секрет криється в кістках черепа. А давньогрецький філософ Сократ взагалі говорив, що уся інформація прописується на спеціальній восковій таблиці, що знаходиться в голові. Лише у 20 столітті здогадалися, що пам’ять живе у корі головного мозку. 

       Розрізняють короткочасну пам’ять і довготривалу. Короткочасній пам’яті відведено всього кілька хвилин, або навіть секунд, після яких важко щось пригадати. Таку неважливу і недовговічну інформацію наша пам’ять швидко стирає назавжди. Утім інформація, яку людина використовує часто, повторює, запам’ятовується надовго – так формується довготривала пам’ять.

       Особливості пам’яті у кожного індивідуальні. Хтось запам’ятовує краще те, що побачив – зоровою пам’яттю, хтось те, що почув – слуховою, а комусь легше відтворити те, до чого доторкнувся – тактильною.  Але у кожного з нас вона має безмежні можливості. Свідчать про це факти, які відомі людству ще з дуже давніх часів.

       Вважається, що у стародавніх народів пам’ять була розвинена краще. Тоді зберігати інформацію було майже ніде: не було друкарських машин, книги писались від руки, тож люди змушені були вимагати від своєї пам’яті набагато більшого.

Сенека – римський письменник і філософ, наприклад, повторював 2000 слів, абсолютно не пов’язаних між собою, в тому порядку, в якому він їх почув лише один раз. Близько ста мов знав кардинал Меццофанті. Варто було йому раз вивчити якесь слово будь-якою мовою, і він його ніколи не забував. Приблизно 30 тисяч осіб входили до армії знаменитого полководця Олександра Македонського. Він пам’ятав в обличчя і по іменах кожного з них. А композитору Амадею Моцарту взагалі достатньо було раз почути музичний твір, щоб виконати його і записати на папері.

       Таких прикладів в історії – сотні. І зараз, переконують вчені, ми можемо запам’ятовувати не менше. Доросла людина у пам’яті може зберігати від 20 000 до 100000 слів, і це далеко не межа. Головне – тренувати свою пам’ять. Для цього існують різні вправи, логічні завдання і методики для збереження великих обсягів інформації. 

Пропоную вашій увазі кілька вправ для покращення пам’яті.

1. Вивчайте нове. Найефективніше на мозок і пам'ять впливає вивчення нової мови або опанування якогось музичного інструменту. Корисно освоїти нове хобі, яке залучає моторику: в'язання, малювання, збирання пазлів.

2. Візуалізуйте слова. Покладіть перед собою аркуш паперу і кольорові олівці. А тепер спробуйте намалювати образ першого слова, яке прийшло вам в голову. Також корисно кожен день вчити по одному новому слову і замальовувати те, з чим воно асоціюється.

3. Складайте карти по пам'яті. Якщо ви багато подорожуєте, спробуйте повернувшись з відпочинку і по пам'яті намалювати карту місцевості, де ви побували.

4. Їдете куди-небудь в громадському транспорті, тож замість того, щоб відсторонено дивитися у вікно, пограйте в слова самі з собою. Назвіть про себе якомога більше предметів, прізвищ, топонімів (чого завгодно), об'єднаних однією тематикою: міста на букву К, поети срібного століття, рослини середньої смуги і т.д.

5. Вивчайте напам'ять по одному віршу в день. Краще вибирайте незнайомі. Так ви і пам'ять поліпшите, і розширите свої пізнання в поезії. Починайте з невеликих чотиривіршів і поступово підвищуйте рівень складності.

6. Подумки читайте слова навпаки. Почніть з коротких, поступово переходьте до більш довгих.

7. Розгадуйте кросворди, судоку і інші головоломки. Грайте в настільні ігри, в яких потрібно підключати логіку: шахи, карткові стратегії.

        Також важливо пам'ятати про вплив на пам'ять вашого розпорядку дня і способу життя: навчіться висипатися, багато рухайтеся, часто бувайте на свіжому повітрі. Не бійтеся змін: на стан пам'яті прихильно позначиться навіть перестановка меблів або зміна іміджу. І не забувайте про здорове харчування.

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка

відділу соціокультурної діяльності

Використані джерела : 

Пол Слоан «Искусство мыслить незаурядно»

Книжковий букетик

 Шановні користувачі!

Даруємо вам оригінальний книжковий букетик-підбірочку!

Букет із троянд:

• «Залізна троянда» Бріджит Обер; 

• «Чаша троянд» Джо Беверлі, Мері Джо Патні, Карен Харбо, Барбара Семюель;

• «Чортополох та троянда» Джин Плейді;

• «Йоркширська троянда» Маргарет Пермбертон;

Букет із мальв:

• «Мальва Ланда» Юрій Винничук;

• «Мальви» Роман Іванничук;

• «Мальви у вічному місті», Олександр Балабко;

Букет із хризантем:

• «Хризантема» Віктор Гаман;

• «Хризантеми - квіти осінні»  Іван Гайдай;

• «Хризантеми»  Уляна Кравченко;

Різнобарвний букет:

• «Бузкові дівчата» Марта Холл Келлі;

• «Квіти на снігу» Надія Гуменюк;

• «Чорний тюльпан» Олександр Дюма.

Ці книжки — клаптикова ковдра, зшита з уривків життя героїв. Тут зібрані докупи пазли спогадів з дитинства, навчання, подорожей, робочі ситуації, історії про почуття й настрої, сумніви й рішення. 

«Букети» чекають саме на вас у головній книгозбірні області. 

Бородавкіна Анна, 

бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності

#Книги_люблять_каву

     Чашка кави для одних - обов'язкова умова продуктивної роботи. Інші ж без неї не читатимуть улюблену книгу.  Для мільйонів людей нашої планети добрий ранок починається з чашки цього улюбленого  напою. Кава стала також приводом  для спілкування: молоді люди запрошують однин одного «випити чашечку кави».

    Осінь – час пити каву, їсти печиво і закохуватись в нову книгу! Наступна підбірка книг саме для Вас!

    З вас вподобайка та репост, а з нас гарна література. Поїхали!

·         Н. Гербіш «Теплі історії до шоколаду»;

·         С.Талан «Букет улюблених квітів»;

·         Н.Гуменюк «Етюд із метеликом»;

·         Н. Гербіш «Теплі історії в конвертах»;

·         Гретхен Рубін «Проект щастя»;

·         Кадзуо Ішіґуро «Залишок дня»;

     У цих книжках зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву.

Тож завітайте до бібліотеки Чижевського та обирайте літературу до смаку.

 Бородавкіна Анна, 

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

КНИГИ З ЧАСТИНКОЮ ЛІТА

    

Так-так, воно залишається ось тут, поміж білосніжних сторінок, немовби квітка, яку поклали до книги на пам'ять. Саме в цих історіях літо можна буде віднайти в дні осені та зими, в холодні вечори із чашкою запашного чаю….

…на сторінках романів:

·          «Літня книжка», Туве Янсон;

·         «Літо назавжди», Тетяна Демура;

·         «Бережіть своїх янголів», Тетяна Брукс;

 …мандрівках та пригодах:

·         «Навіжені в Перу», Макс Кідрук;

·         «Бабине літо», Марк Лівін;

·         «Любов і Піраньї», Макс Кідрук;

…в колоритних історіях:

·         «Комп і компанія», Анна Коршунова;

·         «Сонце в твоєму озері», Олена Осмоловська;

·         «Сонце так рідко заходить», Оксана Луцищина;

     За допомогою книжки можна помандрувати по iнших країнах, чи навiть планетах, пережити разом iз героями безлiч пригод, порадiти чи посумувати з ними.

    Тож читайте, обирайте потрібну літературу, використовуйте її з користю для себе і пам’ятайте, що всі ці книги та набагато більше знаходяться в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Д.І.Чижевського.

 Бородавкіна Анна,

 бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Світові шедеври – батькам та дітям

       Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832) – видатний німецький письменник, мислитель, учений. Трагедія «Фауст» – найвідоміший твір Ґете, над яким він працював майже 60 років. За шкільною програмою з цим твором учні знайомляться в 11-му класі. Пізніше хтось вивчатиме цю філософську драму у виші в курсі «Історії зарубіжної літератури». 

       У фонді відділу абонемента обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського є дитяче видання «Фауста». Так-так, саме для дітей років восьми-десяти. Текст написано мовою, зрозумілою для дітей: 

«Змагання між Богом та дияволом, добром і злом – дуже давнє, таке ж, як і ця історія. Проте почнімо спочатку. Цей день був точнісінько такий, як будь-який інший. Господь сидів на своєму престолі і з небесної височини дивився на землю, яку створив…»

      Ця розповідь є вільним переказом тексту (переказ Барбари Кіндерманн). Головна мета цього видання – передати ідеї та зміст одного з найвидатніших творів світової літератури. Тож Автор переказу не ставив собі за мету відтворити всі діалоги та сюжетні лінії «Фауста». Вам цікаво хто ж автор (точніше авторка) української версії вільного переказу твору? Підкажу – народилася в Києві, за освітою філолог, багато років працювала головним редактором популярного дитячого журналу «Соняшник». Пише для дітей, захоплюється далекими мандрівками, колекціонує равликів… Так – Леся Воронина! У тексті використано численні цитати з класичних перекладів «Фауста» (їх виділено курсивом), що дає змогу познайомити юного читача з літературним першоджерелом. В українському виданні цитується відомий переклад Миколи Лукаша. 

       Видання чудово ілюстровано! Ілюстратор Клаус Ензікат народився у  1937 році в Берліні. Один з найвідоміших сучасних художників-графіків. Творчість Клауса Ензіката відзначена багатьма престижними міжнародними преміями. У 1996 році художник отримав золоту медаль ім. Ганса Крістіана Андерсена – за найвидатніші досягнення в галузі ілюстрування дитячої книжки. З 1995 до 2002 року був професором в Інституті прикладного мистецтва в  Гамбурзі.

       Ось так в одному виданні для дітей поєдналося стільки відомих прізвищ: Барбара Кіндерманн, Микола Лукаш, Леся Воронина, Клаус Ензікат і, звичайно ж, Йоганн Вольфґанґ Ґете. 

       Запрошуємо дорослих і дітей відвідати відділ абонемента та поринути у таємничий світ «Фауста».

Наталія Білаш, 

завідувач відділу абонемента

Війна умів...

Cаме так по праву можна назвати протистояння злочинців і криміналістів.

    Історії Агати Крісті сьогодні вважаються еталоном жанру та слугують джерелом натхнення для письменників та кінематографістів🎥, котрі раз за разом звертаються до її творчості.

️

В романі 📚«Примха мерця» головному герою детективу Еркюлю Пуаро доведеться спочатку «пограти у вбивство» на святкуванні в сільському англійському маєтку, а потім, коли виявиться, що ігри із зображенням уявного вбивства перетворилися у вбивство цілком реальне, розкрити таємницю смерті дівчини.

Бородавкіна Анна, бібліотекар

Зверніть увагу на книгу!

В наш час телефон є не лише засобом спілкування. У маленькому пристрої міститься цілий світ — загадковий і незрозумілий переважно для представників старшого покоління.  Хочете бути в курсі всіх новин, читати книги, яких немає у вашій домашній бібліотеці, вільно спілкуватися з друзями дитинства, які зараз проживають за кордоном, користуватися адміністративними і соціальними послугами, не виходячи з дому? Тоді книга Сергія Зелинського «Планшет, смартфон для тих, кому за...» видана харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» саме для вас. Видання допоможе зробити  перші практичні кроки і відкриє перед вами широкі можливості в роботі з планшетом і смартфоном.

Великий шрифт. Доступна форма викладу. Корисні програми й ресурси. Словник термінів і позначень.

Якщо вас зацікавило видання, звертайтесь у відділ документів з економічних, технічних та природничих наук обласної бібліотеки ім. Д. Чижевського.

Вікторія Одєгналова,

 головний бібліотекар відділу документів 

з економічних, технічних та природничих наук 

Бібліотека – інформаційний простір

    

    Сьогодні неможливо уявити культуру, мистецтво, освіту, науку обласного центру і регіону без обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського. Це одна з найстаріших в Україні, найбільша за обсягом фондів книгозбірня області, яка має універсальний фонд на традиційних та новітніх носіях, зберігає колекції цінних і рідкісних видань. 

    Бібліотека виконує функції головного інтелектуального центру регіону, координує діяльність бібліотек області, надає їм науково-методичну допомогу, зберігає цінні українські та зарубіжні видання, приватні документи відомих людей краю та зарубіжжя.

    Максимум інформації про себе – такий девіз має наша книгозбірня!

    Працівники шукають нові форми роботи для того, щоб підняти свій авторитет серед населення. Спостерігаються тенденції зростаючого дистанційного сервісу. На сьогодні ОУНБ ім. Д.Чижевського дедалі більше нарощує свою присутність в інтерактивному медіасередовищі, а саме в соціальних медіа. Використання новітніх технологій допомагає у створенні іміджу й рекламуванні бібліотечних послуг. Саме соціальні мережі є найоптимальнішим засобом для інтерактивної комунікації бібліотеки і користувача у сучасних реаліях сьогодення. Вони сприяють динамічному розвитку взаємодії в суспільстві, а також допомагають виконувати бібліотекарям професійні обов’язки.

    В бібліотеці було створено своєрідний історичний куточок – музей до 120-річчя заснування бібліотеки. Сторінки історії свідчать про величезну просвітницьку роль у справі розвитку і поширення культури й освіти. Бібліотека не тільки обслуговує читачів, а й діє як просвітницький заклад, відгукуючись на видатні події і знаменні дати.

    Бібліотекарі збирають письмові спогади старожилів про історію свого краю, а це – тісний зв'язок зі старшим поколінням і реклама для бібліотеки. Ведеться велика краєзнавча робота. При відділах постійно діють виставки народних майстринь, художників.

    Робота книгозбірні спрямована на інформаційне забезпечення читачів. Багатий фонд та велика кількість інформаційних видань сприяють якісному обслуговуванню користувачів. Крім цього цікаві книжкові виставки, різноманітні форми масової роботи, а також онлайнові інтерактиви дають можливість повністю задовольнити потреби читачів.

    Крім цього проводяться різноманітні форми роботи, завдяки яким  підвищується фаховий рівень працівників. Так, наприклад, серед відділів проводиться конкурс бук трейлерів, в якому необхідно обрати книгу та відеороликом її прорекламувати.

    Місія бібліотеки – відображає призначення, розкриває її сутність, показує, що вона робить. На сьогодні ОУНБ ім. Д.Чижевського реалізує концепцію третього місця, де розкриває весь свій потенціал. 

    Бібліотека зберігає свої найкращі риси і традиції – донесення до найширших верств населення здобутків вітчизняної і світової культури, втілених у книзі, демократичність і загальнодоступність, націленість на невпинний розвиток і утвердження своєї суспільної значущості як храму знань, накопичених людством.

Бородавкіна Анна,

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

23 серпня – День Державного прапора України

     День Державного Прапора України – це державне свято України, яке відзначається щорічно 23 серпня.

     Ця дата була обрана недарма, адже 23 серпня 1991 року після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.

     На загальнодержавному рівні свято встановлено указом другого Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» у 2004 році.

     Історія державного прапора

     Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. 

    Найбільш часті згадки про Поєднання символічних для країни кольорів можна знайти в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

    Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося у 1918 році, коли Центральна Рада прийняла закон, затвердивши це поєднання кольорів як прапор Української Народної Республіки.

    Як правильно називати прапор України

    Багато суперечок, плутанини і варіантів у назві прапора,а саме щодо послідовності кольорів, можна зустріти і нині. Хтось називає прапор жовто-блакитним, інший – жовто-синім, є взагалі прибічники ідеї «перевернути прапор».

    Згідно із законами геральдики, є правило, за яким кольори прапора зчитуються з герба, починаючи з гербової фігури і закінчуючи полем. Простіше кажучи, як правило, кольори читаються "зверху вниз".

    Відтак, варто згадати постанову Верховної Ради України від  28 січня 1992 року "Про затвердження державним прапором України національного прапора", де в описі прапора йдеться: "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору…" Тобто український прапор повинен читатися як "синьо-жовтий". 

    Символіка кольорів

    Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

    Святкування Дня Державного Прапора України

    Традиційно, щороку комплекс урочистих заходів розпочинається 23 серпня о 09:00 з офіційної церемонії підняття Державного Прапора України у Києві, обласних і районних центрах та інших населених пунктах України. У церемонії беруть участь діячі науки та культури, представники міжнародних, громадських, релігійних організацій та політичних партій.

    Усі охочі долучитися до відзначення свята можуть, прикрасивши свої помешкання, будинки, балкони синьо-жовтою символікою, або ж також вивішати прапор.

Використані джерела:

https://www.rada.gov.ua/ 

https://uk.wikipedia.org/wiki 

https://www.unian.ua/lite 

Козакова Ірина,

бібліотекар

 ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»

       

        Як добре ви розбираєтеся в мистецтві, а саме в живописі? На жаль, я цим похвалитися не можу. Звичайно, я знаю багатьох художників різних епох, основні етапи розвитку, відомі картини, головні галереї світу. Але це лише крапля в морі у порівнянні з тим океаном, яким є мистецтво.

       А що робити, якщо хочеться познайомити дітей з мистецтвом, навчити їх «бачити» картину, розуміти і відчувати? Одна з книг, яка здатна почати знайомити дітей з живописом  - це книга Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Вона адресована не лише натхненним батькам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, - вона й для тих допитливих читачів, які завжди мріяли його пізнати, але ніяк не знаходили часу.

       Хто така Мона Ліза? Що за велетень зображений на картині «Колос, або Паніка» Франсіско Гойя? Чому на картині Георга Базеліца «Дівчата з Ольмо ІІ» усе зображено ніби перекинуте «догори дном»? А картина «Номер 3. Тигр» схожа на каляки-маляки! Що це?

       У цій книзі ви знайдете прості та змістовні відповіді на такі «дитячі» питання. Ми, дорослі, коли дивимося на картину, намагаємося відчути її та зрозуміти. А дітки дивляться на полотно свіжим поглядом, бачать кольори, фігури та образи, а головне – у них виникають питання, яких вони не соромляться. Франсуаза Барб-Ґалль пропонує відповіді на прості, але водночас глибокі запитання, які дозволять краще розуміти світові шедеври.

       Автор книги також звертає увагу на важливі психологічні моменти і дає корисні поради, до яких варто прислухатися, щоб відвідини музею, виставки чи картинної галереї були водночас приємними і корисними: 

- не ходити в музеї у дощову погоду;

- не обирати надто довгий маршрут;

- пояснити дитині правила поведінки в музеї;

- «опуститися» на рівень зросту дитини і постаратися побачити картину очима дитини;

- користуватися планами і читати описи;

- придбати листівки, хай дитина порозвішує листівку в кімнаті чи використовує як закладки;

- не оминати кафе – так похід у музей стане справжнім «виходом у світ».

       Крім деяких загальних рекомендацій, в книзі розглядаються картини різних періодів і поради як про них розмовляти з дітьми різної вікової категорії. Ці поради викладені у формі питань і відповідей, такий собі «ключ» для батьків, який надалі можна буде використовувати для підходу і обговорення уже інших картин.

       Все, що ми бачимо має сенс - як явний, так і прихований. Якщо розуміти ці сенси, то картини будуть приносити насолоду, адже буде зрозуміла мова полотна. 

      Рекомендую прочитати всім, хто цікавиться мистецтвом або хоче почати знайомство із ним. Буде цікаво як дітям, так і дорослим.

 

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка

 відділу соціокультурної діяльності

Бібліотека в допомозі при написанні науково-дослідних робіт

Бібліотека Чижевського – це сучасний науковий, культурно-освітній, інформаційний центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів в одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

Написання науково-дослідних робіт довготривалий і відповідальний процес. Щоб наукова робота мала дослідницький характер і завершені зміст і форму, необхідно скласти орієнтовний план роботи, тобто перелік основних питань, які будуть висвітлені надалі в дослідженні. 

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

Тож пропонуємо орієнтовний план роботи при написанні науково-дослідної роботи, та гостинно запрошуємо для нових наукових відкриттів до наших затишних читальних залів.

Бородавкіна Анна, 

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Мукерджі С. «Ген. Надзвичайна історія»

Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія : пер. с англ. / Сіддгартха Мукерджі ; пер. Ярослав Лебеденко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 767с.

Сіддгартха Мукерджі – професор-асистент медичного факультету Колумбійського університету в Нью-Йорку, гематолог і онколог, лауреат Пулітцерівської премії і премії газети The Guardian.

Ця книжка Мукерджі присвячена історії й сучасності генетики і висвітлює тему майбутнього людства. Завдяки відкриттю механізму наслідування можна пояснити мінливість, еволюціонування, розвиток організму від ембріона до дорослої особини, а також зрозуміти причини страшних хвороб і спосіб їх лікування. Але це знання – великий дар і водночас велика відповідальність. Ігри в Бога – євгеніка, нацистські програми чистки, лисенківщина – ось зворотний бік медалі. Генетика, невід’ємна від етики, можливо, є найбільшою надією і найбільшим випробуванням для людства.

 

Ісаєнко Катерина,

головний бібліотекар відділу документів

з питань медицини та охорони здоров’я

Бібліотека та соціальні мережі

 Ми бібліотекарі, фахівці своєї справи.

Ми віримо в те, що кожний може покращити країну через сферу своєї діяльності. Треба просто брати і робити те, що вмієш і можеш. Не тільки заради себе, а й заради середовища, в якому живеш. Не тікати, щоб збудувати навколо себе новий світ і поставити огорожу, а впливати на своє оточення.

От, наприклад, книга. Через книгу можна змінити країну. Тому ми так активно популяризуємо читання. Щоб нація стала трішечки щасливішою та почала цінувати себе. Бо воно ж як працює: прочитав щось цікаве та пізнавальне, і все, світ став кращим. 

Певний сенс з’являється, хочеться жити та цінувати кожну мить. 

У наш час майже у всіх є доступ до інтернету, але він ніколи не замінить книгу. Бібліотеки потрібні, тому що в них зберігається література, яка навчає нас жити, розширює кругозір, впливає на емоційний стан людини. 

Книга – не лише джерело знань, а й основа духовності, якої так не вистачає тепер. 

 

Бібліотека з Вами, щоб допомогти Вам розвиватися і взаємодіяти з вашою спільнотою через наші онлайн-послуги, інтерактиви, віртуальні та книжкові виставки та багато іншого. Відкрийте для себе широкий спектр безкоштовних онлайнових заходів. 

Слідкуйте за новинами у соціальних мережах та чекаємо на ВАС у нашій книгозбірні.

• Facebook https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad/

• twitter https://twitter.com/kirovohrad_ounb

• блог  http://blog.library.kr.ua/

• Інстаграм https://www.instagram.com/chizhevsky_krop/?hl=ru

• Книгосвіт http://surl.li/emjl 

Бородавкіна Анна, бібліотекар

Добрі поради від бібліотекарів

Бути цікавому та сучасному – означає знати все про нові тенденції, бути в курсі всіх новин та подій. З нашою допомогою – це завжди легко!

1. Розробіть план особистого щастя.

Чи багато треба, щоб почувати себе щасливим? «Небагато - якщо не мріяти, а планувати, не чекати, а діяти» - стверджує Гретхен Рубін, чиї книги є в нашій книгозбірні.    

       

 2. Працюєте вдома? Працюйте ефективно!

Останнім часом все більше людей стають фрілансерами. Щоб отримувати від роботи моральне та матеріальне задоволення, слідкуйте за порадами спеціалістів. Обладнайте міні-офіс – місце, де ви зможете зосередитися. Дотримуйтесь дрес-коду: піжаму чи халат мозок сприймає як сигнал для відпочинку. Фіксуйте, на що витрачається ваш час: перевірка пошти – 20 хв, переговори з клієнтами – 2 год, і т.д.

    

       

3. Перейдіть на літнє меню

Дієтологи тільки «за»! Почніть день з вітамінного смузі – ягідне пюре, розведене йогуртом. Вдень (краще всього з 12 до 15 години) виберіться з колегами на бранч: цей модний перекус об’єднує сніданок з ланчем (breakfast&lunch) та допомагає протриматись до вечері без традиційних бутербродів та шоколадних батончиків. Подають на бранч легку гарячу страву, яка підходить під формулу життєрадісного харчування: білки та вуглеводи. Вечірню трапезу присвятіть овочам. А щоб краще визначитись із меню  - вам допоможе наша віртуальна виставка «Кулінарні етюди Європи» http://library.kr.ua/bookexibit/kuletiudy.html

 

                      

4. Почніть стрибки зі скакалкою

Сьогодні цю дитячу забаву включили в свої програми елітні фітнес-центри. Заняття зі скакалкою – просто, дешево та корисно. Всього 15 хвилин в день та загальний тонус підніметься, серцево-судинна система зміцниться, «проблемні» зони (стегна та сідниці) будуть відпрацьовані і навіть слабкість у вигляді зайвої порції морозива буде допустима. Підібрані видання віртуальної книжкової виставки «Культура тіла людини»

 допоможуть пізнати своє тіло, віднайти баланс та гармонію. 

                          

5. Зберіть брік-а-брак.

Нещодавно увійшло в наше життя слівце, яке означає зібрання якої-небудь невеликої колекції речей: камінців, мушель, намистинок, театральних листівок. Дорогий для вашого серця брік-а-брак буде сприяти розширення кругозору та кола спілкування, що так не вистачає сучасній особистості. Насправді – це справжні колекції з яких можна надалі виготовити яскраві речі для прикрашання інтер’єру! Ось таку красу роблять майстрині - аплікації з мушель та тканини.

                                                

     

6. Піклуйтесь про своїх близьких та рідних

Що потрібно для гармонійного розвитку вашої дитини та сім’ї? Правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон та, звісно ж, новенька література, яку ви можете обрати для себе у відділі абонемента та із задоволенням провести затишне сімейне дозвілля разом із бібліотекою.

               

 

Тож слідкуйте за новинами на нашому сайті http://library.kr.ua/

Бородавкіна Анна,

бібліотекар

«Колір серпня» Василя Кожелянка

«Це надзвичайна книга... Книга серця» 

Христя Венгринюк

(українська письменниця, драматург, літературознавець) про збірку поезії «Колір серпня»

 Василя Кожелянка

Василь Кожелянко (1.01.1957-22.08.2008) – український письменник, поет, журналіст, політичний аналітик. Народився і більшу частину життя прожив у селі Кам’яна Сторожинецького району Чернівецької області. Випускник філологічного факультету Чернівецького університету (1988). Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Автор книг прози та поезії, а також кількох п’єс. Вважається засновником жанру «альтер¬нативної історії» в українській літературі. «Дефіляда в Москві», «Срібний павук», «Третє поле», «Тероріум»… – ці романи цікаво читати, аналізувати та обговорювати.

Для мене стала відкриттям невеличка книжка поезій цього письменника. Чому? Тому, що вірші написані у японському жанрі. Хоку – жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, який відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. 

Збірка хоку «Колір серпня» (Чернівці: Meridian Czenowitz; Книги - ХХI, 2015) – це третя посмертно видана книжка Василя Кожелянка. То який же серпень у віршах пана Василя? 

«Він розбризкує світло по жовтій траві,

Він висушує кров і затоплює сни,

Він страшний і великий – серпень» 

А ще він «жовто-зелений», в нього «забагато роси», а сонце у серпні –  «сорту золотий ранет». Видання має гарну тепло-літню обкладинку, яку створила Анна Стьопіна і до якої хочеться торкатися. А ілюстрації Юлії Косівчук допомагають глибше зрозуміти прочитане.

У збірці «Колір серпня» усе починається й усе закінчується серпнем. Невже автор передбачав, що піде у вічність саме в останній місяць літа? 

«Неможливо продовжити літо,

Але й зима передчасно не прийде.

На все свій час»

Дійсно це так. Все буде, як повинно бути. Ми не можемо прийти в цей світ раніше і, так само, не можемо раніше покинути його.

«Забагато у серпня роси,

У безсонної ночі–сліз.

Минає літо. Минає світ»

А що ж далі? А далі – книги цікаві та пророчі, які продовжують виходити після смерті автора. Рукописами, що залишилися, займається  племінниця письменника, філолог Ірина Симанчук. 

Збірка «Колір серпня» Василя Кожелянка знаходиться у відділі абонемента. Ця «літня» книга чекає саме на Вас!

Наталія Білаш, завідувач відділом абонемента

Двадцята намистинка. «Є в бібліографії початок, нема в бібліографії кінця» (з ненаписаної пісні)

Сподіваюсь, що найбільш спостережливі з вас помітили, скільки додаткових коментарів, підказок, консультацій ми оминули на тих сторінках з пошуку інформації, де встигли побувати. І помітили, що не всі електронні бази даних ми відвідали. Оскільки не можна осягнути неосяжне за такий короткий проміжок часу.
Але ви зрозуміли головне: є така наука бібліографія, є така професія бібліограф, на зміну картковому каталогу прийшов електронний каталог, його можна знайти на сайтах бібліотек, він складається з окремих баз даних (у кожній бібліотеці – своїх, але створених за одними правилами). А також зрозуміли, що з усіх цих питань допоможуть знайти відповідь чергові у Інформаційно-бібліографічному відділі бібліотеки.
Ну, от ми і склали намисто. Самі. Це зараз у бренді – «ручна робота». Можна з гордістю носити. Можна дарувати. Переглядати. Милуватись. Пишатись, бо як мовиться у рекламі, адже ви цього варті.
Що ж, до зустрічі. І можливо саме хтось із вас напише цю пісню, ну про початок і про те, що життя продовжується.

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

 ОУНБ ім. Д.І.Чижевського

(Я буду з бейджиком. А ви – з читацьким квитком. ОК? Зустрінемось!)

Дев’ятнадцята намистинка. Колекція Чижевського – що це?

Чижевський, Дмитро Іванович (український вчений-славіст, філософ та громадський діяч, член Української Центральної Ради, роки життя: 4.04.1894 - 18.04.1977.
Наш земляк з Олександрії, чиїм ім’ям названо найбільшу книгозбірню регіону. Трагічні події початку ХХ століття змушують його назавжди залишити батьківщину. Але це не стало на заваді його багатогранній діяльності та неабиякому таланту дослідника.
Про Дмитра Чижевського – всесвітньо відомого вченого – донедавна мало хто знав на його батьківщині. Та часи змінюються, і Дмитро Чижевський повертається  своїми працями, а також власним іменем на стінах бібліотек – Олександрійської та обласної. На сторінках нашого сайту ви знайдете наш бібліотечний внесок  в справу вшанування науковця-земляка.
Одна з частин цього внеску – електронна база даних (ЕБД) «Колекція Чижевського», до якої внесено назви книг та журналів з особистої бібліотеки вченого, які нині зберігаються в Кропивницькому, у бібліотеці його імені. На нашому сайті ви знайдете інформацію про те, як  і хто був причетний до того, щоб ці скарби у нас з’явились. А ми маємо практично опанувати шлях пошуку у цій ЕБД і скласти враження про неї.
Оскільки Дмитро Іванович  був людиною з енциклопедичними знаннями, у його бібліотеці були книги з різних напрямків кількома мовами, що відобразилось і в тій частині книжкової колекції, яка зберігається у стінах нашої книгозбірні. Раджу скористатись ключовими словами для пошуку:  література, журнал, філософія, славістика, наука. І ви в цьому переконаєтесь. Ну, і якщо знаєте англійську, або польську спробуйте також ввести в пошук слова і цими мовами.
А я раджу тим, хто не збирається наразі досліджувати колекцію як науковець, просто погортати електронні картки і звернути увагу на їх обробку. Це дуже цікаво. Наприклад, я звернула увагу на такі картки (виділення жирним шрифтом - моє):
Kuhn, Johannes.
Die wahrheit der Geschichte und die Gestalt der wahren Geschichte [Text] : науково-популярна література / J. Kuhn. - Oberursel : Kompass-Verlag, 1947. - 71 S. - ger. - 249.80 грн.
Есть автограф: Экз. Ch-81 : Kuhn, Johannes; Экз. Ch-81 : Kuhn, Johannes
Пометки владельца коллекции: На звороньому боці титульної сторінки штамп "77 So 163" - шифр особистої бібліотеки Д.Чижевського в бібліотеці Гейдельбергского університету (примірник з інв. номером Ch-81) ; На тильному боці обкладинки штамп "TSCHI" окремо штамп "V" (TSCHIZEWSKI, VARIA). Букви TSCHI темно-синьо кольору на синьому тлі печатки. (примірник з інв. номером Ch-81)
Примітки про особливості:
Відмітки про читання рукою Д.Чижевського
РУБ 901 + Р 901 БЧ
Рубрики: Історіографія
Кл.слова (ненормированные):
філософія історії
Примірників загалом: 1
РК (1)
Вільні: РК (1)

Tschizewskij, Dmitrij.
Skovoroda [Text] : Dichter, Denker, Mystiker / D. Tschizewskij. - Munchen : Wilhelm Fink Verlag, 1974. - 233 S. - (Harvard Series in Ukrainian Studies ; 18). - ger. - 374.70 грн.
Пометки владельца коллекции: На звороньому боці титульної сторінки олівцем від руки напис "77 So 163" - шифр особистої бібліотеки Д.Чижевського в бібліотеці Гейдельбергского університету (примірник з інв. номером Ch-152) ; На тильному боці обкладинки штамп "TSCHI" окремо штамп "V" (TSCHIZEWSKI, VARIA). Букви TSCHI темно-синьо кольору на синьому тлі печатки. (примірник з інв. номером Ch-152)
Примітки про особливості:
Прим. Ch-152 : Особистий примірник Д.Чижевського.
РУБ 1ФС + Р 1ФС.4 БЧ
Рубрики: Філософи українські, 18 ст.
Доп.точки доступа:
Pritsak, Omeljan \ed.\; Сковорода, Г.С. (1722-1794) \про нього\
Примірників загалом: 1
РК; 1, 1 (1)
Вільні: РК; 1, 1 (1)

Як бачите, книги закріплено за відділом рідкісних і цінних документів (РК). Певно, що це правильно. «Час збирати каміння», зокрема на вічний пам’ятник у душах нащадків.

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

 ОУНБ ім. Д.І.Чижевського

Вісімнадцята намистинка. Петро Вересоцький: людина і пам’ятник

     Кожен житель нашого міста чув, напевне, про льотчика Петра Вересоцького, пам'ятник якому встановлений у сквері перед приміщенням аеропорту.  Автором цієї композиції на честь льотчика, котрий на німецькому літаку вирвався з фашистського полону, є скульптор Віктор Френчко.
     В історії часів Другої світової війни є тисячі сторінок про мужність і звитягу. Але таких випадків нараховують лише дев’ять. Щоб втекти з фашистського полону та ще й на літаку ворога…
     З цих дев’яти ви, напевно, чули про Михайла Дев’ятаєва. Його книга про ці події «Побег из ада» є в нашій бібліотеці. Льотчику, що здійснив цей подвиг і написав про це, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Але мало хто знає, що до Михайла Дев’ятаєва, що здійснив свій подвиг 8 лютого 1945 року, втечу з полону здійснив льотчик Петро Вересоцький, і було це у вересні 1942 року.
    Яка ж подальша доля героя? Чи відзначений він хоч якоюсь нагородою? Чи залишився взагалі живим у пеклі війни? Над цими питаннями розмірковували краєзнавці, історики, архівісти. Дещо із знайденого надруковано. Так, у двотомній праці  Віктора Кудінова    «Маловідомі події та факти : нариси ( Кіровоград : Центр.-Укр. вид-во, 1999. - 200 c) є  глава «Подвиг Петра Вересоцького».
     Писали про це і місцеві газети:
     Багацький, Леонід. Історія про геройську втечу радянського льотчика на ворожому "Мессершміті" [Текст] / Леонід Багацький // Кіровоградська правда. - 2016. - 4 листопада. - С. 10

     Короленко, М. З німецького полону на німецькому літаку [Текст] / М. Короленко // 21-й канал. - 2015. - 7 травня. - С. 14
Анотація: Про льотчика П. Вересоцького, пам'ятник якому встановлений у сквері перед приміщенням аеропорту

    Пам’ятати про кожного, хто наближав Перемогу [Текст] : добірка матеріалів // Народне слово. - 2013. - 31 жовтня. - С. 7
Анотація: Добірка про учасників війни, спогади про війну. У спогадах Любові Скороход, імовірно, йдеться про Петра Вересоцького - льотчика, якому вдалося втекти з німецького полону на літаку до своїх.

    Історія недописана. Бракує фактів. Але не бракує версій і припущень. З деякими читачів знайомить вже відомий нам автор однієї з публікацій у «КП», але цього разу у статті від 4 січня 2017 року на шпальтах електронного видання «Златопіль» (https://zlatopil.com/life/16350-istoriia-kropyvnytskoho-monument-lotchyku-pro-chyi-podvyh-isnuiut-lyshe-versii)

    Чи буде колись цю загадку розкрито? Чи є де-небудь ще якісь відомості про Петра Вересоцького? Якщо ви спробуєте щось знайти, і вам пощастить, повідомте до редакції будь-якої місцевої газети, там вам будуть раді.

    Ви зрозуміли, що у цьому, 18-му  розділі не ви шукали, а я. А ви можете доповнити. Ну, якщо знайдете…

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

Навколосвітня подорож із «Картами» Мізелінських

     Є книги, які хоч і створені нібито для дітей, але цікавими і пізнавальними вони також , будуть  і для дорослих. Сьогодні мова піде про віммельбух Олександра і Даніель Мізелінських «Карти».
     А до речі, чи знаєте ви, що таке віммельбух?!
     Віммельбух (нім. Wimmelbilderbuch — «мерехтлива книжка») — розвивальна книжка-розглядалка для дітей з яскравими, деталізованими, максимально насиченими візуальною інформацією ілюстраціями. Такі книжки користуються великою популярністю в німецьких сім'ях. В Україну вони прийшли на початку 2000-х років.
     Книжка-віммельбух містить мінімум тексту (або взагалі не має тексту), наповнена деталями і на перший погляд нагадує комікс. Кожна книжка має героїв, з якими відбуваються цікаві та кумедні події протягом дня, місяця, року. Це дає можливість кожного разу по-новому «читати» картинки і придумувати свої історії.
     Карти Мізелінських – це не зовсім класичний віммельбух, і не ті карти до яких ми звикли у класичному розумінні. Так, тут є зображення материків та країн, але разом з тим маса корисної проілюстрованої інформації – тут ви знайдете найпоширеніші імена, національні страви,  найвідоміші пам’ятки архітектури чи скульптури конкретної країни. До того ж, ця інформація буде новою не тільки для вашої дитини, а й для вас самих , бо в книзі часто представлено якісь факти, які маловідомі широкому загалу.
     З цією книгою ви потрапите у захоплюючу навколосвітню подорож не виходячи із дому. Понад 50 великих карт проведуть вас 6 континентами та 42 країнами.
     А ще, з книгою пов’язана гучна скандальна історія, її автори-поляки оминули своєю увагою Україну . Не будемо розкривати усіх секретів і чи є зараз карта України в книзі , краще перевірте самі.
     Ознайомитися із «Картами» Мізелінських ви можете у відділі документів із економічних, технічних та природничих наук.

Використані джерела https://uk.wikipedia.org/wiki

Козакова Ірина,

бібліотекар

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського