Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію

    Тема генетично модифікованих організмів уже багато років залишається однією з найважливіших у суспільстві. Варто лише згадати абревіатуру «ГМО», як одразу з'являються історії про «небезпечні експерименти», «отруєну їжу», «мутації» та навіть «загрозу для людства». Проте, якщо відкласти емоції та звернутися до фактів, картина виявляється значно складнішою й цікавішою.

    Чи справді продукти «без ГМО» є безпечнішими? Книга Оксани Півень «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію» допомагає розібратися в темі без міфів, емоцій та маніпуляцій. Авторка простою мовою пояснює, що таке генетично модифіковані організми, як працюють сучасні біотехнології та чому навколо них виникає так багато суперечок.

   Особливо цінним є те, що книга спирається на наукові факти й дослідження, а не на популярні страшилки з інтернету. Вона змушує критично мислити, ставити запитання та шукати відповіді на основі доказів.

    У своїй книзі науковиця пропонує подивитися на проблему через призму науки, доступно пояснює складні біологічні процеси, знайомить читача з історією розвитку генетики та біотехнологій, розповідає про те, як створюються генетично модифіковані організми, які переваги й ризики вони можуть мати та як насправді працюють механізми контролю безпеки таких продуктів.

    Ця книга буде цікавою тим, хто захоплюється біологією чи генетикою. Вона для всіх, хто хоче навчитися аналізувати інформацію та приймати рішення на основі фактів, а не чуток. Після прочитання починаєш інакше дивитися на звичні написи на упаковках продуктів і ставити собі запитання: що ми насправді знаємо про ГМО, а що лише повторюємо за іншими?

    З книгою Оксани Півень «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію» можна ознайомитись у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук.

Анастасія Куземко

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

 

Життя на межі: як війна змінює долі мирних людей

 Війна стала частиною нашого сьогодення, тому не дивно, що ця тема все частіше з’являється на сторінках сучасних книг. Письменники відтворюють хроніку подій, людські долі, біль і надію. Такі твори допомагають усвідомити нелюдськість, жорстокість війни та зберегти події у пам’яті.
Пропонуємо низку видань, які розкривають тему війни через людські долі та переживання.

Євгенія Кузнєцова, авторка відомих романів «Спитайте Мієчку» та «Драбина», у новому романі «Вівці цілі» занурює читачів у реалії життя під час війни. Це історія про війну без пострілів, про її психологічний тягар і вплив на звичайних людей, які змушені жити, любити й робити вибір у непростий час: «Люди живуть війну, як уміють, роблять свій вибір, як можуть», – наголошує авторка і запитує читача: «Чи стане серця для любові у темну добу?». Кожний стоїть перед вибором – «відпустити чи хай там що, аби свої були цілі?». Відчуття холодної й похмурої зими, яке передає авторка, водночас символізує внутрішній світ персонажів, завмерлих у невизначеності, що чекають на весну у душі. Це роман про надію, світло і близькість у найважчі часи життя.

Книга Григорія Хорошко «Меланхолія нашої долі» – історія про війну, мистецтво та людські долі, про тиху внутрішню боротьбу людини з обставинами, які вона не обирала. Текст пронизаний відчуттям втрат, невимовного болю у найтемніші моменти життя. Автор уважно вслухається в людські почуття та оповідає, як війна, розлука, страх і безвихідь впливають на долі звичайних людей. Книга змушує зупинитися і замислитися над тим, як багато в нашому житті залежить не від вибору, а від часу й подій, у яких ми опиняємося. Це читання для тих, хто не боїться складних тем і цінує глибоку психологічну прозу, уважну до людської душі.

У книзі Зої Казанжи «Марта й інші жінки» йдеться про людське життя, поставлене на межу. Це історії жінок, для яких війна стала лінією поділу на «до» і «після». Вони не тримають у руках зброї, але щодня змушені боротися: за дітей, за пам’ять, за здатність залишатися собою в умовах страху, втрат і невизначеності.

Героїні Казанжи – мирні люди, яких війна наздоганяє у звичних ролях: матері, дружини, доньки. Авторка змальовує, як у зламаному часі змінюються характери, оголюються почуття, а буденність перетворюється на випробування. Життя на межі – це постійне балансування між надією і розпачем, між минулим, яке болить, і майбутнім, у яке страшно дивитися.

Книга підкупає відвертістю й водночас емоційною стриманістю. Зоя Казанжи висвітлює внутрішні зсуви, які переживають люди під час війни, нагадуючи: найбільші битви часто відбуваються не на полі бою, а в серці людини.

У новому романі «Симфонія монстрів» популярний французький письменник Марк Леві змальовує жахливе викрадення й депортацію українських дітей на територію Російської Федерації з подальшою зміною їхніх імен і прізвищ. Про цей найцинічніший акт геноциду письменник вважає своїм моральним обов’язком кричати на весь світ.

У романі показано життя звичайних людей в умовах війни. Герої переживають втрати, відчувають страх і постійну небезпеку, це змінює їхні характери та погляди на світ. Війна змушує робити складний вибір і часто ламає долі тих, хто ще вчора жив мирним життям. Ця книга – про те, як у нелюдських обставинах люди намагаються зберегти людяність і не стати «монстрами».

У збірку 2022–2023 років «Встань і йди» увійшли низка оповідань та повість «Ті, що йдуть за мною» авторів Дмитра Громова й Олега Ладиженського, які пишуть під спільним псевдонімом «Генрі Лайон Олді».

Всі оповідання просочені жахіттями війни – з бомбардуваннями, бідуваннями біженців. Жорстока реальність періоду повномасштабного вторгнення переплітається з містикою й фантастикою, жорстокість війни – з людяністю. Герої оповідань – звичайні люди, українці, яким випало на долю жити у страшних випробуваннях. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен знаходить сили протистояти агресії й злу, що обрушилися на нашу країну, долати відчай.

Особливої уваги заслуговує книга української письменниці Марічки Паплаускайте «Потяг прибуває за розкладом». Війна в ній постає не як хроніка боїв, а як тиха трагедія звичайних людей. Авторка показує світ очима тих, хто не тримає зброю, але щодня веде власну боротьбу – за життя, пам’ять, людяність і внутрішню рівновагу. Символічна фраза «потяг прибуває за розкладом» звучить як метафора байдужої реальності: світ продовжує рухатися, навіть тоді, коли для когось він зупинився назавжди. Людський біль не змінює графіків, не зупиняє механізмів системи, не впливає на хід подій – але саме в цьому контрасті народжується головний драматизм книги.

«Потяг прибуває за розкладом» – це книга про життя на межі: між минулим і майбутнім, між надією і втратою, між страхом і силою жити далі.

У книзі «У чужому домі» британський соціальний психолог Ренос Пападопулос досліджує глибокий психологічний вимір війни через долі мирних людей, які опинилися «у чужому домі» – буквально й метафорично. Автор демонструє, як війна руйнує відчуття безпеки, стабільності та ідентичності, змушуючи людину жити на межі – між минулим і невідомим майбутнім.

Герої твору переживають втрату дому, вимушене переселення, страх і внутрішню самотність. Водночас у цих драматичних обставинах проявляється і сила людського духу: здатність адаптуватися, співчувати, підтримувати одне одного.

«У чужому домі» – це розповідь про крихкість людського світу та про те, як навіть у стані втрати можна зберегти гідність і надію.

Книги чекають на вас у відділі абонемента Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського.

Людмила Позняк,

бібліотекар відділу абонемента

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Книжковий хіт червня!

Є книги, які читаєш заради сюжету. А є такі, в яких хочеться залишитися – через настрій, інтонацію, дрібні деталі й відчуття тепла між рядками. Саме такою є книга Ірини Савки «Небесна парасоля».
Це своєрідний літопис пам’яті про життя звичайних українців, про яких не знімають фільми й не загадують в енциклопедіях. А проте усі персонажі такі реалістичні, що кожному слову тут безсумнівно віриш. У коротких історіях із замальовок постають цілісні картини: війна, час радянської окупації, підпільна боротьба, арешти й концтабори, щоденна рутина, втрати, гіркий біль і зламані долі… Й водночас – кохання, яке триває усе життя, глибина почуттів, мудрість і важливість справжніх цінностей.
«Небесна парасоля» – для повільного читання, для роздумів і внутрішньої тиші. І, можливо, саме такі книги зараз потрібні найбільше. Тут багато світлої надії, яка не проминає незалежно від того, як крутиться небесна парасоля над світом і над кожним із нас.

Шукайте книгу у фонді обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Нові голоси в українській літературі!

Сучасна українська література сьогодні звучить багатоголосо й сміливо. Поруч із визнаними іменами з’являються нові автори, які чесно говорять про страх і надію, втрати й любов, внутрішні пошуки та силу духу. Їхні твори – це не просто історії, а відображення нашого часу, його болю й світла.

Одним із таких яскравих голосів у прозі є письменник, який поєднує напружений сюжет із глибокою психологією персонажів.

Серед молодих українських прозаїків хочеться виокремити Віталія Дуленко – фіналіста і лауреата літературних конкурсів, який працює у жанрах горору та психологічного трилеру. Автор поєднує письменництво з роботою IT-дизайнера та волонтерством.

Його роман «Маяк» став одним із топ-продажів Книжкового Арсеналу у 2024 році. З перших сторінок твір огортає напруженою атмосферою, загадками та неочікуваними сюжетними поворотами, змушуючи читача постійно тримати емоційну напругу.

У творчому доробку письменника також є тепліші за настроєм твори – «Твоє, моє і наше Різдво» та «Там, де живуть книги», де він звертається до тем родинних цінностей і сили людських почуттів.

Проте сучасна література – це не лише гостросюжетна проза. Поруч із нею активно розвивається поетичне слово, яке відкриває внутрішній світ людини з особливою глибиною.

Новим голосом у сучасній українській поезії є наш земляк – Костянтин Ватульов. Його поетичні тексти поєднують земну реальність із духовними пошуками, правду життя – з тонкою філософією переживань. Цікавою особливістю творчості митця є те, що деякі вірші написані від імені жінки, що додає рядкам ще більше глибини й ніжності. Також у творчому доробку автора – поезії, створені у співавторстві з талановитими поетками: Олесею Репою, Машею Чекарьовою, Оксаною Беген та іншими.

Вірші автора щирі й небайдужі, позбавлені надуманості та пафосу. У них звучить сповідальність, внутрішня сила й прагнення до світла:

Про спасіння благати не пробував,

І святошу дарма не вдавав.

Бо не вмію у липових роздумах

Додавати насичених барв.

У фонді бібліотеки представлені його поетичні збірки «Сага серця» та «На дні спогадів», у яких розкривається шлях людини крізь пам’ять, почуття й самоусвідомлення.

Лауреат престижної літературної премії «Євшан-зілля» імені Миколи Вороного за підсумками 2025 року. Також цьогоріч поетична збірка «Сага серця» увійшла до числа номінантів на літературну премію «Експедиція» імені Леоніда Тендюка в категорії «Поезія».

Якщо поезія допомагає зазирнути у глибини душі, то сучасна проза дедалі частіше звертається до болючої реальності війни, фіксуючи особисті історії втрат і незламності. Саме в цьому руслі творить львівська авторка Олена Чернінька – багатогранна творча особистість: письменниця, фотохудожниця, журналістка, відеографка та мисткиня.

Її книга «Лемберг: мамцю, ну не плач» – це щоденник болю й любові матері до сина-захисника з позивним «Лемберг». У творі авторський текст переплітається зі спогадами побратимів, створюючи живий портрет воїна та шлях жінки, яка вчиться жити з утратою. Авторка говорить про переживання болю, процес переосмислення, пошук сенсів, світла і віри. За її словами, у книжці немає жодного вигаданого слова – лише відкрита правда, як відкрита рана, і велика віра в життя.

Поряд із такими важкими темами в сучасній літературі залишається місце й для світлого гумору, домашнього тепла та простих радощів. Саме такою є дебютна книга письменниці Ірини Оцабрик – збірка оповідок «Гламур, швабра, пиріжки». Спочатку авторка ділилася цими історіями як короткими дописами у соціальних мережах, а згодом об’єднала їх у книгу.

Це теплі, дотепні й водночас глибокі історії про сім’ю, стосунки, будні та маленькі радощі життя. Авторка легко поєднує гумор із щирими емоціями, змушуючи читача і посміхатися, і замислюватися.

Головна ідея книги – у протиставленні зовнішнього блиску справжнім цінностям: любові, домашньому затишку, щирості та простоті, з яких насправді й складається щастя.

Україна зазнає тяжких втрат щодня: через російське вторгнення обриваються життя молодих і талановитих авторів, які лише починали свій творчий шлях. Одним із них став Максим Кривцов (позивний «Далі») – поет і воїн, чий голос назавжди залишився в рядках його віршів.

Автор добровольцем став на захист України ще у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення знову повернувся на фронт. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Херсонщину, Луганщину і Донеччину.

Вірші писав з підліткового віку. Друкувався в збірках із творами інших авторів – «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну» та інших. 2023 року видав авторську збірку поезій «Вірші з бійниці», яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН.

У його віршах – біль утрат і водночас віра в перемогу, людяність та світле майбутнє, за яке він боровся і віддав життя. Разом з Максимом 7 січня 2024 року загинув і його рудий кіт, якому він присвятив вірш.

Сучасна українська література сьогодні – це простір живих емоцій і чесних розмов. Від напружених трилерів Віталія Дуленка до філософської поезії Костянтина Ватульова, від материнської сповіді Олени Чернінької до теплої іронії Ірини Оцабрик і фронтових рядків Максима Кривцова – ці автори формують голос нашої епохи.

Їхні твори допомагають осмислювати сучасність, переживати біль, знаходити світло й зберігати віру.

Запрошуємо до Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського ознайомитися з книгами сучасних українських авторів у фонді відділу абонемента – відкривати нові імена, відчувати живе слово й разом проживати історію нашого часу.

Олена Прокопчук, Катерина Ісаєнко,

відділ абонемента ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

«Більше ніж гроші» — фінансова історія людства крізь століття

 

     Книга «Більше ніж гроші. Фінансова історія людства» Сергія Мошенського - це ґрунтовне дослідження історії фінансів, економіки та ролі грошей у розвитку людської цивілізації. Автор пропонує читачеві масштабний погляд на те, як змінювалися фінансові системи від давніх часів до сучасності, як виникали банки, формувалися торговельні відносини, розвивалися ринки та змінювалися економічні моделі різних епох.

    

      На сторінках книги історичні події постають не лише як хронологія фактів, а як складний процес, у якому гроші, влада, технології та людські амбіції нерозривно пов’язані між собою. Автор доступно пояснює складні економічні явища, розповідає про фінансові кризи, успіхи великих підприємців і трансформацію світової економіки, що особливо актуально для розуміння сучасних глобальних процесів.

    

  «Більше ніж гроші» поєднує елементи історичного дослідження, економічної аналітики та захопливого нонфікшну. Книга не лише розширює знання про фінансовий світ, а й допомагає усвідомити, наскільки глибоко економіка впливає на політику, культуру та повсякденне життя людей.

   

   Це видання буде цікавим для широкого кола читачів - студентів і викладачів, підприємців, управлінців та всіх, хто прагне підвищити рівень фінансової грамотності й краще зрозуміти механізми розвитку сучасного світу. Книга стане гарним вибором для поціновувачів якісного нонфікшну, історії та літератури про економіку, адже поєднує глибину дослідження з живою та доступною подачею матеріалу.

Владислава Онищенко,

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

Відмова від шаблонів. Шлях до надприбутків у бізнесі

 

     «Відмова від шаблонів. Шлях до надприбутків у бізнесі» – книга, яка змушує подивитися на бізнес по-новому. У світі підприємництва існує безліч шаблонів, які часто заводять бізнес у глухий кут: прибуток перестає зростати, розвиток зупиняється, а перспективна справа втрачає потенціал. Автор книги Андрій Меженко переконаний, щоб досягти справжнього успіху, потрібно не боятися порушувати правила, а інколи повністю відмовитися від них. У виданні ви знайдете: нестандартні бізнес-стратегії, ефективні підходи до продажів і маркетингу, сучасні методи управління персоналом, ідеї для стратегічного розвитку компанії.

     Книга буде корисною власникам бізнесу, підприємцям, керівникам та менеджерам усіх рівнів.

    Рекомендуємо до читання всім, хто прагне вийти за межі звичного та досягти нових висот у бізнесі.

Вікторія Одегналова,

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

Книжковий хіт травня!

Це одна із значущих книг в історії психології та психотерапії, найвідоміша праця Ролло Мея. Ця книга вийшла у 1969 році, стала бестселером та 1970 року отримала Премію Ральфа Волдо Емерсона в галузі наук про людину. Попри те, що книга написана більш ніж пів століття тому – у ній порушено ті самі проблеми, які ми маємо сьогодні (апатія, самотність, відсутність сенсу тощо.)

Серед найважливіших досвідів, на яких зосередився автор і які намагався проаналізувати у певній хронологічній протяжності, - любов і воля, такі важливі для формування повноцінного життя і всіх його виявах.

Книга допомагає розібратися у внутрішніх конфліктах і знайти відповіді на питання, які ми часто відкладаємо на потім. Хороша нагода зупинитися і подивитися на своє життя під іншим кутом!

Видавництво Апріорі, 2025

Зберігайте в добірку та діліться з друзями! Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням:https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Книжковий хіт квітня!

 Є історії, що огортають теплом, мов улюблений плед, і дарують відчуття, ніби ти знову дитина, а світ навколо – безмежний і безпечний.

Саме такою є історія про маленьку Наталочку. Вона живе в Криму, і їй лише шість років. Вона вміє читати й писати і дуже хоче, щоб їй скоріше виповнилося сім, адже тоді можна буде ходити до школи. Зараз же, поки батьки на роботі, дівчинка здебільшого проводить час зі своїми бабусями й дідусями. Зокрема з прабабусею Устею, якій ось-ось виповниться сто років! Як це – гратися в наздоганялки та ховайка з такою старенькою бабусею? Як живе прабабуся? Чому не вміє складати конструктор і не цікавиться ляльками? Скільки казок може вигадати прабабуся, та чому всі кажуть, що Наталочка на неї схожа? І головне питання: чому дорослі такі диваки?

Це ніжна, світла й дуже жива оповідь про невидимі ниточки, що зв’язують покоління. Про любов, яка не знає віку, про допитливість і про ті маленькі миті, з яких насправді складається велике щастя. Доречі, основою для книжки стали справжні події з дитинства авторки.

Ця книга завітає у ваше серце і залишиться там надовго!

Книга видана за підтримки Українського інституту книги.

Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

«Великдень у Франків. Дух і смак традицій» – незвичний погляд на Івана Франка

    

    Книга Наталії Тихолоз відкриває постать Франка без пафосу – у

родинному колі, за великоднім столом, крізь традиції та щоденні радощі. На

сторінках видання йдеться про сенси Великодня у творчості Франка, його

особисті й родинні переживання, святкові традиції дітей і онуків, а також

автентичні великодні страви з родинного зшитка. Це можливість не лише

прочитати про традиції, а й відтворити їх у власному домі.

    Книга написана доступно й захопливо, яскраво проілюстрована, тож буде

цікавою як шанувальникам творчості Івана Франка, так і всім, хто прагне

глибше відчути дух українських традицій, поєднання культури й родинної

пам’яті та по-новому відкрити для себе постать великого письменника.

Вікторія Одегналова,

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

Поезії чарівні звуки

 Поезія — це особливе мистецтво, що вміє передати найтонші відтінки людської душі, надихнути, підтримати та подарувати віру.

До Всесвітнього дня поезії у відділі обслуговування користувачів бібліотеки Чижевського оформлено книжкову виставку «Поезії чарівні звуки», яка відкриває перед читачами чарівний світ рими, слова та глибоких почуттів. Експозиція знайомить відвідувачів із різними поколіннями українських поетів — від класики до сучасності, дозволяючи простежити, як змінюється поетичне слово, але незмінною залишається його сила — торкатися серця.

На виставці представлені твори видатних українських поетів, серед яких Тарас Шевченко, Леся Українка, Дмитро Павличко, Ліна Костенко. Також читачі можуть ознайомитися з поезією сучасних авторів, зокрема Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Олександра Гордона, Світлани Антонишиної та інших. Окреме місце займають збірки поезій місцевих авторів: Світлани Барабаш, Антоніни Царук, Станіслава Новицького, Оксани Буянової, Ольги Могильди та інших.

Відвідувачі мають змогу познайомитися з творами, які торкаються найтонших струн душі, надихають, змушують замислитися. Книги створюють особливу атмосферу затишку і натхнення. Вони спонукають зупинитися, перечитати знайомі рядки та відкрити для себе нові імена.

Поезія сьогодні звучить особливо проникливо, адже допомагає осмислити сучасність, знайти слова для переживань і надії. Вона об’єднує покоління та нагадує про силу художнього слова.

Запрошуємо всіх шанувальників літератури відвідати книжкову виставку. Нехай поетичне слово стане для вас джерелом натхнення, світла і душевної рівноваги!

Ірина Перетятько,

відділ обслуговування користувачів

Сузір’я лауреатів Шевченківської премії

 Національна премія України імені Тараса Шевченка, також відома як Шевченківська премія, – найвища в Україні державна нагорода для діячів культури. Її присуджують лише один раз у житті митця за твори, які «є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства».

Шевченківську премію присуджують у семи номінаціях: література, публіцистика й журналістика, літературознавство й мистецтвознавство, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальні мистецтва.

Історія Шевченківської премії почалася 1961 року, під час радянської «відлиги». Саме цей рік став знаковим для заснування нагороди, адже тоді відзначали 100-ті роковини смерті великого Кобзаря. Так, 20 травня 1961 року постановою Ради Міністрів Української Радянської Соціалістичної Республіки було засновано Республіканську премію імені Тараса Григоровича Шевченка.

Цю премію свого часу отримали Павло Тичина, Андрій Малишко, Павло Загребельний, Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Іван Дзюба, Олесь Гончар, Улас Самчук, Олександр Довженко та багато інших видатних діячів культури. Традиційно офіційне нагородження лауреатів відбувається щороку у день народження Тараса Шевченка – 9 березня.

У відділі обслуговування користувачів обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського підготовлено книжкову виставку «Сузір’я лауреатів Шевченківської премії», присвячену 65-й річниці найпрестижнішої мистецької відзнаки України.

Ця премія вже понад шість десятиліть відзначає митців, чиє слово, думка і творчість стали важливою частиною української культури. Саме тому на виставці зібрано книги письменників – лауреатів премії за всі роки її існування.

Тут представлені твори як добре відомих майстрів української літератури, так і авторів, які для багатьох читачів можуть стати справжнім відкриттям. Кожна книга – це окрема зірка у великому сузір’ї українського слова, відзначеного високою державною нагородою.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з книжковою виставкою та відкрити для себе сузір’я імен, що стали символом таланту та глибини думки. Книги лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка – це сторінки історії нашої культури, які варто читати, перечитувати та відкривати для себе знову.

Підготувала Ірина Рєзнік,

відділ обслуговування користувачів

«Життя, мов спалах блискавки»

 Тарас Григорович Шевченко – геніальний український поет, який став національним символом України. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу.

До дня народження Великого Кобзаря фахівці відділу обслуговування користувачів бібліотеки Чижевського підготували книжкову виставку «Життя, мов спалах блискавки».

На виставці представлені твори Тараса Шевченка, книги про його життя і творчий шлях, дослідження літературознавців, спогади сучасників та художні інтерпретації його постаті. Серед книг: літературно-художні видання «Кобзар. Вперше зі щоденником автора» та «Три літа/ Тарас Шевченко», ювілейне видання «Тарас Шевченко. Творчий шлях. Графіка та інші твори», книга Леоніда Ушкалова «Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання», енциклопедія за редакцією Миколи Жулинського «Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники», «Живий Шевченко. Невигадані оповіді» Дмитра Чуба та інші.

Його слово – гостре й ніжне, болюче й пророче не втратило своєї сили й сьогодні. У важкий час випробувань ми знову й знову звертаємося до «Кобзаря», знаходячи у віршах підтримку, віру, силу й надію.

Запрошуємо всіх охочих до бібліотеки ознайомитися з книжковою виставкою та перегорнути сторінки безсмертної поезії Тараса Шевченка.

Ірина Рєзнік, відділ обслуговування користувачів

Книжковий ХІТ березня!

Це роман не лише про перші тижні повномасштабного вторгнення та знищення «Мрії», найбільшого вантажного літака у світі. Це щемка історія про людей, які посеред пекла війни залишилися вірними людській сутності, протиставляючи жорстокості й насильству взаємодопомогу та емпатію.

На руках у подружжя паралізована мама Дена, автівку знищили обстріли, а багатоповерхівку зайняли окупанти. Ще трохи – і в підвалі, де вони переховуються разом із сусідами, розпочнеться фільтрація. Намагаючись втекти і встигнути на евакуаційні автобуси, Ден і Діна долають перешкоди і сумніви.

Назва роману має глибокий символічний зміст. Вона відсилає до легендарного літака Ан-225 «Мрія» – найбільшого у світі транспортного повітряного судна, створеного українськими авіаконструкторами. «Мрія» була єдиною у своєму роді, встановила понад дві сотні світових рекордів і стала справжнім символом технічної могутності та інженерного таланту України. Її знали й захоплено зустрічали в різних країнах світу.

У лютому 2022 року під час боїв за аеропорт у Гостомелі літак було знищено російськими обстрілами. Кадри зруйнованої «Мрії» облетіли світ і стали одним із перших трагічних символів великої війни, символом знищених планів, зламаних доль, спроби стерти українську силу й ідентичність.

Та як і літак, що має шанс на відбудову, людська мрія не зникає. У романі Євгена Положія саме ця незламна віра стає головним сенсом - віра в життя, у повернення додому, у перемогу світла над темрявою.

Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Сильна! Красива! Вільна!

 
День української жінки відзначають 25 лютого – у день народження видатної української письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Це свято є символом вшанування її спадщини та вагомого внеску у розвиток українського суспільства.

Сьогодні, у час війни, українські жінки є джерелом віри та надії, справжніми берегинями – турботливими, стійкими, мужніми, які виховують майбутнє української нації, тримають на своїх плечах родину, роботу, волонтерство, тил і фронт. 

До Дня української жінки фахівці відділу обслуговування користувачів бібліотеки Чижевського підготували книжкову виставку «Сильна! Красива! Вільна!», присвячену жінкам, їхній красі, внутрішній силі та незламності. На виставці представлені художні твори, документальні свідчення, біографії, публіцистика – історії тих, хто надихає, хто не здається і щодня творить історію.

Серед видань – біографічні нариси на тлі історичних подій «Видатні жінки української історії», «Україна має жіноче обличчя» Мирослави Макаревич, «Жінки у Визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917-1930» Романа Коваля, збірка спогадів і роздумів жінок про життя в столиці у період повномасштабного вторгнення «Київ. Жінки. Війна», науково-популярні видання «Жінка незламного духу. Іванна Блажкевич» Миколи Бармака та «Українські жінки у горнилі модернізації» за редакцією Оксани Кісь, літературно-художнє видання «Це зробила вона», «Благословенне жіноче ім’я – Україна (жіночі портрети країни)» Олесі Тарасенко та інші.

Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з літературою, що розкриває багатогранність образу жінки – ніжної і водночас сильної, вразливої і непохитної. Нехай ці книги стануть джерелом підтримки, гордості і віри у нашу спільну перемогу.

З Днем української жінки!

Ірина Рєзнік,

відділ обслуговування користувачів

«Там, де палає небо: сучасна література про війну та любов»

24 лютого 2022 рік. Ця дата назавжди змінила життя кожного з нас. Повномасштабна агресія проти нашої країни стала випробуванням для кожної родини, для кожного міста, для всієї держави. Вже чотири роки ми живемо в умовах щоденних викликів і втрат, але водночас – у час безпрецедентного опору, сили та єдності.

До річниці повномасштабної війни в Україні у відділі обслуговування користувачів бібліотеки Чижевського відкрилась книжкова виставка «Там, де палає небо: сучасна література про війну та любов».

На виставці представлені твори сучасних українських авторів – письменників, поетів, військових, журналістів, волонтерів, які через слово передають правду про війну.

Ці книги – живий літопис нашого часу, написаний свідками й учасниками подій. Серед представлених видань: повісті «Прийшла війна» (2023), «Доню, війна!»(2024), « За небокрай» (2024) полковника Збройних сил України Андрія Тристана; філософський репортаж «Життя на межі: Україна, культура та війна» (2025) волонтерів, журналістів Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка; два томи збірок-хронік « Війна очима українського художника. Історії гучних подій» (2023)  художника Володимира Реброва; антологія воєнної лірики «Весна озброєна» (2022); поетична збірка «Війна. Болюче» Валерії Богуславської, а також інші художні твори про боротьбу, втрати, віру, надію та любов.

Запрошуємо до бібліотеки – разом збережемо пам’ять, усвідомимо ціну свободи, підтримаємо  художнє слово, бо кожна прочитана сторінка зміцнює нашу віру в незламність українського народу. 

Ірина Перетятько,

відділ обслуговування користувачів 

Україна у вогні: війна у фактах і спогадах

Ранок 24 лютого 22-го року ніколи не зітреться з нашої пам’яті. Російська агресія остаточно викрила істинні наміри варварського режиму – не просто захопити території, а знищити Україну як державу, а народ наш – як націю.

І лише героїчний опір українців, консолідація демократичного світу, єдність армії і народу зірвали російський задум «Київ за три дні».

Ніщо не дається так важко як свобода і незалежність. Вистояти і перемогти допоможе не лише зброя, а усвідомлення, що від кожного із нас залежить наше майбутнє.

З нагоди цієї дати у відділі обслуговування користувачів Обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського представлена книжкова виставка «Україна у вогні: війна у фактах і спогадах». Такі твори як: «Вбити імперію зла: Росія – вічний ворог України» Юрія Щербака, «Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу» Шона Макфейта, «Війна росії проти України та міжнародне співтовариство» Степана Віднянського та Андрія Мартинова, «Як зруйнувати русскій мір» Вадима Денисенка, «Чому Україна виграє» Сергія Громенка містять матеріали, що розкривають передумови, початок і перебіг російсько-української війни.

Кожен українець, незалежно від місця проживання, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу. Ми всі є свідками героїчних вчинків наших захисників і захисниць, які ціною власного життя боронять нашу землю. Про них ми можемо дізнатися з таких книжок: «Грані війни. Мережевий щоденник історика» Сергія Трояна, «Історії незламного народу» Олега Пальчика, «Вільні від народження» Валентина Карпова та Олексія Риби. При сприянні Кропивницької міської територіальної громади у виданні «Непереможені. Рік 2022. Імена та події, забувати про які ніхто не має права» зібрано розповіді про наших земляків, які віддали найцінніше – своє життя, захищаючи суверенітет і незалежність України.

На виставці також представлені книги, присвячені містам-Героям, захисники яких чинили героїчний спротив російським окупантам «Місто-герой Харків. 28 історій незламності» Дар’ї Бури, «Форпост Охтирка» Євгенії Подобної, «Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців», «Херсон 2022: з Україною в серці», «Порт Маріуполь: історія форпосту на Сході Європи» Сергія Кутнякова, «Ізюм. Зруйнований, але не скорений» Костянтина Григоренка де зібрані документальні свідчення щоденної боротьби за життя в окупованих містах.

Запрошуємо усіх охочих переглянути книжкову виставку у головній книгозбірні області.

Галина Руденко,

відділ обслуговування користувачів

Українці в умовах глобалізації і війни: збереження самобутності

Україна починається з кожного з нас – із нашого вибору, мови й дії.

 В’ячеслав Чорновіл

В умовах повномасштабної війни, яку розгорнула держава-агресорка проти України, гостро стоїть питання про збереження цілісності нашої держави, визначення її місця на мапі світу та міжнародній політичній арені, вирішення майбутнього кожного громадянина і народу загалом. Агресія росії проти України, що триває вже понад одинадцять років, поставила проблему цивілізаційної самоідентичності України в ряд екзистенційних, пріоритетних і невідкладних.

Російсько-українська війна спровокувала в українцях, мабуть, найсильніше єднання. Під постійними ракетними ударами нація згуртувалася. Українці згуртовані не лише навколо перемоги над зовнішнім ворогом, а й у баченні відбудови країни. 

Ми відстоюємо свою національну ідентичність, територіальну цілісність та суверенітет, то ж не дивно, що сьогодні тема війни присутня в кожній події, у кожній статті чи книзі.

Що ж почитати, щоб краще зрозуміти українську ідентичність? У головній книгозбірні області на цю тему представлені книги з різних галузей знань: художня література, історична, література з питань мовознавства, політології, соціології.

Завдяки участі бібліотеки імені Дмитра Чижевського в Програмі поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги, головна книгозбірня отримала книгу Віктора Брехуненка «Україна й українці: ім’я як поле битви» (Віктор Брехуненко. – К. : Видавець ПП Брехуненко, 2020). Віктор Анатолійович – український історик, професор, уродженець Кіровоградщини, автор понад 100 наукових праць, серед яких 10 монографій, публікацій документальних збірок та статей. Книга надзвичайно актуальна та розповідає про українське минуле, спираючись на факти. У цьому виданні розглядається походження слова «Україна», досліджується, як формувалась українська ідентичність. До сьогодні все, пов’язане з поясненням самоназви українців та їхньої ідентичності, залишається об’єктом не тільки суто наукового інтересу, а й численних ідеологічних маніпуляцій. За допомогою наукових аргументів у книжці спростовано маніпулятивні версії походження та смислового наповнення поняття «Україна» і показано, як Московщина загарбала назву «Русь» для свого одноосібного користування і наповнила інформаційний простір історичними фейками, видаючи світові за свою природну самоназву. Автор чудово спростовує всі ці великоруські міфи. У дослідженні документально підтверджується історична неправомірність як територіальних зазіхань на спадщину української нації – Київську Русь зі сторони московії (росії) і Речі Посполитої (Польщі), так і злочинне привласнення імені «Русь» для московського царства, а згодом імперії.

Сьогодні, в умовах російської агресії проти України, книга дає фактичні документальні дані всім патріотам, які ведуть тяжку боротьбу на інформаційно-ідеологічному фронті з фальшивими постулатами пропагандистів «русского міра». Книга «Україна й українці: ім’я як поле битви» сподобається всім, хто цікавиться питаннями української історії і хоче мати доступ до правдивої інформації.

Також від Українського інституту книги бібліотека отримала науково-популярне видання Орисі Демської «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» (О. М. Демська. – Харків: Віват, 2023, 2024). Ця книга – путівник у минуле української мови, яка століття за століттям уперто йшла до свого успіху. Після перших розділів книжка захоплює майже як роман, де головним героєм є українська мова. Авторка проводить огляд розвитку мов людства, зокрема церковнослов’янської, грецької, латини, які колись мали особливий статус, але згодом втратили його. Демська показує, як змінюється мова під впливом історичних подій, і як саме мова впливає на державотворення. Мова-народ-держава – принцип, за яким писала книгу авторка. Цікаво та докладно описано спроби російської імперії заборонити українську мову та принизити її роль, а також те, як російська мова використовувалась як інструмент пригнічення в Радянському Союзі. Демська звертає увагу на незахищеність кримськотатарської мови в Україні та інші больові точки, пов’язані з мовним питанням. Важливість мови як чинника національної ідентичності показана на прикладі українсько-російських мовних суперечок, з яких випливає розуміння, наскільки важливою є мова для сучасних націй. Праця Орисі Демської «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» – якісне джерело інформації про еволюцію української мови.

Надактуальним сьогодні є питання становлення мілітарної ідентичності українців – це самоідентифікація, яка формується як відповідь на агресію, під впливом війни. Монографія Валерія Зливкова та Світлани Лукомської «Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців» (В. Зливков, С. Лукомська. – Кропивницький : Видавець Лисенко В. Ф., 2023) присвячена історико-культурним та психологічним аспектам мілітарної ідентичності українців. У книзі йде розповідь про вплив козацтва та української шляхти на формування мілітарної ідентичності українців. Автори розглядають ідентичність в епоху постмодернізму, вплив воєн на формування ідентичності, історичні колективні травми українців у контексті мілітарної ідентичності. Особливу увагу автори звертають на роль школи у формуванні мілітарної ідентичності учнів (з досвіду повоєнних країн). Ця книга – цінне джерело знань про історію України та важливий інструмент для формування національної свідомості.

Темі національної ідентичності присвячена й збірка Марії Матіос «Нація» (Марія Матіос. – Львів: Піраміда, 2010), яка складається з окремих творів – оповідань та поезій, об’єднаних роздумами про долю українського народу в різні часи двадцятого століття. Сюжети цих творів різні і не пересікаються між собою. Герої в них теж різні, з різними долями і життєвими поглядами. У збірці авторка порушує питання, що й нині є актуальними: що робить українців нацією? Що нас роз’єднує, а що надихає єднатися? Чи є надія там, де століттями її витоптували та випалювали? Книга дуже важлива з моральної точки зору. Незважаючи на невеликий об’єм, у ній уміщено стільки болю, що стає страшно, як усе це вмістилося в душі і думках однієї жінки. Під одною обкладинкою зібралося багато різних доль, кожна з яких пече по-своєму. Це книга про народ, який пригнічували усіма силами, викорінювали, як тільки могли; про націю, яку ненавиділи і яку хотіли поставити на коліна. Книга сповнена сліз, смертей і… краси. Як не дивно, на тлі усієї цієї жорстокості українські народні звичаї і обряди виступають особливо чарівно. Відчувається могутня сила, передана від предків через покоління. Вона і дає вистояти нації, яку ніщо не могло убити. Герої книги – прості люди, селяни, які живуть своєю сім'єю, родинною хатою і працею. Вони нікому не бажають зла, але завжди знайдеться хтось, хто захоче підкорити мирних людей і вигнати з земель предків. «Нація» – це книга-реквієм по тим, кого безневинно закатували і знедолили. Це ода цілому народу. І це чудова книга, яку має прочитати кожен українець.

А як же сприймають українців інші народи? Книга європейського історика Андреаса Каппелера «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI-XIX ст.» (А. Каппелер; пер. з нім. В. Кам’янця. – Львів: Літопис, 2022) – грунтовне дослідження образу України в західноєвропейських джерелах XVI-XIX століть. Проаналізувавши велику кількість європейських публікацій та періодичних видань, автор майстерно відстежує трансформацію сприйняття України від героїчної козацької нації до образу селянської провінції під впливом російської імперської пропаганди, коли українська еліта була інтегрована в росію, а українці стали сприйматися як переважно селянський народ, позбавлений високої культури.

Слово «козак» давно переросло межі України й стало справжнім знаковим брендом, відомим у всьому світі, що є символом волі, мужності та нескореного духу. Каппелер аналізує не стільки саму історію України, скільки її сприйняття іноземцями. Книга показує, як Україна зникла з ментальної мапи Заходу, ставши «невидимою» за московськими фейками. Це ретельна робота, що демонструє, як кремлівська пропаганда впливала на західне бачення і як довго розвіювалися ці міфи. Праця Андреаса Каппелера – важливий внесок у розуміння того, як Захід сприймав Україну та як цей образ змінювався, допомагаючи сучасним українцям переосмислити своє місце в європейському контексті.

Тетяна Водотика та політичний експерт Євген Магда об’єднали творчі зусилля та написали книгу «Ігри відображень. Якою бачить Україну світ: у пошуках власного образу» (Тетяна Водотика, Євген Магда. – Харків : Віват, 2016). Книга акцентує увагу на привабливості нашої країни. Автори переконані, що в переламний для України час, як ніколи, потрібно не забувати про імідж нашої держави. 

В цьому науково-популярному дослідженні висвітлено, як грають українським іміджем решта гравців, наскільки Україні важливо зрозуміти правила гри та почати грати самій. Твердження «Україна не гравець, а об’єкт» є стереотипом. Доки Україна не доведе, що є суб’єктом, автором власних зовнішньополітичних відносин міжнародного життя, то так її і будуть сприймати. 

Перша Державна стратегія щодо побудови іміджу України з’явилася лише у 2003 році. Імідж перших осіб і імідж України як держави дуже відрізняється від іміджу українського народу. У книзі стверджується, що українську державу сприймали і сприймають як корумповану, небезпечну, невідомо де розташовану – мовляв, хіба це не в росії? Натомість українців вбачають доброзичливими, життєрадісними людьми, які гарно співають. І сьогодні стоїть завдання ось цей позитив, що стосується українського народу, перенести на українську державу і допомогти Україні виграти. Це і буде наша спільна перемога.

У першій, теоретичній частині, розглядається питання, що таке імідж держави, які функції він виконує та які чинники впливають на його формування.

У другій, історичній частині, показано, якою Україну бачив світ від перших письмових згадок про неї і до теперішнього часу. Особливу увагу звернено на спроби формування позитивного міжнародного образу України під час Української революції 1917-1921 років, а також після здобуття незалежності 1991 року.

У наступних частинах книги розглянуто окремі країни: Сполучені Штати Америки, Канада, Франція, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Чехія, Австрія, росія, Туреччина, Грузія. У кожній із них автори намагалися виділити стереотипи щодо України, які історично сформувалися, а деякі і сьогодні впливають на імідж сучасної України в світі. Один із таких стереотипів походить від часів холодної війни. У 1991 році не всі радо сприйняли незалежність України. Для багатьох американців і європейців було зручніше бачити Україну частиною росії. Для громадян України здобуття незалежності стало перемогою, а для решти світу це практично не мало значення. Українцям треба доводити своє право на існування.

Щодо сприйняття України та українців у росії, автори дослідження приділили велику увагу аналізу російської інформаційної агресії. Сказано про роль російських медіа у формуванні негативного образу України на пострадянському просторі та у світі.

У наступній частині науковці розцінюють країни Сходу як перспективних партнерів України. Але головною проблемою українського брендингу в цьому регіоні названо те, що більшість інформації про Україну надходить не з українських першоджерел, а за посередництва російських інформаційних агенцій.

Остання частина дослідження вміщує міркування щодо механізмів створення привабливого міжнародного образу України.

У чому ж полягає сутність міжнародного іміджу України? Як на нього можна впливати? Якими є сучасні технології роботи з іміджами націй? Чим із цих наборів інструментів можна скористатися нашій державі? Відповіді на ці та інші запитання автори книги подають просто та цікаво.

Для більш глибокого вивчення української ідентичності у головній книгозбірні представлені наукові праці «Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність» : монографія (Олег Рафальський, Ярослав Калакура, Олег Калакура, Михайло Юрій. – К. : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2022), в якій автори висловили пропозиції, як держава та суспільство можуть допомогти нам стати більш свідомими українцями, та «Ментальний вимір української цивілізації» (Ярослав Калакура, Олег Рафальський, Михайло Юрій. – К. : Генеза, 2017). У дослідженні розглянуто два основних поняття – українська цивілізація і українська ментальність.

Всі перелічені книги є у фонді бібліотеки імені Дмитра Чижевського і пропонуються до уваги викладачів історії, політології, філософії, студентів та широкого кола читачів, які прагнуть дослідити та пізнати проблематику цивілізаційної ідентичності в історії України.

Галина Руденко, 

провідний бібліотекар 

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Книжковий хіт лютого!

З дитинства нас вчать бути ввічливими і зважати на почуття інших. Проте важливо також зважати на власні почуття і не давати іншим ображати тебе, змушувати щось робити, коментувати твою зовнішність чи вбрання, обіймати чи торкатися тебе без

твоєї згоди. Щоб навчитися захищати себе, потрібно вибудувати власні кордони.Як це зробити? 

Насамперед навчитися казати «ні» - стверджує авторка цієї книжки, лайф-коуч Мішель Елман. Легко і невимушено Мішель пояснює, як підліток може протистояти тиску, бодішеймінгу і порушенню власних кордонів у родині, у школі, в колі друзів та в інтернеті. Застосовуючи поради авторки, підлітки стануть сильнішими та впевненішими в собі.

Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Як упіймати сніданок. Коротка історія їжі

    Вам цікаво, що їли перші люди, які жили на території сучасної

України? А як бенкетував Володимир Великий? У якому столітті почали

готувати борщ, який ми смакуємо зараз? Відповіді на всі ці питання у  новій

книжці письменниці та журналістки Оксани Снігур «Як упіймати сніданок.

Коротка історія їжі».

    Це дотепна та захоплива подорож у світ української гастрономічної

історії – від перших людей до нашої сучасності. Поринаючи у смачний світ

минулого, читачі дізнаються, що їли давні племена, чим ласувала українська

шляхта, що готували козаки у походах, чому монастирі були законодавцями

гастрономічної моди, як змінювалась кухня у XX столітті а також чим ми

смакуватимемо у майбутньому.

    Книга стане чудовою та пізнавальною розвагою для сімейного

читання.

    Якщо хочете не просто їсти, а розуміти, як їжа створює історію, –ця

книга саме для вас!

Вікторія Одегналова,

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

Віктор Шишкін розставляє крапки над «і»

 

Наприкінці минулого року сталася подія, яку через триваючу нині війну,  можливо, мало хто помітив, але вона впливатиме на подальший розвиток українського суспільства. Йдеться про видання та презентацію у Харкові і Полтаві спогадів першого Генерального прокурора незалежної України, багаторічного члена парламенту, судді Конституційного суду, в минулому жителя Кіровограда (Кропивницького) Віктора Шишкіна, відомого широкому загалу своїми україноцентризмом, глибоким знанням права і принциповістю.

«Нариси мого суспільного життя» Віктора Шишкіна  – це більше, ніж спогади. Розповідаючи про свою участь у розбудові молодої країни, її органів управління і створенні правової бази, зокрема Конституції, автор реконструює хід подій, посилаючись на численні документи. Таким чином він відновлює правду, яку деякі політичні сили і діячі тривалий час воліли замовчувати.

Книжка настільки цікава, що мимоволі захоплюєшся нею як гостросюжетним детективом. Сприяє цьому чіткість викладення думок, колоритна мова і відсутність намагання комусь догодити – тут автор залишається вірним собі, своїм принципам, не боїться гострих  висловлювань і оцінок.

Варто нагадати, що Віктор Шишкін був обраний народним депутатом України на перших демократичних виборах, коли в країні ще панувала єдина політична партія – комуністична. Читач дізнається, як тодішня компартійна влада намагалася ставити кандидату перепони, як організовувала провокації, чому виборці підтримали саме його.

Ставши народним депутатом, Віктор Шишкін доклав багато зусиль для відродження Української держави, становлення її правових інституцій, зокрема – прокуратури. Призначення його першим Генеральним прокурором у 1991 році було закономірним наслідком тієї законотворчої активності.

Кожен з двадцяти п'яти нарисів присвячений конкретному періоду життя й діяльності автора, але цінні вони насамперед тим, що в них через особисте відкривається погляд на загальнодержавне і загальнолюдське.

У цьому плані важливим є нарис про українську мову як мову незалежної нації . Як зізнався автор, з усіх нарисів найскладніше йому було писати саме цей, і ось чому: «Мені, неетнічному українцю, доводити комусь (переважно «розумово обмеженим»), що Українська мова, як КОД нації, давно є для мене визначальною в історичному збереженні українства і єдиною у процесі відродження та становлення держави Українського народу, було якось, м'яко кажучи, некомфортно і нижче власної гідності.»

Читач, можливо, вперше дізнається про «підводні камені» на шляху до утвердження української мов як державної, за яких умов мова має право претендувати на статус державної, чому й досі є чинним закон про мови, прийнятий ще в часи УРСР. «Боротьба за Українську мову, – пише Віктор Шишкін, – це не боротьба за мову спілкування на базарі. Це боротьба за існування Держави Українського народу, всеосяжної історичної пам'яті Української нації, її планетарної ідентифікації.»   

Щемливою і вражаючою є розповідь Шишкіна про Володимира Панченка, з яким познайомився під час виборів до Верховної Ради. Вони тісно співпрацювали над проектами законів, підтримували дружні стосунки.

У вміщеній присвяті Володимиру Панченку на роковини відходу його у засвіти  Віктор Шишкін зазначає: «У Верховній Раді України ми одразу доєдналися до «Народної ради» – першої консолідованої легальної парламентської опозиції, що протидіяла компартійній більшості. Знаючи у ті роки Володю як чудового оратора, трибуна, логіка, відомого члена Спілки письменників України, кандидата філологічних наук і улюбленого студентами доцента педінституту, я, юрист-нормативіст, оцінював його лише як політика, не вдаючись до глибинної суті його літературних пошуків і його захоплення творчістю В. Винниченка, Ю. Яновського, І. Франка та Лесі Українки. Визнаю свій гріх, що й досі, маючи подаровані ним чудові книги «Магічний кристал. Сторінки історії українського письменства», «Ох, Україно…», «Неубієнна література», «Сонячний годинник. Книга пілігрима», «Кільця на древі», я, переобтяжений проблемами політики і юриспруденції, не прочитав жодної з них за його життя, і значно себе цим обділив. Адже для саморозвитку не досить спиратися лише на політичну, юридичну чи історичну літературу.»

До речі, таких відвертих зізнань в книзі чимало, що посилює віру в щирість автора, в його спогади, які можна вважати й сповіддю.

Читач також дізнається майже детективну історію створення та озброєння в столиці добровольчого формування «Батальйону ОУН» у перші дні повномасштабного наступу російських військ, участь у його діях Віктора Шишкіна. «Батальйон «ОУН», – пише автор,  – залишиться у мене і в душі, й у всіх щоденних діях. При нагоді одягаю свою батальйонну форму з відповідними шевронами.»

Появі «Нарисів…» Віктора Шишкіна ми, читачі, маємо завдячувати… його дружині Олені та його тещі Раїсі Петрівні – це вони, як жартує Віктор Іванович, протягом п’ятнадцяти років підштовхували його до написання спогадів.

І насамкінець. Наприкінці лютого – на початку березня в бібліотеці імені Дмитра Чижевського відбудеться презентація «Нарисів мого суспільного життя». Віктор Іванович дуже бажає представити свою книжку кропивничанам, які свого часу дали йому путівку у велику політику. Книжку можна вже придбати на сайті Книгарні  Є (360 грн). Усі кошти, за побажанням автора, спрямовуються на підтримку ЗСУ.

Валерій М'ятович, відділ мистецтв

Книжковий хіт січня!

 Це історія, яка затягує з перших сторінок, огортає й поглинає. Минуле й сьогодення тут переплітаються загадковими знаками на старому муралі поштового відділення.

Анна Дейл - художниця, якій доручили намалювати мурал у містечку на півдні Америки. Морган Крістофер - також художниця, якій майже через 80 років доручають реставрувати мурал, створений Анною. Морган погоджується, не маючи жодного досвіду такої роботи. Вона приймає це рішення, адже на кон поставлено надто багато: вона практично занапастила своє ще юне життя, і це для неї єдиний шанс вийти з в’язниці.

Мурал виявляється дуже дивним, сповненим химерних деталей. Відомо, що художниця нібито збожеволіла й зникла, не закінчивши роботу. Тож героїня відновлює не лише витвір мистецтва, а й правду про те, що сталося з його авторкою. Деталі картини й подій розкриваються надзвичайно захопливо. Водночас авторка порушує глибокі теми: расизму й гендерної дискримінації в історії США, різниці поколінь та складних родинних стосунків.

Це дуже емоційна, життєствердна історія про внутрішню силу змінити своє життя й бути щасливим попри все.

Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Академік Біляшівський про українське народне мистецтво

 

Початок минулого століття відзначався високим рівнем досліджень українського народного мистецтва, що забезпечило йому гідну репрезентацію в європейському контексті. Одним із тих, хто доклав до цього чимало зусиль, був Микола Біляшівський (1867–1926). Дивує, як багато вдалося йому зробити за неповних п’ятдесят дев’ять років життя на ниві археології й історії, мистецтвознавства, музейництва й охорони пам’яток, етнографії та фольклористики.

Микола Біляшівський більше двадцяти років очолював новостворений Музей старожитностей і мистецтв. Тисячі експонатів, зібраних ним і його співробітниками, пізніше лягли в основу чотирьох київських національних музеїв: історії України, художнього, Тараса Шевченка, українського народного декоративного мистецтва.

Як один з найавторитетніших знавців українського народного мистецтва Микола Біляшівський був запрошений до підготовки першої в історії колективної праці про «селянське мистецтво» Європи. Рукопис його розділу про українське народне мистецтво досі не знайдено, але його відтворено шляхом перекладу з англійської та видано окремою книгою «Микола Біляшівський. Українське народне мистецтво» до 155-річчя з дня народження вченого.

Ось що писав Микола Біляшівський про українців як «мистецьку націю»:
«Надзвичайно обдаровані й наділені розвиненим відчуттям прекрасного, українці намагалися по-своєму реагувати на соціально-економічні обставини, водночас не порушуючи традиційного ладу сільського життя, адже селянами на той час були 95 відсотків населення країни. Вони мали у своєму розпорядженні великий арсенал художніх форм для самовираження, який творився протягом багатьох століть і став чудовим засобом реалізації вишуканого естетичного смаку народу».

У книзі досліджується, як мистецький імпульс українців реалізувався в оздобленні одягу, ювелірних прикрас, житла. Зокрема, багато уваги приділено олійному живопису, різьбленню по дереву, кераміці. Також тут вміщено велику кількість ілюстрацій.

Для ознайомлення з книжкою «Микола Біляшівський. Українське народне мистецтво» запрошуємо до відділу мистецтв бібліотеки.

Валерій М'ятович,

відділ мистецтв