четвер, 12 листопада 2009 р.

Ми не боїмося, а боремося!

Уже кілька тижнів Україна перебуває в тенетах епідемії грипу. Новини газет, радіо і телебачення, інтернету схожі на вісті з фронтів. Найгірше те, що українські чиновники самі нагнітають ситуацію, даючи інколи зовсім протилежні коментарі та звинувачуючи один одного у доведенні країни до такого стану. Пересічні українці штурмом беруть аптеки, скуповуючи потрібні і непотрібні ліки.
Але сьогодні я поведу мову не про це.
З 2 листопада карантин було оголошено в нашій області. Навчальні, виховні, дозвіллеві заклади тимчасово не працюють, скасовано проведення масових заходів. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського - відчинена. Здавалося б, мають бути порожні зали, але люди йдуть, особливо студенти, які намагаються не втрачати робочого темпу і готують курсові, контрольні роботи. Зауважує завідуюча читальними залами Демиденко Галина Сергіївна: „Студентів дійсно побільшало, але це переважно заочники, які готуються до зимової сесії”. Такий же стан в інших залах обслуговування.
Зважаючи на загальну ситуацію, по бібліотеці виданий наказ, який містить перелік запобіжних заходів перешкоджанню поширенню вірусних інфекцій. Одним із важливих пунктів – є рекомендація всім членам колективу носити марлеві пов’язки чи медичні маски протягом робочого дня.
Повідомляє Лариса Володимирівна Коваленко, голова профкому бібліотеки: „Ми закупили за наші кошти марлеві маски і роздали кожному бібліотекарю відділу обслуговування безкоштовно (всі інші наші колеги теж безкоштовно отримали маски, закуплені бібліотекою – авт.). А у відділі основного книгозберігання, який я очолюю, провела для колективу інструктаж”.

Говорить Наталя Миколаївна Білаш, завідуюча відділом міського абонемента: „На жаль, за книгами часто приходять люди, які хворіють, чхаючи та кашляючи на моїх колег. Але ми працюємо в звичному режимі. Принесли з дому радянську праску (щоб потужна) і прасуємо кожні 3-4 години маски, в яких працюємо. Ось на абажурі звичайної кімнатної лампи зубчик часнику лежить, така собі своєрідна аромалампа вийшла. А в нашому дитячому куточку – наочний приклад!”.

„Ароматерапія – основний метод боротьби з інфекцією в нашому відділі, – радить Ірина Іванівна Кучеренко, завідуюча Інтернет-центру, - ми використовуємо ароматичні палички з оліями бергамоту, ванілі, пастернаку. А ще протерли робочі місця свої та користувачів ПК– клавіатури, мишки - спеціальними вологими серветками, розклали скрізь нарізаний часник і цибулю”.
В бібліотеці постійно проводиться вологе прибирання, протягом цілого дня – через кілька годин приміщення і коридори, поручні сходів і ручки дверей протираються дезинфікуючим розчином.
Ще тільки-тільки застуда почала набирати оберти, всі бібліотечні відділи отримали електронну розсилку від Олега Михайловича Волохіна, головного інженера з автоматизації - як правильно лікувати грип та як підвищити свій імунітет.
Любов Грачова, наш двірник – постійно працює на вулиці, знизує плечими: ”Та нічого особливого не вживаю. От хіба що молоко з медом, смородину, перетерту з цукром, смакота…”
Озброєний власними рецептами підвищення імунітету та здорового способу життя відділ науково-методичної роботи. Говорить Дубина Любов: „Дуже добре вживати чай з обліпихою, смородиною. Можна заварювати гілочки малини і вишні. А я готую компот з винограду – ділиться завідуюча Любов Олексіївна Циганкова, – смачно і корисно!”. Відділ комплектування - один з небагатьох, де працюють лише молоді дівчата. Говорить Оксана Мороз: „Найперший профілактичний захід – це часте провітрювання кабінету, і, звісно, чай з лимоном”.

А від себе хочу додати, що велике значення мають позитивний настрій і переконання, що все буде добре. Тож скажемо „Ні!” загальній паніці і будемо сподіватися на краще. Тим паче, що в листопаді в нашому колективі багато іменинників і є навіть кілька ювілярів! Також незабаром починається чарівна пора свят, тому ніколи хворіти!

Запрошуємо до обговорення цього матеріалу наших колег з інших бібліотек!

Бібліотекарів опитувала і збирала рецепти С. Приймак, завідуюча сектором маркетингу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського.

середа, 11 листопада 2009 р.

„Ниточка” веде… в бібліотеку

Початок співробітництва Клуба народних ремесел „Ниточка” та ОУНБ ім.. Д.Чижевського сягає червня 2003 року, коли гурт залюблених у народне мистецтво людей ще не був навіть організаційно оформлений, просто їм було добре разом, і вони прагнули поділитись своїм захопленням з іншими людьми. Керівником та натхненницею клубу стала відома вже на Кіровоградщині вишивальниця Ніжнікова Наталя Костянтинівна. Рукоділля – це багаторічне захоплення пані Наталі, яка є за фахом юрист, а нині випробовує себе ще й як художник по костюмах знаного у місті зразкового хореографічного ансамблю „Анюта”.
Твори, якими авторка дорожить найбільше, прикрашають її світлицю. Окремі роботи віднедавна знаходяться в приватних колекціях США, Росії, Великої Британії, Ізраїлю, Кореї, Японії, Італії, Німеччини та Білорусії. Наталя Костянтинівна є учасницею та лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів, у тому числі такого престижного як ХІІ Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль "Кролевецькі рушники", міжнародних фестивалів декоративно-ужиткового мистецтва у Курську, Воронежі, Тулі та Москві.
Любителі декоративно-ужиткового мистецтва мали нагоду познайомитись з її вишивками під час експозицій у краєзнавчому та художньому музеях міста, у культурно-освітніх закладах, Кіровоградській міській центральній бібліотеці, обласній бібліотеці для дітей ім. А.Гайдара. Завдяки активній життєвій позиції та неспокійній вдачі Наталя Ніжнікова бере участь у загальноміських та обласних культурницьких закладах, зокрема присвячених Дню міста, Пушкінським та Шевченківським дням. Про її громадську та творчу діяльність неодноразово писала місцева преса. Відтак, абсолютно органічною та логічною стала її перемога у ярмарку громадських ініціатив з проектом клубу народних ремесел „Ниточка”, якому вже пішов третій рік.
Усі здобутки своїх однодумців по клубу Наталя Костянтинівна вважає за потрібне активно пропагувати у регіоні та за його межами. „Ниточка”, незважаючи на свою ще „дитячу” біографію, зібрала в мистецьке коло понад 70 майстрів та аматорів мистецтва і встигла заявити про себе серед аматорів народного мистецтва краю та України.
Зрозуміло, що кожен з народних умільців прагне до якнайповнішого розкриття своїх власних талантів, уподобань та мрій. Але всі вони разом дбають також про неперервність традицій народних ремесел краю, прагнуть зберігати скарби минулих поколінь задля прийдешніх. І в цьому сенсі, можна сказати, що „Ниточка” єднає покоління своїми веселковими фарбами та працьовитими руками. Особливо яскраво це простежується в організації одного з перших проектів клубу народних ремесел – виставки старовинної вишивки „Рушникові доріжки”. Здобутки народних умільців краю з приватної колекції Наталії Ніжнікової. Вишивки датовано серединою ХХ століття”, присвячену Дню Конституції України (червень 2008 року)
Якщо до народних джерел традиційно звертаються за натхненням навіть маститі художники, то що вже говорити про аматорів народного мистецтва, які, за великим рахунком, і є тим колективним автором, який створює народне мистецтво.
Дуже органічно було

підібрано епіграф до виставки - поетичний рядок нашого земляка Віктора Шила : „Орнамент – це кардіограма цілого народу”. Використавши цю метафору, можна сказати, що кардіограму народу вимальовували невтомні і ласкаві жіночі руки скрізь, куди доля спрямовувала стежки наших землячок – від Старої Осоти Олександрівського району до Петропавловська-Камчатського, від села Петрівка Компаніївського району до села Бабні Смоленської області. Переважна більшість вишивок на виставці має понад 50 років і вже може вважатись експонатами музейної вартості. Але окремі – дійсно унікальні, бо використовуються у побуті понад століття. У бабусиних скринях віднайдено справжні скарби – рушники та серветки, килими та рушники, сорочки та божники, простирадла та картини. Виконані вони із застосуванням таких найбільш поширених та улюблених у народі технік як хрестик, болгарський хрестик, гладь, витяганка, плетіння гачком. На своїх полотняних скрижалях вони несуть з глибин часу код народу.

Рушники, як і люди, мають власний життєпис. Вони народжуються під співи майстринь у світлицях, вірно слугують, супроводжуючи людину все життя і так само відходять, втративши дбайливих господарів.
Про кожен рушник зі своєї колекції Наталя Костянтинівна може розповісти історію, що гідна окремого оповідання чи й повісті. Спільним для представлених у „Рушникових доріжках” полотняних скрижалів є те, що створені вони були у нашому степовому краї у середині минулого століття, а відтак є матеріальним свідченням нашої культури і нашої епохи. Всміхаються мальви і ружі, підморгують братки, пломеніють маки і гордовито роззираються довкола пишні троянди, кутаються в мереживні китиці скромні фіалки, тихенько подзенькують дзвоники, туркочуть у парі голуби, переплітаються волошки із золотим колоссям. Це наше степове різнотрав`я і золотосинь. Усе розмовляє із нами мовою символів, мовою краси, ніби не хоче, аби перервалась нитка часу, що єднає покоління. Невмолимий і буремний час залишив свої автографи на їхніх крилах, але вони не приховують власних зморщок та життєвої втоми – вони чесно слугували людям, несучи естафету добра від серця до серця, прикрашаючи життя і нагадуючи про вічність краси.
Різними шляхами прийшли рушники у дім пані Наталі: є подаровані, є успадковані, є врятовані… Так-так, і врятовані також. Багатьом рушникам ця неспокійна і щедра жінка продовжила життя. У певному сенсі вона є вартовою нашої духовності. Наталя Костянтинівна Ніжнікова вважає найбільшою оцінкою її діяльності слова, сказані начальником управління культури та туризму Кіровоградської ОДА Овчаренко Наталією Юр`ївною під час вручення диплому фестивалю „Молюсь за тебе, Україно!” :
„Оця жіночка – росіянка, яка стоїть на варті нашої української культури!”
На відкриття виставки старовинної вишивки було запрошено користувачів бібліотеки, усіх аматорів мистецтва, членів клуба народних ремесел „Ниточка” та ще одного популярного у місті мистецького об`єднання - Кіровоградської обласної громадської організації "Єлисаветградський узвіз", а також юних гуртківців, що лише опановують ази декоративно-ужиткового мистецтва. Насамперед для них, а також для всіх присутніх, підготував екскурс у народне мистецтво кіровоградець Пилип Іванович Бойко, який також є членом клубу "Ниточка" і персональну виставку якого жителі обласного центру мали змогу побачити у квітні 2008 року у Кіровоградській міській центральній бібліотеці.
А коли вся Україна вишивала Рушник національної єдності, до стібочків з Кіровоградщини доклала свої умілі руки пані Наталя з подругами.
Свою приватну колекцію вишивок Наталя Костянтинівна поновлює також під час подорожей, які складають суттєву частину її активного, насиченого подіями життя. Так, з поїздки до Росії вона привезла роботи у техніці ришельє і тут же прийшла з ініціативою експонувати їх у відділі краєзнавства. Гаптовані білим по білому, мов білосніжні лебеді розкинули свої рукави фіранки та завіски, штори та портьєри, закликаючи відвідувачів до замилування та роздумів. „ Выставка старой вышивки Белгородской и Воронежской областей (Русский культурный центр)” – таку назву отримала ця виставка, презентована у листопаді 2008 року, наголошуючи, що мистецтво вічне, якщо воно спирається на народні традиції і щедро п’є з народних джерел цілющу воду, насичену світлом і добром.
Дружба з „Ниточкою” подарувала бібліотеці і кілька персональних виставок. Першою свої роботи на двох персональних виставках представила Наталя Ніжнікова: „Русские мотивы. К 300-летию Санкт-Петербурга” – у червні 2003 року та "Кіровоградські візерунки", присвячену 250-річчю міста – у вересні 2004 року.
У листопаді 2007 року у Клубі народних ремесел „Ниточка” презентує першу свою персональну виставку „Світ мого захоплення” майстриня-вишивальниця Світлана Пасашкова.
Присутні на презентації колеги, гості, користувачі бібліотеки та бібліотекарі відзначили як найголовнішу відмінність почерку майстрині – високу техніку виконання її робіт. Хрестик у руках пані Світлани перетворюється на багатофункціональний засіб, він підкреслює філігранність вишитих картин, а отже – їхню бездоганність. Попри таку хрестоматійну відповідність технології, її вишивки випромінюють тепло, спокій, домашній затишок. Тематика – рослинний та тваринний світ нашої планети. Виконані з любов’ю, її вишиті квіти, птахи і звірі нагадують людям – ми одної крові, ми – діти однієї планети, красивої, барвистої, багатої – бережімо ж це багатство для себе та майбутніх поколінь. Але вмінням вишивати обдарування пані Світлани не вичерпуються, вона має великий талант оповідача. Її коментарі до власних робіт гідні того, щоб стати нарисами книги, що могла б мати таку ж назву -"Світ мого захоплення". Про майстерність її усного мовлення свідчить і те, що на зустрічі з нею студентів Кіровоградського кооперативного технікуму економіки і права ім. М.Сая протягом майже двох годин не поворухнулись навіть непосидючі хлопчаки, що вже говорити про дівчат – всі вони сиділи зачаровані. І це закономірно, бо чарувати – то і є мета справжнього таланту.
Пасашкова Світлана Леонідівна народилася в м. Гайвороні Кіровоградської області. Після закінчення Гайворонського машинобудівного технікуму доля привела її в Кіровоград на завод „Червона зірка”. В Кіровограді Світлана одружилася, народила сина. Закінчила КІСМ, і пропрацювавши 14 років на заводі, звільнилася та присвятила своє життя сім`ї та улюбленому заняттю – вишиванню.
Пані Світлана все своє життя займалася рукоділлям – шила, в`язала. Вишивкою почала займатися 6 років тому. І на протязі цього часу створила біля 100 робіт. В 2007 році стала членом клубу „Ниточка”.
Майстерність пані Світлани винагороджується подяками, визнанням шанувальників її творчості та власним задоволенням від виконаної роботи.
4 березня 2008 року, напередодні традиційного жіночого свята, у відділі краєзнавства ОУНБ ім. Д.Чижевського відкрито персональну виставку авторського трикотажа Кравчук Вікторії Олександрівни. Присутні на відкритті виставки мали змогу пересвідчитись у невичерпності фантазії та бездоганній техніці майстрині.
У колі її зацікавлень – предмети інтер`єру, одяг та аксесуари. Зачаровують мережива серветок, доріжок, скатертин, шторок, завісок, фіранок, порт`єрок, наволок на стільничок. Цікаво використані техніки плетіння гачком для оздоблення посуду. Та справжній фейєрверк емоцій серед присутніх викликав показ моделей одягу. Ексклюзивні комплекти одягу демонстрували веселі, чарівні та стрункі дівчата. Сукні, светрики, кофтини, накидки, туніки, маєчки, шапочки, шалі і ще безліч цікавих аксесуарів до них створили неповторний святковий калейдоскоп. Це перший такий показ в історії клуба народних ремесел „Ниточка”, і його успішність надихає учасників на створення власного, клубного, модельного агентства. І хоча від мрії до її здійснення – шлях непростий, завзятість та ентузіазм „ниточок” не залишають сумнівів у реальності мрії.
Гачок, спиці і клубочок ниток – ось нібито і все, що потрібно майстрині. Поволі розмотується ниточка і, як у казці, стелить шлях у загадкове і незвідане. Творчість не знає меж і не визнає кордонів. А як все починалось?
Вікторія Кравчук – народилась у Кіровограді у 1976 році, навчалась у школах №25 та №32, а паралельно торувала стежку до країни мрій – відвідувала усі гуртки та студії в нашому місті, пов’язані з декоративно-ужитковим мистецтвом, а головне - чотири роки навчалась у художній школі. Звідки такий нестримний потяг прикрашати все довкола і власноруч створювати красу? Відповідь частково знаходимо в родинних зацікавленнях. Батько Вікторії мав талант художника, займався випалюванням по дереву, чеканкою. Мати – понад два десятиліття пропрацювала на фабриці „Індтрикотаж”. Домашня атмосфера творчості спонукала доньку до власних творчих розвідок у царину мистецтва. Не дивно, що згодом на „Індтрикотаж” приходить і Вікторія, вона працює там художником з вишивки аж до закриття фабрики.
Багато чому навчилась Вікторія Кравчук і в Москві, де опановувала школу дизайну в „Учбовому Центрі „Останкіно”. Десятирічний досвід дизайнерської роботи в Росії цього періоду важко переоцінити.
А ниточка від чарівного клубочка, що стелилась її життєвою дорогою, привела Вікторію у 2007 році в місто дитинства - Кіровоград, і далі - на засідання клубу народних ремесел „Ниточка”.
До захопленої переважно рукоділлям жіночої частини „Ниточки” поступово приєднуються чоловіки. Один з них – самодіяльний художник
Р. Климишин.
Наприкінці квітня 2008 року художник-аматор Ростислав Климишин представив у відділі краєзнавства нашої бібліотеки виставку пейзажів.
Родом Р.Климишин з тернопільського села, щедрого на природу і добрих людей. Хист до малювання у нього помітив ще шкільний учитель, і ця любов до відтворення краси світу фарбами відтоді не полишала Ростислава, а йшла паралельно з визначенням мети життя та професійним зростанням. Працює самодіяльний художник у ВАТ „Кіровоградобленерго”, а малювання стало його захопленням та способом самовираження. Його пейзажі реалістичні і водночас романтичні, вони ніби легко впізнаються і водночас манять якоюсь загадкою. Серед представлених картин і природа нашого краю, і кримські краєвиди. Експозиція відкрилася якраз напередодні 55-річчя Р.Климишина і зібрала чимало зацікавлених відвідувачів, у тому числі його колег, друзів, однодумців, вона мала гарні відгуки.
До дня Незалежності України у серпні 2008 року відбулось відкриття персональної виставки члена Клубу народних ремесел „Ниточка” Корсун Раїси Іванівни.У експозиції „Фарби літа”– вишивка гладдю та хрестиком на предметах одягу та інтер`єру. Вінчає рукотворну красу вишитий образ Божої Матері в обрамленні традиційного українського рушника. Різнобарвні узори прикрашають серветки і доріжки, картини і рушники, блузки і футболки, а ще - численні хусточки, від яких не можна відірвати погляду. Техніка робіт представляє собою художню гладь та стебнівку, доповнену окремими видами швів, що використовуються для гладі по рахунку ниток, тамбур, рококо, болгарський хрестик, рішельє. Вишивку органічно доповнюють мережива, плетені гачком. Філігранність робіт та майстерне володіння веселкою кольорів робить вишивки водночас яскравими і ніжними, задумливими і життєрадісними. Роботи відображають індивідуальність почерку майстрині і водночас не схожі одна на одну. Вони випромінюють політ душі і тепло жіночих рук.
Народилась Раїса Іванівна 1944 року в Туркменії в родині військового. Батько родом із Саратовської області, а мати – уродженка села Панчеве Новомиргородського району. По закінченню школи Раїса стала студенткою медучилища, згодом працювала операційною сестрою. Другу спеціальність отримала у Ташкентському інституті народного господарства, працювала у галузі будівництва. А рукоділля освітлювало будні і освячувало душу.
У 2002 році переїхала з родиною з Ташкента до Кіровограда. Тут і зустрілась з жінками - членами клубу „Ниточка”. Спільне захоплення рукоділлям та бажання поділитись з людьми своїми здобутками знайшло вираження у колективних та персональних виставках – обласних і всеукраїнських. Родина всіляко підтримує свою Берегиню у її захопленні і допомагає у організації виставок.
На презентації „Фарб літа” виступили колеги вишивальниці по клубу, члени родини, друзі, бібліотекарі ОУНБ ім. Д.Чижевського.
Шевченківські дні 2009 року принесли радість та захопленя усім відвідувачам відділу. Саме у ці березневі дні Клуб народних ремесел „Ниточка” презентував триптих-вишивку, присвячений Тарасу Шевченку
„В майбутнє до тебе я, Тарасе, йду”. Ця презентація – данина пам`яті народному поету і пророку, який єднає покоління і дарує віру у майбутнє та снагу до життя.
Композиція складається із портрета Кобзаря, тексту його „Заповіту” та 5-метрового традиційного українського рушника, який і огортає портрет своїми крилами. Робота виконана червоними і чорними нитками в техніці болгарського хрестика, а крайові шви – рубцюванням та ретязем. Портрет Шевченка, що зазвичай не потребує підпису, цього разу супроводжують слова з відомої пісні на слова Олександра Злотника „Шлях до Тараса”: „Не в минуле, а в майбутнє до тебе я, Тарасе, йду”, вишиті хрестиком на окладі портрета.
Автор презентованих робіт - Бойко Пилип Іванович – родом із села Шпаково Новомиргородського району. За фахом – вчитель математики, останні 20 років працював заступником директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №18 м. Кіровограда. Вишивати почав з кінця 2004 року, вже у пенсійному віці. Родина поділяє захоплення Пилипа Івановича, оскільки і дружина, і обидві доньки кохаються у рукоділлі, іноді вони навіть заздрять батькові, що має відтепер більше вільного часу для свого захоплення.
У „Ниточці” П.І.Бойко майже з початку заснування (з третього засідання, уточнює він як математик), почувається у переважно жіночому товаристві комфортно, бере активну участь у заходах клубу.
Шевченківська тема увійшла в його життя з дитинства, коли третьокласником він уперше почув у виконанні сільського хору пісні на слова Шевченка. Пилип Іванович охоче поділився із присутніми своїми спогадами та роздумами щодо ролі Шевченка у власному світогляді, а відтепер – уже й у творчості.
Присутні на презентації читали твори Шевченка українською та іншими мовами і спілкувались, вшановуючи Кобзаря світлими спогадами та присвяченими йому віршами.
До доброго звикаєш швидко, і тому працівники відділу не дивуються запитанням постійних наших читачів, чи скоро „Ниточка” представить свій новий проект на розсуд глядача. Ми їх запевняємо, що наше співробітництво триватиме. Принагідно хочеться наголосити на тому , що тенденція влаштовувати виставки майстрів саме у бібліотечних закладах є адекватною відповіддю на сучасні світові тенденції глобалізації та уніфікації – маємо зберігати обличчя народу, так би мовити, вишитий нитками його портрет, так само пристрасно і ретельно, як бережемо мудрість століть на книжкових полицях бібліотек. Презентовані виставки та виступи присутніх на презентаціях покликані нагадати нам всім, що ми - надзвичайно багаті , а відтак - не маємо права це духовне багатство не примножувати, бо саме такою є місія культури – берегти ментальну естафету поколінь. І ці високі слова звучать так природно і щиро серед веселкової рукотворної краси.
Найсміливіші фантазії мають право на втілення, якщо вони знаходять підтримку однодумців та друзів. Парадоксально, але мистецтво вишивки, плетіння, що нібито вимагає усамітнення, насправді стає об`єднуючим фактором, спонукаючи все оточення майстрині сприяти, допомагати, підтримувати, визнавати та заохочувати до нових творчих пошуків.
Побажаємо ж від щирого серця, щоб ниточка на клубочках долі стелилась їм тими дорогами, що вони намріяли.
Майя Міщенко,
головний бібліотекар відділу краєзнавства
Кіровоградської ОУНБ ім. Д.Чижевського

четвер, 5 листопада 2009 р.

Анонсирована онлайн-карта 
заболеваемости гриппом в Украине

05.11.2009
ИПС Яндекс предлагает сервис для отслеживания динамики заболеваний гриппом в Украине. Для этого он подготовил карту заболеваемости гриппом и ОРВИ в нашей стране (http://flu-ua.narod.ru/). На карте можно увидеть ситуацию в каждом из регионов, получить телефоны «горячих линий» и прочитать, что пишут об эпидемии в новостях, блогах и твиттере. Кроме того, Яндекс предлагает специальный информационный блок (виджет) с данными о количестве заболевших в определенном регионе страны за сутки (http://www.yandex.ru/?add=10190).


Данные поступают от Минздрава Украины и постоянно обновляются, поэтому пользователи могут следить за ситуацией и сразу увидят, когда эпидемия пойдет на спад.

День керівника „Управління сучасною бібліотекою”.


2 листопада 2009 року на базі ОУНБ ім.Д.І.Чижевського для директорів бібліотечних закладів області було проведено навчання з підвищення фахового рівня - День керівника „Управління сучасною бібліотекою”. У заході брали участь провідні фахівці управління культури і туризму облдержадміністрації, обкому профспілки працівників культури, обласних бібліотек: універсальної наукової ім.Д.І.Чижевського, для юнацтва ім.О.М. Бойченка, для дітей ім. А.П.Гайдара.
Про сучасну бібліотечну політику в галузі бібліотечної справи інформувала присутніх директор ОУНБ ім. Д.І.Чижевського Гаращенко О.М. У своєму виступі вона доповіла про участь у засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулось 30 вересня 2009 року, в ході якого обговорювалися питання сучасного стану бібліотек, актуальні питання розвитку бібліотечної справи та шляхи їх вирішення, а також проекти актів законодавства, спрямовані на розв’язання проблем розвитку бібліотечної справи. У виступі були названі проблеми бібліотечної галузі, що потребують вирішення на загально-державному рівні: скорочення чисельності публічних бібліотек та оптимізація бібліотечних мереж, незадовільний стан матеріально-технічної бази, збереження та поповнення бібліотечних фондів, інформатизація бібліотек, нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотек, стан забезпечення кваліфікованими кадрами.
З питань соціального захисту бібліотечних працівників надала консультації Кадук З.М., голова обкому профспілки працівників культури. У своєму виступі вона зупинилась на документах, відповідно до яких планується підвищення заробітної плати працівникам бібліотек, на дотриманні вимог щодо оформлення колективних договорів, додаткових відпусток, відповіла на численні запитання.
З консультацією про організацію охорони праці та убезпечення роботи працівників бібліотек виступила Поліщук М.В., інженер з охорони праці ОУНБ ім. Д.І.Чижевського. Більш детально зупинилася на оформленні відповідних документів на випадки травматизму виробничого та невиробничого характеру.
Керівники бібліотек отримали консультації з фінансово-господарської діяльності, які надала Данилова Л.М., провідний бухгалтер – ревізор централізованої бухгалтерії управління культури і туризму облдержадміністрації.
Під час заняття розглянуто актуальні питання роботи бібліотек: діяльність бібліотек області за 9 місяців поточного року, рекомендації щодо планування роботи бібліотек на 2010 рік, огляд літератури „Сучасна теорія управління”, підготовлені фахівцями обласних бібліотек.
Завідуюча відділом науково-методичної роботи і
соціологічних досліджень Л.О.Циганкова

пʼятниця, 9 жовтня 2009 р.

Творча поїздка

Для мене поїздки на обласні семінари це завжди цікаво та корисно, а ще й відповідально тому, що представляєш всі бібліотеки району.
Так було і цього разу, коли їхала на підсумковий семінар «Мережа громадянської освіти: правова освіта сільської молоді», який відбувся 22-23 вересня 2009 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім.Д.І.Чижевського.
Бобринецька районна бібліотека для дорослих працює в рамках проекту з 2004 року. В нинішніх умовах фінансування бібліотек участь у проекті для нашої бібліотеки - це вагома допомога, та й не тільки для нашої. Бібліотека отримала комп’ютерну техніку, оплату за Інтернет-зв'язок, можливість частіше відвідувати сільські бібліотеки, школи, має електронну пошту. Працівники бібліотеки пройшли навчання по роботі з комп’ютерами на базі ОУНБ.
Команда ОЖІС постійно серйозно готується до проведення семінарів. Знайомить з усім новим, що відбувається в бібліотеках України і не тільки, а ми, в свою чергу, намагаємося запроваджувати все почуте в практику роботи. Програма семінару, як завжди, цікава і насичена.
Познайомили нас з використанням технології VOIP (IP)-телефонії. По приїзду додому ми самостійно встановили програму «Skype» і тепер маємо можливість безкоштовно спілкуватися.
Особливо подобаються конкурси, які проводяться в рамках проекту. Під час дії цього проекту ми взяли участь у конкурсі на кращий відеофрагмент з проведення тренінгів. На семінарі переглянули кращі матеріали, які були представлені на конкурс. Сподобався відеоролик Кіровоградської МЦБС. Там взагалі працюють справжні бібліотекарі. Молодці одним словом!!!
Обмінювалися досвідом роботи інформаційно-ресурсних центрів, які організовані в наших бібліотеках. Презентували свої кращі громадські ініціативи, виявлені під час реалізації проекту. Не розділила думку журі щодо переможців конкурсу. Їх ініціативи прекрасні, але запропоновані молодими людьми міста. Їм, на мою думку, простіше ніж молоді, яка проживає в сільській місцевості. Та й тема проекту «сільська молодь».
Запам'яталася презентація українських інноваційних проектів, яку зробив представник IREX. Участь у конкурсах проектів - це шанс отримати допомогу на покращення послуг бібліотек. Проект «Бібліоміст» заслуговує на увагу, але умови конкурсу не прості . Помізкуємо.
Поверталась з відрядження з гарним настроєм і творчими планами, на які надихнув семінар. Вдячна ОЖІС за гостинність під час перебування на семінарі, за комфортні номери готелю «Київ», в якому ми проживали. До нових зустрічей!


Директор Бобринецької районної бібліотеки для дорослих Л.Павелко

Кам'янська рапсодія

Всеукраїнський День бібліотек святкують восени, коли погода зовсім непередбачлива і дуже мінлива. У нашому колективі традиція — кожного року в цей день подорожувати історичними місцями, вивчаючи історію нашого краю та відвідувати заповідні місця, насолоджуючись мальовничою природою.
Раніше колектив бібліотеки ознайомився з казково красивою та історично цікавою “Софіївкою”, побували в Холодному Яру, відвідали козацьку столицю Чигирин.В минулому році добре і весело відпочивали в мальовничому природному заповіднику “Веселі Боковеньки”.
Цього року наш колектив відвідав містечко Кам'янка. Напередодні йшов дощ, було хмарно і холодно. Та не тільки наш уряд порадував бібліотекарів обіцянками підвищити зарплату, а й Вищі сили подарували погожий сонячний день. Тому їхали до Кам'янки в доброму настрої, передчуваючи цікаву екскурсію і гарний відпочинок на природі.




Місто Кам’янка входить до Золотої Підкови Черкащини. Свою історію Кам’янка бере з поселення селян-втікачів, що оселилися на кам’янистих берегах річки Тясмин. Звідси і пішла назва міста. Перші згадки про нього є в історичних документах середини 17 століття. В ті далекі часи Кам’янка була під польською шляхтою, потім належала Богдану Хмельницькому, магнату Любомирському, який продав місцевість Потьомкіну, а згодом останній дарує Кам’янку своїй племінниці вдові Миколи Раєвського, яка вийшла заміж за Льва Давидова й там оселилась.
Провінція завжди кликала в свої обійми великих людей. От і невеличке місто Кам’янка знавало таких знаменитостей як О.С. Пушкін, сюди до своєї сестри, дружини декабриста Давидова приїжджав гостювати П.І. Чайковський. Саме тут композитор написав оперу “Євген Онєгін” та балет “Лебедине озеро”, працював над операми “Мазепа”, “Орлеанська діва” , збірником “Пори року”. Недалеко від Кам’янки - батьківщина ще одного видатного композитора класика польської музики Кароля Шимановського (село Тимошівка Кам’янського району).
Кам’янка була одним із центрів декабристського руху на Україні. Тут відбувалися таємні наради, у яких брали участь П.І.Пестель, С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін та інші відомі декабристи. До речі, у парку встановлено пам’ятник декабристам, що були страчені після поразки повстання, який вважається кращим з існуючих.
Кам’янку навідували герої війни 1812 року Микола Миколайович Раєвський, генерал, О.П. Єрмолов, прославлений партизан і поет Денис Давидов.
Перебуваючи у Кам’янці О.С. Пушкін написав цілий ряд поезій, закінчив поему “Кавказький бранець”. Тут він знайомиться з декабристами і повністю поділяє їхні намагання. Та декабристи не посвятили Пушкіна в свої ряди, щоб вберегти геніального поета.



Про все це ми довідались під час екскурсії до літературно- меморіального музею О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського, гроту Декабристів.






В історичному музеї ми дізналися про історію міста з давніх часів.


Нам розповіли про уродженців та мешканців міста, якими гордяться кам’янчани: довгі роки тут жив і творив Заслужений майстер народної творчості М.К. Муха, народився український письменник Ф.Т. Кравченко, народний артист України М.О. Задніпровський та інші. Також ми ознайомилися з виставкою талановитих місцевих художників,



любувалися красою місцевого парку, де споруджено пам'ятники декабристам, О. Пушкіну, П. Чайковському.








Дуже приємно було, коли по закінченню екскурсії працівники культури запросили нас до музичної школи ім. П. Чайковського, привітали нас з професійним святом і подарували нам невеличкий концерт. Ми з великим захопленням і задоволенням слухали класичну музику та спів у їхньому виконанні.


Прощаючись з Кам’янкою ми приєднуємося до слів геніального Пушкіна “Ваш тихий , милый Каменград я покидать совсем не рад».
Після закінчення концерту поїхали відпочивати на лоно природи. Місце знайшли пречудове — Чорний ліс. Його назва не відповідає дійсності, принаймі цієї пори. Художник Осінь почала фарбувати листя дерев і кущів, різнокольорові рослини дуже вразили наше око. Ми ходили по лісу, зачаровані чудовою природою. Веселим багрянцем вирізнялася червона калина. Ми фотографувалися біля такої краси.
Всі знають, яка це цілюща рослина, і ми нарвали ягід для лікувального чаю, пам’ятаючи про довгу зиму і підступний грип. Влаштували пікнік, отримали масу задоволення. Було все: і духмяна гречана каша, і гумор, і пісні з танцями під баян. Коли втомлені вже поверталися додому, то навіть і тут не втрималися — почали співати веселих пісень так, що навіть автобус коливало. Добре, що це була п'ятниця, бо сил йти наступного ранку на роботу не було. А протягом наступної неділі в бібліотеці то тут, то там чулися вибухи сміху і сакраментальне: “А пам'ятаєш?”...
Працівники інформаційно-бібліографічного відділу:
Нельга Оксана, Богаченкова Тамара, Літвінова Єлизавета

Додаток від адміністратора: Зовсім недавно знайшов час завершити редагування відеозаписів про нашу поїздку — вийшов фільм на 20 хвилин.
Дивимося:


Экскурсия в Каменку всей библиотекой. olvo_kir

середа, 7 жовтня 2009 р.

НАДАЄМО ДОПОМОГУ


16 вересня на базі Бобринецької районної бібліотеки відбувся семінар сільських бібліотек на тему “Інформаційне забезпечення користувачів”.
Слід сказати, що Бобринецька районна бібліотека сьогодні переживає не найкращі часи. Бібліотека знаходиться в аварійному приміщенні і обслуговує своїх користувачів в музичній школі. Але, незважаючи на такі незручності бібліотечні працівники не втрачають оптимізму, працюють творчо, здійснюють інформаційне обслуговування користувачів бібліотеки, проводять цікаві масові заходи. При цьому значна увага приділяється роботі з сільськими бібліотекарями. Прикладом цієї роботи і став семінар “Інформаційне забезпечення користувачів”.
Семінар відкрила директор районної бібліотеки Павелко Любов Євгенівна. В своєму виступі вона підкреслила, що однією з найголовніших функцій бібліотеки сьогодні є забезпечення вільного доступу до інформації.
Учасниками семінару були і ми працівники ОУНБ ім.Д. Чижевського Дубина Любов Олександрівна, Недашковська Тамара Олександрівна та Чуприна Наталія Карпівна. Розуміючи значення книжкового фонду бібліотеки, довідково-бібліографічного апарату для інформаційного забезпечення користувачів бібліотеки, ми запропонували дві консультації “Формування бібліотечного фонду сільської бібліотеки” (Дубина Л.О.) та “Довідково-бібліографічний апарат - запорука успішного обслуговування користувача” (Недашковська Т.О.). Звичайно, що в процесі нашої роботи ми спілкувались з сільськими бібліотекарями, переймались тими проблемами, що їх хвилюють і вирішення яких необхідні для успішної інформаційної діяльності бібліотеки.
А це, звичайно, комплектування фондів та передплата періодичних видань. Сільські бібліотеки одержують, переважно, по декілька газет і не мають можливості знайомитися з новинками, що друкуються в літературно-художніх журналах.
Тому метою виступу головного бібліотекаря читальних залів ОУНБ ім.Д.І.Чижевського Наталії Чуприної було ознайомлення бібліотекарів з публікаціями в сучасних літературних журналах. В огляді були використані сучасні українські літературно-художні та громадсько-політичні часописи “Березіль”, ”Кур’єр Кривбасу”, “Вітчизна”, “Дніпро” та “Сучасність”. Оповідь про зміст творів, що ввійшли до журналів супроводжувалась музикою Генделя, українськими піснями у виконанні Квітки Цісик, російськими - у виконанні Олени Камбурової. Бібліотекар познайомила із виданнями відомих і маловідомих митців слова, серед яких імена Ірини Жиленко, Степана Процюка, Людмили Таран, Валерія Шевчука, Раїси Мовчан та інш. Мова йшла і про всесвітньо знані постаті, яким присвячено художні та літературознавчі розвідки - це Григорій Сковорода, Іван Багряний, Василь Барка та інші.
До семінару працівники районної бібліотеки підготували виставку нових надходжень, з оглядом якої виступила бібліограф районної бібліотеки Труш Раїса Миколаївна.
Завершився семінар методичними порадами “Задоволення індивідуальних інформаційних запитів користувачів” та обміном досвідом сільських бібліотекарів .

Працівники ОУНБ ім.Д.І.Чижевського: Недашківська Т.О., Чуприна Н.К., Дубина Л.О.

вівторок, 6 жовтня 2009 р.

ПОДОРОЖ - З УКРАЇНИ ДО ПОЛЬЩІ

Кіровоградська ОУНБ ім. О.І.Чижевського співпрацює з об'єднанням поляків Кіровоградщини «Полонією” ім. К.Шимановського. Полячок О.І., голова “Полонії”, отець Юзеф греко-католицької церкви запропонували нам, працівникам бібліотеки, взяти участь у подорожі до Польщі. Мета виїзду до Польщі — паломницька тобто відвідування польських базилік.
Склад групи був досить різний за фахом, віком, місцем проживання. Паломники були з Кіровограда, Кам’янки Черкаської області, Олександрії, Києва. Це отець Юзеф та парафіяни греко-католицької церкви, представники педагогічного університету ім. В. Винниченка, музичного училища та музичної школи №3, видавництва ІМЕКС-ЛТД та ін.
Під час подорожі ми відвідали міста Ченстохово, Кальварія Зебжидовська, Водевіца, Краків та Пшемишль. Найбільше враження на нас справили три міста, про які ми поінформуємо далі.
Ченстохова - один із головних центрів паломництва у світі, а всесвітню популярність місту принесла давня чудотворна ікона Богородиці. Відповідно до церковного переказу, ця ікона написана в Єрусалимі євангелістом Лукою незадовго до Успіння Пресвятої Діви Марії. В кінці XIV ст. ікона була вивезена з Галичини, куди вона потрапила з Константинополя. Це одна з найвідоміших і найшанованіших святинь Польщі і Центральної Європи. На іконі зображений Отрок-Христос, який сидить на руках Богородиці, правою рукою він благословляє, а лівою — тримає книгу. На іконі залишилися декілька розрізів, отриманих, можливо, від удару шаблею.Ікона зберігається в монастирі паулінів Ясна Гора, розташованому в польському місті Ченстохова. Через темний відтінок обличчя на “заході” вона відома як “Чорна Мадонна”. Їй поклоняються як католики, так і православні. Ця ікона зробила монастир на Ясній Горі місцем паломництва всіх християнських конфесій. Велике враження справило богослужіння у Базиліку Божої Матері Ченстоховської, яке проходить на високому рівні спільно з владою. Тисячі паломників приходять поклонитися Божій Матері Ченстоховській та отримати чудотворне зцілення. Вона особливо допомагає паралізованим і тим, хто страждає на хвороби ніг. На Ясній Горі відображена Хресна Дорога Ісуса Христа в скульптурі.
Кальварія Зебжидовська – невелике містечко, що знаходиться недалеко від Кракова. Всесвітньо відомим стало завдяки сакральному католицькому центру, до складу якого входять францисканський монастир, базиліка і стежки, прокладені в своєрідному релігійному парку з 42 каплиць. Це особливе місце культу Страстей Христових. В одній із бокових капел базиліки знаходиться чудотворна ікона Кальварійської Богородиці. Рельєф місцевості Кальварії Зебжидовської нагадує Єрусалим. Можна сказати, що це своєрідна копія Єрусалимської Кальварії. У 1999 р. Ссятилище було занесено до списку пам'яток ЮНЕСКО як місце культу Богородиці і Страстей Христових.
Щорічно в страсну п’ятницю тут відбувається театралізована хода Ісуса на Голгофу. Під час відвідування каплиць можна доторкнутись до каменів, які привезені з Єрусалима і вмуровані в стіни каплиць.
Краків - друге за розміром місто в Польщі й одне з міст, які не постраждали під час Другої Світової війни. У Старому Місті збереглося багато соборів у готичному стилі й стилі бароко, деякі з яких були побудовані ще в VІІІ сторіччі. Ринкова площа (Rynek Glowny), найбільша середньовічна площа в Європі, і середньовічний замок Вавель (Wawel), розташований на пагорбі, - є одними із найпопулярніших туристичних місць у цій місцевості
Вавель – це вапянковий пагорб, що здіймається над Краковом. На цьому пагорбі, територія якого становить 5 га, розташований комплекс історичних споруд, які колись функціонували як окреме місто. Основну історичну та художню цінність Вавелю визначають два об’єкти: Королівський замок та Кафедральний собор. Вавель-замок — визначна пам’ятка польської архітектури, резиденція польських князів та королів. Заснований в 11 ст. Спочатку майже всі будівлі замку були дерев’яними. Після пожежі у 1306 році збудовано кам’яний замок в готичному стилі. Нові фортечні мури з баштами (Собєською, Сенаторською, Сандомирською та ін.) споруджено в 1609-1618 рр. В епоху Відродження (16 ст.) в східній частині Вавелю збудовано королівський палац. В 1655—1657 рр. Вавель було розграбовано, а в 1702 році — спалено шведами під час Великої Північної війни.
У давньому королівському палаці сьогодні знаходиться музей, що має назву “Державне зібрання Мистецтва у Вавелі”, і який вважається найкрасивішим серед музеїв Польщі. З приміщень палацу найцікавішим є Польський зал зі скульптурними прикрасами на стелі. В північній частині замку розташований готичний кафедральний собор (1364 р.), одна з каплиць якого (Ягеллонівська) розмальована, ймовірно староукраїнськими майстрами (15 ст.). В соборі знаходиться багато творів мистецтва, різних за стилем та часом виконання: надгробні плити, епітафії королям, біскупам, саркофаги польських королів, багато картин, скульптур та штучного мармуру. В соборі багато століть відбувались коронування польських королів та їх урочисті похорони. У Вавельській кафедрі є ряд могильних каплиць: готичних, ренесансних та барокових. Найкрасивішою є каплиця Зігмунда, яку називають “перлиною ренесансного мистецтва”. Над каплицею знаходиться вежа Зігмунда з найбільшим у Польщі Дзвоном Зігмунда, який важить близько 8 тонн. Інші каплиці – це Маріацка, Потоцьких, св.Трійці. У підземеллях кафедри знаходяться склепи відомих поляків, серед них: Т. Костюшки, А.Міцкевича, Ю.Словацького, Ю.Пілсудського. Щороку Вавельський пагорб відвідує близько трьох мільйонів туристів.
На стіні написані імена всіх меценатів та спонсорів даної історичної памятки.
Крім культурної спадщини Польща вражає своїми краєвидами та гостинністю. Наприклад, Отець Вікторін, який проводив нам екскурсію в Кальварії Зебжидовській, на наше прохання, виконав музичні твори на органі. В цілому, враження від подорожі залишилися позитивними і ще довгий час ми будемо згадувати нашу групу та наші пригоди.


Завідуюча відділом обробки документів фондів та організації каталогів О.І.Кулик
Провідний бібліотекар відділу науково-методичної роботи і соціологічних досліджень Л.О.Дубина

понеділок, 7 вересня 2009 р.

МОЇ ВРАЖЕННЯ ВІД БІБЛІОТЕК НОВГОРОДКІВЩИНИ

“У бібліотечній роботі багато що визначається особистістю бібліотекаря — який він, такий і престиж бібліотеки. Відомо, що не кожен з тих, хто пише вірші, поет. Так само не кожний, хто вміє видати книгу й заповнити читацький формуляр, є справжнім бібліотекарем. Від творчого підходу до своєї праці, вміння спілкуватися з людьми, бажання допомогти кожному, хто прийшов до бібліотеки, залежить і кінцевий результат роботи”. Не пам’ятаю звідки я занотувала для себе ці слова , але я їх відразу пригадала, коли знайомилася з роботою бібліотек Новгородківського району. Під час відрядження ми познайомилися з роботою районної бібліотеки та трьох сільських бібліотек: Спасівської, Білозернівської та Велико-Чечеліївської.
Слід відзначити пристойний рівень роботи центральної районної бібліотеки з інформаційно-бібліографічного обслуговування читачів, на допомогу місцевому самоврядуванню, роботу з фондом та методичну роботу.
Але хотілося б більше зупинитись на роботі сільських бібліотек. Сільська бібліотека та сільський будинок культури - це єдиний культурний центр на селі. Сьогодні вони працюють в досить непростих умовах: відсутність бюджетних коштів, належного комплектування, слабка матеріально-технічна база (Велико-Чечеліївська бібліотека потребує ремонту).
Сільські бібліотекарі працюють на 0,5 ставки. Бібліотечний фонд поповнюється переважно документами, які надходять із обмінно-резервного фонду ОУНБ ім.Д.І.Чижевського. Передплата періодичних видань здійснена лише за спонсорські кошти. В середньому 1 сільська бібліотека отримує 2-3 назви періодичних видань.
Але, незважаючи на ці негаразди, робота сільських бібліотек приємно вразила. Названі сільські бібліотеки очолюють спеціалісти, які працюють не один десяток років. Це Гриценко Валентина Миколаївна (Спасівська бібліотека), Микуленко Катерина Дмитрівна (Білозернівська бібліотека) та Оводенко Олександра Іванівна (Велико-Чечеліївська бібліотека). Бібліотека для них стала другою домівкою і вже стало закономірністю, що ремонтом тієї чи іншої бібліотеки займається вся сім’я, створюючи своїми руками теплий, затишний світ для своїх читачів-односельців.
Бібліотеки намагаються надати широку інформацію місцевій громаді про свої послуги, книжковий фонд, масові заходи. В усіх бібліотеках оформлені стенди “Інформація для користувача”. В інформаційній роботі бібліотеки тісно співпрацюють з громадськими організаціями, будинками культури, школами, іншими організаціями.
Про діяльність місцевої влади інформують населення публічні центри регіональної інформації. Бібліотеки, в свою чергу, надають інформацію про нові публікації та нові надходження органам місцевого самоврядування.
Слід відзначити досить активну роботу з бібліотечними фондами. Фонди впорядковані, очищені від застарілої літератури та відкриті для користувачів. Фонд розкритий через організацію книжкових виставок, тематичних полиць, викладок літератури.
Нові надходження представлені на окремих стендах “Нові книги”. Також до читачів повертаються книги незаслужено забуті: “Незаслужено забуті книги про війну”, „Реабілітовані історією” у Білозернівській сільській бібліотеці.
В популяризації літератури бібліотеки використовують: дні інформації, огляди літератури, інформаційні години, години мужності тощо.
Заслуговує на увагу краєзнавча робота. У бібліотеках пріоритетним є відзначення 70-річчя Кіровоградської області через цікаві виставки: “Степова перлина України” (ЦБ); “Рідний край, з тобою я живу” (Спасівська сільська бібліотека); “Мій рідний край, в тобі моя любов” (Велико-Чечеліївська сільська бібліотека).
Популяризація літератури з декоративно-прикладного мистецтва здійснюється в комплексі з виставками робіт самодіяльних майстрів. Так виставки вишиванок в Спасівській, Велико-Чечеліївській сільських бібліотеках супроводжується виставками книг з української вишивки.
Кожна сільська бібліотека працює також над написанням історії своєї бібліотеки.
Незважаючи на економічні труднощі, бібліотеки Новгородківщини намагаються зберігати функції центру суспільного, духовного та культурного життя на селі.


Провідний бібліотекар ОУНБ ім. Д.І. Чижевського Т.Недашковська

Новоархангельскі перлини

Благословенна та земля, що Богом освячена, благословенний той край, коли живуть у ньому світлі й духовно багаті люди.
7-го серпня 2009 року працівники бібліотеки ОУНБ ім.Д.І.Чижевського побували на прекрасних Новоархангельських просторах, у тих заповітних місцях, де сонце сходить не тільки на небосхилі, але і в серцях земних жителів.
Село Торговиця... Розкинулось на пагорбах прадавніх земель Трипілля, неподалік м.Новоархангельська. Кількість жителів - близько 3600 осіб. Серед них багато творчих людей. Тому в бібліотеці створено клуб за інтересами «Вміючим мислити руками».
Для соціальної підтримки місцевого населення працівник бібліотеки Шарова В.М. проводить цікаві масові заходи, організовує книжкові виставки: урок-милосердя «Життя прожити – не поле перейти», книжкова виставка «Соціальна захищеність громадян: можливості і потреби», вечір запитань і відповідей «Є питання – дамо відповідь». До послуг користувачів публічного центру регіональної інформації оформлені папки матеріалів «Служба зайнятості інформує», «Пенсійна робота», «Селянам про землю» та ін.
Для фахівців господарства оформлена книжкова виставка «Бібліотека – спеціалістам АПК», організована зустріч «Портрет фермера».
Далі шлях наш пролягав просторами села Нерубайка, де проживає 1225 жителів. Працівник бібліотеки Неживенко С.М., в часи літніх канікул з учнями організувала шкільний майданчик, де провела для школярів низку літературних заходів: «Літературне коло», інтерактивних: «Мудрий квадрат».
При бібліотеці оформлено куток народознавства, книжкові інформаційні полиці «На хвилинку зупинись, нові книги подивись», «Казок країна дивовижна», «Твори наших земляків» тощо.
Бібліотека веде аналіз «пустих» формулярів для виявлення втрачених читачів та організації роботи по їх залученню. Серед користувачів проводяться соціологічні опитування «Ти і твоя бібліотека», «День читацьких відгуків» тощо.
Що ж чекало нас у Підвисокому?.. Це ошатне величезне село із загальною кількістю жителів 1842 особи у 1959 році ще було районним центром. Нині - просто величезне селище.
Бібліотека зустрічає відвідувачів світлими, охайними приміщеннями, де привертають до себе увагу змістовні книжкові виставки, цікаві тематичні полиці, незвично оформлені куточки. Особливою популярністю серед читачів користуються книжкові виставки «Світе тихий, краю милий, моя Україно!», «Глобальні проблеми планети Земля», «Зелена брама – часточка рідного краю», «Фольклорний календар» тощо (відділ для дорослих користувачів); «Письменики Кіровоградщини - нашим землякам», «У світі поезії», «Мови чисте джерело», «Таланти юних Підвисоччан» та ін. (дитячий відділ бібліотеки).
Бібліотека бере активну участь у краєзнавчо-пошуковій роботі. Резонансним заходом була зустріч за круглим столом „Зелена брама: героїзм і біль”. Учасниками круглого столу були пошуковці-дослідники, історики-дослідники з міст Москва, Єкатеринбург, Київ, Одеса та ін., які вивчали таємниці та невідомі сторінки подій Великої Вітчизняної війни, пов’язані з даною місцевістю.
Цікавою є співпраця працівників бібліотеки с. Підвисокого з поетом Ф.І.Пилипенком та пошуковцем А.М. Фартушним, який розкриває невідомі факти і події часів Великої Вітчизняної війни.
Прикрашає бібліотеку виставка вишиванок працівників бібліотеки- майстринь Гончар О.М. та Сатанівської О.Є.,

краєзнавчий куточок „Коріння роду – коріння народу”.


Щиро зустріла нас і центральна районна бібліотека м. Новоархангельська.
Бібліотека обслуговує всі категорії населення. Найчисельніші категорії користувачів – молодь, пенсіонери, службовці. Населення Новоархангельська налічує 4497 осіб, при цьому дорослих читачів в ЦРБ 1880 чоловік.
При центральній районній бібліотеці діє клуб за інтересами «Співрозмовник».
В ЦРБ чітко визначені пріоритетні напрямки у роботі з користувачами: краєзнавство, екологія, національне питання, профорієнтація, правова освіта населення, рідна мова тощо.
З цих питань проводяться такі масові заходи: літературний вечір «Незалежність в країні – тобі це вінок найдорожчий, Тарасе», усний журнал «Любові Всевишній присвячується» (До Дня Святого Валентина), турнір ерудитів «Кращий знавець творчості Гоголя», тренінг «Виправданий історією (До 300-річчя від дня смерті Івана Мазепи)».
У бібліотеці оформлено краєзнавчий куток: «Шматочок землі, що зветься Батьківщиною»..
Велику увагу бібліотека приділяє популяризації літератури сільськогосподарського спрямування. Створено бібліотечне досьє тваринника «Домашнє господарство – справа прибуткова».
Інформація, яка потрібна користувачам, знаходиться в Куточку читача, який гарно та змістовно оформлений.
При бібліотеці працює громадська правова приймальня, яка надає безкоштовну юридичну допомогу населенню. Тут діє виставка «Правовий лікбез».
Інформує населення про діяльність органів місцевої влади публічний центр регіональної інформації.
На базі Новоархангельської ЦРБ створено інформаційно-ресурсний центр, який надає користувачам безкоштовний доступ до мережі Інтернет.
У бібліотеках системи створені центри Європейської інформації, презентуються книжкові виставки, створені картотеки, тематичні папки матеріалів, проводяться дні інформації та інформаційні години.
Ефективність роботи бібліотек забезпечує координація роботи з партнерами, серед яких – школи, навчальні заклади, центр зайнятості, районне управління юстиції, центр соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, будинки культури, музеї.
Бібліотеки Новоархангельської ЦБС потребують уваги з боку владних структур щодо покращання умов праці бібліотекарів, придбання сучасних меблів, поповнення бібліотечних фондів, передплати періодичних видань, інформатизації бібліотек, проведення ремонтів приміщень, систем опалення.
Але, незважаючи на всі проблеми, бібліотеки Новоархангельського району є тими острівцями духовності, радості спілкування зі Словом, місцем відродження душі, джерелом знань, криницею мудрості, що завжди цінились у людському суспільстві.


Провідний бібліотекар відділу читальних залів: Чуприна Н.К.

пʼятниця, 31 липня 2009 р.

Відрядження до Онуфріївського району.

27 липня 2009 року працівники нашої бібліотеки, а саме Білаш Н.М. – завідувачка відділу міського абонементу, Стрілець О.М. – завідувачка відділом комплектування і Абгарян А.А. – працівник Обласного інформаційно-консультативного гендерного центру (ОГІЦ), відвідали бібліотеки Онуфріївського району. Ми перевіряли роботу бібліотек кожна за своїм напрямком роботи.
Першою бібліотекою, в яку ми завітали – це Павлиська бібліотека № 1. В ній працює дві бібліотекарки, які люблять і цінують свою роботу.

Дуже цікавою у цій бібліотеці є робота з читачами, гарно оформлені виставки та великий фонд книг підвищеного читацького попиту, а саме детективів, любовних романів, бестселерів тощо.

Найбільше нам сподобалися виставки виставки, присвячені В.О. Сухомлинському „Людина, педагог, вчений”, „Увійдемо до храму В. Сухомлинського”, а також виставки: „Мистецтво бути батьками”, „Обереги домашнього вогнища”, „Вчіться бути читачами”, „На хвилинку зупинись, на новинку подивись”. Оформляють їх самі бібліотекарі, різноманітно доповнюючи іграшками, квітами, вирізками з журналів та газет тощо.

Павлиська бібліотека №1 отримала диплом за І місце у номінації „Кращий альбом з історії сільської (селищної) бібліотеки-філії” від відділу культури і туризму Онуфріївської райдержадміністрації.


Розташована Павлиська бібліотека-філія № 1 у будинку культури, який названий на честь поета-пісняра Шевченка Івана Івановича. Приміщення дуже охайне, тут зроблений ремонт, взимку опалюється і має освітлення.

Другою бібліотекою, куди ми завітали, стала Павлиська бібліотека-філія № 2. Коли ми під’їхали до неї, настрій погіршився. Приміщення знаходиться в жахливому стані, хоча саме по собі воно нове. Як уже потім розповіла нам бібліотекар, це приміщення збудовано як клубне і в ньому було виділено дві кімнатки для бібліотеки. Вікна розбиті, двері розібрані, цегла обсипається – аж сльози на очах!!! Видно, що голові сільської ради не до бібліотеки. „Постійно залазять до бібліотеки крадії, виносять книги та все, що попаде до рук” – каже бібліотекарка. Вона самостійно зробила ремонт за власні кошти і дуже прикро, що людина, віддана своїй справі, не отримує від місцевої влади ні матеріальної, ні, навіть, моральної підтримки.









Потім наше відрядження продовжилося до Онуфріївської ЦРБ, де нас гостинно зустріла директор бібліотеки Наталія Василівна Сорока.

Приємно вразили нас виставки, оформлені з професійністю та любов”ю, книжкові - „З далеких мандрів повернулись”, „Природа чекає допомоги”, а також дуже оригінальна виставка робіт користувача бібліотеки Василя Сурмила, на якій представлені ручні роботи відомих церков, монастирів та замків, зроблені із сірників. В бібліотеці діє інформаційна служба „Прес Центр”, яка надає інформацію з різноманітних питань для населення Онуфріївки.









Дуже сподобалися такі зали, як дитячий і читальний зали, музичний куточок, в якому проводяться різноманітні масові заходи.














Що стосується моєї перевірки, а саме я перевіряла роботу з формування, збереження та обліку бібліотечного фонду, хочеться сказати, що робота ведеться дуже чітко, облікові документи (сумарні та інвентарні книги) заповнюються згідно правил, хоча у відділі комплектування працює один бібліотекар, а не три, як було раніше.
Звичайно ж були і деякі зауваження, які я записала як пропозиції для покращення роботи. Переглянула я і всю регламентуючу документацію, а саме положення про комплектування, про нові надходження документів, плани та звіти роботи, закріплення за фондом відповідальних працівників. Приємно відзначити, що фонд постійно очищується від застарілої та зношеної літератури у майже всіх бібліотеках-філіях, а дві останні бібліотеки запланували цю роботу на поточний рік.На придбання нової літератури для сільських бібліотек бюджетних коштів майже не виділяють, а якщо колись і виділять, то виключно на передплату періодичних видань і то - на 2-3 назви!!! Бібліотеки виживають тільки за рахунок платних послуг, книг із обмінно-резервного фонду ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, дарунків та взамін загублених читачами. Центральна районна бібліотека контролює графік переобліків фондів сільських бібліотек, проводить для них практикуми щодо організації роботи з фондами.З коротким знайомством ми побували у селищних бібліотеках Попівки та Вишнівців. Обидві вони розташовані в будинках культури. Коли в 2006 році була перевірка бібліотеки в селі Вишнівці, вона знаходилася в старенькій хатині, де не було ні опалення, ні освітлення - все руйнувалося. Згодом бібліотеці було виділено кімнату в будинку культури, де тепер є опалення, світло, проведений ремонт. В цих бібліотеках бібліотекарі працюють на 0,5 ставки та негативно на роботу це не впливає. В Попівській бібліотеці діє клуб „Барвінок”, де збираються діти різного віку і сама бібліотекар - організатор цього клубу. Реалізується програма „Природа і людина: час іспитів, час виживань”. Завжди проводяться акції „Подаруй бібліотеці книгу”, діє публічний центр регіональної інформації.























Вишнівецька бібліотека в цьому році отримала „перехідний вимпел” ім. Т.О. Погрібної, як „Краща сільська бібліотека року”.




















І, нарешті, коли ми вже зібралися їхати додому, Наталія Василівна запропонувала нам відвідати Онуфріївський парк графа Михайла Дмитровича Толстого. За ці буквально 15-20 хвилин вона нам розповіла дуже цікаву історію цього парку. Графи Толсті залишили добру згадку у пам’яті жителів Онуфріївки як добрі господарі та благодійники. Історія не зберегла точних даних про автора проекту парку, імена будівників теж залишились невідомими, проте цілком ясно, що всі роботи в парку виконувалися руками простих людей.

Центральною композицією в парку є група ставків з величезними водними дзеркалами. Особливо приваблює своєю мальовничістю Нижній став з насипним островом, обсаджений вербами. Парк має густе плетиво гарних алей і доріжок.














Реєстр дерев у парку налічував 42 породи, серед них декілька видів віднесені до екзотичних та рідкісних – софора японська, каркас західний тощо. В даний час основними породами є дуби, клени, верби, осики та інші.


Так що ми отримали безліч гарного настрою, незважаючи на те, що день був напруженим. Радимо нашим бібліотечним колегам побувати в цих місцях, певні – не пожалкуєте, а навпаки отримаєте велике задоволення!!!