вівторок, 31 березня 2020 р.

Роздуми про Едгара По та коронавірус

Увесь світ переживає зараз непрості часи швидкого розповсюдження та захворювання на коронавірус. Щодня ми чуємо багато застережень від медичних працівників, колег, близьких та рідних людей. Співчуваємо країнам та людям, яких торкнулися ці трагічні події. Згадуються приклади пандемій, які пережило людство тисячі років тому: Афінська моровиця (430 р. до н.е); чума Антоніна (165-180 рр.); чума Юстиніана (541-750 рр.); … пандемія «свинячого» грипу (2010 р.)…
Багато років тому я прочитала оповідання американського письменника Едгара Аллана По «Маска Червоної Смерті». Твір відповідає канонам готичної літератури та естетиці символізму. Саме те, що мені подобається. Сьогодні ж Маску згадала після чергового випуску новин. Все дивувалася і обурювалася як під час карантину незахищені люди гуляють містом, торгують з асфальту овочами та фруктами (інші ж все це купують); штурмують міський транспорт, принижуючи та ображаючи водіїв і пасажирів… А ще згадалася народна мудрість: «Доки грім не вдарить, селянин не перехреститься».

Отже, повернемося до Едгара По. Вперше оповідання було опубліковано в травні 1842 року в журналі «Грема». Ця історія починається з опису страшної хвороби «Червона Смерть», яка забирає людські життя. Чума вбивала людину менш ніж за півгодини. Серед симптомів спостерігалися «гострі болі, раптове запаморочення і кривавий піт». Щоб уникнути смерті, принц Просперо зібрав тисячі своїх наближених і сховався в ізольованому монастирі, поки не закінчиться епідемія. Для цього замурували всі входи і виходи. Ізольованих людей забезпечили всім необхідним. Дозвілля урізноманітнювали музиканти і танцівниці,  слуги і їжа. Особливістю монастиря були  розкішні сім кімнат, прикрашені і облаштовані у своєму специфічному кольорі – блакитному, пурпуровому, зеленому, оранжевому, білому і фіолетовому. Сьома ж кімната мала чорні стіни і криваво-червоні вікна. Ніхто не наважувався туди заходити. У цій кімнаті знаходився годинник з чорного дерева, який кожну годину починав дзвінко і протяжно бити, змушуючи музикантів зупинити гру на інструментах, а гостей  – танцювати. Лише коли бій годинника припинявся, веселощі поновлювалося. Через півроку принц влаштував грандіозний бал-маскарад. 
Близько опівночі Просперо і царедворці помітили незнайомця, одягненого в темне, забруднене кров'ю лахміття. Обличчя  прибульця закривала маска, що зображала труп і симптоми Червоної Смерті. Просперо дуже обурився такому нахабству. Що це за карнавальний костюм і хто наважився його одягти? Кара за це повинна бути страшною – повішення. Перелякані гості спостерігали за незнайомцем. Людина в масці пройшла шість кімнат і зупинилася біля останньої – чорної. Принц не стерпів такої зухвалості і кинувся наздоганяти непроханого гостя. Біля порога чорної кімнати незнайомець раптово обернувся і пильно подивився на принца. Просперо скрикнув і впав мертвим. Гості, побачивши це, розсердились і накинулися на незнайомця, але потім в жаху відсахнулися, оскільки у того під  саваном не виявилося фізичного тіла. Це була сама Червона смерть. Люди почали падати і вмирати; запанували  морок, загибель і Червона смерть.

Є багато пояснень щодо інтерпретації новели, а також спроб визначити сутність «Червоної Смерті». Але сьогодні – не про те. Ми – пересічні громадяни в умовах поширення коронавірусу повинні прислухатися до порад МОЗу України та медичних працівників; пильно слідкувати за своїм здоров’ям; не займатися самолікуванням. Слід пам’ятати, що «вірус паніки» страшніший за коронавірусну інфекцію. Ось так все складно і просто водночас. Будьмо здорові і не піддаваймося паніці!

Наталія Білаш, завідувачка відділом абонемента

понеділок, 30 березня 2020 р.

Увага! НОВИНКА! Гелен Томсон «Немислиме»

Гелен Томсон  – незалежний науковий журналіст, авторка книг, редакторка популярних видань, а також співробітниця ділового журналу Forbes.  Із захопленням вивчає все, що пов’язано з людським мозком, тілом, поведінкою, медициною, фертильністю, суспільством, мікробіологією, психологією, технологіями, предметами одягу, продуктами харчування, текстилем і навколишнім середовищем.


Мозок – це один із найзагадковіших органів нашого тіла. Пам’ять, увага, здатність орієнтуватися у просторі здаються нам звичними, однак учені продовжують здійснювати сотні експериментів, аби пояснити їх. А що відбувається, коли ці функції зникають чи, навпаки, надзвичайно посилюються? Авторка цієї книжки кілька років подорожувала світом, збираючи історії людей із дивовижним мозком. Як живе чоловік, що детально пам’ятає кожен день, або жінка, яка губиться навіть у власній квартирі? Як почувається людина, котра уявляє себе тигром? Як працює лікар, який відчуває біль інших, просто дивлячись на них?
Всі ці історії цікаві та вражаючі. І вони не лише показують особливості мозку унікальних людей, а й допомагають зрозуміти і розкрити дивовижні таланти, що приховані в мозку кожного з нас.  Mозок набагато дивніший, ніж нам здається.
Книга знаходиться у відділі обслуговування користувачів. Гарного читання!

Ірина Рєзнік,
завідувачка відділом
обслуговування користувачів

Пропонуємо почитати нову книгу Вільяма Зінссера «ТЕКСТ ПЕКС ШМЕКС. Магія переконливих текстів»

«Сьогодні письменництво стало цілком електронне. Комп’ютери замінили друкарські машинки, клавіша Delete – кошик для сміття. Однак ніщо не замінило письменника. Він досі має завдання – сказати щось, що інші захочуть прочитати».


Вільям Зінссер – відомий письменник та журналіст. Книга «ТЕКСТ ПЕКС ШМЕКС. Магія переконливих текстів» написана для тих, хто хоче навчитися гарно і влучно писати, але сумнівається у своїх здібностях. Створення яскравого тексту – справжня магія, але за лаштунками цього процесу відкривається чітке розуміння формул та інструментів, які допомагають створити вдалий текст.
Так на сторінках книги пропонуються корисні практичні поради для створення текстів різної спрямованості, які допомагають сформувати власний стиль оповіді, уникнути поширених помилок, що псують враження від вашого твору. Автор ділиться своїми спостереженнями про те, як утримати увагу читача й написати якісний текст.
Книжку, яка навчить писати цікаві та переконливі тексти, спілкуючись по роботі, в листуванні з друзями або у соціальних мережах, можна почитати у відділі обслуговування користувачів.

Ірина Рєзнік,
завідувачка відділом
обслуговування користувачів

пʼятниця, 20 березня 2020 р.

Що ти кажеш після привітання?


Ви колись замислювалися над тим, чому переможці завжди виграють, а невдахи «колекціонують» провали? Відомий американський психолог і психіатр, доктор медицини Ерік Берн дає відповідь на це питання.


Книга «Що ти кажеш після привітання?», автором якої є Ерік Берн, демонструє, як пишеться сценарій життя кожної людини, як він працює і, найважливіше, як кожен може імпровізувати, вносити до цього сценарію зміни й виходити за рамки. З дитячих років, майже від першого вимовленого нами слова, батьки програмують нас на певне майбутнє. І далі життя йде за чітко визначеним сценарієм. 
У цій книжці автор обговорює чотири питання: Як ви вітаєтеся? Як ви відповідаєте на привітання? Що ви кажете після привітання? Що ви робите замість того, щоб не вітатися? Адже правильно сказати «вітаю» означає зрозуміти іншу людину, збагнути її як явище, сприйняти її і бути готовим до того, що вона сприйме вас.
Абсолютний міжнародний бестселер «Що ти кажеш після привітання?» знаходиться у відділі обслуговування користувачів.


Ірина Рєзнік,
завідуюча відділом
обслуговування користувачів

четвер, 19 березня 2020 р.

Довго і щасливо



У видавництві “Наш формат” вийшла нова книжка Пола Долана “Довго і щасливо”. На прикладі реальних життєвих історій автор допомагає розібратися в собі та зрозуміти, чи станете ви щасливими, якщо оберете власний варіант поведінки. Книга буде цікава тим, хто прагне змін на краще в особистому житті та хоче досягти успіху у професійній діяльності.
Книжку можна почитати у відділі обслуговування користувачів.

Дудкіна Ольга,
завсектором реєстрації читачів та контролю


середа, 18 березня 2020 р.

Зверніть увагу на книгу Варуфакіс, Яніс « Розмови з донькою про економіку. Коротка історія капіталізму»

       
         Автор книги – грецький економіст, професор економіки в Афінському і Техаському університетах, фахівець у галузі глобальної та європейської кризи, відомий автор книг, зокрема бестселера «Глобальний мінотавр».
Усі немовлята народжуються рівними, але невдовзі когось із них одягають у дороге вбрання, придбане в найкращих бутіках, тоді як більшість ходить у лахмітті. Коли перші трохи підростають, то щоразу дратуються, коли родичі дарують їм лише одяг, – їм хотілося б отримувати й інші подарунки, наприклад, найновішу модель iPhone, – тоді як інші мріють про день, коли зможуть піти до школи в незалатаному взутті.
Як пояснити нерівність людей? Світом керують гроші чи їх відсутність? Як працює економіка в ринковому суспільстві? Куди веде людство розвиток технологій?  Чи є шанс в людей зберегти планету?
На ці та інші теми зі своєю 13-річною донькою Ксенею розмовляє автор книги. Пояснити просто й цікаво складні, але дуже важливі речі йому допомагають: цар Едіп та Ікар, Архімед, австралійські аборигени, доктор Франкенштейн, Фауст.
Цю книгу можна прочитати у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук.
                                                                                                     Наталія Івахнюк, бібліотекар відділу документів з економічних, 
технічних та природничих наук.

понеділок, 2 березня 2020 р.

Секрети найщасливішої країни у світі

       Хто б міг подумати, що в Данії, де клімат аж ніяк не сонячний, живуть найщасливіші люди в світі!
    Гелен Рассел – письменниця, британська журналістка, яка зі своїм чоловіком переїхала з похмурого Лондона до Данії. Авторка вирішила з’ясувати причини цього явища і прискіпливо взялася за вивчення феномену «хюґе» в своїй книзі «Рік хюґе по-данськи. Секрети найщасливішої країни у світі» (Х.,2019).
    Справді, населення Данії посідає перше місце за відчуттям щастя. Вони навіть слово таке вигадали –  «хюґе», що означає сімейний затишок. Авторка розповідає про різні сфери життя нечисленного населення Данії: про їх роботу і дозвілля, про освіту і медицину, релігію та культуру, кулінарію, подорожі, податки та багато іншого.
    Найбільше сподобалось ставлення данців до режиму роботи і до дітей. Це розповідь автора про те, що в Данії зазвичай працюють максимум до 15-ї години дня, а потім забирають дітей зі школи і дитячого садочка, щоб разом повернутися до затишної домівки і із сім’єю проводити вечори.
    З повагою до дітей ставляться і в школах, учням дозволяють проявляти свої творчі здібності, їм дозволено вступати в дискусії з учителями, якщо не згодні з думкою старшого.
    Кожен данець впевнений у завтрашньому дні, кожен обирає роботу, яка йому до душі, кожен має якесь захоплення або хобі. Вони оточують себе гарними речами, знаходять радість в кожній хвилині спілкування з близькими людьми.
    Свічки – невід’ємний атрибут данського життя. За перерахунком на душу населення данці спалюють більше свічок, ніж жителі будь-якої іншої країни світу. Як це дивно б не звучало, хюґе є одночасно і станом, і процесом. Цим поняттям охоплюється абсолютно все, що приносить позитив – це і ранкова кава, яку данці дуже полюбляють, і світло та простір у будинках, і затишний плед, і чисті вулиці, і поїздка на велосипеді набережною, і сонце на яскраво-голубому безхмарному небі, і просто привітна посмішка кожного зустрічного перехожого.
    Легка і невимушена, цікава книга, з нотками гумору. Багато нової, незвичної, але корисної інформації. Головне в цій книзі те, що вона надихає змінювати своє життя на краще.
    Ця і багато інших книг чекає на Вас у відділі абонемента. Затишного читання!
Людмила Позняк,
 бібліотекар I категорії відділу абонемента