вівторок, 19 лютого 2019 р.

«Найкращий роман десятиріччя»


Книга Володимира Лиса «Століття Якова» привернула мою, як бібліотекаря, увагу кількістю видань. «Століття Якова» – роман українського письменника В. Лиса вперше був опублікований у 2010 році, а вже в 2018-му в Харкові світ побачило п’яте (!) видання цього твору. Це ж не підручник і не посібник («надцяте» видання перероблене й доповнене), а художній твір, за яким у 2016 році знято однойменний серіал «Століття Якова». Що ж за книга така? Не скажу, що роман читається з легкістю, адже написаний з вживанням автентичного західнополіського діалекту. Проте читати було цікаво: переймалася долею героїв твору, засуджувала і співчувала, порівнювала, заперечувала, а головне – ще раз вчилася розуміти людей в будь-яких ситуаціях та поважати старість.

«Життя прожити – не поле перейти», – говорить народна мудрість. Головний герой волинянин Яків Мех багато чого пережив за свій майже столітній вік: Російська імперія, УНР, Річ Посполита, Друга світова війна, сталінський СРСР, незалежна Україна.

На тлі історичних подій минає і особисте життя Якова: кохання, війна, полон і знову війна, вбивство дружини і дітей, яке вчинили місцеві посіпаки НКВС…

«Яків знав, що доживе до свого століття. Доживе. Мусить дожити. Знав, як воно й проходитиме, те свєто. Зберуться, за столом посидять, як годиться…». Здавалося, що за майже сто прожитих років вже все зроблено. Та виявляється, що навіть в такому віці ще можна допомагати та рятувати. А саме: врятувати молоде життя дівчині-наркоманці Оленці. Задля цього Яків Мех навіть зважується на вбивство людини. Саме Оленка пробуджує спогади дідуся. Поряд з цією дівчиною Якову згадується його дитяче кохання, викрадення коханої, що стала чужою нареченою, кохання до польської шляхтянки… «І те було, чого ніколи не забути, – як він вийшов назустріч весіллю з ружжом в руках».

А зараз головному герою майже сто. Все життя він мешкає у своїй старій хаті в селі Загорани на Волині. Селянин чекає листа від нещодавно порятованої ним Оленки і приїзду на столітній ювілей сина Артема. А поки що… потрібно попрощатися з померлими родичами, щоб незабаром зустрітися в іншому світі. «…Стояв тепер Яків коло засипаних снігом могил… Стирав сніг з пам’ятників рукою, що ледь-ледь тряслася. Нє, тряслася дужче й дужче. Ходором ходила стареча рука. Мех Платон Гордійович, Мех Парасковія Купріянівна, Мех Софія Зіновіївна, Мех Софія Яківна, Мех Уляна Яківна».

І ось нарешті приїхав син! Приїхав назавжди! А чи не запізно? «Яків опустився на лавку. Син – не зі сну, а наяву – стояв перед ним. Постарілий, та ще зувсім не старий. Навесні ж тико… Дай, Боже, памн’єть, шістдисєт два йому буде».

Найкращий роман десятиріччя; переможець конкурсів  «Гранд-коронація слова» та «Коронація слова – 2010» –  так, це все про «Століття Якова».

Письменниця і поетеса Оксана Забужко про книгу говорить: «Лис написав дуже гарну книжку, і я її охоче всім рекомендуватиму…». А от Андрій Куликов – журналіст і телеведучий – шкодує, що цей роман не може мати продовження.

Дочитавши останню сторінку, розумієш, що потрібно мерщій  дарувати добро рідним та близьким, знайомим та незнайомим.

Не забуваймо провідувати наших батьків, бабусь і дідусів та говорити їм теплі слова вдячності!
Раджу всім на два-три вечори забути про телевізори та прочитати цю книгу! Не пошкодуєте!

                                                                                             Наталія Білаш,
 завідувач відділом абонемента

понеділок, 11 лютого 2019 р.

Суперфрікономіка

Зазвичай економісти досліджують стандартну поведінку людей. Однак автори цієї книжки стверджують, що прийшов час проаналізувати нестандартні реакції на різні економічні стимули. Навичка передбачати поведінку людей стане в пригоді не тільки політикам, підприємцям, маркетологам, а й кожному з нас, що складнішіми ставатимуть економічні відносини.
Автори книжки: Стівен Левітт — професор економіки Чиказького університету, публіцист і дослідник. У 2003 році нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка, яку вручають економістам віком до 40 років за внесок у розвиток економічної думки. У 2006-му ввійшов до списку “100 людей, які формують наш світ” за версією Time.
Стівен Дабнер — американський журналіст, письменник і публіцист.
Ця книга є продовженням книги “Фрікономіка”, яка швидко стала бестселером, хоча вона економічна, а не художня. У “Суперфрікономіці” автори знову драйвово і з гумором розглядають причини подій і аналізують їх наслідки, перевертають нашу свідомість, спростовуючи міфи та стереотипи, якими ми керуємося у повсякденному житті.
Якщо людина не  взмозі одразу знайти вирішення проблеми, часто-густо вона припускає, що рішення взагалі не існує. Але життя доводить, що це не так.
 Світ не ідеальний, а прогрес не завжди корисний. Навіть однозначні позитивні здобутки — це втрати для когось. Саме тому економіст Джозеф Шумпетер назвав капіталізм “творчим руйнуванням”.
Утім людство чудово вміє знаходити технологічні рішення складних проблем. Швидше за все, так і буде з глобальним потеплінням, хоча проблема серйозна. Але якщо в людей є правильні стимули, їхня винахідливість здатна зрушити гори.
Наприклад, в останньому розділі цієї книжки читач знайомиться з “бандою” інженерів, які розробили не один, а три способи впоратися із глобальним потеплінням. Реалізація кожного з них коштує менше, ніж чистокровні коні, яких продають на аукціоні у Кентуккі.
Наталія Калашнікова, 
бібліотекар I категорії відділу документів
 з економічних, технічних та природничих наук