пʼятницю, 21 серпня 2020 р.

23 серпня – День Державного прапора України


     День Державного Прапора України – це державне свято України, яке відзначається щорічно 23 серпня.

     Ця дата була обрана недарма, адже 23 серпня 1991 року після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради.

     На загальнодержавному рівні свято встановлено указом другого Президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» у 2004 році.

     Історія державного прапора

     Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. 

    Найбільш часті згадки про Поєднання символічних для країни кольорів можна знайти в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

    Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося у 1918 році, коли Центральна Рада прийняла закон, затвердивши це поєднання кольорів як прапор Української Народної Республіки.

    Як правильно називати прапор України

    Багато суперечок, плутанини і варіантів у назві прапора,а саме щодо послідовності кольорів, можна зустріти і нині. Хтось називає прапор жовто-блакитним, інший – жовто-синім, є взагалі прибічники ідеї «перевернути прапор».

    Згідно із законами геральдики, є правило, за яким кольори прапора зчитуються з герба, починаючи з гербової фігури і закінчуючи полем. Простіше кажучи, як правило, кольори читаються "зверху вниз".

    Відтак, варто згадати постанову Верховної Ради України від  28 січня 1992 року "Про затвердження державним прапором України національного прапора", де в описі прапора йдеться: "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору…" Тобто український прапор повинен читатися як "синьо-жовтий". 

    Символіка кольорів

    Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

    Святкування Дня Державного Прапора України

    Традиційно, щороку комплекс урочистих заходів розпочинається 23 серпня о 09:00 з офіційної церемонії підняття Державного Прапора України у Києві, обласних і районних центрах та інших населених пунктах України. У церемонії беруть участь діячі науки та культури, представники міжнародних, громадських, релігійних організацій та політичних партій.

    Усі охочі долучитися до відзначення свята можуть, прикрасивши свої помешкання, будинки, балкони синьо-жовтою символікою, або ж також вивішати прапор.


Використані джерела:

https://www.rada.gov.ua/ 

https://uk.wikipedia.org/wiki 

https://www.unian.ua/lite 

Козакова Ірина,

бібліотекар

 ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Франсуаза Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»

       

        Як добре ви розбираєтеся в мистецтві, а саме в живописі? На жаль, я цим похвалитися не можу. Звичайно, я знаю багатьох художників різних епох, основні етапи розвитку, відомі картини, головні галереї світу. Але це лише крапля в морі у порівнянні з тим океаном, яким є мистецтво.

       А що робити, якщо хочеться познайомити дітей з мистецтвом, навчити їх «бачити» картину, розуміти і відчувати? Одна з книг, яка здатна почати знайомити дітей з живописом  - це книга Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Вона адресована не лише натхненним батькам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, - вона й для тих допитливих читачів, які завжди мріяли його пізнати, але ніяк не знаходили часу.

       Хто така Мона Ліза? Що за велетень зображений на картині «Колос, або Паніка» Франсіско Гойя? Чому на картині Георга Базеліца «Дівчата з Ольмо ІІ» усе зображено ніби перекинуте «догори дном»? А картина «Номер 3. Тигр» схожа на каляки-маляки! Що це?

       У цій книзі ви знайдете прості та змістовні відповіді на такі «дитячі» питання. Ми, дорослі, коли дивимося на картину, намагаємося відчути її та зрозуміти. А дітки дивляться на полотно свіжим поглядом, бачать кольори, фігури та образи, а головне – у них виникають питання, яких вони не соромляться. Франсуаза Барб-Ґалль пропонує відповіді на прості, але водночас глибокі запитання, які дозволять краще розуміти світові шедеври.

       Автор книги також звертає увагу на важливі психологічні моменти і дає корисні поради, до яких варто прислухатися, щоб відвідини музею, виставки чи картинної галереї були водночас приємними і корисними: 

- не ходити в музеї у дощову погоду;

- не обирати надто довгий маршрут;

- пояснити дитині правила поведінки в музеї;

- «опуститися» на рівень зросту дитини і постаратися побачити картину очима дитини;

- користуватися планами і читати описи;

- придбати листівки, хай дитина порозвішує листівку в кімнаті чи використовує як закладки;

- не оминати кафе – так похід у музей стане справжнім «виходом у світ».

       Крім деяких загальних рекомендацій, в книзі розглядаються картини різних періодів і поради як про них розмовляти з дітьми різної вікової категорії. Ці поради викладені у формі питань і відповідей, такий собі «ключ» для батьків, який надалі можна буде використовувати для підходу і обговорення уже інших картин.

       Все, що ми бачимо має сенс - як явний, так і прихований. Якщо розуміти ці сенси, то картини будуть приносити насолоду, адже буде зрозуміла мова полотна. 

      Рекомендую прочитати всім, хто цікавиться мистецтвом або хоче почати знайомство із ним. Буде цікаво як дітям, так і дорослим.

 

Тетяна Познякова,

провідна бібліотекарка

 відділу соціокультурної діяльності


четвер, 13 серпня 2020 р.

Бібліотека в допомозі при написанні науково-дослідних робіт

Бібліотека Чижевського – це сучасний науковий, культурно-освітній, інформаційний центр, що забезпечує реалізацію потреб користувачів в одержанні найновішої інформації, одночасно формує інформаційну культуру майбутніх спеціалістів, які будуть працювати в принципово нових умовах інформаційного суспільства.

Написання науково-дослідних робіт довготривалий і відповідальний процес. Щоб наукова робота мала дослідницький характер і завершені зміст і форму, необхідно скласти орієнтовний план роботи, тобто перелік основних питань, які будуть висвітлені надалі в дослідженні. 

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

Тож пропонуємо орієнтовний план роботи при написанні науково-дослідної роботи, та гостинно запрошуємо для нових наукових відкриттів до наших затишних читальних залів.




Бородавкіна Анна, 
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

четвер, 6 серпня 2020 р.

Мукерджі С. «Ген. Надзвичайна історія»

Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія : пер. с англ. / Сіддгартха Мукерджі ; пер. Ярослав Лебеденко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 767с.



Сіддгартха Мукерджі – професор-асистент медичного факультету Колумбійського університету в Нью-Йорку, гематолог і онколог, лауреат Пулітцерівської премії і премії газети The Guardian.
Ця книжка Мукерджі присвячена історії й сучасності генетики і висвітлює тему майбутнього людства. Завдяки відкриттю механізму наслідування можна пояснити мінливість, еволюціонування, розвиток організму від ембріона до дорослої особини, а також зрозуміти причини страшних хвороб і спосіб їх лікування. Але це знання – великий дар і водночас велика відповідальність. Ігри в Бога – євгеніка, нацистські програми чистки, лисенківщина – ось зворотний бік медалі. Генетика, невід’ємна від етики, можливо, є найбільшою надією і найбільшим випробуванням для людства.

 
Ісаєнко Катерина,
головний бібліотекар відділу документів
з питань медицини та охорони здоров’я

Бібліотека та соціальні мережі


 Ми бібліотекарі, фахівці своєї справи.

Ми віримо в те, що кожний може покращити країну через сферу своєї діяльності. Треба просто брати і робити те, що вмієш і можеш. Не тільки заради себе, а й заради середовища, в якому живеш. Не тікати, щоб збудувати навколо себе новий світ і поставити огорожу, а впливати на своє оточення.

От, наприклад, книга. Через книгу можна змінити країну. Тому ми так активно популяризуємо читання. Щоб нація стала трішечки щасливішою та почала цінувати себе. Бо воно ж як працює: прочитав щось цікаве та пізнавальне, і все, світ став кращим. 
Певний сенс з’являється, хочеться жити та цінувати кожну мить. 

У наш час майже у всіх є доступ до інтернету, але він ніколи не замінить книгу. Бібліотеки потрібні, тому що в них зберігається література, яка навчає нас жити, розширює кругозір, впливає на емоційний стан людини. 

Книга – не лише джерело знань, а й основа духовності, якої так не вистачає тепер. 

 

Бібліотека з Вами, щоб допомогти Вам розвиватися і взаємодіяти з вашою спільнотою через наші онлайн-послуги, інтерактиви, віртуальні та книжкові виставки та багато іншого. Відкрийте для себе широкий спектр безкоштовних онлайнових заходів. 

Слідкуйте за новинами у соціальних мережах та чекаємо на ВАС у нашій книгозбірні.

Книгосвіт http://surl.li/emjl 


Бородавкіна Анна, бібліотекар

вівторок, 4 серпня 2020 р.

Добрі поради від бібліотекарів


Бути цікавому та сучасному – означає знати все про нові тенденції, бути в курсі всіх новин та подій. З нашою допомогою – це завжди легко!

1. Розробіть план особистого щастя.
Чи багато треба, щоб почувати себе щасливим? «Небагато - якщо не мріяти, а планувати, не чекати, а діяти» - стверджує Гретхен Рубін, чиї книги є в нашій книгозбірні.    
       
 2. Працюєте вдома? Працюйте ефективно!
Останнім часом все більше людей стають фрілансерами. Щоб отримувати від роботи моральне та матеріальне задоволення, слідкуйте за порадами спеціалістів. Обладнайте міні-офіс – місце, де ви зможете зосередитися. Дотримуйтесь дрес-коду: піжаму чи халат мозок сприймає як сигнал для відпочинку. Фіксуйте, на що витрачається ваш час: перевірка пошти – 20 хв, переговори з клієнтами – 2 год, і т.д.
    
       
3. Перейдіть на літнє меню
Дієтологи тільки «за»! Почніть день з вітамінного смузі – ягідне пюре, розведене йогуртом. Вдень (краще всього з 12 до 15 години) виберіться з колегами на бранч: цей модний перекус об’єднує сніданок з ланчем (breakfast&lunch) та допомагає протриматись до вечері без традиційних бутербродів та шоколадних батончиків. Подають на бранч легку гарячу страву, яка підходить під формулу життєрадісного харчування: білки та вуглеводи. Вечірню трапезу присвятіть овочам. А щоб краще визначитись із меню  - вам допоможе наша віртуальна виставка «Кулінарні етюди Європи» http://library.kr.ua/bookexibit/kuletiudy.html
 
                      
4. Почніть стрибки зі скакалкою
Сьогодні цю дитячу забаву включили в свої програми елітні фітнес-центри. Заняття зі скакалкою – просто, дешево та корисно. Всього 15 хвилин в день та загальний тонус підніметься, серцево-судинна система зміцниться, «проблемні» зони (стегна та сідниці) будуть відпрацьовані і навіть слабкість у вигляді зайвої порції морозива буде допустима. Підібрані видання віртуальної книжкової виставки «Культура тіла людини»
 допоможуть пізнати своє тіло, віднайти баланс та гармонію. 

                          

5. Зберіть брік-а-брак.
Нещодавно увійшло в наше життя слівце, яке означає зібрання якої-небудь невеликої колекції речей: камінців, мушель, намистинок, театральних листівок. Дорогий для вашого серця брік-а-брак буде сприяти розширення кругозору та кола спілкування, що так не вистачає сучасній особистості. Насправді – це справжні колекції з яких можна надалі виготовити яскраві речі для прикрашання інтер’єру! Ось таку красу роблять майстрині - аплікації з мушель та тканини.
                                                
     
6. Піклуйтесь про своїх близьких та рідних
Що потрібно для гармонійного розвитку вашої дитини та сім’ї? Правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон та, звісно ж, новенька література, яку ви можете обрати для себе у відділі абонемента та із задоволенням провести затишне сімейне дозвілля разом із бібліотекою.
               
 


Тож слідкуйте за новинами на нашому сайті http://library.kr.ua/


Бородавкіна Анна,
бібліотекар

понеділок, 3 серпня 2020 р.

«Колір серпня» Василя Кожелянка


«Це надзвичайна книга... Книга серця» 
Христя Венгринюк
(українська письменниця, драматург, літературознавець) про збірку поезії «Колір серпня»
 Василя Кожелянка

Василь Кожелянко (1.01.1957-22.08.2008) – український письменник, поет, журналіст, політичний аналітик. Народився і більшу частину життя прожив у селі Кам’яна Сторожинецького району Чернівецької області. Випускник філологічного факультету Чернівецького університету (1988). Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Автор книг прози та поезії, а також кількох п’єс. Вважається засновником жанру «альтер¬нативної історії» в українській літературі. «Дефіляда в Москві», «Срібний павук», «Третє поле», «Тероріум»… – ці романи цікаво читати, аналізувати та обговорювати.

Для мене стала відкриттям невеличка книжка поезій цього письменника. Чому? Тому, що вірші написані у японському жанрі. Хоку – жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, який відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. 

Збірка хоку «Колір серпня» (Чернівці: Meridian Czenowitz; Книги - ХХI, 2015) – це третя посмертно видана книжка Василя Кожелянка. То який же серпень у віршах пана Василя? 
«Він розбризкує світло по жовтій траві,
Він висушує кров і затоплює сни,
Він страшний і великий – серпень» 

А ще він «жовто-зелений», в нього «забагато роси», а сонце у серпні –  «сорту золотий ранет». Видання має гарну тепло-літню обкладинку, яку створила Анна Стьопіна і до якої хочеться торкатися. А ілюстрації Юлії Косівчук допомагають глибше зрозуміти прочитане.

У збірці «Колір серпня» усе починається й усе закінчується серпнем. Невже автор передбачав, що піде у вічність саме в останній місяць літа? 
«Неможливо продовжити літо,
Але й зима передчасно не прийде.
На все свій час»

Дійсно це так. Все буде, як повинно бути. Ми не можемо прийти в цей світ раніше і, так само, не можемо раніше покинути його.
«Забагато у серпня роси,
У безсонної ночі–сліз.
Минає літо. Минає світ»

А що ж далі? А далі – книги цікаві та пророчі, які продовжують виходити після смерті автора. Рукописами, що залишилися, займається  племінниця письменника, філолог Ірина Симанчук. 
Збірка «Колір серпня» Василя Кожелянка знаходиться у відділі абонемента. Ця «літня» книга чекає саме на Вас!

Наталія Білаш, завідувач відділом абонемента