четвер, 23 липня 2020 р.

Шістнадцята намистинка. Автограф – теж портрет

       Хто знає, що таке автограф? А хто хоче доповнити? А хто щойно виліз з Інтернету і знає точно? Отже, автограф (від авто… і грец. γράϕω – пишу) – власноручний, переважно пам'ятний напис чи підпис; також текст твору, написаний власноручно автором.
       Чому він теж портрет? Бо різні люди в різний час з різних приводів роблять дарчі написи на книгах, і вони такі різні, як і різні їхні автори. Можливо у вас є дома книги з автографами, і вам пам’ятний час і ситуація, коли ви їх отримали? До речі, гарна тема для розмови серед друзів-книголюбів і на блозі також.
       А тепер давайте спробуємо підключити  наші ЕБД. Ну, обираємо шлях ледачих. Набираємо слово автограф в одній БД, отримуємо все, що машина видала. Тут все вже ясно. Але є одне АЛЕ, з яким хочу вас ознайомити.
       З того часу, як у бібліотеці з’явилися комп’ютери з професійними бібліотечними програмами стало можливим фіксувати, на якій книзі з фондів бібліотеки є автографи. І кому вони належать. Цікаво? Поїхали…
       ЕБД книг, пошук професійний (ого!!!). Область пошуку – шукаємо у переліку слово Автограф. Пошуковий запит – Гусейнов. Це наш письменник-земляк, лауреат Шевченківської премії, друг бібліотеки, часто в нас буває, дарує книги, інколи – із дарчим написом. Перевіримо?
       Отже, автограф, Гусейнов, пошук. Тиснемо. Вийшло! Чотири книги з дарчими написами.
Ще раз так само перевіримо Антоніну Корінь. Автограф, пошуковий запит Корінь. Тиснемо. Отримали? Аж 19 книг з автографами. І от тут я вам відкрию ще одну можливість наших ЕБД. От, приміром, книга «Віку мого день» А.Корінь є у бібліотеці аж у 7 примірниках. І книги ці у різних відділах, ми ж уже це вміємо читати: Примірників загалом: 7, і такий от розподіл: КР; 1, 1 (1), КФ; 4, 4 (4), АБ; 1, 1 (1), ЧЗ; 1, 1 (1).
       Ну і що це нам дає? Як дізнатись, на якій з семи цей автограф? Напевно, на  тій, що подарована, а решту 6 бібліотека купила. Але ж вони близнюки, всі однакові, і в різних залах, і їх аж сім. Це що, треба «зловити» їх всі і тоді шукати, де ж саме автограф. Так? Ні, не так. Дивимось уважно електронну картку і знаходимо ось таку цікаву відомість:
Есть автограф: Экз. 1181005 : Корінь, Антоніна Михайлівна.
А далі ви виписуєте книгу за скороченим описом (ми це вже вміємо) і додаєте цей номер 1181005, він зветься інвентарним. У кожної книги він свій. Як правило, на титулці та на 17 сторінці книги, біля штампа бібліотеки.
А далі – просто. Приходите до бібліотеки і бібліотекар на комп’ютері (де є пошук за інвентарним номером) визначає, де , у якій залі зберігається книга з автографом. Зазвичай, у читальному залі (щоб не загубилась), або у відділі цінних і рідкісних документів.
Ну-у-у-у, це ще йти… І це говорите ви, найбільші зануди всіх часів і народів, і за що я вас тільки люблю?.. Звичайно, йти до бібліотеки, а як ви читати автограф будете? Тільки тут, у нас. Сподіваюсь, незабаром відкриємося. І зустрінемось. Ну я ж хитра.
       Хоча завдяки сучасним технологіям і це не є проблемою. От, наприклад, обласна дитяча бібліотека ім. Т.Шевченка (http://www.librarychl.kr.ua/) деякі автографи помістила на своєму сайті. Фотографії, звісно. Розділ зветься «Колекція автографів».
Натисніть і читайте. Дітям покажіть, якщо ви матуся, і онукам, якщо – бабуся. А швидше за все діти покажуть і матусям, і бабусям. Таке маємо покоління… цифрове.
       Пам’ятаєте, коли ми знайомились, я говорила, що пропрацювала по 18 років у дитячій і в науковій бібліотеці. Ну так от, дитяча – це і є наша обласна для дітей імені Т.Шевченка. І мені так радісно навести гарний приклад з досвіду роботи колег. Дорогі колежанки! Дякую за ідею і втілення.
Майя Міщенко,
головний бібліотекар
Інформаційно-бібліографічного відділу

Немає коментарів:

Дописати коментар