Давайте так. Спочатку поговоримо. Що можна читати? Роман, вірші, газету, повідомлення (СМС), електронні листи… Ще, будь ласка. Ну от, правильно, ще можна читати карту місцевості, мікросхему до апаратури, ноти – якщо вмієш, звісно. А ще – спеціальні позначки на етикетках одягу – ески, емки, XL, XXL, або, борони боже, XXXXXXL, ну то таке… Буває.
А чи вмієте ви читати бібліографічну картку? Що такого важливого можна з неї дізнатись? Ви не повірити, як багато можна дізнатись про книгу, ще не взявши її до рук, лише з бібліографічного опису. Давайте порахуємо.
А чи вмієте ви читати бібліографічну картку? Що такого важливого можна з неї дізнатись? Ви не повірити, як багато можна дізнатись про книгу, ще не взявши її до рук, лише з бібліографічного опису. Давайте порахуємо.
Ну, ім’я та по батькові автора (якщо досі ви знали лише прізвище), точну назву книги. Якщо в книги кілька авторів – інформацію про це. Якщо у книги немає автора, а є укладач. Чи вона ілюстрована і хто ілюстратор? Чи це видання може бути друге, або третє, або вже восьме. І яке саме воно – без змін, як і попередні, тобто стереотипне, чи, можливо, доповнене, розширене, виправлене – це важливо для підручників і посібників. Можемо дізнатись, чи це переклад, чи автентичне видання. Якщо переклад, з якої мови і хто перекладав. Чи є у книги передмова чи післямова. Хто її написав? Чи відноситься книга до певної серії (шкільна бібліотека, бібліотечка фантастики, «Життя славетних» тощо). У якому місті чи містах (буває у чотирьох одразу) книга видана, які це видавництва – державні чи приватні, як звуться. У якому році книга вийшла? Чи було продовжено випуск цієї ж книги наступного року (і таке буває, почали у грудні, продовжили у січні). Скільки у книзі сторінок, скільки з них зайняті під ілюстрації.
А ще видання може бути анотованим, або мати введений зміст (які саме твори увійшли до збірки, або які саме глави вміщено у посібнику).
І це ще не все. Бо один маленький, але важливий секретик буде далі. У восьмій намистинці.
А тепер домашнє завдання. Ви бачите, я дотримуюсь слова, не перевіряю попереднє, але для тих, хто вже втягнувся і хоче сам себе перевірити, будь ласка: погортайте нашу базу даних книг, розгляньте описи, з чого вони складені, раптом знайдете саме те, що я вам тут описала. І тоді картка ОЖИВЕ. Вона розмовлятиме з вами. Погодьтесь, це круто – «А я вмію читати бібліографічні картки»!
Майя Міщенко,
головний бібліотекар
Інформаційно-бібліографічного відділу
Шукаємо картки і беремо книги, адже саме останні дають можливість нам озирнутися навколо, зробити перепочинок у стрімкому ритмі життя.
ВідповістиВидалити