«Людина може вижити лише завдяки своєму розуму.
Вона приходить у світ неозброєною.
Її єдиною зброєю є мозок...»
Саме про такі три книги я хочу розповісти...
Ден Браун «Джерело»
Звідки ми прийшли? Куди прямуємо? Що нас чекає в майбутньому? Чи зможуть роботи замінити людей і чи безпечно це? Відповіді на ці питання ми знайдемо в науково-фантастичному містико-детективному трилері «Джерело».
Століттями релігії світу намагалися пояснити походження людини. І ось Кірш — колишній учень Роберта Ленгдона, відомий мільярдер та винахідник здійснює приголомшливе відкриття, яке здатне не просто похитнути, а й спростувати постулати всіх релігій, але не встигає викласти свою неймовірну теорію — його вбивають. Матеріали лекції Кірша захищені 47-значним паролем… Тепер від професора Ленгдона та директорки музею Амбри Відаль залежить, чи дізнається світ таємницю свого походження.
Поєднання науки, релігії та мистецтва. Просто браво! В книзі «Джерело» представлене модерне мистецтво, сучасні технології, що здатні змінювати світ. Цього разу ми з головним героєм подорожуємо Іспанією: музей Гуггенгайма в Більбао, Королівський палац у Мадриді, Каса Міла, Саграда Фамілія, Ескоріал, фортеця Монжуїк – без них не було б тієї чарівної атмосфери, яка пронизує кожну сторіночку.
Цитати з роману:
• «Успіх - це здатність долати невдачі одну за одною, не втрачаючи оптимізму»
• «Хто не пам'ятає свого минулого, приречений пережити його знову»
• «Любов - необмежений ресурс. Нам не виділяють певний запас любові, якого може не вистачити на всіх. Наші серця самі виробляють любов, коли вона нам потрібна».
• «Іноді, щоб побачити приховану істину, потрібно просто змінити кут зору»
Лоран Гунель «Бог завжди подорожує інкогніто»
Алан, головний герой, хотів покінчити життя самогубством. Але завадив йому, такий собі Ів Дюбрей, на перший погляд випадково опинившись "в потрібний час в потрібному місці". Незнайомець пропонує допомогти змінити життя хлопцеві, але для цього потрібно виконувати всі його вказівки…
Слідкувати за розвитком подій в романі дуже цікаво, тому що відгадати, що ж буде далі з головним героєм майже неможливо, інтрига тримається до останньої сторінки книги.
Також автор красномовно описує Францію: кожне місце, вулицю, крамницю. Навіть, якщо ви жодного разу не подорожували цією країною, все одно виникне відчуття дежавю – ніби все таке знайоме, особливо Париж. І, все ж таки, головна в цій книзі - людина, як особистість невпевнена у собі, яка підпорядковується іншим і завжди виступає в ролі "жертви". Читаючи роман, задумуєшся про власне життя, власні проблеми, які схожі з головним героєм. Безумовно, книга мотивує. Головний меседж, який автор хоче донести кожному читачеві - життя потрібно змінювати на краще; ми всі повинні отримувати бажане і досягати своїх цілей, як це зробив Алан.
Коли будете готові прочитати цю книгу, то обов’язково перед початком візьміть олівець і записник. Всі поради, які дає Ів Дюбрей, раджу занотовувати. Не один раз вам захочеться їх перечитати.
Цитати, над якими варто замислитися
• «… коли ми прагнемо нікого не розчарувати, відповідати чужим очікуванням або поважати чужі звичаї, це часто призводить до того, що люди починають поводити себе з нами нахабно, ніби ми зобов'язані їм підкорятися. І вони це сприймаю як норму. Якщо ти відчуваєш себе винним, пішовши з роботи на годину раніше, то твій керівник тільки збільшить відчуття провини. І це зовсім не означає, що він погана людина ... Ти сам провокуєш його реакцію ...»
• «Якщо тягнути ковдру на себе і вести перемовини з метою поставити когось на коліна, завжди ризикуєш тим, що тобі при нагоді відплатять тією ж монетою. Ми всі живемо в світі конкуренції, де кожен прагне зробити так, щоб противник програв. В результаті в програші мимоволі виявляються всі ... Я переконаний, що підприємство, яке базується на здорових цінностях, дуже швидко підніметься і почне приносити прибуток. Але не варто шукати цей прибуток з одержимістю наркомана якому конче потрібна доза. Прибуток - природний результат здорового і гармонійного керівництва…»
• «Ти станеш вільним в той день, коли перестанеш хвилюватися, що про тебе думають інші люди..»
• «Коли людина впевнена, що може впливати на рішення інших, вона завжди зможе це робити; навіть коли методи не найкращі, людина впорається... А якщо не вірить у себе — зупиниться на першій же перешкоді, яку сприйме як доказ марності спроби…»
Айн Ренд «Джерело»
Цей роман світовий бестселер, вперше опублікований у 1943 році в США. На сьогодні ця книжка вважається одним із найвідоміших творів американської літератури. В 1949-го році за романом був знятий однойменний фільм, сценарій до якого написала сама Ренд, а головну роль зіграв Гарі Купер.
Перед тим, як приступити до книги «Джерело», я прочитала багато відгуків про неї. Писали, що цей твір - «гімн людському егоїзму». Я з цим не згодна. Скоріш за все – це гімн любові до свого покликання, до справи, яку ти вибрав по життю, гімн до свого таланту. Ця книга про уміння йти «своїм» шляхом, навіть якщо все суспільство називають його «ненормальним» .
Уявіть, що ви народилися у першій половині ХХ століття в США і раптом виявили, що люди, маючи радіо, газети, кораблі та літаки, досі живуть у будинках, зведених у грецькому стилі. Вони не сприймають нічого, крім фронтонів, химерних статуеток, карнизів та колон Відмовляються бачити прогрес. Саме в такій ситуації опиняється головний герой роману — талановитий архітектор Говард Рорк. Він навіть не намагається відкрити оточенню очі на абсурдність ситуації, а просто виконує свою роботу. Таких як він суспільство не сприймає і вважає «хворими» і неправильними. Перед ним зачиняють двері і всіляко намагаються виштовхнути подалі від епіцентру архітектурного життя. Що ж вчинить герой та чи справді бути егоїстом погано?
Також скажу, що це не та книга, прочитавши яку, можна забути сюжет. З книги я винесла не героїв, а філософію, над якою розмірковувала і під час читання, і після. І як таке можна було написати ще в 1943 році?!
Цікаві цитати з роману:
• «Я погоджуюся лише на одне бажання, що його справді можна собі дозволити. Це свобода, Алво, свобода.
— Що ти називаєш свободою?
— Нічого не просити. Нічого не очікувати. Ні від чого не залежати…»
• «Хіба ти сам не знаєш, чого хочеш? Як ти можеш терпіти незнання?»
• «Розумієте, — спокійно мовив Рорк, — я маю, скажімо, шістдесят років життя попереду. Більшість цього часу мине за працею. Я обрав справу, яку хочу робити. Якщо не знайду в ній радості, то приречу себе на шістдесят років тортур. А я можу знайти радість тільки тоді, коли виконую роботу в найкращий можливий для мене спосіб. Найкраще — це справа стандартів. І я встановлюю власні. Я нічого не успадкував. Я стою наприкінці традиції. А можливо, я стою на її початку.»
• «Людина може вижити лише завдяки своєму розуму. Вона приходить у світ неозброєною. Її єдиною зброєю є мозок.»
• «З аргументами можна боротися аргументами, але як боротися з нісенітницями?»
Ці книги різні за жанром, настроєм. Збрешу, якщо скажу, що вони читаються легко. Є частини на яких доводиться затримуватися і перечитувати. Але воно того варте, тому що автори часто ховають головну думку саме «між рядками», а наше завдання - відшукати її і «скуштувати».
Ну що, сподіваюся, ви готові «поринути з головою» в корисне та цікаве читання.
Тетяна Познякова,
провідний бібліотекар відділу
соціокультурної діяльності
Немає коментарів:
Дописати коментар