Ольга Герасим’юк
– відома українська телеведуча та громадська діячка, лауреатка численних
міжнародних та вітчизняних відзнак. Всі ми пам’ятаємо її культове шоу «Без табу» та «Проти ночі», «Хочу
і буду»… Хтось називає її програми занадто «сльозливими», комусь це здається
«щемливістю», «відвертістю»... З рештою, в кожного своя думка.
У 2019 році у
Львові у Видавництві Старого Лева вийшла книга Ольги Герасим’юк «Я повернулася. Люблю». У виданні зібрано есеї,
тревелоги та образки за більш ніж десять років – від 2007 до 2019 року. На
читача чекають захопливі подорожі, знайомство з історією, культурою, звичаями
та ментальністю багатьох народів, але насамперед тут будуть зустрічі з людьми.
Вдумлива й чутлива до найтонших деталей, до найглибших психологічних нюансів
авторка (за сумісництвом – і героїня) не тільки розповість багато нового про
барвистий і строкатий світ, а й нагадає призабуте, зупиниться перед сакральним,
поміркує про вічне. Щире і просте, радісне й печальне, зворушливе і мудре на
цих сторінках переплітаються, сходяться й розходяться, творять чутливі, як
пульс, візерунки живої оповіді, де кожне слово пропущене крізь серце.
Мар’яна Савка (поетеса, головна редакторка, співзасновниця
«Видавництва Старого Лева») про цю книгу говорить так: «Для мене ця книжка
мандрів і дорожніх нотаток – це насамперед цікава антропологія, адже Ольга Герасим’юк,
як би далеко світ за очі не втекла, все одно натрапить на людину з її
особливими звичками і заморочками. А головне – на людину з цікавезною власною
історією, яку вона мусить розказати уважній мандрівниці, аби цю історію почули
ми».
Особисто на
мене з перших сторінок книги ніби повіяло теплом, щирістю та відвертістю. І
відразу ж – світла печаль та сльози на очах. Не була б це пані Ольга! «Минулого
тижня я проводжала душу свого батька – вона, якщо вірити, вже мала полетіти за
хмари, кудись назавжди, туди, де давно живуть його мама й тато, діди й
прадіди…» Письменниця розкриває свої почуття й відчуття від втрати близької
людини. Тата вже немає, натомість з’явився приплив любові до всіх, хто живе
поряд. Авторка книги днями ходить містом, вглядається в обличчя людей, серед
яких сусіди, однокласники, учитель фізкультури... Вона дуже ніжно відгукується
про «столицю свого життя» – Пирятин, Полтавської області. Кожна маленька
історія, якою ділиться з читачем авторка, наповнена глибоким змістом.
Письменниця ніби підглядає за життям та поведінкою людей, з якими зустрілася у
своєму житті. Дебютна збірка есеїв – це невеличкі дорожні замальовки, кожна
розміром до п’яти
сторінок. Проте до цих маленьких творів можна і хочеться повертатися.
А ще, читаючи
цю книгу, ви зможете подорожувати найгарнішими куточками України; також опинитися
у Стокгольмі, Баку, Люксембурзі, Франкфурті і, навіть у Парижі в Луврі.
Видання «Я
повернулася. Люблю» Ольги Герасим’юк є у фонді відділу абонемента.
Наталія
Білаш,
завідувачка відділом абонемента
Немає коментарів:
Дописати коментар