середу, 29 квітня 2020 р.

День сміху – не відміняється!


Цьогорічну зиму мешканці України згадуватимуть як найтеплішу. А от весну… Коронавірус: страх, невпевненість, сімейні та побутові негаразди… Навіть перше квітня – День сміху пройшов якось непомітно.
Вже майже півстоліття міжнародний День сміху 1-го квітня в Одесі святкують весело та колоритно – тут проходить яскравий фестиваль Одеська Гуморина. Це свято гумору і сміху вважається в Одесі головною подією року, яка приваблює в місто тисячі туристів з усього світу. У 2020 році через введення в Україні обмежувальних заходів з протидії поширення вірусної інфекції covid-19 міська влада Одеси ухвалила рішення скасувати традиційну першоквітневу Гуморину.
Що ж робити? Чи є вихід? Звичайно! Адже перше квітня – це лише календарна дата, яку можна для своєї родини перенести на будь-який день і трохи розважитися. А саме: влаштувати голосні читання гумористичних книг. Це можуть бути твори Івана Нечуя-Левицького, Павла Глазового, Остапа Вишні, Всеволода Нестайка… Щиро, дотепно, весело. А ще в нашому нелегкому житті іноді хочеться якісного чорного гумору.
«Повний безлад» – таку назву має книга Вуді Аллена (Л.: «Видавництво Старого Лева», 2018).
Вуді Аллен (Аллен Стюарт Кенігсберг) – американський кіноактор, режисер і сценарист, відомий цинічними, дотепними пародіями й ексцентричним гумором; виступав у кабаре, на телебаченні та у власних комедійних фільмах, автор гуморесок і літературних пародій, написаних для кабаре, та сатиричних видань, театральних п'єс і оповідань. Істинна ж пристрасть Вуді Аллена – створення розповідей.
Збірка короткої прози «Повний безлад» вразить читача неповторністю авторської мови, аналізом людської психіки та психології, чорним гумором.
Особисто мене зацікавила історія під назвою «Слава Тобі, Господи, продано!». Головний герой оповідання – працівник одного з каналів телебачення. Проте рейтинги одного з шоу цього телеканалу впали на тридцять чотири пункти. Починаються пошуки нової роботи. Переглядаючи оголошення у «Сільському голосі», чоловік натрапив на таку пропозицію: «Потрібен бард для написання спеціальних матеріалів. Добра оплата. Атеїстів просимо не турбувати». Після зустрічі з Мо Боттомфідером (Молитовним Жокеєм) стає зрозумілим, що потрібно буде складати псалми. Тобто виконувати послугу «Молитва на замовлення». Але молитви потрібно скласти так, щоб жоден дурень не міг подати до суду, якщо вони не справдяться. Адже в угоді про підтвердження молитви чітко окреслювалися зобовязання фірми і Бога (щоправда – дрібними літерами). І почалося: молитви про здоровя, про поміч від любовних негараздів, про бажане підвищення платні, про те, щоби випало трохи дощу… Бажаючих отримати індивідуальну молитву було так багато, що «псалмописці» ледь встигали працювати, а іноді й помилялися. Боттомфідер жалівся на те, що на нього минулого тижня подали до суду за те, що «фірма» відіслала замовниці не той конверт. «Вона хотіла, щоби Господь допоміг їй зняти набряк із обличчя, а я випадково надіслав їй молитву за мир на Близькому Сході. Тим часом Шарон збирається зі Сектора Гази, а вона сходить із операційного стола, схожа на Джейка Ламотту» (прим. американський боксер). Жодної молитви від цієї контори не можна читати без сміху. Ось одне з найблискучіших творінь: «Найдорожчий Боже, мені лише тридцятка, а я вже лисію. Віднови моє волосся і помаж мою голову, особливо залисини, ладаном і миррою».
Отже гроші почали сипатися на рахунок головного героя, наче манна небесна, доки одного дня до контори не завітали двійко смаглявих добродіїв…
В оповіданнях, есеях, коротких замальовках багато сарказму та парадоксів. Автор ніби переконує: «Людині підвладне все, зокрема, й підкорення вершин світової дурості».
Книга «Повний безлад» Вуді Аллена знаходиться у відділі абонемента. 
 Наталія Білаш,
завідувачка відділом абонемента


       


Немає коментарів:

Дописати коментар