середа, 29 квітня 2020 р.

Два конкурси – дві книги

           Серед книг фонду відділу абонемента є багато цікавих видань, на які читачі звертають увагу в першу чергу. Зокрема – це романи лауреатів літературних конкурсів «Смолоскип» та «Коронація слова».
Нагадаємо, що літературний конкурс видавництва «Смолоскип» – щорічний конкурс для молодих українських літераторів та науковців, заснований 1993 року. «Коронація слова» – міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Хочу представити читачам дві цікаві книги двох українських письменниць.
Яна Опарій – українська письменниця, перекладачка, журналістка, авторка «Блогу на чемоданах», лауреат  премії в літературному конкурсі «Смолоскип». Роман «Мудра кішка Варшава» побачила світ у 2018 році (К: «Ліра – К»), але, як на мене, актуальнішою стає з кожним роком. Чому? Ця книга про тих, кому здалося, що кращим життя може бути лише за кордоном. Безцінні лайфхаки, як далеко від батьківщини навчитися вибиратися сухим з халеп. 
Головні героїні з різних причин опинилися у Польщі на заробітках. Наприклад, Марину звільнили зі школи. Причина – нестача бюджету для молодих учителів. Та ще й мама «допомогла» порадами: «Доню, ну не знайдеш ти тут щастя, зрозумій! Подивися, навколо. Одне безробіття. Вчителів тепер не цінують…». Маринина бабуся мріяла, що онука в медики піде. І ось тепер далеко від батьківщини онука працює у лікарні в кардіологічному відділенні, хоча й не медиком, а опікуном. Адже медпрацівники не миють підлогу, туалети та брудний посуд, як Марина. «Зранку опікуни допомагали медсестрам мити пацієнтів, міняли одяг на чистий, а брудний відносили в пральню. П’ять разів на день розвозили їжу, двічі прибирали». Також до обов’язків належало стежити за прийомом ліків, доставляти пацієнтів у візочку на обстеження, водити до туалету, мити за ними посуд і постійно спілкуватися на різні теми». Хіба про таке мріяла бабуся? 
Ще дві українки на заробітках в Польщі – Вероніка і Соломія. Вероніка укладає договір на кінозйомки, а потім опиняється у слідчого. Адже режисер виявився шахраєм, а автівка, в якій дівчина їздила під час зйомок, крадена. Соломія приїхала в Польщу здобувати вищу освіту політолога. Крім навчання, студентка ще працює на радіо та офіціанткою в ресторані «Курчатка»…
Авторка рекомендує прочитати цей роман до виїзду за кордон. А читачі відділу абонемента можуть пересвідчитись в доцільності слів письменниці, адже події й герої в книзі – реальні.
Анна Хома – українська письменниця, фармацевтка, психологиня. Письменниця мешкає у Львові. Чимало текстів Анна Хома написала російською, якою здебільшого читала. Перші україномовні твори з-під пера авторки з’явились завдяки «Коронації слова». Пані Анна – лауреат другої премії Міжнародного конкурсу за роман «Репетитор» (2001 р.) і двічі дипломант конкурсу за романи «Провина» (2002) і «Заметіль» (2003 р.)
«Аптечні терези вважаються загальноприйнятим атрибутом правосуддя, чи не так, Максе? Навіть мізерна похибка у зважуванні речовин може спричинити серйозні наслідки, чи не так?...» З перших сторінок книги (а саме вже з прологу) відчуваєш, що буде гарячо. Уява читача вимальовує ланцюжок подій: звичайне життя – злочин – Феміда з аптечними терезами. 
Роман «Терези» (Х.: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018 р.) Анни Хоми буде цікавим поціновувачам детективного жанру.
Вас коли-небудь мучили нічні жахи? Певна частина читачів відповість: «Так!!!». Але не кожен з нас прокидався зранку у ванній кімнаті на підлозі у калюжі води. Так сталося з Олесею, головною героїнею книги «Терези». Дівчина не пам’ятає, що то було. Її мучать нічні кошмари, в яких вона тікає від страхітливих монстрів у лісі. Ще один герой книги студент майбутній медик Максим у пошуках роботи звертається до фармацевтичної фірми «Конвалія». Аж раптом – новина! Вранці на складі знайшли повішеним керівника зміни Олексія, його колишнього найкращого друга. Максим не вірить у самогубство Олексія й починає власне розслідування, не підозрюючи, до яких моторошних відкриттів воно приведе…
«Терези» Анни Хоми – зворушлива життєва історія, яка тримає в напрузі до самого кінця, знаходиться у відділі абонемента.

Наталія Білаш,
 завідувачка відділом абонемента

Немає коментарів:

Опублікувати коментар