Намистинка шоста. «Наш адрес не дом и не улица…», або Чи у книг бувають паспорта і адреси?

       Моє покоління пам’ятає пісню, з якої взято рядочок. Ми були тоді молоді, веселі, щасливі, і впевнені, що кібернетика – це «продажна дівка капіталізму». Авжеж. Так нам сказали. І ми повірили. Нікому й не снились утопії та антиутопії про інформаційні технології та комп’ютерну грамотність, про бунти роботів та кінець цивілізації. Хіба що письменникам-фантастам. Та й то не нашим, а «їхнім». А сьогодні уже трирічний карапуз ремонтує бабусину «побілу». Але це так, для вступу. Може, хто каву ще не допив, або в кого комп зависає… Побалакали, і до справи.
       Мале-е-есенька така намистинка. На прикладі однієї картки вчимося робити скорочений (яке щастя! СКОРОЧЕНИЙ!) опис книги.
       Для наукової роботи, звичайно, потрібний повний бібліографічний опис. А скорочений – щоб бібліотекар знайшов потрібну вам книгу, тут кількість елементів можна скоротити. НЕ СКОРОЧУЮТЬСЯ лише шифри і авторські знаки. Отже, після них вказуємо автора (якщо є), назву видання, місце видання та рік видання. Далі приклади.
Повний опис картки:
84(4УКР)6
Ш 66
Шкляр, Василь. 
Чорний Ворон / Василь Шкляр. - К. : Ярославів Вал, 2009. - 353 с. - (Сер. "Українська кліо"). - ISBN 978-966-2151-25-1 : 39.00 грн., 40.00 грн.
Є автограф: Экз. 1197370 : Шкляр, Василь
ББК 84(4УКР)6 + 84(4УКР)6-444.6
Рубрики: Художня література--Українська, 20 ст.--Проза
Політичні романи, повісті, оповідання
Примірників загалом: 4
КФ (1), АБ (2), ЧЗ (1)
Вільні: КФ (1), АБ (2), ЧЗ (1)

Скорочений опис:
84(4УКР)6
Ш 66
Шкляр, Василь. Чорний Ворон. - К., 2009.

       П.С. Буває, що популярна книга виходить одразу у кількох видавництвах в один рік, і для вас саме це і важливо. Тоді вказуємо назву видавництва.
       Домашнє завдання. Ну о-о-от, а казали маленька… Та не панікуйте. Ну не можу я зовсім без завдань. Ну є в мене начальство, а як же… Скаже мені : і так п’ять намистинок було без завдань, хто це так навчає, ви що, в школу не ходили… Ну ви ж знаєте…
       О, я придумала! Геніально! Давайте так: завдання я вам дам, а перевіряти не буду. Згода?
Завдання. Таки так. Ну ви ж ніби погодились… Ну що таке?.. Алло! Ви ще тут?
       Отже, оберіть з ЕБД Книг ОУНБ ім. Д.Чижевського будь-яку книгу і спробуйте самі скласти скорочений опис.
       Для відмінників: можете скласти два описи. Один – на книгу з автором, другий на книгу, у якої є лише назва.
Пока-пока. До сьомої (намистинки, тобто).

Майя Міщенко,
головний бібліотекар
інформаційно-бібліографічного відділу

«Дівчинка, яка рятувала книжки», Клаус Гагеруп

Нещодавно до нашої книгозбірні надійшли нові надходження літератури. За традицією ми з дитиною намагаємося одні з перших їх взяти.

Тож сьогодні хочу поділитися своїми враженнями з вами, дорогі читачі. В книзі йдеться про дівчинку Анну, яка дуже любила читати. Вона читала їх цілими днями. Саме у книжках вона знайшла сотні нових друзів.

Ця історія почалася у бібліотеці. Пані Монсен, яка там працювала, також любила читати. Одного разу, коли Анна прийшла у бібліотеку, вона дізналася, що книжки, які ніхто не читає, знищують. І їй на думку спала геніальна ідея – врятувати їх. Анна вибрала 50 книг, взяла візочок і поїхала до себе. Минали тижні, а дівчинка читала безупинно. Вона познайомилася з купою людей, про яких раніше ніколи не знала. Але згодом читання стало забагато… «Я більше не маю сил на читання», - сказала Анна.

 Наступного дня дівчинка прийшла до бібліотеки і їй потрапила до рук маленька книжечка з таємницею про зачарований ліс. І ось, коли оповідання розвивалося на самому цікавому місці – остання сторінка книги виявилася порожньою. Дівчинка взяла книгу до школи, щоб дізнатися в когось про кінцівку. Проте ніхто її не читав. Всім кортіло довідатися  про що таке фантастичне у ній йшлося. Вже за кілька днів книга з'явилася в усіх книгарнях міста, але жодна з них не мала закінчення. І тоді Анна зрозуміла, що той, хто написав книжку не хотів цього розповідати. Чому?

А щоб вам, дорогі читачі, це вияснити, достатньо завітати до нашої бібліотеки та замовити цю книгу для приємного проведення дозвілля разом з вашими дітьми.

Бородавкіна Анна,

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Намистинка п’ята. – Маленький секрет великого пошуку (як шукати книги?)

       Отже, найлегша намистинка. Шукаємо книги. Ну, про черевики і молоко ми пам’ятаємо. Тому обираємо БД КНИГ ОУНБ ім. Д.Чижевського. Це у стовпчику ліворуч, і автоматично – вгорі. Натискаємо на вид пошуку – стандартний. А це вже праворуч. Вийшло? Молодці! Тепер роздивляємось можливості. Через крихітний трикутничок, за яким меню. Що таке меню знаєте? В кафе можна замовити або пиріжок, або тістечко, або піцу. Але… Їсти будемо те, що замовили. А не те, про що думаємо. Ну ви згодні? Думаємо про пиво, замовляємо воду без газу. Що питимемо?
       Отже, у нас також є меню. Можна шукати за автором, це якщо нам цікаво, наприклад, які книги Стівена Кінга є у бібліотеці. Якщо автора ви не пам’ятаєте, а знаєте назву, наприклад, «Затоптаний цвіт», тоді шукаємо за назвою. Ще можна здійснювати пошук за  ключовим словом, наприклад , квітництво. Або кінологія. Можна вписати кілька слів через один пробіл, наприклад: екологія водні річки. ЦЕ ВАЖЛИВО: між ключовими словами повинен бути один пробіл. А якщо цікавлять книги певного року видання, наприклад нові книги 2020 року, обираємо для пошуку Рік видання і вводимо, наприклад, 2020.
       Все вийшло? Ще б у вас не вийшло! Я ж все перевірила, щоб вийшло. Складні випадки ми поки що не розглядаємо. Я ж таки хитра. Один нюанс. Виписуючи потрібні книги, починайте з зазначення шифру (тут він такий: 26.222) і авторського знаку, що вказує місце книги на поличці (Б27, бо назва книги «Басейн…» починається з літери Б).
Приклад:
26.222
Б 27
Басейн річки Бог / Є. І. Ворона, О. В. Кириляч, О. Д. Максименюк [та ін.] ; ред.: Г. Б. Марушевський, О. Г. Яворська ; Укр. річкова мережа, Вінницька обл. екол. асоц. "Зелений світ Поділля". - Вінниця ; К. : Wetlands International Black Sea Programme, 2009. - 128 с. : а-іл. - Бібліогр. с. 109-112. - 20.00 грн.
ББК 26.222 + 26.222,8 + 26.890(4УКР-4ВІН)
Рубрики: Водні ресурси--Охорона та використання--Вінницька область
Країнознавство--Водні об’єкти--Вінниччина
Доп.точки доступа:
Ворона, Є. І.; Кириляч, О. В.; Максименюк, О. Д.; Марушевський, Г. Б. \ред.\; Яворська, О. Г. \ред.\; Українська річкова мережа (Київ); Вінницька обласна екологічна асоціація "Зелений світ Поділля" (Вінниця)
Примірників загалом: 1
КФ; 1, 1 (1)

Ви ще тут? Справді? Дякую, що дочекались. Ну, до завтра. Пока-пока…

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

інформаційно-бібліографічного відділу

Намистинка четверта. Піди туди, не знаю куди…

       Доброго дня! Ну як, впорались із завданням? Кажете, легеньке. Усім же ясно, що нам потрібна БД ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ОУНБ ім. Д.І.Чижевського. Оскільки газети і журнали – це періодичні видання, тобто такі, які виходять з певною періодичністю: чи то раз на місяць, чи раз на тиждень, чи раз у квартал і т.п.
       Просто, кажете? А хто вже пішов далі і спробував таки знайти? Ну я ж знаю, що такі «поспішаки» завжди є. І що? Ото ж бо. Не знайшли. Чому? Річ у тім, що є різні види пошуку. Вони всі – праворуч. І їх аж 7. Перший – стандартний. Найбільш поширений. Але коли шукаємо художню літературу, зручніше скористатись  пошуком «За словником». Давайте спробуємо. Зафарбували блакитним БД періодичних видань. Натискуємо на пошук «За словником», він теж стає блакитним. Зробили? Перерва. Кава-брейк. Відпочиваємо і хвалимо себе. Які ми круті, «ну ваще-е-е-е»!
       Відпочиваємо і розглядаємо сторінку. Маємо чотири параметри для пошуку:

Ключові слова    Автор Заголовок Рік видання

       Натискаємо на слово Автор. Молодці. У алфавіті знаходимо літеру Ж (шукатимемо Ірину Жиленко, не забули?). Хто заблукав, зверніть увагу – алфавітів два – латиною і кирилицею. Нам потрібен наш, кириличний алфавіт. А тепер нижче шукаємо рядочок для пошуку зі словом «ключ» і далі повинне бути місце для введення, а там вже якийсь Жабін, О. Опа! Зафарбовуємо Жабіна і витираємо. Нічого особистого, просто не він нам потрібен. В порожню клітинку вводимо Жиленко, І. Зробили? Натискаємо кнопочку «далі»… ВАУ!
       Залишилось обрати потрібний рядок, і ми отримаємо перелік публікацій самої Ірини Жиленко, або публікацій про неї (обираємо потрібне).
Але де тут джерело? Виписувати що? Оце все-е-е-е писа-а-а-ати? Ні, ні, ні. Лише частинку. Того, що знайдете після двох косих ліній (слешів), от таких //
Приклад.
Ульяненко, Олесь.
Високі серпневі сонця Ірини Жиленко / Олесь Ульяненко // Книжник. - 2001. - № 1. - С. 13
Рубрики: Письменники українські, 20-21 ст.--Поети--Творчість
Доп.точки доступа:
Жиленко, Ірина Володимирівна (українська письменниця ; 1941-2013) \про неї\
Ось воно! // Книжник. - 2001. - № 1. - С. 13
       Цих даних після // досить, щоб бібліотекар видав вам потрібний документ, журнал чи газету.
       Йес! Ми це зробили. Я вами пишаюсь. Ви мені дозволяєте? Дякую. Отже, складно – лише на перший погляд. Далі піде веселіше. А наступна намистинка буде легка-легка, прозора-прозора, просто весняна хмаринка. Це щоб ви не втекли. Ну я ж хитра…

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

Намистинка третя. Чи можна купити черевики в магазині «Молоко»?

       Це запитання я задаю читачам, які спробували самостійно знайти інформацію за допомогою наших ЕБД і заплутались. Отже, чи можна купити черевики в магазині «Молоко»? Уявімо добре знайомий вам супермаркет. Чи будете ви шукати черевики на полицях з пакетами молока, ряжанки, кефіру? Будете чи ні? Ясно, що ви почимчикуєте у відділ «Взуття» (що новенького: які знижки, які акції). Просто? Дуже просто. Але тут криється найголовніша помилка усіх початківців. Книги вони шукають там, де є інформація про газети і журнали, повні тексти книг – у довідковій базі переліку цих книг, статті – у книжковому  ресурсі. Ну і так далі. А їх же – аж 16, цих баз. Ну ви ж гралися ними вчора, клікали, розфарбовували і, сподіваюсь, читали назви. Так ми домовлялись. А тепер здогадайтесь, з якої бази даних можна дізнатись назви газет та журналів, що друкували твори Ірини Жиленко та відгуки на них. У якій з 16? Бувайте! До завтра!

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

інформаційно-бібліографічного відділу

Про перший серіал проєкту "Дія. Цифрова освіта” для новачків

         Аби краще розібратися із можливостями безкоштовного навчання на національній онлайн-платформі  "Дія. Цифрова освіта” варто розібратися із наповненням кожної категорії. Розпочнемо з першої - “Новачкам” - тут уже розміщено  6 серіалів. Далі - більш детально про кожен із них.

Одразу два серіали в цій категорії присвячені темі ведення та наповнення YouTube-каналу. Якщо перший  із них “Клуб Не Анонімних Блогерів” більше розповідає про практичний аспект, тут йдеться про  пошук ідей та тем для відео  та  технічну складову  - вибір техніки для зйомок, монтаж, звукові та візуальні ефекти. То другий “Як стати YouTube-блогером" - знайомить із історією створення  YouTube і розповідає чому ця платформа стала найпопулярнішим відеохостингом у світі. Навіть в Україні YouTube займає друге місце серед усіх сайтів за відвідуваністю.
Цей освітній серіал розповість, де шукати ідеї для власних відео, критерії вдалого відео, авторське право, оформлення YouTube-каналу, оптимізацію відео, аналіз конкурентів, монетизацію каналу. Своєю експертизою, успішним досвідом створення та поширення контенту в YouTube, поділяться власник агенції "SHATYRKO AGENCY" Андрій Шатирко, а також тренер "Цитрус Академії" Євгеній Федяй.

3 серіал - “Персональні дані”
В період зростаючого розвитку цифрової трансформації та переведення більшості послуг, які надаються державою чи приватними компаніями в онлайн, важливими є знання про персональні дані та навички щодо їх захисту. З цього курсу ви дізнаєтеся, що таке персональні дані, які права у вас є щодо захисту персональних даних, навчитеся аналізувати політику приватності компаній, щоб безпечно користуватись їхніми послугами, а також навчитесь користуватись соціальними мережами без шкоди для персональних даних. Допомагатимуть вам розбиратись в тематиці сертифікований експерт з питань інформаційної приватності Дмитро Корчинський; народний артист України, актор театру та кіно Олексій Вертинський; а також акторка, співачка та блогерка Марія Кондратенко (Маша Краш).


4 серіал - “TikTok / Instagram / Facebook: як залишатись в тренді в 2020"
В цьому серіалі ви дізнаєтесь, що таке TikTok, Instagram і Facebook. Розберетесь для чого вони потрібні і як з ними працювати та яку соціальну мережу краще обрати для себе, як без професійних навичок створювати якісні фото та відео, чому ТікТок змусив танцювати весь світ, що таке таргетована реклама, і як вона допоможе дізнатись про вас іншим людям. А ще дізнаєтеся, як за допомогою лише смартфону заробляти гроші, і чому взагалі соціальні мережі змінили правила бізнесу.

5 серіал - “Кіберняні"
Світ навколо нас невпинно диджиталізується. Все більше часу ми проводимо у цифровому середовищі - сервіси для бізнесу та розваг, онлайн-кінотеатри та соцмережі, телемедицина та ігри, та ще багато іншого доступно у наших персональних комп'ютерах та смартфонах. Своїм помічникам-гаджетам та інтернет-сервісам ми доручаємо знати все більше особистої інформації про нас, але не завжди розуміємо з якими загрозами можемо зустрітися, бо злочинці та шахраї є не тільки у реальному світі. З цього курсу ви дізнаєтеся, як мінімізувати ризики втрати вашої приватної, чутливої інформації. Як попередити кібератаку або кібершахрайство та як швидко відновитися після них, у випадку якщо вони все ж таки сталися. Участь у серіалі взяли експерти, для яких кібербезпека - це не тільки робота, а спосіб життя. Ваші кіберняні: Якушев Віталій, директор компанії з кібербезпеки "10Guards"; Юрій Мелащенко, партнер компанії з кібербезпеки "Cyberlab", радник секретаря РНБО на громадських засадах з питань кібербезпеки; Альона Андронікова, директор "Moneyveo"; Тарас Кучерявий, керівник відділу "Brand Management Moneyveo".

6 серіал - “Цифрові гроші"
Ви дізнаєтесь, як використовувати кредитні кошти без сплати відсотків, як потроху відкладати гроші на депозит, як використовувати смартфон чи розумний годинник замість гаманця, як сплачувати комунальні послуги, поповнити рахунок чи переказати гроші на картку іншій особі, не виходячи з дому, які основні правила використання картки, що допоможуть уникнути неприємних ситуацій. Участь в освітньому серіалі взяли представник "ПриватБанку" Сергій Макаренко та голова громадської організації «ІТ-бабусі» Ольга Філіппова.

Тому варто звернути увагу на ті освітні можливості, що дає проєкт “Дія. Цифрова освіта”, пройти навчання, переглянувши всі серії на національній онлайн-платформі за посиланням https://osvita.diia.gov.ua/ , і отримати відповідний сертифікат.

Використані джерела: https://osvita.diia.gov.ua/

Козакова Ірина,

бібліотекар

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Різниця між практичними та теоретичними книгами

Люди дуже полюбляють  використовувати слова «практичне» та «теоретичне», але не всі знають, що вони означають. Для осіб, які не довіряють жодним теоретикам, саме поняття «теоретичне» несе уявну компонентну, неіснуючу;  «практичне» значить те, що приносить конкретну користь. У цьому є частка правди. Практичне має справу з чимось, що якось працює, зразу чи в довгостроковому періоді. Теоретичне стосується чогось, що можна побачити чи зрозуміти…

Деякі книги та деякі вчителі зацікавлені тільки в самому знанні, яке мають передати. Це не означає, що вони заперечують його корисність чи наполягають на тому, що знання важливе лише саме по собі. Вони просто обмежуються самим видом спілкування чи навчання, а інший залишають людям.

 

Щоб знання набуло практичного характеру, необхідно надати йому конкретні правила для реалізації у дію. Замість знати, що відбувається, нам треба розуміти, що з цим робити, щоб досягти поставленої цілі.

Практична книга видасть себе частим повторенням таких слів, як «має», «повинен», «методи», «цілі». Основний посил такої книги несе в собі конкретні кроки та способи щось зробити. Теоретична книга вміщує в собі «є». Вона показує, що певне явище правдиве, і прикріпляє до цього факти. До теоретичних відносять історію, філософію та науку. В основному різниця між ними зрозуміла. Часом визначити чи книга практична можна за заголовком.

Вимоги сучасного суспільства до розвитку особистості в цілому вимагають перенесення акцентів зі збільшення обсягу інформації, яку необхідно засвоїти на формування вмінь використовувати цю інформацію, на оволодіння механізмом мислення, завдяки чому знання набувають дієвості та з’являється можливість для їх творчого використання. Серед загальних прийомів розумової діяльності важливе значення мають систематизація та узагальнення, які забезпечують активну самостійну теоретичну і практичну діяльність в усіх ланках особистісного розвитку. 

Активність як умова пізнання не є вродженою рисою особистості – вона сама формується в процесі діяльності і характеризується розумовою напругою та виявленням морально-вольових якостей. Саме для цього і існує розподіл книги на теоретичні та практичні. Теоретичні книги вчать, що існує. Практичні книги вчать, як зробити щось, що вам хочеться або що ви вважаєте за необхідне зробити.

Традиційно теоретичні книги поділяють на історію, науки та філософію. Хоча б в грубих рисах різниця між ними зрозуміла всім.

Будь-яка книга, де пояснюється, що треба зробити або як це зробити – практична. Тож, бачите, до категорії практичних книг належать всі виклади мистецтв, які можна опанувати, всі практичні посібники у будь-якій галузі (інженерія, медицина чи кулінарія) та всі трактати, які для зручності зараховують до моральних – зокрема книги з економічних, етичних та політичних питань… 

Як уже відмічалось, поняття активізації пізнавальної діяльності тісно пов’язані з поняттям самостійності. Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути цю якість необхідна самостійна пізнавальна діяльність.

Вам, любі читачі, траплятимуться автори, які не бачать різницю між теорією і практикою, так само як і існують письменники, котрі не помічають різниці між художньою літературою та соціологією. Також траплятимуться книги, що частково належать до одного виду, а частково – до іншого. Але читач має бути зацікавлений у виявленні підходу автора до його проблеми.

Бородавкіна Анна,

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Використані джерела:

1. Активизация деятельности учащихся при обучении математике/ Под ред. В.А.Дашковского. - М.: Издательство АПН, 1961. - 144 с. 

2. Активизация познавательной деятельности учащихся на уроках физики и математики: Сборник статей. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1976. - 123 с. 

3. Мортімер Адлер «Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання», КМ-БУКС, 2018

4. Як працювати з книгою

https://ekanaliz.wordpress.com/2012/11/27/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%8E/

Намистинка друга. «До закохання єден крок…», або До чого тут любов?

       Цей рядок з відомої польської пісні я собі дозволила взяти за назву, бо точно знаю: люблять те, що встигли пізнати. Мову, яку не знають, не люблять. А якщо знаємо ну хоча б зі школи, вже щось впізнаємо, і захищаємо: «Як це негарна? Дуже гарна мова!». Страву, про яку раніше не чули, за час туристичної подорожі встигаємо полюбити. Отже, вивчаємо і любимо. Ви полюбите наш довідковий апарат, дбайливо створений для орієнтування у нашому багатющому фонді, що складає понад 800 тисяч примірників. А це лише книги, а ще – журнали, газети, диски. Залишимо цікавих блукати по нашому сайту, а ми підходимо до рядочка, за яким і знаходяться всі бібліотечні бази даних. Оскільки вони представлені в електронному вигляді, то звуться ЕБД (Електронні Бази Даних). Це другий рядочок головної сторінки і зветься він «Електронний каталог». Сяє блакитним кольором. Запрошує… Клікайте, сміливіше!... Ну як вам? Ану порахуйте, скільки ж тут баз даних? Вони – ліворуч. У вас скільки вийшло? У мене – 16. З них 15 червоних. А одна – блакитна. Чому б то? Є ідеї? Чим ця блакитна, краща від інших? Чи, може гірша?
       Та ні, не краща і не гірша, це та, у якій здійснюється пошук. Така собі кольорова підказка. Читаємо назву: Цифрова бібліотека сайту Кіровоградської ОУНБ. Дуже добре. А тепер натисніть мишкою на іншу клітинку з назвою бази. Що вийшло? Блакитною стала та база, яку ви виділили. І вона ж перемістилась угору. Побачили? А та, що була блакитною, почервоніла. Пограйтеся. На сьогодні все. Натискайте і читайте назви. Поки що так. Таке собі намисто. І відпочивайте, головне – відпочивайте, не перевантажуйтесь. До завтра.

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

Афористика українською на книжковій полиці

Афоризм – як бджола:

у ньому й золотавий мед,

й отруйне жало.

(Кармен Сільва)

Свого часу цар Соломон просив у Бога найціннішого в житті – мудрості. Варто сказати, що людину завжди вабили глибина думки, лаконічність і влучність висловлення, концентрація смислів. Особливо виразно життєва мудрість проглядає в афоризмах, притчах, прислів`ях, приказках, крилатих висловах. Існували вони з давніх-давен. Їх основою були  біблійні повчання, народна мудрість, висловлювання особистостей, героїв творів тощо. Наприклад, існував складений із серії повчань твір у афоризмах І. Гізеля. Варто згадати «Книгу Еклезіяста», написану в IV чи V ст., яка є однією із пам`яток афористичного жанру. Афоризмами є й 10 заповідей у Старому Заповіті, афористично побудований «Коран», інші, зокрема східні, повчальні книги. У 1500 році Е. Роттердамський склав збір античних афоризмів. Відомою збіркою були «Думки» Б. Паскаля. Пізніше мудрі думки збирав і Аристотель. А далі це були філософські судження Гіпократа. Та й взагалі, кожна епоха мала своїх визначних творців афористичного жанру, мисленнєві набутки яких, ніби мед у сотах, золотився в книгах. Таких видань наша книгозбірня має чимало. Пропонуємо ознайомитись із найновішими виданнями.   

Одним із найповніших зібрань авторських лаконічних висловлювань, що народжувались протягом 800 років – є книга афоризмів давніх українських мислителів від ХІ до початку ХІХ століття «Мудрість передвічна» (Київ, Кліо, 2019). Їх упорядкував письменник, автор численних літературно-дослідницьких розвідок Валерій Шевчук. Читач має змогу споглядати український мисленнєвий дім із його вишуканими традиціями, автентичністю, самородною ментальністю, глибинною енергією. На сторінках цієї книги звучать мудрі висловлювання Іларіона Київського, Данила Заточника, Григорія Граб`янки, Петра Могили, Дмитра Туптала, Іринея Фальківського, Григорія Сковороди та багатьох інших мислителів.  Завдяки цьому виданню, можна впевнитись, що мудрість українців – це гармонійне поєднання раціонального й художнього, неперевершений витвір історичного буття, самобутня національна культура, висока духовна субстанція.

Тематичне багатство афоризмів у збірнику надзвичайно різноманітне. Тут спостерігаємо й моральні повчання, національні світоглядні розмисли, філософські сентенції й людські взаємостосунки та багато іншого. Похвала мудрості, наприклад, виходить із уст С. Оріховського-Русина в такій формі: «розум нас учить правдивої мудрості». Семен Климовський, відстоюючи віру в справедливість, романтично стверджує: «Як трава з теплом весни, правда скрізь проб`ється». Своєрідний розсип афоризмів фіксується в книзі С. Кленовича «Торба Іуд», де автор резюмує: «Кохайся в добрій справі, щоб міг ціло матись». Дорікаючи темним сторонам душі грошолюбців-священників, Мелетій Смотрицький, говорить: «Горе вам, що продаєте, і вам, що купуєте дар Святого Духа, і срібло Ваше буде вам на згубу». Про заздрість вістить К. Транквіліон-Ставровецький: «Незаздрому і праця його поспіває». Особливо цікавий афоризм І. Домбровського: «Безліч разів топтана слава і козаків породила». Визначний мислитель, філософ і поет К. Сакович зазначав: «З гарною так багато труднощів і клопотів, що життя з нею подібне постійному і важкому стоянню на варті». В поетиці байки Ісайя Копинський повчає: «Не уподібнюйся мусі чи мурашці, які заради малої медової  солодкості гублять здатність вільно рухатися». Книга «Мудрість передвічна» — неоціненний раритет у книжковому морі афористики. До речі, більш ранньою збіркою такого наповнення є видання 2001 року «Українська афористика Х – ХХ століть» (Київ, Просвіта, 2001). Її редактори — Іван Драч та Володимир Черняк разом з упорядниками Романом Ковалем, Валерієм Шевчуком та Миколою Михайленком запропонували понад 3500 афоризмів від 100 авторів з найдавніших часів до наших днів.

Філософська глибина і мудрість, різноаспектність і широка плеяда авторів різних епох і континентів характеризує навчальний посібник «1000 цитат від великих і знаменитих» (Київ: Алетра, 2018). Посібник  упорядкував професор Р. С. Кацавець. Книга складається з двох частин: «Цитати українських письменників і поетів, вчених і мовознавців» та «Цитати блискучих представників світу: цікаві й позитивні». Тут ілюструються вислови про українську мову, ораторське мистецтво, вислови, які зосереджуються на ідеях, філософських напрямках світових учених, передають реалії життя, ілюструють спільні для всіх інтереси, потреби. Так, геніальний фізик-теоретик Альберт Ейнштейн стверджував: «Все потрібно робити настільки простим, наскільки це можливо, але не простішим». А Демокріт радив: «Не намагайтеся знати все, щоб не стати невігласом у всьому». Французький письменник Мішель Монтень мудро промовляв: «Потрібно уміти переносити те, чого не можна уникнути». І він же провадив далі: «Найкращий доказ мудрості — незмінно гарний настрій». Отже, зібрання мудрих висловлювань стане в нагоді всім, хто любить і цінує розумну думку, прагне осмислити життєві складнощі, осягнути сутність життя.

В бібліотеці є ціла низка книг українською мовою, присвячених афористиці. На окремі з них звертаємо вашу увагу:

·         Книга мудрості. Афоризми та крилаті вислови / Укл. Григорій Латник. — К.: Арій, 2016. — 560 с. В цьому виданні подається афористична думка людства за весь період її історії — від давніх часів до сьогодення. Автори запропонованих висловлювань — відомі вчені, люди мистецтва, політики, мислителі витончено й мудро, із захопленням говорять про найважливіше, найвагоміше, найцінніше... про людину, особистість; життя, життєві прагнення; світ, час; філософію, релігію; державу, політику; любов, родину; мистецтво, літературу. 

·         Окремі висловлення із книги: «Людина не те, чим вона хоче бути, але те, чим вона не може не бути» (Сомерсет Моем). «Якщо хочеш нажити ворогів, спробуй що-небудь змінити» (Томас-Вудро Вільсон). «Найнебезпечніші ті злі люди, душі яких не зовсім позбавлені доброти» (Франсуа Ларошфуко). «Майстерна проза — мов айсберг, сім восьмих якого приховано під водою» (Ернест Хемінгвей).

·         Афоризми. Велика книга мудрості / Упоряд. О. О. Мінько. — К.: Компанія ОСМА, 2015. — 768 с. (8000 афоризмів). У цій книзі зібрано вислови представників різних часів і народів — від мислителів Давнього Сходу й античності до сучасних діячів науки, культури й мистецтва, відомих політиків та бізнесменів. Значна частина висловів має українське походження. До книги увійшли 28 тематичних розділів, де афоризми розміщено в хронологічному порядку. Це дає змогу відстежити, як змінювалась думка про певний об`єкт упродовж століть. В багатьох висловах відчуваються витончена іронія, гумор, часом спостерігаємо саркастичні відтінки. 

·         Окремі висловлення із книги: «Оптиміст і песиміст розходяться тільки в даті кінця світу» (Станіслав Єжи Лєц). «Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше» (Валентин Чемерис). «Як же намучиться жінка, поки змусить чоловіка страждати» (Олександр Перлюк). «Кожне покоління вип`є свою чашу. Але чому вони повинні пити ще й нашу?» (Ліна Костенко).

·         Чаша мудрості. Найкращі притчі всіх часів / укл. І. Б. Говердовська; пер з рос. О. М. Уліщенко. — Х.: Віват, 2017. — 256 с., іл.

Ця книга ввібрала в себе найкращі притчі різних часів і народів — філософські, релігійні, побутові тощо. Сповнені глибокого змісту та мудрих порад ці твори допомагають пізнати сенс життя, підказують, як вирішити ті чи інші проблеми, відчути радість самовдосконалення. Це видання ілюстроване репродукціями картин Альфонса Маріа Мухи. Притчі супроводжуються прислів`ями різних народностей. Видатний сирійський вчений-енциклопедист і церковний діяч Абу-ль-Фарадж вважав, що притчі прояснюють розум, і втишують у серці горе й печалі.

·         Окремі висловлення із книги: «Легше виміряти річку та море, ніж людське серце» (В`єтнамське прислів`я). «Одна людина риє колодязь, тисячі людей п`ють воду» (Китайське прислів`я). «Той, хто любить троянду, — змириться з її шипами» (Турецьке прислів`я).    

Скарби мудрості неосяжні, тому охопити їх усі навіть в декількох книгах неможливо. Але сподіваємось, що знайомство з ними стане вам, дорогі наші читачі, в пригоді; зосібна, в пошуках істини, гарному дозвіллі, в самовдосконаленні, в можливості   наблизитись до свідомості й душі їхніх авторів, в осягненні мудрих постулатів людства.

Приємного і корисного вам спілкування! 

Наталія Чуприна,

бібліотекар відділу обслуговування користувачів

 

    

Цікава бібліографія у запитаннях і відповідях, або Бібліографічне намисто handmade

Я давно хотіла створити щось подібне – якесь навчання, не нудне, але водночас корисне. Моя робота розроблена як  консультація для читачів по використанню Електронного каталогу, і така, що має 20 мінічастинок. З щотижневою публікацією на блозі бібліотеки 2-3 частин. Загалом 7-8 тижнів, два місяці. Ну на зразок, далі буде…Оскільки, більше 5 хвилин пересічний читач бібліографію не сприймає, так було і задумано. Кожна наступна мініконсультація трішечки складніша за попередню, тобто витримується принцип – від простого до складного. Наростає також кількість параметрів пошуку, є навіть зразок професійного пошуку. Для підтримки інтересу використовується іноді відступ, жарт, сленг, які зменшуються по мірі зростання складності матеріалу.  Цілком витримана виховна складова: виховання любові до малої батьківщини, можливостей регіональної рекреації, екологічна складова тощо. Для надання подібності до нових традицій використовувати іноземні слова серед українських (що поробиш – мода!) у назві вжито термін «ручна робота» англійською.

Кожен читач чув хоча б одного разу ці слова – бібліограф, бібліографічна довідка, база даних, шифр книги (ну от не позіхайте, хвилиночку…) Постійні читачі нашої бібліотеки (ми вас любимо!), особливо молодь, досить успішно орієнтуються у бібліотечному довідковому апараті. Але ці замітки – не для них. Вони для тих, хто в бібліотеці буває нечасто, незнайомих слів боїться, напружуватись для вивчення нового не бажає або просто не вірить в успіх і внаслідок цього позбавляє себе певних можливостей. Впізнали себе? Що ви кажете? Просто про вас? Це ж треба…Тому давайте спробуємо перехитрити свої лінощі і страхи та перемогти. Пропоную вам кілька бібліографічних мініатюр на тему «Електронні бази даних ОУНБ ім. Д.Чижевського». А щоб було веселіше, нехай це буде майстер-клас, а ми робимо, наприклад, …намисто. А що? Тепер кругом майстер-класи.

Крок перший, тобто намистинка перша. « Ласкаво просимо!»

На нашому сайті всі були? Не всі? Ну, в Інтернеті-то точно були. Так от, там є наша сторінка. І знайти нас просто. Введіть у пошукове віконце будь-якого браузера, наприклад, Google (Гугл), назву нашої бібліотеки і натисніть на пошук. Перший же рядок – це адреса нашого сайту. Ось вона – http://library.kr.ua/ . Клік, і от ви у нас. Я вас вітаю. До речі, вам цікаво, хто я? Бібліотекар з 36-річним стажем, причому 18 років працювала у бібліотеці для дітей, а наступні 18 років – в обласній науковій. Тобто, мене тут всі знають. Вийдеш на вулицю, кожен третій вітається. Звикли. Спочатку бігали дітьми читати, тепер приводять власних дітей. Але пишу я для тих, з ким лише маю познайомитись. Отже, найголовніше ми зробили. Ви прийшли до моєї бібліотеки. Адже відомо, що найдовша дорога починається з першого кроку. На вашому ланцюжку – перша намистинка. На сьогодні все. Відпочивайте. Ми й так далеко зайшли. Аж на наш сайт. Що кажете? Для вас уже достатньо? І дуже добре. Ланцюжок з однією намистинкою зветься кулон. Круто! Носіть собі. Просто я знаю, що якщо хтось вже зайшов на наш сайт, вийде не скоро. Тут у нас та-а-а-ке!!! Щасливої подорожі!

Майя Міщенко,

головний бібліотекар

Інформаційно-бібліографічного відділу

Цифрової грамотності може навчитися кожен, і бібліотеки в цьому допоможуть

На початку року Міністерство цифрової трансформації України розпочало реалізацію проєкту “Дія. Цифрова освіта”, партнером якого стала Українська бібліотечна асоціація. До слова, бібліотекам взагалі відведено особливу роль у реалізації даного проєкту -  вони стали його своєрідними амбасадорами. Так, офлайн-хабом проєкту «Дія. Цифрова освіта» є і ОУНБ ім. Д.І.Чижевського.
Мета проєкту дати можливість кожному українцю, який хоче мати цифрові навички, вільно їх набути.
Відтак, наступним кроком став запуск національної онлайн-платформи з цифрової грамотності https://osvita.diia.gov.ua/
Творці проєкту обрали сучасний формат навчання – освітні серіали (короткі відеоролики) за участю експертів та українських зірок. Вже зараз на платформі доступні такі освітні серіали: базовий серіал із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів, батьків, школярів і підлітків, спеціалізовані серіали для держслужбовців, бізнесменів та стартаперів. А також окреме відео про роботу апаратів штучної вентиляції легень, що стало потрібним і актуальним через поширення коронавірусу. В Міністерстві наголошують, що відеотека платформи буде поповнюватися і далі.
Про те, як використовувати цю платформу, навчатися цифровій грамотності, переглядаючи освітні серіали та допомогти відвідувачам книгозбірень, бібліотечні фахівці можуть ознайомитися, переглянувши запис вебінарів https://www.youtube.com/watch?v=p-OhYXWrKmw&t=1251s
А користувачів запрошуємо в інтернет-центр ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, де ви зможете безкоштовно пройти навчання на національній  онлайн-платформі з цифрової грамотності.





 Використані джерела: лист Міністерства цифрової трансформації України головам обласних державних адміністрацій;

https://ula.org.ua/

https://osvita.diia.gov.ua/

Козакова Ірина,

бібліотекар

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Дін Бернет.

Наш дивакуватий мозок.

Дуже корисна, пізнавальна книга під назвою «Наш дивакуватий мозок», автором якої є  англійський невролог, медіа-експерт та блогер Дін Бернетт.

Робота мозку відіграє значну роль в житті кожної людини - це дуже складний механізм. Детально розповісти про діяльність мозку в доступній формі зовсім не просто, але автору це вдалося.  В книзі теоретичні викладки підкріплюються цікавими прикладами, іноді навіть з гумором, завдячуючи цьому, навіть опис складних процесів засвоюється легко.

Автор наголошує на тому, що будь-який мозок не є ідеальним, часто робить помилки, але, враховуючи їх, можна довести свій мозок до досконалості.

Запрошуємо у відділ обслуговування користувачів для детального ознайомлення з книгою

Русіна Анна,

головний бібліотекар відділу

 обслуговування користувачів.

Перша бiблiотека стародавнього Києва

Однією із визначних споруд стародавнього Києва XI-XVIII сторiч є відомий комплекс архітектури – Софiя Київська. Його центральною будівлею вважається Софiйський собор, який був споруджений за наказом Ярослава Мудрого у XI ст. Це не тільки визначна пам’ятка історії та архітектури, але й меморіал воїнської слави наших предкiв.

За часiв Ярослава, Софiя набуває статусу важливого культурного центру. У соборi розташовувався власний скриторій - майстерня, де працювали люди, які переписували книги. Скриторiї зазвичай розташовувалися при княжому дворi, або при монастирях. Місце, де книги переписувалися, переважно там і зберігалися. Саме так і була створена перша бібліотека на Русі за наказом Ярослава. Друкарських верстатів на той час ще не було.

Саме київськi князi були основоположниками заснування та створення бібліотек такого типу. Про Ярослава лiтописець повiдомляє: «Ярослав же... любив книги i, багато їх переписавши, поклав у церкви святої Софiї, котру створив сам».

На подвір’ї заповідника навпроти Софійського собору 1969 року було встановлено кам’яну стеллу, на якій зображено портрет князя, якого за прихильнiсть до наук народ назвав Мудрим. Пам'ятник збудовано на честь заснування Ярославом першої на Русi бiблiотеки. На каменi вирiзьблено слова з лiтопису, який звеличує князя за те, що той «сiяв у серцях людей книжнi слова». У лiтописi основна увага звертається на те, що книга дає «велику користь» людству.

Яка доля спіткала першу книгозбірню – невідомо, як і те, які книги в ній зберігалися, на жаль...

Бородавкіна Анна, 

бібліотекар відділу 

соціокультурної діяльності

Використане джерело

Незвичайні захоплення відомих поетів та письменників

     

       «Кожній людині потрібно якесь хобі», - сказав письменник Фредерік Бегбедер. І це дійсно правда.  Хобі – це улюблена справа, якою хочеться займатися, не шкодуючи часу і сил. Воно повинно приносити задоволення, відволікати від буденності. Хобі важливе, оскільки нагадує нам, що не все у цьому світі обертається навколо продуктивності, ефективності та прибутків.

      Відомі письменники теж мали улюблені заняття і це не лише література. Додаткові захоплення допомагали їм на деякий час відволіктися, відпочити та отримати натхнення на написання чогось нового. 

Гете

Німецький поет дуже любив фіалки. Гуляючи містом Веймаром, автор «Фауста» сіяв насіння фіалок всюди, де було вільне місце. Завдяки захопленню літератора, населений пункт ставав гарнішим. Місцеві жителі прозвали фіалки, засіяні поетом, «квітами Гете». Флористи вирощують їх і досі, а деякі сорти квітів назвали іменами героїв видатного поета.

Вольтер

Французький поет мав незвичайне захоплення - він ремонтував зламані годинники. Вольтер навіть заснував невелику компанію у Швейцарії, що виготовляла годинники. Продукцію експортував у різні країни, у тому числі Францію. Літератор одним із перших випробував мережевий маркетинг — віддячував бонусами друзям, котрі знаходили для нього покупців.

Марк Твен

Американський письменник був винахідником. Його роботи визнавали навіть науковці. Найбільший успіх Твену приніс альбом із покращеною якістю наклеювання світлин та газетних вирізок. На такому хобі автор «Тома Сойєра» заробив 50 тис. доларів — більше, ніж за всі літературні твори. Твену також належить винахід ремінця, елементи якого присутні в сучасних бюстгальтерах.

Ернест Хемінгуей

Найсерйознішим хобі письменника був бокс. Спеціалісти навіть  пророкували Ернесту титул чемпіона. Письменник також пристрасно захоплювався риболовлею і полюванням, боями биків і жінками, війною і випивкою. При цьому мав приголомшливу письменницьку працездатність.

Френсіс Скотт Фіцджеральд

Американського письменника в житті цікавили три речі: література, театр і футбол. Спортом автор «Великого Гетсбі» займався довго і серйозно, починаючи зі шкільних років. Вступивши до університету, Фіцджеральд одразу записався до футбольної команди. Професіоналом Скотт не став — письменнику не вистачило ні зросту, ні ваги.

Лев Толстой

Російський письменник і мислитель мав багато захоплень: музику, грецьку мову, коней та полювання. В 67 років зайшов нове хобі — велосипед. Їзда на велосипеді стала для письменника і відпочинком, і спортом. Коли автору не писалося — він катався. Тридцяти хвилин на двоколісному транспорті вистачало мислителю для приливу сил та енергії. Ще знаменитий письменник з радістю майстрував чоботи для родичів та друзів.

Іван Франко

Українському поету і письменнику приносили задоволення збирання грибів і рибалка. Рибу літератор переважно ловив сітками, які сам і плів. Також Франко насолоджувався пішими прогулянки та мріяв про велосипед, якого так і не придбав.

Микола Гоголь

Російський письменник українського походження прославився як літературними, так і кулінарними витворами. Чоловік сам придумав коктейль із рому та козиного молока, який нині називається «Гоголь-моголь». Письменник також добре готував українські страви — вареники й галушки.

Володимир Набоков

Метелики захопили Набокова з дитинства, і він залишився їм вірним до останніх днів. Письменник завжди дуже цінував можливість серйозно зайнятися ентомологією і поповнити колекцію своїми власними екземплярами. Йому вдалося відкрити 20 нових видів метеликів. Ця діяльність приносила постійний заробіток, а також давала можливість займатися улюбленим заняттям.
       Отже, давайте брати приклад з відомих письменників і проводити час з користю та задоволенням. Адже хобі - це невичерпне джерело емоцій, яке позитивно впливає на наше життя, мотивує до успіху, надихає на нові ідеї і їх реалізацію.

Тетяна Познякова,

провідний бібліотекар 

відділу соціокультурної діяльності

Використані джерела:
https://vsiknygy.net.ua/

Джеймі Кет Каллан.

Бонжур щастя!

Ви ніколи не зустрінете француженку, яка не любила б життя у всіх його проявах. Круасан і ароматна кава у вишуканій філіжанці на сніданок; крапля парфумів, загадковий погляд у сторону незнайомця…

Кожен день для француженки особливий, адже вона в усьому може знайти особливу красу.

Вперше найчарівніші жінки світу поділяться секретами гарного життя: як знайти своє джерело радості і натхнення; купувати менше, але з більшою користю; виглядати на мільйон і радіти життю кожного дня. Усі француженки знають секрети гармонійного життя: як наполегливо працювати і не перевтомлюватися, знаходити час для членів родини та друзів і водночас не забувати про себе.

Досягти ідеалу навряд чи можливо, а от щастя цілком досяжне.

Русіна Анна,

головний бібліотекар

 відділу обслуговування користувачів

Для тих, хто скучив за театром — вистави можна подивитись і в Youtube

        Під час карантину усі театри призупинили свою фактичну роботу, але більшість перейшли в режим online та пропонують своїм глядачам переглянути архівні записи вистав, не виняток і Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького.
І хоч із послабленням карантину в театрах дозволено проводити репетиції, але для глядачів вони всерівно залишаються зачиненими. Саме тому ми й вирішили познайомити вас зі ще однією онлайновою можливістю — переглядати вистави вдома.
Перша така вистава із архіву театру ім. М.Л. Кропивницького — інсценізація твору Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) “Мартин Боруля”. Оскільки п'єса належить до класики української літератури, вона буде цікавою і дорослим поціновувачам театрального мистецтва, і школярам, бо ж твір є обов'язковим для вивчення у шкільній програмі.
В основу сюжету твору покладено невигадану анекдотичну історію. Сюжет своєї комедії Іван Карпенко-Карий побудував на фактах з життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це витратив чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тебілевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простої людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими.
Головна ідея твору — це утвердження думки, що гідність людини визначає не належність до привілейованого соціального стану, а чесна праця, простота і щирість у стосунках з людьми; смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями, з усіх сил намагається пристосуватися до швидкоплинної моди.
Комедію “Мартин Боруля” було надруковано у львівському журналі "Зоря" 1891 року. Завдяки добродушному народному гумору, упізнаваності, психологічній переконливості образів, гострій злободенності проблематики п’єса ось уже понад сто років з успіхом іде на сценах вітчизняних театрів.
Переглянути виставу ви можете за посиланнями:

 https://youtu.be/3E8ufwS-Q8Q
 https://youtu.be/kLHKegvJaDA

А якщо захочете прочитати п'єсу, вам у нагоді стане цифрова бібліотека ОУНБ ім. Д.І. Чижевського.

http://library.kr.ua/

                                                                             Козакова Ірина,
                                                                             бібліотекар відділу
                                                                             абонемента

                                                                                                                 

Слухаємо, згадуємо, відпочиваємо разом з дітьми

Ось і закінчився навчальний рік. Незвичайний та напружений, який запам’ятають і діти, і батьки, і вчителі. Надворі літо. Пропонуємо провести його цікаво і з користю. А саме: прослухати з дітьми аудіокниги з творами, які вивчали у свій час Ви, батьки. За останні роки всі, в кого є школярі, часто чують про те, що інколи шкільна програма здатна вбити будь-яке бажання читати. Проте є видання, які залюбки десятиліттями вивчають за шкільною програмою. І їх не обов’язково читати, можна слухати. 

Працівники відділу абонемента підібрали п’ять відомих аудіокниг, які повернуть у дитинство дорослих, а школярів підготують до нового навчального року. 

У США в самий розпал Громадянської війни, президент Лінкольн зустрівся з Гаррієт Бічер-Стоу: «Так Ви та маленька жінка, яка розпочала цю велику війну?». Та письменниця не вела воєнних дій, вона лише написала роман «Хатинка дядька Тома» на захист темношкірих людей. Книга Бічер-Стоу не про рабство в Америці ХІХ століття, а про милосердя і боротьбу людини за власну гідність. 

Книгу Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» ось уже кілька століть люди різних поколінь читають і перечитують у багатьох країнах світу. У романі майстерно описано незвичайні пригоди моряка, який після корабельної аварії опинився на безлюдному острові та прожив там 28 років.

Про небезпечні й романтичні пригоди Діка Сенда, юного капітана шхуни «Пілігрим», можна дізнатися, прослухавши аудіокнигу з твором Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».

В 1876 році побачила світ книга Марка Твена, що внесла його ім’я в історію світової літератури. Це були знамениті «Пригоди Тома Сойєра». Твір наповнений простим гумором, а в Томі Сойєрі можна легко впізнати Марка Твена.

Ще одна аудіокнига «з гумором» – «Комедії» Жана Батіста Мольєра. Автор розкриває перед слухачем багату галерею образів, в якій тісняться всі прошарки суспільства.

Після закінчення карантину, чекаємо на дорослих і дітей у відділі абонемента. Отримайте задоволення від прослуховування «шкільних» книг разом зі своїми дітьми! Не потрібно зволікати і користувачам, яким до вподоби паперові книги. Читайте, слухайте, спілкуйтеся! Всім гарного і корисного літа!

Наталія Білаш, 

завідувачка відділом абонемента

Як бути вимогливим читачем

Правила того, як приспати себе читанням простіші, ніж того, як не заснути, читаючи. Зручно вмостіться в улюбленому ліжку чи кріслі, зробіть собі достатньо тьмяне світло, щоб довелось ледь напружувати зір, оберіть дуже складну, або вкрай нецікаву книжку – але саме таку, щоб вам було байдуже прочитаєте ви її чи ні – і за кілька хвилин заснете. Експертам релаксації з книжкою навіть не доведеться чекати коли . Зручна місцина в бібліотеці (який-небудь читацький зал) стане вам пригоді в будь-який час.

На жаль, щоб не заснути, недостатньо робити все навпаки. Як же вдавалося не заснути тим, хто читав в давнину при свічках? Немає ніяких сумнівів, що причина була одна – їм було не байдуже. Якщо за  мету брати  отримання користі від читання – то ви не задрімаєте. Тобто читати необхідно активніше. З цього випливає, що треба робити певні дії, від яких ви очікуєте віддачі.
Хороші книги, чи то художня література чи науково-популярна, варті такого читання. Використовувати хорошу книгу як снодійне – очевидне марнотратство. Але сумний факт полягає в тому, що більшій кількості осіб, які добре розрізняють вигоду і задоволення все одно не виходить прочитати, те, що запланували. Вони знають, що дає кожна книга, але зазнають поразки. Саме такі люди не відносяться до категорії вимогливих читачів

Мистецтво читання полягає у звичці ставити правильні питання в правильному порядку. Можна виділити три основні питання, які слід ставити до кожної книги:
1. Про що ця книга загалом? Читачеві необхідно знайти основну тему книги і те, як саме автор її розкриває.
2. Про що йдеться в деталях і як? Описуються основні думки і тези автора.
3. І що з того? Ориману інформацію треба перевірити на її необхідність читачеві, що саме важливо, а що ні.

Ці запитання стосуються всього, що варто прочитати – книг, статей, і навіть рекламних матеріалів. І ось тому вимогливий і невимогливий читач настільки відрізняються. Невимогливий не ставить питань і не отримує відповідей.
Людина, яка має звичку ставити до книги запитання при читанні, є кращим читачем, ніж той, хто цього не робить. Але недостатньо лише ставити запитання. Вам слід спробувати відповісти на них.  Теоретично можна це робити в умі, але набагато легше - з олівцем в руках. Тоді олівець є ніби знаком концентрації під час читання. Треба записувати все, що вам спало на думку, і тоді буде легше запам’ятовувати основні тези автора.

Існують різні види засобів для того, щоб робити в книзі позначки.
Основні з них:
1. Підкреслення основного.
2. Вертикальні риски на полях.
3. Цифри на полях.
4. Обведення ключових слів чи фраз.
5. Написи на сторінках.


Складно навчитися добре читати. Читання, особливо аналітичне, не тільки дуже складна діяльність, але й діяльність більшою мірою розумова. Тим не менш, це можливо і людина, яка це робитиме, обов’язково навчиться читати набагато краще.

Бородавкіна Анна,

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності

Використані джерела:

https://ekanaliz.wordpress.com/2012/11/27/%D1%8F%D0%BA-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%8E/

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9

https://rivne1.tv/news/65996

Мортімер Адлер «Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання», КМ-БУКС, 2018

Правила, які варто порушити

Річард Темплар – англійський письменник, автор бестселерів про правила саморозвитку, кар’єрного успіху, особистого щастя. Під час написання серії книжок «Правила…» автор керувався власним досвідом – як життєвим, так і професійним. Його поради перевірені на практиці, а їхня дієвість доведена успіхом мільйонів читачів по всьому світу. 

Нам з дитинства нав’язують різні стереотипи, наприклад, для того,  щоб досягти успіху, потрібно подолати конкретні сходинки (здобути освіту, отримати роботу, власне житло…)

Річард Темплар переконаний, що кожен має свій шлях, а успіх не залежить від дотримання
правил, диктованих родичами, друзями чи знайомими.

Прочитавши книгу, ви дізнаєтеся:
• як критично оцінювати будь-які рекомендації та судження;
• чим шкідливі «добрі поради» і як вони щодня відтягують нас від успіху;
• які правила дійсно працюють і чому;
• де черпати сили для протистояння шаблонним порадам від близьких.

Ознайомитися з книгою ви можете після карантину у відділі обслуговування користувачів.

Русіна Анна, 

головний бібліотекар 

відділу обслуговування користувачів.

Немає часу читати – слухай книги!

     

       У двадцять першому столітті вже нікого не дивують книги, які не потрібно читати.  Сьогодні все більше стають популярними аудіокниги. Не варто порівнювати, що краще: слухати чи читати, адже у кожного способу є свої переваги. Але зараз будемо говорити саме про користь аудіокниг. І таких плюсів досить багато. 

       Чому люди обирають аудіокниги? У кожного свої причини, проте найважливіше, - вона не напружує зір. Коли ви слухаєте , то працює лише слух і ваша уява. Можна спокійно йти містом чи їхати і насолоджуватися прослуховуванням медіа файла. Також така книга не займає руки і не заважає займатися звичними справами. Якщо раптом улюбленого твору не виявилося під рукою, лише кілька кліків і він уже у вашому телефоні, комп'ютері або Smart-TV.  В наш час у людей часто немає часу, щоб читати  друкований текст, а ось прослухати його – саме задоволення.
       З самого початку аудіокниги були придумані для того, щоб люди з порушенням зору, а також всі, хто за станом здоров’я або через особливості розвитку не можуть користуватися паперовими, могли долучитися до світу літератури. Крім того, такі книги підходять для дітей, які ще не вміють читати, і стають справжньою знахідкою для тих, хто засвоює краще інформацію на слух.

       У відділі абонемента бібліотеки імені Д.І.Чижевського медіа фонд налічує понад 1500 примірників художньої літератури. Це твори як  всесвітньо відомих класиків української та зарубіжної літератури, так і сучасних авторів, багато дитячих художніх творів, у т.ч. казок. На базі відділу діє спеціалізований комп'ютерний Майданчик "ІнтерСвіт" для людей з вадами зору та незрячих. Майданчик був відкритий 26 липня 2011 року за проектом "Доторкнись до світу в бібліотеці". Всі ці роки бібліотекарі відділу активно працювали з користувачами Майданчику «ІнтерСвіт»: навчали  працювати на комп'ютері, здійснювати пошук необхідної інформації в мережі Інтернет, тренувати зір за допомогою спеціальних тренажерів, прослуховувати аудіокниги. Більш детально з діяльністю центру можна ознайомитися за посиланням http://library.kr.ua/blind/index.html
       Цікавий факт! Вчені з Каліфорнії провели експеримент, для якого запросили добровольців спочатку  прослухати історії з подкастів, а потім самостійно їх прочитати. В цей час вони слідкували за діяльністю мозку, потім результати порівняли.  Експерти були здивовані! Інформація хоч і надходила з різних каналів, але оброблялася абсолютно однаково. З цього можна зробити висновки, що аудіокниги не менш корисні для головного мозку, ніж друковані версії. Якщо ви полюбляєте слухати аудіокниги, продовжуйте це робити!

Тетяна Познякова,

провідний бібліотекар

відділу соціокультурної діяльності