Навіщо ходити на роботу?

Людина народжується, щоб творити, жити в гармонії з собою та цілим світом, але соціальне оточення своїм впливом спричиняє в свідомості таку плутанину, що вона втрачає можливість відрізняти працю від свідомого творіння. Тому якими б не були умови праці, робітник ніколи не втратить можливість висловити своє невдоволення до керівника або усієї роботи загалом. За останні роки людство автоматизувалося настільки, що години в день було б достатньо, щоб забезпечити себе всім необхідним для життєдіяльності. Але, як і колись, ми працюємо по вісім годин на день, а то і більше.

Тут і виникає питання. Навіщо стільки часу витрачати на роботу? Щодня ми  8 годин працюємо, близько 2 годин займає дорога до роботи, близько години, щоб дома зібратися на роботу. А тоді ще півгодинки, щоб привести себе до ладу вже після роботи. І так рік за роком.

Як вийти з цього зачарованого кола?

Покинути все й не ходити на роботу, а розпорядитися своїми годинами на власний розсуд. Є ще один варіант – працювати свідомо, стати майстром своєї справи, працювати без напруження, а в своє задоволення. Але щоб стати майстром, треба навчатися і з розумінням використовувати придбані навички в роботі. Майстерність надає людині можливість контролювати свій робочий час відповідно до стану душі і переважним способом життя. Ходити на роботу потрібно не для того, щоб виконувати якісь обов’язки, а для того, щоб творити та бути майстром своєї справи.

Щоб робота була цікавою, треба використовувати в ній різні навички, мати відносну автономність та відсутність дріб’язкового контролю, усвідомлювати до якого результату я йду, вирішувати завдання різні за значимістю. Також відчуття професіоналізму та затребуваності викликає бажання працювати. І почуття відповідальності, хоча ось цей фактор впливає не на всіх!

Щоб ми мали змогу правильно визначити пріоритети, наведу деякі статистичні дані. 13 млн. українців, а це 28% від населення живуть на межі бідності. Однією з причин злиднів є безробіття. Але це підрахунки наших статистичних відділів. За даними ООН, 78% громадян України живуть у злиднях. На сьогодні спостерігається найвищий за останні 17 років рівень безробіття в нашій країні. Число офіційно зареєстрованих безробітних досягло 1 млн. людей. Тож радійте, що у вас є робота!

Світова статистика свідчить, що зростання безробіття на 1% підвищує зростання злочинності на 5%. Вимушене безробіття й нестабільність способу життя призводять до патологічної поведінки серед безробітних і є причиною скоєння злочинів і появи соціальних патологій.

Найбільша кількість сімей (43%), де є безробітні, живуть дуже бідно, тому що наявна у них кількість грошей є недостатньою для задоволення основних щоденних потреб. Чим довшим є період безробіття, тим частіше вони відчувають потребу в грошах, щоб задовольнити різноманітні потреби. Серед суб’єктів, які були безробітними більше ніж три роки, прибутки є недостатніми, щоб купити як продукти харчування (64,4%), засоби гігієни і косметики (63,5%), так і новий одяг (52,4%). Безробіття в сім’ях робить неможливим задоволення їх основних потреб, у тому числі і у сфері фізичної культури.

Дослідження, проведене Європейським парламентом, доводить, що безробітні люди порушують закон у 38% випадків.

Довготривале безробіття, хронічні стреси, пов’язані з цим, також як прогресуюче збідніння, мають негативний вплив на ментальне та фізичне здоров’я безробітних людей. Саме цей перехід від зайнятості до безробіття призводить до розумових розладів і до серйозних психічних наслідків.

Початкові симптоми розладів включають депресії (70%), відчуття безнадійності та безцільності існування (55%), нервові напруження (48,8%), роздратованість (45,9%) та розсіяність (40,6%). Виникають часті головні болі (63,1%), болі в животі (49,3%), відсутність апетиту (43,1%), різка втрата ваги (32,6%), захворювання серцево-судинної системи (21,9%).

Тож з усього вищезазначеного можна зробити висновок. Коли робота є – працювати не хочеться, коли її нема – відчуваєш незадоволеність життям та свою соціальну неспроможність. Що б не казали спеціалісти, вирішувати нам - ходити на роботу як на свято, чи як на панщину. Важко змінювати світ навколо себе, може, краще спочатку змінити себе :-)?


                                                                  Оксана Федоренко
                                            Працівник відділу  соціокультурної діяльності

"Книготерапія" у Літньому читальному залі

До кінця літа лишилося не так багато часу, а більша частина кіровоградців так і не мала змоги кудись поїхати відпочити. Причин на те було вдосталь: брак часу, відсутність підходящої компанії, надважливі справи вдома та безліч інших цікавих варіантів. На питання: як ви провели літо? Люди з посмішкою відповідають, що встигли провести його тільки поглядом! Між тим всі ми розуміємо, що відпочинок тіла та душі потрібен нам як повітря. Можливо, саме для цього природа і дарує нам теплі дні аби всі ми більше знаходилися на свіжому повітрі та заряджалися потужною енергією сонця та приємними враженнями на цілий рік.

Якщо ви бажаєте відпочивати не у чотирьох стінах, а близь зеленої травички та ялиночок та при цьому здобути для себе максимум користі, завітайте в літній читальний зал, розташований на прибудинковій території обласної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського. Привітні працівники з понеділка по п’ятницю пропонують користувачам та гостям цікаві книги та періодичні видання з 10.00 до 16.00.

Читання – це самий цікавий, простий та доступний спосіб, за допомогою якого можна себе вдосконалювати. Кожна людина від такого заняття може отримати безліч переваг – збільшити свій словниковий запас та підвищити загальну грамотність. За рахунок читання підвищуються мовні навички, здатність чітко, гарно та якісно формулювати свої думки. Після того як ви прочитаєте декілька класичних творів у вас підвищиться і талант оповідача, що безперечно допоможе у спілкуванні з людьми. Читання додає впевненості, адже в розмові можна продемонструвати глибоке знання того чи іншого предмету та високу ерудицію. А визнання оточуючих позитивно впливає на самооцінку.

Щодня в наше життя приходять стреси і кожен намагається позбутися їх у свій власний спосіб, та мало хто знає, що читання допомагає знизити стрес. Ритміка кожного книжкового тексту має властивість заспокоювати психіку та звільняти організм від стресу, особливо корисно відпочити з книгою перед сном. Хочете вірте, а хочете – ні, але читання книг позитивно впливає на наше мислення, адже читаючи ми міркуємо над тією чи іншою ідеєю твору, тому пам'ять та мислення інтенсивно розвиваються, поки ми крокуємо книжковими рядками.

До речі, при читанні активність мозку збільшується, він постійно знаходиться в тонусі, а це дає надійний захист від захворювань мозку. Якщо мозок людини швидко старіє, то старіє і вона сама, читання примушує його постійно працювати, і таким чином продовжує молодість. А ще читаюча людина розвивається творчо, в неї поліпшується сон, покращується концентрація уваги та здатність приймати зважені рішення. Що не кажи, з якого боку не подивись, а читання вкрай необхідне всім нам.

Сподіваємось, що ви відвідаєте сучасну бібліотеку свого міста, а курс «книготерапії» допоможе вам бути завжди молодими, здоровими та гармонійно розвиненими особистостями. Бібліотека ім. Д.І.Чижевського щиро запрошує вас до літнього читального залу, приходьте, відпочивайте, вдосконалюйтесь.

                   Оксана Федоренко - працівник відділу

                              соціокультурної діяльності.

Kinect у бібліотеці

Захоплюючий з першої секунди, Kinect всіх піднімає з дивана, щоб рухатися, сміятися і підбадьорювати один одного. Хочеш повеселитися разом з другом? Просто грай!

Гра Kinect Sports – містить шість веселих спортивних дисциплін і перенесе тебе зі звичайної кімнати на неймовірний стадіон! Стань контролером і грай в боулінг, пляжний волейбол, настільний теніс, футбол, займайся легкою атлетикою і боксом!

Гра Kinect Adventures – гра, яка гарантовано змусить тебе рухатись і дозволить грати зовсім по-новому. Разом з друзями і близькими ти можеш стрибати, ухилятися і прокладати собі шлях під час  гостросюжетних пригод в екзотичних локаціях.

З сенсором Kinect тіло контролює гру. Борись за виживання обома руками, зручно розташувавшись у холі І поверху бібліотеки. Таких ігор ти ще не бачив у нашому місті!

Іграми можна керувати за допомогою рухів тіла. Kinect реагує на твої рухи. Якщо потрібно вдарити, то бий! Якщо потрібно стрибнути, стрибай! Щоб активізувати сенсор, непотрібно ніяких дротів і підключень лише змахни рукою. Після чого зможеш розпочати гру сам або удвох. Будь ти завзятим геймером чи ні, кожен може грати і розважатися. Запрошуємо до обласної бібліотеки ім. Д. Чижевського, де можна зіграти в  Kinect з 10.00 до 18.00 (понеділок-п’ятниця). Послуга коштує 2 грн./15 хв.

 Ти вже знаєш, як грати. Ти вже отримав це запрошення, тож залишається лише прийти до бібліотеки!

Гапіченко Наталія – працівник відділу 

соціокультурної діяльності

Родині розваги в бібліотеці ім.Д.І.Чижевського

Наше життя вирує в світі, який стрімко змінюється, і ми поспішаємо змінюватися разом з ним, щоб бути сучасними, креативними та всебічно обізнаними. А на сім’ю зовсім не вистачає часу, та навіть у такому шаленому ритмі все ж приходять вихідні, відпустка і постає нове питання, як провести дозвілля з родиною?

Насправді ж український народ дуже творчий, співочий і талановитий, кожна родина має свої улюблені заняття. Хтось усією родиною ліпить вареники, а хтось традиційно ходить у гості кожного тижня. Саме для обміну досвідом проведення дозвілля в обласній бібліотеці ім. Д. Чижевського зібралося близько 20 родин, які представляли роботи декоративно-ужиткового мистецтва, а також грали на музичних інструментах, співали та створювали позитивний настрій всім присутнім цікавими розповідями.

Що й казати, атмосфера справді була сімейною, діти гралися на килимі з іграшками, знайомилися з однолітками та ласували солодощами і морозивом. Мами та бабусі ділилися досвідом та творчими досягненнями.

Конкурсантів вітали учні школи №26, які стали справжньою прикрасою сімейного свята, і конкурс розпочався!

Відкрили святкову програму родини, що представляли номінацію «образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво», кожна родина-учасниця підготувала виставки зі своїми роботами, і всі бажаючі мали змогу побачити ексклюзивні поробки майстринь на одноденній виставці.

В номінації «музика та вокал» були представлені сольні та колективні виступи, в категорії «сімейне хобі» – незвичні та нетрадиційні форми проведення сімейного дозвілля. Після виступу всіх учасників відбулося голосування, і кожен присутній мав право віддати свій голос за родину, яка найбільше йому сподобалась.

Переможцями у своїх номінаціях стали родина Кравченко (їхні ляльки-наречені нікого не залишили байдужими), родина мандрівників Лебедєвих зі своїм незвичайним сімейним хобі (гості мали змогу переглянути світлини їхніх поїздок майже по всій планеті – практично вся Європа, Близький і Далекий Схід, Африка). У співочій категорії перемогла Гетьман Аня. Глядацькі симпатії завоювали й інші учасники: родина Кулініч, родина Магро та родина Кузьминських. Усі переможці отримали призи та вітання, а кожен з присутніх – позитивний досвід та багато нових вражень.

Учасники та гості у вільній атмосфері спілкувалися за чашкою кави та чаю. Бібліотека ім. Д.І.Чижевського висловлює щиру подяку всім, хто взяв участь в родинному конкурсі, кожному учаснику, який відкрив для нас своє серце, подяка фірмі «Ласка», яка подарувала морозиво маленьким гостям свята.

Відвідування бібліотеки сім’ями вже стало доброю традицією для мешканців Кіровограда, ми сподіваємось, що так буде й надалі!

Оксана Федоренко - працівник відділу соціокультурної діяльності

Книга, яку варто прочитати! «Парфумер» - Патрік Зюскінд

15 квітня для працівників бібліотеки ім. Д.Чижевського було проведено заняття з підвищення кваліфікації. До уваги бібліотекарів були представлені 50 книг, які український форум ЛітАкцент визнав найкращими у 2012 року.

До цього списку не ввійшла книга Патріка Зюскінда «Парфуми», але на мою думку її теж варто почитати. Ви не знайдете жодного схожого творіння в світовій літературі, автори всіх часів зверталися до людських почуттів, до всього того, що можна побачити, доторкнутись. Але жодному автору не вдавалося так реалістично перенести читача у світ запахів, ароматів, вони незримі та невагомі, але так часто впливають на реальний світ.

Парфумерія! Який таємничий різновид мистецтва. Лише декілька крапель, і незрима легка аура надає людині нових, непритаманних їй рис.

Патрік Зюскінд кладе в основу свого роману загадковий сюжет, головну роль в якому віддає парфумеру – Жану-Батісту Греную. Не викликає сумнівів той факт, що Гренуй був незвичайною та геніальною особистістю, вільно почував себе у світі запахів, міг створювати парфуми, які підкорювали світ, але свого генія він витратив на те, щоб породжувати страшні та страхітливі безумства.

Непотрібний матері від народження Жан-Батіст втратив всі почуття, притаманні людині, він не мав ані співчуття, ані щастя, навіть смерть не мала на нього гнітючого впливу. Все життя він підкорив імпульсам, що йшли від його феноменальних нюхових здібностей. Запахи були єдиним, що поєднувало його зі світом людей.

З перших рядків автор видає підтвердження Гренуєвої геніальності, він має надзвичайну владу над людьми, використовуючи чари запахів, і докладає каторжних зусиль, щоб вдосконалити свій дар.

З самого раннього дитинства він викликав у людей відразу та огиду, було в ньому щось нелюдське, він не пах так, як усі діти, він зовсім не мав запаху. І кожна з годувальниць намагалася якомога швидше позбутися його. Навіть священик Тер'є не зміг витримати присутності малюка.

Його не любили діти в притулку, не любили люди, в яких він пізніше працював та навчався, він ще не встиг зробити нічого поганого, але від початку його феноменальний нюх сприймався як джерело зла і засуджень.

Гренуй відчував світ лише за допомогою запахів, а тому витрачав весь свій час на те, щоб збирати їх та колекціонувати, він зберігав їх у своїй свідомості і жоден запах не міг загубитися. Та одного разу він вловив аромат, що здавався йому ключем до всіх інших, зібраних ним запахів. І він зрозумів, що має стати його володарем за всяку ціну, інакше життя втратить для нього сенс. Але цей запах линув не від квітів, це не був запах природи, він належав прекрасній рудоволосій дівчині, яку Гренуй задушив і став власником її аромату.

Він збирав страхітливий вінок з дівочих запахів. Вдосконалюючи свою майстерність, він навчився перетворювати їх на есенсії, він прагнув створити аромат, який допомеже стати йому володарем світу, бо відчуваючи запах парфумів, які він виготовить з чистих, прекрасних, вбитих ним дівчат, люди не матимуть сил протистояти його чарам. Але в його діадемі не вистачає найціннішої коштовності – запаху Лори Ріші.

Чи вдасться безумному генієві здобути такий бажаний аромат? Чим скінчиться ця історія? Прочитайте книгу та пориньте у реалістичний світ запахів. В бібліотеці ім.Д. Чижевського у відділі абонемента є примірники українською та російською мовами. Майстерне слово сучасного письменника не залишить вас байдужим.

Федоренко Оксана – працівник відділу 

соціокультурної діяльності

Бібліотечний флеш-моб до Міжнародного дня сміху

1 квітня – Міжнародний день сміху, навіть малі діти знають, що в цей день можна потрапити на гачок якогось жартівника. Попри всі стереотипи працівники бібліотеки теж не позбавлені почуття гумору, а отже не могли пропустити таку нагоду, і з задоволенням пожартували на площі С.Кірова.

Працівниками бібліотеки був підготовлений та проведений п’ятихвилинний флеш-моб, метою якого було вкотре привернути увагу мешканців міста до книги, але цього разу в жартівливій формі.

На площі стояв чудернацький чоловік з парасолькою та книгою в руці – він читав. В цей час кожен бажаючий міг линути на нього склянку води, зацікавлених було чимало. Та незважаючи на воду, що лилася на нього з гори та справжній дощ, що накрапував того дня ніщо не могло відірвати його погляд від цікавої книги. Флеш-моб – це message, яскраве та важливе повідомлення для людей. Сподіваємось, що всі перехожі, яким довелося побачити це дійство замислились над тим, що книга завжди лишатиметься актуальною, цікавою, корисною та доступною.

Відділ соціокультурної діяльності

Чого хочуть жінки?

Не знаю, чи важливе це питання,  але принаймні цікаве, тому що близько 50% людства  це  все ж таки жінки. Якщо спитати в чоловіків чого хоче слабка половина, вони без вагань видають цілий перелік жіночих забаганок  - від золотих прикрас до норкових шуб. Але виявилося, що відповіді жінок не такі прості та однозначні, як хотілось би чоловікам. Час іде, все навкруги змінюється, і сучасна жінка вже не така, якою вона була 100 років тому. Сьогодні жінки самостійні, горді та цілеспрямовані, але мені вдалося дещо дізнатися про їхні справжні бажання. Ми, жінки , не відмовляємось від нових суконь та прикрас, й не будемо морочити голову, ніби це все нам не потрібно, але не тільки це…

Я провела опитування серед своїх колег бібліотекарів різного віку, і вони зі щирими емоціями повідали мені про що мріють. Жінки нашого часу самостійні, вони самі можуть придбати собі шоколадку чи новеньку сумочку, і навіть поїхати на курорт. Та є речі, яких не купиш за гроші – здоров’я наших близьких та рідних, турботи та ніжних очей навпроти. Жінки мріють, щоб їхні діти були щасливі та крокували в майбутнє, в якому все стабільно та перспективно. Дуже хочеться завжди бути молодими і гарними, а з виходом на пенсію ні в чому собі не відмовляти і об’їздити увесь світ. Суєта, в якій живе сучасна жінка, потребує повної віддачі себе, і натомість лишає так мало часу для своїх коханих людей, улюбленого хобі та відпочинку. Нема коли поглянути на зоряне небо, прогулятися теплим вечором по вулицям, треба бігти, бігти… А іноді хочеться зупинитися…

Їй доводиться пристосовуватися до всього, що відбувається навколо, а відповідно змінюються і бажання. Мрії сучасної жінки кардинально трансформувалися, вона мислить глобально та мріє, щоб суспільство стало краще. Щоб люди не плекали в собі низькі почуття, а прагнули до духовного та морального вдосконалення. Які думки людини – така і вона сама. Тож жінки нашого часу піднесені, світлі, та з серцем, яке вірить і сподівається, що жити краще можливо, а добрі людські відносини – це важливо. І не тільки для самих себе, але для всіх і кожного, хто живе поряд з ними та житиме після них.

Відділ соціокультурної діяльності.

10 непотрібних речей (Частина 2)

У відділі документів із економічних,
технічних та природничих наук
 дарують "друге життя" старим речам

6 непотрібна річ – старі глянцеві журнали. Ви купили їх кілька років тому, читали вряди-годи, цікаві статті вже повирізали, а викинути все одно шкода – там такі яскраві картинки! Декупаж надасть нового життя старим журналам. Всі ці яскраві малюнки можна використати для оздоблення посуду, скарбнички чи навіть виконати у цій техніці картину. Вдало поєднуючи картинки,  наклеюють їх на площину, покривають лаком, і це вже не просто тарілка, а справжній витвір мистецтва.

Яскраве чудо з відділу документів
 із економічних, технічних та
 природничих наук

7 непотрібна річ – обгортки з цукерок, кольорові серветки, фатін та кольорова фольга з зів’ялого букету, це саме те, що нам потрібно для виготовлення топіаріїв – маленьких дерев щастя, а ще треба не забути додати трішки фантазії.

У відділі мистецтв картини
оживають

8 непотрібна річ – засушені листочки. Творчістю займатися ніколи, роботи повно! Але як побачиш на деревах цю гаму кольорів – одразу вирішуєш відкласти всі справи і зайнятися створенням листівок у старовинній східній техніці осибама. Приносиш листочки додому, старанно висушуєш у якійсь старенькій книжечці. Але поки вони висохнуть, вже інша робота з’явилася. Ці листочки ви зберігали недаремно, з них можна виготовляти чудові картини, вітальні листівки.

Трішки фантазії, жменька гудзиків
і картина готова

9 непотрібна річ – гудзики.  Є така традиція - перед тим, як викинути стару кофтину, треба відрізати від неї гудзики!  Час минає, і гудзиків стає все більше і більше. Це чудовий матеріал для браслетів, нашивок на заколки для волосся, вони згодяться на очиці для звірят зі шкарпеток. Повірте! З гудзиками є де розвернутися.

10 непотрібна річ – це все те, що не увійшло до попередніх пунктів. Кожна непотрібна річ стане чудовим аксесуаром у будь-якій фотосесії. А ваше завдання - правильно використати наявний реквізит. Ми ж навчимо вас правильно фотографувати!

Позбудьтесь непотрібних речей!!!

 В бібліотеці кожної останньої неділі місяця проходять засідання-зустрічі фотоклубу «Фотограф», під час відкриттів фотовиставок імениті гості проводять майстер-класи з фотографії, де кожен бажаючий може навчитися правильно фотографувати. А також різні майстер-класи з технік декоративно-ужиткового мистецтва. Приходьте і ми підкажемо вам як використати ваші непотрібні речі. Ну а якщо і в нас ви не знайдете  їм застосування, тоді вже точно зі спокійним сумлінням можете їх викинути!

Відділ соціокультурної діяльності

10 непотрібних речей

За кордоном є чудова традиція – раз на рік викидати з дому всі старі та непотрібні речі. Ментальнісь слов’ян дещо різниться від наших закордонних сусідів і ми, навпаки, полюбляємо все зберігати, ну... раптом колись згодиться!

Стається вже так, що купа такого «дуже важливого» мотлоху одразу випадає нам на голову, щойно ми відчиняємо дверцята шафки. Не хвилюйтеся, це вже ненадовго, тому що саме зараз ви отримаєте декілька корисних порад щодо їх застосування.

Таких зайців Вас навчать робити
у відділі обслуговування користувачів

1 непотрібна річ, яку ви можете вдало використати, – шкарпетка!

Гарненька, ціленька шкарпетка, але вона чомусь одна. Після чергового прання її подружка зникла, а цю ми використаємо. З таких одиноких шкарпеток можна виготовити безліч дитячих іграшок. Наприклад – зайців!

Не пропусти майстер-клас у відділі
 мистецтв

2 непотрібна річ – старенька татова сорочка та бабусина квітчаста хустинка! Клаптикове шитво, або печворк - це безліч комбінацій тканин за фактурою та кольором. А варіацій поєднань цих тканин у композиції взагалі ціла безодня, зібравши докупи декілька тканин, ви самі здивуєтесь, яка у вас багата фантазія!

Можна навчитись у відділі
документів із економічних,
технічних та природничих наук

3 непотрібна річ – нитки. Коли ми були маленькими, у нас були якісь там улюблені светрики чи гамашики, і в мами рука не піднялась їх викинути, вона їх старанно розпускала, і наскладала вже цілу торбу, щоб онукам шкарпетки в'язати. Та виявилося, що онуки надають перевагу шкарпеткам з магазину. Тож нитки ми можемо використати на виготовлення мартинічок (маленьких ляльок з ниток). Таке диво сподобається створювати і діткам.

Відділ мистецтв

4 непотрібна річ – клапті з натуральних тканин. Це зараз все можна купити в магазині, а раніше так не було! Все шили самі, і різнокольорові обрізки зберігаються майже у кожному домі. Вони чудово підійдуть для виготовлення ангелів, ляльок-мотанок, а бувають вони різні, а саме: і дівка-веснянка, і дівка-баба, одним словом все, чого ваша душенька забажає.

Обов'язково навчать у відділі
абонемента

5 непотрібна річ - обрізки кольорового паперу. У дітей є такий талант: взяти новеньку упаковку кольорового паперу, з кожного аркуша повирізати якісь маленькі фігурки, а решта паперу їх вже не цікавить, наступного разу вони візьмуть новенький. А ми – дорослі і розумні люди не станемо викидати те, що лишилося, а зробимо із залишків паперу чудові витинанки своїми руками. Або нарізавши папір на смужки, в техніці квілінгу – листівку з оригінальними квітами.

У вас залишилися ще непотрібні речі? Приходьте у відділи обслуговування нашої бібліотеки, беріть участь у різноманітних майстер-класах  і ми знайдемо їм застосування!

Далі буде...

Відділ соціокультурної діяльності

«Сузір’я симпатій або Швидке знайомство»

           14 лютого в обласній бібліотеці ім. Д.І.Чижевського пройшла святкова програма, присвячена Дню святого Валентина. Частиною програми стало «Сузір’я симпатій, або Швидке знайомство», яке провели й організували працівники відділу соціокультурної діяльності. Вперше експрес-знайомство було проведено у Беверлі Хіллз в 1998 році, і відтоді є дуже популярним не тільки в США і Європі, але уже й в Україні. Тож і в Кіровограді знайшлося чимало бажаючих взяти участь у такому заході, телефонували самотні люди від 17 до 57 років. Врешті були відібрані учасники, яким у середньому 23 роки. Зареєстровані дівчата та хлопці зайняли свої місця у зручній залі і знайомство розпочалось.        
          Кожна пара мала всього 3 хвилини на спілкування, кожен розповідав про себе все, що вважав за потрібне, а потім лунав дзвіночок, і кожен хлопець підсідав за столик до іншої дівчини, де на знайомство теж давалося 3 хвилини. Таким чином, всього за півгодини всі хлопці та дівчата перезнайомились між собою. Опісля у карті симпатій кожен учасник відмітив одну людину, що припала йому до душі. Під час обробки даних всі учасники мали змогу попити чай з цукерками та вільно поспілкуватися. Врешті виявилося, що співпали 2 пари, які отримали заохочувальні призи та розіграли між собою головний подарунок – романтичну вечерю в молодіжній кав’ярні.
Звісно, такі знайомства ні до чого не зобов’язують ні дівчат, ні хлопців, а багато учасників знайшли гарних друзів. У наш швидкоплинний вік так мало часу на спілкування, але ми живі люди і потребуємо єднання один з одним.
          Розуміючи сучасні тенденції, працівники бібліотеки докладають максимум зусиль до того, щоб молодь нашого міста мала змогу спілкуватися між собою та комфортно проводити дозвілля. 

 Оксана Федоренко, 

бібліотекар відділу соціокультурної діяльності