Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію

    Тема генетично модифікованих організмів уже багато років залишається однією з найважливіших у суспільстві. Варто лише згадати абревіатуру «ГМО», як одразу з'являються історії про «небезпечні експерименти», «отруєну їжу», «мутації» та навіть «загрозу для людства». Проте, якщо відкласти емоції та звернутися до фактів, картина виявляється значно складнішою й цікавішою.

    Чи справді продукти «без ГМО» є безпечнішими? Книга Оксани Півень «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію» допомагає розібратися в темі без міфів, емоцій та маніпуляцій. Авторка простою мовою пояснює, що таке генетично модифіковані організми, як працюють сучасні біотехнології та чому навколо них виникає так багато суперечок.

   Особливо цінним є те, що книга спирається на наукові факти й дослідження, а не на популярні страшилки з інтернету. Вона змушує критично мислити, ставити запитання та шукати відповіді на основі доказів.

    У своїй книзі науковиця пропонує подивитися на проблему через призму науки, доступно пояснює складні біологічні процеси, знайомить читача з історією розвитку генетики та біотехнологій, розповідає про те, як створюються генетично модифіковані організми, які переваги й ризики вони можуть мати та як насправді працюють механізми контролю безпеки таких продуктів.

    Ця книга буде цікавою тим, хто захоплюється біологією чи генетикою. Вона для всіх, хто хоче навчитися аналізувати інформацію та приймати рішення на основі фактів, а не чуток. Після прочитання починаєш інакше дивитися на звичні написи на упаковках продуктів і ставити собі запитання: що ми насправді знаємо про ГМО, а що лише повторюємо за іншими?

    З книгою Оксани Півень «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію» можна ознайомитись у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук.

Анастасія Куземко

відділ документів з економічних, технічних та природничих наук

 

Життя на межі: як війна змінює долі мирних людей

 Війна стала частиною нашого сьогодення, тому не дивно, що ця тема все частіше з’являється на сторінках сучасних книг. Письменники відтворюють хроніку подій, людські долі, біль і надію. Такі твори допомагають усвідомити нелюдськість, жорстокість війни та зберегти події у пам’яті.
Пропонуємо низку видань, які розкривають тему війни через людські долі та переживання.

Євгенія Кузнєцова, авторка відомих романів «Спитайте Мієчку» та «Драбина», у новому романі «Вівці цілі» занурює читачів у реалії життя під час війни. Це історія про війну без пострілів, про її психологічний тягар і вплив на звичайних людей, які змушені жити, любити й робити вибір у непростий час: «Люди живуть війну, як уміють, роблять свій вибір, як можуть», – наголошує авторка і запитує читача: «Чи стане серця для любові у темну добу?». Кожний стоїть перед вибором – «відпустити чи хай там що, аби свої були цілі?». Відчуття холодної й похмурої зими, яке передає авторка, водночас символізує внутрішній світ персонажів, завмерлих у невизначеності, що чекають на весну у душі. Це роман про надію, світло і близькість у найважчі часи життя.

Книга Григорія Хорошко «Меланхолія нашої долі» – історія про війну, мистецтво та людські долі, про тиху внутрішню боротьбу людини з обставинами, які вона не обирала. Текст пронизаний відчуттям втрат, невимовного болю у найтемніші моменти життя. Автор уважно вслухається в людські почуття та оповідає, як війна, розлука, страх і безвихідь впливають на долі звичайних людей. Книга змушує зупинитися і замислитися над тим, як багато в нашому житті залежить не від вибору, а від часу й подій, у яких ми опиняємося. Це читання для тих, хто не боїться складних тем і цінує глибоку психологічну прозу, уважну до людської душі.

У книзі Зої Казанжи «Марта й інші жінки» йдеться про людське життя, поставлене на межу. Це історії жінок, для яких війна стала лінією поділу на «до» і «після». Вони не тримають у руках зброї, але щодня змушені боротися: за дітей, за пам’ять, за здатність залишатися собою в умовах страху, втрат і невизначеності.

Героїні Казанжи – мирні люди, яких війна наздоганяє у звичних ролях: матері, дружини, доньки. Авторка змальовує, як у зламаному часі змінюються характери, оголюються почуття, а буденність перетворюється на випробування. Життя на межі – це постійне балансування між надією і розпачем, між минулим, яке болить, і майбутнім, у яке страшно дивитися.

Книга підкупає відвертістю й водночас емоційною стриманістю. Зоя Казанжи висвітлює внутрішні зсуви, які переживають люди під час війни, нагадуючи: найбільші битви часто відбуваються не на полі бою, а в серці людини.

У новому романі «Симфонія монстрів» популярний французький письменник Марк Леві змальовує жахливе викрадення й депортацію українських дітей на територію Російської Федерації з подальшою зміною їхніх імен і прізвищ. Про цей найцинічніший акт геноциду письменник вважає своїм моральним обов’язком кричати на весь світ.

У романі показано життя звичайних людей в умовах війни. Герої переживають втрати, відчувають страх і постійну небезпеку, це змінює їхні характери та погляди на світ. Війна змушує робити складний вибір і часто ламає долі тих, хто ще вчора жив мирним життям. Ця книга – про те, як у нелюдських обставинах люди намагаються зберегти людяність і не стати «монстрами».

У збірку 2022–2023 років «Встань і йди» увійшли низка оповідань та повість «Ті, що йдуть за мною» авторів Дмитра Громова й Олега Ладиженського, які пишуть під спільним псевдонімом «Генрі Лайон Олді».

Всі оповідання просочені жахіттями війни – з бомбардуваннями, бідуваннями біженців. Жорстока реальність періоду повномасштабного вторгнення переплітається з містикою й фантастикою, жорстокість війни – з людяністю. Герої оповідань – звичайні люди, українці, яким випало на долю жити у страшних випробуваннях. Кожен з них має свій внутрішній стрижень, кожен знаходить сили протистояти агресії й злу, що обрушилися на нашу країну, долати відчай.

Особливої уваги заслуговує книга української письменниці Марічки Паплаускайте «Потяг прибуває за розкладом». Війна в ній постає не як хроніка боїв, а як тиха трагедія звичайних людей. Авторка показує світ очима тих, хто не тримає зброю, але щодня веде власну боротьбу – за життя, пам’ять, людяність і внутрішню рівновагу. Символічна фраза «потяг прибуває за розкладом» звучить як метафора байдужої реальності: світ продовжує рухатися, навіть тоді, коли для когось він зупинився назавжди. Людський біль не змінює графіків, не зупиняє механізмів системи, не впливає на хід подій – але саме в цьому контрасті народжується головний драматизм книги.

«Потяг прибуває за розкладом» – це книга про життя на межі: між минулим і майбутнім, між надією і втратою, між страхом і силою жити далі.

У книзі «У чужому домі» британський соціальний психолог Ренос Пападопулос досліджує глибокий психологічний вимір війни через долі мирних людей, які опинилися «у чужому домі» – буквально й метафорично. Автор демонструє, як війна руйнує відчуття безпеки, стабільності та ідентичності, змушуючи людину жити на межі – між минулим і невідомим майбутнім.

Герої твору переживають втрату дому, вимушене переселення, страх і внутрішню самотність. Водночас у цих драматичних обставинах проявляється і сила людського духу: здатність адаптуватися, співчувати, підтримувати одне одного.

«У чужому домі» – це розповідь про крихкість людського світу та про те, як навіть у стані втрати можна зберегти гідність і надію.

Книги чекають на вас у відділі абонемента Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського.

Людмила Позняк,

бібліотекар відділу абонемента

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Книжковий хіт червня!

Є книги, які читаєш заради сюжету. А є такі, в яких хочеться залишитися – через настрій, інтонацію, дрібні деталі й відчуття тепла між рядками. Саме такою є книга Ірини Савки «Небесна парасоля».
Це своєрідний літопис пам’яті про життя звичайних українців, про яких не знімають фільми й не загадують в енциклопедіях. А проте усі персонажі такі реалістичні, що кожному слову тут безсумнівно віриш. У коротких історіях із замальовок постають цілісні картини: війна, час радянської окупації, підпільна боротьба, арешти й концтабори, щоденна рутина, втрати, гіркий біль і зламані долі… Й водночас – кохання, яке триває усе життя, глибина почуттів, мудрість і важливість справжніх цінностей.
«Небесна парасоля» – для повільного читання, для роздумів і внутрішньої тиші. І, можливо, саме такі книги зараз потрібні найбільше. Тут багато світлої надії, яка не проминає незалежно від того, як крутиться небесна парасоля над світом і над кожним із нас.

Шукайте книгу у фонді обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента