суботу, 18 травня 2013 р.

Книга, яку варто прочитати! «Парфумер» - Патрік Зюскінд



15 квітня для працівників бібліотеки ім. Д.Чижевського було проведено заняття з підвищення кваліфікації. До уваги бібліотекарів були представлені 50 книг, які український форум ЛітАкцент визнав найкращими у 2012 року.
До цього списку не ввійшла книга Патріка Зюскінда «Парфуми», але на мою думку її теж варто почитати. Ви не знайдете жодного схожого творіння в світовій літературі, автори всіх часів зверталися до людських почуттів, до всього того, що можна побачити, доторкнутись. Але жодному автору не вдавалося так реалістично перенести читача у світ запахів, ароматів, вони незримі та невагомі, але так часто впливають на реальний світ.
Парфумерія! Який таємничий різновид мистецтва. Лише декілька крапель, і незрима легка аура надає людині нових, непритаманних їй рис.
Патрік Зюскінд кладе в основу свого роману загадковий сюжет, головну роль в якому віддає парфумеру – Жану-Батісту Греную. Не викликає сумнівів той факт, що Гренуй був незвичайною та геніальною особистістю, вільно почував себе у світі запахів, міг створювати парфуми, які підкорювали світ, але свого генія він витратив на те, щоб породжувати страшні та страхітливі безумства.
Непотрібний матері від народження Жан-Батіст втратив всі почуття, притаманні людині, він не мав ані співчуття, ані щастя, навіть смерть не мала на нього гнітючого впливу. Все життя він підкорив імпульсам, що йшли від його феноменальних нюхових здібностей. Запахи були єдиним, що поєднувало його зі світом людей.
З перших рядків автор видає підтвердження Гренуєвої геніальності, він має надзвичайну владу над людьми, використовуючи чари запахів, і докладає каторжних зусиль, щоб вдосконалити свій дар.
З самого раннього дитинства він викликав у людей відразу та огиду, було в ньому щось нелюдське, він не пах так, як усі діти, він зовсім не мав запаху. І кожна з годувальниць намагалася якомога швидше позбутися його. Навіть священик Тер'є не зміг витримати присутності малюка.
Його не любили діти в притулку, не любили люди, в яких він пізніше працював та навчався, він ще не встиг зробити нічого поганого, але від початку його феноменальний нюх сприймався як джерело зла і засуджень.
Гренуй відчував світ лише за допомогою запахів, а тому витрачав весь свій час на те, щоб збирати їх та колекціонувати, він зберігав їх у своїй свідомості і жоден запах не міг загубитися. Та одного разу він вловив аромат, що здавався йому ключем до всіх інших, зібраних ним запахів. І він зрозумів, що має стати його володарем за всяку ціну, інакше життя втратить для нього сенс. Але цей запах линув не від квітів, це не був запах природи, він належав прекрасній рудоволосій дівчині, яку Гренуй задушив і став власником її аромату.
Він збирав страхітливий вінок з дівочих запахів. Вдосконалюючи свою майстерність, він навчився перетворювати їх на есенсії, він прагнув створити аромат, який допомеже стати йому володарем світу, бо відчуваючи запах парфумів, які він виготовить з чистих, прекрасних, вбитих ним дівчат, люди не матимуть сил протистояти його чарам. Але в його діадемі не вистачає найціннішої коштовності – запаху Лори Ріші.
Чи вдасться безумному генієві здобути такий бажаний аромат? Чим скінчиться ця історія? Прочитайте книгу та пориньте у реалістичний світ запахів. В бібліотеці ім.Д. Чижевського у відділі абонемента є примірники українською та російською мовами. Майстерне слово сучасного письменника не залишить вас байдужим.

Федоренко Оксана – працівник відділу 
соціокультурної діяльності

Немає коментарів:

Дописати коментар