Від 16 січня цього року мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Які, здавалося б, проблеми? Ми любимо свою мову. Готові сприяти її поширенню, бо як писав Тарас, «нема на світі України, немає другого Дніпра...». Все так. Але більшість з нас у побуті звикли до суржика, а коли ситуація вимагає відповісти українською, швиденько робимо синхронний переклад, точніше, кальку з російської – мови ж бо схожі. І ця удавана схожість готує нам мовну пастку.
Що у синхронному перекладі найскладніше? Найбільше ляпів відбувається зі сталими словосполученнями. Давайте наведемо приклади. Російське словосполучення «указать на дверь» українською звучить як «попросити на виступці», «покатываться со смеху» - «рвати боки від сміху», «дым коромыслом» - «гармидер, шарварок, розгардіяш», «незаурядный человек» - «непересічна людина».
Як бачимо, різниця є. Що ж робити?
Радимо поставитись до цього моменту як до гри. Залучіть до неї колег, друзів, домашніх. Загадуйте одне одному мовні головоломки, перекладайте з російської на українську і навпаки. Тоді страх зникне, а з’являться впевненість і гарний настрій. А арбітром вам буде книга або подібні до неї:
Головащук, С. І. Російсько-український
словник сталих словосполучень / Сергій Головащук,; Ред. Л.М. Кудрявкіна. - К. :
Наук. думка, 2001. - 638 с. - (Сер. «Словники України»).
Майя Міщенко, головний бібліотекар
інформаційно-бібліографічного відділу
Немає коментарів:
Дописати коментар