15 січня в
бібліотеці ім.Д.І.Чижевського відбувся «Щедрий вечір», але все хороше не може
тривати вічно, хоча і хотілося б. А може і на краще, що все минає в цьому світі
– так ми не встигаємо звикнути до розваг і чекаємо на них знову і знову. Аде
дещо в нас залишилося після «Щедрого вечора» і від наших читачів, а саме їхні
сни, які вони лишили у «Кімнаті сновидінь» в Інтернет-Центрі.
Сон, то як
книга! Не буває нецікавих снів, кожен з них несе своєму власнику дуже яскраві
емоції, а інколи і відкриває відповіді на важливі питання. Ну у кожного своя
історія зі снами, а я пропоную вам декілька снів від наших читачів в легкій
редакції та перекладі на українську мову.
***
Зовсім
недавно мені наснилося, що в Кіровограді сталася пожежа на заводі. Через день
після цього сну я дізналася, що в цьому районі дійсно загорілося якась будова.
Це був район Балашівка. Я дуже здивувалася, адже раніше такого зі мною не
бувало. Мені дуже хотілося розповісти про це комусь. Тож сподіваюся, що ви
розповісте про це людям
Учениця ЗОШ №26 (9 - * клас)
***
Мені колись
наснилося, що я їхав на таксі з Києва до Рязані, а моїм водієм був Сергій
Єсенін.
Примітка: Шкода вже не
дізнаємося, може він і вірші йому свої читав по дорозі J
***
Сон засторога
Одного разу
мені наснилося, що моя мама лежить у замерзлій труні, а поряд погребальні
вінки. Я відкрила металеві ворота, та зайшла туди де все це відбувалося і
кинулася до неї думаючи, що вона нежива.
Коли я
прокинулася, то вирішила, що з мамою щось трапилося і терміново вирушила до неї.
Двері в її квартиру були відчинені і я знайшла її у ванні. Вона лежала у
холодній порожній ванні напівпритомна. Коли вона приймала ванну, їй стало зле,
але вийти з ванни вона вже не могла, все на що їй вистачило сил – це спустити
воду, аби не захлинутися. Так вона пролежала всю ніч. Після цього випадку вона
ще прожила багато років.
Примітка:
Ось вам і історія, як після цього не прислухатися до своїх снів? І ще…
Люююди!!! Не забувайте про своїх рідних, телефонуйте їм та питайте, чи все у
них добре?
***
Я згадую
яскраві епізоди зі своїх снів. Колись я на полуничному полі гуляв, буває
сниться, що я на морі, або їм торти. Коли був маленький, то снилося, що я
катаюся на санчатах!
***
Перед
виборами Ющенко у президенти мені сниться, що я з мамою лечу до Італії на
екскурсію. Коли ми прибули на місце то проходили повз тротуару на якому стояли
рядами вози. На возах - цементні сірі лави на яких лежать пари – жінки в
косинках та чоловіки у кашкетах. Йдучи вздовж цього ряду ми дивилися на дорогу,
де дерева торкалися між собою кронами та утворювали тунель, а поряд з тротуаром
на дорозі стоїть ГОРЯЩА СВІЧКА.
Йдемо далі
повз багатоповерхівки, що повністю увиті диким виноградом, навіть дахи, тільки
щілини для вікон лишилися. Йдемо далі і раптом перед нами відомий Колізей. В центрі
Колізею підіймається із золотого пилу пірамідальний стовп на горі якого на
коні, ніби Георгій Побідоносець, але я чомусь розумію у сні, що це Ющенко. А за
ним на землі, скрутившись кільцем лежить величезний цементний змій.
Ми почали
повертатися і проходили повз гай, там лежав сніг, а дерев було дуже мало, у
цьому гаю стояли жінки у платочках та плакали, а на землі лежали букети квітів.
***
Мені
наснився сон, що я граю з величезним жовтим пітоном. В житті я таких великих не
бачила, тільки в інтернеті, він в обхваті сантиметрів 50. А довжина так метрів
6. Я сиджу і підіймаю частину його важкого тіла догори, а він сповзає, мов
холодець униз. В житті я б навряд чи взяла до рук таку рептилію. Брр…, а у сні
нічого, навіть страшно не було! І до чого то воно???
Ось такі сни
бувають, а бувають ще й не такі. Пройдуть роки і навіть сновида може не
пригадати сон, який так вразив його свого часу, а у нас вони залишаться, ну чим
вам не сюжети для нових оповідань?
Статтю підготувала Федоренко Оксана - бібліотекар Інтернет-Центру
Немає коментарів:
Дописати коментар