Що ж таке пам’ять? Це здатність людини утримувати в думці все, що дізналась. Зорові картинки, звуки, слова – усе це подразники для неї. Коли вони потрапляють до нас, наша пам’ять якнайшвидше прописує немов на плівці їх сліди у головному мозку. Цей зафіксований нею образ вдається відтворити навіть тоді, коли предмет уже відсутній.
Де знаходиться пам’ять, людство цікавило ще у давні часи. Спочатку вважали, що вона заховалась в печінці, потім вирішили, що секрет криється в кістках черепа. А давньогрецький філософ Сократ взагалі говорив, що уся інформація прописується на спеціальній восковій таблиці, що знаходиться в голові. Лише у 20 столітті здогадалися, що пам’ять живе у корі головного мозку.
Розрізняють короткочасну пам’ять і довготривалу. Короткочасній пам’яті відведено всього кілька хвилин, або навіть секунд, після яких важко щось пригадати. Таку неважливу і недовговічну інформацію наша пам’ять швидко стирає назавжди. Утім інформація, яку людина використовує часто, повторює, запам’ятовується надовго – так формується довготривала пам’ять.
Особливості пам’яті у кожного індивідуальні. Хтось запам’ятовує краще те, що побачив – зоровою пам’яттю, хтось те, що почув – слуховою, а комусь легше відтворити те, до чого доторкнувся – тактильною. Але у кожного з нас вона має безмежні можливості. Свідчать про це факти, які відомі людству ще з дуже давніх часів.
Вважається, що у стародавніх народів пам’ять була розвинена краще. Тоді зберігати інформацію було майже ніде: не було друкарських машин, книги писались від руки, тож люди змушені були вимагати від своєї пам’яті набагато більшого.
Сенека – римський письменник і філософ, наприклад, повторював 2000 слів, абсолютно не пов’язаних між собою, в тому порядку, в якому він їх почув лише один раз. Близько ста мов знав кардинал Меццофанті. Варто було йому раз вивчити якесь слово будь-якою мовою, і він його ніколи не забував. Приблизно 30 тисяч осіб входили до армії знаменитого полководця Олександра Македонського. Він пам’ятав в обличчя і по іменах кожного з них. А композитору Амадею Моцарту взагалі достатньо було раз почути музичний твір, щоб виконати його і записати на папері.
Таких прикладів в історії – сотні. І зараз, переконують вчені, ми можемо запам’ятовувати не менше. Доросла людина у пам’яті може зберігати від 20 000 до 100000 слів, і це далеко не межа. Головне – тренувати свою пам’ять. Для цього існують різні вправи, логічні завдання і методики для збереження великих обсягів інформації.
Пропоную вашій увазі кілька вправ для покращення пам’яті.
1. Вивчайте нове. Найефективніше на мозок і пам'ять впливає вивчення нової мови або опанування якогось музичного інструменту. Корисно освоїти нове хобі, яке залучає моторику: в'язання, малювання, збирання пазлів.
2. Візуалізуйте слова. Покладіть перед собою аркуш паперу і кольорові олівці. А тепер спробуйте намалювати образ першого слова, яке прийшло вам в голову. Також корисно кожен день вчити по одному новому слову і замальовувати те, з чим воно асоціюється.
3. Складайте карти по пам'яті. Якщо ви багато подорожуєте, спробуйте повернувшись з відпочинку і по пам'яті намалювати карту місцевості, де ви побували.
4. Їдете куди-небудь в громадському транспорті, тож замість того, щоб відсторонено дивитися у вікно, пограйте в слова самі з собою. Назвіть про себе якомога більше предметів, прізвищ, топонімів (чого завгодно), об'єднаних однією тематикою: міста на букву К, поети срібного століття, рослини середньої смуги і т.д.
5. Вивчайте напам'ять по одному віршу в день. Краще вибирайте незнайомі. Так ви і пам'ять поліпшите, і розширите свої пізнання в поезії. Починайте з невеликих чотиривіршів і поступово підвищуйте рівень складності.
6. Подумки читайте слова навпаки. Почніть з коротких, поступово переходьте до більш довгих.
7. Розгадуйте кросворди, судоку і інші головоломки. Грайте в настільні ігри, в яких потрібно підключати логіку: шахи, карткові стратегії.
Також важливо пам'ятати про вплив на пам'ять вашого розпорядку дня і способу життя: навчіться висипатися, багато рухайтеся, часто бувайте на свіжому повітрі. Не бійтеся змін: на стан пам'яті прихильно позначиться навіть перестановка меблів або зміна іміджу. І не забувайте про здорове харчування.
Тетяна Познякова,
провідна бібліотекарка
відділу соціокультурної діяльності
Використані джерела :
Пол Слоан «Искусство мыслить незаурядно»
Немає коментарів:
Дописати коментар