Показ дописів із міткою ОУНБ ім.Чижевського. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ОУНБ ім.Чижевського. Показати всі дописи

пʼятниця, 4 січня 2019 р.

«Цвинтар забутих книжок», або Тінь вітру

Ви коли-небудь чули, щоб книгарню називали «Цвинтар забутих книжок»? Саме про долю книг йдеться у творі іспанського письменника Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру» - Х., 2017.


Головний герой роману - юний Даніель, котрий мешкає з батьком. Матері немає, вона померла від епідемії, коли хлопчик був зовсім малим. Батько працює в книгарні, що має дивну назву «Цвинтар забутих книжок». Чому саме ця назва, що вона означає? Коли зачиняються бібліотеки, книгарні, помирає людина і залишається особиста бібліотека, то кожна з книг приречена на забуття. Та охоронці, ті, що працюють на книжковому Цвинтарі, слідкують, щоб книги потрапляли саме до них.
У Цвинтаря є така традиція: хто вперше відвідує це місце, має обрати собі будь-яку книгу і стати її охоронцем. Має слідкувати за нею, щоб вона не зникла, щоб завжди залишалася «живою». Саме так і пояснює Даніелю батько про значення Цвинтаря та кожної книги: «Це таємне місце, Даніелю, святилище. Кожна книжка має душу. Душу того, хто її написав, душі тих, хто її читав, хто жив цією книжкою, мріяв про неї. Щоразу, коли книжка змінює хазяїна, переходить з рук у руки, щоразу, коли хтось пробігає очима по її сторінках, - її душа зростає та міцніє». 
Так Даніель потрапляє вперше до Цвинтаря, блукає заплутаним лабіринтом, вдихаючи запах старого паперу і пилу. І зовсім випадково йому трапляється книга «Тінь вітру» невідомого автора Хуана Каракса. Хлопець прочитує цю книгу дуже швидко, за одну ніч. Вона захоплює його. Даніель намагається відшукати інформацію про автора. Виявляється, що цей письменник проживав колись в цьому ж місті. Знаходяться люди, що знали його. Даніель спілкується з цими людьми. В його житті протягом багатьох років трапляються різні події. Наприкінці книги герой роману вже одружений, має сім’ю, сина і продовжує справу батька – вони утримують ту ж книгарню. 
Книга створює особливу атмосферу, яка мені особисто дуже близька. Слова жінки Даніеля Беа передають цю чудову атмосферу якнайкраще: «Читання, - говорить вона, - це особистий ритуал, а книжки – дзеркала наших душ; читаючи, слід віддавати цьому увесь свій розум і серце…».
Від себе хочу побажати всім – читайте, наповнюйтесь новими думками, ідеями, почуттями. Це прекрасно!

Ірина Александрова, 
головний бібліотекар відділу абонемента.

понеділок, 16 липня 2018 р.

У розпалі літа – феєрія музики та мистецтва

14 липня на прибудинковому майданчику обласної бібліотеки ім.Д.І.Чижевського розгорнулася ціла низка цікавих заходів. Творча група бібліотекарів організувала цікаве арт-дозвілля. 


Відвідувачам було до вподоби споглядати те, як майстри технік декорування прикрашали оригінальні листівки і книжкові закладки. Також кожен бажаючий власноруч долучався до прекрасного і створював свої шедеври. 


Приваблювали гостей дивовижні творчі виставки від майстринь творчого об’єднання «Єлисаветградський узвіз» Ірини Поляруш, Наталії Янчукової, Валентини Орловської, Наталії Кулик та інших митців, які завжди викликають приємні і теплі емоції як у дорослих, так і маленьких відвідувачів бібліомайданчика. 

 


Відвідувачів найбільше вразив ексклюзивний творчий подарунок «Квітковий оберіг» від майстрині Аліси Абгарян. На виставці були представлені вироби, які виготовлені в одному екземплярі з природного матеріалу в оригінальній техніці та можуть бути окрасою для домашніх інтер’єрів. Душа і серце переплітаються у формах і барвах квіткових прикрас. 


Однією з яскравих подій, за доброю традицією «Надвечір’я», відбувся феєричний сольний концерт гітариста Леоніда Панасевича, який під гітару виконав власні та відомі популярні музичні композиції. Відвідувачі були вражені віртуозною грою та прекрасним голосом Леоніда Панасевича.


Бібліотекарі запропонували жителям та гостям міста таку програму «Бібліотечного надвечір’я», щоб кожен отримав естетичне задоволення: від прослуховування музичних творів, захоплення творами хенд-мейд та участі у майстер-класах та розважальних іграх.


Завітайте на прибудинковий бібліотечний майданчик, де на вас чекають презентації книги – яскраві, нові, актуальні, майстер-класи з виготовлення поробок власноруч, демонструються сучасні фільми, а також найкращі музичні виступи колоритних музикантів міста. 


Ірина Кучеренко, 
бібліотекар Інтернет-центру

пʼятниця, 9 жовтня 2009 р.

Кам'янська рапсодія

Всеукраїнський День бібліотек святкують восени, коли погода зовсім непередбачлива і дуже мінлива. У нашому колективі традиція — кожного року в цей день подорожувати історичними місцями, вивчаючи історію нашого краю та відвідувати заповідні місця, насолоджуючись мальовничою природою.
Раніше колектив бібліотеки ознайомився з казково красивою та історично цікавою “Софіївкою”, побували в Холодному Яру, відвідали козацьку столицю Чигирин.В минулому році добре і весело відпочивали в мальовничому природному заповіднику “Веселі Боковеньки”.
Цього року наш колектив відвідав містечко Кам'янка. Напередодні йшов дощ, було хмарно і холодно. Та не тільки наш уряд порадував бібліотекарів обіцянками підвищити зарплату, а й Вищі сили подарували погожий сонячний день. Тому їхали до Кам'янки в доброму настрої, передчуваючи цікаву екскурсію і гарний відпочинок на природі.




Місто Кам’янка входить до Золотої Підкови Черкащини. Свою історію Кам’янка бере з поселення селян-втікачів, що оселилися на кам’янистих берегах річки Тясмин. Звідси і пішла назва міста. Перші згадки про нього є в історичних документах середини 17 століття. В ті далекі часи Кам’янка була під польською шляхтою, потім належала Богдану Хмельницькому, магнату Любомирському, який продав місцевість Потьомкіну, а згодом останній дарує Кам’янку своїй племінниці вдові Миколи Раєвського, яка вийшла заміж за Льва Давидова й там оселилась.
Провінція завжди кликала в свої обійми великих людей. От і невеличке місто Кам’янка знавало таких знаменитостей як О.С. Пушкін, сюди до своєї сестри, дружини декабриста Давидова приїжджав гостювати П.І. Чайковський. Саме тут композитор написав оперу “Євген Онєгін” та балет “Лебедине озеро”, працював над операми “Мазепа”, “Орлеанська діва” , збірником “Пори року”. Недалеко від Кам’янки - батьківщина ще одного видатного композитора класика польської музики Кароля Шимановського (село Тимошівка Кам’янського району).
Кам’янка була одним із центрів декабристського руху на Україні. Тут відбувалися таємні наради, у яких брали участь П.І.Пестель, С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін та інші відомі декабристи. До речі, у парку встановлено пам’ятник декабристам, що були страчені після поразки повстання, який вважається кращим з існуючих.
Кам’янку навідували герої війни 1812 року Микола Миколайович Раєвський, генерал, О.П. Єрмолов, прославлений партизан і поет Денис Давидов.
Перебуваючи у Кам’янці О.С. Пушкін написав цілий ряд поезій, закінчив поему “Кавказький бранець”. Тут він знайомиться з декабристами і повністю поділяє їхні намагання. Та декабристи не посвятили Пушкіна в свої ряди, щоб вберегти геніального поета.



Про все це ми довідались під час екскурсії до літературно- меморіального музею О.С. Пушкіна та П.І. Чайковського, гроту Декабристів.






В історичному музеї ми дізналися про історію міста з давніх часів.


Нам розповіли про уродженців та мешканців міста, якими гордяться кам’янчани: довгі роки тут жив і творив Заслужений майстер народної творчості М.К. Муха, народився український письменник Ф.Т. Кравченко, народний артист України М.О. Задніпровський та інші. Також ми ознайомилися з виставкою талановитих місцевих художників,



любувалися красою місцевого парку, де споруджено пам'ятники декабристам, О. Пушкіну, П. Чайковському.








Дуже приємно було, коли по закінченню екскурсії працівники культури запросили нас до музичної школи ім. П. Чайковського, привітали нас з професійним святом і подарували нам невеличкий концерт. Ми з великим захопленням і задоволенням слухали класичну музику та спів у їхньому виконанні.


Прощаючись з Кам’янкою ми приєднуємося до слів геніального Пушкіна “Ваш тихий , милый Каменград я покидать совсем не рад».
Після закінчення концерту поїхали відпочивати на лоно природи. Місце знайшли пречудове — Чорний ліс. Його назва не відповідає дійсності, принаймі цієї пори. Художник Осінь почала фарбувати листя дерев і кущів, різнокольорові рослини дуже вразили наше око. Ми ходили по лісу, зачаровані чудовою природою. Веселим багрянцем вирізнялася червона калина. Ми фотографувалися біля такої краси.
Всі знають, яка це цілюща рослина, і ми нарвали ягід для лікувального чаю, пам’ятаючи про довгу зиму і підступний грип. Влаштували пікнік, отримали масу задоволення. Було все: і духмяна гречана каша, і гумор, і пісні з танцями під баян. Коли втомлені вже поверталися додому, то навіть і тут не втрималися — почали співати веселих пісень так, що навіть автобус коливало. Добре, що це була п'ятниця, бо сил йти наступного ранку на роботу не було. А протягом наступної неділі в бібліотеці то тут, то там чулися вибухи сміху і сакраментальне: “А пам'ятаєш?”...
Працівники інформаційно-бібліографічного відділу:
Нельга Оксана, Богаченкова Тамара, Літвінова Єлизавета

Додаток від адміністратора: Зовсім недавно знайшов час завершити редагування відеозаписів про нашу поїздку — вийшов фільм на 20 хвилин.
Дивимося:


Экскурсия в Каменку всей библиотекой. olvo_kir