Українці в умовах глобалізації і війни: збереження самобутності

Україна починається з кожного з нас – із нашого вибору, мови й дії.

 В’ячеслав Чорновіл

В умовах повномасштабної війни, яку розгорнула держава-агресорка проти України, гостро стоїть питання про збереження цілісності нашої держави, визначення її місця на мапі світу та міжнародній політичній арені, вирішення майбутнього кожного громадянина і народу загалом. Агресія росії проти України, що триває вже понад одинадцять років, поставила проблему цивілізаційної самоідентичності України в ряд екзистенційних, пріоритетних і невідкладних.

Російсько-українська війна спровокувала в українцях, мабуть, найсильніше єднання. Під постійними ракетними ударами нація згуртувалася. Українці згуртовані не лише навколо перемоги над зовнішнім ворогом, а й у баченні відбудови країни. 

Ми відстоюємо свою національну ідентичність, територіальну цілісність та суверенітет, то ж не дивно, що сьогодні тема війни присутня в кожній події, у кожній статті чи книзі.

Що ж почитати, щоб краще зрозуміти українську ідентичність? У головній книгозбірні області на цю тему представлені книги з різних галузей знань: художня література, історична, література з питань мовознавства, політології, соціології.

Завдяки участі бібліотеки імені Дмитра Чижевського в Програмі поповнення бібліотечних фондів від Українського інституту книги, головна книгозбірня отримала книгу Віктора Брехуненка «Україна й українці: ім’я як поле битви» (Віктор Брехуненко. – К. : Видавець ПП Брехуненко, 2020). Віктор Анатолійович – український історик, професор, уродженець Кіровоградщини, автор понад 100 наукових праць, серед яких 10 монографій, публікацій документальних збірок та статей. Книга надзвичайно актуальна та розповідає про українське минуле, спираючись на факти. У цьому виданні розглядається походження слова «Україна», досліджується, як формувалась українська ідентичність. До сьогодні все, пов’язане з поясненням самоназви українців та їхньої ідентичності, залишається об’єктом не тільки суто наукового інтересу, а й численних ідеологічних маніпуляцій. За допомогою наукових аргументів у книжці спростовано маніпулятивні версії походження та смислового наповнення поняття «Україна» і показано, як Московщина загарбала назву «Русь» для свого одноосібного користування і наповнила інформаційний простір історичними фейками, видаючи світові за свою природну самоназву. Автор чудово спростовує всі ці великоруські міфи. У дослідженні документально підтверджується історична неправомірність як територіальних зазіхань на спадщину української нації – Київську Русь зі сторони московії (росії) і Речі Посполитої (Польщі), так і злочинне привласнення імені «Русь» для московського царства, а згодом імперії.

Сьогодні, в умовах російської агресії проти України, книга дає фактичні документальні дані всім патріотам, які ведуть тяжку боротьбу на інформаційно-ідеологічному фронті з фальшивими постулатами пропагандистів «русского міра». Книга «Україна й українці: ім’я як поле битви» сподобається всім, хто цікавиться питаннями української історії і хоче мати доступ до правдивої інформації.

Також від Українського інституту книги бібліотека отримала науково-популярне видання Орисі Демської «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» (О. М. Демська. – Харків: Віват, 2023, 2024). Ця книга – путівник у минуле української мови, яка століття за століттям уперто йшла до свого успіху. Після перших розділів книжка захоплює майже як роман, де головним героєм є українська мова. Авторка проводить огляд розвитку мов людства, зокрема церковнослов’янської, грецької, латини, які колись мали особливий статус, але згодом втратили його. Демська показує, як змінюється мова під впливом історичних подій, і як саме мова впливає на державотворення. Мова-народ-держава – принцип, за яким писала книгу авторка. Цікаво та докладно описано спроби російської імперії заборонити українську мову та принизити її роль, а також те, як російська мова використовувалась як інструмент пригнічення в Радянському Союзі. Демська звертає увагу на незахищеність кримськотатарської мови в Україні та інші больові точки, пов’язані з мовним питанням. Важливість мови як чинника національної ідентичності показана на прикладі українсько-російських мовних суперечок, з яких випливає розуміння, наскільки важливою є мова для сучасних націй. Праця Орисі Демської «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» – якісне джерело інформації про еволюцію української мови.

Надактуальним сьогодні є питання становлення мілітарної ідентичності українців – це самоідентифікація, яка формується як відповідь на агресію, під впливом війни. Монографія Валерія Зливкова та Світлани Лукомської «Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців» (В. Зливков, С. Лукомська. – Кропивницький : Видавець Лисенко В. Ф., 2023) присвячена історико-культурним та психологічним аспектам мілітарної ідентичності українців. У книзі йде розповідь про вплив козацтва та української шляхти на формування мілітарної ідентичності українців. Автори розглядають ідентичність в епоху постмодернізму, вплив воєн на формування ідентичності, історичні колективні травми українців у контексті мілітарної ідентичності. Особливу увагу автори звертають на роль школи у формуванні мілітарної ідентичності учнів (з досвіду повоєнних країн). Ця книга – цінне джерело знань про історію України та важливий інструмент для формування національної свідомості.

Темі національної ідентичності присвячена й збірка Марії Матіос «Нація» (Марія Матіос. – Львів: Піраміда, 2010), яка складається з окремих творів – оповідань та поезій, об’єднаних роздумами про долю українського народу в різні часи двадцятого століття. Сюжети цих творів різні і не пересікаються між собою. Герої в них теж різні, з різними долями і життєвими поглядами. У збірці авторка порушує питання, що й нині є актуальними: що робить українців нацією? Що нас роз’єднує, а що надихає єднатися? Чи є надія там, де століттями її витоптували та випалювали? Книга дуже важлива з моральної точки зору. Незважаючи на невеликий об’єм, у ній уміщено стільки болю, що стає страшно, як усе це вмістилося в душі і думках однієї жінки. Під одною обкладинкою зібралося багато різних доль, кожна з яких пече по-своєму. Це книга про народ, який пригнічували усіма силами, викорінювали, як тільки могли; про націю, яку ненавиділи і яку хотіли поставити на коліна. Книга сповнена сліз, смертей і… краси. Як не дивно, на тлі усієї цієї жорстокості українські народні звичаї і обряди виступають особливо чарівно. Відчувається могутня сила, передана від предків через покоління. Вона і дає вистояти нації, яку ніщо не могло убити. Герої книги – прості люди, селяни, які живуть своєю сім'єю, родинною хатою і працею. Вони нікому не бажають зла, але завжди знайдеться хтось, хто захоче підкорити мирних людей і вигнати з земель предків. «Нація» – це книга-реквієм по тим, кого безневинно закатували і знедолили. Це ода цілому народу. І це чудова книга, яку має прочитати кожен українець.

А як же сприймають українців інші народи? Книга європейського історика Андреаса Каппелера «Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI-XIX ст.» (А. Каппелер; пер. з нім. В. Кам’янця. – Львів: Літопис, 2022) – грунтовне дослідження образу України в західноєвропейських джерелах XVI-XIX століть. Проаналізувавши велику кількість європейських публікацій та періодичних видань, автор майстерно відстежує трансформацію сприйняття України від героїчної козацької нації до образу селянської провінції під впливом російської імперської пропаганди, коли українська еліта була інтегрована в росію, а українці стали сприйматися як переважно селянський народ, позбавлений високої культури.

Слово «козак» давно переросло межі України й стало справжнім знаковим брендом, відомим у всьому світі, що є символом волі, мужності та нескореного духу. Каппелер аналізує не стільки саму історію України, скільки її сприйняття іноземцями. Книга показує, як Україна зникла з ментальної мапи Заходу, ставши «невидимою» за московськими фейками. Це ретельна робота, що демонструє, як кремлівська пропаганда впливала на західне бачення і як довго розвіювалися ці міфи. Праця Андреаса Каппелера – важливий внесок у розуміння того, як Захід сприймав Україну та як цей образ змінювався, допомагаючи сучасним українцям переосмислити своє місце в європейському контексті.

Тетяна Водотика та політичний експерт Євген Магда об’єднали творчі зусилля та написали книгу «Ігри відображень. Якою бачить Україну світ: у пошуках власного образу» (Тетяна Водотика, Євген Магда. – Харків : Віват, 2016). Книга акцентує увагу на привабливості нашої країни. Автори переконані, що в переламний для України час, як ніколи, потрібно не забувати про імідж нашої держави. 

В цьому науково-популярному дослідженні висвітлено, як грають українським іміджем решта гравців, наскільки Україні важливо зрозуміти правила гри та почати грати самій. Твердження «Україна не гравець, а об’єкт» є стереотипом. Доки Україна не доведе, що є суб’єктом, автором власних зовнішньополітичних відносин міжнародного життя, то так її і будуть сприймати. 

Перша Державна стратегія щодо побудови іміджу України з’явилася лише у 2003 році. Імідж перших осіб і імідж України як держави дуже відрізняється від іміджу українського народу. У книзі стверджується, що українську державу сприймали і сприймають як корумповану, небезпечну, невідомо де розташовану – мовляв, хіба це не в росії? Натомість українців вбачають доброзичливими, життєрадісними людьми, які гарно співають. І сьогодні стоїть завдання ось цей позитив, що стосується українського народу, перенести на українську державу і допомогти Україні виграти. Це і буде наша спільна перемога.

У першій, теоретичній частині, розглядається питання, що таке імідж держави, які функції він виконує та які чинники впливають на його формування.

У другій, історичній частині, показано, якою Україну бачив світ від перших письмових згадок про неї і до теперішнього часу. Особливу увагу звернено на спроби формування позитивного міжнародного образу України під час Української революції 1917-1921 років, а також після здобуття незалежності 1991 року.

У наступних частинах книги розглянуто окремі країни: Сполучені Штати Америки, Канада, Франція, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Чехія, Австрія, росія, Туреччина, Грузія. У кожній із них автори намагалися виділити стереотипи щодо України, які історично сформувалися, а деякі і сьогодні впливають на імідж сучасної України в світі. Один із таких стереотипів походить від часів холодної війни. У 1991 році не всі радо сприйняли незалежність України. Для багатьох американців і європейців було зручніше бачити Україну частиною росії. Для громадян України здобуття незалежності стало перемогою, а для решти світу це практично не мало значення. Українцям треба доводити своє право на існування.

Щодо сприйняття України та українців у росії, автори дослідження приділили велику увагу аналізу російської інформаційної агресії. Сказано про роль російських медіа у формуванні негативного образу України на пострадянському просторі та у світі.

У наступній частині науковці розцінюють країни Сходу як перспективних партнерів України. Але головною проблемою українського брендингу в цьому регіоні названо те, що більшість інформації про Україну надходить не з українських першоджерел, а за посередництва російських інформаційних агенцій.

Остання частина дослідження вміщує міркування щодо механізмів створення привабливого міжнародного образу України.

У чому ж полягає сутність міжнародного іміджу України? Як на нього можна впливати? Якими є сучасні технології роботи з іміджами націй? Чим із цих наборів інструментів можна скористатися нашій державі? Відповіді на ці та інші запитання автори книги подають просто та цікаво.

Для більш глибокого вивчення української ідентичності у головній книгозбірні представлені наукові праці «Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність» : монографія (Олег Рафальський, Ярослав Калакура, Олег Калакура, Михайло Юрій. – К. : ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2022), в якій автори висловили пропозиції, як держава та суспільство можуть допомогти нам стати більш свідомими українцями, та «Ментальний вимір української цивілізації» (Ярослав Калакура, Олег Рафальський, Михайло Юрій. – К. : Генеза, 2017). У дослідженні розглянуто два основних поняття – українська цивілізація і українська ментальність.

Всі перелічені книги є у фонді бібліотеки імені Дмитра Чижевського і пропонуються до уваги викладачів історії, політології, філософії, студентів та широкого кола читачів, які прагнуть дослідити та пізнати проблематику цивілізаційної ідентичності в історії України.

Галина Руденко, 

провідний бібліотекар 

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського