“Святая Русь: наближення до Бога” 

Так називається книжково-мистецька експозиція, яку відкриває відділ читальних залів ОУНБ імені Д.І. Чижевського у переддень святкування 1024-ї річниці хрещення України-Русі.

Історія розповідає, що християнство починається ще від Христового апостола Андрія Первозванного, який благословив київські гори і поставив на них перший хрест. Ще пізніше було аскольдове хрещення (ІІ половина ІХ ст.) та хрещення княгині Ольги. А від 988 року починається повернення Київської Русі обличчям до християнського світу, християнських моральних цінностей. Тепер людина могла сповідувати себе єдиному Богу, не розриваючи своєї душі у поклонінні ідолам, не віддаючись багатобожжю. 

І хоча дуже важко пробивались паростки нової віри, але були вони благословенні самим Богом і руйнували на своєму шляху найзатятіші перешкоди: людський спротив, задавнені стереотипи, ідеологічні перипетії.

Після охрещення Володимир став щедрим, лагідним і побожним. Його любов звернулася до хворих, убогих і нещасних. Слава про його щедрість і милосердні справи поширилася за межі держави. Люди бачили наслідки нової віри й розуміли її істинність. Так жителі Київської Русі усвідомили, що християнство проповідувало єдиного Бога, Його Сина — Ісуса Христа, Цілителя хвороб тіла і душі, Святого Духа, а з ним моральну чистоту і святість. В горнилі оновлення висвічувалась ідея любові й допомоги ближньому, віра в Одкровення і перемога над смертю й пітьмою незнання, можливість заглиблення у Слово Боже, здійснення пророцтв, спасіння душі та осягнення життя вічного. 

Про все це йдеться в книгах, а також ілюстративних матеріалах виставки. Живильним струменем експозиції є центральне панно-розпис Марії Ачкасової “Радість” та унікальні раритети Д.Степовика “Історія української ікони Х-ХХ століть” і книга-альбом доктора мистецтвознавства Григорія Логвина “Собор Святої Софії в Києві”. Вони передають неосяжний світ духовно-моральних християнських цінностей.

Таємниці хрещення Київської Русі  розкриває одна з частин виставки, де експонуються історичні дослідження С. Головащенка “Історія християнства”, А.Власто “Запровадження християнства у слов'ян”, О.Моця, В.Рички “Київська Русь: від язичництва до християнства”, десятитомне видання професора Б.Лобовика “Дохристиянські вірування. Прийняття християнства”,  колективні монографії “Запровадження християнства на Русі”, “Как была крещена Русь” та ін.

Найважливішим смисловим полем експозиції вважається та, що містить Біблію, канадські автентичні видання Святого Письма, ілюстрованої Біблії, перекладні видання Нового заповіту. Зусібіч розкривають канони християнства й книги С.Головащенка “Біблієзнавство”, Ю.Канигіна “Біблія і сучасна наука”, порівняльна антологія священних текстів “Всемирное писание” тощо. Емблемним світильником у цій частині виставки є слова Г.Сковороди: “Люби Бога тією самою любовію ближнього, усіх ближніх, усіх живих так само, як і померлих та ненароджених”.

Ніжний синтез любові до Бога, християнства й творчого генія людини втілюється в живописних полотнах, скульптурних витворах, церковних оздобах. На виставці представлені репродукції світових шедеврів Мікеланджело,  Рафаеля,  Родена, Рембрандта, О.Іванова, І.Крамського, М.Нестерова, С.Сімакова та ін. 

Сакральну атмосферу читальної зали доповнюють і талановиті  вишивки кіровоградської майстрині Наталії Ніжнікової. В них — поетично осмислені біблійні образи, втілена чистота християнської моралі, глибина божественної любові й добра. Вишиванки відтворюють лики святих Святого Іоанна Предтечі, Святого Миколи-чудотворця, великомучениці Єлисавети, Святої блаженної Матрони,  церковні храми Петродворця, Церква Іоанна Хрестителя, художньо-образні сюжети біблійних легенд про Марію Магдалину “Спасіння” та ін.

Отже, вплив християнської віри на свідомість людей і світову культуру виявився неоціненним. Тисячолітня християнська спадщина з її високодуховними цінностями освітлює віру в Бога, несе вічні й нетлінні скарби, стверджує любов  до істини, добра, життя вічного.

Виставка буде експонуватись протягом липня. Тож запрошуємо до перегляду.  

Відділ читальних залів.