Библиотеки на пороге глобальных изменений — опасные перспективы или готовы ли мы к перевоплощению книги.

Предлагаю вниманию коллег-библиотекарей и всех интересующихся библиотечной тематикой свой доклад, посвященный теме электронных книг, представленный на конференции "Миротворческое значение библиотеки в формировании толерантности и духовности общества", прошедшей 28-29 сентября 2010 г. в Кировоградской областной универсальной научной библиотеке им. Д.И. Чижевского.

Библиотеки на пороге глобальных изменений — опасные перспективы или готовы ли мы к перевоплощению книги.

Технический прогресс и новые компьютерные технологии оказывают существенное влияние практически на все сферы нашей повседневной жизни. Новые технологии видоизменяют традиционную библиотеку как общественный институт — «… учреждение, собирающее и хранящее произведения печати и письменности для общественного пользования»¹. Интернет, электронные каталоги, документы на нетрадиционных носителях прочно вошли в обиход современной публичной либо университетской библиотеки. Однако прогресс двинулся дальше. В статье осуществлена попытка спрогнозировать на основе имеющихся данных новые условия, которые существенно будут влиять на деятельность библиотек в ближайшем десятилетии — 2010-2020 годы.

Как известно основой любой традиционной библиотеки на протяжении веков и даже тысячелетий являются произведения печати и письменности в виде книг, позднее к ним присоединились журналы и газеты. В сущности, все эти категории являют собой не что иное, как текст, а несменным носителем этих текстов традиционно была бумага. Тексты останутся текстами и в будущем, а вот бумага, в качестве главного носителя будет все больше и больше уступать свои позиции другим носителям. Подобные изменения, скорее всего, произойдут в течение наступившего десятилетия, к 2020 году. К такому выводу не сложно прийти на основе многочисленных фактов опубликованных в Интернет и средствах массовой информации. Какие условия и причины будут способствовать подобным изменениям, как это может отобразиться на библиотеке как социальном институте, рассмотрим далее.

Для более четкого видения проблемы в определении сущности библиотеки мы отбросим многие аспекты (социальный, культурологический и т.д.) не являющиеся предметом данного исследования. В определении библиотеки выделим следующее, «…учреждение, собирающее и хранящее произведения печати …» — именно это определение является ключевым для библиотеки на все века. Фактически библиотека являлась единственным, реальным монополистом, владеющим произведениями печати в таком объеме, что ни один из государственных институтов не мог с ней конкурировать. Конечно же, книги, журналы и газеты имелись в разных учреждениях, организациях и у частных лиц. Но с фондами библиотеки не мог сравниться никто.

Монопольное положение библиотек пошатнулось в конце ХХ столетия с появлением компьютеров, а тем более с появлением сети Интернет. Электронные (цифровые) тексты сохраняются в сети все в больших количествах и через полтора десятилетия начинают все больше и больше составлять конкуренцию традиционным библиотекам. Теперь читателю уже не обязательно для удовлетворения своей потребности в чтении покидать свое жилище или место работы и искать ближайшую библиотеку. Это можно с большим или меньшим успехом сделать, обратившись в Интернет, особенно если это касается художественной литературы. Для образовательных целей и сегодня лучше обращаться к проверенным источникам, хранящимся в библиотеках. Но это только пока, — человечество усиленно работает над оцифровкой печатных изданий и ускоренными темпами переводит тексты, существовавшие только в печатном виде в цифровой формат. В подтверждение сказанному достаточно привести следующий факт, датированный августом 2010 года, — Компания Google сообщила о том, что в рамках ее известного проекта Google Books уже было оцифровано около 12 млн. книг, доступ к которым осуществляется через интернет (по данным на март 2013 общее количество оцифрованных книг составляет 20 млн.). По данным, предоставленным инженером по программному обеспечению Google Books Леонидом Тейчером, потенциально для оцифровки в проекте могут быть использованы  129 864 880 книг (это общее количество книг во всех библиотеках мира, расчитанное Google).

20 млн. книг — цифра не маленькая, тем более, если учесть, что на оцифровку понадобилось всего 6 лет, — проект Google Books начал свою работу с 2004 года. В августе 2010 года издание Lenta.ru сообщило: «Проанализировав данные из более чем 150 различных источников, сотрудники книжного проекта поисковика выяснили, что всего в мире насчитывается около 130 миллионов оригинальных названий книг». Для такого подсчета было проанализировано более миллиарда библиотечных и каталожных записей крупнейших библиотек мира и еще 150 других источников. Как видим, дело с оцифровкой печатного наследия обстоит не так уж и плохо. Следует также учесть тот аспект, что современное книгопечатание уже как минимум 15 лет (даже на просторах бывшего СССР) изначально базируется на электронных текстах, создающихся исключительно на персональных компьютерах.

Сейчас трудно или уже невозможно встретить реальную типографию, работающую ручным способом с наборными кассами. Иными словами достаточно не уничтожать компьютерный оригинал-макет книги, журнала, газеты подготовленный для печати, а использовать его как самостоятельный, полноценный продукт. Это давно уже поняли западные издатели, а в последние годы и отдельные отечественные тоже — ведь цифровой вариант издания можно продавать точно также как и печатный. Более того, в последние годы появляется все больше и больше сообщений о том, что некоторые издания переходят исключительно на электронную форму, полностью отказываясь от печатного аналога. В подтверждение несколько фактов. «Стало известно, что третья версия Большого Оксфордского словаря, выпуск которой планировался на 2020 год, не будет напечатан на бумаге. В издательстве Оксфордского Университета заявили, что через десять лет никто не будет пользоваться бумажными словарями, и тем более не будет их покупать. Уже сегодня большинство пользователей предпочитает электронные устройства для чтения бумажным книгам, а через десять лет бумажные книги просто выйдут из употребления. Именно поэтому глава Oxford University Press Найджел Портвуд (Nigel Portwood) заявил, что Большой Оксфордский словарь больше не будет издаваться на бумаге...»².

Кстати, сегодня, онлайн-вариант словаря регулярно пополняется новыми статьями, а последняя бумажная копия издавалась лишь в 1989 году. «Глава совета директоров американского издания New York Times, Артур Сульцбергер, заявил о том, что в ближайшее время газета может прекратить выход на бумажном носителе.»³. Теперь сообщение от целого издательства, — «Старейшее независимое издательство массовой литературы в США, компания Dorchester Publishing, приняла судьбоносное решение. Впервые целое издательство практически полностью сворачивает производство бумажных книг и переходит на электронные аналоги.»⁴.

Очевидно, что нынешнее поколение является свидетелем нового витка эволюции книги — происходит смена носителя. Бумага уступает свое место электронным носителям. Наступает эра электронной книги. В этом контексте будет интересным взглянуть на двадцатилетний прогноз развития электронной книги, созданный одной из самых известных корпораций мира, компанией Майкрософт. Еще в 1999 году компания опубликовала данный прогноз на своем сайте⁵.

2000 г.	Выходит программное обеспечение Microsoft's Reader. Потребители покупают более 1 миллиона электронных книг.
2002 г.	ПК и "Э-Книги" предлагают дисплеи, по качеству аналогичные бумажному носителю с разрешением 200 dpi в обычных условиях и 500 dpi с использованием технологии ClearType (также разработка Micrsoft).
2003 г.	"Э-Книги" весят меньше 600 г и работают в течение 8 часов на одной подзарядке. Стоимость составляет от $99 за обычный черно-белый до $899 за мощный цветной прибор, имеющий формата журнала.
2004 г.	TabletPC становятся обычным аппаратным приложением к компьютеру. Они представляют собой прибор размером с ладонь, позволяющий читать и вводить текст, а также запускать компьютерные приложения. Более половины общего объема чтения электронных документов приходится на ПК, остальная половина - на "Э-Книги", TabletPC и другие приборы.
2005 г.	Продажи текстов в электронной форме превышают $1 млрд. Многие периодические издания распространяются бесплатно с условием чтения рекламы, оборот которой составляет $1 млрд. Около 250 миллионов человек регулярно читают электронные тексты на ПК, "Э-Книгах" и других подобных приборах.
2006 г.	В общественных местах (на улицах, в аэропортах) начинают появляться "информационные киоски". Как обычно, авиакомпании предлагают пассажирам книги и журналы, но они загружаются в электронные приборы.
2008 г.	Электронные тексты начинают занимать доминирующие позиции на рынке книг и СМИ. Средняя стоимость книг опускается до $8-9.
2009 г.	Популярные авторы начинают продавать свои книги напрямую своим читателям, многие из которых просто подписываются на автора, а не покупают книгу за книгой. Многие авторы создают кооперативы, которые занимаются продвижением их книг. Издательские дома меняют направление деятельности и предлагают авторам услуги по подготовке изданий и маркетингу.
2010 г.	"Э-Книги" весят около 400 г, работают без подзарядки более 24 часов, предлагают отличное качество воспроизведения текста и содержат больше книг и журналов, чем стандартная университетская библиотека. Они стоят меньше $100 и часто предлагаются бесплатно вместе с подпиской на определенный пакет книг или других текстовых материалов.
2011 г.	Новые технологии позволяют электронным книгам размещать в себе более 4 миллионов книг - больше, чем все университетские библиотеки или все газеты, когда-либо выходившие в США.
2012 г.	Типографии разворачивают рекламную кампанию "Покупай настоящее", с девизом "Покупай настоящие вещи - настоящие книги, напечатанные на настоящей бумаге".
2018 г.	В обычном разговоре электронные книги называются просто "книгами". Старый вариант называется "бумажная книга".
2020 г.	Девяносто процентов всех текстов продается в электронном виде. Словарь Вебстера меняет значение слова "книга" на "информация, обычно отображающаяся на компьютере или другом подобном приборе".

Прогноз довольно близкий к действительности. В подтверждение к пункту 2009 года можно привести несколько цитат: «В США, по данным Ассоциации американских издателей, за первое полугодие 2008 года электронных книг продано почти столько же, сколько за весь 2006 год, а средний мировой рост рынка за последние годы составляет примерно 70% в год»⁶.

«Один из самых известных в мире литературных агентов Эндрю Уайли (Andrew Wylie) по прозвищу «Шакал» (его ещё называют агентом Апокалипсиса) дал официальный старт деятельности издательского дома нового поколения The Odyssey Editions. Через эту контору писатели из списка Уайли могут напрямую продавать электронные книги на Amazon.com, минуя традиционные издательства.»⁷.

«По информации The Wall Street Journal, несколько медийных компаний, в том числе четыре издательства и агентство News Corp., создали совместное предприятие с целью адаптации своего контента для электронных читалок. …Собственниками нового предприятия являются News Corp., Time Inc., Conde Nast, Hearst Corp. и Meredith Corp. Корпорации намереваются разработать стандарты публикации материалов в соответствии с требованиями ридеров. Сотрудничество медийных магнатов преследует и коммерческие цели: компании планируют зарабатывать на рекламе, а также запустить портал, на котором подписчики смогут приобретать контент от ряда издателей…»⁸.

Комментируя 2010 год можно отметить, что электронные ридеры уже весят менее 400 г и могут работать без подзарядки неделями, т.к. появилась новая технология e-ink (электронные чернила), или еще ее иногда называют электронная бумага, о которой в прогнозе есть упоминание в позиции 2002 года. Теперь на длительность работы устройства влияет количество перелистывания страниц, а не общее время работы. К сожалению, цена таких устройств еще не упала до $100.

Теперь имеет смысл разделить несколько понятий когда упоминают термин электронная книга. Ввиду того, что данные понятия еще не устоялись. Мы будем называть е-текстом (e-text, электронный текст) компьютерные файлы различных форматов которые составляют сущность произведения или печатной работы. «Е-ридер (e-reader, e-book) — это портативное устройство, используемое для загрузки и чтения книг или журналов в цифровой форме.»⁹. Исторически сложилось так, читать цифровые тесты можно при помощи разных устройств — персонального или карманного компьютера, планшета, мобильного телефона. Однако читать электронные книги с компьютерного монитора не совсем удобно, это наверное одна из главных причин относительно медленного распространения электронного чтения. Кроме того, экраны всех таких устройств излучают свет, а это считается вредным для зрения.

Е-ридеры появились в последние годы и созданы на основе совершенно новой технологии — электронных чернил. Экраны этих устройств не мерцают и не излучают свет, а работают на отраженном источнике света, т.е. чтение возможно только при естественном или искусственном освещении и не вредно для глаз, как и чтение бумажных книг. О ни имеют размеры стандартной книги (от 12 до 23 см по диагонали), весят в пределах 150-500 грамм и могут работать с разными е-текстами, т.е. файлами наиболее распространенных форматов. Источников энергии хватает в среднем на 7-10 тысяч перелистываний страниц. Дело в том, что электрическая энергия тратится только на формирование образа странички (читатель видит этот процесс как перелистывание очередной странички). В дальнейшем энергия совершенно не расходуется и электронная книга может лежать с такой открытой страницей хоть неделю, выключать устройство не требуется. В память ридера можно загрузить целую библиотеку в несколько десятков тясяч книг и даже больше, все зависит от объема флеш-карты, вставленной в устройство. Пока е-ридеры преимущественно двуцветные, т.е. черно-белые. Принцип действия электронных чернил (электронной бумаги) основан на перемещении заряженных окрашенных частиц в жидкости.

В ближайшее время стоит ожидать устройства с цветным экраном, несколько передовых фирм работают над разными вариантами технологий цветных электронных чернил. Цветные ридеры пока существуют на уровне прототипов, и на начальном этапе своего существования будут достаточно дороги. Решение данной проблемы — дело ближайшего будущего. С массовым производством цена неуклонно поползет вниз. Е-ридеры, как правило, могут записывать звук через встроенный микрофон и воспроизводить звуковые файлы. С их помощь пока невозможно воспроизводить видео, т.к. на формирование изображения одной страницы (перелистывание) даже у самых продвинутых устройств необходимо время в пределах около одной секунды, а такой показатель не совместим с демонстрацией видео, когда за одну секунду сменяется, как минимум, 15 кадров (экранов). Но опять-таки это вопрос времени, думаю ближайших 2-3 лет.

Производство е-ридеров приняло массовый характер уже сегодня, и как заявляют специалисты этот процесс уже необратим. Не проходит и пары недель чтобы не появилось сообщение о выходе в свет нового устройства. По свидетельству аналитиков 2009 год в России можно назвать годом бума е-ридеров не взирая на мировой финансовый кризис. Производство этих устройств возрастало в полтора-два раза каждый квартал. Украина может похвастать тремя брендами, крупными производителями электронных книг. Это Lbook, Азбука и Pocketbook (10% мирового рынка в 2009 году), имеющие представительства во многих странах мира. Лидерами продаж западного мира являются устройства Amazon Kindle и Sony. Только за 2010 год в мире будет произведено 10 млн. е-ридеров.

Быстрыми темпами развивается производство гибких экранов с технологией e-ink. «LG Display сообщила о начале массового производства дисплеев нового поколения из электронной бумаги. Гибкие дисплеи большого формата станут доступны широкой публике. Пока компания выпускает две версии дисплеев – 9,7-дюймовую цветную и 19-дюймовую гибкую модели, на которых можно читать газеты и книги, как на их аналоговых печатных вариантах.»¹⁰.

Стоит заметить, что активное чтение цифровых книг с экранов компьютеров и мобильных телефонов значительно тормозилось ввиду определенных неудобств для пользователя. Большинство читателей до сих пор отдают преимущество книгам и прессе на традиционном бумажном носителе. Но с появлением е-ридеров буквально на глазах ситуация начинает изменяться. По-видимому, главным препятствием в тотальном распространении ридеров на основе электронных чернил является высокая цена. Вед производством матриц для экранов заняты всегодве фирмы в мире. Но как известно, увеличение тиража всегда ведет к значительному удешевлению товара.

Отечественные специалисты, связанные с производством ридеров считают, что к 2015 году среднестатистическая стоимость ридера может снизиться до 50 долларов, а к 2020 году и того меньше — $20. Вполне оправдано будет приобрести такое устройство для чтения на период 3-4 года как универсальное устройство для чтения текстов, издающихся преимущественно в цифровом формате. Аналогию можно провести с мобильными телефонами, самые дешевые модели стоят сегодня в пределах 300 гривен. Мобильных телефонов сегодня не имеют разве что очень малые дети и какая-то часть очень пожилых людей. Уровень охвата населения Украины уже давно перевалил за 100% (на чуть более 46 млн. жителей Украины в августе 2010 года приходится более 56 млн. телефонных номеров) т.е. на одного среднестатистического гражданина приходится по одному телефону, а некоторые активно используют два и даже три терминала. И все это на фоне не совсем благоприятного материального состояния достаточно большой части наших граждан. Украину относят к категории развивающихся стран. Что же мешает тотальному распространению электронных книг в нашей стране, аналогичному мобильным телефонам? Конечно же потребность читать у населения несколько ниже, чем использование мобильной связи. Времена Советского Союза — самой читающей нации… уже давно позади. Но тем не менее… В дополнение к е-ридерам на основе электронных чернил большую популярность приобретают планшетные компьютеры, которые с успехом могут использоваться в качестве устройств для чтения книги и выполнять дополнительные полезные функции, присущие персональным компьютерам. Наиболее популярным представителем этого семейства является iPad от компании Apple. К примеру, книга Алиса в стране чудес является собой пример электронной интерактивной книги нового поколения. Кроме того, используя iPad можно посмотреть фильм, выйти в Интернет, редактировать тексты и многое другое.

Каковы же тенденции распространения цифровых текстов? Можно ли сегодня говорить о реально существующих, доступных механизмах продажи этих текстов? Пожалуй, что да, — «19 июля (2010 г.) может стать историческим днем для традиционных книг — было объявлено, что в крупнейшем американском интернет-магазине Amazon продажи электронных версий книг для устройства чтения Kindle впервые превысили продажи обычных бумажных изданий в твердом переплете. За последние три месяца (апрель-июнь) на каждые 100 бумажных книг этот магазин продавал 143 электронные книги для устройства Kindle. И процесс, по словам представителей Amazon, ускоряется: за последние четыре недели это соотношение составило уже 180:100.»¹¹. «Глава отдела Sony, занимающегося электронными читалками, Стив Хабер заявил, что через пять лет количество выпускаемых электронных книг превысит количество выпускаемых обычных бумажных книг. Ещё три года назад он считал, что это произойдёт через десять лет, но теперь видит, что ошибался — всё произойдет гораздо быстрее…»¹². Таковы реалии западного мира. В Украине самым большим поставщиком электронных текстов является онлайновый магазин Bookland.net.ua.

Уже сегодня пользователю предлагается 28 800 книг от более чем 4,5 тыс. авторов, имеется и ряд мастер-копий печатных журналов различной направленности. Большое количество книг предоставляются бесплатно. Цены на все издания как минимум в 2 раза ниже печатных аналогов. А целый ряд книг имеют просто символическую цену в 1-2 гривны. На упаковочной коробке моего е-ридера есть такой эпиграф: «Внимание! Для производства одной тысячи бумажных книг требуется два кубометра древесины и сто кубометров чистейшей пресной воды. Берегите природные ресурсы нашей планеты — покупайте электронные книги!». По-видимому в этом контексте на главной странице этого онлайнового магазина установлен символический счетчик: «Пользователи Bookland уже спасли 3859 деревьев!».

Кстати, в современном мире стоимость природных ресурсов постоянно возрастает и будет расти в дальнейшем. Поэтому смело можно предположить, что и в будущем стоимость бумажных книг будет возрастать постоянно, а с дальнейшим уменьшением тиражности — еще более быстрыми темпами, при этом стоимость электронного чтения (учитывая стоимость е-ридера) будет неуклонно снижаться.

Еще один ресурс, заслуживающий внимания, родом из России. Это сайт ЛитРес. Начинал он свое существование как ряд бесплатных онлайновых библиотек. Затем было решено перейти на легальную основу, и был запущен онлайн-магазин после заключения авторских договоров со многими авторами. Суммарное количество предлагаемых цифровых книг — около 24 тысяч. Кстати, следует упомянуть, что среднестатистический фонд районной библиотеки в Украине составляет 30 тысяч единиц хранения.

Десятки тысяч цифровых текстов доступны в бесплатных библиотеках (так называемый public domain). Например, библиотека Либрусек вмещает 200 тысяч электронных книг и журналов.

Сейчас модно освещать какую-либо проблему через инфографику. Журнал Newsweek создал инфографический плакат на тему «Бумажная книга против электронной», на котором обозначены основные преимущества и недостатки каждой из платформ. Из плаката видно, что электронная книга в своем производстве гораздо дешевле бумажной.

Это и понятно, на цифровую книгу не нужно тратить бумагу вообще, нет затрат на оплату работникам типографии, отсутствуют затраты на упаковку, транспортировку и складирование. Выбросы окиси углерода в атмосферу при производстве одного е-ридера равны выбросам при создании 40-50 бумажных книг. Однако на сегодняшний день прибыли от продажи бумажных книг в несколько раз выше, чем продажа электронных.

«19 февраля 2010 года в Украине был презентован «Школьный электронный учебник – учебник будущего» — совместный проект Института инновационных технологий Министерства образования и науки Украины, Государственного специализированного издательства «Освита» и Издательского дома «МОСТ Паблишинг»…

Среди основных особенностей PocketBook 901: гибкий пластиковый 9,7-дюймовый экран стойкий к ударам и изгибам (электронная бумага E-ink); небольшие габариты и вес 350 грамм; аккумуляторная батарея повышенной емкости обеспечивает до 10 тысяч страниц без подзарядки; наличие словарей ABBYY Lingvo; возможность одновременно хранить до 10 000 учебников в памяти и на карте устройства.»¹³.

А «вице-премьер-министр Украины Борис Колесников считает, что школьные учебники нужно заменить на планшетные компьютеры Apple iPad.

Украинский политик заявил, что в iPad можно загрузить все школьные учебники по всем предметам, что даст возможность детям без труда находить любой необходимый учебный материал. Также, по словам Колесникова, если Украина перейдет от бумажных учебников к электронным девайсам, страна сможет ежегодно экономить сотни тысяч кубометров древесины, а дети наконец перестанут надрываться, таская в своих рюкзаках толстые книги.»¹⁴.

Вышеприведенные факты свидетельствуют о том, что и производители электронных читалок, и издатели, и книготорговцы и тем более владельцы онлайновых библиотек готовятся к новому перевоплощению книги — смене носителя с бумажного на электронный. А профессиональные библиотеки именно в этом контексте пока еще бездействуют. Мне известны единичные случаи использования ридеров в основном в американских библиотеках. И даже об открытии первой библиотеки в американском университете, которая вообще не имеет бумажных книг. Накануне 13 сентября 2010 года «Университет штата Техас в Сан-Антонио (University of Texas at San Antonio, UTSA) объявил об открытии библиотеки, имеющей техническую направленность. Она стала первой в США библиотекой, в фондах которой нет ни одной бумажной книги. Заведение, рассчитанное на одновременное обслуживание 80 человек, является пилотным проектом более масштабной программы.

Вместо привычных бумажных томов, библиотека предлагает быстро растущее собрание документов, книг и периодических публикаций в электронной форме. В настоящее время фонд насчитывает 425,000 электронных книг и 18,000 номеров подписных изданий»¹⁵.

Это единичный пример. Отечественные библиотеки пока что занимают, в лучшем случае выжидательную позицию, а многие, к сожалению, вообще не ведают о проблеме или делают вид, что ее не существует.

Игнорирование данной тенденции может привести к тому, что уже через 10-12 лет многие библиотеки превратятся в музеи с печатными материалами. Тут даже не суть важно, какой процент к 2020 году будет иметь электронная книга, — 50%, 70%, 90%... В любом случае в таких учреждениях печатные издания будут постепенно устаревать, а использование электронных текстов будет затруднено ввиду отсутствия или колоссального недостатка электронных носителей. А догонять и наверстывать упущенное ох, как трудно! Для целого ряда учреждений это может стать просто непосильной задачей.

При самых неблагоприятных обстоятельствах такая ситуация неизбежно вызовет отток пользователей библиотек. При достаточном развитии Интернета и мобильных сервисов многое становится доступно прямо здесь и сейчас — не выходя из дома или на рабочем месте. Зачем тогда пользователю тратить дополнительные силы и время на поход в библиотеку, да еще и не имеющую достаточных средств для электронного чтения (если не сказать, основного к тому в времени чтения).

Наши библиотеки ввиду более слабой материально-технической базы в основном повторяют путь американских библиотек с опозданием на несколько лет. В вопросах посещаемости картина скорее всего будет аналогичной. В Интернет появляются сообщения о том, что вместе с развитием электронных средств передачи и сохранения информации меняется роль традиционных библиотек, сокращается поток читателей, за этим следует вопрос о сокращении персонала и даже сокращения самих библиотек, обсуждаются аргументы в пользу сохранения отдельных филиалов библиотек в новых условиях.

Подобные отрицательные тенденции могут привести, по крайней мере, к сокращению штатов обслуживающего персонала, а где-то и к сокращению производственных площадей. Представим себе, какое помещение необходимо, например, для размещения на книжных полках 200 тысяч книжных томов. Добавим расходы на персонал, электроэнергию, отопление. И вспомним, что 200 тысяч томов книг в цифровом виде (библиотека Либрусек) можно разместить на двадцати пяти оптических дисках DVD. Такая стопка свободно разместится на ладони одной руки.

Есть ли способы уменьшить или свести на нет подобные отрицательные тенденции, ожидающие библиотеки в ближайшем будущем в контексте выше обозначенной проблемы? Несомненно есть!

· Подписка на электронные варианты журналов и газет. Особенно это касается научной сферы — всегда будут определенным «коньком» библиотек. Высокие цены на подобные издания не позволяют рядовому читателю оплатить индивидуальный доступ, а порой делают его невозможным. Тем более, доля электронных журналов и газет будет неуклонно расти.

· Приобретение электронных текстов книг позволит создавать актуальные библиотечные коллекции, даст возможность идти в ногу со временем, профессионально и целенаправленно отбирать лучшее для потребителя.

· Приобретать средства для хранения и чтения электронных текстов — электронные ридеры, тем самым, создавая материально-техническую базу для успешного обеспечения главного процесса для библиотек — процесса чтения.

· Развивать электронные (и карточные) каталоги и картотеки для обеспечения поиска и подбора литературы. В этой ситуации роль каталогов будет непереоценима, т.к. для электронных книг это будет фактически единственный способ доступа к коллекциям библиотеки (при отсутствии книжных полок и традиционных книг на них ).

· Необходимо уже сегодня серьезно задуматься о том, как приобретать, хранить электронные тексты, вести учет, выдавать с обеспечением авторского права многие другие сопутствующие вопросы.

И последний вопрос, но не последний по своей сути — вопрос толерантности библиотекаря к перевоплощению традиционной книги. Не нужно быть провидцем, чтобы предположить возможную тенденцию неприятия значительной частью библиотекарей подобных новшеств. Упорство и противостояние новым тенденциям приведет только к усугублению проблемы, прежде всего для библиотек и библиотекарей.

А выполнение мер, перечисленных выше, обеспечит потребность пользователя идти в помещение библиотеки, читать книги на новом носителе в читальном зале или брать электронный ридер на абонементе для чтения дома. И возвращаться в библиотеку снова.

Волохин Олег Михайлович,гл. инженер по автоматизацииКировоградской ОУНБ им. Д.И. Чижевского.

¹ — источник ru.wikipedia.org.

² — источник itua.info, 1 сентября 2010 года.

³ — источник watcher.com.ua, 9 сентября 2010 года.

⁴ — источник itnews.com.ua, 11 сентября 2010 года.

⁵ — источник www.microsoft.com/READER/press/timeline_future.htm (адрес был актуален с 1999 по 2002 годы. Архивную копию можно найти при помощи Wayback Machine по адресу:

http://web.archive.org/web/19991128231955/http://www.microsoft.com/READER/press/timeline_future.htm).

⁶ — источник http://www.chaskor.ru/p.php?id=827, Владимир Харитонов. Книги без бумаги. 4 ноября 2008 года.

⁷ — источник habrahabr.ru/blogs/lenta/77608/, 8 декабря 2009 года.

⁸ — источник habrahabr.ru/blogs/copyright/100071/, 24 июля 2010 года.

⁹ — источник en.wikipedia.org/wiki/E-book.

¹⁰ — источник itnews.com.ua/56298.html, 27 августа 2010 года.

¹¹ — источник www.itbestsellers.ru/news/detail.php?ID=16961, 21 июля 2010 года.

¹² — источник habrahabr.ru, 4 июня 2010 года.

¹³ — источник www.pocketbook.ua, 19 февраля 2010 года.

¹⁴ — источник itua.info, 27 июля 2010 года.

¹⁵ — источник www.the-ebook.org/?p=4585, 13 сентября 2010 года.

Я был не совсем прав про единственную библиотеку без книг в США. Еще более впечатляющий выглядит полностью цифровая библиотека в Южной Корее о чем свидетельствует видеорепортаж новостного телеканала 24tv: (к сожалению, видео изъято телеканалом)

Майстер-клас у Григорівській сільській бібліотеці

Спекотним липневим ранком група провідних спеціалістів обласних бібліотек та 15 бібліотекарів сільських бібліотек-філій Світловодського району зібралися в затишній Григорівській сільській бібліотеці, яка стала гостиною для проведення майстер-класу з підвищення ефективності діяльності сільських бібліотекарів.
Програма складалася з двох частин. Практичні і теоретичні знання надала Людмила Сидорова, головний бібліотекар відділу обробки документів і організації каталогів ОУНБ ім. Д.І.Чижевського. Була висвітлена тема: "Система каталогів і картотек сільських бібліотек" . У кожній бібліотеці повинна бути створена така система каталогів і картотек, кожний елемент якої розкривав би склад і зміст фонду бібліотеки своїми засобами і не дублював інші. Як правильно їх створювати та підтримувати в робочому стані - велась мова на занятті. Тетяна Ясків, заввідділом комплектування обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка, говорила про роботу бібліотек з обліку та комплектування бібліотечних фондів.
Друга частина навчального заходу була спрямована на сучасне наповнення роботи сільської бібліотеки та активізацію невикористаного резерву бібліотекаря, і таким чином підвищення іміджу бібліотечного закладу в сільській громаді.
Досвідчений методист обласної дитячої бібліотеки ім. А. Гайдара Ніна Расторгуєва познайомила учасників з нестандартними методами роботи сільских бібліотек області, та висвітлила роль бібліотеки у формуванні духовної культури користувачів – дітей.
Світлана Ушакова, заввідділом мистецтв ОУНБ ім. Д.І.Чижевського, розповіла про теоретичні засади: бібліотеки – центри дозвілля, бібліотеки – естетичний центр, бібліотеки – центр відродження народних традицій, бібліотеки – виставкові зали і бібліотеки-музеї.

Було акцентовано увагу на особливостях сучасного підходу в роботі бібліотек і орієнтації на склад місцевих мешканців з урахуванням вікових особливостей груп.
Діяльність бібліотек повинна бути пов'язана з діяльністю всіх державних, громадських та владних структур і відповідати рівню інформаційно-культурного центру для місцевої громади.

С. Ушакова, Л. Сидорова.

„Китай – країна контрастів”, або Запрошуємо на колоритні мандрівки

Незважаючи на спекотну погоду і затишшя в культурному житті міста, завідуюча відділом мистецтв обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського Світлана Ушакова презентувала громаді новий проект - започатковано цикл зустрічей „Колоритні мандрівки”. Мета цих зустрічей така - наші земляки діляться з жителями міста враженнями від подорожей різними країнами, а також дивовижними куточками нашої держави.
Перша така зустріч відбулася у відділі мистецтв з викладачем Педагогічної Академії Олександром Барановим у п’ятницю ввечері, 16 липня. Він розповів про свої враження від поїздки до Китаю у складі бізнесової групи кіровоградців, супроводжуючи розповідь слайд-шоу в руслі “Китай — країна контрастів”.
На зустрічі зібралось близько двадцяти людей різного віку, яких цікавило те, як живе ця країна, як працюють і відпочивають китайці, їхній менталітет, уподобання і звички.
Пан Олександр розповів, що китайці - дуже працелюбний народ, працюють по 11 годин 6 днів на тиждень, відпочивати люблять колективно в парках відпочинку, і не мають звички купатися у природних водоймах чи виїжджати на пікніки невеликими групами.
Для китайців майже нічого не значить закон про інтелектуальну власність, проте в країні існує смертна кара за порушення корупційних законів, законів про охорону праці чи природного середовища.
Слово екологія для китайців – не порожній звук, вони дуже переймаються захистом довкілля, як у масштабах країни, так і в тому, що викидають недопалки чи обгортки в урни, а не просто на землю.
Хоч для китайців мало живих істот, з яких не можна приготувати їжу, все надзвичайно смачне і поживне, навіть самотужки не здогадаєшся, що куштуєш черепаховий суп чи волові очі. Навіть людина, яка має проблеми з травленням, забуває про свої недуги.
Проте є одне, чим китайці надзвичайно славляться – це чайна церемонія, якій уже не одна тисяча років. Пан Олександр розповів про один китайський спосіб чаювання. Потрібно сполоснути чайник, де настоюватиметься чай, окропом, і всипати по ложці чаю з розрахунку на кожного гостя. Заповнити заварник окропом і одразу злити його в окремий посуд, звісно, залишаючи чайне листя. Потім вдруге залити окріп у заварник і залишити чай настоюватися. У цей час потрібно сполоснути чашки у посудині, тобто у тій воді, яка залишилася після першого зливання. І можна починати чаювання. До речі, господар подає гостю чашку обома руками.
Все це пан Олександр демонстрував наочно і всі присутні змогли поласувати справжнім китайським чаєм, привезеним з Піднебесної. Чай можна заварювати кілька разів, і щоразу він буде по-іншому ароматний і матиме інші смакові якості.
Це був дивовижний напій, казали ті, хто спробував справжній китайський чай, і зовсім не схожий на той, що продається у наших супермаркетах. Тож всі присутні залишилися надзвичайно задоволеними і від розповіді, і від гостини.

23 липня о 17:00 відбудеться продовження цього циклу. Цієї п’ятниці про дивовижні куточки України розповість мандрівниця зі стажем, наша користувачка Наталя Каптьолова.

Бібліотека приваблює людей, які не просто десь побували у світах, але й мають згадки - гарні фотороботи, сувеніри, і бажали б їх показати широкій громаді. Так, у квітні відбулася презентація фотовиставки Юрія Лебедєва „С милого Севера в сторону южную”. Виставка настільки сподобалася нашим відвідувачам, що її роботу було продовжено. На мою думку, до цих надзвичайно талановитих фотографій приваблює дивовижна енергетика присутності. Дивишся на фото і уявляєш себе на норвезькому плато Хардангенвід, в старовинному Соловецькому кремлі, узбережжі Мертвого моря чи на гостині у бедуїнів. Щоразу, після огляду виставки виникає враження від того, що ніби особисто торкнувся Природи, Вічності, Безмежності.
Маємо сподівання, що пан Юрій розповість про свої мандрівки світом – від Норвегії до Йорданії, і про те, як йому вдається досягти феномену одночасно близькості і перспективи у кожній своїй роботі.
Протягом літа у відділі мистецтв заплановані зустрічі, віртуальні мандрівки з переглядом відео, фотоматеріалів, привезеними з подорожей, можна буде послухати цікаві спостереження щодо життя та менталітету іноземців. Присутні можуть поставити найрізноманітніші питання: від країнознавчих до побутових. Зустрічі відбуватимуться по пятницях, близько 16-17:00, тривалість заходу - не більше години.
Вхід – безкоштовний!
Запрошуємо стати як учасником зустрічей, так і розповісти по власні враження і спостереження. Поки що цикл розрахований на липень-серпень, але якщо буде потреба, зустрічі продовжуватимуться. Тож чекаємо на вас!

Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського

Діти в обласній універсальній науковій бібліотеці? Варто чи ні?

Літо - найкраща пора року! Радісна та непосидюча дітвора чекає довгоочікуваних канікул, а з ними і кількох тижнів оздоровлення і відпочинку в пришкільному таборі. Адже влітку можна приходити до школи не на уроки, а проводити багато часу за пізнанням нового, втілювати свої творчі задуми. Протягом навчального року діти дуже завантажені і повинні виконувати складні домашні завдання — за таких умов школярам, звичайно, не до відкриття у собі якихось талантів. Школа намагається дати дітям не тільки знання – вчителі, щоб якось одухотворити процес навчання, внести в нього елемент творчості, пропонують дітям різноманітні конкурси, ігри, олімпіади тощо. Однак, приділяти пильну увагу кожному, пізнавати його індивідуальність, розгледіти його схильності, уподобання та паростки таланту глибоко і послідовно школа не в змозі. На наш погляд, бібліотека має більший потенціал у вирішенні цієї справи, оскільки вона володіє величезними ресурсами: універсальний бібліотечний фонд, система заходів щодо вивчення читацьких інтересів та масової популяризації літератури, робота гуртків, студій, читацьких клубів тощо. Протягом останніх років обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського багато уваги приділяє учням місцевих навчальних закладів, і не лише влітку. Родзинкою в цьому є те, що таким чином бібліотека виховує свого читача, адже коли дитина закінчить школу, вступить до вузу, бібліотечні стіни найбільшої книгозбірні регіону будуть знайомими і відвідування бібліотеки, куди приводили змалечку, викликатиме лише психологічний комфорт. Особливо ретельно підготувався до організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2010 року відділ мистецтв, очолюваний Світланою Ушаковою. Цей відділ має міцні зв’язки з навчальними закладами, тісно співпрацює з школами естетичного виховання, художньою, музичними, центром дитячо-юнацької творчості. Тож протягом року тут завжди гамірно і лунають дзвінкі дитячі голоски. А цього року до закінчення навчального року працівники відділу запропонували програму Літньої дитячої школи мистецтв ОУНБ ім. Д.І.Чижевського http://www.library.kr.ua/novini/lito.html Саме для вихованців шкільних закладів було організовано виставку творчих робіт учнів дитячої художньої школи „Мистецтво пластичного мислення”. Особливо популярними стали бесіди, адаптовані міні-лекції про читання, про книгу, про мистецтво, години читання, інтерактивні ігри. Майже 800 дітей протягом червня завітали до відділу, подивилися виставки, які тут працюють, відвідали бібліотечний кінозал, де мали змогу переглянути фільми про природу, мультиплікаційні фільми про козаків, побували на майстер-класах по створенню ляльки-мотанки, які проводили майстрині Людмила Кривенко та наша колега Аліса Абгарян. Цікавим досвідом для дітей молодшого шкільного віку були майстер-класи з ниткографії, де діти мали змогу виявити свій творчий потенціал і навчитися бачити дивовижні картинки в нитках. Ця проста та ефективна методика спрямована на розвиток уяви і розширення світобачення дітей. Більшість заходів мали музичний супровід – діти слухали дитячу музику композиторів класиків Е. Гріга, Д. Шостаковича, П.Чайковського, С.Прокоф’єва, Ф.Шопена та багатьох інших у виконанні піаністки Алли Деркач.
Можливо, не такими розважальними, а більш навчальними стали перегляди англомовних фільмів у відділі документів іноземними мовами, „Історія Білого дому” та „Чарівник країни Оз” для учнів гуманітарних гімназій №5 та №9. Та все ж вони захопили дітей якістю фільмів, цікавими книжковими виставками та взагалі атмосферою відділу, де відбуваються важливі дискусії, проводяться засідання клубів та інші заходи за участю волонтерів із США, Німеччини та Великобританії.
Не англомовним, але все ж з елементами навчання відбувся міні-тренінг у Центрі Європейської інформації для семикласників ЗОШ №34, який провела консультант ЦЕІ Тетяна Федорова. На цьому тренінгу учні мали змогу дізнатися більше про Європейський союз, обмінятися думками про країни-члени ЄС та поділитися власним досвідом про подорож в одну з таких країн чи враження друзів, які там проживають.
Одним словом, проведення таких своєрідних занять не в школі, а в обласній науковій бібліотеці стало для школярів неабиякою подією. Освоювати нові форми роботи – проведення майстер-класів з виготовлення саморобок довелося працівникам відділу документів з питань економіки, виробництва і природничих наук, очолюваний Аліною Осокіною. Протягом квітня-травня у відділі проводилися виставки творчих робіт обдарованих дітей (членів гуртків при ДЮЦ, СЮТ), і згодом - майстер-класи з квілінгу, орігамі, які проводили керівники гуртків Станції юних техніків. Проте у червні, коли масово запрацювали літні пришкільні майданчики,

дуже багато дітей виявили бажання освоїти складні техніки декоративно-ужиткового мистецтва. Тож бібліотекарі цього відділу вчили дітей власноруч створювати ляльки-мотанки (так звані куватки). Ця робота була новою як для бібліотекарів, так і для дітей. Працівники відділу ретельно готувалися до цих занять: підбирали необхідний матеріал та інвентар для створення ганчіркових ляльок. Безпосередньо перед початком роботи зробили екскурс в історію куваток, розповіли, що вони означали і яке було їх призначення. Діти з цікавістю слухали, ставили багато питань. Заняття надихнуло їх зазирнути у глибини національної самосвідомості та відчути емоційне піднесення за свою причетність до культури та побуту українського народу. Навіть хлопчаки, які спочатку не дуже захопилися таким суто дівчачим заняттям, навдивовижу гарно виконали свої роботи. Діти раділи, що у них вийшли чудові ляльки-куватки і вони можуть їх подарувати своїм рідним чи друзям.
Також у цьому ж відділі протягом червня, крім майстер-класів, проводилися екологічні вікторини, читання, бесіди. Загалом тут побували понад 300 дітлахів.
Вже традиційними протягом останніх років стали проведення веб-екскурсій для школярів в Інтернет-центрі. З метою збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь адміністратори центру підготували цікаві розповіді про чудеса стародавнього світу та сучасні дива. Разом з бібліотекарем вихованці колегіуму мандрували Інтернет-сайтами, де побачили Александрійський маяк на острові Фарос; храм Артеміди в Ефесі та ін. Проте справжній ажіотаж у всіх дітей викликав перегляд сучасного анімаційного фільму в форматі 3D про комах.
Багато дітлахів побували в нашій бібліотеці не вперше. Разом з батьками вони були вже у відділі міського абонемента, бо він є відділом сімейного читання. Сюди приходять і дорослі читачі, і малеча. У цьому відділі цікаво всім. Дорослі мають змогу підбирати собі книги, а їхні діти із задоволенням проводять час з іграшками та цікавими книжками у дитячому куточку.
Всі тут розташовано так, щоб було зручно малюкам: низькі полички-стелажі, ящик з іграшками, стільчики. Ключовим елементом дизайну є малюнки дітей. Кожна дитина може подарувати малюнок, а потім побачити його на виставці в дитячому куточку.
Ось такий у відділі дитячий куточок, тут є все: іграшки, малюнки і звичайно ж книги для дітей. Завдяки ретельному підбору дитячої літератури є змога формувати естетичні смаки наймолодших відвідувачів і таким чином виховувати потенційних читачів.
Протягом червня відділи обслуговування відвідали понад тисяча дітей - учнів загальноосвітніх шкіл №№ 3, 6, 19, 16, 22, 32, 34, Кіровоградського колегіуму, гімназій №№5 та 9, приватної школи Ор-Авнер. Про наші послуги щодо відпочинку дітей ми повідомили листами кожну міську школу.
У кожному відділі бібліотекарі були готові провести бесіду, показати книги, кіно чи мультфільм, навчити створювати саморобки – одним словом, сприяти творчому розвитку дитини, задовольнити інформаційні та пізнавальні інтереси. І наголошую, всі заходи, які проводилися для дітей – були абсолютно безкоштовними.
Хочу звернути увагу на обслуговування дітей пільгових категорій: з соціально-незахищених, вражених фінансовою кризою родин, вихованців школи-інтернату, дітей з вадами слуху та зору, з обмеженими функціональними можливостями. Ми також приділяли їм увагу, разом з вихователями проводили бесіди про книгу і читання, показували мультфільми, а спільно з громадською організацією „Серце матері” для дітей з обмеженими фізичними можливостями та їх батьків провели навчальний тренінг з оволодіння комп’ютерними програмами та пошуку в Інтернет. Загалом у нас побували близько 50 таких особливих дітей. Таким чином проводиться плідна робота, спрямована на задоволення інформаційних потреб маленьких громадян, а зокрема забезпечення їх права на змістовний відпочинок.
Обласна універсальна наукова бібліотека не є спеціалізованим дитячим виховним чи позашкільним закладом, відповідно комплектування документами (дитячими книгами, дисками тощо) не є пріоритетним. Але на запитання колегам, чи комфортно було працювати з дітлахами, чи не складно проводити дозвіллево-виховні заходи – відповідь була однозначною: все сподобалось. Від проведеної роботи всі – і діти, і вихователі, і бібліотекарі – залишились задоволеними.
Своєю багатогранною діяльністю ми доводимо місцевій громаді, що ми - бібліотека не лише наукова, а, насамперед, публічна - з універсальними фондами, відкрита абсолютно для всіх категорій громадян, незалежно від віку, професії, роду занять та ін.
І про те, що відкритість для всієї громади - це правильний шлях, свідчить і почесне звання „Бібліотека року -2009”, яке отримала наша бібліотека від Української Бібліотечної Асоціації.
І все ж таки чи повинна наукова бібліотека працювати з дітьми - досить дискусійне питання, адже існують дитячі бібліотеки, які мають відповідні фонди, цілеспрямовано працюють з дітьми. Тож чи варто намагатися займати чужу нішу?
А поки що у нас щороку збільшується кількість дитячих груп, які впевнено крокують до обласної універсальної наукової бібліотеки і залишаються задоволеними після дозвіллевого заходу! Це завжди цікаво бібліотекарям, які готують заходи для дітей, хоча це додає чимало роботи. А якою радістю світяться очі дітей, коли вони власноруч створюють іграшку, беруть до рук гарну книгу, дивляться мультик! Ті радість і задоволення значать дуже багато для дітей, вселяють у серце впевненість, віру, надію, позбавляють багатьох комплексів. А тому хай частіше будуть ці зустрічі, і не лише влітку, ми чекаємо на вас протягом усього року. І хай життя у бібліотеці буде для дітей радісним і щасливим, повним приємних несподіванок, відкриття нового та незвіданого!
Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу.

"Ніч з Андерсеном"

Сучасна бібліотека намагається вийти за межі бібліотечних стандартів, стати цікавою для користувача, потрібною для громади. Криза читання наразі є загальносвітовою тенденцією, виростають покоління дітей, молоді, які не бачать себе у бібліотеці, не мають уявлення про її сучасні можливості та послуги. Тож у всьому світі реалізуються проекти та акції, спрямовані на подолання цієї проблеми. Однією з таких інновацій є ідея нічної бібліотеки, яка протягом багатьох років успішно втілюється у наших колег і партнерів з Дольношльонської публічної бібліотеки ім. Тадеуша Микульського (Вроцлав, Польща). http://www.wbp.wroc.pl/index.php?option=com_content&task=view&id=1820&Itemid=439ent&task=view&id=1820&Itemid=439

І хоча у наших батьків-співвітчизників оголошена акція найчастіше викликає здивування (діти ж сприймають цю ідею надзвичайно радісно і з ентузіазмом), у поляків провести ніч у бібліотеці - це нагорода, яку треба ще заслужити, перемігши у бібліотечному конкурсі.
Ось яким чином проходила „Ніч з Андерсеном” у Дольношльонській публічній бібліотеці.
Варто зазначити, що ця акція проводиться щороку в квітні, до дня народження всесвітньо відомого казкаря, а проведенню акції передує складна організаційна робота – адже потрібно було так влаштувати захід, щоб діти не просто отримали цікавий досвід і запам’ятали цю дивовижну ніч надовго, а залучити юних до систематичного читання, користування бібліотекою. І щоб бібліотекарі та волонтери, які допомагають цієї ночі, теж отримали моральне задоволення від результатів своєї праці.
Все почалося пізнього вечора. Діти прийшли до бібліотеки зі своїми вихователями, мали при собі певне спорядження, яке б мало допомогти у мандрівці бібліотечними країнами. У цьому теж полягала складність організації заходу: так розмістити речі, щоб ними пізніше можна скористатися, і при цьому вони не заважали – у цьому допомагали добровольці, розміщуючи пакунки у роздягальні. Тут діти попрощалися з наставниками і зустрілися з бібліотекарями, які грали казкаря Андерсена та казкову героїню Дівчинку з сірниками.
Для того, щоб зробити вхід до казки більш втаємниченим, кожній дитині зав’язали очі і провели через тунель. Таким чином всі потрапляли до загальної зали бібліотеки, названої Залом Семи чудес, щоб звідси починати велику гру. Тут їх зустрічала одна з бібліотекарок Івона Подласінська. Дітям було запропоновано забавку з перуками, які потрібно було вдягати і перевтілюватися в якогось казкового персонажа, це принесло немало радості і задоволення. Оскільки вибір перук був навмання, то інколи зображати казкових персонажів доводилося дорослим, на щастя, їм не забракло почуття гумору. Чимала метушня зчинилася тоді, коли діти мали за дорученням ведучого схопитися взаємно за ноги один одного... Велику допомогу в проведенні „Ночі” надали члени організації KLANZY (педагогічного товариства сприяння дитячим забавам), з якими дітей познайомили організатори акції – Івона Подласінська і Єжи Кумієга. Після цієї гри діти поділилися на 5 груп, які отримали назви андерсенівських казок „Гидке каченя”, „Олов’яні солдатики”, „Дюймовочка” ,”Дикі лебеді” ,”Солов’ї”. Групи з вихователями зайняли місця в залі. Кожній групі роздали інструкції для виконання спеціального завдання (виготовлення тотемів – захисних оберегів) та матеріали. І закипіла робота, яка захопила увагу всіх, ніщо не відволікало учасників від виконання завдань. Але не лише забавами і працею живе людина, на щастя, в бібліотеку принесли смачну піцу.
Коли робота з виготовлення оберегів закінчилася і це засвідчили підняті вгору квітки, групи вишикувалися в ряди (як на спортивних змаганнях). Помічників попрохали стати поперед усіх і групи таким чином утворили своєрідні потяги, які проїхали по залу, поки в цей час остигала гаряча піца.
Коли діти смакували, в цей час відбувалася підготовка до міжнародного спілкування з чеськими дітьми, які в цей час брали участь в такій же акції „Ніч з Андерсеном” у своїх бібліотеках. Дітлахи ставили питання, які їх хвилювали, і в свою чергу відповідали на запитання чеських ровесників.
Потім наступила найважливіша частина Ночі. Пан Кшиштоф-Жан Андерсен-Мазур зачитав усім правила подорожі по бібліотечній Казковій країні і вручив представникам кожної з груп спеціальну карту і спеціальні мішечки, куди потрібно було під час мандрівки збирати горошини (всім, не тільки принцесам). Якийсь час забрало вивчення карт, а потім кожна група пішла по сліду.
Кожна розпочала свій шлях від візиту в іншій Країні, а потім відвідувала наступну, тримаючись заданого на карті порядку. Таким чином, було уникнуто штовханини і метушні. На початку ми відвідуємо Країну Чорнил. Тут царює пан Марцин Палаш, автор дитячих книг, який запропонував загальну ідею казки. Діти називали героїв, вигадували події, шукали найцікавіший момент і визначали, чим закінчиться історія. А пан Марцин збирав те докупи, дописував, обробляв, і таким чином намагався надати історії літературної форми. І будь ласка. Було створено казку з багатьох пропозицій, можливо, деякі з них здавалися сумнівними, однак знайшли своє місце в історії: наприклад, дівчинка з сірниками – дівчинка з ліхтариками – дівчинка з гранатами.
У Галереї під люстрами, знаходиться Країна Шовку, дітей чекає ілюстратор пані Джоанна Загнер-Колат, з якою бавилися і малювали одяг для голого короля. До справи взяли фарби, щіточки і тканину. Таким чином можна було пошити одяг для казкового Короля.
В іншому місці був особливий, таємничий прохід через бібліотечні приміщення (книги мають дивовижний вигляд на полицях). Слабко освітлені коридори і тунелі ведуть до наступної країни, в якій можна побачити найсправжнісіньке театральне дійство.
Фрагмент казки „Дюймовочка” виконала для кожної з груп актриса театру ляльок Анна Крамарчук.
Кожен візит закінчувався пошуком горошин.
Бібліотечне сховище отримало назву Країна Нескінченних Знань (можливо, через велетенські розміри і великої кількості книг). Королева Нескінченних Знань (завідуюча відділом) запропонувала дітям головоломки, загадувала цікаві завдання (потрібно було розмістити книги на полицях згідно з каталогом), шукали серед стелажів скриньки з сюрпризами.
В кабінеті директора Театру маріонеток демонструвалися різні вистави. А неподалік від Мосту Мрії діти зустрілися з Мімом і намагалися зрозуміти, що він хотів без слів їм сказати.
У країні Паперових Диваків веселий господар - майстер ножиць - учив дітей робити витинанки за мотивами казок Андерсена.
Останнім акцентом Ночі – не рахуючи перекусів та приготувань до сну – стало саджання Пам’ятного Дерева на Алеї Андерсена, яка знаходиться перед бібліотекою. (Це є своєрідним ритуалом, кожна така ніч закінчується саджанням деревця, тож біля бібліотеки вже зелено).
Заняття, розваги і підготовка до сну закінчуються близько першої години ночі. А вже о сьомій діти прокидаються, збираються, роблять гімнастику і снідають. Кожна дитина отримує в подарунок друковану книжку Марцина, яка була створена ними всіма в країні Чорнил і безкоштовно надрукована у видавництві. І врешті, кожна дитина отримала квітковий горщечок з зібраними вночі горошинками.
Їх удома посадять, а під час підсумків „Ночі з Андерсеном” продемонструють всім свої рослинки як доказ власної витривалості, відповідальності і самостійності.
Вже в наступний понеділок в Галереї Мандрівника будуть розміщені матеріальні ефекти „Ночі з Андерсеном”, тобто праці, виконані в Країні Шовку, а також в Країні Паперових Диваків. Організаторами „Ночі” виступили працівники бібліотеки Нижньої Сілезії, актори лялькових театрів, медсестра, добровільні помічники. Організатори висловлюють подяку видавництву і компанії з виготовлення піци.
І хоча це не перша гучна акція, організована Дольношльонською публічною бібліотекою, вона ще раз довела, що бібліотекарі творчі, цікаві особистості, котрі вміють мислити і діяти нестандартно, сучасно, і готові до нових інноваційних дій.

Оксана Ткаченко, заступник директора ОУНБ ім. Д. Чижевського
Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу ОУНБ ім. Д. Чижевського

З гарним почином!

Сучасний світ вступив у нове століття – століття інформації, нових наукових знань, нових інформаційних технологій та освіти. Зросла роль бібліотек, відповідальних за накопичення і розповсюдження значимої інформації. Все це відкриває перед сучасними книгозбірнями не тільки великі можливості, а й низку проблем, до вирішення яких не всі готові. З одного боку, збільшується потік інформації і сучасні технології накладають певну відповідальність на бібліотечних фахівців за виховання інформаційної культури своїх користувачів. А з іншого - зростає вимогливість до бібліотекарів, які повинні самі вільно орієнтуватися у мережевому середовищі, сучасних джерелах інформації та їх пошуку, отримувати навички роботи з комп’ютером і оргтехнікою.
Приємно відзначити, що програма „Бібліоміст”, яка розпочала своє впровадження 30 вересня 2009 р. Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках партнерства з Фундацією Білла та Мелінди Гейтс, у цьому році стартує проектом у новоствореному регіональному навчальному центрі при Інтернет-центрі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського.
Метою проекту є розвиток регіональної бібліотечної інфраструктури шляхом підвищення кваліфікації працівників бібліотек. Як зазначила керівник проекту Оксана Василівна Ткаченко, заступник директора ОУНБ ім. Д. Чижевського, створено певний графік реалізації проекту, зокрема навчальних тренінгів, і наші колеги з області зможуть отримати необхідні знання з інновацій бібліотечної роботи і навички роботи з комп’ютерними технологіями.
Саме такому навчанню був присвячений тренінг для бібліотечних спеціалістів “Комп’ютер без проблем. Робота з редактором електронних таблиць Microsoft Excel”, який 9 квітня провела тренер проекту “Бібліоміст” Галина Нікітіна, завсектором відділу автоматизації.
Ми, 12 бібліотекарів ОУНБ ім. Д. Чижевського, стали першими ластівками в такому навчанні, оскільки планом реалізації проекту передбачене навчання новітнім технологіям передусім бібліотекарів сільських бібліотек. Та це буде згодом.
Під час тренінгу ми вчилися створювати електронні таблиці, освоювали математичні формули, будували графіки й діаграми. Навчальний матеріал, який підготувала Галина Нікітіна, був поданий у простій і доступній формі, кожен одразу міг отримати відповіді на питання, таким чином всі учасники заняття могли похвалитися власноруч створеними таблицями і виконаними в ній математичними діями. Варто зауважити, що багато колег знайомі з цією програмою, але працюють з нею „методом спроб і помилок”, оскільки вивчали функції самотужки.
Цілісно подана інформація сприятиме покращенню якості роботи, адже поступово всі відділи нашої бібліотеки перейдуть на електронну форму ведення щоденника обліку користувачів. Тому таке навчання було не тільки корисним, але й своєчасним. Всі учасники навчання відзначили високий рівень проведення тренінгу, тож є сподівання, що настільки ж високоефективним таке навчання стане для всіх учасників проекту.

Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу ОУНБ ім. Д.Чижевського

"Моя Ліна Костенко"

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Л. Костенко

19 березня відома українська поетеса, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Ліна Василівна Костенко відзначила свій високий і почесний ювілей - 80 років.
Відділи читальних залів та міського абонемента завчасно порадували читачів підбірками творів з нагоди дня народження поетеси, запропонувавши переглянути книжкові виставки “Високе небо Ліни Костенко” і “Слова самі на голос навертались”. А 24 березня Український клуб спільно з читальним залом обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського, факультетом філології та журналістики КДПУ імені В.Винниченка, КНТУ, ВМУРоЛ “Україна” провели вечір поезії „Така краса висока і нетлінна”.
Українській літературі щастить на великих жінок. Поруч з талановитими і легендарними українками (від піснетворки Марусі Чурай до розстріляної фашистами Олени Теліги) постає перед нами ця красива, мудра, мужня, талановита жінка з вічною таємницею в очах...
Для багатьох шанувальників її творчості Ліна Костенко - це мужність і зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у принципових, доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім.

Шаблони… За ними не видно животрепетної думки, заскорузлість слів нівелює все прекрасне і живе. Можливо, багато хто з учасників заходу, йдучи на вечір, побоювся шаблонів-визначень про неперевершений талант поетеси, сталої форми вечора з чітко визначеним сценарієм.
Але, на щастя, все було зовсім інакше, і найголовніше, на високому емоційному піднесенні всіх присутніх, а зал зібрався чималенький – студенти, викладачі, поети і письменники, журналісти, краєзнавці, ветерани, творчі люди - 130 людей різного віку і уподобань.
Цю величезну аудиторію від початку налаштував на захопливу хвилю сприйняття спільний проект-інновація бібліотекаря читальних залів Наталі Чуприни та співорганізатора «Українського клубу» Олександра Ратушняка - фільм «Сяйво над моєю долею».
Це, а також звучання задушевних пісень на слова Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець, стало тим невидимим камертоном, який наблизив присутніх до поетеси, створив невидиму присутність поетеси в залі.
Кожен учасник вечора отримав перед початком заходу аркушик з поезією і мав змогу, якщо вірш відповідає внутрішньому настрою, прочитати його вголос, аби таким чином кожен відчув себе не глядачем, а активним учасником вечора. Проте аркуші для багатьох були, мабуть, зайвими, адже багато хто читав поезії напам'ять, що свідчить не про одноразове відбуття заходу, а про глибоку внутрішню відповідність, те спільне, що є у будь-кого в душі і в збірнику поезій Ліни Костенко.
Насправді, у кожного з нас різна дорога до сприйняття цієї поетеси, кожен знаходить лише своє особисте і рідне, проте жодну людину її вірші не залишають байдужим, навіть ставши для них молитвословом, як дехто зазначав.
Особливо вразило присутніх читання журналістом Світланою Орел уривку з поеми Ліни Костенко «Сад нетанучих скульптур», де йдеться про вічну проблему Митця і Вітчизни.
Наприклад, студентка - вірменка прочитала вірш «Цавет танем!», присвячений видатній сучасній вірменській поетесі Сільві Капутікян і розповіла, що ця поезія стала для неї одкровенням.
А наша постійна користувачка Світлана Ніколаєнко поділилася власним твором, присвяченим Ліні Костенко.
Викладачі Вікторія Барабаш (КНТУ) та Василь Марко (КДПУ) розповідали про свій шлях до поетеси.
Та всіх об’єднує одне, і в цьому мабуть вічний талант Ліни Костенко, - здатність відчувати думки і прагнення кожного та бути надзвичайно сучасною в будь-яку епоху.
Творчість Ліни Костенко — окремий поетичний світ, розкрити особливості якого не можна, звичайно, в рамках одного літературного вечора, оскільки він живий і мінливий. Це світ справжньої Краси, Мистецтва, духовної Свободи, про яку могла тільки мріяти людина тоталітарного суспільства, це світ Добра і Правди. Як писав В. Базилевський: «Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. Це піднімає Ліну Костенко в очах мудрого читача на ту висоту, у ті сфери духу, які зрідні бунтарству Лесі Українки чи, скажімо, Габріели Містраль... З відстані у часі подвижництво Ліни Костенко стане ще виднішим... Це більше, ніж поезія — тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти й глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі...».
Краще й не скажеш, і важливо лиш те, що є сподівання - будуть ще Твори, буде Поезія, буде Пісня.
Бажаємо Ліні Костенко довгих і добрих літ у безперервному творчому злеті, наснаги і сил, щоб її талант і досвід ще довго слугували нашому народові.

Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу ОУНБ ім. Д. Чижевського.