"Ніч з Андерсеном"

Сучасна бібліотека намагається вийти за межі бібліотечних стандартів, стати цікавою для користувача, потрібною для громади. Криза читання наразі є загальносвітовою тенденцією, виростають покоління дітей, молоді, які не бачать себе у бібліотеці, не мають уявлення про її сучасні можливості та послуги. Тож у всьому світі реалізуються проекти та акції, спрямовані на подолання цієї проблеми. Однією з таких інновацій є ідея нічної бібліотеки, яка протягом багатьох років успішно втілюється у наших колег і партнерів з Дольношльонської публічної бібліотеки ім. Тадеуша Микульського (Вроцлав, Польща). http://www.wbp.wroc.pl/index.php?option=com_content&task=view&id=1820&Itemid=439ent&task=view&id=1820&Itemid=439

І хоча у наших батьків-співвітчизників оголошена акція найчастіше викликає здивування (діти ж сприймають цю ідею надзвичайно радісно і з ентузіазмом), у поляків провести ніч у бібліотеці - це нагорода, яку треба ще заслужити, перемігши у бібліотечному конкурсі.
Ось яким чином проходила „Ніч з Андерсеном” у Дольношльонській публічній бібліотеці.
Варто зазначити, що ця акція проводиться щороку в квітні, до дня народження всесвітньо відомого казкаря, а проведенню акції передує складна організаційна робота – адже потрібно було так влаштувати захід, щоб діти не просто отримали цікавий досвід і запам’ятали цю дивовижну ніч надовго, а залучити юних до систематичного читання, користування бібліотекою. І щоб бібліотекарі та волонтери, які допомагають цієї ночі, теж отримали моральне задоволення від результатів своєї праці.
Все почалося пізнього вечора. Діти прийшли до бібліотеки зі своїми вихователями, мали при собі певне спорядження, яке б мало допомогти у мандрівці бібліотечними країнами. У цьому теж полягала складність організації заходу: так розмістити речі, щоб ними пізніше можна скористатися, і при цьому вони не заважали – у цьому допомагали добровольці, розміщуючи пакунки у роздягальні. Тут діти попрощалися з наставниками і зустрілися з бібліотекарями, які грали казкаря Андерсена та казкову героїню Дівчинку з сірниками.
Для того, щоб зробити вхід до казки більш втаємниченим, кожній дитині зав’язали очі і провели через тунель. Таким чином всі потрапляли до загальної зали бібліотеки, названої Залом Семи чудес, щоб звідси починати велику гру. Тут їх зустрічала одна з бібліотекарок Івона Подласінська. Дітям було запропоновано забавку з перуками, які потрібно було вдягати і перевтілюватися в якогось казкового персонажа, це принесло немало радості і задоволення. Оскільки вибір перук був навмання, то інколи зображати казкових персонажів доводилося дорослим, на щастя, їм не забракло почуття гумору. Чимала метушня зчинилася тоді, коли діти мали за дорученням ведучого схопитися взаємно за ноги один одного... Велику допомогу в проведенні „Ночі” надали члени організації KLANZY (педагогічного товариства сприяння дитячим забавам), з якими дітей познайомили організатори акції – Івона Подласінська і Єжи Кумієга. Після цієї гри діти поділилися на 5 груп, які отримали назви андерсенівських казок „Гидке каченя”, „Олов’яні солдатики”, „Дюймовочка” ,”Дикі лебеді” ,”Солов’ї”. Групи з вихователями зайняли місця в залі. Кожній групі роздали інструкції для виконання спеціального завдання (виготовлення тотемів – захисних оберегів) та матеріали. І закипіла робота, яка захопила увагу всіх, ніщо не відволікало учасників від виконання завдань. Але не лише забавами і працею живе людина, на щастя, в бібліотеку принесли смачну піцу.
Коли робота з виготовлення оберегів закінчилася і це засвідчили підняті вгору квітки, групи вишикувалися в ряди (як на спортивних змаганнях). Помічників попрохали стати поперед усіх і групи таким чином утворили своєрідні потяги, які проїхали по залу, поки в цей час остигала гаряча піца.
Коли діти смакували, в цей час відбувалася підготовка до міжнародного спілкування з чеськими дітьми, які в цей час брали участь в такій же акції „Ніч з Андерсеном” у своїх бібліотеках. Дітлахи ставили питання, які їх хвилювали, і в свою чергу відповідали на запитання чеських ровесників.
Потім наступила найважливіша частина Ночі. Пан Кшиштоф-Жан Андерсен-Мазур зачитав усім правила подорожі по бібліотечній Казковій країні і вручив представникам кожної з груп спеціальну карту і спеціальні мішечки, куди потрібно було під час мандрівки збирати горошини (всім, не тільки принцесам). Якийсь час забрало вивчення карт, а потім кожна група пішла по сліду.
Кожна розпочала свій шлях від візиту в іншій Країні, а потім відвідувала наступну, тримаючись заданого на карті порядку. Таким чином, було уникнуто штовханини і метушні. На початку ми відвідуємо Країну Чорнил. Тут царює пан Марцин Палаш, автор дитячих книг, який запропонував загальну ідею казки. Діти називали героїв, вигадували події, шукали найцікавіший момент і визначали, чим закінчиться історія. А пан Марцин збирав те докупи, дописував, обробляв, і таким чином намагався надати історії літературної форми. І будь ласка. Було створено казку з багатьох пропозицій, можливо, деякі з них здавалися сумнівними, однак знайшли своє місце в історії: наприклад, дівчинка з сірниками – дівчинка з ліхтариками – дівчинка з гранатами.
У Галереї під люстрами, знаходиться Країна Шовку, дітей чекає ілюстратор пані Джоанна Загнер-Колат, з якою бавилися і малювали одяг для голого короля. До справи взяли фарби, щіточки і тканину. Таким чином можна було пошити одяг для казкового Короля.
В іншому місці був особливий, таємничий прохід через бібліотечні приміщення (книги мають дивовижний вигляд на полицях). Слабко освітлені коридори і тунелі ведуть до наступної країни, в якій можна побачити найсправжнісіньке театральне дійство.
Фрагмент казки „Дюймовочка” виконала для кожної з груп актриса театру ляльок Анна Крамарчук.
Кожен візит закінчувався пошуком горошин.
Бібліотечне сховище отримало назву Країна Нескінченних Знань (можливо, через велетенські розміри і великої кількості книг). Королева Нескінченних Знань (завідуюча відділом) запропонувала дітям головоломки, загадувала цікаві завдання (потрібно було розмістити книги на полицях згідно з каталогом), шукали серед стелажів скриньки з сюрпризами.
В кабінеті директора Театру маріонеток демонструвалися різні вистави. А неподалік від Мосту Мрії діти зустрілися з Мімом і намагалися зрозуміти, що він хотів без слів їм сказати.
У країні Паперових Диваків веселий господар - майстер ножиць - учив дітей робити витинанки за мотивами казок Андерсена.
Останнім акцентом Ночі – не рахуючи перекусів та приготувань до сну – стало саджання Пам’ятного Дерева на Алеї Андерсена, яка знаходиться перед бібліотекою. (Це є своєрідним ритуалом, кожна така ніч закінчується саджанням деревця, тож біля бібліотеки вже зелено).
Заняття, розваги і підготовка до сну закінчуються близько першої години ночі. А вже о сьомій діти прокидаються, збираються, роблять гімнастику і снідають. Кожна дитина отримує в подарунок друковану книжку Марцина, яка була створена ними всіма в країні Чорнил і безкоштовно надрукована у видавництві. І врешті, кожна дитина отримала квітковий горщечок з зібраними вночі горошинками.
Їх удома посадять, а під час підсумків „Ночі з Андерсеном” продемонструють всім свої рослинки як доказ власної витривалості, відповідальності і самостійності.
Вже в наступний понеділок в Галереї Мандрівника будуть розміщені матеріальні ефекти „Ночі з Андерсеном”, тобто праці, виконані в Країні Шовку, а також в Країні Паперових Диваків. Організаторами „Ночі” виступили працівники бібліотеки Нижньої Сілезії, актори лялькових театрів, медсестра, добровільні помічники. Організатори висловлюють подяку видавництву і компанії з виготовлення піци.
І хоча це не перша гучна акція, організована Дольношльонською публічною бібліотекою, вона ще раз довела, що бібліотекарі творчі, цікаві особистості, котрі вміють мислити і діяти нестандартно, сучасно, і готові до нових інноваційних дій.

Оксана Ткаченко, заступник директора ОУНБ ім. Д. Чижевського
Світлана Приймак, завідуюча сектором маркетингу ОУНБ ім. Д. Чижевського