Як українські вишивальниці творили світовий авангард разом із Малевичем

 

Чи могли селянки з українських сіл початку ХХ століття створювати мистецтво, яке випереджало світову моду на десятиліття? Звучить майже як фантастика, але саме це відбувалося в майстернях Вербівки та Скопців на Київщині й Черкащині. Тоді традиційна українська голка та нитка об’єдналися з найрадикальнішими ідеями світового авангарду, а результат цього союзу вражав.

Усе почалося з дивовижного експерименту: видатні художники-модерністи, серед яких Казимир Малевич, Олександра Екстер та Любов Попова, почали малювати ескізи для народних артілей. Вони принесли у селянську хату геометричні форми, космічні концепції та революційний супрематизм. Але справжня магія сталася тоді, коли за ці ескізи взялися народні генії – Ганна Собачко-Шостак, Василь Довгошия та Євмен Пшеченко. Українські майстри не просто копіювали малюнки, перетворювали сухі геометричні схеми на об’ємні, живі та колоритні текстильні шедеври.

На жаль, цей яскравий спалах українського генія тривав недовго. Бурхливі революційні події та радянський режим практично знищили унікальні майстерні, спалили більшість колекцій, а саму ідею співпраці авангардистів із народними майстрами викреслили з підручників. Тривалий час ця сторінка нашої культури вважалася втраченою, а ім’я самого киянина Малевича радянська, а згодом і російська пропаганда всіляко намагалися привласнити собі.

Справедливість відновлює нова монографія відомої дослідниці Тетяни Кара-Васильєвої «Казимир Малевич та вишивка авангарду», що вийшла у київському видавництві «Мистецтво». Ця праця стала мистецтвознавчою сенсацією, адже вона повертає Україні її законну спадщину. На сторінках видання зображені віднайдені в архівах ескізи та унікальні фотографії робіт, які філігранно відтворила сучасна художниця Валентина Костюкова.

Дізнатися більше про те, як українська традиція підкорила світовий модернізм, відтепер може кожен охочий. Завдяки підтримці Українського інституту книги це багате на ілюстрації видання вже поповнило бібліотечні фонди по всій країні. Зокрема, погортати монографію та на власні очі побачити унікальні деталі цієї історії можна у відділі мистецтв бібліотеки імені Дмитра Чижевського. Чекаємо!

Наталія Гапіченко, відділ мистецтв