четвер, 8 червня 2017 р.

«Parasol»: паліативна допомога, це не про смерть. Це - про життя!

«Надія має бути навіть тоді, коли її немає»
О.Михельсон
Що таке смерть? Як вона приходить і чим це супроводжується  зазвичай? Як пережити усвідомлення невідворотності її приходу  тому, до кого вона йде – а це може бути й молода людина, і дитина… Про це (і не тільки про це) збірка чотирнадцяти оповідань та есеїв українських письменників, блогерів та громадських діячів  «Parasol».
6 червня в обласній бібліотеці ім. Д.Чижевського відбулася презентація соціального арт-проекту Parasol та ілюстрованої збірки оповідань і есеїв «Parasol», що вийшла друком 2017 року у «Видавництві Старого Лева». Parasol – соціальний арт-проект національного рівня, присвячений проблемам паліативної допомоги (підходу, що дозволяє полегшити життя смертельно хворих пацієнтів та їхніх родин).
На презентації за участі авторів, письменників Павла Коробчука та Марини Єщенко, журналіста Олександра Михельсона, фотографа проекту Романа Закревського йшлося про те, що стосується кожного з нас – про життя і смерть.   Про особисте – як вистояти в скрутних  життєвих обставинах (адже не таємниця, що така хвороба як рак, гепатит, діабет у наших реаліях це певною мірою вже вирок) і про глобальне – проект  «Parasol», соціальну роль мистецтва, фінансову спроможність держави у наданні паліативної допомоги і власне  її місце в медичній реформі.
Павло Коробчук в оповіданні «#янебоюсьдихати» розповів усе те, з чим йому особисто довелося стикнутися, почувши діагноз «туберкульоз» і головне  - подолати обставини і повністю вилікуватися. Авторка Марина Єщенко вимальовує портрети молодих селян, які залишилися зі своєю хворобою самі, напризволяще. На межі відчаю і захвату читач слідкує за долею Петька, який всіма правдами і неправдами намагається знайти знеболювальне для молодшого, смертельно хворого братика – випробовуючи неймовірні способи отримання рятівної «наркодози». І хоча Марина сказала, що ця її історія не має прямих протитипів, проте відвідувачка презентації запевнила, що чула сотні таких історій, справжніх випадків безліч. Олександр Михельсон  - професійний журналіст, проте в цьому проекті спробував свої сили в художньому тексті і написав напрочуд щире оповідання про боротьбу молодого чоловіка за життя і його оптимістичне сподівання на перший день весни.
За статистичними даними, в Кропивницькому за рік  від раку помирає від 600 до 800 жителів, у центральній міській лікарні є відділення паліативної допомоги на 15 ліжок, в обласному онкодиспансері на рік виписано лише кілька десятків рецептів для смертельно хворих, які потребують знеболювального. Неспівставні цифри, за якими стоять люди, що ведуть відлік життя на дні, а то й на години. То невже це проблема лише певного кола співгромадян? Певно, ні. Про це говорить і керівник арт-проекту Parasol Настасія Євдокимова, яка організувала  всеукраїнський тур у 7 містах: Кропивницький, Вінниця, Луцьк, Ужгород, Івано-Франківськ, Дніпро, Харків. 
І на всіх зустрічах з людьми разом з болючим особистим завжди йдеться про необхідність врегулювання чіткої державної системи надання паліативної допомоги на місцевому й національному рівні. Створення мультидисциплінарних  організацій, які на професійному рівні зможуть полегшити страждання невиліковної людини і допомогти її рідним та близьким. Настасія визнала, що даний соціальний проект миттєво не змінить ситуацію в державі, проте сприятиме потужній адвокаційній кампанії паліативного руху в Україні.

І врешті, чому – «Parasol»? Парасолька усесвітній символ паліативної допомоги. Кожен учасник проекту визначає для себе сам, що є його «парасолькою», тобто засобом захисту та підтримки, який образ, сюжет чи сигнал необхідно зафіксувати й до­нести тут і зараз в Україні зразка 2017-го року. У проекті поєдналися і людська доброта, і допомога ближньому, і необхідність почути іншого, і вміння помітити його потреби, і психологічна підтримка близьких, і – що не менш важливо – можливість відкрити над іншим «парасольку» підтримки, співчуття та розуміння. 
Книгу можна придбати в книгарнях, замовити у видавництві чи інтернет-магазинах. І абсолютно безкоштовно можна почитати в обласній бібліотеці ім. Д.Чижевського, адже  автори подарували нам книгу з автографами.

Світлана Приймак, завідуюча відділом соціокультурної діяльності.

Немає коментарів:

Дописати коментар