середа, 4 листопада 2015 р.

Ніколи не пізно... поїхати до Китаю!


Якщо ви ніколи не були у Китаї, то не пізно поїхати туди на екскурсію та познайомитися з культурою цього народу особисто, подолати самого себе і піднятися на Великий китайський мур та спробувати традиційні страви цього народу.
29 жовтня у відділі мистецтв обласної бібліотеки ім.Д.Чижевського у рамках проекту «Колоритні мандрівочки» відбулася зустріч з Оленою Тітовою – «9 днів у Китаї або чому в китайців гарне здоров'я». Китай настільки вразив Олену, що вона вирішила поділитися своїми враженнями з іншими. Будь які зустрічі та подорожі змінюють нас, руйнують стереотипи та об’єднують в загальнолюдських цінностях. Ми радіємо коли знаходимо щось спільне та дивуємось, коли стикаємось з чимось новим та незвичним.
В цей чудовий вечір нам вдалося здійснити віртуальну подорож та дізнатися про цікавинки цієї країни. Почнемо з початку!
Аеропорт!

Команда, що приїхала на екскурсію до Китаю виглядає досить патріотично. Мешканці помітивши жовто-блакитні шарфи і привітно вітали гостей та підходили з проханням сфотографуватися. Така увага була дуже приємною) Крім того безліч драконів супроводжували новоприбулих поглядами – певно бажали гарного відпочинку! Біля стіни з такими дракончиками і сама пані Олена.
Великий китайський мур!


Хвилин 40 кропіткої праці, тобто крокування з передишками і все! Ви нагорі! Варто сказати, що доходять до кінця не всі. Але ті, хто все ж підкорює цю вершина поділилися враженнями, що після цього почуваєш себе переможцем, і ще кілька днів адреналін не дає спокійно заснути. І справді будь яка перемога над собою змінює нас та робить сильнішими.
Нефритова фабрика.


Якщо сама велика річ яку ви бачили з нефриту - це прикраси, то погляньте на цей нефритовий корабель, який знаходиться в одній з виставкових кімнат нефритової фабрики. Така майстерність в роботі викликає захват, чи не так?
Літній імператорський палац.



Традиційна архітектура Китаю вабить своїми формами, погляд чіпляється то за одну, то за іншу деталь. Розглядати можна до безкінечності! Тут же на березі стоїть знаменита Мармурова тура, де любила обідати імператриця Ци Сі , що витратила на створення Літнього палацу гроші, які були зібрані на будівництво китайського військово-морського флоту – 30млн. лян срібла. Справжня жінка, навіщо ж витрачати гроші на військо, якщо у неї немає палацу. Звісно для Китаю таке рішення обернулося поразкою, бо вони з-за цього програли війну, але не будемо заглиблюватися в історію і відхилятися від теми.

Фабрика перлів



Безліч прикрас та сувенірів з перлами. Все можна міряти та фотографувати, І маленький секрет для відвідувачів як відрізнити справжні перли від підробки. Справжні коштовності завжди будуть холодними і нагріваються тільки коли людина носить їх на тілі, а от підробка буде мати кімнатну температуру.
Музей воскових фігур



Тут ви не побачите поодиноких фігур, кожен зал – це частина історії, експозиція, що належить певному часовому простору. Затамувавши подих поглядаєш на цих людей, вони ніби живуть своїм життям, у своїй реальності, а ти – людина з іншого виміру, яку вони не можуть бачити і не звертають на неї уваги. Просто якась містика!
Фабрика шовку.


Відвідувачам не радили брати такі сувеніри, як кокони до себе у сумку, щоб там бува щось не завелося, чи то не вилупилося. Постільна білизна з шовку здається холодною, але справжній шовк від дотику з тілом дуже швидко нагрівається і спати у такому ліжку саме задоволення, хоча і просто спати це теж для багатьох - задоволення, але можна себе побалувати і потрошку призвичаюватися до розкоші).
Олімпійські об’єкти.

Таке гніздо знаходиться на величезному відкритому просторі, на такій території запросто можна загубитися. Для когось такі простори стають поштовхом до філософських роздумів про те, що насправді ніщо не може нас обмежувати у наших прагненнях та мріях, і цей великий Всесвіт сприятиме нам. А хтось розуміє, що йому комфортно у маленьких приміщеннях, де нічого боятися і все звично і комфортно. Це ще раз доводить – кожному своє!
Чайна церемонія.

Відразу схотілося заварити собі чашечку гарячого чаю, надягти шовковий халат і увімкнути приємну спокійну музику. Краще про це на роботі не думати, а то усі робочі моменти відійдуть на задній план))

Хоча, Китай таки переміг зі своїми чайними церемоніями – піду вип’ю гарячого чаю і нехай весь світ зачекає!


Федоренко Оксана - бібліотекар відділу мистецтв.

Немає коментарів:

Дописати коментар