Як добре ви розбираєтеся в мистецтві, а саме в живописі? На жаль, я цим похвалитися не можу. Звичайно, я знаю багатьох художників різних епох, основні етапи розвитку, відомі картини, головні галереї світу. Але це лише крапля в морі у порівнянні з тим океаном, яким є мистецтво.
А що робити, якщо хочеться познайомити дітей з мистецтвом, навчити їх «бачити» картину, розуміти і відчувати? Одна з книг, яка здатна почати знайомити дітей з живописом - це книга Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Вона адресована не лише натхненним батькам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, - вона й для тих допитливих читачів, які завжди мріяли його пізнати, але ніяк не знаходили часу.
Хто така Мона Ліза? Що за велетень зображений на картині «Колос, або Паніка» Франсіско Гойя? Чому на картині Георга Базеліца «Дівчата з Ольмо ІІ» усе зображено ніби перекинуте «догори дном»? А картина «Номер 3. Тигр» схожа на каляки-маляки! Що це?
У цій книзі ви знайдете прості та змістовні відповіді на такі «дитячі» питання. Ми, дорослі, коли дивимося на картину, намагаємося відчути її та зрозуміти. А дітки дивляться на полотно свіжим поглядом, бачать кольори, фігури та образи, а головне – у них виникають питання, яких вони не соромляться. Франсуаза Барб-Ґалль пропонує відповіді на прості, але водночас глибокі запитання, які дозволять краще розуміти світові шедеври.
Автор книги також звертає увагу на важливі психологічні моменти і дає корисні поради, до яких варто прислухатися, щоб відвідини музею, виставки чи картинної галереї були водночас приємними і корисними:
- не ходити в музеї у дощову погоду;
- не обирати надто довгий маршрут;
- пояснити дитині правила поведінки в музеї;
- «опуститися» на рівень зросту дитини і постаратися побачити картину очима дитини;
- користуватися планами і читати описи;
- придбати листівки, хай дитина порозвішує листівку в кімнаті чи використовує як закладки;
- не оминати кафе – так похід у музей стане справжнім «виходом у світ».
Крім деяких загальних рекомендацій, в книзі розглядаються картини різних періодів і поради як про них розмовляти з дітьми різної вікової категорії. Ці поради викладені у формі питань і відповідей, такий собі «ключ» для батьків, який надалі можна буде використовувати для підходу і обговорення уже інших картин.
Все, що ми бачимо має сенс - як явний, так і прихований. Якщо розуміти ці сенси, то картини будуть приносити насолоду, адже буде зрозуміла мова полотна.
Рекомендую прочитати всім, хто цікавиться мистецтвом або хоче почати знайомство із ним. Буде цікаво як дітям, так і дорослим.
Тетяна Познякова,
провідна бібліотекарка
відділу соціокультурної діяльності
Немає коментарів:
Дописати коментар