четвер, 25 квітня 2019 р.

          До Дня довкілля відбулася інформаційно-просвітницька платформа
«Адаптація до глобальної зміни клімату в Україні»

23 квітня 2019 року в Орхуському центрі екологічної інформації в рамках відзначення Дня довкілля проведена інформаційно-просвітницька платформа «Адаптація до глобальної зміни клімату в Україні», яка розрахована на студентську молодь, насамперед майбутніх фахівців-екологів та природознавців. 
Тема заходу обрана не випадково, оскільки глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством. Стихійні метеорологічні явища є найнебезпечнішим проявом нестабільності клімату. Протягом останнього десятиліття в усьому світі (включно з Україною) зросла їх кількість, у багатьох випадках вони характеризуються значною інтенсивністю, завдають збитків економіці та призводять до людських жертв. Проблема зміни клімату, зокрема на території України, щороку проявляється все виразніше. Ті загрози, що раніше здавалися такими далекими та примарними, сьогодні, на жаль, є реальними для нашої держави.
На заході зі своїми висновками та прогнозами виступили науковці, робота яких пов’язана з вивченням, дослідженням зміни кліматичних умов та адаптацією до них, а саме: фахівці департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології, Кіровоградського обласного лабораторного центру МОЗ України, Інституту сільського господарства Степу НААН, викладачі провідних вузів міста, представники громадських організацій екологічного спрямування: ГО «ФЛОРА», ГО «ЕКО ЛІГА ЦЕНТР». 
У своєму виступі виконуюча обов’язки начальника відділу дозвільної діяльності департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА Наталя Іванівна Твердовська зазначила, що глобальна зміна клімату – це не тільки екологічна проблема, але й економічна та соціальна. У зв’язку з цим виникає потреба в розробленні та реалізації плану заходів з адаптації до зміни клімату. Пані Наталя охарактеризувала екологічну ситацію в області, навела статистичні дані щодо забруднення атмосферного повітря та шляхи його очищення. 
 Оскільки головною причиною виникнення проблеми зміни клімату є підвищений вміст парникових газів в атмосфері внаслідок спалювання викопного палива, то необхідно економічно використовувати енергію, а також переходити на альтернативні джерела енергії.
Віднедавна на Кіровоградщині активно розвивається сонячна енергетика. Масове будівництво сонячних електростанцій є значним внеском у запобігання глобальних змін клімату. 
На кінець 2018 року на території Кіровоградської області вже змонтовано 19 сонячних електростанцій.
Також міською радою проведено низку заходів щодо переходу міського транспорту на більш екологічний. Так, протягом 2018 року у комунальну власність міста придбано 20 одиниць електротранспорту для роботи на міських тролейбусних маршрутах і 30 одиниць автобусів великої місткості 2017-2018 років випуску з екологічним стандартом, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах "ЄВРО 5". Крім того, на 2019 рік заплановано розширення мережі електротранспорту шляхом придбання близько 25 тролейбусів.
   
Агрометеоролог Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології Ольга Миколаївна Плисенко поінформувала присутніх про тенденції зміни клімату на Кіровоградщині та навела статистичні дані. Так, на території Кіровоградщини за останні 29 років (з 1990 по 2018 рр.) середня температура повітря порівняно з середньорічною температурою за кліматичними нормами (1961-1990 рр.) збільшилась на 1°С, за період 1990 -1999 рр. – на 0,5° С і за період 2000-2018 рр. – на 1,3° С. Також розповіла про середньорічну суму опадів за останні 19 років та про їх тенденцію.

В своєму виступі кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та геоекології ЦДПУ ім.В.Винниченка, керівник проектів ГО «ЕКО ЛІГА ЦЕНТР» Ольга Федорівна Гелевера зупинилася на дослідженнях зміни температурного режиму по місту Кропивницький і розповіла про антропогенний вплив на мікроклімат та проблеми водозабезпечення, які зумовлені замуленням та заболочуванням річок, надмірним зарегулюванням річок, скиданням неочищених вод, незадовільним станом очисних споруд, переущільненням ґрунтів та зменшенням їх водоутримуючої здатності. 
Зміна клімату  також впливає на низку показників і у сільському господарстві. Одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур в степу України значною мірою залежить від накопичення і правильного використання ґрунтової вологи. Головним джерелом її поповнення є атмосферні опади, розподіл яких як за кількістю, так часом випадання по області дуже нерівномірний. 
В інформаційно-просвітницькій платформі взяли участь науковці Інституту Сільського Господарства Степу Національної Академії Аграрних Наук.
 Директор Інституту сільського господарства Степу НААН, завідувач лабораторією землеробства, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, експерт-дорадник з питань рослинництва, менеджменту, економіки та агробізнесу Ігор Миколайович Семеняка в своїй доповіді акцентував увагу на агрокліматичній оцінці умов вирощування сільськогосподарських культур на Кіровоградщині. Окремо зупинився на особливостях вирощування ячменю, кукурудзи та соняшника у період активної вегетації. Про напрямки селекції ячменю ярого та сої до умов зміни клімату розповів Віталій Анатолійович Іщенко, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН, кандидат сільськогосподарських наук; експерт-дорадник з питань рослинництва. 
Зміна клімату не тільки впливає на навколишнє середовище, а й  безпосередньо на самопочуття людини. Більш детально про це повідомив заввідділом організації досліджень Державної установи «Кіровоградський обласний лабораторний центр МОЗ України» Дмитро Вікторович Орлов.


У своєму повідомленні «Здоров’я населення в контексті глобальних змін клімату» Дмитро Вікторович наголосив, що вкрай висока температура повітря безпосередньо призводить до смерті від серцево-судинних і респіраторних захворювань, особливо серед літніх людей. Також під час сильної спеки підвищується рівень пилку рослин та інших аероалергенів. Вони можуть провокувати астму, від якої страждає близько 300 мільйонів людей. Очікується, що подальше підвищення температури посилить цей тягар. 

Доповіді та повідомлення виступаючих викликали зацікавленість  та жваве обговорення  серед присутніх, оскільки тема зміни клімату торкається різних сфер нашого життя і тому важлива для кожного із нас. 
Насамкінець ведуча побажала присутнім на заході майбутнім фахівцям-екологам та природознавцям замислитися не тільки над проблемою кліматичних змін, а й над питаннями її вирішення, тому що вчені всього світу  наголошують: "Нинішнє покоління –  останнє, яке може ще щось зробити, аби змінити ситуацію". 
Доповненням до заходу стала книжкова виставка «Зміна клімату: небезпека та адаптація» та виставка друкованих матеріалів Інституту сільського господарства Степу Національної Академії Аграрних Наук. 

Наталія Ракуленко,
головний бібліотекар відділу документів 
                                               з економічних, технічних та природничих наук
                                                                      .  




.












Немає коментарів:

Дописати коментар