Хто такий бібліотекар? Дивне питання! Та насправді, бібліотекар – не просто зберігач книг, інформаційний
консультант, бібліотекарі дарують приємні емоції, та й навіть щастя. Щодня до
нас приходить безліч людей, у всіх різні питання, та доброзичливе ставлення моїх
колег до наших відвідувачів допомагає вирішити багато проблем, пов’язаних з
пошуком потрібної інформації. Але крім суто навчальної чи виробничої потреби, кіровоградці
і гості міста приходять до нашої бібліотеки, як додому, тобто туди, де спокійно,
затишно і приємно.
Зараз, коли я пишу ці рядки, з відділу мистецтв лунають
аплодисменти, проходить захід у рамках ХІІ музичного фестивалю ім. Кароля Шимановського, кращі музиканти, мистецтвознавці, всі, хто закоханий у музику,
насолоджуються творчою атмосферою. А зранку у нас на екскурсії побували школярі
одного з сіл Кіровоградського району, такі радісні поїхали додому з власноруч
створеними в техніці квілінг сувенірами. Зранку і до пізнього вечора бібліотека
гомонить. Зараз для людей з вадами зору проходить навчання опанування шрифту
Брайля. А вчора ввечері я разом з кіровоградцями до сьомої вечора з’ясовували
семантичні особливості української мови, вже другий тиждень у нашій бібліотеці працюють
безкоштовні курси з вивчення української мови. І за словами директора
бібліотеки Олени Гаращенко, це й логічно – адже англійську, німецьку, польську мови
кіровоградці за допомогою кваліфікованих викладачів у нашій бібліотеці вивчають давно.
Спостерігаю
за людьми, адже до нас приходять не з примусу, а за велінням серця – натхненні обличчя,
в очах емоційне піднесення. «Ми навіть не сподівалися, що у вас ТАК цікаво», - говорив мені Михайло Третяк, командир військової
частини, військовослужбовці якої завітали до нас зовсім недавно. А ми ж нічого «особливого»
не готували – показали наші творчі виставки, дійсно високого рівня, гідного
столичних музеїв, дитячі майданчики, цифрову дошку. Це ще навіть без наших хітів
– колекцій рідкісних і цінних книг та кінекту.
А завтра у нас збираються козаки всієї Кіровоградщини, - запрошую знайомих на урочистості до Дня Покрови,
- а там відкриття виставки дивовижної авторської ляльки, згодом презентація нових
інформаційних ресурсів для шкільних вчителів та безліч цікавинок.
Життя не стоїть на місці, все стрімко змінюється, але стабільно постійними
залишаються радість і захоплення в очах наших відвідувачів. Я люблю свою
роботу, як усі мої колеги. Адже ми даруємо щастя і навзаєм отримуємо стократ
більше!
Cвітлана Приймак, завідуюча відділом соціокультурної діяльності.
Немає коментарів:
Дописати коментар