вівторок, 9 серпня 2011 р.

"Зелена Брама: героїзм - трагедія - пам'ять"



5-6 серпня у селі Підвисокому Новоархангельського району відбулася науково-практична конференція "Зелена Брама: героїзм - трагедія - пам'ять"
70 років тому на кіровоградській землі сталася трагедія, пов’язана із загибеллю на території урочища "Зелена Брама" бійців 6-ї та 12-ї об’єднаних армій Південно-західного фронту під командуванням генерал-майора Павла Понєдєліна, відома в історії як "Уманський котел".
Саме з цієї нагоди в селі Підвисокому, яке у серпні 1941 року було епіцентром кривавої битви, відбулася науково-практична конференція за участі представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, знаних вітчизняних та закордонних науковців, істориків, краєзнавців, громадськості та нащадків героїв Зеленої Брами.
Ділячись власними дослідженнями з даної тематики, учасники конференції провели своєрідний екскурс в ті тривожні часи, коли країна здригнулася від навали фашистського агресора. Дослідники у деталях розповідали про перипетії запеклого бою 6-ї та 12-ї об’єднаних армій, окремих частин Південного фронту, прикордонних загонів Народного комісаріату внутрішніх справ з ворогом, а також про долі окремих солдатів, командного складу армій та подвиги військових лікарів.
Лише завдяки учаснику тих подій, фронтовому кореспонденту армійської газети, поету Євгену Долматовському вдалося зняти завісу мовчання навколо трагедії та звитяги об’єднаних радянських армій. Його книга "Зелена Брама" довгий час була єдиним джерелом історичної правди про трагічні сторінки кривавих боїв на кіровоградській землі наприкінці липня - початку серпня 1941 року. Згодом велику роботу по збору матеріалів зробив місцевий учитель-краєзнавець Дмитро Фартушняк, який створив у селі музей, де діє тематична експозиція. Чималий внесок у нагромадження фактичних матеріалів про героїв "Зеленої Брами" зробили Євген Серебряков та уродженець с. Кримки Миколаївської області Микола Ковальчук. Сьогодні ж їх роботу продовжують науковці і краєзнавці у багатьох куточках колишнього Радянського Союзу.
Проведення науково-практичної конференції сприятиме активізації роботи науковців та об'єднанню зусиль у висвітленні ще невідомих сторінок та персоналій. Чимало щемних спогадів про своїх батьків та дідів прозвучало від нащадків учасників трагічної битви серпня 1941 року. Серед них: син начальника штабу 218-го стрілецького полку 80-ї стрілецької дивізії капітана Євецького І.С. – керівник програми "Зелена Брама" Українського благодійного фонду "Пам'ять" Віктор Євецький та син молодшого сержанта 12-го окремого батальйону зв’язку 44-ї гірсько-стрілецької дивізії Івана Сибірцева – заступник генерального директора ЗАТ "Креатив" Василь Сибірцев. З метою збереження пам'яті про свого діда бійця-розвідника 58-ї гірсько-стрілецької дивізії Василя Ротаря та історичної памяті про війну одесит Вадим Тодоров створив відповідний тематичний веб-сайт – "Зелена Брама. 1941".
Були також серед учасників конференції російські дослідники історичної правди Великої Вітчизняної війни - московський історик-архівіст Дмитро Сурков, який повідав про окремі персоналії командного складу 6-ї та 12-ї армій, та проректор Єкатеринбурзького федерального університету Олег Нуждін, який презентував присутнім свою книгу "Хроніки трагедії" (Штурм с. Підвисокого 7-8 серпня 1941 року).
Про окремі фрагменти із поєдинку у Зеленій Брамі розповіли кіровоградські дослідники та науковці – Василь Даценко (про подвиг військових лікарів), Олександр Чорний (про командарма Понєдєліна П.Г. у спогадах учасників трагічних подій), Лариса Гайда (про вчителя-краєзнавця Фартушняка Д.І.), Олександр Кротов (про Зелену Браму у літературно-художніх творах). Про окремі аспекти Київської оборонної операції на прикладі Зеленої Брами проінформував аспірант Національної академії оборони України Юрій Фасольняк.
Учасники науково-практичної конференції були єдиної думки - пам'ять про тих, хто зустрів війну на кордоні, так і не побачив Перемоги, не згасає і не повинна ніколи згаснути. Свої думки і побажання вони узагальнили у відповідній резолюції.
Після пленарного засідання учасники заходу вшанували пам'ять полеглих у запеклих боях у роки Великої Вітчизняної війни покладанням вінків та квітів до братської могили та меморіалу в с. Підвисоке

ЗЕЛЕНА БРАМА
(Є. Долматовському)
Зелена брама. Зелена брама.
Моє ти горе, моя ти рана ...
В очах і досі дуби високі.
Сади вишневі у Підвисокім,
Гарячий серпень, червоні вежі.
Земля і небо в огні-пожежі...
А ми у кільці, як у безодні.
Такі безстрашні, страшні й голодні.
У рукопашну йдемо в атаку
І гнівом палим фашистські танки.
І зверху строчить фашистська рама.
І знову лізе орда погана.
Зелене брама. Зелена брама,
Моя ти совість, моя ти рана ...
Не раз ішли ми в тій круговерті
В диму й пилюці назустріч смерті.
Стискала горло їдка задуха.
Немов кипіла руда Синюха.
Вогонь - хлібами, вогонь - в діброві,
Поникли трави, липкі від крові.
Так ще не було - горять осоки.
Упало сонце за Під високим,
І світ покрився густою тьмою
Від тої бурі, від того бою ...
Навколо пекло, навколо драма,
І від снарядів на ямі яма.
А в мене в грудях болюча рана
... Зелено брама, Зелена брама.
Полки ріділи, вмирали роти.
Та нас німоті не побороти.
Хоч нас місила нечиста сила
На рідних схилах, крутих могилах.
Хоч нас карали людські докори.
Де ми вмирали, як метеори,
І пробивались на Ятрань, Тікич,
Щоб з кільця вийти, боротись тільки.
Як не на фронті, то в партизанах
За тебе, люба земля кохана!
На кожній стежці, усю дорогу
В грозі кували ми Перемогу!
Моя ти гордість, печаль багряна –
Зелене брама, Зелена брама ...

Яків Івашкевич, с. Пальчик Катеринопільського району
моріалу в с. Підвисоке.

1 коментар:

  1. Спасибо за репортаж,надеемся, что в будущем будет не только участие, но и собственные исследования.
    А в библиотеке есть что - нибудь по этой теме?
    Знакомая библио-коллега.

    ВідповістиВидалити