Як було зазначено в передніх виступах, бібліотека посідає особливе місце в інтелектуально-духовному середовищі Кіровоградщини, а відділ краєзнавства як її структурний підрозділ не тільки накопичує і подає інформацію про минуле та сучасне життя, це – своєрідний клуб людей за інтересами, де обговорюються та реалізовуються спільні проекти. До речі, цей відділ чи не єдиний в Україні, який має відкриті фонди.
З нагоди ювілею заступник голови обласної спілки краєзнавців Лариса Гайда поздоровила працівників відділу, оголосила їм подяку та вручила грамоти за вагомий внесок у розвиток краєзнавства та високий професіоналізм. У слові-відповіді заввідділом Тетяна Макарова подякувала усіх присутніх та розповіла про роботу над спільними проектами, зокрема, над останнім, що мав неабиякий резонанс, – «Голоси з війни».
З цього моменту почалася шестигодинна робота безпосередньо за програмою конференції «Краєзнавчі розвідки: минуле та сучасне очима науковців-дослідників». Протягом цього часу прозвучало 17 виступів за різнобічною краєзнавчою тематикою. Всі вони були цікавими і корисними. Проте спробую визначити найбільш ґрунтовні, неординарні та перспективні. Головною, на мій погляд, та ще й доволі інтригуючою стала розповідь в.о. ректора КДПУ ім. Винниченка, доцента кафедри історії України Ірини Козир про нові матеріали з археологічних досліджень Торговицького комплексу. Оригінальні спостереження і висновки зробив під час дослідження теми «Архітектори Єлисаветграда – сучасники Якова Паученка» мистецтвознавець, провідний науковий спеціаліст міського художньо-меморіального музею О. Осмьоркіна Андрій Надєждін. Докладними були виступи викладача кафедри історії України КДПУ ім. Винниченка Олександра Чорного, заввідділом Олександрійського державного краєзнавчого музею Надії Жахалової, головного зберігача фондів музею музичної культури ім. К. Шимановського Олени Класової, головного зберігача фондів Олександрівського районного краєзнавчого музею Василя Білошапки, викладача Кіровоградського музичного училища Марини Долгих та інші.
Окремо слід відзначити – ще до того ж методично цікаві та спрямовані на широке застосування – розробки редактора Олександрійської газети «Городской курьер» Віктора Голобородька та вчителя Гаївської школи Василя Доценка. Підходи і думки першого можна використати щодо процедури перейменування або відродження історичної топоніміки будь-якого населеного пункту. Другий намагається викладати краєзнавство за новою моделлю свідомості, де не буде руйнації та порушення історичної рівноваги, де не буде перекручень та взаємних звинувачень, а буде процес духовно осмислений, об’єднуючий для добрих справ, де буде творитися історія намірів, способів дій, почуттів та думок людей із знаком «плюс».
Наостанок заступник директора ОУНБ ім. Чижевського Валентина Козлова подякувала усіх присутніх за творчі доробки, закликала до подальшої співпраці та запропонувала зробити таку конференцію щорічною.
Роман Любарський
Немає коментарів:
Дописати коментар