Відрядження до Онуфріївського району.

27 липня 2009 року працівники нашої бібліотеки, а саме Білаш Н.М. – завідувачка відділу міського абонементу, Стрілець О.М. – завідувачка відділом комплектування і Абгарян А.А. – працівник Обласного інформаційно-консультативного гендерного центру (ОГІЦ), відвідали бібліотеки Онуфріївського району. Ми перевіряли роботу бібліотек кожна за своїм напрямком роботи.

Першою бібліотекою, в яку ми завітали – це Павлиська бібліотека № 1. В ній працює дві бібліотекарки, які люблять і цінують свою роботу.

Дуже цікавою у цій бібліотеці є робота з читачами, гарно оформлені виставки та великий фонд книг підвищеного читацького попиту, а саме детективів, любовних романів, бестселерів тощо.

Найбільше нам сподобалися виставки виставки, присвячені В.О. Сухомлинському „Людина, педагог, вчений”, „Увійдемо до храму В. Сухомлинського”, а також виставки: „Мистецтво бути батьками”, „Обереги домашнього вогнища”, „Вчіться бути читачами”, „На хвилинку зупинись, на новинку подивись”. Оформляють їх самі бібліотекарі, різноманітно доповнюючи іграшками, квітами, вирізками з журналів та газет тощо.

Павлиська бібліотека №1 отримала диплом за І місце у номінації „Кращий альбом з історії сільської (селищної) бібліотеки-філії” від відділу культури і туризму Онуфріївської райдержадміністрації.

Розташована Павлиська бібліотека-філія № 1 у будинку культури, який названий на честь поета-пісняра Шевченка Івана Івановича. Приміщення дуже охайне, тут зроблений ремонт, взимку опалюється і має освітлення.

Другою бібліотекою, куди ми завітали, стала Павлиська бібліотека-філія № 2. Коли ми під’їхали до неї, настрій погіршився. Приміщення знаходиться в жахливому стані, хоча саме по собі воно нове. Як уже потім розповіла нам бібліотекар, це приміщення збудовано як клубне і в ньому було виділено дві кімнатки для бібліотеки. Вікна розбиті, двері розібрані, цегла обсипається – аж сльози на очах!!! Видно, що голові сільської ради не до бібліотеки. „Постійно залазять до бібліотеки крадії, виносять книги та все, що попаде до рук” – каже бібліотекарка. Вона самостійно зробила ремонт за власні кошти і дуже прикро, що людина, віддана своїй справі, не отримує від місцевої влади ні матеріальної, ні, навіть, моральної підтримки.

Потім наше відрядження продовжилося до Онуфріївської ЦРБ, де нас гостинно зустріла директор бібліотеки Наталія Василівна Сорока.

Приємно вразили нас виставки, оформлені з професійністю та любов”ю, книжкові - „З далеких мандрів повернулись”, „Природа чекає допомоги”, а також дуже оригінальна виставка робіт користувача бібліотеки Василя Сурмила, на якій представлені ручні роботи відомих церков, монастирів та замків, зроблені із сірників. В бібліотеці діє інформаційна служба „Прес Центр”, яка надає інформацію з різноманітних питань для населення Онуфріївки.

Дуже сподобалися такі зали, як дитячий і читальний зали, музичний куточок, в якому проводяться різноманітні масові заходи.

Що стосується моєї перевірки, а саме я перевіряла роботу з формування, збереження та обліку бібліотечного фонду, хочеться сказати, що робота ведеться дуже чітко, облікові документи (сумарні та інвентарні книги) заповнюються згідно правил, хоча у відділі комплектування працює один бібліотекар, а не три, як було раніше. Звичайно ж були і деякі зауваження, які я записала як пропозиції для покращення роботи. Переглянула я і всю регламентуючу документацію, а саме положення про комплектування, про нові надходження документів, плани та звіти роботи, закріплення за фондом відповідальних працівників. Приємно відзначити, що фонд постійно очищується від застарілої та зношеної літератури у майже всіх бібліотеках-філіях, а дві останні бібліотеки запланували цю роботу на поточний рік.На придбання нової літератури для сільських бібліотек бюджетних коштів майже не виділяють, а якщо колись і виділять, то виключно на передплату періодичних видань і то - на 2-3 назви!!! Бібліотеки виживають тільки за рахунок платних послуг, книг із обмінно-резервного фонду ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, дарунків та взамін загублених читачами. Центральна районна бібліотека контролює графік переобліків фондів сільських бібліотек, проводить для них практикуми щодо організації роботи з фондами.З коротким знайомством ми побували у селищних бібліотеках Попівки та Вишнівців. Обидві вони розташовані в будинках культури. Коли в 2006 році була перевірка бібліотеки в селі Вишнівці, вона знаходилася в старенькій хатині, де не було ні опалення, ні освітлення - все руйнувалося. Згодом бібліотеці було виділено кімнату в будинку культури, де тепер є опалення, світло, проведений ремонт. В цих бібліотеках бібліотекарі працюють на 0,5 ставки та негативно на роботу це не впливає. В Попівській бібліотеці діє клуб „Барвінок”, де збираються діти різного віку і сама бібліотекар - організатор цього клубу. Реалізується програма „Природа і людина: час іспитів, час виживань”. Завжди проводяться акції „Подаруй бібліотеці книгу”, діє публічний центр регіональної інформації.

Вишнівецька бібліотека в цьому році отримала „перехідний вимпел” ім. Т.О. Погрібної, як „Краща сільська бібліотека року”.

І, нарешті, коли ми вже зібралися їхати додому, Наталія Василівна запропонувала нам відвідати Онуфріївський парк графа Михайла Дмитровича Толстого. За ці буквально 15-20 хвилин вона нам розповіла дуже цікаву історію цього парку. Графи Толсті залишили добру згадку у пам’яті жителів Онуфріївки як добрі господарі та благодійники. Історія не зберегла точних даних про автора проекту парку, імена будівників теж залишились невідомими, проте цілком ясно, що всі роботи в парку виконувалися руками простих людей.

Центральною композицією в парку є група ставків з величезними водними дзеркалами. Особливо приваблює своєю мальовничістю Нижній став з насипним островом, обсаджений вербами. Парк має густе плетиво гарних алей і доріжок.

Реєстр дерев у парку налічував 42 породи, серед них декілька видів віднесені до екзотичних та рідкісних – софора японська, каркас західний тощо. В даний час основними породами є дуби, клени, верби, осики та інші.

Так що ми отримали безліч гарного настрою, незважаючи на те, що день був напруженим. Радимо нашим бібліотечним колегам побувати в цих місцях, певні – не пожалкуєте, а навпаки отримаєте велике задоволення!!!

Подорож до Гайворона

Уже другий тиждень у відділі краєзнавства додає настрою працівникам і відвідувачам букет польових квітів, який я привезла з Гайворона. Квіти вже зовсім засохли, а враження від моєї подорожі залишились надовго. Це було службове відрядження до Гайворонської районної бібліотеки і моєю метою було провести практичні заняття по оволодінню бібліотечною комп’ютерною системою ІРБІС. Можливо не зовсім зрозуміло, що таке ІРБІС і навіщо він районній бібліотеці, тому розповім з самого початку.

ІРБІС – це інтегрована бібліотечно-інформаційна система. Всім користувачам і людям, які коли-небудь відвідували бібліотеку добре знайомі бібліографічно-пошукова система – тематичні та алфавітні карткові каталоги. Але це вже давно залишилось в минулому. Ще в 1997 році в нашій бібліотеці з`явилися перші електронні каталоги, або на професійному сленгу електронні бази даних (ЕБД). Відділ краєзнавства розпочав роботу над своєю БД „Краєзнавство” в далекому 1999 році. Вся регіональна періодика, а це близько 90 назв газет та журналів, які виходять в Кіровоградській області і яку одержує ОУНБ ім. Д.І.Чижевського, описувалась в БД „Краєзнавство”. Робота, я Вам скажу не з легких…

В 2004 році під час відрядження до Вінницької ОУНБ ім. Тімірязєва і в процесі спілкування з колегами відділу краєзнавства я дізналася, що у них існує корпоративний електронний каталог, його учасники - це районні бібліотеки і обласна бібліотека ім.К.Тімірязєва. Райони описують свої газети, а ОУНБ обласну періодику. Потім обмінюються бібліографічними записами. Цікаво, а як зараз справи у наших колег?

Ця ідея мені дуже сподобалась і я подумала, що було б добре і в нашій бібліотеці налагодити таку співпрацю з районними бібліотеками. Ідея корпоративних каталогів не нова, їх створює і користується весь світ. Так спеціалістами ОУНБ ім. Д.І.Чижевського разом колегами Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва, Чернівецької ОУНБ ім. М.Івасюка в 2001 році був створений Центрально-український Кооперативний каталог (ЦУКК).

Що ж таке кооперативні каталоги? Кооперативні каталоги - це насамперед, добровільне об’єднання бібліотек з метою спільної одноразової обробки документів та подальшого їх відображення в електронному каталозі. Метою створення кооперативних систем є підвищення ефективності, оперативності та якості забезпечення користувачів за рахунок участі у формуванні об’єднаного інформаційного ресурсу загального користування серед учасників системи. Переваги корпоративності – по-перше, передплата періодичних видань бібліотеками здійснюється за одним каталогом і репертуар дублюється; по-друге, обмінюючись бібліографічними описами бібліотеки витрачають менше часу і приділяють для опису інших видань більше часу, що, в свою чергу, поліпшує їх аналітичні обробку. Привабливо?!

Але повернемося в стіни рідної бібліотеки. В 2006 році наша бібліотека виступила з ініціативою створення на власному сайті онлайнового центру кооперативної каталогізації для бібліотек Кіровоградської області. І першими його учасниками стали 6 бібліотек регіону: Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, Кіровоградська ОБЮ ім. Бойченка; Кіровоградська ОБД ім. Гайдара; Кіровоградська міська центральна бібліотека; Олександрійська міська ЦБС; Центральна бібліотека для дорослих смт. Петрове.

В цьому році договір на співпрацю в проекті підписали ще 6 районних бібліотек: Вільшанська, Гайворонська, Голованіська, Долинська, Ново миргородська і Олександрійська.

Тепер помандруємо до Гайворонської ЦБС.

Перед своїм відрядженням я мало, що знала про Гайворон, хіба що це батьківщина Ігоря Крутого. Подивилася в Інтернет і ось, що я там прочитала. Гайворонський район розташований на Правобережній Україні. Крайня західна точка Кіровоградської області лежить на південний захід від Гайворона. Через район протікає одна з найбільших рік України - Південний Буг.

Район межує на заході з Бершадським районом Вінницької області, на півдні - з Балтським і Савранським районами Одеської області, на півночі - з Уманським районом Черкаської області, на сході - з Ульяновським районом Кіровоградської області.

З приводу походження назви Гайворон існують такі версії.

Перша. Слово Гайворон складається з двох коренів - гай і ворон. Маючи старослов'янське походження, гай означає бережись, а вор -розуміється, як злодій, грабіжник, загарбник, чужинець з поганими намірами. Отже, Гайворон - це бережись непроханих пришельців. Друга версія. Гайворон знаходиться па межі лісостепової і степової природних зон. На Прибужжі багато лісків, які н народі називали гаями. У них гніздиться багато птахів, і зокрема, воронів. Із словосполучення гай і ворон могла виникнути назва населеного пункту.

Можна припуститися ще й третьої версії. По всій Україні водяться такі дикі птахи, як граки, або, як їх ще називають, гайворони. Вони мають довжину до 50 см, знищують шкідливих комах і гризунів, а іноді шкодять посіви сільськогосподарських культур. Можливо, й від назви птахів, яких в часи минувшини було багато, і дали назву поселенню. Цей чорний птах, до речі, є на гербі міста.

Це було моє перше знайомство з Гайвороном. І говорячи відверто я трохи боялася розчаруватися. Але те, що я побачила мене дуже приємно вразило. Перед приміщенням бібліотеки великі клумби троянд, сама ЦРБ розміщується у просторому двоповерховому приміщенні. Навіть пандус для інвалідів є.

На першому поверсі абонемент, прекрасний народознавчий куточок, цікаві виставки місцевого художника, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Майстриня, на жаль не запам`ятала прізвища, створює чудові картини з природного матеріалу (насіння різних культур: соняшник, горох, горішки, мак).
На другому поверсі відділ читальних залів, інформаційно-ресурсний центр. До речі, в інформаційно-ресурсному центрі до послуг користувачів 4 новеньких комп’ютери, придбаних за власні кошти (МОЛОДЦІ!!!). Взагалі обслуговування читачів на досить високому рівні.
Три години я навчала колег з Гайворона та Вільшанки „премудростям” роботи в кооперативному каталозі і маю надію, що ця допомога їм знадобиться в подальшій роботі.
Цікаво, чи створюються подібні бази регіональної періодики в інших областях України? З якими труднощами стикаються наші колеги і як їх долають?

Далі наш маршрут пролягав в село Бандурове до бібліотеки. І поки ми їхали я почула таку оповідку про це селище.
Бандурове зручно примостилося біля невеличкої річечки Яланець, затіненою верболозами. Живуть тут люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. За переказами свою назву село одержало від імені першого поселення Бондура, який мав тут хутір. Навкруг цього поселення були невеликі хуторі, де господарювали люди, що мали по 6-8 десятин землі Наливайко, Гудим, Черепіт. Малаков, Палій, Білоус, Крамар. З часом утворилося три суміжні поселення! Старо-Бондурова, Наливайківка і Гудимівка. А ті місця, де були хуторі до цієї пори,люди називають їх за фаміліями цих козаків - Малаківщина, Паліїв хутір, Крамарів яр, Черепів садок. Коли хутори злились в один населений пункт, йому дали назву Бондурове. Дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.
Через усе село в'юнко в'ється, мов стрічечка бруківка -шлях, що єднає Балту з Уманню. Попід цей шлях посаджені дерева. І серед цих дерев знаходиться черничка яку називають Білоусовою. Там жив козак Білоус, і коли він перейшов жити в село, люди обладнали криничку бадею дерев'яною, кухликом, щоб люди мали змогу попити води і до цього часу її називають Білоусова криниця. Цікаво, правда?
Селищна бібліотека розташована в приміщенні будинку культури на другому поверсі. Чисте, світле приміщення, великий книжковий фонд, література як для дорослих так і дітей; народознавчий та дитячий куточки і привітна господиня - бібліотекар Галина Іванівна Маліновська.
Потім ми відвідали місце де місцеві жителі з власної ініціативи реставрували пам`ятник загиблим воїнам-односелячанам.
І на цьому можна сказати наша офіційна частина відрядження закінчилась. Наближався вечір, але сонце смалило просто несамовито і наші колеги запропонували нам відпочити біля ставка за селом.
Бандурове славиться своїми ставками та рибою. І хоча це був не четвер, а п`ятниця для нас влаштували справжній рибний день: смачна рибна юшка, заливне з риби, риба жарена з цибулею. Прогулявшись до ставка ми на власні очі бачили, як наша колежанка витягла з води коропа. До речі, букет польових квітів я нарвала сама тут – біля ставків села Бандурове.
А далі налетів сильний вітер, небо накрили темні хмари, вдарила блискавка і ми ледь встигли добігти до лісу, як пустився сильний дощ.

Так закінчилось моє відрядження до Гайворона.

Відкрито віртуальну цифрову бібліотеку Europeana.eu

Сьогодні заявлено про відкриття віртуальної електронної (тобото цифрової) бібліотеки Европи — Europeana.eu.   Але не поспішайте переходити на сторінку бібліотеки! Коли я спробував це зробити, то отримав наступне повідомлення (англійською):

"Сайт Європіана тимчасово недоступний з приводу його перевантаження зацікавленими користувачами (10 мільйонів завантажень сторінки за годину). Ми робимо все можливе щоб запустити в роботу більш потужну версію сайту якумога скоріше. Ми відкриємося в середині Грудня.

Europeana.eu — це мільйои видань в цифровому форматі: аудіо, відео, фотоматеріали,  художні та літературні твори, рукописи. Ця бібліотека відкриє доступ користувачам з усього світу доступ до матеріалів більшості бібліотек, ахівів та музеїв країн Європи. 

Доречі, наша бібліотека теж не остання в сенсі оцифрування рідкісних та цінних видань, повних тектсів творів: (http://library.kr.ua/elib/). А поки що дивиться рекламний ролік про Європіану:

В лютому 2009 року нашій бібліотеці виконується 110 років

Здається що тільки вчора ми святкували 100-річчя нашої бібліотеки... Зараз готуємось до 110-річчя. Підготування йдуть за всіма напрямками. Будуть різноманітні заходи, зустрічі, публікації. А автоматизатори теж готуються до ювілею із застосуванням мультимедійних засобів:

***
Моя бібліотека.

Солнечные библиотеки Риги

“Welcome to my country” – так назывался фильм о Латвии, который демонстрировали наши коллеги из Рижской Центральной библиотеки во время презентации книжной выставки, посвящённой Дню Независимости Латвии в ноябре прошлого года. Посмотрев этот прекрасный фильм, пронизанный теплом, светом и добром, мы все стали мечтать о поездке в Ригу, чтобы своими глазами посмотреть, какие люди живут в Латвии, как они работают, как отдыхают, как проводят свой досуг в культурных учреждениях и в библиотеках. В июле нам представилась возможность посетить библиотеки Риги, благодаря любезному приглашению наших коллег, в рамках Договора о сотрудничестве между Кировоградской универсальной областной научной библиотекой им.Д.И. Чижевского и Рижской Центральной библиотекой. Сотрудничество в профессиональной библиотечной сфере между нашими библиотеками продолжается уже более десяти лет, и за эти годы мы многому научились друг у друга. За эти годы были реализованы совместные проекты по обмену опытом, более 20 сотрудников библиотек Латвии и Украины имели возможность посетить библиотеки друг друга, ознакомиться с особенностями работы, обменяться интересными идеями, использовать полученные знания в своей работе.
Не стал исключением и наш последний визит, который состоялся в июле этого года. Основной целью рабочего визита было ознакомление с модернизацией рижских библиотек в рамках реализации проекта «Глобальные библиотеки», подготовка к которому сейчас осуществляется в Украине.
Красавица Рига встретила нас прекрасным летним солнцем. Такими же солнечными были улыбки на лицах наших коллег – работников Рижской Центральной библиотеки. Наши коллеги сделали всё возможное для нашей плодотворной работы и комфортного отдыха, благодаря чему мы с коллегой смогли очень эффективно поработать, ознакомиться с инновациями, которые были внедрены в библиотеках Риги за последние два года. Особую благодарность за организацию нашего визита и сопровождение мы хотим выразить Дзидре Шмите – директору библиотеки, Дайне Гейбаке, Айге Цакуле и Инте Саллинене – работникам Библиотечной службы, а также водителю Андрису.
Рижская Центральная библиотека была основана в октябре 1906. Центральная библиотека – член секции библиотек крупных городов ИФЛА. Она имеет партнеров в Финляндии, Швеции, Нидерландах, Литве. В рамках международного проекта сотрудничает с Фламандским центром публичных библиотек Фландрии (Бельгия). С нашей библиотекой сотрудничество длится уже 10 лет.
Централизованная библиотечная система организована в 1978 году и включала 48 публичных библиотек. На сегодняшний день Рижская Центральная библиотека является главной библиотекой, административным и консультационным центром для 43 библиотек-филиалов. Среди них шесть детских библиотек - филиалов и 4 специализированных – филиал литературы на иностранных языках, филиал литературы по искусству, библиотека – филиал Старой Риги и музыкальная библиотека «Tilts». 5 филиалов системы полностью автоматизированы.
Во время нашего визита мы познакомились с работой Рижской Центральной библиотеки, библиотек-филиалов «Земгале», «Саркандаугавас», «Курземе», «Лайма», «Гризинькална», «Видземе», пунктом выдачи Рижской Центральной библиотеки в детской больнице «Библиотека солнечных дней».
Эти филиалы имеют хорошую материально-техническую базу, оснащены специально изготовленной мебелью.
Особенностью в работе рижских библиотек является высокая степень демократичности, полная открытость фондов для читателей, даже редкие и ценные издания находятся в доступе читателей. В каждой библиотеке имеется адаптированные документы: книги, брошюры, аудиоиздания, буклеты и документы для людей с ограниченными возможностями.
Очень много информационной продукции социальной направленности распространяется через библиотеки, как наиболее демократичные и открытые институции.
Рижская Центральная библиотека с филиалами является центром информации для общественности города. Работники библиотеки собирают документы муниципалитета и предоставляют их пользователям. Библиотека получает от муниципальных властей буклеты о работе своих управлений, которые распространяются бесплатно среди всех желающих.
Посетители могут пользоваться различными базами данных: EBSCO, библиотекой периодических изданий LURSOFT, информационной системой нормативных актов (NAIS) и др.
В этом году для читателей в библиотеке отменена оплата за оформление регистрационных документов. В системе единый читательский билет, который дает право пользоваться любым филиалом, независимо от того, в каком районе он находится, где записан читатель.
Платные услуги в библиотеке остались на автоматизированные процессы: копирование, черно-белая и цветная компьютерная распечатка, сканирование.
Фонд библиотеки переводится на электронный учёт, все новые документы, поступающие в фонды РЦБ и филиалов, учитываются по баркодам, таким образом, учёт и выдача документов осуществляется в электронном режиме. В публичных рижских библиотеках уже не встретишь традиционных карточных каталогов, поиск документов ведется только в электронных каталогах. Практически все филиалы имеют современный компьютерный парк с бесплатным доступом к Интернет-ресурсам. Во многом в этом заслуга реализации проекта фонда Билла и Мелинды Гейтс «Глобальные библиотеки», но необходимо отметить, что еще до реализации проекта много было сделано самими библиотекарями по доступу пользователей библиотеки к Интернет – ресурсам. Благодаря проекту «Глобальные библиотеки» Рижская Центральная библиотека оборудовала прекрасный учебный центр для повышения квалификации библиотечных работников, оснащенный по последнему слову техники.
Рижская Центральная библиотека обеспечивает непрерывное обучение и развитие персонала. Специалисты всех категорий повышают свой профессиональный уровень, используя такие формы работы как семинары, лекции, тренинговые технологии, практические занятия. Два – три раза в течение месяца для представителей филиалов организуются занятия по различным темам. Для заведующих филиалами ежемесячно проводятся дни информации, где они обмениваются опытом работы, знакомятся с интересными идеями и их практической реализацией. Занятия проводят специалисты Рижской Центральной библиотеки, Национальной библиотеки Латвии, Латвийского Университета.
Начинающие библиотекари проходят специальный курс лекций и практических занятий для повышения профессионального уровня.
Обучение компьютерной грамотности, изучение иностранных языков обязательны для библиотечных работников.
Чтобы освоить новые автоматизированные процессы, работники филиалов проходят стажировку в Рижской Центральной библиотеке или филиале, который имеет иной аспект в работе. Длительность обучения от того, насколько это необходимо для соответствующего рабочего места, деятельности библиотеки.
Немаловажную роль в повышении квалификации играют учебные поездки по другим библиотекам Латвии, а также по программам обмена в рамках международных проектов.
Работники кадровой службы Рижской Центральной библиотеки проводят социологические исследования удовлетворенности библиотекарей своей работой, а именно: изучаются различные аспекты, связанные с рабочей средой, отношением руководства, общением и конфликтными ситуациями, возможностями образования и карьеры и т.д.
Всё это способствует повышению качества работы персонала, развитию творческого начала в работе. Эти качества проявляются, когда видишь неповторимость и оригинальность работы каждого филиала Рижской Центральной библиотеки. Каждый филиал имеет своё направление работы: краеведческое, семейного чтения, досуговое …
Краеведческая работа включает в себя сбор информации, выпуск информационных и библиографических изданий, популяризацию региона.
Большое внимание уделяется изучению истории Рижской Центральной библиотеки и филиалов, сбору материалов об истории местности, а также информации о выдающихся земляках, о библиотекарях, которые посвятили свою жизнь нашей профессии.
Библиотечная служба ежегодно выпускает сборник о работе Рижской Центральной библиотеки. Сюда входит годовой отчет библиотеки, выступления работников на конференциях, отчеты о поездках в другие страны в рамках международного профессионального сотрудничества, интересный опыт работы в системе, интервью с ветеранами библиотек и т.д.
Большим событием стало издание библиографического указателя «Я – звон колоколов твоих, я – в голосах камней твоих», или Рига в латышской художественной литературе. Главы книги посвящены Рижской думе, различным учреждениям культуры и отраслям промышленности, а также паркам, садам, памятникам архитектуры, памятникам и скульптурам, зеленым зонам и мемориалам. В книге собрана библиография о Риге на рубеже столетий, о взаимоотношениях Риги и села, отражены произведения литературы и искусства, посвященные Риге и т.д. Издание отражает репертуар латышской художественной литературы с момента ее возникновения до 1998 года.
Особо хочется остановиться на одном библиотечном пункте выдачи, который даже не имеет названия филиала, но является, наверное, самым любимым детищем не только Рижской Центральной библиотеки, но и всего прогрессивного общества Риги. Этот пункт называется «Библиотека солнечных дней», и открыт он был в Детской клинической университетской больнице при финансовой поддержке очень большого количества организаций и жителей Риги, которые не смогли остаться равнодушными к проблемам детей, находящихся на лечении. Библиотечный пункт оформлен в ярких солнечных красках, продумано всё до мелочей для того, чтобы дети могли отвлечься от медицинских аспектов в процессе выздоровления, переключиться на позитивные эмоции, получить порцию тепла и «солнечного света», приходя в библиотеку, где их всегда с улыбкой встретит такой же «солнечный библиотекарь». Соответствующим образом подобран фонд на разных видах носителей информации: от книг и периодических изданий до мультимедийных изданий. Основной критерий отбора – вся информация должна быть позитивной… В фонде имеется литература учебного характера, художественная, прикладная, а также музыкальные записи на СД-ромах. Всё направлено на то, чтобы ребенок мог продолжить учебу и отвлечься от проблем, связанных со здоровьем.
Благодаря проекту Гейтса, библиотека имеет парк компьютеров с подключением к Интернет – ресурсам. В специальном, интересно оформленном помещении, проводятся различные мероприятия с участием детей – игры, громкие чтения, конкурсы, просто отдых… Немаловажную роль имеет и то, что в первой половине дня библиотекарь имеет возможность посетить отделения для тяжелобольных детей, которые не могут самостоятельно передвигаться. Во время посещений библиотекарь приносит детям книги, журналы, СД-ромы, ДВД-ромы с музыкальными записями, которые можно послушать на СД-плеерах, которые также имеются в библиотеке. Дети и родители, находящиеся на лечении вместе с детьми, очень любят это место, признают, что деятельность библиотекаря действительно очень необходима в таком месте, потому что положительные эмоции помогают более быстрому выздоровлению. Подобный эффект признают и врачи больницы. Всё это отражается в книге отзывов библиотеки, где можно прочитать много слов благодарности посетителей.
Можно сказать, что посещение этого библиотечного пункта оставило наиболее яркие впечатления во время нашего визита. Нас очень тронуло то, с какой теплотой сотрудники библиотеки представляли этот проект, было видно, что сюда вложено не только профессиональное мастерство, но и душа библиотекарей.
Но и, конечно же, «жемчужиной» Рижской Центральной библиотеки является библиотека – филиал «Видземе», которую смело можно назвать библиотекой будущего… Свою историю эта библиотека ведёт с далёких 20-х годов прошлого столетия, имеет давние традиции в своей работе… С именем и историей библиотеки связаны имена многих вдающихся латышских писателей и общественных деятелей, в 30-е годы работником библиотеки был известный писатель Вилис Лацис. До недавнего времени библиотека находилась в аварийном здании, построенном в 1895 году, которое имело печное отопление. Здание является памятником архитектуры и свидетельством латышской культуры. То, как библиотека выглядит сейчас можно назвать чудесным превращением. В 2003 году был разработан проект реконструкции по заказу Рижской думы, а через пять лет закончилась полная реконструкция.
Сегодня – это прекрасное светлое здание, оснащённое по последнему слову технического прогресса, отвечающее современным европейским требованиям. Библиотека полностью автоматизирована, вход в помещения осуществляются по электронным чип - картам. Здание оснащено современными системами пожарной безопасности и охраны, за внутренними помещениями и снаружи осуществляется контроль с помощью системы камер видеонаблюдения, имеется безбарьерный доступ для людей с ограниченными возможностями, в библиотеке созданы все санитарно – гигиенические условия для этой категории пользователей. В залах библиотеки созданы комфортные условия для работы читателей, дизайн внутренних помещений продуман до мелочей, в сотрудничестве с рижскими музеями нетрадиционно оформлены выставочные экспозиции. Особо хочется отметить фондохранилища, которые также оборудованы специальными мобильными установками, отвечающими всем требованиям к условиям хранения документов, где сохраняется оптимальный световой, температурный и влаговый режим.
На сегодняшний день фонды филиала насчитывают 32000 единиц хранения, основная часть которых находится в открытом доступе, включая редкие и ценные издания. Для пользователей предлагаются все виды информационных услуг от традиционных до электронных, а также большое количество культурных мероприятий.
Но самое главное – это люди, которые работают в библиотеке, общаясь с которыми мы с коллегой еще раз убедились в том, что библиотекари – это особая каста людей, это энтузиасты, преданные делу, в библиотеках не остаётся случайных людей. Наши рижские коллеги не просто работают в библиотеке, они там живут душой и сердцем, их судьбы сливаются с историей и судьбами библиотеки. Поэтому самое главное впечатление, которое мы получили от нашей командировки – это прекрасные люди, наши коллеги, с которыми мы познакомились, которым мы очень благодарны за организацию нашей работы и отдыха, солнечные улыбки которых мы увезли с собой на Украину.


Л.Дубина
О. Ткаченко

Библиотеки Вроцлава. Зарисовки кировоградского библиотекаря.

Среди прекрасных предгорных ландшафтов Нижней Силезии в долине реки Одры и её притоках расположен чудесный город Вроцлав, уходящий корнями в тысячелетнюю историю. Город Вролцав называют жемчужиной Силезии, настолько уникальна и неповторима архитектура его исторических памятников, которые бережно сохраняют на протяжении многих столетий жители города. По легенде, город был основан чешским князем Вратиславом в 920 году на Тумском острове ( пер. - остров Соборов), который в наше время является историческим центром города и сохранил прекрасные соборы – памятники 13-15 столетия. Название города – сокращенная форма имени князя Вратислава. Однако официально датой основания города считается 1000 год, когда император Священной Римской империи Оттон ІІІ и польский князь Болеслав Храбрый учредили в городе римско-католическое епископство. До 1201 года Вроцлав был столицей польского княжества Силезия. В 1241 году был захвачен монголами во время великого нашествия и разрушен. Через 20 лет, город был отвоёван и восстановлен, а в 1261 году Вроцлав получил Магдебургское право. Во время Второй мировой войны город был сильно разрушен, но после 1945 года туда переехало очень много переселенцев из Львова и других Восточных городов Польши и исторический центр был снова бережно восстановлен в его первозданной красоте. Вроцлав находится на нескольких островах и соединен с основной землёй 117 мостами. В Европе только три других города, имеющих приблизительно такое же количество мостов – Санкт- Петербург, Амстердам и Венеция. Историческая рыночная площадь города, на которой находится Долнослазская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского, считается одной из красивейших площадей Европы. Интерьеры готических зданий и ренессансные дома патрициев VI-VII столетия в стиле нео-барокко на площади просто восхищают.

Сегодня Вроцлав – это экономическая, культурная и интеллектуальная столица Нижней Силезии. Город расположен в 120 км от Чехии и 160 км от Германии. Этот фактор обуславливает многонациональное население города и его поликультурные традиции, толерантное отношение ко многим культурам и верованиям. Вроцлав с населением около 700 тысяч имеет хорошо развитую процветающую лёгкую промышленность, торговлю, сектор обслуживания. В городе работает международный аэропорт, второй по величине в Польше железнодорожный вокзал, речной порт. Это региональный центр образования с 11 госудратсвенными высшими учебными заведениями и 15 частными. В городе очень активная культурная жизнь протекает в 9 музеях, в т.ч. библиотеке-музее князей Оссолинских, знаменитой Вроцлавской опере, нескольких театрах и музыкальных центрах. Каждый год летом во Вроцлаве проходит знаменитый международный фестиваль музыкальных жанров «Вроцлав – nonstop» со множеством шоу и других мероприятий и акций.

Библиотечная жизнь Вроцлава также богата традициями и насыщена событиями сегодняшней жизни. В городе находятся 5 крупных библиотек:

1. Библиотека – музей Оссолинских , где хранятся древние рукописи и редкие и ценные издания, старопечатная книга, кроме этого собраны графика, миниатюры, экслибрисы, карты и нумизматика. Библиотека находится в прекрасном здании, прежнем монастыре крестоносцев с красной звездой, где в 1811 году была знаменитая гимназия им. Св. Матвея, отреставрированном после войны. Интерьеры здания расписаны в стиле позднего ренессанса и украшены лепнинами и фресками. Работники библиотеки занимаются научными исследованиями, готовят интересные выставки документов и артефактов, проводят национальные и международные научные конференции, туристические экскурсии.

В библиотеке работает читальный зал для научных сотрудников и аспирантов ВУЗов, которые занимаются научными исследованиями, пишут диссертации, готовят лекции. В зале находится алфавитный каталог в традиционном виде, но работники библиотеки начали работу по переводу описаний в электронный каталог, который работает в программном обеспечении « Абис Алеф». Для того, чтобы получить разрешение на работу с книгами в библиотеке, необходимо иметь веское обоснование и написать прошение на имя директора. Когда получено разрешение на пользование конкретными изданиями, можно приступать к работе, но снимать и ксерокопировать издания старше ХІХ века запрещено. Все книги находятся в специальных хранилищах. В годы войны более 18 тысяч документов уникального фонда библиотеки было вывезено, часть уничтожена, но после войны удалось вернуть часть документов из фонда. Часть фонда была сохранена во Львове и после войны в 1946, она также была возвращена в библиотеку.

2. Библиотека Вроцлавского университета расположена в трёх зданиях , которые являются памятниками архитектуры:в одном здании (неоготический стиль) находится основной фонд библиотеки и абонемент, во втором (стиль барокко) – фонд специальных изданий (редкие и ценные книги, рукописи, старопечатные книги, графика, карты, атласы, ноты) и соответствующие читальные залы, кроме того, в этом же здании находится мастерская по реставрации и консервации фонда. В третьем здании библиотеки (стиль классицизм) находятся отдел обработки, отдел автоматизации и серверная, администрация библиотеки, кабинет директора и выставочный зал (для широкой публики).

В 1982г. было принято решение о строительстве нового здания библиотеки университета. Конкурс на лучший проект здания библиотеки был объявлен только в 1999г., на котором победили варшавские архитекторы. В 2002г. в связи с 300-летием Вроцлавского университета был подписан указ (президентом А. Квасьневским и др.) о начале строительства библиотеки по проекту, выигравшему конкурс. В настоящее время всё ещё ведётся строительство нового здания библиотеки, в котором когда-нибудь будет объединён весь библиотечный фонд и услуги.

Общий фонд библиотеки составляет около 4 000 000 экз., в т.ч. около 500 000 экз. составляет фонд специальных видов изданий. Открытый доступ к фонду во всех читальных залах.

В структуре библиотеки - справочная служба, зал каталогов, читальные залы, выставочные залы, книжные магазины со свободным доступом к полкам, индивидуальные кабины для дипломников и профессорско-преподавательского состава университета, зал заседаний, музей и др. Для читателей и сотрудников библиотеки существует паркинг.

Доступ к полнотекстовым БД (в т.ч. на CD-ROM) осуществляется только в Отделе научной информации.

Электронная библиотека БВУ предоставляет доступ к целому ряду коллекций, среди которых: оцифрованная коллекция редких и ценных книг, рукописей, старопечатных книг; электронные учебники (на CD, DVD); цифровая версия оглавлений журналов XIX – 1-й пол. XXв.в.; цифровая версия ценных книг, изданных в 1800 – 1945г.г.; коллекция рисунков, графики, экслибрисов, фотографий и т.п.; коллекция карт, атласов, планов местностей; цифровая коллекция нотных записей инструментальной и вокальной музыки светского и религиозного содержания от XV до XXI в.в. и др. Кроме того, ЭБ включает каталоги – ЭК на весь фонд, а также имидж-каталог на фонд редких книг и рукописей (оцифрованная версия карточного каталога, содержащего фотографии титульных листов старых и редких книг (создан в 1947г.)); методические пособия и указания, необходимые в образовательном процессе; цифровые копии различного рода документов, касающихся регионов; цифровая коллекция документов XIX в. по библиографии, истории книги и библиотек, книгопечатания и т.п.
Количество публикаций в ЭБ – 3452, число пользователей ЭБ – 172.

Платные услуги – ксерокопирование, микрофильмирование, цифровое фото, создание фоторепортажа (в цветном и чёрно-белом варианте, сканирование, сохранение информации на CD-ROM, распечатка на принтере и др.

Штат библиотеки – около 500 сотрудников.

3. Городская библиотека Вроцлава основана из трёх библиотек Евангелситских церквей в 1864 году. В настоящее время находится в городской думе и доступна для общего пользования. Фонд библиотеки насчитывает 250 тысяч документов.

4. Очень популярна и знаменита во Вроцлаве Медиатека, которую по – сути можно рассматривать как отдельную библиотеку, хотя она является филиалом городской библиотеки. Медиатека была построена в результате реализации совместного с Германией проекта, оборудование для которой было поставлено из Израиля. Этому предшествовал предварительный опрос читателей о том, какой должна быть медиатека, каким должен быть дизайн, направления работы, услуги и т.п.

Здание, в котором разместилась медиатека, построено в XVIв., но внутренний дизайн помещения суперсовременный и очень оригинальный.

Фонд медиатеки насчитывает 20 000 экз. Состав фонда – книги, музыкальные и видеозаписи кино, ресурсы Интернет и т.д., - всё то, что может интересовать молодёжь в возрасте от 14 до 25 лет. При этом наполняемость фонда 50% - книги и журналы (научные и научно-популярные, художественная литература), а 50% - это медиаресурсы.

Сотрудниками медиатеки ведётся большая работа с молодёжью, организовываются встречи, презентации и т.п., ориентированные на раскрытие и поддержку молодых талантов (вплоть до оказания помощи в записи собственной музыки на диск, организации концертов и т.п.). При медиатеке работает «Лингвистическое кафе» (языковые курсы), «Клуб любителей кино» (Cineclub; просмотр и обсуждение фильмов). Есть литература, которая посвящена вопросам профориентации молодёжи. Сотрудник, работающий с этим фондом (без библиотечного образования), помогает читателям составить резюме, подобрать необходимую литературу, отвечает на различные вопросы, связанные с выбором профессии. В библиотеке постоянно ищут креативные формы привлечения пользователей. Очень популярен проект «Живая библиотека». Его концепция заключается в том, что один раз в месяц в библиотеку приглашается неординарная личность, от профессора до артиста, это может быть также человек нетрадиционной ориентации, и с ним происходит интерактивное общение молодых людей, во время которого они могут получить ответы на любые, интересующие их вопросы.

5. Главным методическим центром библиотек Нижней Силезии является Долнослазская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского, которая находится в самом историческом центре города Вроцлава на Рыночной площади. Библиотека имеет универсальный фонд общим количеством более 600 тысяч документов на разных видах носителей информации. Расстановка фонда в библиотеке осуществляется по системе УДК, электронные каталоги создаются в программном обеспечении «Абис Алеф». В библиотеке ведется очень большая работа по описанию и сохранению краеведческих ресурсов, описывается хроника культурной и общественной жизни Вроцлава и Нижней Силезии. В структуре библиотеки находится «Библиотека для детей и молодежи», сотрудники которой проводят очень интересную творческую работу с подрастающим поколением, направленную на приобщение к чтению и любви детей к книге. Ежегодно проводятся очень интересные акции. Проект «Ночь с Андерсеном», на который школьники попадают на конкурсной основе, а для этого стараются хорошо учиться и много читать, имеет очень большую популярность во Вроцлаве. Идея проекта принадлежит Чешским библиотекам и проводится ежегодно в день рождения писателя - 2 апреля. Акция заключается в проведении группой школьников ночи в библиотеке, где им показывают инсценировки сказок великого датского писателя, проводят различные викторины и конкурсы по мотивам известных сказок Андерсена, каждый зал библиотеки готовит для детей массу тайн и сюрпризов, чудесных превращений. Дети являются активными участниками всего действа, после активных игр, они все вместе пишут новую сказку. После полуночи дети укладываются спать в спальные мешки, принесённые с собой, а работники детского отдела дописывают сказку и редактируют её, аниматор делает иллюстрации, и к утру свежеизданная книга с автографами работников библиотеки вручается каждому ребенку в подарок. Утром дети делают зарядку, рассказывают сказочные сны, которые увидели ночью, завтракают и, счастливые и очень довольные, неохотно уходят с родителями домой.

Еще одна популярная акция, которую проводят сотрудники библиотеки для детей и молодёжи, называется «С книгой в чемодане». Её идея состоит в том, чтобы проводить встречи с известными польскими детскими писателями, аниматорами детских книг в различных библиотеках Нижней Силезии. Эти встречи могут проходить в интересных местах, например, в горных полуразрушенных замках, построенных в XII - XIV ст. Дети выезжают автобусами в интересные уголки Нижнеселезского воеводства и, таким образом, органично совмещают изучение родного края и приобщение к миру книг. В этом году 9 писателей на девяти автомобилях выехали в девять районов Нижней Силезии. Они посетили 49 библиотек. Сначала в каждом городке проводится праздник для читателей на которых дети были переодеты в героев из книгu.Они проводили своеобразный карнавал по улицам городков, во время которого выкрикивали лозунги, пропагандирующие чтение книг и рекламировали библиотеки. Потом происходили встречи с писателями и сладкие угощения. Для организации подобных акций сотрудниками библиотеки проводится грандиозная подготовительная работа, по привлечению спонсоров и меценатов, партнёров из театров Вроцлава, волонтёров.

Администрация библиотеки развивает проектную деятельность, благодаря которой функционируют залы французской литературы, баварской литературы, американский культурный центр. В библиотеке работает отдел «говорящей книги», который обслуживает людей с ограниченными функциональными возможностями.

Штат библиотеки – 80 сотрудников

Политика библиотеки направлена на активную работу по развитию Международного сотрудничества с библиотеками других стран, благодаря которой налажены контакты с библиотекарями Чехии, Франции, Германии и России. В январе 2008 года Нижнеселезская публичная библиотека им. Тодеуша Микульского заключила договор о партнёрском сотрудничестве с Кировоградской областной универсальной библиотекой им. Д.И.Чижевского. В рамках договора будет осуществляться совместная проектная деятельность, обмен образовательными визитами и стажировками библиотекарей Кировоградщины и Нижней Силезии, организация и участие в научных конференциях по библиотечному делу, совместная издательская деятельность, международный книгообмен.

Развитие партнёрства между украинскими и польскими библиотеками будет способствовать зарождению новых идей в библиотечной работе, возможности создавать корпоративные проекты, направленные на развитие новых библиотечных технологий, внедрению инноваций в библиотечную практику и , в конечном итоге, культурному взаимообогащению наших народов.

З тобою врівень, один на сотні поколінь…

21 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського відбувся музично-літературний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження Василя Стуса „З тобою врівень, один на сотні поколінь”. 6 січня 2008 року Україна святкувала недожитий сімдесятирічний ювілей свого вірного сина – талановитого поета, блискучого перекладача та літературознавця, а ще – безкомпромісного та безоглядного правдолюба Василя Семеновича Стуса.

Глибоко символічно, що ця подія співпала з Міжнародним днем рідної мови. Адже Василь Стус, уродженець Східної України, трепетно ставився до української мови, він хотів знати, що робити з тотальним змосковщенням Донбасу, з русифікаційною політикою комуністичних наставників, із занепадом української культури й брехнею про її розквіт, із псевдонародним фальшивим пафосом, що ним хизувалась українська поезія, втративши одержиму правдолюбність Т.Шевченка, неодмінну прикмету кожної справжньої літератури – філософську, людинознавчу снагу, якою жив Г.Сковорода.

Пронизані болем і любов'ю слова справжньої поезії лунали з вуст студентів Кіровоградського національного технічного університету. Зворушливо звучали листи видатного поета до дружини, сина – сучасні молоді люди зуміли передати всю глибочінь ніжної любові до близьких людей, тривогу за майбутнє, за долю України.

А ще була пісня - українська пісня — частина духовного життя народу, що не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

І все це - вишукана поезія, хвилююча пісня – було охоплено атмосферою не так давно минулого свята усіх закоханих.

Людина жива доти, доки про неї пам’ятають. Геній Василя Стуса не забудеться в серцях людей. Він житиме у віршах, в піснях, в спогадах, а також – його вогонь буде палахкотіти в очах тих, хто вірить в Україну, її народ та її майбутнє.

МЕТАЛЕВІ МЕТАМОРФОЗИ Євгена Василевського

Вчора в нашій бібліотеці відкрилась нова виставка:

Прес-реліз

Інформаційно-ресурсний центр „Вікно в Америку”

ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

„МЕТАЛЕВІ МЕТАМОРФОЗИ” Євгена Василевського

12 лютого 2008 року в ІРЦ „Вікно в Америку” відділу документів іноземними мовами ОУНБ ім. Д. І. Чижевського відбулася презентація виставки „Металеві метаморфози” Євгена Василевського.

Працює він в досить незвичайній техніці, яка зветься арт-сварка. Як матеріал для своїх робіт використовує різноманітний металобрухт та металеві відходи. Персональних виставок художник ще не мав. Це перша спроба трохи відкрити свою творчість загалу.

Вигляд металобрухту, напевно, не викличе естетичної насолоди в жодної людини. Однак є чоловік, який в змозі побачити в цьому прекрасне і навіть створити з цього витвори мистецтва… Звуть його Євген Василевський.

За словами самого пана Євгена матеріал для своїх скульптур він знаходить всюди, де тільки можливо: це відходи – і промислові, і побутові. „Іноді люди самі приносять мені ті речі, якими вони вже не користуються і не хочуть накопичувати їх удома... Повірте, у мене чимало ідей, як із цього мотлоху зробити оригінальні скульптури!”, – коментує пан Василевський.

Кіровоградський митець знайшов, напевно, найкраще застосування тому, що люди зневажливо називають відходами, які забруднюють навколишнє середовище. Він показав всім нам, що навіть із сміття можуть вирости прекрасні квіти...

Виставка експонуватиметься у відділі документів іноземними мовами на протязі трьох тижнів.

За додатковою інформацією звертатися: Оксана Сєргєєва, 223603, inost@library.kr.ua

*** кінець прес-релізу***

Від себе додам декілька фото експонатів:

цей витвір автор назвав "Вагітна жінка".

Авто.

Боксери.

Але в народі кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути...
Отже публікуємо далі наш перший відеоподкаст: