Діана Чемберлен "Велика брехня у маленькому місті"

 Це історія, яка затягує з перших сторінок, огортає й поглинає. Минуле й сьогодення тут переплітаються загадковими знаками на старому муралі поштового відділення.

Анна Дейл - художниця, якій доручили намалювати мурал у містечку на півдні Америки. Морган Крістофер - також художниця, якій майже через 80 років доручають реставрувати мурал, створений Анною. Морган погоджується, не маючи жодного досвіду такої роботи. Вона приймає це рішення, адже на кон поставлено надто багато: вона практично занапастила своє ще юне життя, і це для неї єдиний шанс вийти з в’язниці.

Мурал виявляється дуже дивним, сповненим химерних деталей. Відомо, що художниця нібито збожеволіла й зникла, не закінчивши роботу. Тож героїня відновлює не лише витвір мистецтва, а й правду про те, що сталося з його авторкою. Деталі картини й подій розкриваються надзвичайно захопливо. Водночас авторка порушує глибокі теми: расизму й гендерної дискримінації в історії США, різниці поколінь та складних родинних стосунків.

Це дуже емоційна, життєствердна історія про внутрішню силу змінити своє життя й бути щасливим попри все.

Зберігайте в добірку та діліться з друзями!

Більше книжкових новинок ви можете переглянути на сайті книгозбірні, перейшовши за посиланням: https://library.kr.ua/virtbookshelf/

Олена Прокопчук,

завідуюча відділом абонемента

Академік Біляшівський про українське народне мистецтво

 

Початок минулого століття відзначався високим рівнем досліджень українського народного мистецтва, що забезпечило йому гідну репрезентацію в європейському контексті. Одним із тих, хто доклав до цього чимало зусиль, був Микола Біляшівський (1867–1926). Дивує, як багато вдалося йому зробити за неповних п’ятдесят дев’ять років життя на ниві археології й історії, мистецтвознавства, музейництва й охорони пам’яток, етнографії та фольклористики.

Микола Біляшівський більше двадцяти років очолював новостворений Музей старожитностей і мистецтв. Тисячі експонатів, зібраних ним і його співробітниками, пізніше лягли в основу чотирьох київських національних музеїв: історії України, художнього, Тараса Шевченка, українського народного декоративного мистецтва.

Як один з найавторитетніших знавців українського народного мистецтва Микола Біляшівський був запрошений до підготовки першої в історії колективної праці про «селянське мистецтво» Європи. Рукопис його розділу про українське народне мистецтво досі не знайдено, але його відтворено шляхом перекладу з англійської та видано окремою книгою «Микола Біляшівський. Українське народне мистецтво» до 155-річчя з дня народження вченого.

Ось що писав Микола Біляшівський про українців як «мистецьку націю»:
«Надзвичайно обдаровані й наділені розвиненим відчуттям прекрасного, українці намагалися по-своєму реагувати на соціально-економічні обставини, водночас не порушуючи традиційного ладу сільського життя, адже селянами на той час були 95 відсотків населення країни. Вони мали у своєму розпорядженні великий арсенал художніх форм для самовираження, який творився протягом багатьох століть і став чудовим засобом реалізації вишуканого естетичного смаку народу».

У книзі досліджується, як мистецький імпульс українців реалізувався в оздобленні одягу, ювелірних прикрас, житла. Зокрема, багато уваги приділено олійному живопису, різьбленню по дереву, кераміці. Також тут вміщено велику кількість ілюстрацій.

Для ознайомлення з книжкою «Микола Біляшівський. Українське народне мистецтво» запрошуємо до відділу мистецтв бібліотеки.

Валерій М'ятович,

відділ мистецтв

Для тих, хто цікавиться історією українського Криму

 

Крим – це не тільки територія, це – кримськотатарський народ, який мешкає там багато століть. Тим, хто хоче глибше знати його історію, може прислужитися «Календар знаменних та пам’ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу», який є у фондах відділу мистецтв.

Календар видано минулого року в Києві. У ньому зібрані найвизначніші пам'ятні дати з історії Криму та його корінного народу, які стосуються політичного, наукового та культурного життя. Тут також подано інформацію про відомих письменників, діячів науки, освіти, спорту, культури та мистецтва. До речі, це перша спроба об'єднати в одному виданні інформацію про розпорошені в часі історичні події й видатних осіб, які зробили значний внесок у розвиток усіх сфер життя Криму та кримськотатарського народу. Кожну подію ідентифіковано з допомогою кольорів, що полегшує користування Календарем.

Перший розділ Календаря присвячений кримським ханам, де детально описано здобутки кожного з них. А передує йому складене генеалогічне древо з іменами і роками правління кримських ханів династії Гераїв (1441–1783 рр.). У наступному розділі по днях кожного місяця подаються знаменні події та видатні постаті.

Наприклад, 3 січня 1625 року було підписано перший кримськотатарсько-український договір про мир та взаємодопомогу. Кримську сторону представляв спадкоємець трону калга (найстарший син) Шагін Герай, українську – гетьман Михайло Дорошенко. Згідно з договором, обидві сторони  зобов'язувалися  не завдавати одна одній жодних «кривд», «шкод» і «зла», а також застосовувати суворі покарання до порушників миру. В разі збройного нападу на одного з учасників договору інший мав надати йому військову допомогу.

Дбаючи про зручності для користувачів цим Календарем, автори окремо розмістили інформацію про органи самоуправління кримськотатарського народу, свята кримських татар, алфавітний покажчик прізвищ та використані джерела.

За Календарем знаменних та пам’ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу звертайтесь у відділ мистецтв бібліотеки!

Валерій М'ятович

Квіти у всій їхній красі

 

Не можна не захоплюватися красою і досконалістю такого витвору Природи як квіти. Їм присвячують свої кращі твори поети, композитори і художники, з ними порівнюють дівочу красу. Квіти надихають на творчість, на щире і світле кохання, дарують гарний настрій. Не випадково відомий бельгійський письменник і драматург Моріс Метерлінк писав: «Треба жити в країні, де квіти панують безроздільно».

Днями фонди відділу мистецтв поповнилися унікальним виданням – фотоальбомом «Квіти». В ньому вміщено сотні кольорових світлин квітів у період їх квітування. Вражають деталі, кольори, відтінки. Відчуття: неначе квіти живі і прагнуть спілкування. До речі,  вчені встановили, що ці божі створіння (перші з'явилися на нашій планеті приблизно 250 мільйонів років тому), як і інші рослини, спілкуються між собою, оскільки спроможні вловлювати звуки на дуже високих частотах – від 20 до 250 кГц (для нас доступні  усього 16 кГц).

Особливістю цього об'ємного фотоальбому є й те, що його підготувала і видала Вікторія Порт (Щурова) до дев'яносторіччя свого чоловіка – відомого архітектора і фотохудожника Юрія Пісковського. Опубліковані в ньому світлини – зроблені самим ювіляром у різні роки захоплення фотографією.

Дякуємо подружжю за переданий примірник фотоальбому «Квіти» обласній бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Запрошуємо читачів до відділу мистецтв для його перегляду.

Валерій М'ятович,

відділ мистецтв

Історії картин від Даніеля Арасса

 

Даніель Арасса у книзі «Історії картин» стає провідником крізь шість століть живопису, перетворюючи знайомство з шедеврами на захопливе розслідування. Автор досліджує «магію» полотен Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Мане та інших, пояснюючи, як художникам вдавалося створити ілюзію погляду, що переслідує кожного, хто опиняється поруч. Замість сухих фактів тут – спроба осягнути внутрішній світ майстра: чим була ця робота для нього самого і які особисті сенси він вкладав у кожен мазок пензля.

Арасса пропонує змінити звичне сприйняття  мистецтва і подивитися на відомі образи інакше. Чому «Джоконда» посміхається і чому в епоху Відродження вона спричинила справжній скандал, хоча нині це шедевр? Автор книги висвітлює деталі, які зазвичай залишаються непоміченими: від дзеркального почерку лівші Леонардо да Вінчі до тонких архітектурних нюансів, що обрамляють живописні сюжети.

Це видання допомагає помічати невидиме та розуміти мову, якою генії минулого розмовляють із нами крізь віки. Кожна історія тут розкриває живий процес творення, де за фарбами стоять людські пристрасті, технічні хитрощі та сміливі виклики тогочасному суспільству.

Цікаві факти та несподівані відкриття вже чекають на вас у відділі мистецтв. Завітайте за своєю порцією натхнення та відкрийте книгу «Історії картин», яка готова змінити ваше сприйняття живопису!

Наталія Гапіченко,

відділ мистецтв

Літературний портрет Володимира Базилевського від Миколи Жулинського

 

Гарна новина для літературознавців та шанувальників поезії: до бібліотеки імені Дмитра Чижевського надійшла книжка про творчість нашого земляка, лауреата Шевченківської премії Володимира Базилевського «Той, що творить розумом серця. Літературний портрет». Її автор – директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України академік Микола Жулинський.

У невеликій за обсягом книжці з притаманним відомому науковцю вмінням точно схарактеризувати справжнє літературне явище (Володимир Базилевський – одне з них) окреслено становлення нашого земляка як поета «з незвичайним тембром голосу, з чистим «степовим» регістром, який до того ж демонстрував обізнаність в античній літературі, класичній поезії, відчуває свій кревний зв’язок з предками».

Микола Жулинський зазначає, що Володимир Базилевський «найгостріше, з безжальною категоричністю ранить «наше національне самолюбство» справедливо дорікаючи за «схильність до пристосування і мавпування», за «хронічне відступництво», за плебейство і нехлюйське ставлення до національної історії, культури, за традиційне пасивне та некритичне ставлення до діяльності політичних діячів. 

«Читаю Володимира Базилевського, – пише автор далі, – намагаюся обмінятися з ним болем і світлом завдяки співпереживанню його тривог та страстей, згадую Франкове: «Дух, що тіло рве до бою» і думаю , чому  і чим наш поет так само безжально рве свій дух, свою душу до нестерпного, часто відчайного болю.»

І ще кілька думок Миколи Жулинського про нашого земляка:

«Поета Володимира Базилевського треба вміти й хотіти слухати, бо він володіє мистецтвом образного прозирання духовним оком крізь сіру одноманітність буднів і даром відчування та прозріння крізь німоту безголосих народних нарікань на гірку українську долю…»

«Володимир Базилевський – високої громадянської зрілості й  національної  відповідальності митець, який не випадково  вважає поета Сізіфом, а поезію – Сізіфовим каменем. І він справді щоденно (погляньте лишень на дати появи, на дні й місяці народження його поезій) котить на висоти образного прозріння істини своє каміння – поезії в надії, що інші, рідні й нерідні, прихильні до українського слова й недружні відгукнуться на його позивні

про наші злидні, наші біди,

про наші прикрощі земні.»

«Поет і мислитель Володимир Базилевський , – закінчує свої роздуми академік Жулинський, – завжди «був собою», почувався і нині почувається духовно самостійною, вільною, незалежною людиною, прагнучи, як і Тарас Шевченко, якого він називає «духовним сейсмографом нації», відтворювати ледве вловимі, найтонші вібрування національної душі, жити й творити в ім'я  «олюднення потворної української реальності», на подразники якої поет відчуває невтолиму спрагу рішучого безкомпромісного відгуку.»

Читайте книжку «Той, що творить розумом серця. Літературний портрет» Миколи Жулинського і ви ще більше відкриєте для себе геніального поета, критика і патріота України Володимира Базилевського, чия творчість широко представлена в нашій бібліотеці. Чого тільки варті його тисячосторінкові «Імпресії і медитації» – багаторічні роздуми про літературне життя, в якому брав активну участь.

Валерій М'ятович, відділ мистецтв   

Академік В.М. Глушков: людина, яка змінювала світ на краще

    До 100-літнього ювілею Віктора Михайловича Глушкова, геніального вченого, видатного кібернетика, математика, організатора Інституту кібернетики в Україні у 2023-му році з’явилася книга Юлії Бережко-Камінської «Віктор Глушков – творець нових світів». Це унікальне видання побачило світ завдяки Українському Інституту книги. 

    Віктора Глушкова західні ЗМІ називали «богом кібернетики». Він увійшов у історію ІТ як розробник теорії цифрових автоматів, творець багатопроцесорних макроконвеєрних супер ЕОМ, організатор Інституту кібернетики АН України та безпосередній керівник проєктів перших ЕОМ «Дніпро», «Київ», «МИР», а також розробок, які дозволили на практиці створювати штатні системи ППО, керувати космічними польотами. 

    Віктор Глушков народився в росії, але розвинув найсміливіші мрії і втілив їх у Києві. З Україною та Києвом у Віктора Глушкова пов’язаний найпродуктивніший період життя. Якщо зайти на сторінку Енциклопедії сучасної України, то перелік відкриттів і досягнень вченого займає стільки місця, скільки чиясь біографія взагалі.  Він прийшов в Україну з миром і наукою, тож вже понад сорок років після його смерті, його тут не просто пам’ятають, а й шанують. 

    Наукова школа академіка отримала широку популярність завдяки дослідженням в області цифрових автоматів, систем проєктування ЕОМ, теорії і практики побудови ЕОМ для інженерних розрахунків, машин з високим внутрішнім інтелектом і управляючих машин.

    Надзвичайно вражаючим було уміння Віктора Михайловича передбачати втілення в життя революційних ідей та інноваційних проєктів. Наше цифрове сьогодення від електронного урядування, досягнень в галузі штучного інтелекту до смарт-приладів у побуті – усе це є реалізацією ідей вченого про новий світ з ІТ-технологіями. 

    Юлія Бережко-Камінська талановито написала книгу, що розрахована на широкий загал читачів. В цій роботі перед нами постає непересічна особистість, основоположник інформаційних технологій в Україні, геній, що набагато випередив свій час. 

    З 1956 року Віктор Глушков працював у Києві. Тут він був захоплений новою наукою – кібернетикою. Тут, на базі обчислювальної лабораторії Інституту математики, вчений створив і очолив обчислювальний центр АН УРСР з метою дослідження загальних закономірностей методів, принципів перетворення, інтеграції й управління складними системами.

Йому вдалось створити інститут, який став першим зразком «цифрової незалежності» у часи, коли про цифровізацію могли писати письменники-фантасти чи сміливі вчені.  Завдяки своїм фундаментальним працям у галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин та їх втілення на практиці вчений здобув світове визнання. Академік доводив, що майбутнє – за безпаперовою інформатикою та електронним документообігом.        Науковцю належить надзвичайно прогресивна, однак не підтримана радянською владою ідея створення єдиної комп’ютерної мережі для економіки країни, так званої Загальнодержавної автоматизованої системи обліку й обробки інформації, а також прототипів систем електронного врядування й електронних грошей. 

    Наукові здобутки Віктора Михайловича та його інституту знайшли численні застосування в різних галузях економіки, в інформаційно-комунікаційних технологіях, космічних дослідженнях, медицині й навіть мистецтві та спорті. Серед напрямів його роботи були й дослідження в галузі штучного інтелекту (спільно з академіком і видатним лікарем-хірургом Миколою Михайловичем Амосовим) і навіть деякі напрацювання зі створення так званої «системи гри», яку застосовували під час матчів гравці футбольного клубу «Динамо» (Київ) (спільно з легендарним спортсменом і футбольним тренером Валерієм Васильовичем Лобановським). Віктор Глушков вшанований званням «Піонер комп’ютерної техніки», яке у світі має зовсім небагато людей.

    Історія його життя це майже «блокбастер». Де є і драйв відкриттів, і замахи, і намагання «переманити» за кордон. Але головним у його життєвій історії є реалізація здібностей і талантів даних Богом, вміння саморозвиватись, попри складні «стартові умови» і бажання йти до мети, вимагаючи від самого себе нескінченно багато. 

    Матеріали, що лягли в основу книги, зібрані на основі відкритих джерел, спогадів родини вченого, його друзів та колег, а також особистих роздумів і свідчень академіка. Авторка книги зуміла цікаво, доступно і захопливо розповісти про складні винаходи і розробки в царині ІТ-технологій, що стало достойним внеском у популяризацію не лише наукового спадку Віктора Михайловича, але й сучасних розробок його послідовників у кібернетиці та ІТ-технологіях. 

    З глибокою повагою, щирістю та теплотою письменниця зуміла показати поряд з рисами геніального вченого та організатора новітніх розробок, ще й риси мудрого керівника, гарного товариша для колег, любителя активних спортивних розваг, а ще й турботливого і люблячого батька і чоловіка. У книзі є спогади доньки Віктора Глушкова, Віри Вікторівни. Вона, на жаль, не дожила до виходу у світ видання. Хоча, під час створення книги, дуже багато допомагала авторці, розповідала багато цікавих ексклюзивних фактів з життєвого шляху академіка. 

    Видання доповнено рідкісними фотографіями та документами про науковця. Книга видана малим тиражем – лише одна тисяча екземплярів, тому ознайомитися з нею можна  тільки у бібліотеках. Якщо ви бажаєте прочитати книгу «Віктор Глушков – творець нових світів», запрошуємо до відділу документів з економічних, технічних та природничих наук обласної книгозбірні ім. Д. Чижевського.

Марина Григор’єва, головна бібліотекарка

відділу документів з економічних, технічних та природничих наук