21 лютого в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського відбувся музично-літературний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження Василя Стуса „З тобою врівень, один на сотні поколінь”. 6 січня 2008 року Україна святкувала недожитий сімдесятирічний ювілей свого вірного сина – талановитого поета, блискучого перекладача та літературознавця, а ще – безкомпромісного та безоглядного правдолюба Василя Семеновича Стуса.
Глибоко символічно, що ця подія співпала з Міжнародним днем рідної мови. Адже Василь Стус, уродженець Східної України, трепетно ставився до української мови, він хотів знати, що робити з тотальним змосковщенням Донбасу, з русифікаційною політикою комуністичних наставників, із занепадом української культури й брехнею про її розквіт, із псевдонародним фальшивим пафосом, що ним хизувалась українська поезія, втративши одержиму правдолюбність Т.Шевченка, неодмінну прикмету кожної справжньої літератури – філософську, людинознавчу снагу, якою жив Г.Сковорода.
Пронизані болем і любов'ю слова справжньої поезії лунали з вуст студентів Кіровоградського національного технічного університету. Зворушливо звучали листи видатного поета до дружини, сина – сучасні молоді люди зуміли передати всю глибочінь ніжної любові до близьких людей, тривогу за майбутнє, за долю України.
А ще була пісня - українська пісня — частина духовного життя народу, що не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.
І все це - вишукана поезія, хвилююча пісня – було охоплено атмосферою не так давно минулого свята усіх закоханих.
Людина жива доти, доки про неї пам’ятають. Геній Василя Стуса не забудеться в серцях людей. Він житиме у віршах, в піснях, в спогадах, а також – його вогонь буде палахкотіти в очах тих, хто вірить в Україну, її народ та її майбутнє.
